Формування системи словотворення як засіб розвитку мовлення слабочуючих учнів

У результаті проведення зрізової роботи нами були отримані дані, які підтвердили, що: а) учні експериментальних класів оволоділи достатньо міцними навичками елементарного словотворчого аналізу і вмінням користуватися ним як ефективним способом розкриття значення похідного слова; б) запропонована методика збагачення словника слабочуючих учнів на базі словотворення забезпечила усвідомлення і накопичення в лінгвістичній пам'яті учнів дослідних класів значної кількості словотворчих одиниць із складною морфемною структурою, а також сприяла засвоєнню дітьми словотворчих норм української мови; в) експериментальна методика роботи над морфемним складом слова і основами словотворення в аспекті розвитку мовлення, а саме при умові постійного звертання до значення похідного слова і складових його морфем більш ефективна в порівнянні з традиційним підходом до вивчення розділу "Склад слова".

Як показало експериментальне навчання, результативність збагачення словника слабочуючих учнів похідними дієсловами забезпечується наступними умовами: а) створення теоретичної бази для проведення словотворчої роботи, а саме, формування у слабочуючих учнів поняття морфеми як значущої частини слова; б) орієнтація системи вивчення морфемного складу слова на підсилення мовленнєвого аспекту, а саме, на вироблення у слабочуючих учнів лексико-семантичного і системно-лексичного погляду на похідне слово; в) планомірний, систематичний, цілеспрямований характер проведення різноманітних словотворчих вправ; г) встановлення тісного взаємозв'язку аналітичних і синтетичних видів словотворчої роботи; д) забезпечення виходу словотворчих вправ у зв'язне мовлення; е) активізація розумової діяльності слабочуючих учнів, опора на їх пізнавальні здібності, мислення і пам'ять; є) цілеспрямований відбір лексики для включення в словотворчі вправи.

Порівняння даних обстеження словника слабочуючих учнів експериментальних класів свідчить про правильність наших припущень про те, що підсилення уваги до смислової сторони похідного слова і його складових морфем є найважливішим засобом позитивного впливу на підвищення рівня мовленнєвих умінь слабочуючих учнів. Сутність цього впливу полягає в усвідомленні слабочуючими учнями лексичного значення похідних слів (нових і тих, що зустрічались раніше), в кількісному збагаченні запасу словотворчих засобів і похідних лексичних одиниць, в цілеспрямованому розширенні рядів відбору похідних слів, а також у планомірному виробленні уміння стилістично точно і комунікативно доцільно вживати похідні слова у власному мовленні.

Експеримент показав, що словотворчі вправи забезпечили пізнавальну активність і самостійність слабочуючих учнів, сприяли глибокому засвоєнню ними програмового матеріалу з розділу "Склад слова" і формували у них вміння використовувати набуті знання в мовленнєвій практиці словотворення.

Висновки

Проблема словотворення в школі для слабочуючих учнів на уроках української мови є однією з актуальних на сучасному етапі розвитку спеціальної школи, оскільки досконале володіння рідною мовою - могутній засіб самовираження особистості, впливу на інших людей, досягнення мети у виробничій сфері, громадському й особистому житті.

Теоретичному і практичному розв'язанню цієї проблеми значною мірою сприяло використання комунікативно-діяльнісного та функціонального підходів, які постають засобом, що поєднує в єдине ціле мовний і мовленнєвий зміст курсу української мови, і реалізація якого сприяє успішному формуванню в учнів комунікативних умінь і навичок.

На основі наших досліджень ми вважаємо, що розробка змісту і системи вивчення префікса в школі слабочуючих дітей будується на дидактичних і психологічних принципах; своєрідності українського префікса і послідовній аналітико-синтетичній роботі.

Ми дійшли до висновку, що префікс - одна з найважчих тем для учнів; незнання префікса, невміння виділяти його у слові є однією з причин неграмотного написання і вимови. Частина префіксів підлягає зміні в орфографічному плані: оглушення відображається на вимові префікса з- (с'ц'ідити, с'ц'ілити). Труднощі префіксального словотворення ускладнюються і тією обставиною, що в українській мові існують префікси, дуже близькі за звучанням, написання яких розрізняється тільки за семантичними ознаками. Для вироблення правильного написання слів з даними префіксами необхідно довести до свідомості слабочуючих учнів основні значення, які приносяться в слова даними префіксами. Крім указаних труднощів, слід відмітити і такі:

1. Встановлено, що: а) слабочуючі учні сприймають префікси як прийменники і пишуть окремо від кореня; б) учні говорять: почав роз казав, кінчив роз казать"; в) спостерігається значний вплив префікса на прийменниково-відмінкове керування дієслів. Засвоїти слабочуючим учням одночасно всі ці явища дуже важко. Тому, робота над засвоєнням префікса не може проводитися одноразово в одному якомусь класі, а повинна виконуватися протягом вивчення всього курсу української мови. Розподіл префіксів, відібраних для засвоєння в кожному конкретному випадку, повинен проводитися з урахуванням їх функцій і труднощів у засвоєнні.

2. Тема "Префікс" має бути включена в програму для 5-6 класів, оскільки наше дослідження підтвердило це і в інтересах розвитку мовлення слабочуючих учнів досить підготовлених до подальшої роботи над цим граматичним матеріалом.

Встановлено, що методична система вивчення префікса повинна будуватися з урахуванням: специфічних труднощів у засвоєнні учнями українського словотворення; принципів продуктивності сполучення слів із префіксами і практичної необхідності відбору мінімуму граматичного і лексичного матеріалу як за роками навчання, так і в межах навчального курсу кожного класу (4-8); роботи над префіксом не ізольовано, а в складі словосполучення, речення, а також забезпечення планомірного повторення усіх слів з префіксами, які підлягають активному вивченню; з врахуванням систематичної роботи з відпрацюванням у слабочуючих учнів навичок правильної вимови і правопису дієслів з префіксами, забезпечила реалізацію завдань, поставлених у дослідженні. Мовленнєвий розвиток слабочуючих учнів повинен спиратися на знання та уміння утворювати нові слова, правила словотворення та складу слова, що лежать в основі комунікативних умінь і навичок.

Створена і реалізована в дослідному навчанні система словотворчих вправ з утворення префіксальних дієслів, а звідси, і поповнення лексичного запасу сприяє забезпеченню підготовки учнів до оволодіння зв'язним мовленням.

Запропонована методика роботи над словотворенням, як складова частина методичної системи навчання зв'язному мовленню в спеціальній школі для слабочуючих, забезпечує оволодіння знаннями про склад слова, словотворення, уміннями створювати дієслівно-префіксальні слова.

Встановлено, що словотворча діяльність в усіх її видах (морфемне і словотворче конструювання, системне об'єднання слів з похідною основою, робота із словником-мінімумом, слухання, читання, говоріння, письмо) організована за допомогою системи спеціальних словотворчих вправ, значно сприяє виробленню в учнів умінь вільно і творчо використовувати засоби мови і форму висловлювань із ситуацією спілкування.

В системі навчання словотворенню ефективними є аудіовізуальні засоби (звукозапис, таблиці, схеми, пам'ятки, схеми аналізу і побудови текстів, слів, ілюстрацій тощо), що дають можливість організувати підготовчу роботу над висловлюваннями, розвивають звичку свідомого контролю за якістю усного і писемного мовлення. Використання узагальнюючих таблиць і схем, складених з урахуванням різних способів структурування навчального матеріалу, дозволило збільшити можливості утворювати нові дієслова за допомогою префіксів. Експеримент підтвердив ефективність оптимального використання в навчанні словотворенню узагальнюючих таблиць і схем, як засобу його інтенсифікації.

Порівняльний аналіз словотворчої роботи учнів в констатуючому і дослідному експериментах свідчить про значне зростання рівня словотворення, їхньої загальної орієнтації в системі словотворчих вправ, підтверджує ефективність запропонованої системи роботи з розвитку зв'язного мовлення в 5-6 класах на уроках рідної мови. Словотворчі вправи сприяють формуванню у слабочуючих учнів уміння свідомо володіти лексичними засобами, зміцнюють взаємозв'язок між лексичними знаннями учнів і їх вмінням користуватися лексичним запасом мови. Завдання на визначення змісту і вживання слова у мовленні є основою словникової роботи і виконуються з обов'язковою опорою на контекст.

В системі навчання словотворенню ми переконалися в ефективності впливу словотворчих ігор, розроблених нами з використанням комп'ютера, що дають можливість організувати роботу на закріплення умінь і навичок з префіксально-дієслівного словотворення.

У дослідженні поставлені і розв'язані питання формування префіксально-дієслівного словотворення у слабочуючих учнів. Проте деякі з цих питань потребують, на наш погляд, своєї подальшої розробки, а саме: а) використання звукозапису та відеозапису в процесі навчання правильної вимови префіксальних дієслів; б) збільшення обсягу словників-мінімумів для 4-8 класів з урахуванням словотворчих можливостей дієслів та інших частин мови (іменників, прикметників та ін.); в) створення комп'ютерних методик з словотворення.

Основний зміст дослідження відображений у таких публікаціях

Методичні рекомендації:

1. Особливості префіксально-дієслівного словотворення у дітей зі зниженим слухом // Методичні рекомендації, - К.: ІЗМН, 1997. - 56 с.

Статті:

Психолого-педагогічний аспект словотворчої роботи із слабочуючими дітьми // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №6. - С. 47-48.

Теоретичні основи словотворчої роботи та її соціальне значення у формуванні особистості слабочуючих учнів // Соціалізація особистості / Збірка наукових статей під ред. А.Й. Капської. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, - 1999. - С. 38-43.

Морфемне і словотворче конструювання при вивченні розділу "Склад слова" // Дефектологія. - 1999. - № 3. - С. 26-31.

Особливості словотворення слабочуючими учнями // Дефектологія, 1997. - №4. - С. 53-56.

Особенности словообразования у слабослышащих детей // Специальные образовательные потребности '98 / Материалы конференции. - Тарту, 1998. - С. 329-333.

Пошукові завдання при вивченні словотворення слабочуючими учнями ІІ відділення // Діти з обмеженими фізичними та розумовими можливостями в системі корекційного навчання і виховання / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (27-28 травня 1997 р.). - К., 1997. - С. 61-63.

Тези:

Словотворча робота в практиці вивчення словотворення в 5-6 класах для слабочуючих // Нива знань / Науково-методичний альманах. Спецвипуск. Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи / Міжнародна практична конференція (25-28 травня 1999 р.). - С. 51-52.

Кондратенко В.О., Шеремет М.К. Активне самостійне мовлення дітей, як засіб розумової діяльності // Проблеми та перспективи розвитку психології в Україні / Матеріали 2-го з'їзду Товариства психологів України. - К., 1996. - С. 55-57.

Методична робота щодо проведення практичних занять з курсу "Методика усного мовлення" // Удосконалення підготовки кадрів в Україні / Всеукраїнська наукова конференція викладачів-дефектологів. - К., 1996. - С. 45-47.

Анотація

Кондратенко В.О. Формування системи словотворення, як засіб розвитку мовлення слабочуючих учнів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03. - спеціальна педагогіка / Інститут дефектології АПН України, К., 1999. - 187 с.

У дисертації на підставі результатів дослідження зроблено такі висновки. Зріз, проведений у спецшколах України, засвідчив бідність активного словника слабочуючих учнів на дієслівно-префіксальні слова. Доведено принципову можливість впливу методично правильно підготовлених словотворчих вправ на збагачення словника слабочуючих учнів лексичними одиницями із похідною основою.

При розробці методичних позицій ми керувалися відомими у вітчизняній методиці викладання рідної мови висновками про реальні можливості мовленнєвого розвитку слабочуючих учнів у процесі утворення структурно-семантичного підходу до вивчення cклад слова і словотворення, які досі не були реалізовані в спецпрактиці вивчення рідної мови в школі для слабочуючих дітей.

Ключові слова: префіксально-дієслівне словотворення, склад слова, лексичний запас слабочуючих, похідна основа, мовленнєве здогадування.

Аннотация

Кондратенко В.А. Формирование системы словообразования, как способ развития речи слабослышащих учеников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидат педагогических наук по специальности 13.00.03. - специальная педагогика / Институт дефектологии АПН Украины, К., 1999. - 187 с.

Исследование посвящено актуальной проблеме разработки рациональной методики обогащения словаря слабослышащих учеников на словообразовательной основе при помощи системы планомерных, целенаправленных, словообразовательных упражнений.

При разработке методических позиций мы руководствовались положениями общей и специальной отечественной методики преподавания родного языка о значительных возможностях речевого развития учеников в процессе образования структурно-семантического подхода к изучению состава слова и словообразования, которые до сих пор не были реализованы в специальной практике изучения родного языка в школе для слабослышащих детей.

Объектом нашего исследования является процесс обучения слабослышащих учеников, направленный на усвоение основ префиксально-глагольного словообразования. Предметом - система организационно-методичных влияний специального обучения на процесс обогащения речи слабослышащих учеников путем осознанного усвоения префиксально-глагольного словообразования.

Гипотеза исследования состоит в том, что эффективность влияния словообразовательной работы на формирование лексического запаса слабослышащих учеников значительно повысится при условии использования специальной методики комплексного усвоения производных слов, с помощью методически правильно подготовленных словообразовательных упражнений.

В теоретической части исследования приводится обзор лингвистической, психологической и методической литературы по вопросам словообразования, изложены принципы отбора дидактического материала по словообразованию глаголов для их изучения в школах слабослышащих.

Во ІІ главе описан констатирующий эксперимент и проанализированы его результаты.

В ІІІ главе описаны методы и приемы системного обучения школьников словообразованию глаголов, представлены обучающий эксперимент и его результаты.

В заключении излагаются итоги проведенной работы и намечаются проблемы, которые могут стать предметом дальнейших исследований.

В приложении представлены: задания по констатирующему эксперименту, словарь-минимум, схемы-алгоритмы по изучению состава слова, карточки с упражнениями по словообразованию и методика компьютерных игр, разработанных нами и используемых при обучающем эксперименте.

Ключевые слова: префиксально-глагольное словообразование, состав слова, лексический запас слабослышащих, производная основа, речевая догадка.

Annotation

Kondratenko V.A. Word-making system formation as a way for students with weak hear abilities leden development. - Manuscript.

Dissertation for the pedagogical science degree with specialization 13.00.03 - special pedagogic (Institute for defectology, Ukrainian Academy for pedagogical sciences, K., 1999. - 187 р.

Analysis is devoted to the topical problem of rational methods development for the students with weak hear abilities lexicon enrichment on word-making basis with the help of planned, purposeful, methodically well prepared word-making exercises.

For the development of methodological positions we used conclusions of blighty domestic language teaching methodics about real possibilities of students leden development during formation of structure-semantic lead-up for word compound and word-formation chapters which were not realized in special practice during domestic language studying in school for students with weak hear abilities.

Object for our analysis is activity of students with weak hear abilities directed to internalization semantic peculiarities of derivative word structure, and subject - process of students with weak hear abilities leden enrichment with the help of word-making work in the system of prefix-verb word-making elements.

Hypothesis of analysis is that effectiveness of word-making work influences on students with weak hear abilities lexicon will be much higher if special methodic of complex internalization of derivative word with the help of methodically well prepared word-making exercises.

In theory part of our analysis review of linguistic, psychological and methodical literature on word-making matters, principles for didactic material verb word-making choice for studying in schools for students with weak hear abilities.

In Chapter II state experiment is described and it results are analyzed.

In Chapter III methods and ways of system verb word making teaching are described, teaching experiment and it result given.

In afterword bottom line of work done is shown and problems, which could be the subject for further analysis, are marked.

In appendix: methodic of computer games, developed by us and used during study experiment.

Key words: prefix-verb word making, word compound, students with weak hear abilities lexicon, derivative word, leden guessing.

Размещено на Allbest.ru