Теорія і методика управління пізнавальною діяльністю старшокласників у навчанні фізики

заучування знань (ЗЗ) - учень механічно відтворює зміст пізнавальної задачі в обсязі і структурі її засвоєння;

розуміння головного (РГ) - учень свідомо відтворює головну суть у постановці і розв'язуванні пізнавальної задачі (первинний ефект у контексті доцільної діяльності);

наслідування (НС) - учень копіює головні дії, пов'язані з засвоєнням пізнавальної задачі, під впливом певних мотивів (внутрішніх чи зовнішніх);

повне володіння знаннями (ПВЗ) - учень не тільки розуміє головну суть пізнавальної задачі, а й здатний відтворити весь її зміст у будь-якій (імплікативній, операціональній чи класифікаційній) структурі викладу;

навичка (Н) - учень здатний використовувати зміст конкретної пізнавальної задачі на підсвідомому рівні, як автоматично виконувану операцію (єдина якість знань учня, на виявлення якої необхідно накладати жорсткий часовий регламент);

уміння застосовувати знання (УЗЗ) - здатність свідомо застосовувати набуті знання у нестандартних навчальних ситуаціях (творче перенесення);

переконання (П) - це знання, незаперечні для учня, які він свідомо долучає до своєї життєдіяльності, в істинності яких він упевнений і готовий її обстоювати, захищати (одночасно, переконання це - здатність зберігати свою свободу думки, достатню для того, щоб відмовитися від попередньої гіпотези, погляду чи позиції, як тільки виявиться, що реальні факти спростовують їх).

Загальна стратегія управління навчально-пізнавальною діяльністю в навчанні фізики зводиться до необхідності забезпечення розвитку раціональних та почуттєвих особистісних засад, тобто формування як наукового (теоретичного), так і художнього (образного, емпіричного) стилів мислення школяра, орієнтуючись на асиметрію в роботі півкуль кори головного мозку (І.П. Павлов, В.С. Ротенберг, І.М. Сєчєнов та ін.). Управлінські вирішення здійснюються у двох напрямах: "узагальнюй ® пересвідчуйся ® досліджуй", тобто - сходження від абстрактного до конкретного (активізуючі моменти: доказовість, причиннонаслідкові зв'язки, діалектичність явищ) та "досліджуй ® обґрунтовуй ® узагальнюй", тобто - сходження від конкретно-чуттєвого до абстрактномисленого (активізуючі моменти: ігрова роль, жарт, анекдот на фізичну тему).

За наявної моделі фізичної освіти існує адекватний їй стандарт освітнього середовища, у якому здійснюються відповідні цілеспрямовані впливи на навчально-пізнавальну діяльність учнів. Зміст навчання окреслюється навчальною цільовою програмою, у якій визначаються конкретні рівні (еталони) засвоєння кожної пізнавальної задачі. Ці еталони мають об'єктивний характер і однакове тлумачення як для учня, так і для вчителя. Управління (контроль, коригування, регулювання) формуванням фізичного знання здійснюється на підставі зіставлення реальних результатів навчання учня з вимогами конкретного еталону. Оскільки знання учня можуть бути такими, що відповідають ("1" чи "+") або не відповідають ("0" чи "- ") накресленому еталону, то ці стани легко можна закодувати у двійковій системі числення для створення комп'ютерних програм автоматизованого контролю. Ідеалізований результат дії такої схеми - управлінські функції учителя, поступово вичерпуючись (потреба у зовнішньому управлінні зникає), переводять навчання фізики у план саморегульованого протікання, тобто у план самоуправління і самоосвіти. Такий підхід реалізований нами у навчальних посібниках, рекомендованих Міністерством освіти України і виданих масовими тиражами [4; 7; 911; 16].

У четвертому розділі "Інноваційні технології управління процесом пізнавальної діяльності в навчанні фізики" розглядаються технологічні особливості управління пізнавальною діяльністю у навчанні фізики з акцентом на можливість поступового переведення цього процесу в режим саморегульованого протікання. Усвідомлення того, що будь-яке фізичне знання має діяльнісну основу, спричинило до виділення і використання основних чинників, які впливають на характер протікання навчально-пізнавальної діяльності: ціннісно-орієнтаційна значущість конкретного фізичного знання; внутріпредметні і міжпредметні зв'язки навчального матеріалу; вимоги профільного навчання (середня школа) або кваліфікаційної характеристики (професійна школа).

Реалізовано й описано методику забезпечення еталонних вимог у навчанні фізики за параметрами усвідомленості, стереотипності та пристрасності. Встановлено, що, за переважною ознакою протікання навчального процесу, засвоєння фізичного знання можна спрямовувати у певне русло: для параметру стереотипності - (ЗЗ ® ПВЗ ® Н); для параметру усвідомленості - (РГ ® ПВЗ ® УЗЗ); для параметру пристрасності - (НС ® ПВЗ ® П).

У дисертації розкриваються дидактичні засади переведення навчання фізики в план саморегульованого протікання. Аналіз структури і логіки засвоєння фізичного знання, в адекватному до цілей навчання освітньому середовищі, дозволяють подати найбільш вірогідну інтерпретацію процедурної підтримки саморегульованого навчання фізики через фіксовані результати цього процесу:

(штриховим контуром щодо еталону "Звичка" вказуємо на те, що у традиційному навчанні фізики формування вчинкових звичок ще не завжди узгоджено з мірою домагань учня, а тому може й не відбуватись). Установлено можливість формування фізичних знань вищої валентності (Н, П) за спрощеними процедурами:

Доведено, що у разі оволодіння фізичними знаннями прикладного характеру такі процедурні спрощення не тільки можливі, а й доцільні: можуть давати значний виграш часу у навчанні; і, навпаки, - у разі формування фізичних знань світоглядного характеру подібні спрощення небезпечні, оскільки без належної структуризації та усвідомлення фізичного знання світоглядні новоутворення в діяльності учня можуть набувати якостей полярних до прогнозованих.

Виявлено, що задані установки, наявний механізм рефлексії та самооцінка можливостей відіграють для учнів роль специфічних "пускових сигналів" (П.К. Анохін) у навчанні фізики. На цій підставі вироблено й реалізовано технологічну схему оперативного контролю і забезпечення готовності учня до розв'язання конкретного навчального завдання з фізики як засіб управління процесом і результатами (ЗЗ, НС, РГ) первинного засвоєння навчального матеріалу. Встановлено і перевірено в ході експериментального навчання, що тематичні тестові завдання еталонного характеру з фізики є ефективним засобом для оперативного виявлення рівня сформованості фізичних знань в учнів за всіма видами контролю (поточний, тематичний, підсумковий) та прийняття адекватних управлінських рішень. Доведено управлінську результативність коригуючих навчальних процедур: "досліджуй ® обґрунтовуй ® узагальнюй" та "узагальнюй ® пересвідчуйся ® досліджуй".

Обґрунтовано необхідність використання цільової навчальної програми з фізики як засобу управління пізнавальною діяльністю учнів та описано досвід її застосування в навчанні старшокласників, що послугувало підставою для наступних висновків:

а) в освітньому середовищі, адекватному стандарту фізичної освіти, цільова навчальна програма відіграє роль дієвого засобу цілевизначеності та управління навчанням фізики;

б) цільове проектування є необхідною і доцільною процедурою для уточнення та удосконалення навчальних планів і програм, кваліфікаційних характеристик спеціалістів, вимог профільного навчання тощо, у переході на нову модель фізичної освіти;

в) цільова навчальна програма з фізики, віддзеркалюючи у собі соціальне замовлення на формування в учнів конкретних інтелектуальних, світоглядних та духовно-культурних особистісних якостей, має підстави для набуття статусу нормативного документа.

У п'ятому розділі "Організація і результати педагогічного експерименту" розкриваються особливості констатуючого та формуючого експерименту, формулюються робочі припущення й гіпотези та наводяться дані їх статистичної перевірки. Подано основні результати експериментальної діяльності, на підставі яких зроблено висновки щодо основних недоліків у прогнозуванні рівнів засвоєння навчального матеріалу з фізики в традиційних схемах навчання та головних чинників, що забезпечують надійне оволодіння фізичними знаннями на рівні проектованих цілей еталонів усіма учнями.

Відповідно до окреслених цілей констатуючий експеримент проходив у три етапи. Експериментом було охоплено близько 7 тис. учнів 12 середніх шкіл та технікумів з 3 областей України (Запорізька, Київська, Хмельницька). У його проведенні брали участь 72 учителі фізики середніх шкіл, 6 викладачів фізики технікумів та 12 наших дипломників. Педагогічний експеримент проводився під безпосереднім керівництвом і за участю автора.

Перший етап (19821988 роки) проводився у традиційних формах навчання з метою виявлення рівня готовності учнів до засвоєння навчального матеріалу та стану сформованості у них механізмів самоконтролю і самооцінки у навчанні фізики.

На другому етапі (19881990 роки) досліджувались можливості впровадження еталонного підходу з метою цілеспрямованого управління пізнавальною діяльністю учнів у навчанні фізики.

На третьому етапі (19901994 роки) в пошуковому режимі вивчалися питання, пов'язані з різними чинниками впливу освітнього середовища (цільова навчальна програма; тематичні тестові завдання еталонного характеру; пошуково-творчі та ігрові елементи навчання; врахування самооцінок учнів тощо) на прогнозовану результативність навчання фізики.

За узагальненими результатами констатуючого педагогічного експерименту було виявлено:

1. Набування індивідом фізичного знання, - емпіричне воно чи теоретичне, - відбувається внаслідок дії таких трьох механізмів психіки, як мотиваційний, операціональний та функціональний, яке спричинюється у пізнавальній діяльності відповідними психічними процесами: сенсорноперцептивним, мнемічним та вербально-логічним. Тому, спираючись на той чи той набутий учнем досвід, засвоєння конкретного навчального матеріалу і відповідне коригування цього процесу логічно будувати за однією із схем: "досліджуй ® пересвідчуйся ® узагальнюй" або "узагальнюй ® обґрунтовуй ® досліджуй". Поєднання раціонального і почуттєвого засад у навчанні фізики підтвердило можливості плідного управління пізнавальною активністю школяра: репродуктивною, пошуковою, креативною.

2. Проте у процесі діагностики рівнів готовності учнів до засвоєння навчального матеріалу виявлено, що для ефективнішого впливу на пізнавальну активність школяра необхідно дотримуватись такого механізму: чітка цілевизначенність + установки та рефлексії + адресне забезпечення опорного рівня знань + власна перетворювальна діяльність у предметі конкретної пізнавальної задачі = результат первинного засвоєння навчального матеріалу. Дія такого механізму тим ефективніша, чим повніше сформована система уявлень учнів про можливості у плануванні власної навчально-пізнавальної діяльності в будь-якому виді занять фізикою, оцінюванні та коригуванні результатів власної діяльності на основі формування адекватної самооцінки та навичок саморегуляції у навчанні. Досягнутий результат первинного засвоєння навчального матеріалу (ЗЗ, НС, РГ), за умови належних цільових установок і технологічних упроваджень (діагностичність цілей еталонів у навчанні фізики; алгоритмічні, евристичні та креативні підходи у формуванні фізичного знання; елементи дидактичної гри; виставляння самооцінок готовності учнів до конкретного уроку; репетиторська діяльність педагогічно здібних учнів; взаємоконтроль у навчанні і т. ін.), зумовлює забезпечення можливостей у формуванні якостей знань учнів з фізики вищих валентностей: ПВЗ, УЗЗ, Н, П.

3. У практиці навчання фізики, як у школах, так і технікумах, превалює зорієнтованість на фіксовані параметри умов навчання (тривалість навчальної роботи, методи і прийоми, наочні посібники та дидактичні матеріали, рівень доступності навчального матеріалу тощо), що накладає безумовний свій відбиток на наслідки цього процесу: більшість учнів досягає так званих середніх показників в оволодінні фізичними знаннями, або ж, по іншому, це означає, що школярі з високими здібностями досягнуть у навчанні фізики високих результатів, з середніми - середніх, з низькими - низьких. Коли ж в основу дидактичної схеми покласти зорієнтованість на фіксацію результатів навчально-пізнавальної діяльності, оптимізувавши, якщо можливо, основні параметри умов навчання (передусім, робочий темп), то в такому разі високих показників у вивченні фізики здатні досягати не тільки талановиті діти, а й школярі з середніми та нижчими здібностями.

4. Основні особливості освітнього середовища у навчанні фізики за дидактичною схемою, що орієнтує на фіксований результат еталон, зумовлюються адресною предметно-технічною та інформаційно-технологічною підтримкою навчально-пізнавальної діяльності школярів, тобто оптимальним поєднанням відповідних елементів технологій активного навчання (ТАН), навчально-матеріальної бази (НМБ) та навчально-методичного комплексу (НМК). У доцільно сформованому освітньому середовищі індикатором готовності школяра до здійснення первинних перетворень у змісті конкретної пізнавальної задачі є його здатність до прогнозування кінцевого результату навчання та сформованість механізму саморегуляції. Проте, як виявилось, не завжди у навчанні фізики можна розраховувати на прогнозованість кінцевого результату діяльності, оскільки прогнозуванню не піддаються фізичні терміни, назви фізичних об'єктів, процесів та явищ, символіка, хронологічний матеріал, різні факти та ефекти з живої і неживої природи, фізичні константи і т. ін. Прогнозуванню піддається лише інформація, яка може бути упорядкованою за принципами логічного слідування (причина і наслідок, аналогія, дедукція та індукція), тобто така, що відображає зв'язки і відношення між фізичними явищами і процесами та методологію їх виявлення. Тому не завжди здатність школяра до упередження кінцевого результату у навчанні фізики можемо постулювати як гарант первинного засвоєння навчального матеріалу чи здійснення первинних перетворень у змісті певної пізнавальної задачі.

5. У структурній декомпозиції механізму саморегуляції у навчанні фізики проглядається два основних елементи: саморегуляція діяльності та особистісна саморегуляція. Якщо у саморегуляції навчально-пізнавальної діяльності школяра переважає регуляція предметних дій, то в саморегуляції особистісній - регуляція відношень. Через те, що носієм способів перетворень в обох випадках виступає один і той же індивід, то накопичення ним безпосереднього (завдяки предметній діяльності) та опосередкованого (завдяки вчинковій діяльності) досвіду в сукупності виступає засобом перетворень як у матеріальному світі, так і в особистісному розвитку. Як показали зрізи рівнів готовностей учнів до засвоєння конкретного фізичного знання та динаміка їх зміни у процесі експериментального навчання, кількісні величини діяльнісних характеристик учня (матеріальна та операційна готовність) зростають швидше, ніж кількісні величини особистісних характеристик (психологічна готовність, способи здобування знання). Отже, проблема використання у навчанні фізики діяльнісно-особистісних характеристик учня не втрачає своєї актуальності і в умовах зорієнтованості на фіксовані результати (еталони) навчально-пізнавальної діяльності.

Ці висновки дали змогу накреслити основні напрями наступного нашого дослідження і спонукали до окреслення завдань та умов проведення формуючого педагогічного експерименту. Відповідно до поставлених завдань і можливостей забезпечення їх розв'язання формуючий експеримент відбувався у два етапи. Як показав констатуючий експеримент, з використанням об'єктивних критеріїв контролю у навчанні фізики (ЗЗ, НС, РГ, ПВЗ, УЗЗ, Н, П), потреба вибору контрольних груп відпала, оскільки в рамках експериментального навчання нас цікавить динаміка зміни якісних і кількісних показників засвоєння фізичного знання тільки для того контингенту учнів, що навчається за експериментальною методикою, в основі якої лежить зорієнтованість на фіксовані результати та поступовий перехід на пошуково-креативні схеми навчання фізики.

На першому етапі (19941996 роки) відпрацьовувалися окремі технологічні розв'язки цілеспрямованого управління формуванням фізичного знання на рівні проектованих цілей еталонів. Зокрема, досліджувалися дидактичні засади забезпечення продуктивного засвоєння фізичних знань учнями середньої школи на різних ступенях навчання фізики. Експериментом було охоплено понад 500 учнів середніх шкіл Хмельницької (№ 2, № 5, № 15, обласний педагогічний ліцей (м. Кам'янець-Подільський); № 17 (м. Хмельницький); обласний спеціалізований ліцей (м. Славута); № 1 (смт. Летичів); Пирогівська) та Запорізької (школа-гімназія № 28, школа-ліцей при Запорізькому держуніверситеті № 105 (м. Запоріжжя)) областей.

На другому завершальному етапі формуючого експерименту (19961999 роки) у режимі тієї ж (що й на попередньому етапі) експериментальної методики впроваджувалися дидактичні засади цілеспрямованого формування фізичного знання як фіксованого результату навчально-пізнавальної діяльності та досліджувалася ефективність розроблених технологічних схем управління цією діяльністю в умовах переходу на пошуково-креативні форми навчання. Обрано контингент учнів 10го та 11го класів як порівняно стабільний щодо рівня своїх майбутніх домагань у навчанні. Експериментальним навчанням фізики охоплено понад 800 учнів середніх шкіл Хмельницької (№ 2, № 5, № 15, обласний педагогічний ліцей (м. Кам'янець-Подільський); обласний спеціалізований ліцей (м. Славута); Пирогівська) та Запорізької (школа-гімназія № 28, школа-ліцей при Запорізькому держуніверситеті № 105 (м. Запоріжжя)) областей та 2530 учнів Новоушицького технікуму механізації сільського господарства Хмельницької області.

У процесі формуючого експерименту виявлено дві характерні особливості навчання фізики за експериментальною методикою:

1. Середній темп зміни якісного показника успішності (В) значно вищий, ніж абсолютного (Куа): якісний від абсолютного показника успішності зростає швидше у декілька разів. Такий стан може мати тільки те пояснення, що в умовах зорієнтованості на фіксовані результати навчання фізики високих результатів досягають не тільки учні з високим рівнем підготовки, але й ті, у кого цей рівень середній і навіть низький, що свідчить про можливість досягнення ними прогнозованих (когнітивних, світоглядних, ціннісно-нормативних) цілей у навчанні фізики.

2. Для значень якісного показника успішності В > 0,70 стабільно виникає ситуація, коли абсолютний показник успішності старшокласників у навчанні фізики досягає свого максимального значення - Куа = 1,00. Забезпечується можливість повного засвоєння старшокласниками окремих дидактичних одиниць (навчальних тем курсу фізики), якщо якісний показник успішності перевищує 70 %. Проведені спостереження, анкетування та взяті інтерв'ю показали, що правомірність такого стану зумовлюється сформованістю відповідних установок до вивчення фізики, адекватної самооцінки своїх можливостей та механізму саморегуляції у навчанні старшокласників. За таких обставин виникає готовність учнів до самоосвіти. Ідентичні тенденції спостерігалися в навчанні фізики професійно зорієнтованих учнів (Новоушицький технікум механізації сільського господарства).

Отже, наслідки формуючого педагогічного експерименту засвідчили, що запропонований нами підхід до розв'язання проблеми управління пізнавальною діяльністю старшокласників у навчанні фізики на підставі зорієнтованості на фіксовані діяльнісно-особистісні цілі еталони є ефективним, а вироблені дидактико-технологічні схеми його реалізації дозволяють досягти запланованих результатів.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи результати здійсненого дисертаційного дослідження, маємо підстави сформулювати загальні висновки, які стверджують основні положення розробленої наукової концепції:

1. Створено дидактичну систему і вперше впроваджено технологічні схеми управління пізнавальною діяльністю учнів у навчанні фізики, орієнтовані на освітнє середовище, адекватне стандартам фізичної освіти в середній школі України, які побудовано на підставі врахування раціонально-логічних та емоціонально-ціннісних засад пізнавального акту, з орієнтацією на конкретизовані у цільовій навчальній програмі цілі еталони: ЗЗ, НС, РГ, ПВЗ, УЗЗ, Н, П.

2. Виявлено основні тенденції у побудові освітнього прогнозу та розроблено структурно-логічну схему змісту моделі середньої фізичної освіти (глобальна мета ® стандарт фізичної освіти (план) ® управління), яка охоплює змістову, організаційну та операційну складові навчально-пізнавальної діяльності.

3. Побудовано схему-матрицю цільової програми і доведено продуктивність використання останньої як засобу ціле-орієнтацій відповідної освітньої моделі, що лежить в основі навчання фізики.

4. Доведено "працездатність" загальної схеми управління пізнавальною діяльністю учнів у навчанні фізики, що обслуговується різними галузями знань (нейрофізіологія, кібернетика, фізіологія, педагогіка, психологія, філософія, соціологія тощо) і спричинює до поступового переведення цього процесу в режим саморегульованого протікання та формування в навчанні особистісних набутків вищої валентності таких, як уміння, навичка, переконання.

5. Виявлено, що набування індивідом фізичного знання, теоретичне воно чи емпіричне, відбувається внаслідок дії таких механізмів психіки, як мотиваційний, операціональний та функціональний. Тому, спираючись на той чи той, уже набутий учнем досвід, засвоєння конкретного навчального матеріалу і відповідне коригування цього процесу логічно будувати так, щоб теоретик більше "практикував", а емпірик більше "теоретизував".

6. Доведено, що основна роль освітнього середовища в навчанні фізики за дидактичною схемою, яка орієнтує на фіксований результат еталон, зумовлюється адресною предметно-технічною та інформаційно-технологічною підтримкою пізнавальної діяльності учнів, тобто оптимальним поєднанням елементів ТАН, НМБ та НМК.

7. Доведено, що з переходом на пошуково-креативні схеми в умовах цілезорієнтованого навчання фізики високих результатів досягають не тільки учні з високим рівнем підготовки, а й ті, у кого цей рівень був середнім і навіть низьким. Виявлено, що з моменту, коли якісний показник успішності перевищує 70 відсотків, виникає можливість результативного навчання для всіх учнів.

8. Доведено необхідність об'єктивізації контролю як важливої умови ефективного управління пізнавальною діяльністю учнів у навчанні фізики.

9. На засадах цілеспрямованої зміни складу навчально-пізнавальної діяльності вдосконалено і втілено в практику підготовки майбутніх учителів фізики дидактичну систему, яка орієнтує їх на формування готовності до наступних науково-методичних перебудов як причинно-зумовленої необхідності.

10. Доведено, що створена дидактична система управління навчанням фізики є дієвою та результативною для всіх учнів і дозволяє формувати у них якості суб'єкта-діяча, дослідника, творця.

Запропонована на Другій міжнародній виставці престижних навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні" (Київ; 1999 р.) наша концепція "Управління пізнавальною діяльністю учнів у навчанні фізики" отримала схвальні оцінки (Диплом; уведення до Каталогу), що вселяє надію на те, що результати дисертаційного дослідження, у якому ця концепція обґрунтована, можуть бути використані науковцями Інституту педагогіки АПН України, Інституту педагогіки і психології професійної освіти, Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України; науковцями, що вивчають проблеми загальноосвітніх стандартів, контролю та управління в навчанні, диференціації навчання; авторами підручників і посібників з фізики для середньої і вищої школи; вчителями і методистами у впровадженні інноваційних технологій навчання фізики; викладачами і студентами педвузів з метою підвищення рівня фахової підготовки майбутніх учителів фізики.

Дослідження варто продовжити в таких напрямах:

а) соціально-філософські, психолого-педагогічні та нейрофізіологічні основи розробки освітньої доктрини, концепції та стандартів фізичної освіти, орієнтованих на цілеспрямоване формування вчинкових особистісних якостей учня (студента);

б) психолого-педагогічні засади створення освітнього середовища, адекватного цілям стандартів фізичної освіти;

в) впровадження технологій мультимедіа у цілезорієнтованому навчанні фізики;

г) управління робочим темпом, індивідуальним стилем та самооцінкою можливостей учня в навчанні фізики;

д) цілеспрямована стресова профілактика і гігієна як засіб формування позитивних емоцій у навчанні фізики;

е) цільовий підхід до написання підручників та навчальних посібників з фізики;

ж) раціональне поєднання репродуктивного, пошукового та креативного компонентів у навчанні фізики.

Основні публікації автора з теми дослідження, загальний перелік яких містить 158 найменувань (особистий внесок здобувача становить понад 170 друк. арк.). Використані в дисертації ідеї та розробки з опублікованих наукових праць належать авторові, співавтори брали участь у їх обговоренні та впровадженні.

МОНОГРАФІЇ, НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗБІРНИКИ, НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ, АНОТОВАНІ ЗВІТИ

1. Атаманчук П.С. Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1997. - 136 с. (10,4 друк. арк.).

2. Атаманчук П.С. Тестові завдання еталонного характеру з фізики (експериментальні матеріали). - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1992. - 104 с. (9,0 друк. арк.).

3. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту: Серія фізико-математична / Наук. ред. П.С. Атаманчук і ін. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1993. - Вип. 1. - С. 138182.

4. Атаманчук П.С., Криськов А.А., Мендерецький В.В. Збірник задач з фізики: Механіка. - Кам'янець-Подільський: Квітка України, 1994. - 96 с. (співавт.; 6,0/4,0 друк. арк.).

5. Атаманчук П.С. Анотований звіт за 1994 р. з теми науково-дослідної роботи з бюджетним фінансуванням "Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності". - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1994. - 11 с. (0,7 друк. арк.).

6. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту: Серія фізико-математична / Наук. ред. П.С. Атаманчук і ін. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1995. - Вип. 2. - С. 252367.

7. Атаманчук П.С., Криськов А.А., Мендерецький В.В. Збірник задач з фізики: Молекулярна фізика. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1995. - 84 с. (співавт.; 5,25/4,0 друк. арк.).

8. Атаманчук П.С. Анотований звіт за 1995 р. з теми науково-дослідної роботи з бюджетним фінансуванням "Управління навчально-пізнавальною діяльністю при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу в умовах використання нових інформаційних технологій навчання". - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1995. - 9 с. (0,5 друк. арк.).

9. Атаманчук П.С., Сморжевський Л.О., Атаманчук Н.В. Задачі з алгебри і початків аналізу для 10го класу (з фізико-технічним змістом). - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1996. - 85 с. (задачі еталонного характеру з фізикотехнічним змістом належать автору; співавт.; 5,3/2,0 друк. арк.).

10. Атаманчук П.С., Сморжевський Л.О., Кух А.М. Задачі з алгебри і початків аналізу для 11го класу (з фізико-технічним змістом). - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1996. - 60 с. (задачі еталонного характеру з фізико-технічним змістом належать автору; співавт.; 5,0/1,7 друк. арк.).

11. Атаманчук П.С., Криськов А.А., Мендерецький В.В. Збірник задач з фізики. - К.: Школяр, 1996. - 304 с. (співавт.; 19,0/14,0 друк. арк.).

12. Стандарти фізичної освіти в Україні (технологічні аспекти управління навчально-пізнавальною діяльністю): Науково-методичний збірник / Наук. ред.: Є.В. Коршак, П.С. Атаманчук. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1997. - 110 с.

13. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія фізико-математична / Ред. кол.: П.С. Атаманчук, О.В. Сергєєв і ін. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1997. - Вип. 3. - 192 с.

14. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія педагогічна: Дидактика природознавчо-математичних дисциплін та освітніх технологій / Наук. ред.: О.В. Сергєєв, П.С. Атаманчук, ред. кол.: О.І. Бугайов, А.Ф. Верлань, С.У. Гончаренко і ін. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1999. - Вип. 5. - 212 с.

15. Атаманчук П.С. Інноваційні технології управління навчанням фізики. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 1999. - 172 с. (11,45 друк. арк.).

16. Атаманчук П.С., Кух А.М., Сморжевський Л.О. Задачі з алгебри і початків аналізу: 1001 задача прикладного змісту: 1011 клас. - К.: А.С. К., 1999. - 153 с. (задачі еталонного характеру з фізико-технічним змістом належать автору; співавт.; 8,4/2,8 друк. арк.).

Статті, програми, методичні розробки, інформаційні листи, тези доповідей:

17. Атаманчук П.С. Концепція управління навчально-пізнавальною діяльністю в навчанні фізики // Фізика та астрономія в школі. - 1999. - № 3. - С. 36. (0,4 друк. арк.).

18. Атаманчук П.С. Критерии качества результатов обучения в условиях комплексного подхода к личностным образованиям учащегося // Исследование методологических проблем комплексного подхода к воспитанию: Тез. докл. и выступлений на Х сессии Всесоюз. семинара по методол. и теорет. пробл. педагогики / Под ред. З.А. Мальковой, Г.Н. Филонова, Я.С. Турбовского. - М.: АПН СССР, 1982. - С. 116119. (0,3 друк. арк.).

19. Атаманчук П.С., Івах І.В., Сморжевський Л.О. Педагогічна практика студентів фізико-математичного факультету: Методичні рекомендації. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1983. - 54 с. (співавт.; 2,25/1,0 друк. арк.).

20. Атаманчук П.С. Объективизация контроля в обучении // Методологические проблемы развития советской педагогики в условиях осуществления реформы школы: Тез. докл. и выступлений на ХІ сессии Всесоюзн. сем. по методол. и теорет. пробл. педагогики / Общ. ред. Н.Д. Никандров, Г.В. Воробьев. - М.: АПН СССР, 1984. - С. 124127. (0,3 друк. арк.).

21. Атаманчук П.С. Програма спецкурсу "Актуальні питання методики викладання фізики". - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1984. - 6 с. (0,25 друк. арк.).

22. Атаманчук П.С. Цільова програма як засіб підвищення якості знань учнів // Радянська школа. - 1986. - № 6. - С. 2122. (0,3 друк. арк.).

23. Атаманчук П.С., Сморжевський Л.О., Таранов Л.М. Управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів // Республ. наук.методичн. зб.: Методика викладання математики і фізики / За ред. О.І. Бугайова. - Вип. 3. - Київ, 1986. - С. 1118. (співавт.; 0,8/0,5 друк. арк.).

24. Атаманчук П.С., Сморжевский Л.О. Целевое развитие научнотехнического творчества студенческой молодежи // Пути дальнейшего совершенствования научно-технического творчества ученической и студенческой молодежи и изучение основ информатики и вычислительной техники: Тез. докл. республиканской научн. практ. конф. 2527 ноября 1986 г. / Отв. ред. А.Н. Ломакович. - Тернополь: ТПИ, 1986. - С. 2526. (співавт.; 0,1/0,05 друк. арк.).

25. Атаманчук П.С., Сергеев А.В. Целевая программа как средство совершенствования урока // Методические рекомендации по организации, проведению и контролю современного урока физики. - Запорожье: ОИУУ, 1986. - С. 1419. (співавт.; 0,3/0,2 друк. арк.).

26. Атаманчук П.С., Івах І.В., Лісовий І.М. Використання обчислювальної техніки при проведенні практикуму з фізики: Методичні рекомендації. - Хмельницький: ОІУВ, 1986. - Ч.1. - 69 с. (співавт.; 4,3/1,3 друк. арк.).

27. Атаманчук П.С. Програма спецкурсу "Управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у навчанні фізики". - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1987. - 8 с. (0,5 друк. арк.).

28. Атаманчук П.С. Програма спецкурсу "Позакласна робота з фізики в середній школі". - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1988. - 4 с. (0,25 друк. арк.)

29. Атаманчук П.С., Івах І.В., Лісовий І.М. Використання обчислювальної техніки при проведенні практикуму з фізики: Методичні рекомендації. - Хмельницький: ОІУВ, 1988. - Ч.2. - 48 с. (співавт.; 3,0/1,0 друк. арк.).

30. Атаманчук П.С., Сморжевський Л.О. та ін. Шляхи активізації навчального процесу з математики і фізики в школах: Методичні рекомендації. - Хмельницький: ОІУВ, 1988. - 33 с. (співавт.; 2,0/0,8 друк. арк.).

31. Атаманчук П.С., Сморжевський Л.О. Педагогічна практика студентів 13 курсів фізикоматематичного факультету: Методичні рекомендації з професійної підготовки. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1988. - 12 с. (співавт.; 0,5/0,35 друк. арк.).

32. Атаманчук П.С., Сморжевський Л.О. і ін. Формування експериментальних умінь учнів 56 класів: Методичні рекомендації і навчальні завдання. - Хмельницький: ОІУВ, 1989. - 38 с. (співавт.; 2,0/0,5 друк. арк.).

33. Атаманчук П.С., Сморжевський Л.О. Удосконалення науково-методичної і науково-технічної діяльності майбутніх учителів // Психолого-педагогічні проблеми науково-технічної творчості учнів: Тез. доп. міжвуз. наук.практ. конф. / Відповід. ред. М.Г. В'ялий. - Ніжин: НДПІ, 1990. - С. 6263. - Ч.2. - 98 с. (співавт.; 0,1/0,07 друк. арк.).

34. Атаманчук П.С. Збірник задач з фізики: Механіка. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1990. - 65 с. (2,7 друк. арк.).

35. Атаманчук П.С., Сморжевський Л.О. Формування готовності випускників педвузів до науково-методичних перебудов // Науково-педагогічні проблеми підготовки вчителя у вузі: Матеріли міжвуз. наук.практ. конф. / Відп. ред. М.І. Шкіль. - К.: КДПІ, 1991. - 282 с.; - С. 264265. (співавт.; 0,2/0,15 друк. арк.)

36. Атаманчук П.С. Збірник задач з фізики: Молекулярна фізика і термодинаміка. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1991. - 80 с. (5,0 друк. арк.).

37. Атаманчук П.С. Збірник задач з фізики: Електродинаміка. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1991. - 60 с. (3,75 друк. арк.).

38. Атаманчук П.С., Криськов А.А. Удосконалення експериментальної підготовки учнів з фізики // Навчальний демонстраційний експеримент: Тез. доп. на республ. семінарі з актуальних питань методики викладання фізики 1417 травня 1991 р. / За заг. ред. проф. Є.В. Коршака і проф. М.Б. Котляревського. - Бердянськ: БДПІ, 1991. - 59 с.; - С. 34. (співавт.; 0,1/0,05 друк. арк.).

39. Атаманчук П.С., Сморжевский Л.О. Оперативный контроль готовности учащихся к усвоению учебного материала. - Деп. в ОЦНИ "Школа и педагогика" МП СССР и АПН СССР 06.05.1991 г., № 9191. - 18 с. (співавт.; 0,75/0,6 друк. арк.).

40. Атаманчук П.С. Активизация научно-технического творчества в вузе как средство обеспечения подготовки будущих учителей к методическим перестройкам // Развитие творческих способностей учащихся во внеурочной работе по физике: Тез. докл. на всесозн. семинаре (2327 сентября 1991 г.) / Состав. А.А. Давиден. - Чернигов: ОИУУ, 1991. - С. 7274. (0,15 друк. арк.).

41. Атаманчук П.С. Цільовий підхід до реформування шкільної фізичної освіти // Проблеми методики викладання фізики на сучасному етапі: Зб. статей / Редколегія: С. П. Величко (наук. ред.) та ін. - Кіровоград: КДПУ, 2000. - С. 48. (0,4 друк. арк.).

42. Атаманчук П.С. Збірник задач з фізики: Атомна фізика. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1992. - 40 с. (2,5 друк. арк.).

43. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В. Пропедевтика експериментальних умінь учнів // Рідна школа. - 1992. - № 910. - С. 5658. (співавт.; 0,2/0,1 друк. арк.).

44. Атаманчук П.С. Удосконалення професійної підготовки майбутнього учителя // Психолого-педагогічні основи формування творчої особистості педагога оновленої школи / Під ред. проф. В.Г. Кузя. - Умань: УДПІ, 1992. - С. 36. (0,5 друк. арк.).

45. Атаманчук П.С. Технологічний аспект контролю результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського держ. пед. інституту: Серія фізико-математична: Вип. 1. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1993. - С. 138145. (0,75 друк. арк.).

46. Атаманчук П.С., Сморжевський Л.О. Управління мотивацією навчання майбутніх учителів // Неперервна педагогічна освіта: Проблеми та перспективи: Тез. доп. наук.практ. конф. / Відпов. за вип. Федорчук Е.І. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1993. - С. 103105. (співавт.; 0,2/0,1 друк. арк.).

47. Атаманчук П.С., Криськов А.А., Мендерецький В.В. Розвиток науково-технічної творчості на основі узагальнених способів діяльності // Розвиток технічної і прикладної творчості молоді та фізико-технічного експерименту: Тез. доп. і повідомл. наук.практ. конф. / Відп. за вип. В.У. Хільковець. - Ровно: РДПІ, 1993. - Ч.2. - С. 6263. (співавт.; 0,15/0,05 друк. арк.).

48. Атаманчук П.С. Новые педагогические технологии управления учебнопознавательной деятельностью учащихся в обучении физике//Новые технологии в преподавании физики: школа и вуз (2я Международная научнометодическая конференция): Сб. аннотац. докл./ Ред.: В.А. Ильин, Н.С. Пурышева. - М.: МПГУ, 2000. - С. 3. (0,05 друк. арк.).

49. Атаманчук П.С., Кух А.М., Мендерецький В.В. Цілевизначенність пізнавальної діяльності учнів у навчанні фізики // Проблеми методики викладання фізики на сучасному етапі: Зб. статей / Редколегія: С. П. Величко (наук. ред.) та ін. - Кіровоград: КДПУ, 2000. - С. 4144 (співавт.; 0,3/0,2 друк. арк.).

50. Атаманчук П.С., Самойленко П.И., Сергеев А.В. Объективизация контроля результатов обучения физике // Специалист. 1994. - № 2. - С. 2630. (співавт.; 0,6/0,4 друк. арк.).

51. Атаманчук П.С., Мендерецкий В.В., Бигняк А.Д. Универсальный лабораторный штатив: Информационный листок. - Хмельницкий: центр научн.техн. и экономической информации, 1994. - 4 с. (співавт.; 0,25/0,15 друк. арк.).

52. Атаманчук П.С., Портяний І.П., Кух А.М. Технологія використання репетиторських та імітаційномоделюючих програм у навчанні // Сучасні засоби навчання для гуманітарної освіти: Тез. доп. Всеукр. наук.практ. семінару. - Дніпропетровськ: ДДПУ, 1995. - С. 69. (співавт.; 0,3/0,1 друк. арк.).

53. Атаманчук П.С., Іваніцький О.І., Сергєєв О.В. Модульна технологія - основа вивчення курсу "Методика викладання фізики" // Шляхи удосконалення фундаментальної підготовки вчителів фізики: Тез. доп. 2ї Всеукраїнськ. наук. практ. конф. з міжнародною участю. - Ч.1. - Український держ. пед. університет, 1995. - С. 2729. (співавт.; 0,15/0,05 друк. арк.)

54. Атаманчук П.С., Сергєєв О.В. Технологія управління навчанням фізиці // Шляхи удосконалення фундаментальної підготовки вчителів фізики: Тез. доп. 2ї Всеукраїнськ. наук. практ. конф. з міжнародною участю. - Ч.1. - Український держ. пед. університет, 1995. - С. 911. (співавт.; 0,15/0,05 друк. арк.).

55. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В. Формування готовності майбутніх учителів до активізації навчання школярів //Активізація навчальної діяльності школярів: Матеріали Всеукраїнськ. наук.практ. конф. / Ред. колегія: В.К. Буряк і ін. - Кривий Ріг: КДПІ, 1995. - С. 153154. (співавт.; 0,2/0,15 друк. арк.).

56. Атаманчук П.С., Самойленко П.И., Сергеев А.В. Теоретико-технологический аспект объективизации контроля в обучении: объект и параметры контроля // Среднее профессиональное образование. - 1995. - № 45. - С. 2936. (співавт.; 1,4/1,0 друк. арк.).

57. Атаманчук П.С., Самойленко П.И., Сергеев А.В. Теоретико-технологический аспект объективизации контроля в обучении: эталоны контроля учебной деятельности // Среднее профессиональное образование. - 1995. - № 6. - С. 2230. (співавт.; 1,7/1,2 друк. арк.).

58. Атаманчук П.С. Особливості реалізації еталонних вимог контролю у навчанні // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського держ. пед. інституту: Серія фізико-математична: Вип. 2. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1995. - С. 252364. (0,8 друк. арк.).

59. Атаманчук П.С., Сергєєв О.В., Павленко А.І. Основи нової технології навчання фізики в середній школі // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського держ. пед. інституту: Серія фізико-математична: Вип. 2. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1995. - С. 328345. (співавт.; 1,15/0,4 друк. арк.).

60. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Кух А.М. Основи динаміки: Методичні рекомендації для заочної фіз.-мат. школи. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1996. - 20 с. (співавт.; 1,25/0,45 друк. арк.).

61. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Кух А.М. Молекулярна фізика: Методичні рекомендації для заочної фіз.-мат. школи. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1996. - 26 с. (співавт.; 1,65/0,7 друк. арк.).

62. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Кух А.М. Оптика: Методичні рекомендації для заочної фіз.мат. школи. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1996. - 19 с. (співавт.; 1,2/0,4 друк. арк.).

63. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Кух А.М. Закони збереження: Методичні рекомендації для заочної фіз.мат. школи. - Кам'янець-Подільський: КПДПІ, 1996. - 16 с. (співавт.; 1,0/0,4 друк. арк.).

64. Атаманчук П.С. Методика використання еталонів контролю у навчанні фізиці // Стандарти фізичної освіти в середній школі України: Матеріали наук. методичн. конф. 2728 червня 1996 р. - Чернігів: ЧДПІ, 1996. - С. 36. (0,2 друк. арк.).

65. Атаманчук П.С. Технологічний аспект впровадження еталонних вимог у навчанні фізиці // Діяльнісний підхід у навчально-пошуковому процесі з фізики і математики: Матеріали Всеукр. наук.практ. конф. 1617 травня 1996 р. - Ч. 1. - Ровно: РДПІ, 1996. - С. 8487. (0,25 друк. арк.).

66. Атаманчук П.С., Лісіна Л.О. Деякі інноваційні підходи до формування творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів // Розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання фізиці: Зб. статей / Упорядник А.А. Давидьон. - Ч.1. - Чернігів: ОІПКППО, 1996. - С. 1013. (співавт.; 0,25/0,12 друк. арк.).

67. Атаманчук П.С., Криськов Ц.А. Тематичні тестові завдання еталонного характеру як вимірник якості знань учнів з фізики // Стандарти загальної середньої освіти. Проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали всеукр. наук. практ. конф. 2526 червня 1996 р. - К.: ІЗМН, 1996. - С. 102104. (співавт.; 0,15/0,1 друк. арк.).

68. Атаманчук П.С. Еталонні вимірники якості знань учнів з фізики // Фізика та астрономія в школі. - 1997. - № 2. - С. 1114. (0,7 друк. арк.).

69. Атаманчук П.С. Еталонні вимірники якості знань учнів як засіб об'єктивізації та управління навчанням фізиці // Стандарти фізичної освіти в Україні: технологічні аспекти управління навчально-пізнавальною діяльністю: Науково-методичний збірник / Наук. ред.: Є.В. Коршак, П.С. Атаманчук. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1997. - С. 56. (0,5 друк. арк.).

70. Атаманчук П.С. Методика забезпечення еталонних вимог у навчанні фізиці // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія фізико-математична. - Вип.3. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1997. - С. 106113. (1,0 друк. арк.).

71. Атаманчук П.С., Сергєєв О.В., Лісіна Л.О. Модульний підхід до організації процесу навчання фізики // Нові технології навчання: Наук. метод. зб. - Вип. 21 / Редкол.: В.О. Зайчук (гол. ред.) і ін. - К.: ІЗМН, 1997. - С. 125133. (співавт.; 1,0/0,3 друк. арк.).

72. Атаманчук П.С. Оперативний контроль у навчанні фізики // Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі: Наук.метод. зб. / Відповід. наук. ред. С. П. Величко, Є.В. Коршак. - Ч. 1, 2. - Кіровоград: КДПУ, 1998. - Ч.1. - С. 6770. (0,25 друк. арк.).

73. Атаманчук П.С. Цільовий підхід до побудови шкільного підручника з фізики // Фізика та астрономія в школі. - 1998. - № 1. - С. 23. (0,3 друк. арк.).

74. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Кух А.М. Розвиток науково-технічної творчості. Дидактичні проблеми фізичної освіти в Україні: Матеріали наук.практичн. конфер. - Чернігів: ЧДПУ, 1998. - С. 810. (співавт.; 0,4/0,2 друк. арк.).

75. Атаманчук П.С. Програма спецкурсу з магістерської підготовки "Технології управління у навчанні фізики". - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1998. - 4 с. (0,1 друк. арк.).

76. Атаманчук П.С. Основи концепції управління навчально-пізнавальною діяльністю в навчанні фізики // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педуніверситету (дидактика природознавчо-математичних дисциплін та освітніх технологій): Серія фізико-математична / Наук. ред. О.В. Сергєєв, відпов. ред. П.С. Атаманчук. - Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1998. - Вип.4. - С. 811. (0,5 друк. арк.)

77. Каталог "Сучасна освіта в Україні": Друга міжнародна виставка престижних навчальних закладів. - К.: Академпрес, 1999. - 56 с.; - С. 9.: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет.

АНОТАЦІЯ

Атаманчук П.С. Теорія і методика управління пізнавальною діяльністю старшокласників у навчанні фізики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання фізики. - Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет. - Кам'янець-Подільський, 2000.

Дисертація присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню та практичному втіленню дидактичної системи управління навчально-пізнавальною діяльністю в навчанні фізики. Встановлено, що з переходом від інформаційно-виконавчих до пошуково-креативних схем навчання основними передумовами управління виступають прогноз (модель) фізичної освіти та адекватне йому освітнє середовище. Виявлено провідні тенденції і шляхи об'єктивізації контролю та розроблено оригінальні технологічні схеми управління навчанням фізики. Доведено продуктивність теоретичної концепції управління формуванням фізичного знання. Розроблена на цій підставі методика контролю, коригування та регулювання у навчанні фізики, підтверджена практично.

Ключові слова: навчання фізики, освітній прогноз, фізичний стандарт, пізнавальна задача, параметри, еталони, контроль, управління, навчально-пізнавальна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Атаманчук П.С. Теория и методика управление познавательной деятельностью старшеклассников в обучении физике. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения физике. - Каменец-Подольский государственный педагогический университет. - Каменец-Подольский, 2000.

Диссертация посвящена теоретико-методологическому обоснованию и практическому воплощению дидактической системы управления учебно-познавательной деятельностью в обучении физике. На основании логико-исторического анализа, теоретического и практического наследия, созданного в различных отраслях знания (философия, психология, педагогика, физиология, дидактика физики и др.), относительно целесообразной результативной деятельности человека, показано необходимость и неизбежность постепенного перехода от информационно-исполнительских к поисково-креативным схемам обучения физике. Установлено при этом, что с переходом от информационно-исполнительских к поисково-креативным схемам обучения главными предпосылками управления служат прогноз (модель) физического образования и адекватная, прогнозируемым результатам обучения физике, образовательная среда. Исходя из признака целесообразности учебно-познавательной деятельности, обоснована структура прогноза (модели) физического образования: глобальная цель обучения; стандарт (план) физического образования; управление познавательной деятельностью учащихся (эталонные измерители качества знаний, контроль, коррекция). Указанные структурные элементы модели физического образования получили конкретное толкование. Глобальная цель физического образования - обеспечение усвоения научных и прикладных основ физики на уровне интеллектуального, мировоззренческого и социально-культурного обогащения личности ученика. Стандарт физического образования - это социально идеализированный план обучения физике, согласованный с реальными возможностями развития образовательной отрасли за компонентами содержания и образовательной среды. Управление обучением связано с операционной составляющей учебно-познавательной деятельности в аспекте контроля, коррекции и регулирования конкретных учебных действий и операций ученика в соответствии с целеориентациями стандарта физического образования. В результате системно-структурного анализа процесса обучения физике выделено его системнообразующее звено, "клеточку познания" - познавательную задачу как объектную характеристику этого процесса. Выявлены ведущие тенденции и пути объективизации контроля в обучении физике, ориентированном на фиксированные результаты. Разработаны оригинальные технологические схемы управления обучением физике на основе построения и использования целей эталонов содержательно-деятельностного и деятельностно-личностного характера таких, как заучивание, подражание, понимание главного, полное владение знаниями, умения, навыки, убеждения. Сформулированы принципы построения целевой учебной программы курса физики, созданы целевые учебные пособия, разработаны тестовые задания эталонного характера по физике (911 классы). Даны описания корригирующих учебных процедур в обучении физике. Обоснована схема перевода обучения физики в план саморегулированного протекания. Обобщены результаты педагогического эксперимента, проводимого с использованием ряда целевых пособий (911 классы), изданных в издательствах "Школяр" и "А.С. К." (г. Киев) массовыми тиражами. Доказана продуктивность теоретической концепции управления формированием физического знания. Обосновано, что мера помощи преподавателя ученику в процессе целесообразной познавательной деятельности имеет убывающий характер. Разработанная на этой основе методика контроля, корригирования и регулирования в обучении физике, которая на завершающих этапах целесообразной деятельности старшеклассников обуславливает саморегулированное её протекание и возможность перехода к самообразованию, подтверждена практически.

Ключевые слова: обучение физике, образовательный прогноз, физический стандарт, познавательная задача, параметры, эталоны, контроль, управление, учебно-познавательная деятельность.

ANNOTATION

Atamanchuk P.S. Theory and methods of management of familiarizing activity of senior students in teaching physics. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree in pedagogical sciences by specialty 13.00.02 - theory and methods of teaching (physics). - Kamianets-Podilsky State Pedagogical University. - Kamianets-Podilsky, 2000.

Dissertation research presented theoreticalmethodical substantiation and practical introduction of didactic system of learningfamiliarizing activity in teaching physics. It is found out that while transiting from informativeexecutive to searchingcreative schemes of teaching the prognosis (model) of physics education and adequate to it educational environment become the basic conditions of management. The leading tendencies and ways of objective control are found out and original technological schemes of management of teaching physics are developed. The efficiency of theoretical conception for management of teaching physics is given evidence. Methods of controlling, correcting and regulating in teaching physics developed on this basis got practical confirmation.

...