Система психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів

Запропонована концептуальна модель системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів розроблена з урахуванням історичного досвіду розвитку вищої освіти в Україні і за кордоном. Її методологічною основою є системний і діяльнісний підхід, а також провідні ідеї сучасної педагогічної науки. Термін "концептуальна модель" треба розуміти як розумовий логічний образ системи, її цілісне наукове пізнання. Ця система багатоаспектна: передбачає вдосконалення викладання психолого-педагогічних дисциплін у вищому навчальному закладі; є складовою системи професійно-педагогічної підготовки у закладах освіти.

Головними компонентами системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів є мета, функції, структура, зміст, форми і методи її реалізації, контроль. Рівень їх розробленості, взаємодії один з одним в результаті реалізації даної системи визначає ефективність підготовки спеціалістів.

Наскрізна мета системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів - забезпечити високий рівень якості підготовки майбутніх спеціалістів, що передбачає формування вчителя-дослідника, здатного творчо розв'язувати завдання навчально-виховної роботи з молодшими школярами. Функції системи - інтегративна, організуюча, освітня - забезпечують цілісність педагогічного процесу, ефективну діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу та перетворення психолого-педагогічних знань у стійкі переконання і практичні дії.

Система психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів має складну структуру, її утворюють три підсистеми, зокрема: навчально-пізнавальна діяльність студентів, науково-дослідна робота у вищому закладі освіти та педагогічна практика у школі. Для кожної з них розроблено зміст психолого-педагогічної підготовки.

Запропоновані форми і методи реалізації системи психолого-педагогічної підготовки початкових класів розглядаємо під час аналізу педагогічних умов, що визначають суб'єкт-суб'єктні відносини у навчальному процесі закладу освіти. При апробації досліджуваної системи застосовано як традиційні, так і інноваційні форми контролю, що дало можливість визначити рівень її ефективності.

У цьому розділі доведено, що в структурі безперервної педагогічної освіти передбачається багаторівневість підготовки вчителя початкових класів. Обґрунтована також концептуальна модель системи його психолого-педагогічної підготовки як цілісного утворення з визначеною структурою і змістом.

У четвертому розділі - “Методична система психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів” - розкрито зміст організації і впровадження системи психолого-педагогічної підготовки майбутніх спеціалістів у вищому закладі освіти. Визначено вплив навчальної діяльності на формування творчої особистості вчителя, проаналізовано систему наукової роботи студентів і види педагогічних практик.

Організація процесу професійної підготовки в сучасних умовах повинна забезпечити формування творчої особистості майбутнього вчителя. Він має пройти у своєму професійному становленні такі педагогічні рівні, як умілість і майстерність. Це може бути забезпечено завдяки комплексній організації діяльності студентів у педагогічному закладі.

У процесі навчально-пізнавальної діяльності забезпечується формування психолого-педагогічних знань, умінь і навичок. Основними принципами її організації є зв'язок із життям, історизм, демократизація, гуманізація, використання сучасних досягнень науки і передового педагогічного досвіду, диференціація, зв'язок навчання з практикою роботи в школі. Вона реалізується на основі особистісно-орієнтованої моделі освіти, яка потребує дотримання таких педагогічних умов, що визначають суб'єкт-суб'єктні відносини в навчальному процесі педагогічного закладу.

Можливість вибору альтернативних варіантів навчальних планів і програм. Кожен викладач повинен мати власну модифікацію основної програми дисципліни, яку він викладає. Психолого-педагогічне завдання полягає в тому, щоб студент прийняв зміст тієї чи іншої програми, зацікавився ним. Тільки за таких умов можливе взаєморозуміння і правильне планування пізнавальної діяльності, спрямованої на оволодіння знаннями, уміннями і навичками.

Сприяння творчому розвитку особистості кожного студента. Цього досягають використанням у навчальному процесі інноваційних форм організації діяльності, зокрема створенням педагогічних і творчих майстерень, проблемних груп, до яких входять студенти всіх курсів, а також дослідницьких лабораторій для проведення експериментів з психолого-педагогічних проблем.

Співпраця зі студентами в процесі навчання. Співпрацю слід розуміти як наявність у суб'єктів навчальної діяльності спільних інтересів у розв'язанні пізнавальних завдань, що забезпечує культуру педагогічного спілкування у вищому закладі освіти. Від того, як складуться відносини між студентами і викладачами, залежить ефективність підготовки майбутнього вчителя. Культура педагогічного спілкування впливає на розвиток задатків кожного окремого студента, орієнтує його на конкретні види науково-пізнавальної діяльності, розкриває індивідуальні здібності й орієнтує на вдосконалення професійних інтересів. Адже відомо, що культура є мірою розвитку людини, бо вона характеризує не тільки і не стільки обсяг засвоєних нею цінностей громадської діяльності особистостей протягом усієї історії, скільки сам спосіб, яким прилучається суб'єкт до таких цінностей.

Індивідуалізація навчання студентів. Її можна реалізувати двома шляхами - у процесі навчально-пізнавальної аудиторної і позааудиторної роботи. Основними засобами індивідуалізації навчання під час аудиторних занять є варіативність завдань, запропонованих на вибір з урахуванням рівня підготовки, інтересів і можливостей студентів. Це, як правило, тестові завдання трьох рівнів складності, що відповідають репродуктивному, реконструктивному і пошуковому типу пізнавальної діяльності; розвиток самостійності студентів на основі поєднання парної, групової, колективної та індивідуальної форм роботи; стимулювання взаємоперевірки, самоконтролю і самоаналізу студентами якості своєї роботи і рівня професійної підготовки. У позааудиторний час основним засобом індивідуалізації навчання є самостійна науково-пізнавальна робота студентів.

Естетизація процесу навчання студентів у вищому закладі освіти, зорієнтована на використання форм і методів, що сприяють формуванню педагогічної культури майбутнього вчителя засобами мистецтва. Завдяки глибокому проникненню мистецтва в процес навчання створюються можливості для гармонійного всебічного розвитку особистості студента, реалізації його творчого потенціалу.

На заняттях з дисциплін психолого-педагогічного циклу викладачі використовують елементи театральної педагогіки, створюють ігрові ситуації для розв'язання педагогічних проблем. З метою творчого розвитку студентів застосовують навчальну драматизацію, розраховану на посилення їхнього інтелектуально-емоційного самовираження. Заняття драматизацією сприяють розвитку чуттєвої сфери, творчої уяви, уваги, самосвідомості студентів, озброєнню їх навичками спілкування, а також самоконтролю і саморегуляції, вчать думати, висловлювати думки, почуття, емоції, краще розуміти інших людей, допомагають глибше проникнути у внутрішній світ персонажів, яких вони зображують. На лабораторно-практичних заняттях доцільно використовувати такі види театральної діяльності студентів: ритмічну драматизацію, пантоміму, імпровізацію, драматизацію, усну інтерпретацію, відтворення різних характерів.

Науково-дослідна діяльність сприяє поглибленню і розширенню знань з усіх дисциплін психолого-педагогічного циклу, стимулює розвиток творчого потенціалу особистості. Вона здійснюється протягом усього періоду навчання у вищому педагогічному закладі і становить систему, яка передбачає формування у студентів таких умінь: аналіз науково-педагогічної літератури і висвітлення його у публічних виступах і рефератах; вивчення практичного стану реалізації тієї чи іншої проблеми у межах школи; збір експериментального матеріалу для успішного розв'язання досліджуваної проблеми; висвітлення результатів науково-теоретичних і дослідницьких пошуків у курсовій і дипломній роботах з психолого-педагогічних дисциплін.

Навчально-практична діяльність забезпечує формування психолого-педагогічних знань, умінь і навичок в процесі педагогічної практики, що є складовою частиною педагогічного процесу і забезпечує єдність теоретичної і практичної підготовки майбутніх учителів. Враховуючи мету професійної підготовки вчителя на сучасному етапі розвитку суспільства, можна сформулювати такі завдання педагогічної практики: розвиток індивідуальних творчих здібностей майбутніх учителів; закріплення і збагачення психолого-педагогічних знань у процесі їх використання; формування і розвиток професійних умінь і навичок; вироблення дослідницького підходу до педагогічної діяльності; ознайомлення з сучасним станом навчально-виховної роботи в початковій школі.

Під час педагогічної практики студенти повинні оволодіти такими вміннями: визначати мету і завдання навчально-виховного процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей; вивчати особливості учня і можливості його розвитку в колективі; планувати педагогічну діяльність; використовувати різні форми і методи організації навчально-виховного процесу; співпрацювати з учнями і вчителями; на основі спостережень аналізувати навчально-виховну роботу, коректувати її.

Охарактеризована у розділі методична система організації процесу психолого-педагогічної підготовки забезпечує формування творчої особистості майбутнього вчителя, який проходить у своєму професійному становленні педагогічні рівні умілості і майстерності.

П'ятий розділ - “Реалізація системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів в процесі експериментальної роботи” - містить характеристику логічних стадій психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів, зміст діяльності на кожній з них, а також засоби контролю якості засвоєння знань і зміст експериментальної роботи.

Результати теоретичної перевірки основних ідей системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів дозволяють нам аналізувати зміст цієї підготовки до професійної діяльності на кожній з апробованих стадій.

З метою ефективного використання запропонованої системи проведено спеціальне ознайомлення викладачів кафедри педагогіки і психології початкового навчання з розробленими дисертантом програмами, методичними рекомендаціями і практичне навчання щодо застосування тестів для контролю у формі семінару.

Апробація системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів включала п'ять стадій, яким притаманний певний зміст роботи і які утворюють особливу цілісність.

На першій стадії формуються первинні уявлення про педагогічну професію, професійну діяльність учителя, його особистість у контексті діалектичної взаємодії із світовою педагогічною культурою та на основі історико-педагогічних знань. Основу, навколо якої інтегруються знання з усіх психолого-педагогічних дисциплін, складає курс “Теорія та історія педагогіки". На цій стадії студенти опрацьовують розділ “Теоретичні основи педагогіки”, паралельно вивчають “Загальну психологію” і “Основи педагогічної майстерності”, що ознайомлюють з розвитком психічних процесів особистості, педагогічною технікою, майстерністю мовлення вчителя, елементами акторської майстерності в педагогічній діяльності. Крім комплексних психолого-педагогічних знань про професійну діяльність вчителя, на цій стадії формуються уміння самостійно здобувати знання і проводити наукові дослідження. Формою узагальнення і систематизації психолого-педагогічних знань в кінці першого року навчання є проведення науково-практичної конференції.

На другій стадії формуються технологічні знання про особливості організації цілісного навчально-виховного процесу і особистість учня в ньому. В цей час зароджується потреба в теоретичних знаннях та їх інтеграції з практикою навчання і виховання, розвивається здатність до висунення й обґрунтування на теоретико-експериментальному рівні свого підходу до оцінки конкретних педагогічних ситуацій. Інтегруючу основу складає наступний розділ основного курсу - “Цілісний педагогічний процес”, що має на меті формування у майбутнього вчителя цілісного уявлення про особистість учня, умови її розвитку у навчально-виховному процесі початкової школи. Цьому сприяє опрацювання курсу “Вікова і педагогічна психологія” та розділів курсу “Основи педагогічної майстерності” (“Організація педагогічної взаємодії”, “Технологія управління навчально-виховним процесом”). Студенти ознайомлюються також з системою науково-дослідної роботи у вищому закладі освіти при вивченні курсу “Основи наукових досліджень”, оволодівають способами взаємодії вчителя і учнів під час безвідривної практики. Рівень засвоєння знань про цілісний педагогічний процес, практичні умови його реалізації у початковій школі визначають в кінці навчального року за виконаними рефератами, що передбачені навчальним планом.

На третій стадії формуються психолого-педагогічні знання та уміння роботи з особистістю молодшого школяра. Це передбачає: особистісно-гуманну орієнтацію студентів, показником завершеності якої є сформованість гуманістичного ставлення до дитини; додержання суб'єкт- суб'єктних відносин у навчально-виховному процесі, тобто діалогічної форми взаємодії як з колегами, так і з учнями; визначення професійної цінності психолого-педагогічних знань. Ці завдання направлені на формування знань про реалізацію індивідуального підходу у навчально-виховному процесі. Психолого-педагогічні знання набувають тут узагальненого, цілісного характеру і спрямовані на їх практичне використання. Студенти під час безвідривної практики розробляють індивідуальну програму виховання і розвитку молодшого школяра. Результати засвоєних теоретичних знань і практичних умінь студент узагальнює в курсовій роботі з психолого-педагогічних дисциплін.

Четверта стадія сприяє формуванню у студентів професійно-педагогічних умінь практичної роботи з учнями початкових класів, вдосконаленню психолого-педагогічного саморозвитку на основі вивчення елективних спецкурсів і спецсемінарів. Професійно-педагогічні уміння формуються в процесі вивчення методик викладання конкретних дисциплін, а також в процесі активної педагогічної практики. В цей час студенти розробляють власну методику досліджуваної проблеми. Результати узагальнюють в курсовій роботі.

Остання стадія спрямована на професійне самовизначення, формування концептуальних задумів, зорієнтованих на майбутню педагогічну діяльність. Її основна мета - узагальнення і систематизація психолого-педагогічних знань та умінь їх застосовувати в практичній діяльності з учнями початкових класів. Поглиблення і конкретизація психолого-педагогічних знань відбувається в процесі вивчення спецкурсів за вибором. Практичні уміння відпрацьовуються під час активної педпрактики. Результати виконання дипломної роботи на цій стадії дозволяють оцінити готовність студента до реалізації цілісного навчально-виховного процесу у початковій школі, свідчать про рівень сформованості професійних умінь та культуру майбутнього вчителя, вони характеризують рівень проведення експериментальних досліджень у початковій школі.

Під час перевірки ефективності запропонованої системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів застосовувались різні шляхи контролю. Так, в процесі засвоєння і оцінки теоретичних знань, практичних умінь і навичок на всіх стадіях професійної підготовки з дисциплін психолого-педагогічного циклу в контрольних групах використовувалась традиційна чотирибальна система, а в експериментальних - рейтингова. Для проведення контрольних зрізів, які передбачали виявлення рівня системності знань і умінь, оцінювальної, практичної і науково-дослідної діяльності, були розроблені відповідні критерії.

У розділі наводяться результати експериментальної перевірки ефективності системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів. У дисертації результати педагогічного експерименту узагальнені в 10 таблицях та в одному рисунку.

Експериментальні дані одержані на основі вивчення та порівняння результатів навчально-пізнавальної, науково-дослідної і практичної діяльності 386 студентів. Контроль здійснювався систематично на основі аналізу результатів екзаменів, заліків, експериментальних контрольних і самостійних робіт, рефератів, курсових і дипломних робіт. Головний контроль здійснювався за допомогою констатуючих зрізів, які проводилися в кінці першої, третьої і п'ятої стадій підготовки студентів до професійної діяльності. З цією метою використовувались тестові завдання з психолого-педагогічних дисциплін, що передбачали питання трьох рівнів складності: перший рівень - альтернативні тестові завдання (правильності і помилковості) про педагогічні явища і факти, видатних педагогів, які вимагають у своїх простих варіантах вибір і конкретні відповіді “так” чи “ні”; другий рівень - тести з двобічним вибором, з вимогами пояснити певні педагогічні явища і факти, виписати їх у певній логічній або хронологічній послідовності; третій рівень - тести творчого характеру, що передбачають порівняння педагогічних процесів і явищ, їх аналіз і узагальнення, оцінку і характеристику в розвитку.

Порівняльний аналіз одержаних результатів першого контрольного зрізу і останнього, після формуючого експерименту, показує динаміку формування рівнів професійно-педагогічної культури студентів на основі володіння ними системними знаннями і уміннями оцінювальної діяльності, що відображено в таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка формування рівнів професійно-педагогічної культури студентів

Рівні сформованості професійно-педагогічноїкультури	Кількість студентів, що досягли певного рівня знань і умінь на початку і після формуючого експерименту (у %)
	Експериментальні	Контрольні
	Пк-12-52	Пк-14-54	Пк-15-55	Пк-11-51
	почат.	після	почат.	після	почат.	після	почат	після
Репродуктивний	70,2	21,3	70,6	19,2	70,8	19,5	70,5	57,2
Реконструктивний	24,5	37,6	22,4	30,3	23,0	35,0	22,1	23,3
Пошуковий	5,3	41,1	7,0	50,5	6,2	45.5	7,4	19,5

Аналіз робіт студентів експериментальних груп показав, що в них сформувався вищий рівень професійно-педагогічної культури (за нашими даними, на пошуковому рівні зростання становить 35%), оскільки їхні знання систематично узагальнювалися в процесі реалізації системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів. У студентів контрольних груп відбулись незначні зміни в оволодінні уміннями самостійно узагальнювати, оцінювати і доводити психолого-педагогічні знання (зростання становить 12%).

Крім кількісних показників, на останньому етапі формуючого експерименту спостерігалось значне збільшення якісних показників діяльності студентів, зокрема: творчої самостійності, що виявлялася у пошуку ефективних засобів організації цілісного навчально-виховного процесу з молодшими школярами, ініціативності в його плануванні і здійсненні власної пізнавальної діяльності. У ході формуючого експерименту студенти показали міцне і глибоке засвоєння знань з психолого-педагогічних дисциплін, уміння їх застосовувати в нових педагогічних ситуаціях при здійсненні навчання і виховання учнів початкових класів.

Аналіз результатів трьох констатуючих зрізів переконливо доводить, що в експериментальних групах відбувалося постійне зростання рівня засвоєння психолого-педагогічних знань. В практичній діяльності студентів відзначався комплексний цільовий підхід у застосуванні теоретичних знань і практичних умінь. Вона була спрямована на визначення ефективних шляхів розв'язання педагогічних завдань, відбору і застосування раціональних методів і прийомів навчальної діяльності. Отже, можна констатувати високий рівень усвідомлення студентами набутого досвіду в процесі використання системи психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкових класів.

Результати проведеного дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія правильна, концепція дослідження плідна, визначені завдання реалізовано, мета досягнута, сукупність отриманих наукових положень має важливе значення для педагогіки професійної освіти.

Висновки

1. На сучасному етапі динамічного розвитку суспільства ставляться принципово нові вимоги до педагогічних працівників. Вищій школі потрібно відмовитися від набутих стереотипів у підготовці майбутніх спеціалістів і так організовувати навчально-виховний процес, щоб студенти пройшли всі стадії професійного становлення, які б забезпечували формування в них цілісного досвіду самостійної діяльності. Вирішення проблеми підвищення якості підготовки вчителів початкових класів забезпечується за умови опрацювання відповідних наукових засад: порівняльно-історичного аналізу, узагальнення зарубіжного досвіду та особливостей розвитку вітчизняної системи.

2. Аналіз історико-педагогічних літературних та інших джерел показав, що вихователем може стати кожна людина, незалежно від її педагогічних здібностей. Про це яскраво свідчить досвід стародавньої і середньовічної епохи. Право ж бути вчителем забезпечують спеціальною професійною підготовкою, яка систематично почала здійснюватися в більшості країн світу в кінці XVIII - на початку XIX століття.

3. В історії становлення і розвитку професійної підготовки вчителя ми виділяємо чотири етапи.

Перший етап - донауковий, відповідає періоду історії стародавнього світу, коли нагромаджується емпіричний досвід виховання і навчання, а в трактатах філософів античного світу знаходимо витоки сучасної теоретичної педагогічної думки.

Другий етап - просвітницький, відповідає історичному періоду середньовіччя. Антична культура поширюється і розвивається в країнах Західної Європи, де закладається фундамент сучасної світової цивілізації. Формуються теоретичні концепції виховання і навчання, зароджується класична педагогіка.

Третій етап - науково-методичний, відповідає періоду історії нового часу, підготовки і розвитку індустріальної цивілізації в Європі. Зароджується система спеціальної підготовки вчителя початкової школи, з'являються вчительські семінарії. Багато уваги приділяють вдосконаленню науково-методичної підготовки вчителя, оволодінню ним психолого-педагогічними знаннями.

Четвертий етап - професійної підготовки вчителя початкової школи, період новітньої історії, в кінці якого почали виявлятися обриси нової цивілізації; країни Заходу продовжують утримувати лідерство в світовому суспільному житті, зокрема і в галузі освіти. Створюються системні концепції діяльності людини, а на їх основі - теорії професійно-педагогічної підготовки вчителя.

4. Вивчення зарубіжного досвіду показало, що перші спеціальні педагогічні навчальні заклади було утворено країнами західноєвропейської цивілізації у XVII- XVIII століттях, а в XIX ст. розпочато масову підготовку вчителя початкових класів. У першій половині XX ст. ці учителі отримували середню педагогічну освіту, а в сучасних умовах виражена тенденція переходу до вищої педагогічної освіти, як правило, університетського типу.

Усі напрями педагогічної теорії сприяли удосконаленню системи підготовки вчителя і насамперед - психолого-педагогічної. На початку XX ст. усі типи навчальних педагогічних закладів взяли на озброєння психологію як навчальний предмет, а в 20-30-ті роки - педагогіку.

5. Порівняльний аналіз досвіду вітчизняної і зарубіжної професійної підготовки вчителя початкових класів у різні історичні епохи переконує:

У XIX ст. і до середини XX ст. вчителя готували як передавача знань, і тому в навчальних планах освітніх закладів переважало формування фахових знань і умінь. Авторитарні суспільства породжували авторитарного вчителя, який мав слабку професійну психолого-педагогічну і філософську підготовку. У вітчизняній системі підготовки вчителя такий стан зберігався до кінця 80-х років XX ст.

Перемога над тоталітарними режимами у другій світовій війні сприяла відродженню в країнах Західної цивілізації демократичних, гуманних суспільних відносин, зокрема і в галузі освіти. Пріоритетними напрями організації освіти в них є: багаторівневість у підготовці вчителя початкових класів і перехід до рівня університетської освіти; варіативність навчальних програм і подрібненість педагогічних курсів; елективний принцип освіти, з одного боку, й інтеграційні процеси, з іншого; формування умінь самостійно здобувати знання в процесі теоретичної і практичної діяльності.

Новий концептуальний підхід до формування сучасної вітчизняної системи професійної підготовки вчителя зорієнтований на інтеграцію в світову педагогічну систему й духовно-інтелектуальне пробудження особистості, відновлення загальнолюдських і національних цінностей.

6. Педагогічна освіта повинна давати системні знання про людину як суб'єкта освітнього процесу, що включає навчання і виховання. Системність задається не тільки включенням відповідних дисциплін у навчальні плани, а й усім контекстом навчання в педагогічному закладі освіти, коли кожну дисципліну розглядають, з одного боку, як засіб загального розвитку майбутніх учителів, а з іншого, - як основу їхньої подальшої діяльності, спрямованої на розвиток учня.

Здійснений аналіз соціально-економічних, практичних і теоретичних чинників, теоретичного і практичного досвіду підготовки вчителя дозволив довести, що вчитель початкових класів у своєму професійному становленні повинен пройти всі освітньо-кваліфікаційні рівні від молодшого спеціаліста до магістра.

Зміст психолого-педагогічних дисциплін настільки взаємозв'язаний, що єдино правильним шляхом є їхня внутрішня і зовнішня інтеграція, котра усвідомлюється як процес поєднання і зближення окремих частин в єдине ціле. Тобто зміст становить систему, основними принципами якої є: цілісність, що забезпечує зв'язок між педагогічними явищами і процесами, спрямованими на формування особистості майбутнього вчителя; структурність психолого-педагогічної підготовки, поданої трьома блоками (загальнотеоретичні знання, педагогіко-технологічні знання, базові професійно-педагогічні вміння); інтегративність, що полягає в єдності психолого-педагогічних дисциплін; ієрархічність як підпорядкованість однієї освітньої системи іншій.

7. Опрацьована концептуальна модель системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів є багатоаспектною і передбачає вдосконалення структури, змісту, форм і методів організації педагогічного процесу. Вона реалізується на основі комплексної цільової програми, яка є цілісною системою і зорієнтована на досягнення поставленої мети. Запропонована нами психолого-педагогічна підготовка - це функціональна система, що забезпечує цілісну підготовку до навчально-виховної роботи з учнями в процесі комплексної організації діяльності студентів у вищому закладі освіти. Цілісний процес формування особистості вчителя ґрунтується на інтеграції і диференціації змісту його професійно-педагогічної підготовки і загальнокультурному розвитку.

8. Створено методичну систему психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів і обґрунтовані педагогічні умови, які визначають суб'єкт-суб'єктні відносини в навчальному процесі педагогічного закладу.

Доведено, що ефективність науково-дослідної роботи залежить від умов її організації, зокрема в процесі експериментальної роботи реалізовано таку систему організації наукових досліджень студентів: на першому курсі - знайомили з особливостями роботи з науково-педагогічною літературою, вивчали музейні експозиції, архівні фонди, оволоділи уміннями досліджувати розвиток початкової освіти своєї місцевості; на другому - вивчали курс “Основи наукових досліджень”, обирали тему наукового дослідження, опрацьовували літературу, аналіз якої висвітлювали в рефераті; на третьому - вивчали стан реалізації обраної проблеми в практиці роботи початкової школи, проводили констатуючий експеримент, результати дослідження висвітлювали у курсовій роботі з психолого-педагогічних дисциплін; на четвертому - розробляли власну методику досліджуваної проблеми, здійснювали її апробацію під час активної педагогічної практики, методику і результати її перевірки висвітлювали у курсовій роботі; на п'ятому курсі - проводили формуючий експеримент і результати науково-дослідної роботи за весь період узагальнювали в дипломній роботі.

Запропоновані види педагогічних практик сприяли вирішенню таких завдань: поглиблювалися і систематизувалися знання з психолого-педагогічних дисциплін, формувалися уміння і навички спостерігати і аналізувати педагогічний процес, прогнозувати, планувати і корегувати власну педагогічну діяльність, виробити індивідуальний стиль діяльності в умовах активної педагогічної взаємодії.

9. Внаслідок апробації розробленої системи, що тривала протягом п'яти років (з 1992 р. по 1997 р.), ми виділили умовно п'ять стадій психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів. Додержання викладеної в них логіки психолого-педагогічної підготовки вчителя сприяє формуванню в нього навичок творчості, пов'язаної з ідеєю творення особистості дитини, уміння розробляти авторські методики, конструювати і реконструювати педагогічний процес, створювати нові програми, що забезпечують високий рівень професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя.

10. Результати формуючого експерименту довели, що система психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів сприяє формуванню готовності до навчально-виховної роботи з молодшими школярами. Відповідно, навчаючись у вищому навчальному закладі, студенти оволоділи психолого-педагогічними вміннями, потрібними для гармонійного розвитку особистості молодшого школяра і професійного самовдосконалення.

11. Значущим показником результативності дослідницьких методик визначено рівень сформованості прорфесійно-педагогічної культури студентів педагогічних факультетів, що визначався на основі виявлення системності знань, умінь здійснювати оцінювальну і практичну діяльність.

Узагальнені проміжні і підсумкові результати експерименту підтвердили ефективність розробленої системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів.

12. Аналіз проблеми на історико-теоретичному, методологічному і практичному рівні підтвердив гіпотезу про те, що професійна підготовка майбутнього спеціаліста буде ефективною за умов реалізації цілісної системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів на трьох рівнях (навчальному, науковому, практичному) при дотриманні педагогічних умов методичного забезпечення.

Виділені в дослідженні організаційні і змістово-процесуальні стадії підготовки студентів до професійної діяльності мають значення не тільки для підготовки вчителя початкових класів, а й для всієї системи вищої педагогічної освіти.

Обґрунтовані у монографії, наукових статтях етапи становлення і розвитку професійної підготовки вчителя можуть надати допомогу в поліпшенні теоретичної і методичної основи для визначення шляхів подальшого реформування системи професійної освіти в Україні.

Проведене дослідження дало змогу сформувати ряд пропозицій щодо необхідності багаторівневої підготовки вчителя початкових класів, конструювання змісту психолого-педагогічної підготовки вчителя у закладах освіти Ш і 1У рівнів акредитації, створення методичної системи підготовки вчителя початкових класів і обґрунтування педагогічних умов, які визначають суб'єкт-суб'єктні відносини у навчальному процесі.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійної підготовки вчителя початкових класів. Надалі доцільно досліджувати такі проблеми: розробка концепції розвитку професійної педагогічної освіти; створення структурно-функціональної моделі безперервної багаторівневої підготовки вчителя початкових класів; обґрунтування методичної основи інтеграції психолого-педагогічної і фахової методичної підготовки вчителя початкових класів.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

Монографії

1. Хомич Л.О. Психолого-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. - К.: Магістр - S, 1998. - 200с.- 11,62 авт .арк.

Науково-методичні посібники, програми і методичні рекомендації.

2. Хомич Л.О. Становлення дошкільного виховання в Україні // Актуальні проблеми дошкільного виховання: Науково-методичний посібник. - Кременчук. - 1995. - С.7-13.- 0,35 авт. арк.

3. Організація наукових досліджень: Програма курсу і методичні рекомендації / Підгот. Л.О. Хомич. - Полтава, 1996.- 35с.- 1,5 авт. арк.

4. Теорія та історія педагогіки: Програма курсу / Підгот. Л.О. Хомич, М.П. Лещенко. - Полтава, 1996. - 36с.- 2,25 авт.арк.(авторських - 2.0. авт. арк.).

5. Хомич Л.А., Коваленко Г.М. Курсовая робота - важное средство индивидуализации обучения // Методические рекомендации индивидуализации обучения. - Полтава. - 1989. - С.33-34.- 0.2 авт. арк.(авторських - 0,1 авт. арк.).

6. Коваленко Г.М., Хомич Л.А. К проблеме повышения профессиональной подготовки студентов // Методические рекомендации по усилению профессиональной подготовки специалистов в условиях перестройки высшего образования. - Полтава. - 1990. - С.42-45.- 0.25 авт.арк. (авторських - 0,1 авт. арк.).

7. Коваленко Г.М., Хомич Л.А., Дудник И.Н. Роль и место проблемной ситуации в активизации познавательной деятельности студентов на лекциях // Учебное занятие - каким ему быть? Методические рекомендации. - Полтава. - 1990. - С.9-12.- 0,25 авт. арк. (авторських - 0,1 авт. арк.).

8. Хомич Л.А., Коваленко Г.М. Индивидуальные занятия со студентами - путь к гуманизации педагогического процесса в вузе // Гуманизация как одно из главных направлений перестройки высшей школы: Методические рекомендации. - Полтава. - 1990. - С.56-57.- 0,2 авт. арк.(авторських - 0,1 авт. арк.).

Наукові статті, тези

9. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів // Початкова школа. - 1999 . - № 5 . - С.55-57. - 0,35 авт. арк.

10. Хомич Л.О. Реалізація ідей А.С. Макаренка в системі психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів // Педагогіка і психологія. - 1998. - №1. - С.162-170. - 0,45 авт. арк.

11.Хомич Л.О. Цивілізаційні процеси і розвиток професійної підготовки вчителя / /Рідна школа. - 1998. - №7-8 . - С.76-78. - 0,45 авт. арк.

12.Хомич Л.О. Роль мистецтва у професійно-педагогічній підготовці вчителя // Мистецтво та освіта. - 1998. - №4 .- С.50-53.- 0,4 авт. арк.

13. Хомич Л.О. До питання організації педагогічного процесу в педагогічному вузі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1997. - №3-- Частина II. - С.43-48.- 0,45 авт. арк.

14. Хомич Л.О. Розвиток наукового світогляду молодших школярів / /Початкова школа. - 1991. - №11 - С.6-7.- 0,3 авт. арк.

15.. Хомич Л.О. Загальні принципи організації процесу професійно-педагогічної підготовки вчителя // Зб. Наук. праць: Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г. Короленка. Серія “Педагогічні науки”. - Полтава. - 1999. - Вип. 1(5). - С.110-119. - 0,4 авт. арк.

16. Хомич Л.О. Реалізація виховного потенціалу національно-культурних традицій українського народу у психолого-педагогічній підготовці вчителя / /Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: Зб. наук. праць. - Полтава: Видання Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка, 1999.- С.170-175.- 0,3 авт. арк.

17. Хомич Л.О. Естетичні аспекти в системі психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів // Теорія і практика сучасного естетичного виховання у концепції педагогічної спадщини Василя Сухомлинського: Зб. наук. праць. - Полтава. - 1998.-С.25-30 .-0,45 авт. арк.

18. Хомич Л.О. Утворення перших спеціальних педагогічних навчальних закладів у країнах далекого зарубіжжя // Наукові записки психолого-педагогічного факультету. - Полтава. - 1998. - С.406-410.- 0,35 авт. арк.

19. Хомич Л.О. Наука // Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. - 2-е вид., допов. і перероб .- Полтава: Полтавський літератор. - 1998.- С.219-223.- 0,35 авт. арк.

20. Хомич Л.О. З історії викладання психолого-педагогічних дисциплін // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Зб. статей. - У 3-х частинах. - Полтава. - 1997. - Частина I - С.47-51.- 0,35 авт. арк.

21 Хомич Л.О. Україна - Англія - США: проблема професійно-педагогічної підготовки вчителя // Діалог культур. Україна у світовому контексті: Міжвуз. зб. наук. праць. - Львів.: Каменяр. - 1996. -Вип. 2.- С.193-196.- 0,25 авт. арк.

22 Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів: історико-теоретичний аспект // Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу в початкових класах та дошкільних закладах: Зб. статей. - Полтава. - 1996. - С.46-52. - 0,45 авт. арк.

23 Лещенко М.П., Хомич Л.А. Воображение и фантазия как средство формирования творческой личности младшего школьника // Актуальные проблемы начальной школы: Междунар. науч. метод. сб. статей. - Полтава. - 1994. - С.175-181.- 0,5 авт. арк.(авторських - 0,25 авт. арк.).

24 Хомич Л.О. Наука // Полтавська область: природа, населення, господарство. - Полтава. - 1993. - С.218-223.- 0,45 авт. арк.

25 Литвиненко Н.С., Хомич Л.О., Чернова О.С. Естетизація навчально-виховного процесу - стародавня традиція українських слов'ян // Слов'янська культура: здобутки і втрати: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава. - 1996. -Т.2. - С.399-402.- 0,3 авт. арк. (авторських - 0,2 авт. Арк..).

26 Хомич Л.О., Карапузова Н.Д. Міжособистісне спілкування у навчально-виховному процесі // Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава. - 1995. - С.18-20. - 0,2 авт. арк.(авторських - 0,1 авт. арк.).

27 Коваленко Г.М., Хомич Л.О. Посилити екологізацію освіти студентів // Шляхи підвищення педагогічної майстерності та нові підходи до організації навчального процесу у вищій школі: Матеріали XXI наук.-метод. конф. - Полтава. - 1994. - С.89-90.- 0,2 авт .арк.(авторських - 0,1 авт. арк.).

28. Хомич Л.О. Проблеми малокомплектної початкової школи // Проблеми сільських навчально-виховних закладів: Тези Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава. - 1994. - С.45-47.- 0,15 авт.а рк.

29. Хомич Л.О., Карапузова Н.Д. Підготовка студентів до відродження традицій спілкування у сім'ї / /Теоретико-методичні основи формування громадянина України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава. - 1993. - С.88-90.- 0,2 авт. арк.(авторських - 0,1 авт. арк.).

30. Коваленко Г.М., Хомич Л.О. Шляхи контролю якості знань студентів у вузі // Поиск путей совершенствования подготовки специалистов в условиях перехода к рынку: Зб. статей. - Полтава. - 1993. - С.67-69.- 0,3 авт. арк.(авторських - 0,15 авт. арк.).

31. Хомич Л.О. Організація наукової роботи студентів на педагогічному факультеті // Розбудова національної початкової школи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава. - 1993. - С.220-222.- 0,15 авт. арк.

32. Хомич Л.О. Цілісна педагогічна підготовка як основа формування пізнавальної активності студентів // Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів та студентів: Тези респ. наук.-практ. конф. - Харків. - 1993. -С.114-116.- 0,2 авт. арк.

33. Хомич Л.А., Коваленко Г.М. О педагогическом воздействии на формирование личности студента // Проблемы гуманизации высшего образования и нравственное воспитание: Материалы науч.-практ. конф. - Полтава,. -1992. - С.114-115.- 0,2 авт. арк.(авторських - 0,1 авт. арк.).

34. Хомич Л.О., Коваленко Г.М. Вивчення педагогічної термінології на факультеті підготовки вчителів початкових класів // Мова в системі початкового навчання: Тези респуб. наук.-практ. конф. - Полтава. - 1991.- С.39-40.- 0,2 авт. арк. (авторських - 0,1 авт. арк.).

35. Хомич Л.О., Лещенко М.П. Повернення забутих імен у вузівський курс педагогіки // Використання спадщини забутих і повернутих діячів науки та культури в навчальному процесі вузу та школи : Тези респуб. наук.-практ. конф. - Рівне. - 1991. -Ч.ІІ. - С.154-156.- 0,2 авт. арк.(авторських - 0,1 авт. арк.).

36. Хомич Л.О., Коваленко Г.М. Використання системи міжпредметних завдань у малокомплектній школі // Навчально-виховна робота з учнями сільських малокомплектних шкіл: Тези міжобл. наук.-практ. конф. - Черкаси. - 1990. - С.133-134.- 0,2 авт. арк.(авторських - 0,1 авт. арк.).

37. Хомич Л.О. Вдосконалення курсу історії педагогіки в умовах перебудови вищої школи // Розвиток педагогічної освіти і науки в західних областях України: Тези наук.-практ. конф. - Тернопіль. - 1990. - С.52-53.- 0,15 авт. арк.

38. Хомич Л.А. Обобщение и систематизация мировозренческих знаний учащихся // Тезисы докладов и выступлений на XIII советско-немецком семинаре молодых ученых. - Москва. - 1989. - С.14-16.- 0,25 авт. арк.

39. Хомич Л.А., Гаркавенко Н.А., Попова Е.И. Роль психолого-педагогических дисциплин в изучении и пропаганде идей А.С. Макаренко об индивидуальном подходе к воспитанию школьников // Тезисы всесоюз. науч.-практ. конф., посвященной 100-летию со дня рождения А.С. Макаренко. - Полтава. - 1988. - С.148-149. - 0,2 авт. арк. (авторських - 0,1 авт. арк.).

40. Хомич Л.А. Формирование у студентов умений применять применять мировозренческие понятия в будущей професии // Ориентация молодежи на педагогическую професию: Тезисы Полтав. обл. науч.-практ. конф. - Полтава. - 1987. - С.240. - 0,1 авт. арк.

41. Хомич Л.А. Природа как фактор проблемного обучения младших школьников // Теоретическое использование идей А.С. Макаренко и В.А. Сухомлинского в формировании педагогического мастерства: Тезисы докладов межвуз. наук.-практ. конф. - Полтава. - 1993. - С.100-101.- 0,1 авт.арк.

Анотація

Хомич Л.О. Система психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти . - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 1999.

Дисертація містить дослідження методологічних, історико-теоретичних і методичних аспектів професійної підготовки вчителя початкових класів. Розглянуто становлення і розвиток педагогічної освіти за рубежем, сучасні зарубіжні технології підготовки вчителя початкових класів, проведено порівняльний аналіз педагогічної освіти України у світовому контексті. На основі цього визначені історичні етапи професійної освіти вчителя початкових класів і тенденції його психолого-педагогічної підготовки. Розроблено концептуальну модель системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів, в основі якої цільова комплексна програма, що реалізована у вищих педагогічних закладах III і IV рівнів акредитації. В основу її розробки покладено загальні принципи організації педагогічного процесу та основні напрями конструювання змісту психолого-педагогічної підготовки, що забезпечують формування вчителя-дослідника, який перебуває у постійному пошуку ефективних і раціональних методів навчання і виховання. Педагогічні умови реалізації перевірялись на п'яти стадіях психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів.

Основні результати дослідження впроваджено в практику організації системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів на регіональному рівні.

Ключові слова: професійно-педагогічна освіта, система психолого-педагогічної підготовки, системний підхід, концептуальна модель, цивілізаційні процеси, тенденції розвитку, стадії підготовки.

Аннотация

Хомич Л.А. Система психолого-педагогической подготовки учителя начальных классов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1999.

В основу диссертационного исследования положены методологические, историко-теоретические и методические аспекты профессиональной подготовки учителя начальных классов в Украине, а также особенности развития педагогического образования за рубежом.

Анализ историко-педагогической литературы позволил выделить четыре этапа в становлении и развитии профессиональной подготовки учителя:

- первый - донаучный - происходит накопление эмпирического опыта воспитания и обучения;

- второй - просвещения - формируются теоретические основы воспитания и образования, создается классическая педагогика;

третий - научно-методический - образуется система специального образования учителя начальных классов, включающая научно-методическую и психолого-педагогическую подготовку в учительских семинариях;

четвертый - профессиональный, в основе которого - системные концепции деятельности человека.

Проведенный анализ социально-экономических, практических и теоретических факторов, влияющих на подготовку учителя, свидетельствует о том, что в своем профессиональном становлении он должен пройти все образовательно-квалификационные уровни от младшего специалиста до магистра.

Разработанная концептуальная модель системы психолого-педагогической подготовки учителя начальных классов многоаспектна и предполагает усовершенствование структуры, содержания, форм и методов организации педагогического процесса. Она реализуется на основе комплексной целевой программы, является функциональной системой, способствующей формированию личности будущего учителя.

Обоснованы педагогические условия реализации системы психолого-педагогической подготовки учителя начальных классов на основе личностно-ориентированной модели образования, которая предполагает отношения в педагогическом процессе вуза, в частности:

1) возможность выбора альтернативных вариантов учебных планов и программ;

2) содействие творческому развитию личности каждого студента;

3) сотрудничество со студентами в процессе обучения;

4)индивидуализация обучения студентов;

5) эстетизация педагогического процесса в вузе.

Доказано, что эффективность научно-исследовательской работы зависит от условий ее организации. Она осуществлялась на протяжении всего периода обучения в вузе и предполагала формирование у студентов таких умений: анализ научно-педагогической литературы; изучение практического состояния реализации проблемы в школе; сбор экспериментального материала; обобщение результатов проведенного исследования.

Апробированные виды педагогических практик способствовали решению таких задач: систематизации знаний по психолого-педагогическим дисциплинам, формированию умений и навыков наблюдать и анализировать педагогический процесс, прогнозировать, планировать и осуществлять коррекцию педагогической деятельности, выработке индивидуального стиля деятельности в условиях активного педагогического взаимодействия.

В результате экспериментального исследования выделено пять стадий психолого-педагогической подготовки учителя начальных классов: первая - формирование первичных представлений о педагогической профессии и деятельности учителя; вторая - формирование технологических знаний об организации целостного учебно-воспитательного процесса; третья - формирование психолого-педагогических знаний и умений работы с личностью младшего школьника; четвертая - формирование профессионально-педагогических умений на основе изучения альтернативных спецкурсов и спецсеминаров; пятая - профессиональное самоопределение.

Результаты формирующего эксперимента свидетельствуют о том, что система психолого-педагогической подготовки учителя начальных классов способствует формированию учителя-исследователя, подготовленного к реализации целостного учебно-воспитательного процесса с младшими школьниками.

Ключевые слова: профессионально-педагогическое образование, система психолого-педагогической подготовки, системный подход, концептуальная модель, цивилизационные процессы, тенденции развития, стадии подготовки.

Annotation

Khomich L.O. The system of the psychological and pedagogical primary school teacher's training. - Manuscript.

The dissertation on the competition of the scientific degree of Doctor of Pedagogical Science on the speciality 13.00.04 - Theory and methodics of vocational training. - The Institute for Pedagogics and Psychology of Vocational Training of Academy of Pedagogic Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation contains the research of methodological, historical, theoretical and methodical aspects of primary school teacher's training. The becoming and development of pedagogical training abroad, modern foreign technologies of training of the teacher of primary school is considered, the comparative analysis of pedagogical formation of education in Ukraine in a world context is conducted. On the basis of it the historical stages of professional teacher-training of primary school and tendencies of the psychological and pedagogical training are determined. The conceptual model of a system of psychological and pedagogical training of the teacher of primary school is developed in the basis of which there is a target comprehensive program which is realized in the higher schools of III-IV accreditation levels. In the basis of its development the general principles of organization of pedagogical process and main directions of designing of the contents of the psychological and pedagogical training are fixed what ensure the formation the teacher - researcher, who is in constant search for effective and rational methods of tutoring and education. The pedagogical conditions of realization were checked up on five stages of the psychological and pedagogical training of the primary school teacher.

The main outcomes of the research are put into practice of the system organization of the psychological and pedagogical training of the teacher of primary school at a regional level.

Key words: vocational pedagogical training, system of psychological and pedagogical training, system approach, conceptional model, civilisation processes, regularities of development, training stages of formation.

Размещено на Allbest.ru

...