Формування читацьких інтересів семикласників активними методами навчання

Ознаки

Веселка

Різнокольорова, сонячна, яскрава, далека

Сонце

Золоте, гаряче, яскраве, пекуче, жовте

Квітка

Одноколірна, багатобарвна, запашна, польова, тощо.

5) Генерування ідей шляхом почергового приєднання до технічного об'єкта і його синонімів ознак випадково обраних об'єктів.

Наприклад, увівши в гірлянду синонімів ознаки квітки, можна утворити такі сполучення: одноколірний горизонт ; багатобарвний небосхил; гірський обрій; польовий небозвід, тощо.

Аналогічно одержують нові ідеї конструкцій, приєднуючи до гірлянди синонімів ознаки інших випадкових об'єктів - веселка, сонце , квітка, небо.

6) Генерування гірлянд асоціацій.

По черзі з ознак випадкових об'єктів, виявлених на четвертому кроці, генеруються гірлянди вільних асоціацій.

Генерування гірлянди асоціацій за першою ознакою випадкового об'єкта «веселка». Цією ознакою є слово «різнокольорова». Гірлянда асоціацій створюється шляхом постановки запитання: «Що нагадує слово «різнокольорова»?» Відповідь може бути такою: «різнокольорова тканина». Далі запитується: «Що нагадує слово «тканина»?» Воно може нагадувати сукню, полотно, одяг. Аналогічно, продовжуючи пошук елементів гірлянди асоціацій, можна збільшити довжину гірлянди. Сукня може нагадувати свято, вроду, літо, тепло, сонце тощо.

Гірлянда асоціацій у цьому випадку може мати такий вигляд: різнокольорова - тканина - сукня - свято - тепло - сонце тощо.

7) Генерування нових ідей;

До елементів гірлянди синонімів технічного об'єкта по черзі намагаються приєднати елементи гірлянди асоціацій.

Різнокольоровий обрій; Золотий небосхил; Одноколірний горизонт, тощо.

8) Вибір альтернативи. На цьому кроці вирішують питання: продовжувати генерування гірлянд асоціацій чи їх уже досить для підбору корисних ідей;

9) Оцінювання й вибір раціональних варіантів ідей;

Різнокольоровий обрій, золотий небосхил, тощо.

10) Відбір оптимального варіанта;

Відбір оптимального варіанта з раціональних здійснюється різними прийомами оптимізації. Досить простим і ефективним є метод експертного оцінювання.

Висновок: аналіз показує, що знайдені ідеї різноманітні за своєю суттю.

Отже, метод «гірлянд асоціацій» є дійсно незвичайним і рідко коли використовуваним у педагогічний практиці, пояснюється це виникненням ряду труднощів, що виникають при виконанні цієї методики. Головні з яких для активізації пізнавальної діяльності брак часу і непідготовленість учнів, для того щоб впровадити методику на уроці української мови, вчителя потребують вже підготовлених учнів, які б вже заздалегідь були проінструктовані щодо виконання вправ.

Однак, варто зазначити, що під час проходження педагогічної практики, було виявлено що вчителі намагаються застосувати методику «гірлянд асоціацій», але частково, пропускаючи декілька пунктів, оминаючи етапи, які потребують більше всього часу.

Метод "Мозковий штурм" означає вільне висловлення ідей, думок на задану проблемну тему (навіть. якщо вони фантастичні, неможливі у реалізації), але без критики та обговорення. Ці ідеї фіксуються, систематизуються й оцінюються.

Умова застосування методу:

1) у роботі беруть участь 5 - 7 учасників;

2) група працює півколом або в колі за одним столом;

3) обов'язкова участь модератора;

4) тривалість: 15 - 45 хв.;

5) кожна ідея фіксується учасниками або модератором;

6) відсутність критики або коментарів на адресу висловлюваних ідей.

Метод "Мозковий штурм" сприяє народженню значної кількості ідей при високій активності у часників, розвиває комунікативні здібності учнів, надає їм можливість самовиражатися та само реалізуватися.

Таблиця 2.5

Метод «Мозковий штурм»
Функції викладача	Функції учня
1) привітання та організація взаємного представлення; 2) входження в тему та висловлення перших ідей щодо вирішення проблемної ситуації; 3) записування усіх висловлених думок та ідей; 4) ненав'язливе залучення до висловлювання ідей усіх учнів; 5) акцентування уваги на нетрадиційних підходах до теми; 6) підбиття підсумків: - систематизація записаних ідей; - визначення логічної послідовності; - остаточний відбір ідей.	1) висловлювання своїх думокта ідей на задану проблемну тему; 2) акцентування уваги наодному проблемному питанні; фіксування ідей на папері; вироблення вміння уважнослухати й не перебиватиспівбесідника, бути уважним до думок та ідей інших учасників.

Покажемо на прикладі уроку.

Тема уроку: Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика.

Мета: навчати розкривати художній образ, розповідати про сприйняття Михайликом дорослого світу, його чутливість до всього прекрасного; розвивати образне мислення, пам'ять, зв'язне мовлення, творчу уяву; виховувати ставлення до природи як до джерела натхнення.

Робота за методом "Мозковий штурм" проводиться у чотири етапи:

1-ий етап (10 хв.): привітання, створення невимушеної атмосфери, взаємного представлення.

2-ий етап (5 хв.): входження в проблемну тему та початок подачі ідей на її вирішення.

3-ій етап (20 хв.): ненав'язливе залучення до участі всіх учасників і записування, навіть незначних, на перший погляд, висловлених думок.

4-ий етап (10 хв.): підведення підсумків - систематизація записаних ідеї, визначення логічної послідовності; остаточний аналіз.

У результаті роботи учні відповідають на питання:

• За допомогою кого і чого формується кругозір, світогляд героя? (Було багато ситуацій, в яких його родина навчила його любити природу Михайлик був дуже допитливим і полюбляв слухати розповіді діда, навчила мати допомагати, коли самому поміч не заважала б, та привила любов до природи)( Два фрагменти фільму)

• Що ви побачили в останньому фрагменті? Чому в хлопчиків були такі нажахані очі?

• Як хлопчик ставився до навчання у школі? Чим це пояснити? (Михайлик тягнувся до знань, він дуже хотів навчитись писати і читати, навіть коли був на вулиці сніг, можливо інші діти зраділи б, а хлопчик понурився)

• Чим вас приваблює цей персонаж?

Отже, проблема використання в дидактичному процесі креативних методів або розвивального навчання для активізації пізнавальної діяльності та читацького інтересу учнів шестикласників особливо актуальна на сучасному етапі становлення національної системи освіти і збагачення її новим змістом.

Із метою формування особистості учня в навчальному процесі сучасна дидактика рекомендує збагачувати традиційні методи навчання такими прийомами та способами, які сприяли б формуванню в суб'єктів навчання мотивації, активізації пізнавальної діяльності, майбутньої професійної діяльності та змістовних життєвих настанов, високого рівня активності й емоційної заангажованості в навчально-пізнавальної діяльності, створенню умов для активного самостійного набуття учнями загальнонаукових та професійних знань, навичок та вмінь.

Оскільки активний підхід до проблеми навчання припускає не вирішення готових дидактичних завдань, а генерацію, творче формування і опрацювання ідей, задумів і проектів у широкому соціальному аспекті життя, креативна технологія навчання має представляти собою спосіб виміру вихідної і основної установки професійної освіти.

В основі активних методів лежить залучення учасників навчання до діяльності; доведено, що людина найбільше вчиться і запам'ятовує якраз в процесі своєї діяльності. Громадська діяльність рідко є самостійною діяльністю, найчастіше вона відбувається в групі - креативні методи надають можливість такого групового навчання.

Учасники навчання приходять на заняття з величезним багажем практичного досвіду - про його значну частину не здогадуватиметься навіть найбільш досвідчений викладач - креативні методи дозволяють і викладачеві і груп і використовувати цей досвід для спільної користі.

Активні методи передбачають значну гнучкість - основне в них результат, а не реалізація попередньо визначеного дидактичного плану. Тому вони передбачають вільність, розслаблення та ігри, що значно сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці української літератури.

Отже, активні методи навчання у дидактичному процесі є доповненням, розширенням традиційних методів навчання лекції, доповіді, читання літератури і не спрямовані проти. Традиційні методи навчання завжди залишаться важливим елементом успішного навчання.

Висновки

Аналіз методичної літератури, наукових праць із досліджуваної нами проблеми, а також аналіз підручника української літератури, показав, що активізація пізнавальної діяльності з використанням ативних методів є важливою умовою розвитку творчої особистості учня, крім цього здійснюється формування пізнавальної самостійності та інтересу до навчання, що у свою чергу є одним із важливих завдань сучасної освіти.

Таким чином, у ході нашого дослідження, метою якого виступила розробка системи ативних методів для активізації пізнавальної діяльності учнів з вивчення української літератури в сьомому класі, нами були досліджені психологічні, дидактичні ті лінгводидактичні матеріали, у результаті чого ми змогли дійти певних важливих висновків щодо досліджуваної проблеми.

По-перше, проаналізувавши наукову літературу з проблеми формування читацького інтересу, ми визначили основні праці науковців - дослідників, у яких висвітленні питання активізації пізнавальної діяльності та низка інших проблемних питань, пов'язаних із досліджуваною нами проблемою; опрацювали і узагальнили аналізований матеріал, а також виокремили і дослідили низку питань, що безпосередньо стосуються позначеної нами теми і не були розглянуті у науковій літературі повно й детально, зокрема такі питання, як: використання основних положень когнітивної методики в активізації пізнавальної діяльності семикласників, системний підхід в активізації пізнавальної діяльності учнів, визначення конкретних шляхів і прийомів формування пізнавальної самостійності та пізнавальної активності шестикласників, удосконалення пізнавальних завдань у процесі вивчення навчального матеріалу, розробка системи креативних методів активізації пізнавальної діяльності учнів тощо.

По-друге, ми вивчили стан активізації пізнавальної діяльності учнів сьомих класів, визначили основні труднощі, пов'язані з реалізацією даного підходу, що полягають, насамперед, у відсутності чітких вимог до активізації пізнавальної діяльності учнів в цілому, зокрема ці вимоги лише позначені у діяльнісній (стратегічній) змістовій лінії чинної „Програми для 5 -12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання”; також труднощі полягають у відсутності методики та системи креативних вправ і завдань, спрямованих на забезпечення ефективної активізації пізнавальної діяльності шестикласників.

По-третє, опрацювання наукової літератури, аналіз програм і підручників з української літератури для сьомого класу, і визначення основних проблем, пов'язаних із реалізацією когнітивно-комунікативної методики навчання української літуратури на практичному рівні, дало нам можливість удосконалити методику забезпечення активізації пізнавальної діяльності й створити систему креативних вправ і завдань пізнавального характеру, що являють собою систематизований матеріал по активізації пізнавальної діяльності семикласників на уроках української літератури.

Якість засвоєння знань та рівень активності учнів суттєво підвищаться за умови використання ефективних методів активізації пізнавальної діяльності, яка передбачає спеціальну організацію роботи з в використанням різних методів навчання, у тому ж числі ативних. Слід зазначити, що для досягнення максимального результату активізації пізнавальної діяльності учнів оптимальним буде використання як традиційних. Так і активних методів у тандемі. Щодо системи ативних методів, то за основу дослідження були взяті сучасні нестандартні активні методики, які тільки набирають популярності серед вчителів - словесників в Україні: «Човниковий метод», «Снігова куля», «Метод креативного фрірайтінгу», «Метод АБВ», «Метод постав на голову», «Метод замальовування та записування ідей», «Рольова гра», «Метод гірлянд асоціацій».

Розроблена нами система активних вправ і завдань, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності та пізнавальної самостійності сем икласниківзабезпечує підвищення рівня пізнавальної активності учнів, їх зацікавленість у виконанні завдань пізнавального характеру і в змісті мовного матеріалу в цілому; можливість диференціації завдань за рівнями складності, що дає змогу вчителю поступово підвищувати рівень складності завдань як для всього класу, так і для учнів, які з легкістю справляються з завданнями нижчого рівня; активізацію всіх мисленнєвих процесів в учнів; легше засвоєння учнями нового матеріалу і, зокрема, літературознавчих понять завдяки систематичному розвитку їхніх пізнавальних умінь шляхом застосування вчителями пояснювально - елюстративного, проблемного, частково - пошукового, або еврестичного, дослідницького та інших методів, що забезпечують пізнавальну активність і самостійність учнів тощо.

Список використаної літератури

1. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие. Социально-психологические проблемы / В.С. Агеев. - М.: Психология и педагогика, 1990. - 538 с.

2. Актуальні проблеми читання сучасних школярів: Сб. ст. - З. -П., 1977.-156 с.-(ЛГИК; Т.35).

3. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / А. М. Алексюк. - К. : Рад. школа, 1981. - 206 с.

4. Артем'єва М. Читання дітей до 14-літнього віку // Виховання і навчання / М. Артем'єва.-М., 1887.-N1.-С. 1-9.

5. Біленька Л.І. Про деякі проблеми вивчення дитячого читання на сучасному етапі // Сов. Бібліотекознавство / Л.І. Біленька.-1975.-N4.-С.11-69.

6. Бочкарьова Т.І. Особливості прояву самосвідомості підлітків і старших школярів при сприйнятті художньої літератури // Психологія особистості і педагогічних психологія.-Л., 1971.-С. 132-146.

7. Вивчення читача і читацьких інтересів в бібліотеках за кордоном.-М., 1980.-28 с.-(Бібліотекознавство і бібліографознавство: Наук. реф. сб. / ГБЛ; Вып.2).

8. Волинський М.А Актуальні проблеми й методи вивчення читання: (До вопр. про соц.-психол. исслед. читання [в країнах Західної Європи]) // Бібліотекознавство і библиография. за кордоном М.А. Волинський, Іванова Е.І.. -1976.-Вып.58.-С.3-19.

9. Володько В.М. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність як один з методів розвитку творчих здібностей. Вища і середня педагогічна освіта / В.М. Володько, Іванова Т.В.. - Київ, 1993. - № І6. С. 62.

10. Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5 класі / Н.Й . Волошина. - К.: Педагогічна думка, 1997. - 174 с.

11. Волошина Н. Й. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення літератури / Н. Й. Волошина. Ї К. : Рад. школа, 1985. - 102 с.

12. Волошина Н. Й. Уроки позакласного читання у старших класах / Н. Й. Волошина. - К. : Рад. школа, 1988. - 174 с.

13. Выготский Л. C. Мышление и речь / Л. С. Выготский. - М.: Лабиринт, 1996. - 414 с.

14. Галузинський В.М. Педагогіка: теорія та історія / В.М. Галузинський, Євтух М.Б. - Рівне. С. 62-185.

15. Ґудзик І.П. Робота над змістом твору // Початкова школа / І.П. Ґудзик - 1993. - №11. - С.16-19.

16. Донченко Т. К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови / Донченко Т. К.. - К.: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. - 251с.

17. Жабка О.Д., Читач як об'єкт дослідження // Наукові і технічні бібліотеки / О.Д. Жабка, Соколова Т.В. - 1996. - N6.-С.15-27.

18. Загальна психологія: навч. видання /За ред. О. Скрипченко, Л. Долинської. - К.: “А.П.Н.”, 1999. - 720 с.

19. Інтерактивні технології на уроках української літературі / Укладання Раїси Орищин, Людмили Залюбовської. - Тернопіль: підручники і посібники, 2009. - 72 с.

20. Інтерактивні технології на уроках української словесності / Укладач Раїса Орищин. - Тернопіль: підручники і посібники, 2010. - 160 с.

21. Кесаманлы Ф.П., Оржешковская Л.М., Ткач Г.И. Учебные модули как активний метод обучения. // Активные методы обучения в системе подготовки специалистов и руководителей: Сборник научных трудов.-Ленинград, 1989.- С. 121-123.

22. Компетенція і компетентність: проблеми, пошуки, рішення// Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія “Педагогічні та історичні науки”. - 2006. - № 61. - С.173-184.

23. Копчук А.М. Виховання читацьких інтересів учнів / А.М. Копчук.-К.,1985.-с.27.

24. Кучерук О. А. Перспективні технології навчання в шкільному курсі української мови: Навчальний посібник / О. А. Кучерук. - Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - 182 с.

25. Лернер И.Я. Методы обучения // Дидактика средней школы / Под ред. М. А. Данилова и М. Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1975. - 268 с.

26. Ляудис В.Я. Методика преподавания психологии / В.Я. Ляудис.- Из-во Московского Университета, 1989. - 78 с.

27. Максименко С.Д. Общая психология / Максименко С.Д. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1999. - 528 с.

28. Марголіна А. Формування читацьких навичок у дітей та підлітків / А. Марголіна // красній-бібліотекар.1928.-№1.-С. 43-45.

29. Методика викладання української літератури в школі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2011. - 144 с.

30. Методические рекомендации по классификации методов активного обучения.- Киев , 1982.-15 с.

31. Методичні засади формування читацької компетенції// Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №7. - С.10-14.

32. Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 2 / Упоряд. О.М.Чхайло - Х.: Вид. група «Освіта», 2007. - 208 с.

33. Ништа Л.Г. Шляхи формування педагогічної спрямованості студентів засобами позааудиторної роботи. // Вища і середня освіта.-Київ, 1989.-№ .-С. 68-71.

34. Общая психология /Под ред. А.В. Петровского. - М., 1970.

35. П'ятакова Г.П., Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі. Навчально-методичний посібник для студентів та магістрантів вищої школи / П'ятакова Г.П., Заячківська Н.М. . - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - 55 с.

36. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середній школі /Євген Андрійович Пасічник. - К.: Ленвіт, 2000. - 384 с. Педагогика. /Под. ред. Ю.К.Бабанского/. - Москва, 1988.- С. 386-412.

37. Педагогіка. /3а редакцією М.Д.Ярмаченка/. - Київ, 1986.- С. 164-190.

38. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник/ За заг. ред. С. П. Бондар. - Рівне: Тетіс, 2003. - 200 с.

39. Півнюк Н. Проблема дитячого читання в національному вимірі / Н. Півнюк // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2008. - № 7/8. - С. 20-21.

40. Плиско К. М. Принципи, методи і форми навчання української мови. - Харків, 1995. - 232 с.

41. Пометун О. І. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання : науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; за заг. ред. О. І. Пометун. - К. : А.С.К., 2005; 2006. - 192 с. : іл. - Бібліогр.: с. 186-189.

42. Психологія /За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 560 с.

43. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / М.Рубінштейн. ? СПб.: Питер, 1999. ? 720 с.

44. Рубінштейн М. Виховання читацьких інтересів у школярів / М.Рубінштейн. -М.: Просвещение, 1950.- С. 99.

45. Рубцова Т.В. Формування в учнів читацьких інтересів.-К., 1959.-С.10.

46. Сафарян С. Проблеми формування читацької компетенції школярів у світлі сучасного змісту шкільної літературної освіти / С. Сафарян // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2008. - № 10. - С. 4-6.

47. Ситченко А. Формувати читацьку компетентність : про науково-педагогічні засади цієї роботи / А. Ситченко // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2007. - № 10. - С. 49-53.

48. Солдатенко М.М. Самостійна пізнавальна діяльність як найважливіша умова формування спеціаліста / М.М. Солдатенков, Сусь Б.А // Вища і середня освіта. - Київ, 1994. - № 7. - С. 39-44.

49. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5 т. - К.: Рад. школа, 1976. - Т. 2. - 670 с.

50. Творчо-дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках української словесності. - Тернопіль: підручники і посібники, 2009. - 144 с.

51. Тихомирова І. І. Читач художньої літератури в дитячій бібліотеці, формування інтересів та смаків / І. І.Тихомирова. - К., 1986. - С.5-6, 37.

52. Інтерактивні методи навчання / О.М. Удовенко // Управління школою. - 2004. - № 34. - С. 11-13.

53. Умнов Б.Г. Читацький інтерес як наукове поняття / Б.Г. Умнов // Тр. ЛГИК.-1967.-Ст.16.-С.40-97.

54. Фасоля А. Літературна освіта: компетенції, компетентності, знання, уміння і навички / А. Фасоля // Українська література в загальноосвітній школі. - 2012. - № 6-7. - С. 26 - 31.Фіцула М.М. Педагогіка . - Тернопіль, 1997. - С. 132-143.

55. Формування читацької компетенції в контексті сучасної методичної парадигми// Науковий вісник Чернівецького національного університету “Серія педагогіка і психологія”. - 2006. - Вип. 300. - С.184-194.

56. Фурман А. Технологія створення граф-схем навчальних курсів у модульно-розвивальній системі / А. Фурман // Рідна школа. - К., 1997. - №2. - С. 25-78.

57. Хорошковська Т. О. Сучасний погляд на читацькі вміння та їх вимірювання в основній школі / Т. О. Хорошковська // Українська мова і література в школі. - 2008. - № 3. - С. 58-61.

58. Читацька компетенція в загальній системі компетентностей// Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко. - 2006. - № 1. - С.62-72.

59. Чередніченко С. Читацька компетенція як різновид загальної компетенції учнів / С. Чередніченко // Наука і освіта. -2005. - №3-4. - С.66-68.

60. Шамова Т. И. Активизация учения школьников / Т. И.Шамова. - М.: Педагогика, 1982 - 208 с.

61. Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. - 544 с.

62. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри - активна форма підготовки майбутніх вчителів / П.М. Щербань // Вища і середня педагогічна освіта. - Київ, 1993. - №6.- С. 68-73.

63. Шиліна Г. Інтерес до читання / Г. Шиліна. - Режим доступу: http://shilina-galina.blogspot.com/p/blog-page_2735.html

64. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах: навч. посіб. / П. М Щербань. - К.: Вища шк., 2004. - 207 с.

65. Шуляр В. Компендіум понять у просторі методики викладання літератури на компетентнісній основі / В. Шуляр // Українська література в загальноосвітній школі. - 2008. - №7- 8. - С.33-35.

Додаток А

Додаток Б

Конспект уроку з використанням методу «Мозковий штурм» проведеного у 7-А класі

Тема: Звичаї, традиції українців на сторінках повісті «Гуси-лебеді летять». Символ образу гусей-лебедів.

Мета: поглиблювати знання про звичаї і традиції українського народу; вдосконалювати вміння характеризувати образи,виховувати інтерес до народних звичаїв та традицій, розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, творчу уяву; виховувати патріотичні почуття, гордість за яскравих представників української літератури.

Теорія літератури: символ(гуси-лебеді).

Обладнання: картки,ілюстрації, роздатковий матеріал.

Зміст уроку

Ліна Костенко написала:

Душа летить в дитинство,

Як у вирій,

Бо ій на світі тепло тільки там.

I. Організаційний момент.

-Доброго дня. Я ще раз вітаю вас. Наш урок буде дуже продуктивним. Кожен зможе розповісти про свою родину, висловити власні думки. (1хв)

II. Актуалізація опорних знань (7хв)

Ш «Літературний диктант» (11питань)

1. Хто вітав завжди людей своїм розважливим «так-так-так» (стара качка).

2. Чим сонце відмикало землю? (ключами)

3. Що майструють стельмахи? (вози)

4. Заради того щоб Михайлик навчався у школі батько продав? (корову)

5. Хто привчив Михайлика любові до природи та тварин? (Мати)

6. Над чим чаклувала мати, а дід сміявся? (над насінням)

7. Кому допоміг Михалик пригостивши насінням? (бідній жінці з дочкою)

8. Хто найчастіше у снах марився хлопцю? (лебеді)

9. Який вчинок зробив батько заради навчання сина? (носив в школу на руках)

10. Яка одежа назавжди залишиться у пам'яті хлопчика?( «кирея»)

11. Тепер головне свіжа сорочка, та чиста..? (совість)

Ш Перевірка домашнього завдання. (3-4хв)

Перевірка знайдених цитат з повісті з описом природи.

III. Індивідуальне завдання ( Виконує Настя Сосновська)(7хв)

- Що цікавого ви побачили в доповіді Насті?

-Який висновок ми можемо зробити? (Слова це одна з традицій якої дотримуються українці).

-Ми живемо в той час коли люди вимушені поїхати за кордон в пошуках кращої долі, не забувають своє коріння, навіть далеко від своєї Батьківщини.

IV. Оголошення теми і мети уроку

Бесіда про звичаї, традиції і символи українців. (2хв)

Чарівною казкою дитинства здається нам повість М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять», неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення в дорослий період життя.

Він знайомить нас із багатьма чудовими героями, але головним героєм є дивний світ природи. Красі і владі природи підкорені всі у повісті: і дід Дем'ян, і мати яка довіряє землі свої болі і радощі, прохаючи, щоб вона родила для всякого, і Люба, ця маленька лісова царівна, яка знає багато таємниць природи.

Вся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. Ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд. Відчувається , що письменник глибоко шанує народні традиції, обряди та звичаї.

Ш «Мозковий штурм»(5-7хв)

- Як на вашу думку що таке звичай?( мультимедія-запис учнями у зошит)

Звичай - загальноприйняті правила, які здавна чинні в громадському житті, побуті народу, суспільної групи.

- Що таке традиція?

Традиція-досвід, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично й передаються з покоління в покоління.

- Яких традицій дотримується ваша родина?

- А які традиції та звичаї ви побачили у повсті « гуси-лебеді» (вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба. У повісті Стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, , до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. Навіть процес праці, нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом.)

- Чи з'явилося у вас бажання ввести якісь традиції у свою родину.

Ш «Пошукова робота»(10хв)

- Знайдіть у тексті звичаї та традиції українців, про які згадував М. Стельмах у своєму творі.

- Ми поділимось на три команди, тобто за рядами. Перший ряд готує цитати з тексту пов'язані з календарною обрядовістю, другий-родинно-побутові звичаї та традиції, а третій - про ті які виховують.

К-О:

1. Традиційний хліборобський початок року - навесні. («Тепер, внучку, геть чисто почне все оживати»

2. Сонце й Місяць - родичі-небожителі, у владі яких життя на землі (« Я коїсь доброї години гляне сонце із свого віконечка»).

3.Щедрування попід вікнами («З щедрівок, які взимку виспівували, я з дитинства ще знав, що за плугом навіть сам Бог ходв, а Богоматір носила їсти орачам»).

Виховне:

1. Повага до жінки в родині Стельмахів. (« Де ж це видано таке жалувати в селянстві жінку»)

2. Виховання у дітей, поваги до праці.(« І наоралися, і насіялися, і накосилися його всі біляві сини й онуки.

3. Засудження ледарства, недбальства, безгосподарності. («І хоч я лише з пісеньки знаю цю бабу, що полінувалася сушити опеньки, але гуджу її, несхвально похитую головою..»)

Р-П

1. Коли помирає людина, на подушку кладуть запашне зілля, проводжаючи в останню дорогу. («Через три дні дід спочивав у домовині»)

2. Подружжя, породжене справжнім коханням, будує міцну родину; чоловік і дружина помирають майже одночасно - паралель із лебединою вірністю.

(«Недовго пережила його й дружина»).

- Лебедина вірність, це символ кохання. Хто знає відповідь? Що ж таке символ?

(стор. 117) Цей термін ви вдома запишете у себе в літературознавчі словники.

- Що символізує обрах гусей-лебедів у повсті? (Символ підкреслює казковість дитячого світу головного героя, це символ золотого дитинства, сповненого любові й тепла рідних людей,символ родинного затишку).

- А які ще символи ви побачили у повісті?(мультим)

1. Символ насіння.

-Чи задумувалися ви, чому Михайлик саме насінням пригостив жінку з дитиною?Чому саме над насінням мати чаклувала?

Насіння це є символ родючості, початку нового життя.

2. Символи духмяних травичок.

-Які травички лежали в останнє на подушці у діда? (любисток, материнка, шавлія).

1. Материнка -- символ материнської любові та здоров'я дітей.

Повір'я і традиції, пов'язані з материнкою:

§ На Купала хлопці кропили напоєм з материнки дівчат від нечистої сили.

§ Дівчина, яка вирощує материнку, матиме багато талантів.

§ Проводжаючи у далеку дорогу, мати давала своїй дитині вишитий рушник із загорнутим пучечком сухої материнки (на пам'ять про батьків, дім, юність, перше кохання тощо).

§ За травою для зілля ходили три рази до схід сонця, викупавши в ньому дитину, воду виливали на три плоти, три дороги, три межі.

2.Любисток- символ любові, злагоди, «чар-зілля» на любов.

3.Шавлія- Вважали що шавлія магічна рослина, з допомогою котрої можна було приворожити коханого.

- 3. Символ свіжої сорочки, та чистої совісті.

- Як ви розумієте цей символ?

V. Рефлексія уроку (усно).

Ш «незакінчене речення»

-Варто пам'ятати: тільки тоді народ буде безсмертним і самобутнім, коли…

-То ж нехай у ваших душах залишиться тільки гарні спогади про дитинство, а гуси - лебеді приносять на крилах щастя…

VI. Оцінювання

VII. Домашнє завдання(1хв)

- *Намалювати зображення одного з обрядів чи традицій.

- Переказ уривку з повісті.

- Завдання на стор. 117 №6.

Размещено на Allbest.ru

...