Процес навчання у вищому навчальному закладі

СРС з дисципліни " Основи наукових досліджень" супроводжується системою науково-методичного забезпечення, яке включає такі основні матеріали:

- навчальні плани;

- навчальні програми навчальних дисциплін;

- підручники i навчальні пособники;

- інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних занять;

- методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робот, дипломних проектів (робіт).

Вищий навчальний заклад гарантує можливість індивідуального доступу студента до бібліотеки ВНЗ, навчальних кабінетів, комп'ютерних класів, комп'ютерних баз даних тощо. Окремі види СРС виконуються також у домашніх умовах.

Науково-методичне забезпечення СРС з даної дисципліни регламентується відповідними нормативними документами.

Логіка вивчення дисципліни визначається одним з основних дидактичних принципів навчання - принципу системності.

Навчання студентів повинне бути таким, щоб засвоєні ними знання, уміння і навики були логічно пов'язані між собою і створювали струнку систему. Важливість цього принципу обумовлена такими причинами:

- логічно пов'язаний навчальний матеріал засвоюється студентами краще ніж окремі факти та відомості;

- вивчення взаємозв'язку предметів і явищ відповідає важливому положенню діалектики про загальний зв'язок, формує у студентів науковий світогляд;

- системно розміщуючи навчальний матеріал, можна запобігти повторень та надмірних пояснень і викласти більший обсяг інформації за один і той же час (при однаковій кількості сторінок підручника);

- струнка система засвоєння студентами знань полегшує їх використання у подальшій роботі.

Щоб забезпечити системність вивчення дисципліни, потрібно:

- розміщувати навчальний матеріал як всієї дисципліни, так і кожного заняття послідовно, щоб вивчення кожного питання спиралося на знання раніше вивченого і в той же час готувало базу для вивчення нового;

- узгоджувати різні види навчальних занять з даної дисципліни - лекційний матеріал повинний бути узгодженим за часом і темами з практичними та лабораторними заняттями, курсовим проектуванням тощо;

- проводити навчання за раціональною методикою, передбачивши, передусім, самостійну роботу студентів і своєчасний контроль за правильним засвоєнням ними знань, умінь та навиків;

- узгоджувати дисципліни, що вивчаються, з суміжними дисциплінами (міждисциплінарні зв'язки) і зберігаючи при цьому єдність позначень та термінології.

Науково-методичне забезпечення СРС повинне передбачати такі види контролю:

- контрольні завдання до семінарських, практичних i лабораторних занять;

- контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

- інші складові контролю СРС визначає викладач, кафедра, ВНЗ на основі пошуку сучасних критеріїв, які б дозволяли оцінювати ефективність навчального процесу.

Особливе місце в реалізації СРС займає робота студентів у співробітництві з викладачем. Це може бути виконання студентами курсових проектів (робіт), науково-дослідна робота студентів. Характерними особливостями таких занять є індивідуальний характер завдань, які видаються студентам для самостійної роботи, необхідність їх творчого виконання, регулярна співпраця з викладачем.

Отже, студент, усвідомлюючи зміст самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни, який відображено в навчальній програмі та методичних рекомендаціях викладача, виконує графік СРС та контрольні заходи, наполегливо вчиться, виховує в собі навики самоосвіти та професійної творчої праці.

Тема 8. Діагностика знань

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як передумову для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність оцінок, отриманих на вступних іспитах з певного предмета. Попередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань проводимо також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою оцінки міцності знань, так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін.

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:

1) виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається;

2) визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення;

3) виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, встановивши причини, які перешкоджають їх роботі;

4) виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх розвитку;

5) стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні.

Рубіжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводимо лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими розділами курсу.

Рубіжний контроль може проводитись усно й письмово, у вигляді контрольної роботи, індивідуально або у групі.

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у відповідності до моделі молодшого спеціаліста.

До підсумкового контролю належать семестрові, перевідні і державні іспити, а також заліки перед іспитом. Основна мета іспитів - встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у практичній діяльності.

Тема 9. Психолого-педагогічні основи навчання та здійснення виховної роботи у вищому навчальному закладі

Психолого-педагогічні основи навчання та здійснення виховної роботи у ПУЕТ втілюють такі основні принципи:

1. гуманізація освіти, єдність навчання і виховання, залучення студентської молоді до духовних цінностей, формування цінностей загальнолюдської моралі;

2. свобода вибору та відповідальність за результативність освітньої діяльності, професійне самовизначення особистості, що забезпечує відповідну само детермінацію навчання студентів, актуалізує внутрішню мотивацію, розвиває потребу у свободі творчості, автономності, самоуправлінні та самокорекції, забезпечує толерантність по відношенню до особистості студента;

3. відкритість та демократичність освітньої діяльності, доступність навчання для будь-якого громадянина з врахуванням рівня його довузівської та індивідуальної підготовки;

4. випереджальний характер навчання на основі психодіагностики й корекції поведінки особистості;

5. органічний зв'язок з національною та світовою культурою, історією, традиціями;

6. регуляція психофізичних станів людини за різними напрямками на основі знань , нагромаджених у психофізіології та фізіології праці, педагогіці, валеології, медицині, гігієні, ергономіці й інших науках;

7. взаємодія з вузами, що здійснюють підготовку фахівців гуманітарного, економічного і лінгвістичного профілів у зарубіжних країнах;

8. самопізнання з метою встановлення у себе нових якостей, характеристик, поглибленого осмислення властивостей і станів особистості студента;

9. використання важелів відповідальної поведінки студентів у процесі навчання у вузі;

10. духовно-моральний пошук власної життєвої позиції, індивідуально-колективна відповідальність за дотримання умов і досягнення результатів у процесі освітньої діяльності.

1. Реалізація цих принципів забезпечує досягнення повної корпоративної згоди в управлінні навчально-виховним комплексом сучасного вищого навчального закладу, сприяє формуванню професійно зрілих фахівців нового покоління.Важливою складовою гуманізацію навчальної та наукової діяльності у сучасному ВНЗ є управління організацією підготовки студентів до професійно-творчої діяльності, яка є системою, що містить три основні компоненти: наукову та професійну творчість, навчально-пізнавальну діяльність, позанавчальну діяльність.

До основних методів виховання студентів, що застосовуються у ВНЗ відносяться:

Переконування -- це метод, що передбачає навмисний цілеспрямований вплив на свідомість, волю і почуття вихованців з метою формування в них стійких переконань. Переконування -- провідний спосіб впливу педагога на вихованців з використанням такого важливого засобу, як слово. Для реалізації вимог методу переконування використовують низку прийомів, які є складовим методу. Це пояснення, розкриття наслідків дій, бесіда, диспут, звернення до почуттів совісті й честі та ін.

Приклад -- метод виховання, який передбачає організацію взірця для наслідування з метою оптимізації процесу соціального успадкування.

Важливе місце в системі методів займає вимога як метод педагогічного впливу на свідомість вихованця з метою викликати, стимулювати або загальмувати окремі види його діяльності. Метод вимоги перебуває в тісному звґязку з іншими методами. Ефективність виховної роботи багато в чому залежить від поєднання методів, зокрема, методу переконування із системою вимог. Не випадково А.С. Макаренко неодноразово підкреслював, що його педагогічним кредо було: якомога більше вимог до людини і якомога більше поваги до неї. У багатьох випадках виховні зусилля зводяться нанівець через відсутність дії системи вимог. Це стосується технології виховної діяльності в сімґї, загальноосвітній школі, вищих навчальних закладах, у виробничих колективах і в державі в цілому. Якщо в тоталітарному суспільстві діє жорстка система диктатури насилля, диктатура начальника, яка пригнічує особистість психологічною і фізичною силою, страхом, то в демократичному суспільстві має діяти система розумних вимог у вигляді правил, норм, заходів, які спрямовані на захист особистості, має діяти диктатура закону і загальноприйнятих моральних норм.

У вищих навчальних закладах особливо важливо розробити, по-перше, систему правил, забезпечити на першому етапі дію методу переконування та прикладу з боку педагогів і, по-друге, запровадити дієвість вимог. Тоді налагоджується педагогічно доцільний темп і ритм життєдіяльності.

Вправи -- це метод виховання, що передбачає планомірне, організоване, повторне виконання певних дій з метою оволодіння ними, підвищення їх ефективності та формування умінь і навичок.

Окреме місце у процесі формування умінь та навичок, оволодіння досвідом поведінки займає метод привчання, що передбачає організацію планомірного і регулярного виконання вихованцями певних дій з елементами примусу, обовґязковості з метою формування конкретних звичок у поведінці. Варто зауважити, що ці методи ширше використовуються у процесі виховання дітей дошкільного і шкільного віку. Щоправда, в специфічних умовах (у військових та інших воєнізованих підрозділах, у вищих навчальних закладах військового типу) їх широко використовують і в системі виховання дорослих.

Окрему групу становлять методи, які спрямовані на організацію діяльності та формування поведінки вихованців. Це схвалення та осудження.Схвалення -- це спосіб педагогічного впливу на особистість, що виражає позитивну оцінку вихователем поведінки вихованця з метою закріплення позитивних якостей і стимулювання до діяльності. Осудження -- це метод виховання, що передбачає вплив педагога на особистість вихованця з метою осуду чи гальмування його негативних дій і вчинків.

Тема 10. Охорона праці

Планування роботи з охорони праці передбачає на основі аналізу та контролю діяльності навчального закладу складання річного плану, в якому визначаються такі заходи: навчання та перевірка знань працівників з охорони праці; проведення інструктажів, розробка, періодичний перегляд посадових інструкцій; внутрішній контроль; профілактичні та інші організаційні заходи, що спрямовані на підвищення рівня безпеки учасників навчально-виховного процесу; визначенні потреби у новому обладнанні, матеріально-технічних засобах безпеки та санітарно-побутовому обслуговуванні.

Найактуальнішими питаннями річного плану роботи з охорони праці є:

* серпень - вересень - проведення вступного (первинного) інструктажу з працівниками та студентами; видання наказу з організації роботи з охорони праці; перегляд інструкцій з правил техніки безпеки; оформлення актів-дозволів на роботу в навчальних кабінетах, майстернях, спортивній базі; проведення наради-навчання працівників; забезпечення проходження працівниками профілактичного медичного огляду; забезпечення виконання заходів протипожежного захисту закладу;

* січень - лютий - проведення повторного інструктажу з учасниками навчально-виховного процесу; аналіз стану охорони праці навчального закладу; моніторинг результатів щорічного медичного огляду студентів;

* протягом року - організація і проведення заняття зі студентами з питань безпеки життєдіяльності; проведення внутрішнього контролю за дотриманням учасниками навчально-виховного процесу правил і вимог охоронипраці; аналіз стану травматизму; проведення навчання з дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій; оформлення інформаційних матеріалів, виставок, стендів з висвітлення безпеки життя людини в оточуючому середовищі.

Тема 11. Практична частина

1. План-проспект лекційного заняття на тему " Наукове дослідження і методологія його виконання" з дисципліни " Основи наукових досліджень"

Метою лекції " Наукове дослідження і методологія його виконання" з дисципліни " Основи наукових досліджень" є надання теоретичних та практичних навичок студентів про особливості організації наукового дослідження в дослідницькій діяльності та методологію його виконання.

Завданнями даної лекції є:

Визначення особливостей наукового дослідження ;

Визначення основних складових процесу організації наукового дослідження;

Аналіз методів наукового дослідження;

Визначення основних напрямів наукових досліджень .

Мета і завдання зумовили наступну структуру лекції:

Вступ:

1. Методологія та методика наукових досліджень.

2. Наукове дослідження і особливості його виконання.

Загальний висновок.

2. Методика проведення лекції на тему "Наукове дослідження і методологія його виконання" з дисципліни "Основи наукових досліджень"

Лекція - систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки.

Хронометраж лекційного заняття:

Лекція проводиться впродовж 1год. 20 хв.

2 хвилини - привітання;

5 хвилин - перевірка присутності студентів;

3 хвилин - ознайомлення з темою, метою і завданням лекційного заняття;

30 хвилин - ознайомлення з 1 питанням;

5 хвилин - ознайомлення з 2 питанням;

5 хвилин - загальні висновки

10 хвилин - запитання від студентів за темою лекції і відповіді на них.

Використаний традиційно-інформаційний тип викладання або словесно-наочний, що характеризується поданням матеріалу викладачем, розстановкою ним акцентів, постановкою завдань, послідовним розвитком складної системи від елементарного об'єкта і т. ін.

3. Конспект лекції на тему " Наукове дослідження і методологія його виконання" з дисципліни " Основи наукових досліджень"

Тип викладання: традиційно-інформаційний.

Вид лекцій: тематична.

Методологія та методика наукових досліджень.

Для дослідників-початківців дуже важливо мати уявлення про методологію та методи наукової творчості, оскільки саме на перших кроках до оволодіння навичками наукової роботи найбільше виникає питань саме методологічного характеру. Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технологій. Тому є сенс розглянути ці питання докладніше.

Не можна ігнорувати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне використання. 3міст нового в науці не завжди бачить сам дослідник. Нові наукові факти і навіть відкриття, значення яких погано розкрите, можуть тривалий час лишатися в резерві науки і не використовуватися на практиці.

При науковому дослідженні важливо все. Концентруючи увагу на основних або ключових питаннях теми, не можна не зважати на побічні факти, які на перший погляд здаються малозначущими. Проте саме такі факти можуть приховувати в собі початок важливих відкриттів.

Для дослідника недостатньо встановити новий факт, важливо дати йому пояснення з позицій сучасної науки, розкрити його загальнопізнавальне, теоретичне або практичне значення.

Виклад наукових фактів має здійснюватися в контексті загального історичного процесу, історії розвитку певної галузі, бути багатоаспектним, з урахуванням як загальних, так і специфічних особливостей.

Накопичення наукових фактів у процесі дослідження - це творчий процес, в основі якого завжди лежить задум ученого, його ідея.

Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки.

Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки.

Питання методології досить складне, оскільки саме це поняття тлумачиться по-різному. Багато зарубіжних наукових шкіл не розмежовують методологію і методи дослідження. У вітчизняній науковій традиції методологію розглядають як учення про науковий метод пізнання або як систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів дослідження. Найчастіше методологію тлумачать як теорію методів дослідження, створення концепцій, як систему знань про теорію науки або систему методів дослідження. Методику розуміють як сукупність прийомів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом.

Методологія виконує такі функції:

визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;

направляє, передбачає особливий шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета;

забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;

допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки;

забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;

* створює систему наукової інформації, яка базується на об'єктивних фактах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.

Ці ознаки поняття " методологія" , що визначають її функції в науці, дають змогу зробити такий висновок: методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

Методологічна основа дослідження, як правило, не є самостійним розділом дисертації або іншої наукової праці, однак від її чіткого визначення значною мірою залежить досягнення мети і завдань наукового дослідження. Крім того, в розділах основної частини дисертації подають виклад загальної методики і основних методів дослідження, а це потребуе визначення методологічних основ кваліс1эікаційної роботи.

Під методологічною основою дослідження слід розуміти основне, вихідне положення, на якому базується наукове дослідження. Методологічні основи даної науки завжди існують поза цією наукою, за її межами і не виводяться із самого дослідження.

Методологія - вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності - має чотирирівневу структуру. Нині розрізняють фундаментальні, загальнонаукові принципи, що становлять власне методологію, конкретнонаукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкретних методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

5.Наукове дослідження і особливості його виконання.

Сучасне науково-теоретичне мислення прагне поринути у сутність досліджуваних явищ і процесів. Це можливо за умови цілісного підходи до об'єкту вивчення, розгляду цієї об'єкта у виникненні та розвитку, тобто. застосування історичного підходу до його вивченню.

Відомо, нові наукові результати й раніше накопичені знання перебувають у діалектичному взаємодії.

Краще і прогресивне їх старого перетворюється на нове і дає їй собі силу й дієвість. Іноді забуте старе знову відроджується новому суворо науковій основі і живе, як б друге життя, але у іншому, досконалішому вигляді.

Вивчати у науковому сенсі - це що означає вести пошукові дослідження, хіба що заглядаючи у майбутнє. Уява, фантазія, мрія, які спираються на реальні досягнення науку й техніки, є найважливішими чинниками наукового дослідження. Але водночас наукове вивчення - це обгрунтоване застосування наукового передбачення, це добре продуманий розрахунок.

Вивчати у науковому сенсі - це що означає бути науково об'єктивним. Не можна відкидати факти убік лише що їх важко пояснити чи знайти їм практичне застосування. Річ у тім, що сутність нового континенту в науці який завжди видно самому досліднику. Нові наукові факти і що навіть відкриття тому, що й значення погано розкрито, можуть довгий час залишатися у резерві науки не використовуватися практично.

Загальна схема ходу наукового дослідження

Весь хід наукового дослідження можна як наступній логічного схеми:

1. Обгрунтування актуальності обраної теми.

2. Постановка цілі й конкретних завдань дослідження.

3. Визначення об'єкту і предмета дослідження.

4. Вибір методів (методики) проведення дослідження.

5. Опис процесу дослідження.

6. Обговорення результатів дослідження.

7. Формулювання висновків, і оцінка отриманих результатів.

Обгрунтування актуальності обраної теми - є початковим етапом будь-якого дослідження. У застосування до дипломної, курсової роботі поняття " актуальність" має одній особливості. Дипломна робота, як зазначалося, є кваліфікаційної роботою, і те, як його автор вміє вибрати цю тему і наскільки правильно цю тему розуміє і оцінює з погляду своєчасності та соціальної значимості, характеризує його наукову зрілість й ефективну професійну підготовленість.

Висвітлення актуальності має не багатослівним. Починати її опис здалеку немає особливої потреби. Досить на межах одного машинописного сторінки показати головне - суть проблемної ситуації, з чого й стане видно актуальність теми. Отже, формулювання проблемної ситуації - дуже важливу складову запровадження. Тому є сенс зупинитися на понятті " проблема" докладніше.

Будь-яке наукове дослідження проводять у тому, аби здолати кривду певні складнощі у процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше відомі факти чи неповноту старих способів пояснення відомих фактів. Ці складнощі у найбільш чіткою формі проявляються в про проблемних ситуаціях, коли існуюче наукові знання виявляється недостатнім на вирішення нових завдань пізнання.

Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове знання ще прийняло розвиненою форми. Отже, проблема у науці - це суперечлива ситуація, потребує свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає й унаслідок відкриття нових фактів, які не укладаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто. коли одне з теорій неспроможна пояснити знову виявлені факти.

Правильна постановка і ясна формулювання нових проблем нерідко має менше значення, ніж розв'язання вони самі. Фактично, саме вибір проблем, а то й повністю, то дуже великі ступеня визначає стратегію дослідження загалом і напрям наукового пошуку особливості. Невипадково прийнято вважати, що сформулювати наукову проблему - отже показати вміння відокремити головне від другорядного, з'ясувати те, що відомо поки що невідомо науці про об'єкт дослідження.

Окремі дипломна і курсова робота дослідження намагаються розвиток положень, висунутих тій чи іншій наукової школою. Теми таких дипломної роботи можуть бути дуже вузькими, хоч як применшує їх актуальності. Мета подібних робіт полягає у вирішення приватних питань у рамках тій чи іншій вже апробованої концепції. Отже, актуальність таких наукових робіт у цілому слід оцінювати з погляду тієї концептуальної установки, якої дотримується дослідник, або ще наукового вкладу, що він вносить у розробку загальної концепції.

Тим більше що, здобувачі часто уникають брати вузькі теми. Це неправильно. Річ у тім, що роботи, присвячені широким тем, часто бувають поверхневими мало самостійними. Вузька ж тема проробляється глибше і докладно. Спочатку здається, що вона настільки вузька, як і писати ні про що. Але в міру ознайомлення з матеріалом це побоювання зникає, досліднику відкриваються такі боку проблеми, про які до того не мав.

Від докази актуальності обраної теми логічно можливість перейти до формулюванні мети проведеного дослідження, і навіть зазначити конкретні завдання, які слід вирішувати відповідно до цією метою. Це зазвичай робиться у формі перерахування (вивчити., описати., встановити., з'ясувати., вивести формулу тощо.).

Формулювання з завдань треба робити максимально старанно, оскільки опис розв'язання має становити зміст глав дипломної й додатковий курсовий роботи. Це важливо ще й оскільки заголовки таких глав народжуються саме з формулювань завдань проведеного дослідження.

Далі формулюються об'єкт й предмета дослідження. Об'єкт - це процес чи явище, породжує проблемну ситуацію та обраний вивчення. Предмет - те, що у межах об'єкта.

Об'єкт і є предметом дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою, як загальне та приватне. У об'єкті виділяється та його частину, яка служить предметом дослідження. На нього та його спрямоване основну увагу дослідника, саме предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка позначається на титулі як його заголовок.

Дуже важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження, які є інструментом з добування фактичного матеріалу, будучи необхідною умовою досягнення поставленого у такому роботі мети. Опис процесу дослідження - переважна більшість дипломної роботи, у якій висвітлюються методику та техніка дослідження з допомогою логічних законів і керував. Дуже важливий етап ходу наукового дослідження - обговорення її результатів, що ведеться на засіданнях профілюючих кафедр, рад, на засіданнях, де дається попередня оцінка теоретичної і з практичної цінності дипломної праці та колективний відгук.

Заключним етапом ходу наукового дослідження є висновки, які містять те нове і суттєве, що становить наукові і практичні результати проведеної дипломної роботи.

4. План-проспект семінарського заняття на тему " Наукове дослідження і методологія його виконання" з дисципліни " Основи наукових досліджень"

Метою семінарського заняття на тему " Наукове дослідження і методологія його виконання" є надання практичних навичок студентам про те, яким чином організовується процес наукового дослідження, які існують документальні джерела інформації.

Завданнями даного семінарського заняття є:

1. Розгляд теоретичних питань по плану лекції

2. Вирішення ситуаційних завдань, кросворду та тестових завдань по даній темі

План-проспект семінарського заняття на тему " Наукове дослідження і методологія його виконання" :

1. Привітання, оголошення теми заняття, пояснення плану роботи та перевірка присутності студентів;

2.. Розгляд першого теоретичного питання даної теми;

3. Доповідь та загальні висновки;

4. Розгляд другого теоретичного питання даної теми;

5. Доповідь та загальні висновки;

6. Розгляд ситуації по темі;

7. Вирішення кросворду

9. Вирішення тестових завдань з даної теми, як підсумок засвоєного матеріалу студентами академічної групи.

10. Підведення підсумків та оцінювання студентів.

Тести

1. Усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого спрямована діяльність дослідника--це…

А) мета дослідження;

Б) завдання;

В) актуальність.

2. … це суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами до його більш ефективного функціонування.

А) мета дослідження;

Б)проблемна ситуація;

В) актуальність.

3. ….- - обов'язкова вимога до курсової роботи.

А) мета дослідження;

Б) завдання;

В) актуальність.

4. … дослідження є частина об'єктивної реальності, на яку спрямована пізнавальна активність практичної і теоретичної діяльності дослідника

А) об'єкт дослідження;

Б) предмет.

5. … дослідження - це сторона об'єкта дослідження та його досліджувані якість і галузь використання, сутнісні зв'язки та відношення.

А) об'єкт дослідження;

Б) предмет.

Відповіді: А,Б,В,А,Б

Методика проведення семінарського заняття

Семінарське заняття - це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань у вигляді повідомлень, доповідей, рефератів тощо.

Семінарські заняття сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно впливати на соціальне становлення особистості.

Хронометраж семінарського заняття по темі " Наукове дослідження і методологія його виконання" :

6 хвилин - привітання, оголошення теми заняття, пояснення плану роботи та перевірка присутності студентів;

15 хвилин - розгляд першого теоретичного питання даної теми;

7 хвилин - доповідь та загальні висновки;

15 хвилин - розгляд другого теоретичного питання даної теми;

7 хвилин - доповідь та загальні висновки;

8 хвилин - розгляд ситуації по темі

10 хвилин - вирішення кросворду

10 хвилин - вирішення тестових завдань з даної теми, як підсумок засвоєного матеріалу студентами академічної групи.

2 хвилин - підведення підсумків та оцінювання студентів.

Для визначення ефективності проведення лекційного заняття проведемо аналіз хронометражу розгляду питань (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Хронометраж лекційного заняття

№ питання	Запланований час, хв.	Фактичний час, хв.	Відхилення, +-
1	15	16	-1
2	35	31	4
3	30	33	-3

Отже, з таблиці, ми маємо наступні висновки, що фактичні результати відрізняються від запланованих, а саме: на розгляд 1і 3 питань знадобилося на 1 і на 3 хв. більше, а на розгляд 2 питання знадобилося менше часу на 4 хв.

Аналіз перевірки знань студентів під час проведення семінарського заняття

Перевірку знань студентів було проведено, за допомогою усних відповідей студентів по темі заняття, тестів, ситуаційних завдань. Під час проведення семінарського заняття група проявляла високу активність і проявляла зацікавленість в вирішенні поставлених проблем.

Контроль знань студентів є складовою частиною процесу навчання. По визначенню контроль це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання.

Важливими в організації семінарських занять є підведення підсумків, аналіз виступів окремих студентів і роботи всієї групи, оцінювання їхніх знань, умінь формувати і відстоювати свою точку зору, визначення конкретних завдань на наступне заняття.

Поточний контроль - це оцінювання якості засвоєння студентом навчального матеріалу і рівня оволодіння вміннями та навичками, а також отримання певної кількості балів. Здійснюється у формі усного вирішення кросворду та розгляду ситуації під час семінарського заняття. Контроль стимулює розвиток студента. Навчальний контроль дозволяє керувати пізнавальною діяльністю студентів, реалізувати виховну функцію заняття, створювати умови для творчого оволодіння матеріалом.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал викладача, за допомогою якого можна простежити успішність навчання, як академічної групи в цілому, так і кожного окремого студента. Отримані студентами оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

Контроль, перевірка і оцінка результатів навчання - це складові частини навчально-виховного процесу, без яких неможливо уявити педагогічну взаємодію між студентом та викладачем.

Методів менеджменту, що були застосовані при поясненні тематичного матеріалу були переважно соціально-психологічні, а саме: підвищення соціально виробничої активності (обмін досвідом, моральне заохочення, обговорення, визначення проблем і перспективних цілей), удосконалення комунікацій (формування неформальних стосунків у групі), пропаганди та агітації, власний приклад, психологічного спонукання тощо.

Також були використані організаційно-адміністративні методи. Вони використовувались, переважно, на семінарських заняттях, а саме: регламентування (обов'язкове для виконання ситуації та тестів всіма студентами), нормування (були встановлені нормативи часу для виконання тестів і завдань), інструктування (ознайомлення студентів з умовами та правилами виконання завдань).

Економічні методи менеджменту були використані під час підготовки та підведення підсумків навчальної практики: планування та аналіз (у вигляді звіту з навчальної практики).

Методи викладання -- взаємодії між викладачем і студентами, під час яких відбувається передача та засвоєння знань, умінь і навичок.

Основні принципи, які я дотримувалась під час проведення лекційного і семінарського заняття були:

спрямованість навчання на вирішення завдань освіти, розвитку й виховання;

науковість;

систематичність і послідовність;

доступність навчання;

наочність;

міцність засвоєння знань, умінь та навичок.

Під час проведення лекційного та семінарського занять було використано такі методи викладання:

1. За характером подачі (викладення) навчального матеріалу: словесні, наочні.

2. За організаційним характером навчання: методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю та самоконтролю у навчанні.

3. За логікою сприймання та засвоєння навчального матеріалу: індуктивно-дедукційні, проблемні.

Висновки

Під час проходження педагогічної практики, використовуються різноманітні методи викладання, а саме:

За джерелом знань застосовувалися словесні та наочні методи під час проведення лекційного заняття;

У відповідності з етапом навчання використовувалися методи вивчення нового матеріалу на лекційному занятті та методи конкретизації і поглиблення знань на семінарському занятті разом з методами контролю і оцінки результатів навчання;

За способом керівництва навчальною діяльністю використовувалися методи безпосередні та опосередковані (методи пояснення педагогом на лекційному занятті та методи організації самостійної роботи студентів під час підготовки до семінарського заняття).

Під час проведення лекційного заняття був застосований пояснювально-ілюстративний метод, при якому студенти здобувають знання, слухаючи розповідь, лекцію, через презентацію у " готовому" вигляді. Сприймаючи й осмислюючи факти, оцінки, висновки, вони залишаються в межах репродуктивного (відтворювального) мислення. Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації. Його можна використовувати для викладення й засвоєння фактів, підходів, оцінок, висновків.

Під час проведення семінарського заняття був використаний частково-пошуковий, або евристичний метод. Його суть - в організації активного пошуку розв'язання висунутих педагогом раніше пізнавальних завдань. Процес мислення набуває продуктивного характеру, але його поетапно скеровує й контролює педагог під час заняття або самі студенти під час роботи з навчальними посібниками. Такий метод, один з різновидів якого є евристична бесіда, - перевірений спосіб активізації мислення, спонукання до пізнання.

Під час використання практичних методів викладання застосовувалися прийоми: постановка завдання, планування його виконання, оперативного стимулювання, регулювання і контролю, аналізу підсумків практичної роботи, виявлення причин недоліків, корегування навчання для повного досягнення мети.

У період науково-дослідної практики були застосовані наступні заходи:

1. Систематизація теоретичних знань для якісного виконання поставленої у темі випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня " магістр" науково-практичної задачі, вивчення і узагальнення літературних джерел за темою випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня " магістр" ;

3. Виконання експерименту для написання випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”;

4. Виконання індивідуального науково-практичного завдання, критичне осмислення теоретичної бази з метою якісного виконання випускної кваліфікаційної роботи та її захисту;

5. Підготовка до друку наукової статті;

6. Наукових конференціях;

7.Проведення методичного аналізу навчального матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння студентами;

8. Вивчення наукової методичної літератури з метою теоретичного осмислення і оптимізації реального навчального процесу.

Перелік використаної літератури

1. Абрамов В.I. Методологія системного підходу та наукових досліджень: Дослідницькі та інноваційні процеси в державній службі: Навч.-метод. посібник / В.I. Абрамов, В.Х. Арутюнов . - К.: КНЕУ, 2005 . - 178 с.

2. Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін: Навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2006. - 708 с.

3. Балягіна І.А., Богорад М.А., Ковальчук Г.О. Методика викладання економіки: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2005. - 341 с.

4. Березін О.В. Стратегія підприємства: навч. посіб. - К.: Ліра-К, 2010. - 224 с.

5. Ведмідь Л. А., Багрій Н. Л. Стратегічне планування та організація управління кадрами на підприємствах. - М., 2000. - 304 с.

6. Виноградський М.Д., Беляєва С.В. Управління персоналом: Навч.посібн. - К.: ЦНЛ, 2006.

7. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. для студ. магістр. / С.С. Вітвицька. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с.

8. Воронкова В. Г., Беліченко А. Г., Желябін В. О., Кириченко І. І., Ажажа М. А. Операційний менеджмент: навч. посіб. - Львів: Магнолія-2006, 2009. - 438с.

9. Гаєвській Б. А. Основи науки управління: Навч. посіб. - 2-ге вид. - К.: МАУП, 2008. - 243 с.

10. Герасимчук В.Г. Економіка та організація виробництва: підручник. - К.: Знання, 2007. - 687 с.

11. Горбунов В. М. Управління соціальним розвитком трудового колективу: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2006. - 198 с.

12. Гриньова В. М., Салун М.М. Організація виробництва: підручник. - К.: Знання, 2009. - 582 с.

13. Грицюк Е.О. Економіка підприємства: навч. посіб. - К.: Дакор, 2009. - 304 с.

14. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент: цільове управління персоналом організацій: навч. посібник. - К.: МАУП, 2008. - 350 с.

15. Довгань Л.Є. Стратегічне управління: навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2011. - 440 с.

16. Єгоршин А. П. Управління персоналом. - Н. Новгород: Вид-во Німб, 2007.- 285 с.

17. Ілляшенко С.М. Маркетинговий менеджмент: підр. - Суми: Університетська книга, 2009. - 1136 с.

18. Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень: навч. посібник / В.В. Ковальчук, Л.М. Моїсєєв . - 5-е вид . - К.: Професіонал, 2008 . - 240 с.

19. Колесников О.В. Основи наукових досліджень: навч. посібник / О.В. Колесников . - 2-ге вид., випр. та доп . - К.: Центр учбової літератури, 2011 . - 144 с.

20. Круш П.В. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2008. - 206 с.

21. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посібник / О.В. Крушельницька. - К.: Кондор, 2006. - 206 с.

22. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: навчальний посібник. - К.: Знання, 2005.- 486 c.

23. Курочкін А. С. Організація виробництва. - К.: МАУП, 2007. - 95 с.

24. Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень: Курс лекцій. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - 124 с.

25. Майданов А.С. Методологиянаучноготворчества / А.С. Майданов. - М.: URSS, ЛКИ, 2008. - 508 с.

26. Романчиков В.I. Основи наукових досліджень: навч. посіб. / В.I. Романчиков. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 254 с.

27. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі : навч. посіб. / З.І. Слєпкань. - К.: Вища школа, 2005. - 239 с.

28. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій / А.С. Філіпенко. - К.: Академвидав, 2005. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru

...