Одне з провідних місць у формуванні особистості належить читанню. Адже саме читання є невичерпним джерелом знань, духовного, емоційного, розумового розвитку людини. Тому навчання дітей читати, формування в них стійкого інтересу до цього виду діяльності було і залишається важливим завданням початкової школи.

Ефективний процес читання неможливий без вироблення в учнів навичок правильного, виразного, швидкого та свідомого читання, які формуються на уроках класного і позакласного читання.

Аналізуючи науково-педагогічну літературу з даного питання можна зробити висновки:

темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;

у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;

головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;

слід враховувати психотравматичний вплив процесу перевірки техніки читання на дитину;

без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;

при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки;

лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;

головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.

Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.

Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.

Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.

Список використаної літератури

II. Вправи на розвиток артикуляційного апарату.

1. Швидкий вдих через ніс і видих ротом.

Уявіть собі, що перед нами красива квітка кульбаби. Як гарно вона пахне! Понюхайте її. А тепер подмухайте на неї, на ЇЇ білі парашутики. Вони розлетілися далеко-далеко від вас.

2. Вдих через ніс і видих ротом злиттів: одн, огл, осл, овд, огр, кшн, ерс, екс, ірк, їзд, авч, андр.

А ось ще квіточка. Яка вона пахуча, правда? А поруч летять її білі парашутики із злиттями букв. Подміть на них - нехай вони летять ще далі.

3. Гра "Водолаз". (Вимова на одному видиху скоромовки.)

Ой на горі біля річки

Ростуть 33 смерічки.

Раз смерічка, два смерічка. (Продовжують до наступного вдиху.)

4. Вправи для язика.

Язиком почухайте піднебіння.

Вимовте звук "р-р-р".

5. Робота над скоромовкою:

гра "Не зіб'юсь". (Повторення раніше вивченої скоромовки тричі.)

В'язь за в'язи в'язя взяв -

В'язю в'язи зав'язав.

б) розучування нової скоромовки:

Алла липку не гляділа.

Липка листя загубила.

З липки листя все опало,

Липку кози общипали.

(Читання, заучування, промовляння скоромовки у різному темпі.)

6. Гімнастика для очей.

Робота за картками "Переплутаний алфавіт"

III. Вправи на вдосконалення техніки читання.

1. Мовна гра "Відгадай".

2. Завдання "Виконайте дії та прочитайте слова".

КАР - К + А + ХІ + СИ - И (арахіс)

РВЕ - В + ВНІ - Н + НЬ (ревінь)

3. Вправа "Фотооко".

Подивіться на картку, сфотографуйте очима всі записані слова:

абрикосчерешня

кукурудзаайстра

ясенвиноград

Закрийте очі і уявіть сфотографоване.

У якому рядку записане слово виноград?

Воно записане в першому чи другому стовпчику?

IV. Робота над текстом "Рослини-мандрівники".

1. Читання тексту вчителем.

Рослини-мандрівники

Літо закінчилося, почалися дощі, ночі стали холодними. Дід з онуком зібралися додому, у місто. Востаннє пройшлися садом, сказали до побачення яблуням і вишням, малині та аґрусу, кущикам полуниці, ревеню та щавлю, які лишаться зимувати.

Шкода мені рослин, - сказав Тарас і погладив тонкий стовбур молодої горобини.

Люди, звірі, птахи, риби - усі можуть, коли захочуть, ходити, їздити, літати, плавати. І лише рослини завжди стоять на одному місці, наче прив'язані.

Помиляєшся, Тарасику, - весело сказав дідусь. Він легенько плеснув у долоні - і горобчик, що сидів на горобині, злякано спурхнув, несучи в дзьобику червону ягідку.

Он поглянь, наша горобинка вже вирушила в мандри у дзьобику меткого горобця. Ягідку він склює, а насіннячко десь зронить, і наша горобинка там ніби народиться вдруге. Насіння багатьох рослин перебирається з місця на місце, вчепившись у шерсть звірів, спину працелюбних мурах або переносячись на підошвах людського взуття. Та це ще короткі мандрівки. А бувають і довгі - наприклад, у шлунку птахів, які здійснюють далекі перельоти.

Ти диви! - здивувався Тарас. - А я думав, рослини нічого не бачать, крім свого подвір'я.

Є, звичайно, серед них і домосіди, наприклад, арахіс чи цикламен, які все життя проводять на одному місці. Та більша частина рослин дуже любить крокувати, літати, стрибати по земній кулі.

Оце так дива! - вигукнув Тарас і озирнувся. - А картопля чи кукурудза теж мандрівники?

Ще й які! - відгукнувся дідусь. - Тільки вони розселилися по земній кулі за допомогою людей. Картоплю завезли в Європу з древньої мексиканської країни ацтеків, і минуло чимало часу, поки європейці звикли до цієї рослини і полюбили її. Те саме відбувалося і з помідорами, огірками, капустою, морквою, цибулею. Я вже не кажу про персики чи виноград. Одне слово, якби рослини земної кулі не любили мандрувати або не навчилися виживати в незвичайному кліматі - не було б сьогодні у нас з тобою такого чудового саду і багатого городу.

2. Перевірка розуміння прочитаного.

Що здивувало Тараса?

3. Читання тексту учнями.

а) І абзац; гра "Вовк і зайці". ("Зайці" починають читати через певний час (після слова вчителя "Сонечко", "вовки" доганяють тих, хто почав читати раніше - хто першим прочитав, той обов'язково встає.)

Куди зібралися дід з онуком? Чому?

б) ІІ абзац: гра "А ми удвох". (Читання абзацу парами з однієї картки.)

Чому Тарасикові шкода рослин?

в) III абзац: Гра-вправа "Сторож губ".

Пробіжіть очима по абзацу, приклавши до вуст палець.

Про що розповів дід онукові?

г) IV-V абзаци: гра "Небо і Земля". (На сигнал "Земля!" читають усі, на сигнал "Небо!" - піднімають голови вгору. І знову "Земля!" - відразу ж продовжують читати, а для цього треба швидко знайти слово, з якого треба починати читання.)

Які рослини-домосіди пригадує дідусь?

ґ) гімнастика для очей: "Маятник" (рух очей вправо, вліво), "Стовпчик" (рух очей вниз, угору), "Катання з гірки " (рух очей по діагоналі).

д) VI абзац: гра "Виправ Барвінка".

Читаю текст, свідомо допускаючи помилки, а учні плещуть в долоні, помітивши їх.

Оце так диво (дива)! - гукнув (вигукнув) Тарас і повернувся (озирнувся). - А картопля чи кукурудза теж мандрують (мандрівники)?

Ще й як (які)! - відказав (відгукнувся) дідусь,

е) VII абзац: читання "ланцюжком".

Які назви рослин я "загубила", готуючись до уроку? (Персики, цибуля, аґрус, капуста, картопля.)

V. Підсумок уроку

1. Гра "Блискавка " (Учні читають двічі 15 секунд з простим олівцем після команди вчителя "Дощик". На сигнал "Стоп " - ставлять крапку.)

На скільки слів прочитали більше, ніж першого разу? (Самозаміри діти записують у зошити).

2. Гра "Бджілка". Називаю слово горобинка (цикламен, прив'язані), а учні знаходять і читають речення, в якому є це слово.

Які вправи читання на сьогоднішньому уроці сподобалися найбільше?

Размещено на Allbest.ru