Дидактичні основи підготовки студентів – майбутніх вчителів біології до реалізації екологічної освіти

Київ - 1999

Під навчанням екології ми розуміємо:

- опанування теоретичних знань про закономірності розвитку природи і суспільства;

- формування у людини високої культури, практичних умінь та навичок у спілкуванні з природою;

- розвиток дбайливого, господарського ставлення до природи;

- розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на національному і глобальному рівнях;

- формування у людини активної громадської позиції при розв'язанні екологічних проблем.

Іншими словами, процес навчання екології має формувати знання і бути засобом виховання. Позитивне і відповідальне ставлення до природи має бути важливим елементом системи цінностей, яка формує моральність людини стосовно її ставлення до навколишнього середовища.

Основне завдання навчання екології - навчити розуміти складнощі середовища (як природного, так і створеного людиною). Складність середовища полягає у взаємодії суспільного, економічного, фізичного, біологічного та культурного аспектів (рис. 1, 2).

Рис. 1. Схема взаємозв'язків організмів у природі

Головна мета навчання екології - це навчити людей пізнавати цінності природи, відповідно поводитись в ній, формувати практичні вміння та навички поведінки людей в довкіллі. Все необхідне для успішного вирішення проблем навколишнього середовища та поліпшення його стану. Навчання екології ґрунтується на інформації, необхідній для інтегрування складних явищ, що формують середовище.

Програма навчання екології має пов'язувати сам процес навчання з вивченням довкілля: дії учнів, студентів, аматорів природи необхідно зосередити навколо проблем відносин людини з природою.

Отже, можемо стверджувати, що навчання екології:

- забезпечує безпосередній контакт учнів з природою;

- дає змогу здобути знання з формування та охорони навколишнього середовища;

- дозволяє досліджувати, тобто спостерігати (здійснювати експериментальні дослідження) в природному середовищі життя рослин і тварин, пізнавати природні об'єкти, процеси та явища, сформувати відповідне ставлення до об'єктів природи, активно працювати (діяти), індивідуально та колективно залучати до праці задля охорони та раціонального використання природи батьків (у співпраці зі школою);

- змушує розглядати природу з економічних позицій;

- дозволяє виявити свою самостійність під час проведення різного роду занять у природі;

- підтверджує думку про те, що учні (учасники екологічного навчання) мусять застосовувати теоретичні знання в природних умовах, щоб там здобути результати (фактичні, дійсні, достовірні) спостережень та експериментів.

Головна мета навчання екології - формувати вміння аналізувати та оцінювати результати впливу антропопресії та робити з цього правильні висновки.

Основні операційні цілі навчання екології.

Мета навчання екології - дати змогу учням оволодіти такими знаннями:

- природні ресурси є взаємозв'язані та обмежені (знищення одних впливає на інші);

- природні ресурси впливають на рівень життя суспільства, вони нерівномірно розташовані на Землі;

- людина активно змінює процеси, які відбуваються у природі;

- щоб зберегти відповідні цінності природи для майбутніх поколінь, необхідно вжити невідкладні заходи у цій справі на перспективу;

- належне господарювання природними ресурсами потребує значного обсягу знань із різних галузей науки і технології;

- роль естетичних і рекреаційних цінностей природи зростає разом із зростанням рівня людської активності (тривалішим стає також вільний час);

- спосіб господарювання впливає на рівень життя особи та суспільства;

- розвиток суспільства і технологій стає причиною зміни способів використання природних ресурсів;

- проблему вичерпання ресурсів можна вирішити шляхом застосування сировини, що виступає як замінююча;

- людські потреби щодо продуктів харчування, енергії та мінеральних ресурсів зростають разом із збільшенням кількості населення та рівня споживання - економічний розвиток даного регіону залежить від ефективного використання природних і людських ресурсів, а також від рівня культури й технологій;

- політика в справі охорони навколишнього середовища зумовлена спільною дією науки й технології, а також суспільних і політичних факторів;

- діяльність як окремих одиниць суспільства, так і колективів часто передбачає негайний економічний успіх, що є причиною довготривалих і негативних змін середовища;

- зростання загальної кількості людей призводить до того, що зменшується кількість природних ресурсів і земельних угідь, що припадає на одного мешканця планети.

Розумне використання мінеральних ресурсів - це таке їх використання, щоб вони служили якнайбільшій кількості людей протягом якнайдовшого часу,

- більшість мінеральних ресурсів не можна заново відтворити або треба чекати десятки чи сотні років, щоб їх відновити;

- захист, і підвищення продуктивності ґрунту є надзвичайно важливими чинниками для подальшого успішного розвитку людства;

- продуктивність ґрунту може бути збережена завдяки відповідним агротехнічним і біологічним заходам;

- рослини і тварини належать до відновлених природних ресурсів, хоча й вони потерпають від надмірної експлуатації;

- приплив енергії до екосистеми здійснюється завдяки життєвим процесам, що відбуваються в рослинах;

- забезпечення водою (якісне та кількісне) є дуже важливим для кожного рівня життя;

- вода є цінним природним ресурсом, але сьогодні її якість погіршується;

- загальна кількість доступних на даній території водних ресурсів великою мірою залежить від розміщення та способів їх використання;

- розвиток транспортних засобів, зростання їх кількості, а також збільшення вільного часу людей призводять до зменшення кількості місць рекреції (реакція - це важливий елемент культури та економіки);

- живі організми - це унікальне творіння природи, людина, як і інші організми, зазнають впливу антропічного фактора;

- у зовнішньому середовищі та в організмах, що в ньому живуть, відбуваються постійні зміни;

- всі живі організми перебувають у стані безперервної еволюції;

- природа має динамічний характер, оскільки в ній постійно відбуваються зміни (матерії та енергії);

- життя, що існує на Землі, залежить від стану атмосфери - її забруднення може змінити навіть клімат на Землі;

- запобігання накопиченню шкідливих газів, радіоактивних відходів та інших шкідливих речовин є важливим для здоров'я людини та збереження природних багатств.

Навчання екології має також на меті виробити в людини такі уміння:

- досліджувати явища і процеси, що відбуваються в навколишньому середовищі;

- висувати гіпотези;

- збирати дані;

- збирати та аналізувати матеріали для досліджень;

- порівнювати, відрізняти;

- робити висновки;

- прогнозувати;

- шукати альтернативні рішення конкретних проблем та оцінювати на перспективу наслідки прийнятих рішень.

Метою навчання екології є також ознайомлення з такими поглядами:

- протидія негативним наслідкам цивілізації вимагає спільних зусиль усіх держав і суспільств;

- запорукою мирного співжиття суспільних груп і націй є терпиме ставлення до вартостей, що їх сповідують інші люди;

- людина несе моральну відповідальність за будь-які рішення, пов'язані з використанням природних ресурсів;

- знання та культура суспільства сприяють розумінню проблем навколишнього середовища;

визнана всім суспільством система цінностей забезпечує розумне господарювання;-

громадська думка - це важливий фактор контролю за способами використання природних ресурсів;

- усі потреби людини поділяються на психічні й біологічні;

- людські ресурси містять фізичні та психічні цінності, що їх має кожна людина, та знання, які вона нагромадила упродовж століть;

- історія показує, що суспільства з більш високим рівнем технічного розвитку активніше використовують природні ресурси, ніж суспільства з нижчим рівнем розвитку техніки;

- слід стимулювати членів суспільства брати участь у реалізації відповідної політики щодо природи та пов'язаних з нею економічних заходів;

- політика супроти природи - це наслідок суспільних процесів, що відбуваються в даному суспільстві, набутого рівня науки й техніки, рішень влади та сформованих суспільних поглядів;

- коли зростає кількість людей та зменшуються природні ресурси, водночас зменшуються можливості людей щодо користування цими ресурсами (незалежно від прийнятої системи володіння ними);

- необхідними є пошуки нових, альтернативних джерел енергії.

Навчання екології повинно сформувати в людях:

- почуття моральної відповідальності за якість навколишнього природного та суспільного середовища;

- готовність брати активну участь у заходах задля охорони та поліпшення навколишнього середовища;

- любов до рідної природи.

Мета навчання - це певний пропонований стан знань, якого бажано досягнути. Метою навчання екології є формування свідомого ставлення до природи, шанобливого ставлення до різних форм життя. Стисло кажучи, метою навчання екології є формування екологічного мислення та культури.

Елементами екологічного мислення є конкретні дані, емоції, пов'язані з середовищем, що оточує людину.

Наслідком формування екологічного мислення є екологічна культура.

Екологічне мислення - це фрагмент суспільного мислення, пов'язаний із середовищем, що оточує людину.

В окремої людини це мислення є наслідком процесу соціалізації, в якому вона бере участь протягом усього свого життя. Отже, творять це мислення особливі переконання, ставлення та емоції, які стосуються середовища, що оточує людину, пов'язані та переплетені з іншими формами суспільного мислення. Таким чином, екологічне мислення - це орієнтація на дбайливе ставлення до природи та встановлення рівноваги між нею і людством.

В описово-технічній сфері екологічного мислення можна назвати екологічні знання та уяву, у нормативно-аксіологічній сфері - систему цінностей і норм екологічної етики (на цьому ґрунтується так звана екологічна совість).

Екологічне знання містить у собі інформацію та уміння, пов'язані з процесами, які відбуваються в екосистемах, знання механізмів рівноваги в екосистемах, а також знання зв'язків між різними формами людської діяльності у світі природи, особливо коли йдеться про знання на тему забруднення і загрози для навколишнього середовища та на тему їх профілактики.

Екологічна уява - це здатність та уміння передбачити екологічні наслідки людських дій, це здатність цілісно бачити зв'язки між розвитком цивілізації і життям людей та процесами, які відбуваються у природі. Вона виявляється на практиці як уміння проектувати екологічно безпечні дії.

Екологічна етика - це дія, що відповідає нормам, прийнятим у даному часі та у даній епосі.

Найважливіше нині - підвищувати рівень екологічного мислення, що веде до екологічної культури. Це вимагає різноманітних і скоординованих дій людини, всього суспільства, усіх народів світу. Рівень мислення та екологічної культури залежить від навчання.

Формування екологічного мислення веде до набуття екологічної культури, яка містить такі елементи:

- уміння бачити особливість і складність явищ у природі та віднаходити в них головні залежності й закономірності;

- збагачення знань про навколишнє середовище (цілісно);

- здатність логічно мислити, що гарантує екологічну безпеку;

- уміння відповідно діяти в навколишньому середовищі;

- формування позитивних етичних позицій;

- здатність брати повну відповідальність за охорону навколишнього середовища.

Загалом можна стверджувати, що екологічна культура включає в себе:

- елементи охорони навколишнього середовища;

- природні методи охорони здоров'я, особливо коли йдеться про психофізичну рівновагу людини, гармонію взаємостосунків людини з природою та самозахист від стресів;

- життя у злагоді з природою, повне зовнішньої та внутрішньої гармонії.

Елементи екологічної культури є відповіддю на те, яку велику роль та значення має її формування.

Елементи екологічної культури ми реалізуємо під час занять на природі. Праця на природі дозволяє учасникам виходити на безпосередній контакт з нею. Така праця вчить глибше розуміти проблеми природи:

відрізняти головні від другорядних;

збагачувати свої знання під час занять на природі;

розуміти та вирішувати питання, пов'язані із навколишнім середовищем;

брати участь у дослідженнях, пов'язаних із справою охорони природи;

оцінювати отримані результати;

робити правильні висновки на майбутнє.

Під час занять в природі розвиваємо й формуємо в учасників такі уміння:

вести спостереження в природі,

збирати наукові дані,

аналізувати зібраний дослідницький матеріал,

порівнювати,

відрізняти,

висувати гіпотези,

робити висновки,

прогнозувати,

шукати можливі рішення тих чи інших проблем й передбачати наслідки прийнятих рішень.

Заняття в природі дозволяють сформувати наступні позиції:

- почуття моральної відповідальності за навколишнє середовище;

- готовність брати участь у діях, які мають на меті охорону та поліпшення стану навколишнього середовища;

- систему переконань та оцінок, пов'язаних з вивченням довкілля.

Завдання навчання екології доцільно описувати в таких категоріях:

- усвідомлення - допомога різним суспільним групам та окремим особам в осмисленні глобального характеру природи;

- відомості - допомога суспільству в здобутті інформації, що пов'язана з проблемами навколишнього середовища;

- позиція - йдеться про формування позитивного ставлення до природи та усвідомлення цінностей і мотивацій, необхідних при охороні та поліпшенні навколишнього середовища;

- компетенція - одержання необхідних даних, що сприяють розв'язанню проблем, пов'язаних з природою;

- участь - можливість для суспільних груп та окремих осіб брати активну участь у вирішенні проблем довкілля.

Отже, правильне розуміння основних теоретичних засад, понять, цілей, завдань, дидактичного забезпечення галузі екології є основою для підготовки вчителя біології та екології і реалізації екологічної освіти шкільної молоді.

Розділ II. "Психолого-педагогічні проблеми дослідження" висвітлює психолого-педагогічні основи навчання екології, його дидактичне забезпечення та проблеми мотивації стосовно екологічного середовища.

Одне з найактуальніших питань екологічної освіти пов'язане з наповненням біологічних знань новим екологічним змістом. Відтак було з'ясовано, що механічне додавання певного обсягу екологічних відомостей до традиційного курсу біології є недостатнім і малопродуктивним. Багаторічний педагогічний досвід засвідчує, що за таких умов екологічні знання, що засвоюються учнями, залишаються за своєю сутністю формальними, оскільки не формують активної діяльної позиції особистості щодо охорони і захисту природи. До того ж, знання, що були формально засвоєні, не сприяють формуванню в школярів здатності спостерігати екологічні явища в природі, емоційно їх переживати й знаходити причини їх виникнення.

Отже, виникла проблема негайного пошуку нових шляхів внесення відчутних змін у зміст курсів біології та дидактики біології задля ефективного розв'язання завдань екологічної освіти та екологічного виховання в нерозривній єдності.

Вихідним для нас стало положення про те, що особистість формується в процесі діяльнісного й усвідомленого ставлення до довкілля. Якість і зміст цього ставлення, в свою чергу, визначаються тими змістовними стимулами, які спонукають особистість до діяльності й усвідомлюються нею як особистісна і соціальна цінність.

Відповідно до таких міркувань ми дійшли висновку, що екологічна освіта стане ефективною, якщо в процесі її здійснення будуть реалізовані два основні дидактичні принципи:

- від близького, доступного особистому досвіду людини спілкування з природою, до загальнолюдського (в планетарному масштабі) розуміння її цінності й унікальності; від спостереження екологічних явищ у рідному краї (селі, місті, районі) до розуміння екологічних проблем планети;

- від спостереження взаємозв'язку і взаємозумовленості всіх природних явищ за місцем проживання до розуміння ролі людини та її діяльності в збереженні цілісності й рівноваги в біосфері планети.

Дотримання цих принципів в процесі вивчення курсу біології передбачало з'ясувати сутність таких положень:

- які біологічні явища, з котрими людина повсякденно стикається і котрі доступні її прямому спостереженню, найбільш чутливі до порушення екологічної рівноваги;

- в яких розділах і в якому природоохоронному контексті опис цих явищ може бути презентовано в змісті курсу біології;

- яким чином має бути організоване в навчальному процесі засвоєння цього навчального матеріалу, щоб його зміст став результатом набуття особистого досвіду учнів і предметом їхнього самостійного осмислення.

Аналіз чисельних літературних джерел з проблем екології, а також результати самого дослідження засвідчили, що найбільш близькими й доступними (за матеріальними витратами) для безпосередніх спостережень і набуття практичного досвіду з охорони й захисту природи є біологічні явища, які описані в орнітології та фенології. Саме приліт і відліт птахів, зв'язок їх життєвих циклів зі станом місцевої флори і фауни, зі змінами кліматичних умов формують наочне уявлення щодо залежності й взаємозумовленості всіх процесів і явищ природі. До того ж, вони наочно засвідчують, яким чином на них впливають присутність людини в природі та наслідки її життєдіяльності.

Суттєво, що в курсі біології опис орнітологічних об'єктів (тобто птахів) та їхнього зв'язку з іншими біологічними об'єктами, представниками флори і фауни, може бути використано як наочну ілюстрацію практично в усіх основних розділах. Тобто, спостереження за життям птахів у місцевих умовах доцільно розглядати як центральний змістовний стержень, відносно якого можливе теоретичне і практичне осмислення цілісності біологічних явищ і залежності цієї цілісності від діяльності людини.

Саме цей висновок послужив підставою для написання експериментальних навчальних посібників з біології для початкової та середньої шкіл [2; 5-6; 11], програми літньої екологічної школи [41-42] та інших форм екологічної освіти (рис. 3).

Водночас усвідомлення й осмислення нашого особистого досвіду в проведенні орнітологічних і фенологічних спостережень, а також у навчанні подібним спостереженням учнів загальноосвітньої школи і студентів - майбутніх учителів біології й охорони довкілля дозволили розробити систему практичних занять з біології, які охоплюють усі її розділи, методику їх підготовки та проведення на місцевості [23, 28, 32-33; 46, 48-49; 57, 66].

Рис. 3. Форми навчання природознавства

Запропонована нами концепція такої підготовки ґрунтується на механізмах формування готовності до діяльності, зокрема, професійної готовності до педагогічної діяльності. У нашому розумінні, готовність майбутнього вчителя до екологічної освіти являє собою особливий психологічний стан, цілісність якого визначається повноцінним розвитком, що взаємодоповнюється і взаємозумовлюється діями інтелектуального, мотиваційного й операційного компонентів у структурі особистості. Змістовними характеристиками цього стану виступають:

- розуміння особистістю суті екологічних проблем, їх природи і джерел розвитку;

- знання біології і законів розвитку біологічних об'єктів;

- розуміння ролі та можливості екологічної освіти в розв'язанні екологічних проблем;

- наявність потреби особисто брати участь в охороні й захисті навколишнього середовища;

- прагнення до організації та проведення природоохоронних заходів;

- наявність моральної відповідальності за свою взаємодію з природою;

- вміння проводити просвітницьку роботу по захисту й охороні довкілля;

- вміння передавати іншим знання в галузі біології та екології;

- вміння практично організувати роботу по спостереженню за природними явищами та попередженню негативних екологічних явищ у природі.

Відомо, що всі психічні новоутворення в структурі особистості формуються внаслідок включення суб'єкта в діяльність, зміст якої є адекватним психологічній якості, що розвивається, під впливом усвідомлення ним мети цієї діяльності, цінності її результатів і засобів їх досягнення. Відтак підготовку майбутніх учителів до екологічної освіти школярів здійснювали за принципами діяльнісного усвідомленого засвоєння розробленого нами навчального матеріалу до курсу біології в початковій та середній загальноосвітній школі.

Сутність і зміст нашої концепції розкриваються такими сентенціями: навчити когось і передати знання про щось іншій людині можливо, якщо ти сам володієш цими знаннями і вмієш їх самостійно використовувати. Отже, лише осмисливши та усвідомивши на особистому досвіді зміст екологічної освіти та її методику, майбутні вчителі біології можуть бути психологічно готові до її здійснення.

В Розділі III "Дидактична система екологічної освіти" охарактеризовано предмет і завдання дослідження, основні його проблеми, методи, техніку та інструментарій, загальний обсяг виконаних робіт, включаючи й наукові праці студентів та учнів.

Саме про це свідчить і засвоєння учнями навичок із спостережень у природі, розвиток у них інтересу до природоохоронних акцій.

Для школярів старших класів до складу цих показників також входили: поглиблення одного з розділів біології чи екології, особиста участь у роботі екологічних шкіл, товариств з охорони природи, екологічних постів і лабораторій, участь у просвітницькій діяльності в галузі екології.

Матеріали анкетування учнів початкових класів засвідчили, що міцними знаннями в галузі біології та екології оволоділи 1948 чоловік, або 88,5 % загальної кількості опитаних: 96 % учнів усвідомлюють важливість і практичну необхідність таких знань. Навичками етичної поведінки в природі оволоділи 96,5 %, позитивне ставлення до екологічних програм висловили 98 % учнів, а бажання брати участь у них - 94,5 % учнів початкових класів; 94,25 %усвідомлюють і можуть пояснити залежність стану природи від діяльності людини. Вважають себе активними захисниками природи 92 % опитаних.

Зауважимо, що впродовж усього експерименту зберігалася стійка тенденція до позитивного зростання всіх показників.

Порівняно з початковою школою результати, які ми одержали в середній школі, були дещо іншими. Так, маючи високий рівень оволодіння біологічними й екологічними знаннями та визнаючи значущість розв'язання проблем екології (97 і 100 % відповідно), старшокласники водночас не виявили високої схильності до самостійних активних дій в цій галузі. Прагнення до збагачення своїх знань у галузі екології виявили 86,75 % загальної кількості опитаних; визнали важливість екологічних спостережень 85,25 % учнів; бажання брати участь в екологічній роботі виявили 88,5 % школярів.

Отже, результати анкетування й спостереження за учнями, що брали участь в дослідно-експериментальній роботі,засвідчили, що студенти, які були підготовлені за розробленою нами програмою, достатньо ефективно розв'язують свої професійні завдання в справі екологічної освіти й виховання школярів.

Високий ступінь готовності студентів до професійно-педагогічної діяльності в галузі екологічної освіти засвідчує визнання ними важливості спеціальної екологічної освіти школярів; формування екологічної свідомості учнів як важливої мети в їх діяльності (95,5 %), цінності феномена екологічної культури (78,5 %); необхідності цілеспрямованої роботи з формування в учнів здатності спостерігати природні явища (80 %); необхідності постійного поповнення своїх знань про довкілля (79,75 %); особистої участі в екологічних освітніх програмах як важливого джерела власної екологічної культури (86,25 %).

Подобные документы

• Формування екологічних понять на уроках біології

  Основи формування екологічних понять на уроках біології в загальноосвітній школі як засобу підвищення екологічної свідомості учнів. Психолого-педагогічні підходи та методика. Експериментальне дослідження засвоєння екологічних понять та його результати.
  
  дипломная работа [320,6 K], добавлен 11.04.2012
  

• Формування поняття "птахи" на основі екологічних знань

  Екологічне виховання - невід'ємна складова освіти, педагогічні умови екологічного виховання. Теоретичні основи організації екологічної освіти. Розвиток біологічних понять, методика розвитку умінь. Формування поняття "птахи" на основі екологічних знань.
  
  курсовая работа [39,9 K], добавлен 21.09.2010
  

• Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти

  Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
  
  курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011
  

• Дидактичні умови використання методів мистецької освіти в процесі педагогічної практики майбутніх вчителів музики

  Теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Особливості експериментальної методики впровадження нових методів процесу підготовки майбутнього вчителя музики.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.06.2011
  

• Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"

  Поняття, основні форми та методи проведення екологічної освіти. Аналіз програми курсу "Я і Україна" для учнів 2 класу, її позитивних та негативних сторін. Відбір форм, методів та засобів екологічної освіти до уроків з курсу "Я і Україна", їх апробація.
  
  дипломная работа [71,1 K], добавлен 23.10.2009
  

• Принципи формування екологічних понять на уроках біології

  Аналіз теоретичних досліджень і науково-популярних публікацій з проблеми формування понять на уроках у загальноосвітній школі. Теоретичні передумови і методичні рекомендації щодо підвищення ефективності екологічної освіти учнів на уроках біології.
  
  курсовая работа [38,5 K], добавлен 18.01.2012
  

• Формування екологічної свідомості школярів

  Стан проблеми формування екологічної свідомості. Роль і місце екології в навчанні. Методика формування екологічної свідомості в викладанні природничих дисциплін. Зв'язок екологічної освіти і природничих дисциплін. Умови формування екологічних знань.
  
  курсовая работа [59,8 K], добавлен 10.08.2010
  

• Екологічна освіта на уроках біології

  Основні елементи, принципи, завдання та психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання учнів у сучасній школі. Стратегія та зміст екологічної освіти. Характеристика та особливості екологічного виховання в процесі викладання біології.
  
  курсовая работа [48,9 K], добавлен 24.10.2010
  

• Засоби та шляхи формування системи екологічної освіти та виховання молодших школярів

  Сутність і завдання екологічного виховання, його етапи та принципи організації в початковій школі. Психологічні рівні пізнання учнями навколишнього середовища. Оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу "Я і Україна" у 2 класі.
  
  курсовая работа [92,0 K], добавлен 05.01.2014
  

• Методика проведення інтегрованих уроків під час вивчення шкільного курсу біології

  Особливості інтегрованої системи навчання. Застосування міжпредметних зв’язків, як основи інтегрованого навчання. Вплив проведення інтегрованих уроків з біології на якість знань учнів. Розробка інтегрованого уроку з біології, його мета та принципи.
  
  курсовая работа [70,3 K], добавлен 15.06.2010
  

• Санітарно-гігієнічне виховання учнів в ході роботи вчителя біології

  Сучасний стан проблеми санітарно-гігієнічного виховання учнів в ході роботи вчителя біології та шляхи її подолання. Основи формування санітарно-гігієнічних умінь та навичок учнів. Характеристика головних рівнів санітарно-гігієнічної свідомості учнів.
  
  дипломная работа [76,8 K], добавлен 22.09.2011
  

• Методика проведення лабораторних занять з курсу "Застосування ІКТ у навчальному процесі з математики"

  Роль та місце інформаційно–комунікаційних технологій (ІКТ) при підготовці вчителів математики. Лабораторні заняття як форма організації процесу навчання. Психолого-педагогічні основи вивчення курсу "Застосування ІКТ у процесі навчання математики".
  
  курсовая работа [5,0 M], добавлен 13.01.2011
  

• Технологія забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх вчителів математики

  Шлях України до інтеграції вищої освіти в загальноєвропейський простір. Пошук нових шляхів удосконалення фундаментальної підготовки майбутніх вчителів математики. Категорії навчальних цілей в когнітивній області. Технологія курсу "Проективна геометрія".
  
  реферат [718,7 K], добавлен 27.11.2010
  

• Факультативні заняття з біології

  Місце факультативу в шкільному курсі біології. Патогенні мікроорганізми і здоров`я людини. Факультатив, як одна із ефективних форм роботи вчителя в позаурочний час. Методика проведення занять з факультативного курсу "Мікроорганізми і здоров’я людини".
  
  курсовая работа [823,0 K], добавлен 24.10.2010
  

• Методика навчання біології, як галузь педагогічної науки

  Особливості методики навчання біології - педагогічної науки, яка розробляє й визначає раціональні методи, прийоми, засоби та форми навчальної діяльності, під час якої відбуваються свідоме оволодіння учнями системою знань зі шкільного курсу біології.
  
  контрольная работа [581,9 K], добавлен 22.09.2010
  

• Розробка методики екологічного виховання учнів шляхом підвищення рівня екологічної освіти на уроках хімії

  Аналіз стану проблеми екологічної освіти та виховання. Зміст Концепції загальної середньої освіти в Україні та її екологічної складової. Екологічне виховання у процесі навчальної діяльності. Методичні розробки екологічного виховання на уроках хімії.
  
  дипломная работа [925,5 K], добавлен 09.07.2011
  

• Формування готовності майбутніх дошкільних педагогів до екологічного виховання дітей дошкільного віку

  Розкриття сутності понять "культура", "екологія", "екологічна свідомість". З'ясування ролі екологічної свідомості особистості. Складові професійної готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до екологічного виховання дошкільників.
  
  статья [28,8 K], добавлен 24.04.2018
  

• Екологічне виховання при формуванні сучасних знань про проблему пестицидів в Україні

  Дослідження проблеми екологічної освіти й виховання, яка пов’язана з професією вчителя. Основні типи екологічної культури: антропоцентричний та природоцентричний. Актуальність проблеми пестицидів та стійких органічних забруднювачів у шкільних підручниках.
  
  курсовая работа [140,8 K], добавлен 10.06.2011
  

• Методика вивчення дисципліни "Загальна екологія" майбутніми техніками-екологами

  Методи та форми організації навчання у вищій школі. Сучасні вимоги до підготовки майбутніх екологів. Контроль навчальних досягнень студентів в умовах вищого закладу освіти. Методика проведення лекційних, практичних занять у вищому навчальному закладі.
  
  дипломная работа [230,3 K], добавлен 02.08.2015
  

• Особистісно-орієнтовані засади психологічної підготовки майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти

  Сучасний стан та перспективи особистісно-орієнтованого підходу до психологічної підготовки майбутніх психологів в умовах "нової повсякденності". Особливості навчання майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти: андрагогічний підхід.
  
  дипломная работа [41,4 K], добавлен 24.04.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам