Розвиток критичного мислення учнів початкових класів

"Діалог". Спільний пошук усіма створеними в класі групами узгодженого вирішення однієї проблеми, що знаходить відображення в заключному тексті, таблиці, схемі тощо. Після обговорення проблеми кожна група створює власний текст, таблицю, схему, які доповідач записує на дошці або аркуші паперу. Спеціальна група експертів, що теж готує свій варіант відповіді, узагальнює й пропонує кінцевий варіант для всього класу. Його записують в зошити. За сценарієм "Діалогу" відбувається "Конкурс", де кожна група прагне створити кращий зразок виконання завдання. Експерти оцінюють і текст, І його захист.

"Синтез думок". Аналогічна з "Діалогом" початкова фаза, але групи не роблять запису на дошці, а передають свої узагальнення в інші групи по колу, котрі додають своє та підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані аркуші експерти зіставляють із власним варіантом, складають звіт й виносять на загальне обговорення.

"Техніка номінальних груп" ("Голосування"). Група сідає навколо стола, де є листок паперу з чітко сформульованим завданням. Учні самостійно, " без консультацій, записують свої пропозиції щодо поданого завдання в зошитах. Потім занотовують ці ідеї на спільному великому аркуші. Школярі мають право відхиляти невдалі думки і висувати нові. Після цього кожному самостійно пропонується вибрати п'ять найбільш цінних пропозицій і записати їх номери на листочках. Пропозиції, що отримали найменшу кількість голосів, не відкидаються, а беруться під контроль: можливо вони потребують додаткового опрацювання. Можна провести загальне обговорення результатів голосування і провести повторне.

"Мнемотур". Нагадує телевізійні "Що? Де? Коли?", "Брейн-ринг". Групи по черзі формулюють запитання з означеної проблеми. Інші - протягом хвилини обговорюють і представляють варіанти відповіді.

"Мозаїка" ("6 на 6 на 6", "Ажурна пилка"). Робота проводиться у два етапи. Перед тим як розпочати вправу необхідно поділитися на групи. Поділ повинен бути подвійним, наприклад: А 1, А 2, АЗ. А 4. А 5. А 6; Б 1, Б 2, БЗ, Б 4, Б 5, Б 6; В 1, В 2…Е 6. Кількість учнів у групі має дорівнювати кількості груп. Під час першого етапу групи розташовуються за столами згідно з літерами (А, Б; В...Е) й отримують завдання, що стосується різних аспектів однієї теми. На другому етапі групи формуються відповідно до чисел (1, 2, 3, 6) і виконують спільне завдання. Спочатку кожен учасник нової групи представляє результати роботи з першого етапу, а потім разом виконують нове завдання. критичне мислення учень здібність

Метод "ажурна пилка" передбачає наявність третього етапу, під час якого учні повертаються в первинну групу й діляться отриманою підчас другого етапу інформацією.

"Пошук інформації". Аналіз першоджерел за допомогою пізнавальних завдань. Може поєднувати вивчення однакових джерел за спільними, різних -завізними завданнями.

"Акваріум". Учитель об'єднує учнів у групи й пропонує їм познайомитися з проблемою. Одна з груп сідає в центрі класу (або на початку переднього ряду), отримує завдання для опрацювання й протягом 3-5 хвилин обговорює варіанти рішення. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг дискусії. По завершенні роботи повертаються на свої місця, а вчитель зі слухачами аналізує побачене. Після цього місце в "акваріумі" займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію.

"Коло ідей". Усі групи працюють над однією проблемою. Завершивши обговорення, вони послідовно озвучують лише її один аспект. Учитель запитує до тих пір, поки вичерпаються всі ідеї. Таку роботу можна виконувати письмово.

"Круглий стіл". Кожна група обговорює всі обгрунтовані позиції-щодо поставленої проблеми й фіксує їх у зошитах. Учитель пропонує першій групі назвати 2-3 записані тези. Якщо такі версії е в інших групах, учні викреслюють їх зі свого списку. Наступні групи називають ті варіанти, що не звучали раніше. Робота триває до повного розгляду проблеми.

9. Пам'ятка для учня

Висловлюйте усе, що спадає вам на думку. Не обговорюйте й не критикуйте висловлювань інших. Можна повторювати запропоновані ідеї Розширення висунутих ідей заохочується.

"Метод ПРЕС". Учитель пояснює механізм етапів методу і наводить приклади його застосування. Бажаючі роблять спроби застосувати цей метод щодо визначеної проблеми. Коли алгоритм зрозуміють усі учні, учитель використовує його на кожному уроці. Залежно від складу учнівського колективу алгоритм можна спростити:

ПОЗИЦІЯ > ПРИКЛАД > ВИСНОВКИ.

Обов'язкові правила для учнів:

ПОЗИЦІЯ. Висловіть свою думку, починаючи так. "Я вважаю, що."

ОБГРУНТУВАННЯ. Обґрунтуйте причину виникнення думки, починаючи так: "Оскільки.". "Позаяк."

ПРИКЛАД. Наведіть факти, приклади, дані на підтвердження, підсилення вашої позиції, починаючи так: "Наприклад."

ВИСНОВКИ. Узагальніть свою думку, зробіть висновки, починаючи так: "Отже (тому), я вважаю."

"Навчаючи вчуся" ("Кожен навчає кожного'", "Броунівський рух").

Учитель готує картки з фактами щодо визначеної теми і роздає по одній для кожного учня. Упродовж кількох хвилин діти вивчають отриману інформацію. Переміщуючись по класу, вони обмінюються між собою знаннями, намагаючись протягом визначеного часу поспілкуватися із максимальною кількістю товаришів. Виконавши вправу, учні відтворюють отриману інформацію під час колективного обговорення.

Ефективною є робота учнів у парах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети (засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь, навичок).

Робота в парах складається з таких основних етапів:

1. Постановка проблеми та її короткий аналіз.

2. Об'єднання учнів у пари шляхом поділу класу на дві половини.

3. Проведення інструктажу:

· визначення почерговості учнівських висловлювань;

· встановлення тривалості обговорення: кожного зокрема і всіх разом.

4. Робота в парах:

· учні сідають обличчям один до одного, установлюють контакт очима;

· співрозмовники використовують жести та. звуки заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова "так-так";

· за потреби партнери ставлять один одному уточнювальні запитання;

· учні висловлюються чітко, наводять приклади, пояснюють думки;

· співбесідники не змінюють тему розмови, не дають порад, не перебивають, не оцінюють один одного.

5. Представлення результатів роботи. Загальне обговорення.

На сьогодні намагаюсь будувати навчальний процес так, щоб у ньому велику кількість часу займало не пасивне сприйняття навчальної інформації, а активна діяльність учнів. Лише за цих умов уважаю можливим виконання сучасних завдань реформування освіти: формування в дітей і молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти та самореалізації особистості. Лише за цих обставин стає можливою "підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку,... конкурентоспроможних на ринку праці".

Література

1. Вукіна Н.В., Дементієвськаа Н.Л., Суизенко І.М. Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичним посібник / За наук. ред. О.І. Пометун. -Х", 2007.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. - К.: Академвидав, 2004.

3. Евдокшюв В.И., Олейник Т.А., Горькова С.А. Практикум по развитию критического мышления. - X.: Торнадо, 2002.

4. Тягло О.В. Критичне мислення,- X.: ВГ "Основа", 2008.

5. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-5.

6. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення. Г.О. Ярош, Н.М. Седова.

Размещено на Allbest.ru