Загально-педагогічна підготовка вчителя в історії вищої школи України (ХІХ - перша чверть ХХ ст.)

2. Процес становлення і розвитку загальнопедагогічної підготовки вчителя Ї це закономірна, послідовна зміна в її змісті та структурі, відповідно до певних історичних етапів, що характеризується професійно-педагогічною спрямованістю. Він має мету, зміст, структуру, функції, раціонально поєднує в собі керуючу й керовану підсистеми, котрі цілеспрямовано конструюються і розвиваються. Як соціально-педагогічний феномен процес розвитку загальнопедагогічної підготовки вчителя ХІХ - першої чверті ХХ ст. включає сім визначених та обгрунтованих нами взаємопов'язаних етапів (1800-1859 рр., 1860-1869 рр., 1870-1904 рр., 1905-1916 рр., 1917-1919 рр., 1920-1924 рр., 1924-1928 рр.). Кожен етап визначається соціально-економічними умовами, рівнем розвитку освіти, формуванням мережі вищих закладів педагогічної освіти, якістю розроблення проблеми загальнопедагогічної підготовки в теорії і на практиці, суб'єктами реалізації її мети і завдань.

3. Під конретно-історичною сутністю загальнопедагогічної підготовки розуміємо її професійно-навчальний сенс, який полягає в засвоєнні майбутніми вчителями теоретичних знань та формуванні на їх основі практичних умінь і навичок. Сутність загальнопедагогічної підготовки - поняття стабільне, проте воно може зазнавати змін залежно від розвитку змісту та структури, що є певним чином упорядкованою сукупністю теоретичних і практичних складових, хронологічно обгрунтованих напрямів, які характеризують загальнопедагогічну підготовку вчителя у відповідних соціально-економічних умовах. Таким чином, сутність загальнопедагогічної підготовки вчителя у вищій педагогічній школі досліджуваного історичного періоду полягає в досягненні єдності педагогічної теорії і практики, а також науковості й культуровідповідності, фундаментальності та мобільності одержаних професійних знань. На кінець 20-х років ХХ ст. у вищих закладах педагогічної освіти України склалась така структура загальнопедагогічної підготовки вчителя: 1) теоретична загальнопедагогічна підготовка (педагогіка, історія педагогіки, педологія, дитячий рух, соціальна педагогіка, педагогіка особистості, педагогіка колективу, експериментальна педагогіка, особливості психічного і фізіологічного розвитку дитини, методики окремих предметів, тонічне, образотворче мистецтво, драматизація, дикція, художнє виховання тощо); 2) практична загальнопедагогічна підготовка (педагогічна, громадсько-педагогічна, виробничо-педагогічна (аграрно- та індустріально-педагогічна), політехнічна, педолого-експериментальна та методична практики).

4. Проведене дослідження дає можливість представити зміст загальнопедагогічної підготовки вчителя у вищих закладах освіти ХІХ - початку ХХ ст. за сімома хронологічно вибудованими напрямами: філософсько-педагогічним (предмети педагогічного циклу читалися викладачами філософії, розглядалися як її складові); релігійно-педагогічним (предмети педагогічного спрямування затверджувалися Святим Синодом, знаходилися під впливом навчальних дисциплін релігійного змісту, зокрема “основного” і “морального” богослов'я); психолого-педагогічним (педагогічні дисципліни викладалися психологами, у тісному зв'язку й на основі психологічних знань); прагматично-педагогічним (у загальнопедагогічній підготовці вчителя переважав практичний компонент); педолого-експериментальним (акценти переносилися на особистість дитини, дослідно-експериментальне її вивчення); соціально орієнтованим (у викладанні загальнопедагогічних дисциплін посилювався виховний аспект, зміцнювався зв'язок із соціумом); професійно зумовленим (загальнопедагогічна підготовка виділилася в самостійний, стабільний напрям формування особистості вчителя). Впродовж другого десятиліття ХХ ст. нами абстраговано шість наукових напрямів розвитку змісту загальнопедагогічної підготовки: соціально перетворюючий (підготовка вчителя, здатного впливати на соціальні процеси і сприяти соціалізації особистості дитини; посилення прагматизму в загальнопедагогічній підготовці); раціоналістичний (підготовка соціально активної особистості вчителя, здатної до творчого мислення і піднесення педагогічної культури взаємодії з дитиною; утвердження в загальнопедагогічній підготовці ідей самоосвіти та самовиховання); політехнічний (підготовка вчителя, який би поєднував високий рівень професійних знань із виробничими потребами, індустріальною чи аграрною специфікою регіону; превалювання у практичній загальнопедагогічній підготовці виробничо-педагогічного аспекту); гуманістичний (зростання впливу на загальнопедагогічну підготовку ідей “вільного” виховання, національної етнопедагогіки, їх спрямованість на гармонійний розвиток особистості дитини; підготовка вчителя, здатного виховувати особистість у колективі; акцентація в теоретичній загальнопедагогічній підготовці на професійній майстерності майбутнього вчителя); мистецько-педагогічний (підготовка всебічно розвиненої особистості вчителя; розуміння педагогіки як науки і мистецтва, зв'язок педагогічної і акторської діяльності в загальнопедагогічній підготовці вчителя); планетарний (формування особистості вчителя на засадах єдності національного і загальнолюдського, загальнопедагогічної та спеціальної підготовки; зростання духовно-екологічного начала в предметах педагогічного циклу).

5. Розроблено й обгрунтовано періодизацію процесу загальнопедагогічної підготовки вчителя у вищій школі України ХІХ - першої чверті ХХ ст.: 1800-1859 рр. -- становлення основ загальнопедагогічної підготовки вчителя в діяльності російських імператорських університетів та університетських педагогічних інститутів; 1860-1869 рр. -- розвиток змісту загальнопедагогічної підготовки в системі педагогічних курсів при імператорських університетах та в університетській освіті; 1870-1904 рр. -- загальнопедагогічна підготовка в автономно функціонуючих закладах вищої освіти; 1905-1916 рр. -- розбудова змісту загальнопедагогічної підготовки в умовах активного формування мережі закладів вищої педагогічної освіти України в складі Російської імперії; 1917-1919 рр. -- розвиток загальнопедагогічної підготовки у вищих навчальних закладах періоду національно-визвольних змагань українського народу; 1920-1924 рр. Ї загальнопедагогічна підготовка соціального вихователя в ІНО та на вищих трирічних педагогічних курсах в умовах “нової економічної політики”; 1924-1928 рр. Ї розвиток педагогіки колективу в загальнопедагогічній підготовці ІНО та педагогічних технікумів періоду “соціалістичної індустріалізації” та “курсу на колективізацію сільського господарства”.

6. Виявлені або підтверджені: суперечності процесу розвитку загальнопедагогічної підготовки вчителя у вищих закладах освіти досліджуваного періоду: між змінами у завданнях підготовки вчителя на кожному етапі досліджуваного періоду і невідповідними їм змістом та структурою загальнопедагогічної підготовки; між зростанням соціального значення загальнопедагогічної підготовки й недостатнім розробленням нормативних актів та методичних матеріалів; між значною кількістю напрямів розвитку змісту загальнопедагогічної підготовки і недосконалою її структурою; між активним розробленням теоретичної загальнопедагогічної підготовки на першому (1800-1859 рр.) та четвертому (1905-1916 рр.) етапах досліджуваного періоду і невідповідною практичною; між превалюванням практичного компонента в структурі загальнопедагогічної підготовки другого (1860-1869 рр.), третього (1870-1904 рр.), шостого (1920-1924 рр.) та сьомого (1924-1928 рр.) етапів і відставанням теоретичного; між активним розвитком спеціальних предметів у вищих педагогічних закладах освіти й недостатнім - психолого-педагогічного циклу; закономірності: зумовленість процесу становлення загальнопедагогічної підготовки особливостями соціально-економічного, суспільно-політичного розвитку України; відповідність змісту загальнопедагогічної підготовки рівневі розвитку системи освіти та освітніх процесів в Україні; залежність сутності загальнопедагогічної підготовки від її змісту та інші; тенденції: структурно-організаційні (започаткування основ багаторівневої загальнопедагогічної підготовки; створення соціопедагогічних комплексів та регіональних об'єднань; керівної ролі університетів у регіональній освіті тощо); сутнісно-визначальні (прагнення до оптимального поєднання теорії і практики у загальнопедагогічній підготовці; досягнення ідентичності в змісті та структурі загально-педагогічної підготовки педагогів усіх спеціальностей, незалежно від фаху та інші); змістово-процесуальні (варіативності й творчості у змісті загальнопедагогічної підготовки вчителя; пошуків у розробленні теоретичних моделей, проектів, авторських програм і планів загальнопедагогічної підготовки тощо); актуально-розвивальні (орієнтації на професійно-особистісну загальнопедагогічну підготовку вчителя; стабілізації предметів педагогічного циклу, визнання педагогічного напряму основним у підготовці вчителя; соціальної орієнтації у формуванні особистості педагога та інші).

7. Здійснене дослідження дає можливість виділити й актуалізувати такі провідні ідеї, як демократизація та гуманізація (автономізація діяльності університетів, створення навчальних округів); багаторівнева загальнопедагогічна підготовка (педагогічні вузи та курси при університетах першої половини ХІХ ст., об'єднання учительських інститутів з вищими педагогічними курсами періоду 1917-1919 рр.); педагогізація (запровадження курсів педагогіки на юридичних, економіко-комерційних факультетах університетів та вищих жіночих курсів, уведення різних видів виробничо-педагогічної практики); творчий особистісно орієнтований підхід педвузів до організації і проведення загальнопедагогічної підготовки (розроблення варіативних моделей - М.М.Алексєєнко, Ю.А.Кулаковський, К.П.Яновський, О.Ясинський і професійних авторських програм загальнопедагогічної підготовки вчителя - В.П.Родніков, С.Ф.Русова, І.О.Сікорський, Я.Ф.Чепіга та ін., створення елективних, диференційованих та інтегрованих навчальних курсів: “Дидактика і методика”, “Теорія виховання та гімназійна педагогіка”, “Педагогіка й історія педагогічних течій” тощо); входження до структури педвузу зразкових та дослідних курсів, шкіл і станцій (університет Св.Володимира, Харківський університет, Київські вищі жіночі курси, Вищі вечірні курси А.В.Жекуліної); підхід до педології як науки і навчальної дисципліни (С.А.Ананьїн, О.С.Залужний); взаємозумовленість та взаємодоповнюваність видів практичної загальнопедагогічної підготовки, їх зв'язок з виробничим та суспільним життям країни (педагогічна, педологічна, психолого-педагогічна, експериментально-педагогічна, політехнічна, виробничо-педагогічна (аграрно-індустріальна), методична, громадсько-педагогічна практики та ін.); організація соціально-педагогічних комплексів та педагогічних центрів регіону (Фребелівський педагогічний інститут (1908 р.), інститути народної освіти, педагогічні технікуми 20-х років ХХ ст.); зародження допрофесійної та післядипломної підготовки педагогічних кадрів (М.Гармсен, Р.Кутепов), створення комплексних науково-дослідних експериментальних програм (Г.Г.Ващенко, С.С.Гогоцький, В.В.Зеньківський, Г.І.Челпанов та ін.).

8. Проведене дослідження дозволяє відтворити цілісну картину пошуків шляхів становлення і розвитку вищої педагогічної освіти в Україні, теоретично обгрунтувати й оцінити реальний доробок вищих педагогічних закладів освіти (педагогічних інститутів та курсів Київського, Харківського, Новоросійського імператорських університетів, Вищих жіночих педагогічних курсів, Ніжинського історико-філологічного інституту кн. Безбородька, Фребелівського педагогічного інституту; інститутів народної освіти, вищих педагогічних курсів (з 1925 р. педтехнікумів) та ін.); творчий внесок окремих педагогів: С.А.Ананьїна (педолого-експериментальні пошуки); О.М.Гілярова (психолого-педагогічне спрямування); С.С.Гогоцького (філософсько-педагогічні дослідження); Б.Д.Грінченка (відродження національної педагогіки); Г.Г.Ващенка (ідеї національного виховання); О.О.Валицького (професійна зумовленість викладання педагогіки); В.І.Вернадського (планетарні ідеї в розвитку педагогіки); М.Ф.Даденкова (варіативність змісту загальнопедагогічної підготовки); М.О.Лавровського (професіоналізація педагогіки); А.С.Макаренка (педагогічна майстерність); О.Ф.Музиченка (зарубіжна педагогіка); І.О.Сікорського (педолого-педагогічна, фізіолого-педагогічна орієнтація); Г.І.Челпанова (експериментально-психологічний напрям); П.Д.Юркевича (гуманістично-педагогічне, філософсько-емоційне спрямування) та інших у розвиток загальнопедагогічної підготовки вчителя.

9. На засадах об'єктивно-діалогічного, етико-гуманістичного підходу та провідних положень історії й теорії педагогіки, сучасної філософії освіти, нової парадигми виховання, людинознавчих і культурологічних дисциплін розроблено теоретичні основи варіативної авторської концепції загальнопедагогічної підготовки вчителя в сучасних соціально-економічних умовах. Вона грунтується на підході до загальнопедагогічної підготовки як процесу, котрий має мету, зміст, структуру і функції, раціонально поєднує в собі керуючу і керовану підсистеми, що цілеспрямовано конструюються і розвиваються. Це об'єктивно існуючий процес навчання (викладання й учіння), засвоєння майбутнім педагогом професійних знань, вироблення відповідних умінь і навичок; формування у нього соціальних та пізнавальних потреб самовиховання, самоосвіти, самовдосконалення й самореалізації; досягнення з цією метою єдності педагогічної теорії і шкільної практики, науковості й культуровідповідності, фундаментальності та мобільності знань. Теоретико-методичний аспект концепції загальнопедагогічної підготовки полягає в особистісно орієнтованому формуванні й самовихованні майбутнього вчителя на основі, по-перше, єдності теоретичних педагогічних знань та практичних умінь і навичок як форми їх збереження та використання в професійній діяльності; по-друге, цілісності, елективності й наступності педагогічних знань у багаторівневій освіті при підготовці бакалаврів, спеціалістів і магістрів; по-третє, у використанні відповідних технологій і методів досягнення інтеграції теоретичних та історичних знань, а також диференціації методики викладання дисциплін педагогічного циклу.

10. Зростає потреба у більш повному й оперативному використанні результатів історико-педагогічних досліджень на теоретичному і особливо прагматичному рівнях, а саме: при розробленні методолого-теоретичних засад і концепцій подальшого розвитку національної вищої школи; для створення сучасної нормативної бази та розроблення комплексу науково-методичних матеріалів із забезпечення ступеневої підготовки, освітньо-кваліфікаційних стандартів і професіограм, піднесення професійного статусу і конкурентоздатності педагогічних кадрів, їх матеріального становища в державі; втілення в практику, з метою демократизації й автономізації діяльності закладів вищої педагогічної освіти, конструктивних ідей та історичного досвіду минулого (організація навчальних округів, соціально-педагогічних комплексів при університетах; відродження варіативних напрямів у змісті загальнопедагогічної підготовки, експериментальних психолого-педагогічних лабораторій, педагогічних комісій та семінаріїв; відновлення кафедр педології, морального богослов'я, педагогіки особистості, дитячого руху; введення втрачених нормативних та елективних педагогічних курсів, студій, експериментальних дитячих майданчиків, містечок і досвідних установ). Назріла необхідність започаткування при Міністерстві освіти та Академії педагогічних наук спільного наукового центру з організації, відбору та впровадження результатів історико-педагогічних досліджень, створення при науково-дослідних інститутах лабораторій, секторів, секцій історії педагогіки, що сприятиме розбудові методології педагогічної науки.

Подальшого дослідження на інших історичних етапах потребують: процес, сутність і зміст загальнопедагогічної підготовки в контексті сучасної філософії освіти й оновленої парадигми виховання; проблеми оптимального поєднання педагогічної теорії і практики в структурі багаторівневої загальнопедагогічної підготовки вчителя; розвиток університетської педагогічної освіти з урахуванням вітчизняних надбань та прогресивного зарубіжного досвіду.

Основні положення дисертації викладено в публікаціях

І. Монографії, підручники, навчальні та науково-методичні посібники:

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ - перша третина ХХ ст.): Монографія. - К.: ІЗМН, 1998. - 328 с. - 19,06 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в історії вищої школи України(1917-1933рр.):Науково-методичний посібник.-Полтава,1994.-85с.-5,3 авт.арк.

Педагогіка. Інтегрований курс: Підручник / А.М.Бойко, В.Д.Бардінова, Н.М.Дем'яненко, І.І.Юрас та ін. - Полтава, 1996. - 203 с. - 12,4 авт. арк. (Авторська участь - модуль ІІІ, тема 3.1. - 0,8 авт. арк.).

ІІ. Наукові статті в журналах та науково-методичних збірниках:

Дем'яненко Н.М. Педологія як навчальна дисципліна і наукова система

(20-30-ті рр.) // Вища педагогічна освіта: Науково-методичний збірник. - К. - 1994. - Вип. 17. - С.119-123. - 0,6 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Фребелівський педінститут у Києві // Початкова школа. - 1995. - № 7. - С.53-55. - 0,7 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Педагогічна практика в педвузах України 20-х років // Педагогіка і психологія. - 1995. - № 2. - С.102-111. - 0,8 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Психолого-педагогічна підготовка вихователя у Фребелівському педінституті (єдність теорії і практики) // Дошкільне виховання. - 1995. - № 3-4. - С.24-25. - 0,6 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Освітньо-виховний і науковий комплекс - новий тип школи // Становлення шкіл нового типу: досвід, проблеми, перспективи: Науково-методичний збірник. - Миколаїв. -1995. - Вип.1. - С.34-36 - 0,4 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Практична загальнопедагогічна підготовка вчителя у вищій школі України (1917-1929 рр.) // Рідна школа. - 1996. - № 3. - С.74-76. - 0,8 авт. арк.

Дем'яненко Н.М., Шалда Т.В. Новий імідж “Лісової казки” // Початкова школа. - 1996. - № 3. - С.32-35. - 0,9 авт. арк. (Авторська участь - 0,8 авт. арк.).

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя у вищій педшколі України (1920-1928 рр.) // Педагогіка і психологія.-1996.-№ 4.-С.210-221.- 0,9 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Педагогічна освіта в університетах (1800-1859 рр.) // Шлях освіти. - 1997. - № 1. - С.44-47. - 0,6 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка на Київських вищих жіночих курсах (1878 - 1920 рр.) // Педагогіка і психологія. - 1997.- № 4.-С.211-216.-0,6 авт.арк.

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в університетах України ХІХ ст.: проекти і практика // Рідна школа. - 1998.-№2.- С.69-71. - 0,6 авт.арк.

Дем'яненко Н.М. Київські вищі жіночі педагогічні курси (1878-1920 рр.) // Початкова школа. - 1998. - № 2. - С.44-46. - 0,6 авт. арк.

Бойко А.М.,Гриньова М.В.,Дем'яненко Н.М.Варіативність занять у педвузі // Педагогіка і психологія.-1994.-№ 2.-С.102-109.-0,5авт.арк.(Авторська участь-0,2авт.арк.).

Дем'яненко Н.М. Зміст та активні методи стажування педагога ( в історії вищої школи України) // Активні методи викладання і вивчення предметів педагогічного циклу:Наукові записки кафедри педагогіки.-Полтава.-1994.-Вип.2.-Серія 2.-С.69-74. - 0,5 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Стажування в системі безперервної освіти // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: Науково-методичний збірник. - К. - 1994. - С.81-83. - 0,4 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Педагогіка як наука і мистецтво // Єдність раціонального та емоційно-почуттєвого в освітньо-виховних системах: Науково-методичний збірник. - Харків. - 1996. - С.41-43. - 0,3 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Професійно-педагогічна підготовка вчителя // Школа і підготовка учнівської молоді до життя та діяльності в умовах ринку: Науково-методичний збірник. - Харків. - 1996. - С.47-49. - 0,4 авт. арк.

Бойко А.М., Дем'яненко Н.М. Педагогічна спадщина А.С.Макаренка в контексті загальнопедагогічної підготовки вчителя // Педагогіка і психологія. - 1998. - № 1. - С.162-168. - 0,8 авт. арк. (Авторська участь - 0,4 авт. арк.).

Дем'яненко Н.М. Щоб рідною мовою озивалася до наших дітей наука // Збірник наукових праць Полтавського педагогічного інституту ім.В.Г.Короленка. - Серія “Педагогічні науки”. - Полтава. - 1998. - Вип. 2. - С.78-96. - 0,8 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя початкової школи в Україні (1862-1917 рр.) // Початкова школа. - 1999. - №3. - С.53. - 0,4 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя у вищих закладах освіти України в ХІХ - на початку ХХ ст. // Педагогіка і психологія. - 1998. - № 4. - С.141-150. - 0,8 авт.арк.

Дем'яненко Н.М. Специфіка розвитку загальнопедагогічної підготовки вчителя у період національно-визвольних змагань українського народу (1917-1920 рр.) // Рідна школа. - 1999. - №3. - С.71-73. - 0,8 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Становлення і розвиток загальнопедагогічної підготовки вчителя у Східній і Центральній Україні (ХІХ - перша чверть ХХ ст.) // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Короленка. - Серія “Педагогічні науки”. - Полтава. - 1999. - Вип. 1(5). - С.82-92. - 0,8 авт. арк.

Дем'яненко Н.М. Актуалізація та впровадження ідей і досвіду загальнопедагогічної підготовки вчителя ХІХ - першої чверті ХХ ст. в умовах реформування вищої освіти в Україні // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського державного університету. - Харків: Основа, 1999. - Вип. 4. - С.47-52. - 0,6 авт.арк.

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка в системі заочної та післядипломної освіти вчителів (1920-1929 рр.) // Постметодика. - 1999. - № 3-4. - С.154-156. - 0,5 авт.арк.

Дем'яненко Н.М. Історико-педагогічне дослідження і нова педагогічна свідомість // Регіональні перспективи. - 1999.-№8.-С.43-44.-0,3 авт. арк.

ІІІ. Методичні рекомендації, програми, інструктивно-методичні матеріали, положення, кваліфікаційні характеристики

Дем'яненко Н.М. Робота з батьками // Інструктивно-методичні матеріали з педагогічної практики студентів IV - V курсів.-Полтава, 1992. - С.45-49. - 0,5 авт. арк.

Дем'яненко Н.М., Шалда Т.В. Програма науково-методичного семінару (післядипломна освіта).-К., 1994. - 30 с. - 1,9 авт. арк. (Авторська участь - 1,8 авт.арк.).

Дем'яненко Н.М., Бойко А.М., Шалда Т.В. Методичні рекомендації та тести психолого-педагогічного обстеження дітей з підвищеним рівнем здібностей при зарахуванні до шкіл нових структур (гімназій, ліцеїв). - К., 1994. - 25 с. - 1,5 авт. арк. (Авторська участь - 1,2 авт.арк.).

Дем'яненко Н.М., Шалда Т.В. Положення про освітньо-виховний і науковий комплекс. - К., 1995. - 14 с. - 0,9 авт. арк. (Авторська участь - 0,8 авт.арк.).

Дем'яненко Н.М., Шалда Т.В. Кваліфікаційна характеристика вчителя - вихователя освітньо-виховного і наукового комплексу. - К., 1995. - 9 с. - 0,5 авт. арк. (Авторська участь - 0,4 авт.арк.).

ІV. Матеріали наукових симпозіумів, конференцій, семінарів

Демяненко Н.Н. Историко-логический анализ в исследованиии основ подготовки учителя // Методология и методы современных педагогических исследований: Тезисы докладов и выступлений на ХІІІ советско-немецком семинаре молодых ученых и аспирантов АПН СССР и АПН ГДР.-Москва.-1989.-Ч.ІІ.-С.37-39.

Демяненко Н.Н. Общепедагогическая подготовка учителя в теоретическом наследии Н.К.Крупской // Педагогическое наследие Н.К.Крупской и перестройка среднего и высшего образования: Тезисы областной научной конференции. - Глухов. - 1989. - С. 15-16.

Демяненко Н.Н. Воспитательный потенциал школьного курса “История СССР” // Нравственные и эстетические проблемы воспитания студенческой и школьной молодёжи: Тезисы докладов областной научно-практической конференции. - Полтава. - 1986. - С. 161-163.

Бойко А.Н., Демяненко Н.Н. Воспитывающие отношения в подготовке учителя // Творческое наследие А.С.Макаренко и совершенствование подготовки педагогических кадров: Тезисы докладов и выступлений на Всесоюзной научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения А.С.Макаренко.-Полтава.-1988.-С.124-125.

Бойко А.Н., Демяненко Н.Н. Воспитывающие отношения вуза как условие фор-мирования личности будущего специалиста // Патриотическое и интернациональное воспитание молодёжи: Материалы городской научно-практической конференции. - Полтава.-1987. - С.112-113.

Бойко А.Н., Демяненко Н.Н., Николаев Н.Н. Подготовка учителя к всестороннему развитию личности школьника // Творческое использование педагогического наследия В.А.Сухомлинского в процессе перестройки общеобразовательной, профессионально-технической, средней специальной и высшей школы: Тезисы докладов к республиканской научно-практической конференции. - Чебоксары. - 1988. - С.204-207.

Демяненко Н.Н. Идеи П.П.Блонского и С.Т.Шацкого в совершенствовании общепедагогической подготовки учителя // Формирование нравственной и эстетической культуры учащейся молодёжи в условиях обновления социализма: Тезисы докладов областной научно-практической конференции.-Полтава.-1990. -С.132-133.

Дем'яненко Н.М. Професійно-педагогічна підготовка вчителя в практиці видатних педагогів // Розвиток педагогічної освіти і науки в західних областях України: Тези науково-практичної конференції. - Тернопіль. - 1990. - Ч. ІІ. - С.13-15.

Демяненко Н.Н. Элементы театрального искусства в общепедагогической подготовке учителя (20-е гг.) // Проблемы освоения театральной педагогики в профессиональной педагогической подготовке будущего учителя: Материалы Всесоюзной научно-практической конференции. - Полтава. - 1991. - С.41-43.

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в навчальних планах та програмах вищої педшколи України (початок 20-х рр.) // Психолого-педагогічна підготовка вчителя у вузі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції - Полтава. - 1992. - С.105-106.

Демяненко Н.Н. Педагогические комплексы и объединения - основной потенциал обновления системы образования // Опыт и перспективы развития учебно-научно-педагогических комплексов: Материалы международной научно-практической конференции. - Волгоград. - 1992. - С.36-40.

Бойко А.М.,Дем'яненко Н.М. Ідеї миру в творчості педагогів-класиків // Виховання учнівської молоді в дусі миру і взаєморозуміння: Матеріали Міжрегіональної науково-практичної конференції.-Рівне.-1992.-С.196-197.

Демяненко Н.Н. А.С.Макаренко о роли игры и игрушки в дошкольном воспитании // А.С.Макаренко: наследие и современные преобразования в педагогической теории и практике: Материалы Российской научно-практической конференции. - Н.Новгород. - 1992. - С.82.

Дем'яненко Н.М. Навчальний курс “Педологія” у психолого-педагогічній підготовці вчителя 20-30-х років // Розбудова національної початкової школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.-Полтава.-1993.-С.203-205.

Бойко А.М., Дем'яненко Н.М. Побудова науково обгрунтованої моделі випускника педвузу // Організація трудового навчання і виховання в сучасному педвузі: Матеріали доповідей обласної науково-методичної конференції. - Полтава. - 1993. - С.11-14.

Дем'яненко Н.М. Досвід педвузів 20-30-их років з підготовки вчителя до виховної роботи // Теоретико-методичні основи формування громадянина України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.-Полтава.-1993.-С.176-178.

Дем'яненко Н.М. Досвід підготовки викладачів профеcійно-технічної школи в педвузах України (20-ті роки) // Трудове і професійне навчання: проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Вінниця. - 1994. - С.25-27.

Бойко А.М., Дем'яненко Н.М. Соціологічні проблеми педагогіки крізь призму сільської школи // Проблеми сільських навчально-виховних закладів: Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава. - 1994. - С.12-13.

Бойко А.М.,Дем'яненко Н.М. Митрополит Іларіон (професор Іван Огієнко) - педагог і вчений //Православ'я і культура: історія та сучасність: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції.- Полтава.-1994.-С.163-164.

Бойко А.М., Дем'яненко Н.М. Інтеграція філософських і педагогічних знань у теоретичній спадщині Г.Сковороди // Г.С.Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції, присвяченої 200-річчю з дня смерті філософа. - Полтава. - 1994. - С.41-44.

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя у Фребелівському педагогічному інституті (1907-1917 рр.) // Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі педвузу: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава. - 1995. - С.180-184.

БойкоА.М., Дем'яненко Н.М., Горскіна С.І. Діагностування у навчально-виховному процесі школи нового типу // Обдаровані діти: виявлення, діагностика і розвиток: Матеріали Міжнародного семінару. - Полтава, 1995. - С. 67-70.

Бойко А.М., Дем'яненко Н.М. Теорія і практика виховання в перехідних умовах // Високі технології виховання: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції.-Харків. - 1995. - Ч. І.-С.19-22.

Дем'яненко Н.М. Система підвищення кваліфікації педагогів в Україні // Єдність теорії і практики в навчально-виховному процесі педвузу: Матеріали обласної науково-методичної конференції. - Полтава. - 1995. - С.46-49.

Бойко А.М., Дем'яненко Н.М. Основні напрями оновлення змісту виховної діяльності та виховання вчителя // Психолого-педагогічні фактори підвищення професійної майстерності вчителя-вихователя: Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Житомир. - 1995. - С.8-9.

Бойко А.М., Дем'яненко Н.М. Відносини “вчитель-учень” як засіб морально-естетичного виховання особистості // Проблеми естетичного виховання та художньої освіти в системі професійної підготовки вчителів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.-Полтава.-1995.-С.50-53.

Дем'яненко Н.М. Проект системи освітніх закладів М.І.Пирогова // Пироговські читання: Матеріали Міжрегіональної науково-методичної конференції. - Вінниця. - 1996. - С.14-17.

Дем'яненко Н.М. Актуалізація ідей і досвіду професійно-педагогічної підготовки вчителя історичного минулого в умовах переходу до багаторівневої педагогічної освіти // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 квітня 1996 р.). - К. - 1996. - Ч. І: Нова парадигма вищої освіти. - С.67-70.

Дем'яненко Н.М., Цибульська Г.М. Досвід організації вищої педагогічної освіти в Україні (30-ті роки ХІХ ст.) // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 квітня 1996 р.). - К. - 1996. - Ч. ІV: Інноваційні технології в навчально-виховному процесі вузу. - С.8-9.

Дем'яненко Н.М. Педологія як теоретична основа експериментальної педагогіки та навчальна дисципліна // Експериментальна педагогіка в ХХ столітті: Матеріали науково-практичної конференції. - К. - 1996. - С.15-17.

Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя: дискусії 20-их років // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (28-31 жовтня 1996 р.). - У 6-ти книгах. - Чернівці: Митець. - 1996. - Кн.2. - С.45-48.

Дем'яненко Н.М. Історичний досвід підготовки вчителів трудового навчання в педвузах України // Проблеми наступності та інтеграції змісту навчання у системі “школа-ПТУ-ВНЗ”: Матеріали Міжрегіональної науково-практичної конференції. - Вінниця. - 1996. - С.16-19.

Дем'яненко Н.М. До використання національного і закордонного досвіду в умовах переходу до багаторівневої педагогічної освіти // Порівняльний аналіз сучасних систем вищої освіти в реформуванні вищої школи України: Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. - К. - 1996. - С.121-123.

Дем'яненко Н.М. Культуротворча функція освіти і навчально-виховні заклади нового типу // Елітарна освіта: історія, теорія, методика: Матеріали Міжрегіональної науково-методичної конференції. - Кіровоград. - 1996. - С.30-34.

Демяненко Н.Н. Современные противоречия и исторический опыт университетского педагогического образования в Украине (первая половина ХІХ в.)//Университетское педагогическое образование: опыт, проблемы и перспективы развития: Материалы Всеукраинской научно-практической конференции.- Симферополь.-1996.-С.33-34.

Бойко А.М., Дем'яненко Н.М. Культуротворча функція освіти та її реалізація у навчально-виховних закладах нового типу // Організація навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах нового типу: досягнення, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава. - 1996. - С.44-48.

Размещено на Allbest.ru