2.7 Сутність і види педагогічного експерименту

Педагогічний експеримент передбачає активний вплив на педагогічне явище чи процес шляхом створення нових умов, що відповідають меті дослідження. Експеримент як самостійний метод характеризується такими ознаками:

- діяльність, що організована на основі наукових даних у відповідності з теоретично обґрунтованою гіпотезою;

- запланований вплив на досліджуваний об'єкт, створення нових явищ тощо;

глибокий аналіз та теоретичне узагальнення одержаних результатів;

можливість багаторазового повторення;

дотримання точно врахованих і змінюваних умов.

Педагогічний експеримент, на відміну від інших методів, створює умови для:

1) перевірки ефективності запроваджень у навчально-виховний процес;

2) порівняння ролі та впливу різних факторів на педагогічний процес;

3) вибору оптимальних факторів для організації певних ситуацій навчання та виховання;

4) виявлення умов реалізації певних педагогічних задач;

5) виявлення специфіки та закономірностей протікання педагогічного процесу в конкретних, в тому числі й заданих, умовах [22].

Педагогічний експеримент - своєрідний навчальний процес, організований так, щоб можна було спостерігати педагогічні явища в контрольованих умовах. Основними ознаками педагогічного експерименту, які одночасно становлять і його сутність, є:

- внесення в навчальний процес певних змін у відповідності з планом і гіпотезою дослідження;

- створення умов, у яких можна найбільш яскраво бачити зв'язки між різними сторонами навчального процесу;

- облік результатів навчального процесу і формулювання остаточних висновків [23].

Сутнісний зміст експерименту полягає в розкладанні цілісного педагогічного явища на складові елементи; внесенні змін до умов, в яких ці елементи функціонують; відслідковуванні окремих досліджуваних сторін і явищ; фіксуванні результатів навчально-виховного процесу в умовах експерименту. Отже, експеримент у загальній системі методів дослідження допомагає встановити наукові факти, пояснити та узагальнити нові дані з позицій більш загальних теорій; будувати на базі одержаних результатів нові гіпотези та теорії.

Експериментальна робота в навчальних закладах повинна передбачати щонайменше:

- чітку фіксацію стартових умов;

- точне та зрозуміле формулювання гіпотез й очікуваних результатів;

- фіксування незалежних змінних, тобто того, що спеціально впроваджується в експериментальну ситуацію;

- фіксування умов експерименту;

- виявлення реальних результатів і їх відповідності гіпотезі [23].

Як правило, розрізняють такі види педагогічного експерименту (рис. 3):

1. Констатувальний експеримент полягає в тому, що дослідник експериментальним шляхом встановлює лише стан педагогічної системи, що вивчається: констатує наявність зв`язків, залежностей між явищами, визначає вихідні дані для подальшого дослідження.

2. Формувальний експеримент супроводжується застосуванням спеціально розробленої системи заходів, спрямованих на формування в учнів певних якостей, на покращення результатів їх навчання, виховання, трудової діяльності тощо.

3. Контрольний експеримент визначає рівень знань, умінь та навичок за матеріалами формувального експерименту.

Педагогічний експеримент
Констатувальний експеримент		Формувальний експеримент		Контрольний експеримент

Рис. 3. Види педагогічного експерименту

інноваційний дослідний експериментальний навчальний

У залежності від логічної структури доведення гіпотези виокремлюють паралельний та послідовний експерименти. При паралельному експерименті створюється експериментальна група, на яку впливають незалежною змінною, а відтак порівнюють стан цієї групи з контрольною групою, яка такого впливу не зазнавала. При послідовному експерименті вивчають стан тієї самої групи до й після введення незалежної змінної. Відбір контрольної групи найчастіше здійснюють або за частотою розподілу ознак, або попарним способом. При частотному розподілі відбір до контрольної групи здійснюють шляхом наближення частот розподілу ознак, які цікавлять дослідника, у контрольній та експериментальній групах. Попарний відбір полягає в тому, що експериментальну й контрольну групу добирають з пар учасників на підставі схожості ознак - один учасник потрапляє до експериментальної групи, а інший - до контрольної [20].

За рівнем вимог до ситуації експерименти поділяють на лабораторні, природні та чисті. Природний експеримент проводиться у звичних умовах навчання і виховання при їх збереженні, що дає можливість враховувати та багаторазово відтворювати досліджувані явища. Лабораторний експеримент проводиться в спеціально створюваних умовах, що дає можливість більш точно їх враховувати, а також ізолювати досліджувані зв`язки від інших впливів. Чистим експеримент називають тоді, коли учасники не знають про його проведення [20; 22].

2.8 Рівні педагогічного експерименту

Міністерством освіти і науки України визначено такі рівні педагогічного експерименту [31] (рис. 4):

всеукраїнський,

регіональний,

рівень вищого навчального закладу.

Педагогічний експеримент
всеукраїнського рівня		регіонального рівня		окремого вищого навчального закладу, закладу післядипломної освіти
Рішення про організацію та проведення експерименту приймає Міністерство освіти і науки України		Рішення про організацію та проведення експерименту приймає управління освіти і науки обласної державної адміністрації		Рішення про організацію та проведення експерименту приймає керівник закладу або органи самоврядування

Рис. 4. Рівні педагогічного експерименту

Рівень експериментальної діяльності визначається її змістом та масштабністю змін, що вноситимуться у систему освіти внаслідок успішної експериментальної перевірки та застосування запропонованої інновації.

Експериментальна діяльність всеукраїнського рівня стосується перевірки продуктивності й можливості застосування у системі освіти:

освітніх, дидактичних систем;

- державних стандартів освіти, базового компонента змісту дошкільної освіти, інваріантної складової змісту загальної середньої освіти, змісту професійно-технічної освіти, нормативної частини змісту вищої, післядипломної освіти. Рішення про організацію та проведення експерименту приймає Міністерство освіти і науки України.

Експериментальна діяльність регіонального рівня може здійснюватись у системі освіти області й передбачає експериментальну перевірку продуктивності й можливості застосування інновацій. Рішення про організацію та проведення експерименту приймає управління освіти і науки обласної державної адміністрації.

Експериментальна діяльність на рівні окремого вищого навчального закладу, закладу післядипломної освіти передбачає експериментальну перевірку продуктивності й можливості застосування інновацій, розроблених науковими працівниками даного закладу. Рішення про організацію та проведення такого експерименту приймає керівник закладу або органи громадського самоврядування [31].

3. Підготовка та проведення педагогічного експерименту

3.1 Розроблення програми експерименту

Підготовка програми експерименту передбачає:

- визначення мети та завдань експерименту;

- місце, час проведення експерименту та його об`єм;

- характеристику вибірки та задіяних в експерименті груп;

- опис використовуваних для проведення експерименту матеріалів;

- опис методики проведення експерименту;

- опис додаткових змінних, що впливають на результати експерименту;

- опис методики фіксування, обробки та інтерпретації результатів експериментального дослідження.

Для одержання достовірної інформації важливим є виділення з об`єкту дослідження тої сукупності, яка буде підлягати вивченню, тобто формування вибіркової сукупності.

Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, що виступає в якості основних об`єктів спостереження. Вибіркова сукупність повинна відображати властивості та ознаки генеральної сукупності.

Генеральна сукупність - це та сукупність об`єктів, на яку експериментатор поширює висновки дослідження, тобто та множина об`єктів, яка має спільну характеристику і вивчається в рамках дослідження на територіально-часових границях.

Процес формування вибіркової сукупності характеризується такими ознаками:

- числом ступенів відбору;

- типом виділення об`єктів репрезентації на проміжних етапах відбору;

- способом районування, виділених на проміжних етапах відбору, об`єктів репрезентації;

- способом відбору об`єктів репрезентації та одиниць спостереження на кожному етапі;

- об`ємом вибіркової сукупності (кількість одиниць спостереження).

Перші чотири ознаки описують тип вибірки, тобто особливості процесу відбору одиниць спостереження, п`ятий - об`єм вибіркової сукупності, що дозволяє розрізняти вибірку в рамках вибраного типу за кількістю одиниць спостереження [20].

Для забезпечення рівності умов в експериментальних і контрольних класах слід:

- залучити до проведення занять у групі одного вчителя;

- визначити експериментальним більш слабкий клас чи групу;

- обміняти місцями у кожній наступній серії дослідів експериментальні та контрольні класи (групи);

- розділити склад учнів на кількісно однакові (співрозмірні) групи за рівнем успішності чи іншими важливими для експерименту ознаками [22].

Програма дослідно-експериментальної роботи в навчальному закладі обговорюється та затверджується на засіданні науково-методичної ради і направляється на проведення незалежної зовнішньої експертизи. Експертиза програми педагогічного експерименту передбачає оцінку за такими параметрами:

1. Обґрунтованість вибору теми (грамотність, актуальність, практична значимість, посильність, доступність, наявність необхідних ресурсів тощо).

2. Зрілість і наукова обґрунтованість ідей експерименту, його концептуальної основи, її відповідність загальній системі цінностей школи.

3. Наявність і виваженість рішення про склад учасників роботи, розподіл обов'язків між ними, керівництво експериментом.

4. Доцільність і обґрунтованість вибору бази експерименту, достатність експериментальних об'єктів.

5. Наявність та зрозумілість (чіткість) мети, гіпотези, задач, очікуваних результатів експериментальної роботи і критеріїв їх оцінки.

6. Обґрунтованість критеріїв і послідовності етапів роботи

7. Наявність обґрунтування методів дослідження і засобів досягнення мети, необхідність та достатність методів і методик, їх взаємодоповнюваність.

8. Продуманість ресурсного забезпечення роботи (програмного, методичного, матеріального, фінансового, нормативного, консультативного, управлінського).

9. Повнота відображення в програмі логіки експерименту:

- назва етапів, терміни їх початку та завершення;

- зміст роботи, процедури, методики;

- хто організовує, проводить дослідження, бере у ньому участь;

- необхідне забезпечення;

- очікувані результати, критерії і показники їх оцінки;

- способи контролю та фіксації результатів;

- відмітка про виконання.

10. Наявність та обґрунтованість прогнозу можливих негативних наслідків експерименту, пропозиції з профілактики, компенсації та подолання цих наслідків.

11. Наявність та обґрунтованість рішення про форми подання результатів роботи.

12. Наявність та обґрунтованість варіантів перспектив подальшого розвитку експерименту [22].

3.2 Складання перспективного плану дослідно-експериментальної роботи

У методиці підготовки до експерименту важливе місце займає перспективне планування. При його розробленні слід обов'язково врахувати такі позиції: зміст роботи; термін виконання; очікуваний результат.

Основні напрямки перспективного планування:

1. Вибір теми:

1) формулювання теми;

2) обговорення теми на методичній раді; затвердження теми дослідження.

2. Ознайомлення з літературою за проблемою дослідження

1) ознайомлення з пошуковою літературою; розроблення картотеки наукової літератури з досліджуваної проблеми;

2) ознайомлення з літературою з методики експерименту;

3) робота з літературою з проблеми дослідження.

3. Уточнення проблеми дослідження. Обґрунтування, гіпотеза, розроблення попередньої розробки структури дослідження.

4. Розробка змісту та методики констатувального експерименту.

5. Проведення констатувального експерименту:

1) вивчення досвіду навчально-виховної роботи;

2) вивчення результатів діяльності учнів (вчителів) за проблемою дослідження.

6. Узагальнення результатів констатувального експерименту (таблиці, схеми, дані статистичної обробки результатів.

7. Узагальнення результатів першого етапу дослідження (доповідь на засіданні методоб'єднання, стаття).

8. Розроблення програми формувального експерименту. Обговорення та затвердження програми на засіданні методоб'єднання.

9. Організація та проведення формувального експерименту.

10. Підведення підсумків та аналіз результатів формувального експерименту

статистичні дані; теоретичні висновки та узагальнення

11. Обговорення результатів другого етапу дослідження на засіданні методоб'єднання.

12. Проведення контрольного експерименту, внесення коректив у матеріали дослідження.

13. Узагальнення результатів дослідження (статистичні дані; теоретичні висновки та узагальнення).

14. Обговорення результатів дослідження на засіданні методоб'єднання, науково-практичному семінарі (конференції).

15. Підготовка за результатами дослідження наукових статей, методичних рекомендацій щодо впровадження результатів у практику тощо [22].

3.3 Організаційна робота щодо початку експерименту

Зважаючи на те, що найбільш поширеними в нашій області є експерименти регіонального рівня (90% від усієї кількості експериментів), зупинимося детальніше на методиці їх проведення. Організаційне забезпечення дослідно-експериментальної роботи здійснюється управлінням освіти і науки. Науково-методичне забезпечення дослідно-експериментальної роботи покладається, як правило, на Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Питання кадрового, матеріально-технічного і фінансового забезпечення знаходяться у компетенції відділів (управлінь) освіти та засновників навчальних закладів, де проводиться експеримент [31].

Для початку експерименту потрібна інноваційна ініціатива. З інноваційною ініціативою може виступити фізична або юридична особа, що виявляє намір удосконалити або оновити освітню практику, експериментально перевірити продуктивність і можливість застосування нових ідей та підходів у системі освіти.

Інноваційна ініціатива має виявлятися шляхом складання заявки на проведення експерименту регіонального рівня та її подання до управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації. Заявка має містити:

- інформацію про її автора (авторів), про наукового керівника експерименту (адреса, телефон, місце роботи, посада, кваліфікаційна категорія, педагогічне, вчене звання, науковий ступінь);

- формулювання теми дослідно-експериментальної роботи;

- визначення мети і завдань, гіпотези дослідно-експериментальної роботи;

- опис інновації;

- визначення термінів та етапів проведення експерименту;

- визначення бази проведення експерименту (перелік дошкільних закладів освіти, навчальних закладів);

- опис наявного і потрібного забезпечення експерименту (організаційного, науково-методичного, дидактичного, кадрового, матеріально-технічного, фінансового), його кошторис;

- пропозиції щодо змісту і термінів здійснення контролю за ходом експерименту.

До заявки додаються:

- підтвердження згоди на проведення експерименту дошкільних закладів освіти, навчальних закладів, а також органів управління освітою, засновників, яким вони безпосередньо підпорядковані (листи до органу управління освітою, що розглядає заявку);

- експериментальні навчальні плани, програми, книги (їх рукописи), за якими здійснюватиметься навчально-виховний процес;

- інші експериментальні матеріали.

Управління освіти і науки створює експертну комісію, до якої залучаються науковці та спеціалісти-практики відповідного фаху. Комісія розглядає заявку, здійснює експертизу інновації та не пізніше, ніж за 3 місяці з моменту надходження заявки складає акт, у якому зазначає можливість проведення експерименту.

Згідно з висновками експертизи заявки її автор може:

- доопрацювати заявку та експериментальні матеріали, що додаються до неї;

- подати доопрацьовану заявку до управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Автор заявки може оскаржити висновки експертизи у Міністерстві освіти і науки. У цьому разі відповідний орган управління освітою створює експертну комісію у новому складі для повторного розгляду відхиленої заявки. У разі повторного відхилення заявки її подальша експертиза не проводиться. Термін повторного розгляду заявки становить не більше трьох місяців від дати її надходження.

Рішення про організацію та проведення експерименту приймає управління освіти і науки на підставі висновків експертизи заявки. Після отримання висновку експертної комісії про доцільність проведення експерименту автор заявки подає програму дослідно-експериментальної роботи на затвердження до управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Після отримання висновку експертної комісії про доцільність проведення експерименту управління освіти:

а) спільно з автором заявки визначає:

- базу проведення експерименту (за погодженням з дошкільними, загальноосвітніми та позашкільними навчальними закладами, де передбачається провести експеримент);

- характер і межі змін у їх діяльності, навчально-виховному процесі;

- терміни проведення експерименту;

- кошторис експерименту;

- осіб, відповідальних за проведення експерименту і його

результати, їх повноваження щодо контролю за ходом

дослідно-експериментальної роботи;

б) виділяє потрібні для проведення експерименту кошти, за потреби спільно з автором заявки залучає юридичних та фізичних осіб, що здійснюватимуть фінансове, матеріально-технічне, інформаційне забезпечення експерименту;

в) за потреби погоджує питання фінансування, матеріально-технічного забезпечення експерименту з іншими органами державної виконавчої влади, відповідними місцевими органами управління освітою, засновниками навчальних закладів;

г) за потреби укладає угоди з:

- автором заявки, науковим керівником експерименту, виконавцями дослідно-експериментальної роботи;

- юридичними та фізичними особами, що забезпечуватимуть експеримент.

На підставі висновків експертизи заявки, домовленостей та укладених угод управління освіти видає наказ про організацію та проведення експерименту регіонального рівня (за потреби - спільний з іншими органами державної виконавчої влади). Цим наказом дається дозвіл на проведення експерименту, затверджуються програма дослідно-експериментальної роботи і кошторис експерименту, надається статус експериментальних дошкільним, загальноосвітнім та позашкільним навчальним закладам, а також установлюються:

- база проведення експерименту;

- юридичні та фізичні особи, що забезпечуватимуть експеримент;

- обсяги та джерела фінансування експерименту;

- особи, відповідальні за проведення і результати експерименту, їх повноваження щодо контролю за ходом дослідно-експериментальної роботи;

- порядок звітування про хід і результати дослідно-експериментальної роботи.

За потреби цим наказом:

- затверджуються експериментальні навчальні плани, індивідуальні штатні розписи експериментальних навчальних закладів;

- дається дозвіл на використання у навчально-виховному процесі експериментальних навчальних програм, книг, інших матеріалів, що пройшли відповідну експертизу.

До наказу додаються:

- програма дослідно-експериментальної роботи і кошторис експерименту;

- перелік навчальних закладів, яким надається статус експериментальних;

- форма звіту про хід і результати експерименту [31].

Навчальним закладам, на базі яких проводитиметься експеримент, надається статус експериментальних [30].

На період проведення експерименту управління освіти і науки надає автору заявки, експериментальним навчальним закладам, а також відділам і управлінням освіти, засновникам, яким вони безпосередньо підпорядковані, право вносити передбачені програмою дослідно-експериментальної роботи зміни у:

- зміст освіти;

- методи, форми організації навчання та виховання;

- організацію навчально-виховного процесу, режим роботи навчальних закладів;

- систему управління навчальним закладом;

- штатний розпис (право вводити додаткові штатні одиниці);

форми комплектування, підготовки та перепідготовки кадрів, оплати їх праці (право встановлювати доплати до посадових окладів і ставок працівникам, які виконують експериментальну роботу).

Фінансування педагогічного експерименту може здійснюватися управлінням освіти і науки за рахунок коштів обласного бюджету та відповідним відділом (управлінням) освіти за рахунок коштів місцевого бюджету, спеціальних коштів, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством 31.

3.4 Проведення експерименту

Експеримент регіонального рівня проводиться за наказом управління освіти і науки відповідно до затвердженої цим наказом програми дослідно-експериментальної роботи 31.

Поточний контроль за ходом експерименту в межах своїх повноважень здійснюють керівники експериментальних навчальних закладів та відділи (управління) освіти, засновники, яким вони безпосередньо підпорядковані.

Загальний контроль за ходом експерименту здійснює управління освіти і науки, яке:

- заслуховує звіти автора заявки та наукового керівника експерименту про хід і результати дослідно-експериментальної роботи;

проводить експертизу результатів експерименту.

Рішення про розширення бази, внесення змін до програми дослідно-експериментальної роботи, припинення, завершення експерименту приймає управління освіти і науки. Рішення про розширення бази експерименту може прийматися у разі, якщо отримані результати дослідно-експериментальної роботи потребують додаткової перевірки. Рішення про внесення змін до програми дослідно-експериментальної роботи, припинення експерименту можуть прийматися у разі:

- невиконання наказу про організацію та проведення експерименту, програми дослідно-експериментальної роботи;

- отримання негативних результатів експерименту;

- недотримання виконавцями дослідно-експериментальної роботи визначених цим Положенням умов здійснення експериментальної діяльності.

Ініціювати розширення бази експерменту може автор заявки (за потреби - спільно з науковим керівником експерименту). Ініціювати внесення змін до програми дослідно-експериментальної роботи, припинення експерименту можуть:

- управління освіти і науки, що видав наказ про організацію та проведення експерименту всеукраїнського або регіонального рівня;

- відділ (управління) освіти, засновники, яким безпосередньо

підпорядкований експериментальний навчальний заклад;

- юридичні та фізичні особи, які ведуть дослідно-експериментальну роботу, забезпечують експеримент;

- учасники навчально-виховного процесу в навчальних закладах, де проводиться експеримент.

З обґрунтованими пропозиціями щодо розширення бази, внесення змін до програми дослідно-експериментальної роботи, припинення експерименту юридичні та фізичні особи можуть звертатися до:

- управління освіти і науки;

- органів управління освітою, засновників, яким безпосередньо підпорядковані експериментальні навчальні заклади;

- керівника, органів громадського самоврядування навчального закладу, де проводиться експеримент.

Відповідний орган управління освітою, засновники, керівник навчального закладу у двомісячний термін розглядають цю ініціативу, за потреби проводять експертизу ходу і результатів дослідно-експериментальної роботи.

Рішення про внесення змін до програми дослідно-експериментальної роботи, розширення бази, припинення, завершення експерименту приймаються на підставі висновків експертизи його ходу і результатів, яка здійснюється експертною комісією, що розглядала заявку на проведення цього експерименту.

Експертиза підсумків експерименту проводиться протягом трьох місяців після його завершення експертною комісією, що розглядала заявку на проведення цього експерименту.

Для проведення експертизи ходу і результатів експерименту, його підсумків автор заявки спільно з науковим керівником експерименту складає звіт про хід і результати дослідно-експериментальної роботи 31.

Звіт про хід дослідно-експериментальної роботи, згідно з існуючою практикою, подається до інституту післядипломної освіти згідно з термінами, зазначеними у наказі управління освіти і науки про організацію і проведення експерименту, вивчається експертною комісією, яка проводила експертизу заявки, після чого складається акт, у якому міститься оцінка ходу експерименту за відповідний етап.

Звіт про результати дослідно-експериментальної роботи подається до управління освіти і науки не пізніше 1 місяця після завершення експерименту, вивчається експертною комісією, що розглядала заявку на проведення експерименту, та працівниками управління освіти і науки, відповідальними за організаційне забезпечення експерименту. Експертна комісія за погодженням із зазначеними працівниками управління освіти і науки складає акт про підсумки проведення експерименту, у якому дає оцінку експерименту та викладає пропозиції щодо використання його результатів. Акт підписується головою, членами комісії, затверджується директором інституту післядипломної педагогічної освіти та подається управлінню освіти і науки.

Автор експерименту може оскаржити висновки експертизи ходу і результатів експерименту в Міністерстві освіти і науки. У цьому разі управління освіти і науки створює експертну комісію у новому складі для повторного розгляду ходу і результатів дослідно-експериментальної роботи. Її висновки є остаточними та оскарженню не підлягають. Повторна експертиза ходу і результатів експерименту здійснюється у тримісячний термін від дати надходження відповідної скарги 31.

На підставі висновків експертизи ходу і результатів дослідно-експериментальної роботи управління освіти і науки протягом місяця видає наказ про розширення бази, припинення, завершення експерименту всеукраїнського, регіонального рівнів. Цим наказом:

- обґрунтовується рішення про розширення бази, припинення або завершення експерименту;

- надається статус експериментальних навчальним закладам, що залучаються до проведення експерименту;

- знімається статус експериментальних із навчальних закладів, де проводився експеримент;

оцінюється робота учасників експерименту.

Авторам заявок, науковим керівникам експериментів, педагогічним, науково-педагогічним, науковим, керівним працівникам системи освіти, які розробляють (розробили) інновації, може надаватися творча відпустка тривалістю до 3 місяців для складання звіту про результати дослідно-експериментальної роботи, написання монографічного дослідження, наукових праць, підручників, посібників, інших матеріалів.

Після завершення (припинення) експерименту відносини між його учасниками, у тому числі майнові, регулюються чинним законодавством та укладеними угодами.

Використання результатів експерименту. Право на інновації виникає, здійснюється, передається та охороняється відповідно до чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності та трансферу технологій. Рішення про апробацію у системі освіти експериментально перевіреної інновації приймає управління освіти і науки на підставі акту експертної комісії та видає відповідний наказ. Апробація інновації здійснюється відповідно до Положення про здійснення інноваційної освітньої діяльності.

Рішення про масове розповсюдження інновації у системі освіти приймає Міністерство освіти і науки України на підставі висновків експертизи результатів її апробації 31.

4. Експериментальний загальноосвітній навчальний заклад

4.1 Поняття та види експериментального загальноосвітнього навчального закладу

Експериментальним загальноосвітнім навчальним закладом є загальноосвітній навчальний заклад, у якому проводиться експеримент з перевірки результативності та можливості застосування освітніх інновацій. Загальноосвітньому навчальному закладу надається статус експериментального всеукраїнського або регіонального рівня 30.

Статус експериментального всеукраїнського рівня надається загальноосвітньому навчальному закладу, на базі якого проводитиметься експеримент з перевірки результативності та можливості застосування: освітніх, дидактичних, виховних систем; державних стандартів загальної середньої освіти, інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.

Статус експериментального регіонального рівня надається загальноосвітньому навчальному закладу, на базі якого проводитиметься експеримент з перевірки результативності та можливості застосування: варіативної складової змісту загальної середньої освіти; систем організації навчально-виховного процесу, методів навчання та виховання у загальноосвітньому навчальному закладі; систем внутрішньо-шкільного управління або їх компонентів.

Статус експериментального всеукраїнського рівня надає загальноосвітньому навчальному закладу Міністерство освіти і науки України. Статус експериментального регіонального рівня надається загальноосвітньому навчальному закладу управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації. Статус експериментального не змінює підпорядкування, тип, форму власності загальноосвітнього навчального закладу.

Експериментальний загальноосвітній навчальний заклад у своїй діяльності керується законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту». Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Положенням про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, Положенням про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад та власним статутом. Рішення про надання загальноосвітньому навчальному закладу статусу експериментального ухвалюється одночасно з рішенням про проведення експерименту на його базі на підставі висновків експертизи заявки на проведення цього експерименту та експериментальних матеріалів [30].

4.2 Особливості організації роботи експериментального загальноосвітнього навчального закладу

Згідно з наказом про проведення експерименту відповідний орган управління освітою надає експериментальному загальноосвітньому навчальному закладу та органу управління освітою, засновникам, яким цей заклад безпосередньо підпорядкований, право вносити передбачені програмою дослідно-експериментальної роботи зміни в зміст освіти (працювати за експериментальним навчальним планом, застосовувати в навчально-виховному процесі експериментальні навчальні програми, книги), методи, форми організації навчання та виховання, організацію навчально-виховного процесу, режим роботи, систему внутрішньошкільного управління, штатний розпис (право вводити додаткові штатні одиниці), форми комплектування, підготовки та перепідготовки кадрів, оплати їх праці з наданням права встановлювати доплати до посадових окладів працівникам експериментального загальноосвітнього навчального закладу, які виконують дослідно-експериментальну роботу.

Експериментальний загальноосвітній навчальний заклад повинен здійснювати дослідно-експериментальну роботу згідно з наказом про проведення експерименту на його базі, вносити передбачені програмою дослідно-експериментальної роботи зміни до своєї діяльності, як правило, на початку навчального року, звітувати пре хід і результати дослідно-експериментальної роботи перед органом управління освітою, що видав наказ про проведення експерименту на його базі, та органом управління освітою, засновниками, яким експериментальний загальноосвітній навчальний заклад безпосередньо підпорядкований, у встановлені ними терміни.

Автор (автори) заявки, науковий керівник (керівники) експерименту спільно з директором загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з органами його громадського самоврядування, учасниками навчально-виховного процесу готують пропозиції про внесення змін до змісту освіти, методів, форм організації навчання та виховання, його організаційної структури і режиму функціонування, системи внутрішньошкільного управління, штатного розпису, форм комплектування, організації підготовки керівників і педагогів до роботи за програмою дослідно-експериментальної роботи, їх морального та матеріального заохочення, визначають склад учасників експерименту (керівних, педагогічних працівників, учнів), планують, організовують дослідно-експериментальну роботу, забезпечують дотримання учасниками експерименту умов здійснення інноваційної освітньої діяльності, звітують перед органом управління освітою, що видав наказ про проведення експерименту, органом управління освітою, засновниками, яким експериментальний загальноосвітній навчальний заклад безпосередньо підпорядкований, про перебіг і результати дослідно-експериментальної роботи, виносять на їх розгляд пропозиції щодо внесення змін до її програми, розширення бази, припинення експерименту.

Автор заявки, науковий керівник експерименту здійснюють наукове керівництво експериментом в експериментальному загальноосвітньому навчальному закладі, звітують про перебіг і результати дослідно-експериментальної роботи перед органом управління освітою, що видав наказ про проведення експерименту, та перед Президією АПН України (щодо експерименту, який проводиться на підставі її подання) у встановлені ними терміни.

Директор експериментального загальноосвітнього навчального закладу щороку звітує про перебіг і результати дослідно-експериментальної роботи перед органами громадського самоврядування цього закладу, органом управління освітою, засновниками, яким експериментальний загальноосвітній навчальний заклад безпосередньо підпорядкований, у встановлені ними терміни 30.

5. Експерименти в навчальних закладах Кіровоградської області

5.1 Наукові ідеї експериментів

У Кіровоградській області на сьогодні здійснюється 2 експерименти всеукраїнського рівня, 12 експериментів регіонального рівня та 5 експериментів рівня вищого навчального закладу, закладу післядипломної освіти 34. Вони охоплюють різні ступені навчання та різні ланки навчально-виховного процесу. Наукові ідеї, покладені в основу інновацій, які експериментально перевіряються в навчальних закладах області, стосуються і проблем навчання, і проблем виховної роботи, і питань управлінської діяльності (табл. 7).

Таблиця 7

Наукові ідеї, покладені в основу інновацій, які експериментально перевіряються на всеукраїнському та регіональному рівнях у навчальних закладах Кіровоградської області

Наукова ідея експерименту	Автор, науковий керівник	Заклад, на базі якого здійснюється експеримент	Термін провед.
Всеукраїнський рівень
1. Формування духовно-моральної компетентності учня в умовах школи культури здоров'я	Автори: Кириленко С.В., Шаповалова В.А.. Наук. керівник - Кириленко С.В.	Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 31 Кіровоградської міської ради	2006-2012 роки
2. Навчання вчителів ефективного викорис-тання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі за програмою “Intel - навчання для майбутнього”	Морзе Н.В.	НВК “Кіровоградський колегіум - спеціалізов. ЗНЗ І-ІІІ ст. - дошк. навч. закл. - центр естет. виховання” Кіровоградської міської ради; “Загальноосв. шк. І-ІІІ ст. № 25, прир.-матем. ліцей” Кіровоградської міської ради	З 2005 року, щоріч-но про-довжу-ється
Регіональний рівень
1. Науково-методичне забезпечення організації допрофільного навчання у загальноосвітній школі	Гришина Т.В.	Ліцей інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області	2005 - 2011 роки
2. Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів загальноосвітніх навчальних закладів	Киричук В.О.	Ліцей інформаційних технологій Олександрійської міської ради	2003 - 2008 роки
3. Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів загальноосвітніх навчальних закладів	Киричук В.О.	Цукрозаводський навчально-виховний комплекс Олександрійської районної ради	2003 - 2007 роки
4. Розвиток особистості сільського школяра	Горська Г.О.	Петрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Новоукраїнської районної державної адміністрації	2000 - 2010 роки
5. Техніка проведення уроку в класах з малою наповнюваністю	Гришина Т.В.	Федорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області	2005 - 2007 роки
6. Фахова культура уроку: компетентнісний підхід	Гришина Т.В.	Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 3 м. Долинської	2006 - 2009 роки
7. Формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу	Автори: Калініченко Н.А., Іванченко Н.М. Наук. керівник - Калініченко Н.А.	Гімназія № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	2006 - 2014 роки
8. Формування духовності особистості на засадах національних цінностей	Автори: Калініченко Н.А., Черньонков О.О. Наук. керівник - Калініченко Н.А.	Деріївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Онуфріївської районної ради Кіровоградської області	2006 -2012 роки
9. Розвиток творчості гімназистів шляхом впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій	Автори: Болсун С.А., Бирзул В.Л. Наук. керівник - Болсун С.А.	Златопільська гімназія м. Новомиргорода Новомиргородської районної державної адміністрації	2006 - 2012 роки
10. Формування особистості на ідеалах лицарсько-козацького виховання та християнської етики	Автори: Засінець Л.В., Пелешанко Л.О. Наук. керівник - Калініченко Н.А.	Комунальний заклад “НВК школа козацько-лицарсь-кого виховання І-ІІ ступ. № 21 - суспільно-гумані-тарний ліцей Кіровоград-ської міської ради Кіровоградської області”	2006 -2012 роки
11. Впровадження здоров'язберігаючих технологій у системі: родина-дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад	Автори: Хлань В.Г., Міцай Ю.В., Болсун С.А. Наук. керівник - Горська Г.О.	Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Кіровоградської районної державної адміністрації	2007 - 2013 роки
12. Формування громадянських якостей школярів шляхом впровадження дистанційної форми навчання як педагогічної технології позашкільного закладу	Автор - Салтикова О.В. Наук. керівник - Черньонков Я.О.	Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості	2007 - 2010 роки
Рівень вищого навчального закладу, закладу післядипломної освіти
1. Викладання іноземних мов на основі комунікативних підходів	Автори: Осіпова М.В., Шароварова С.В.	Кіровоградський інститут імені Св. Миколая МАУП	2007- 2009 роки
2. Впровадження мультимедійних технологій при вивченні загально-освітніх дисциплін	Лошакова Л.Я.	Гайворонський машинобудівний технікум	2007 -2008 роки
3. Впровадження модульного методу навчання студентів	Зам'ятін О.П.	Гайворонський машинобудівний технікум	2007 - 2008 роки
4. Формування творчої самостійності студентів як значимої професійно-особистісної характеристики майбутніх технологів	Автор - Біркіна Т.В. Наук. керівник - Макаров Р.М.	Олександрійський індустріальний технікум	2006 -2008 роки
5. Підвищення кваліфікації вчителів для викладання факультативних курсів з християнської етики та основ православної культури	Автор - Жосан О.Е. Наук. керівник - Бик А.С.	Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського	2006 - 2009 роки

5.2 Реалізація наукової ідеї в умовах експерименту в загальноосвітньому навчальному закладі

Реалізація наукової ідеї можлива за умов правильного й точного виконання усіх вимог нормативних документів щодо підготовки та проведення експерименту. Головним у цій роботі є вдале розроблення програми дослідно-експериментальної роботи. Пропонуємо ознайомитися з двома такими програмами. Мова піде про два відомі в нашій області експерименти, що проходять на базі гімназії № 9 та загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 31 м. Кіровограда.

Проблеми морального й громадянського становлення молодого покоління, пошук шляхів подолання духовної кризи, соціальної апатії, відчуження дітей і молоді визначають актуальність експериментальної роботи регіонального рівня, яка проводиться на базі гімназії № 9 відповідно до наказу управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 30.06.2006 р. № 280 з проблеми «Формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу». Термін проведення експерименту: вересень 2006 року - травень 2014 року 12.

Науковий керівник експерименту - Надія Андріївна Калініченко, завідувач кафедри педагогіки і психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений вчитель України, науковий кореспондент Інституту педагогіки АПН України.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у закладі освіти нового типу.

Предмет дослідження - формування свідомої та духовно досконалої особистості громадянина на засадах традиційних для українського народу християнських цінностей.

Мета дослідження - обґрунтувати доцільність формування духовності особистості на засадах національних цінностей українського народу в умовах загальноосвітньої школи, розробити та апробувати модель випускника навчального закладу духовного здоров'я особистості.

В основу дослідження покладено концепцію про необхідність урахування історичних національних особливостей процесу соціального становлення особистості на засадах духовності українського народу, його безперервність з погляду наступності поколінь, спіралеподібний характер, коли перевірений життєвою практикою досвід наших попередників стає основою, надбанням і запорукою соціально-психологічного і духовного розвитку підростаючих поколінь, процесу успадкування духовності. В основу дослідження покладено гіпотетичне припущення про те, що актуалізація багатовікового досвіду української народної педагогіки в царині формування духовності особистості, творче осмислення форм, методів і принципів цієї роботи може бути основою для розв'язання проблем, які виникають у процесі формування моральних цінностей молоді в умовах сучасного соціуму.

Реалізація вказаної мети з огляду на означений об'єкт, предмет і гіпотезу наукового пошуку зумовили необхідність розв'язання таких основних завдань:

? визначити зміст і окреслити основні компоненти понять: “духовність”, “духовні цінності”, “християнські цінності”, “традиційні християнські цінності”, “свідомий громадянин”, “духовно розвинена особистість”;

? розробити критерії та експериментальним шляхом перевірити рівень сформованості духовності на засадах традиційних християнських цінностей у випускників закладу;

? дослідити умови співпраці: вчителі - учні; учні - вчителі; батьки - учні - вчителі;

? дослідити умови підготовки вчителя, класного керівника, батьків до формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей;

? узагальнити основні шляхи, форми та засоби, вироблені українською народною педагогікою, педагогічною наукою, які сприяють формуванню духовності учнів закладу. Обґрунтувати доцільність їх застосування в період сучасної духовної кризи в суспільстві;

? створити науково-методичний центр з виховання етико-духовних засад у педагогів та учнів закладу;

? запровадити викладання експериментального навчального курсу етики в 5-11 класах;

? розробити модель випускника закладу на основі особистісно орієнтованих виховних технологій з провідними принципами: природовідповідності, соціальної значущості, національної та правової свідомості; випускника, здатного до творчості, саморегуляції, адаптації, самовиховання, відповідального, толерантного, комунікабельного, зі сформованими вміннями успішно будувати життя, реально його оцінювати, формувати образ “Я” - духовно багатої та здорової особистості.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають положення про закономірності процесу розвитку особистості на різних етапах онтогенезу, єдність біологічних та соціальних факторів у її формуванні; науково-педагогічні уявлення про зумовленість характеру виховання соціально-економічним та культурно-історичним розвитком суспільства, особливостями національних традицій, зокрема цінностями християнської культури.

Основні ідеї експерименту:

? визначення змісту поняття “духовне здоров'я”;

? створення виховного середовища для формування духовності особистості на засадах національних цінностей українського народу в умовах навчального закладу;

? сприяння підготовці вчителя, вихователя, класного керівника до успішної професійної діяльності з формування духовності особистості;

? визначення основних шляхів та умов, що сприяють формуванню духовності особистості;

? створення центру духовного здоров'я особистості в загальноосвітній школі;

? створення концепції моделі випускника загальноосвітньої школи - духовно багатої та розвиненої особистості.

Наукова новизна і практична значущість дослідження полягає в забезпеченні комплексного підходу до визначення змісту основних компонентів, умов та шляхів формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей українського народу в умовах закладу освіти нового типу, розробці моделі випускника - духовного багатої та здорової особистості. Подальшого розвитку набудуть рівні та параметри сформованості духовного здоров'я випускників.

Практичне значення дослідження полягає в апробації моделі закладу освіти нового типу як центру формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей, використання набутого позитивного досвіду в практиці загальноосвітніх навчальних закладів регіону та України. Використання матеріалів дослідження можливе для реалізації спецкурсу в системі післядипломної педагогічної освіти, педагогічних університетах та коледжах, написання дипломних та магістерських робіт.

Впровадження результатів дослідження здійснюватиметься шляхом творчого їх використання в загальноосвітніх навчальних закладах. Цьому сприятимуть науково-практичні семінари, конференції, дискусії, творчі зустрічі, а також науково-методичні публікації в педагогічній пресі, методичні посібники 12.

Педагоги загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 31 міста Кіровограда розробили свою концепцію розвитку закладу та поставили за мету створити таку школу, яка буде затишною, наповненою добром, радістю, сердечністю, любов'ю. Це школа для дитини, яка буде жити в гармонії із собою, природою, світом. Це школа духовного і фізичного здоров'я. Школа творчої самореалізації педагогів та учнів. Школа життєрадісності, оптимізму. Адже поняття якості освіти не зводиться лише до набору знань і навичок, воно тісно пов'язане з такими категоріями, як здоров'я, комфортність, благополуччя, захищеність, самореалізація, повага [25].

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.10.2006 р. № 689 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 31 м. Кіровограда» здійснюється експеримент з проблеми «Формування духовно-моральної компетентності учня в умовах школи культури здоров'я». Школі надано статус експериментального закладу всеукраїнського рівня.

Метою дослідження є створення сучасної моделі навчального закладу - школи сприяння здоров'ю в умовах інтенсивного використання новітніх інформаційних технологій навчання, виховання здорової творчої особистості. Основою цієї моделі є молода людина, яка розглядається як цілісна особистість в умовах динамічного оточення. Значне місце в рамках дослідження приділяється визначенню оптимальності функціонування спортивних та предметно-профільних класів; ефективності взаємодії урочних та позаурочних форм роботи, їх впливу на всебічний розвиток і стан здоров'я особистості; результативності комплексної програми оздоровлення.

В ході експериментальної роботи планується досягти:

- покращення показників фізичного розвитку, фізичної та функціональної підготовленості учнів;

- зниження частоти застудних захворювань, пропусків навчальних днів через хворобу;

- підвищення рівня вихованості, культури здоров'я, інтелектуального та творчого розвитку;

- виховання в учнів громадянської самосвідомості, почуття впевненості, самодостатності.

За підтримки наукових керівників і консультантів експерименту, педагогічного колективу, батьківської громадськості ретельно продумано етапи дослідження проблеми та зміст діяльності. Значну увагу при втіленні даної програми передбачено приділяти безперервному спостереженню за станом соматичного, фізичного, психічного і духовного здоров'я учнів і працівників (впродовж усіх етапів дослідження експерименту) 25.

На основі анкетування учнів, учителів і батьків визначили структуру, герб, емблему школи Здоров'я, склали психолого-медико-соціальний портрет школи, сформували модель випускника навчального закладу.

Модернізації навчально-виховного процесу, впровадженню здоров'язберігаючих технологій сприяє обговорення на засіданнях методичної ради актуальних проблем:

· «Реалізація особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання»;

· «Психолого-педагогічне забезпечення громадянського виховання школярів у системі освіти»;

· «Формування правової культури школярів у процесі духовного становлення і розвитку особистості»;

· «Формування здорового способу життя в контексті модернізації освіти»;

· «Формування духовної культури школярів на основі національних традицій свого народу»;

· «Впровадження інноваційних виховних технологій в практику роботи навчального закладу»;

· «Впровадження в систему виховної роботи школи гуманістичних ідей педагогіки Василя Сухомлинського»;

· «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості»;

· «Особистісно зорієнтована система розвитку творчих обдарувань та талантів школярів».

Мозковим центром школи став створений Центр культури здоров'я - творче об'єднання педагогічних, медичних працівників, учнів та батьківської громадськості. Моделюючи навчально-виховну роботу на діагностико-аналітичній основі, педагоги школи впроваджують у навчально-виховний процес особистісно орієнтовані, проектні, інформаційні, інтерактивні, дослідницькі, здоров'язберігаючі технології, колективну творчу діяльність, технології модульно-розвиваючого навчання, психолого-педагогічного проектування, формування життєвих компетенцій та успіху тощо. В школі розроблені та успішно впроваджуються експериментальні програми й спецкурси.

Особливого значення в системі роботи закладу має співпраця з батьківським колективом. Це - індивідуальна й консультативна робота, пропаганда досвіду сімейного виховання. Стала улюбленою така форма роботи, як творчі зустрічі з батьками.

Здорова нація - це насамперед здорове підростаюче покоління. Педагоги переконані, що школа повинна стати острівцем людяності й любові, творчості й постійного пошуку, щоб її випускники протягом всього життя слідували золотому правилу: розум в голові, чесність у серці, здоров'я в тілі 25.

6. Науково-дослідна та експериментальна діяльність у позашкільних навчальних закладах

6.1 Передумови та організаційно-методичне забезпечення діяльності

У кожній дитині від народження закладено програму фізичного та інтелектуального розвитку. Особистість є вибірковою інформаційною системою, налаштованою на якісне сприйняття, переробку та видачу певної інформації, що за формою та змістом відповідає її природі. З огляду на це нашим основним завданням є формування дитини, підлітка, молодої людини як творчої особистості [28].

...