Використання трудових традицій українського народу у вихованні учнів молодшого шкільного віку

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, спостережень за навчальною діяльністю школярів та експертних оцінок визначені основні критерії рівня сформованості національної свідомості та використання трудових традицій народу у вихованні молодших школярів.



Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Рис. 1

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Рис. 2

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Рис. 3

На основі цих критеріїв рівня сформованості національної свідомості молодших школярів та використання традицій українського народу і було розроблено тестове опитування для учнів.

Методика: «Рівень використання трудових традицій українського народу у вихованні учнів молодшого шкільного віку».

Мета проведення: визначити рівень вихованості молодших школярів з використанням українських народних традицій.

Матеріали та обладнання: Бланки анкет для проведення опитування, ручка чи олівець.

Експериментальне дослідження базувалося на дотриманні основних педагогічних умінь виховання з використанням народних традицій.

Завданнями експерименту було перевірити:

- вплив основних педагогічних умов на рівень вихованості учнів початкових класів у досліджуваному аспекті;

- ефективність комплексного використання засобів народознавства в національному вихованні молодших школярів;

- усвідомлення школярами ролі національної культури у житті українського народу;

На даному етапі дослідно - експериментальної роботи ми використовували бесіду, спостереження, тестування, гру, кількісний аналіз даних. Експериментальна методика використання національних традицій у вихованні молодших школярів базувалася на оптимальному поєднанні методів прийомів, засобів та форм виховної роботи.

Хід роботи: кожен учень отримує анкету і дає відповіді на запитання, після чого всі анкети збираються і згідно з ключем визначаються рівень сформованості національної свідомості учнів.

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А	3	2	3	3	1	2	3	3	1	3
Б	2	3	1	2	3	3	2	1	3	2
В	1	1	2	1	2	1	1	2	2	1

Обробка результатів:

Завданням обробки результатів є отримання показника рівня використання українських трудових традицій у вихованні школярів. Цей показник обраховується за допомогою ключа до методики.

Аналіз результатів:

Оцінити рівень використання трудових традицій можна таким чином:

Високий рівень - 21-30

Середній рівень - 11-20

Низький рівень - 0-10

Зразок анкети

Даючи відповідь на запитання обведіть в кружечок букву, яка відповідає вибраній Вами відповіді.

1)Чи вважаєш ти себе патріотом(кою) своєї Батьківщини?

а)Так, я є патріотом своєї Батьківщини

б)Можливо, але не впевнений

в)Ні, не вважаю

2)Ти в майбутньому хочеш жити в Україні?

а)Так, але не проти виїхати за кордон

б)Так, звичайно

в)Ні, я хочу жити за кордоном

3)Тобі подобаються українські традиції?

а)Дуже подобаються

б)Зовсім не подобаються

в) Подобаються, але не всі

4)Ти наслідуєш традиції, що склалися у твоїй родині?

А) Звичайно

Б) Так, але не всі

В) Дуже рідко

5)Чи подобається тобі українська мова?

а)Ні, не подобається

б)Так я обожнюю українську мову і завжди спілкуюсь тільки українською

в)Так подобається, але я надаю перевагу російській мові

6)Чи віриш ти у щасливе майбутнє України?

а) можливо, що так

б)Так, звичайно

в)Ні, не вірю

7)Ти з задоволенням приймаєш участь в святкуванні українських народних свят?

А)Так, я обожнюю ці свята

Б)Так, але це буває рідко

В) Я не приймаю участі в таких святкуваннях

8)Ти поважаєш своїх батьків, родичів та знайомих?

а)Так, звичайно

б)Не завжди

в)Так, але не всіх

9)Чи важливо для тебе, що про тебе думають інші люди?

а)Мені байдуже, що про мене думають інші

б)Я поважаю всіх людей і прагну, щоб вони поважали мене

в)Я не завжди звертаю увагу на це

10)Чи старанний та сумлінний ти у праці?

а)Так, дуже

б)Не завжди

в)Ні

Перші два запитання методики дають змогу визначити рівень сформованості національної свідомості за таким критерієм як: ставлення до України.

Таблиця 1

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	55%
Середній рівень	36%
Низький рівень	9%

3 і 7 запитання дають змогу визначити рівень використання традицій рідного народу за таким критерієм як: ставлення до народних свят , звичаїв та обрядів.

Таблиця 2

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	38%
Середній рівень	50%
Низький рівень	12%



Запитання про ставлення до рідної мови дало мені змогу оцінити рівень використання української мови.

Таблиця 3

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	90%
Середній рівень	3%
Низькій рівень	7%

Проаналізувавши відповіді учнів на шосте запитання я побачила, що рівень національної свідомості, рівень ставлення до рідного народу та до народних свята і традицій можна подати в такому процентному відношенні:

Таблиця 4

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	46%
Середній рівень	53%
Низький рівень	1%

Рівень любові до власної землі за таким критерієм як: ставлення до рідного краю, рідної землі можна визначити за відповідями учнів на четверте та восьме запитання.

Таблиця 5

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	30%
Середній рівень	40%
Низький рівень	30%

Після аналізу відповідей на дев'яте та десяте запитання можна подати рівень ставлення до нації та до праці у такому процентному співвідношенні:



Таблиця 6

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	46%
Середній рівень	42%
Низький рівень	12%

Отже, я підрахувала отримані результати за відповідями на всі запитання методики та визначила середні показники рівня національної свідомості, використання традицій рідного народу, ставлення до рідної мови та нації за всіма критеріями.

Аналіз проведених досліджень показав досить високий рівень сформованості національної свідомості молодших школярів Вони визнають українську мову як свою єдину державну і навчаються розмовляти нею у колі друзів і знайомих, , їм подобаються українські звичаї, традиції та обряди, вони поважають батьків та знайомих.

Разом з тим є молодші школярі з низьким рівнем сформованості національної свідомості. Вони не виявляють знань щодо історії своєї країни, її розвитку і стану, не виявляють патріотичних почуттів по відношенню до неї та до її громадян.

Зупинимося на змістовому компоненті.

Учням експериментальних класів наголошувалось, що народні звичаї тісно пов'язані з сільськогосподарською працею та побутом селянина з церковним календарем. Народ визначав день якогось святого для організації трудових справ чи способу життя. Крім того, були визначені дні, які впливали на поведінку людини.

Існували звичаї, які були притаманні кожній порі року. Зокрема, весна: веснянки, зустрічі птахів, прокладання першої борозни. Ми звертали увагу дітей, що ці звичаї, фольклорна обрядовість готують людей до сільськогосподарських робіт, утверджуються у свідомій і практичній діяльності, зокрема хліборобські традиції. Літо: Зелена неділя, проводи русалок, зажинки, обжинки. Ми наголошували, що ці традиції поетизують розквіт і красу нашого краю, догляд за врожаєм. Осінь -це пора завершення сільськогосподарських робіт, турбота про збереження вирощуваного врожаю, що відображено у таких традиціях: свято врожаю, свято першої паляниці та інші.

Зимові звичаї спрямовані на прославлення життя, його вічне оновлення, утвердження. Це відзначення свята Миколая, Нового і старого Року і Різдва Христового [7;35].

Для полегшення сприймання та запам'ятовування інформації, про українські народні традиції, нами був розроблений і застосований народознавчий словник-довідник, де учні фіксували короткий зміст, та значення основних понять, наприклад, народний календар, церковний календар, обряд, свято, церемонія, ритуали, оберіг, народні прикмети тощо. Це дало змогу активізувати пам'ять, увагу дітей, розвивати пізнавальну активність, інтерес та повагу до звичаїв та традицій українського народу, виховувати патріотичні почуття.

Крім того, у експериментальних класах ми використовували значно великий об'єм ігор та розваг («Сієм мак», «Ой вилися огірочки», «Подоляночка», «Ходить гарбуз по городу»), приказок, прислів'їв, загадок, закликань, примовлянь, народних прикмет, гаївок.

Наведемо приклад. Гра «Ой, вилися огірочки» Діти побравшись за руки, простягаються вздовж та в'ють танок: передня пара завертає до задньої, що піднімає вгору руки. Всі ідуть попід руки та в'ючись співають: Ой вийтеся, огірочки, Та в землі пуп'яночки. Грай, жучку, грай Тут тобі край. Ходить жучок по чужині, А жучина по деревині, Грвй, жучку, грай - Тут тобі край. Дайте, хлопці, околота, Повезем жучка до болота. Грай, жучку, грай, - Тут тобі край Жучок плаче у болоті, Дівки скачуть у золоті Грай, жучку, грай - Тут тобі край. Чи ти, жучку, писка не маєш, Що ти жучку, різко не граєш. Грай, жучку, грай, - Тут тобі край.

Ці ігри найдавніші за походженням, колись були частиною весняного календарного обряду (осіннього, літнього), в яких і в словах і в пластиці рухів відтворюються елементи землеробської праці. У багатьох з них спостерігається наслідування трудових дій дорослих, участь в них сприяє вихованню дружби, підтримки, єдності, взаємодопомоги [4;305].

Веснянка «Куку, куку - чути в ліску». «Куку, куку - чути в ліску. Радо співаймо, радо вітаймо. Ранню, ранню, ранню весну. Куку, куку, пташко мила. Ти нам кувала, правду сказала: Щезла, щезла зима. Куку, куку - голос гуде Гажм, лісочком, бором, поточком. Голос, голос, голос гуде. Примовка «Ой вітре, вітроньку» Ой вітре, вітроньку Прижени хмароньоку, Полий теплим дощиком, встели землю килимком. Прислів'я та приказки: «Без праці нічого не зробиш.» «Відкладену роботу снігом замете.» «Правда кривду переможе.» «Вовків боятися - в ліс не ходити.» [21;470]. Робота по тлумаченню приказок і прислів'їв розвивала мислення дітей, сприяла їх моральному становищу. Народні прикмети: «Літо дощове - зима сніжна.» «Холодна весна - градобійне літо.» «Хмари пливуть проти вітру перед снігом.» «Грім у вересні - на тривалу осінь.»

Проведення виховного заходу на тему «Ім'я нашої Батьківщини - Україна» дало нам змогу оцінити знання дітей про нашу країну, побачити наскільки активно вони приймають участь в проведенні свят на національну тематику та використовують традиції українського народу. Отже, ми побачили, що діти активно приймали участь в проведенні свята, із задоволенням вивчали нову для них інформацію про свою державу. З цього ми можемо зробити висновок, що діти не байдужі до своєї країни, її традицій, звичаїв та обрядів, що вони з повагою ставляться до надбань українського народу, до громадян української держави та до всього, що пов'язано з рідною землею.

Практичні рекомендації:

необхідно широкого впроваджувати в практику виховної роботи у школі заходи на основі народних звичаїв та обрядів;

у школах доцільно створювати етнографічні музеї - світлиці, української хати народного одягу, ремесел і промислів, писанок, вишивок, народної казки тощо; організовувати етнографічні і фольклорні дослідження, практикувати проведення календарних і родинних обрядів, свят за участю представників старших поколінь;

"Буквар" - до кожної літери подавати малюнки, що стосуються української культури та народу, застосовувати приклади, пов'язані з історією України;

ознайомлення з побутом, національними особливостями регіонів України;

заохочення учнів до народних ремесел - вишивання, лозоплетіння, гончарства;

в процесі виховної роботи використовувати як традиційні, так і нетрадиційні форми виховної роботи;

залучати до виховної роботи батьків.

Отже, становище національного виховання, як показали дослідження, досить добре. Тож результати проведеної методики та виховного заходу є позитивними, хоч чимала кількість проблем і питань потребують негайних дій і рішень.

Проведене дослідження показало, що використання національних традицій у виховному процесі правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв'язання проблеми вдосконалення виховання у сучасних умовах початкової школи.

У здійсненому дослідженні було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, їх педагогічний зміст, виховання на основі національних традицій українського народу. Було визначено шляхи використання українських традицій у навчально-виховному процесі.

У дослідженні визначено, що основними педагогічними умовами, які забезпечують ефективність виховання молодших школярів засобами національних традицій є:

- зв'язок виховання учнів початкових класів засобами національних традицій із життям;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей;

- емоційність виховання;

- комплексний підхід до використання українських традицій у виховання молодших школярів;

- доступність національних традицій.

Дуже важливим фактором при використанні українських національних традицій у вихованні учнів початкових класів були такі методи, форми і прийоми роботи: бесіди, спостереження, розповіді, конкурси, свята, розваги, екскурсії. Дослідження показало, що основними критеріями вихованості засобами національних традицій є :

любов до Батьківщини;

гуманність;

чесність;

позитивне ставлення до праці;

любов до прекрасного.

Поглиблене вивчення аспектів навчально-виховного процесу у початковій школі показало, що реалізація народознавчого принципу виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку молодших школярів.



Висновки

Відновлюючи в пам'яті і практичній життєдіяльності (традиціях, звичаях і обрядах, усіх сферах життя, виробництва) свій багатовіковий творчий потенціал, наш народ починає енергійно продовжувати творити свій шлях в історії. Його творче світобачення, оригінальний спосіб мислення, самобутні культурні здобутки трансформуються, як і в інших народів, у змісті освіти, принципах організацій, засобах, методах роботи національної школи, національної системи виховання, в тому числі і в педагогіці народного календаря. Таким чином, повсюдне впровадження ідей і засобів народного календаря в систему роботи кожної школи, учителя, вихователя буде значним внеском у справу виховання творчої особистості - творчого учня, творчого громадянина, творчого трудівника, людини - майстра своєї справи, господаря землі.

Різка зміна традицій, звичаїв і обрядів, яка може проявлятися в забороні їх функціонування, забутті, заміні їх іншими, так званими - "новими" (а насправді штучно надуманими, політизованими), різнозначна "підрізуванню коріння" народній ідейності, моралі, етиці і естетиці, тобто народному світогляду, психології, характеру, які формувалися протягом віків і становлять внутрішній зміст нації, її культурно-історичну духовність. Заміна традицій, звичаїв і обрядів іншими веде до знищення історичної пам'яті, національного обличчя народу, його духовності, а відтак приводить до катастрофічних наслідків у матеріальному і духовному житті народу, нації, суспільства.

Духовні скарби народного календаря концентрують у собі ідеї, знання з народної філософії, астрономії, астрології, біології, математики, медицини, а також народної кулінарії, землеробської, зокрема хліборобської справи тощо. Завдання батьків, педколективів шкіл, учителів, вихователів, - глибоко і всебічно вивчати могутній ідейний, моральний, емоційний і естетичний потенціал народного календаря і активно прилучати учнів до його вічно пульсуючих джерел, невичерпних духовних скарбів. У цьому - запорука успішного виховання учнів за допомогою традицій українського народу.

Як ми знаємо, українські звичаї, традиції та обряди є ефективним засобом, що всі вчителі, батьки і взагалі дорослі повинні використовувати їх при вихованні молодших школярів. Саме про їхній вплив на формування основ національної свідомості молодших школярів ми і дізналися під час проведення методики, виховного заходу та спілкування з дітьми.

Народна педагогіка прищеплює дітям любов до землі, навчаючи їх любити землю всією душею.

Арсенал засобів виховного впливу з метою формування в дітей та молоді шанобливого ставлення і любові до землі в народній педагогіці дуже багатий. Це насамперед фольклор педагогічного змісту й спрямованості, який оспівує красу й велич рідної землі. Дуже велику роль тут відіграє приклад дорослих, зокрема батьків, у ставленні до землі, хліборобської професії, залучення дітей з раннього віку до сільськогосподарської праці.

Досвід переконує, що без знання своєї історії, культури, свого родоводу, традицій народу і сім'ї неможливо виховувати підростаюче покоління країни.

Не випадково, що одним із пріоритетних напрямів реформування виховного процесу в державній національній програмі „Освіта („Україна XXI століття,, ) визначено „утвердження принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, добра, краси, працелюбності, інших добро чинностей. Такі принципи завжди були притаманні українському народу, ними пронизана вся система його національно-культурних цінностей.

Аналіз проведених досліджень показав досить високий рівень сформованості національної свідомості молодших школярів. Вони визнають українську мову як свою єдину державну і навчаються розмовляти нею у колі друзів і знайомих.

Отже становище національного виховання, як показали дослідження, досить добре.

Список використаної літератури

1. Бех І.Д. Гуманізм у вихованні підростаючої особистості // Рідна школа. - 1995. - №9. - С.23-25.

2. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте (Психологические исследования). М.: Просвещение, 1968. - 464 с.

3. Ващенко Григорій. Виховний ідеал - Полтава. Полтавський вісник, 1994.-190 с.

4. Верховинець В.М. Весняночка: Ігри з піснями для дітей в дошк. і мол. шк. - 5-е вид. - К.: Муз. Україна, 1989. - 343 с.

5. Виховання української молоді в умовах розбудови незалежної України.-К., 1992.-43 с.

6. Войтенко В.М. Гра як засіб виховання у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет, 2002. - №7. - С. 24 - 29.

7. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. - К.: Оберіг, 1991. -Т.І. - 456 с.

8. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В.Давыдова. - М.: Педагогика, 1991. - 479 с.

9. Горленко Н. Нариси з історії української етнографії. - К., 1994 -52 с.

10. Гринь Г.В. Про деякі аспекти гуманізації виховного процесу // Початкова школа. - 1996. - №9. - С. 19-20.

11. Гусев В.Е. Эстетика фольклора. - Л., 1967. - 423 с.

12. Гуцан Л.А. Виховання позитивного ставлення молодших школярів до праці на основі традицій і звичаїв українського народу //Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді: Методичний посібник /За редакцією М.П. Тименка. - К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2001. - С. 153 - 158.

13. Гуцан Л.А. Виховання в учнів молодшого шкільного віку позитивного ставлення до народних традицій в урочний та позаурочний час //Матеріали міжнародної науково - практичної конференції „Соціально - педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу”. - Київ: РННЦ „ДІНІТ”, 2003. - С. 187 - 191.

14. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990. - К.: Політвидав України, 1991.-8 с

15. Зіневич О.Л. Теоретичні аспекти виховання у дітей позитивного ставлення до праці на основі традицій і звичаїв українського народу //Теоретико - методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць Інституту проблем виховання АПН України. - К.: Інститут проблем виховання, 2002. - С. 280 - 283.

16. Каюков В.1. Українська етнопедагогіка в школі // Рідна школа. -,991. -№12.-С. 19-22.

17. Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В. Програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець». - К.: Українське агентство інформації та друку «РАДА» . - 2008. - 28 с.

18. Котирло Т. В. Календарно-побутова обрядовість: свято Коляди.//

[ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newacropolis.org.ua/ua/study/conference/?thesis=4706

19. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХ столітті // Освіта № 60-61. - 24-31.10.2001.

20. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті. - К.: “Шкільний світ”, 2001 Національне виховання учнів в процесі навчання // Директор школи-2004-№25-26-С.62-64.

21. Словарь русских пословиц и поговорок / Сост. В.П.Жуков. - М:, Наука, 1967. - 476 с.

22. Сутність Національного виховання як цілісної системи // Корпенчук С. Теорія і методика вих.-ня: Навч. посіб. - К., 2005-с.7-23.

23. Стельмахович М. Г. Народна педагогіка. - К.: Рад. школа, 1985. - 312 с.

24. Стельмахович М.Г. Укр. Національне виховання// Поч. школа-1993-№8. С.3-7.

25. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер // Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія / Упоряд. З.Н. Борісова, В.З. Смаль. - К., 1990. - 652 с.

26. Хайруддинов М. Народні традиції та виховання // Початкова школа. - 2003. - № 10. - С. 46-50.

27. Яценко Т. О. Родинне виховання на засадах народної педагогіки // Педагогіка і психологія, 1997. - № 2, С.88-94.



Додаток 1

Україна - моя Батьківщина

Мета: поглибити знання учнiв про Україну; прищеплювати любов до рідного краю; розширити змiст поняття грома- дянин України; розвивати мовлення учнiв; виховувати патрiотичнi почуття приналежностi до українського народу.

Обладнання: картини рідної природи; карта України; символи України; вишиваний рушник, колосся і калина; плакат «Видатні українці», український рушник з хлібом-сіллю.

Девіз уроку: Усі ми - це наша родина, це наша сім'я, це наша Україна.

Плакат: Україно моя, Україно,

Я для тебе у світі живу.

Хід уроку

І. Органiзацiя класу

II. Основна частина уроку

1. Слово вчителя

Кожна людина з великою любов'ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Її красою захоплювались поети, художники та композитори.

… Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є - дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Л.Костенко

2. Асоціативний етап

-Діти, а що для вас Батьківщина?

Діти: Ми живемо на Сумщині. Для мене - це край, де я народився, живу, де живуть і працюють мої батьки.

- Це школа, вулиця, на якій я живу.

- Це моя родина: тато, мама, сестричка, бабуся, дідусь, рідна домівка.

Вчитель: Ми називаємо Україну своєю Батьківщиною. Якими ще словами близькими за значенням ми можемо її назвати?

Діти: Вітчизна, рідний край, земля батьків, отчий дім, Україна-ненька, рідний дім, рідний берег, Черкащина, рідна сторона.

3. Інсценізація

Вчитель: Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

Діти: 1. - До магазину, - там є цукерки.

2. - Ні, до школи, - там є діти.

3. - Ні, до річки, - там можна купатись.

4. - Ні, в садок, - там повно яблук та груш.

5. - Ні, у поле, - там простір широкий.

Але тут увійшла мама. Діти запитують її: (хором)

«Яка стежка найкраща?»

Вчитель: Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла:

Мати: - Додому, діти! До рідного дому!

Вчитель: А якщо об'єднати разом усі родини, всіх людей, які живуть в Україні, то як тоді ми їх назвемо?

- Народ.

Вчитель: так, народ України, український народ. Ми всі одна сім'я, повинні жити дружно. Кожне сердечко, мов листочок на одному великому дереві в одному краю.

4. Декламування віршів підготовленими учнями

Ми українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов'їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для всіх нас - Україна.

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля -

Добридень тобі, Україно моя!

Краю мій рідний, моя сторона,

Ти для мене - найкраща у світі!

Україно моя, ти у серці - одна,

Як в віночку, барвистому цвіті.

Україно, ми дочки твої і сини,

Ти усіх нас любов'ю зігріла,

І шумлять кучеряві твої ясени,

Кличуть в мрію нас їхні вітрила.

Україно, ти рідна моя сторона.

Наші предки тут стежку топтали.

І була Україна їм - в світі одна,

То ж за неї життя віддавали.

Я з тобою пов'язую долю свою!

І калину, й вербу над водою,

Мову рідну, і спів солов'їв у гаю

Я люблю і горджуся тобою.

5. Колективна робота

- Давайте спробуємо доповнити вірш, вставляючи останнє слово:

Ми дуже любим весь наш край,

І любим У_______ (Україну),

Її лани, зелений гай,

В саду рясну _______ (калину).

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні) -

Змагається він з нами!

М. Познанська

Вчитель: Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов'їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав'я і квітів?

Є, це наш рідний край - Житомирщина!

Пісня «Рідний край»

Вчитель: Голублена золотими руками наших прадідів, окроплена солоним потом дідів, наших батьків, прикрашена працею всіх наступних поколінь - Житомирщина особливо дорога нам.

6. Розгляд картин рідної природи, подорож картою України

- Україна - це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Столиця України - Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста. Могутньо котить до Чорного моря сивi хвилi найбiльша рiчка України - Днiпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця.

Погляньте на карту України. На нiй позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають теплі моря - Чорне й Азовське, є в нас гори, і найбільші з них - Карпатські й Кримські.

Україна - одна з найбiльших держав Європи.

Оскiльки це велика країна, то живуть у нiй люди рiзних нацiональностей. Поряд з українцями в Українi живуть росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї, поляки, греки. Усi вони в нашій державі мають однакові права.

7. Розповiдь про видатних людей України, які прославили нашу країну на весь свiт (за плакатом «Видатні українці»)

Благословенна хай буде година

i тая хата, i село,

Що Українi принесло

З великих найбiльшого сина.

І. Франко

- Тарас Шевченко, великий Кобзар - так називали i називають його люди. Генiальний син українського народу прославляв Україну на весь свiт. Його книга «Кобзар» перекладена багатьма мовами свiту. Народ України береже пам'ять про видатного поета. Йому збудованi пам'ятники, його iм'ям названi вулицi, порти, театри, унiверситети. Його вiрші знають дорослi i дiти.

До вiдомих людей України належать видатний хірург Микола Амосов, народна художниця Катерина Бiлокур, видатний історик Михайло Грушевський, а також відомі на весь світ спортсмени.

Микола Амосов - академік, заслужений діяч науки України. Із 1952р. очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу і грудної хірургії. Основні наукові праці присвячені питанням хірургії серця і легень. З 1983р. директор Київського інституту серцево-судинної хірургії. У 1978р. лауреат Державної премії УРСР.

Катерина Білокур (1900-1961рр.), живописець. Народна художниця України з 1956р. читати, писати і малювати навчилась самотужки. Жила у злиднях. Вона написала такі картини: «Квіти увечорі», «Декоративне панно», «Жар-колос», «Жоржини», «Рожі і троянди», «Осінь», портрети та автопортрети.

Михайло Грушевський (1866-1934рр.), учений-філолог, літературознавець, організатор науки, письменник, критик, політичний діяч, публіцист. Голова Центральної Ради (1917-1918рр.). У 1919році емігрував. У 1924р. на його прохання уряд України дозволив йому повернутися в Україну для наукової діяльності.

Із його ім'ям пов'язаний розвиток історичних подій від перших кроків Центральної Ради до ІV Універсалу про самостійність УНР. Багато працював в царині історії літератури - це насамперед відповідні екскурси в його основних працях: «Історія України - Русі» і «Історія української літератури», що охоплює українську народну творчість і письменство до початку ХVІІст.



Додаток 2

Загадки

педагогіка народний традиція загадка

1. Відгадай загадочку: кинув її в грядочку,

нехай моя загадка лежить до весни.

2. Чашечка медку закопана в льодку

до нового медку.

3. Сидить дід над водою з червоною бородою,

хто йде - не мине, за борідку ущипне.

4. В лісі на горісі червона плахта висить.

5. Залізний ніс в землю вріс;

риє, копає, проти сонця сяє.

6. Їду-їду по синьому залізу,

гляну назад-неживі люди лежать.

7. Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив, Його не займає.

8. Квітка я ніжна, низенька, дрібна

як запахну - приходить весна.

9. Дерево трішить, баран берещить,

кінь потягає, чоловік помагає.

10. Цвіту травневою порою,

А знайдеш мене у затінку лісовому,

На стебельці, як намистинки вряд,

Квіти духмяні висять.

11.Загадаю загадку,

перекину через хатку.

Пішла загадка в поход,

А вернулась через год.

Додаток 3

Прислів'я і приказки

1.За один раз не зітнеш дерева враз.

2.Зрубав дерево-посади два.

3.Без верби і калини нема України.

4. Вітали, а здоров'я не питали.

5.Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.

6. Батьки берегли дочку до вінця, а чоловіку берегти її до кінця.

7.Навчай дитину молодості, щоб спочив на старості.

8. Від меча рана загоїться, а від лихого слова - ніколи.

9. Як не вмієш, то й не берися.

10 Ніколи не кажи: "Не вмію ",а завжди говори: "Навчуся".

11. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

12.Де багато крику, там мало правди.

13. Свого не цурайтесь і чужому научайтесь.

14.На чужому коні далеко не заїдеш.

15. Що край, то інший звичай.

Размещено на Allbest.ru

...