Естетичне виховання молодших школярів на уроках читання під час вивчення ліричних віршів

Для повноцінного сприйняття ліричних текстів учні повинні пройнятися емоційним станом ліричного героя, пережити те, що його хвилює, тішить, засмучує. Це важко для молодших школярів, бо їх емоційна сфера недостатньо розвинута для того, щоб повною мірою співчувати тому, про що йде мова в поезії. Головний напрямок роботи вчителя під час читання ліричних віршів полягає в тому, щоб розвинути емоційний бік духовного життя дитини, досягти зацікавленого ставлення до твору, що вивчається.[28;65]

Таким чином, перше завдання, яке доводиться вирішувати вчителю під час вивчення ліричних творів, - навчити дітей розуміти поетичний текст.

Друга трудність, яка виникає у процесі вивчення ліричних творів, полягає в сприйнятті дітьми образності тексту. Таке сприйняття вимагає певного рівня поетичного розвитку дитини, але, як свідчить практика, образність поетичного висловлення думок не завжди доступна молодшим школярам. Тому часто зустрічається "неправдива" виразність читання ліричних творів, тобто неправильне використання виражальних засобів під час читання, помилкове або неточне розуміння тих чи інших слів і виразів. Ось чому вчитель повинен звернути особливу увагу на образність мови ліричних віршів, включивши цю роботу як основну в аналіз твору.

Таким чином, друге завдання вчителя під час вивчення ліричних творів - це поєднання роботи над образними засобами мови з аналізом змісту вірша. Адже форма та зміст єдині, а вибір і використання певних виражальних засобів відповідає ідейному задуму поета. Аналіз ліричного вірша передбачає вирішення таких завдань: а) сприяти розумінню школярами змісту твору; б) поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають в учнів під час читання поезії.

Аналіз здійснюється за такими взаємопов'язаними напрямками: а) аналіз змісту (Про що йде мова у вірші? Яка думка здається найважливішою?); б) робота над виразністю читання (Як це треба прочитати?); в) аналіз образних засобів (Як сказано у вірші? Прочитай!).

Останній напрямок аналізу не можна ні в якому разі залишати поза увагою: в результаті аналізу образних засобів діти усвідомлюють особливу виразність, красу, емоційність поетичного слова. Так, перечитуючи з учнями вірш Василя Грінчака "Білі ночі", учитель просить їх відшукати ті рядки, у яких автор описує красу весняного цвітіння. Діти знаходять: "Все потопає у білім мареві цвітіння, і села в пору цю здаються поміж зеленими полями неначе білі острови". Учитель запитує: "Чому поет називає села в білому цвіту білими островами серед зелених полів?"; "З чим поет порівнює місяць?"; "Які почуття автора передають слова "стоїш, дивуєшся, вдихаєш медовий запах черешневий"?".

Щоб навчити дітей розуміти образність ліричного вірша, відчувати естетичне задоволення від вдало дібраного автором слова, вчитель може використовувати прийом, суть якого полягає в заміні авторського слова чи словосполучення близьким за значенням (синонімічним) словом і в усвідомленні на основі зіставлення особливої виразності, краси, емоційності поетичного тексту. [12;25]

Третя трудність роботи над ліричним твором полягає у виборі прийомів розвитку мовлення дітей на основі змісту вірша. Відомо, що ліричні твори не переказуються. Замість перекладу, для розвитку мовлення і розвитку внутрішнього "бачення", тобто образних уявлень на основі прочитаного, використовується прийом словесного і музичного ілюстрування тексту. Цим видам роботи може передувати розгляд ілюстрацій. Учитель говорить: "Подивіться на ілюстрацію до цього вірша. Можемо ми віднести її до всього твору чи до якоїсь його частини? Що зобразив художник на картині? Що він намалював у центрі картини? Вдалині? Які фарби вибрав художник для своєї картини? Який настрій вони створюють? Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша".

Під час словесного малювання, тобто відтворення картини за допомогою слів, текст вірша ділять на мікро-картини, які слід зачитувати, уточнюючи в процесі читання зміст кожної. Діти зачитують кожну строфу і з допомогою вчителя, який спрямовує їх уяву, відтворюють словесні картини. При словесному малюванні вчитель пропонує дітям такий план:

1. Кого і що я намалюю на картині?

2. Як я намалюю: яким буде передній і дальній план картини, як на ній будуть зображені головні персонажі?

3. Які фарби допоможуть мені передати зміст?

Музичне ілюстрування в шкільній практиці, на жаль, використовується вкрай рідко. А це дуже цікавий і корисний вид роботи, здатний створювати сильний емоційний заряд, а емоційність уроку читання, як відомо, надзвичайно важлива для повноцінного сприйняття тексту.

Четверта трудність виникає під час роботи над виразністю читання. Річ у тім, що виразність читання виявляє ступінь розуміння того, що учень читає, а з іншого боку - піднімає розуміння на більш високий рівень. Ось чому під час вивчення ліричних творів величезне значення для розуміння їх змісту, проникнення в образну тканину поетичної мови має саме виразне читання. Практика засвідчує, що аналіз сам по собі не забезпечує виразного читання поезії учнями. Звідси випливає необхідність спеціальної роботи над виразним читанням ліричних текстів.

Над якими ж засобами виразності читання вчителю потрібно працювати в першу чергу? Це передусім методика мовлення, тобто мелодичне підвищення та пониження голосу. Саме мелодичні зміни роблять читання ліричних творів яскравим і виразним. Під час розвитку думки голос підвищується, при завершеності - знижується. Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу.

Робота над мелодикою мовлення, як і над іншими засобами виразності, може включатися в аналіз ліричного твору (Як це потрібно прочитати?). Але недостатньо працювати лише над ліричними віршами, вміщеними в підручниках. Необхідно використовувати і додатковий матеріал - невеликі вірші, які діти легко вивчають напам'ять.

Працюючи над логічними наголосами, учитель пропонує дітям: "Давайте спробуємо знайти в кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі".

Велике значення для виразного читання ліричних віршів має робота над гучністю. Вміння читати вірші з нормальною гучністю є дуже важливою ознакою виразного читання. Крім того, на фоні нормальної гучності окремі частини ліричного твору можуть читатися голосніше або тихіше. Зміна її пов'язана зі змістом висловлювання і допомагає читцю в розкритті основної думки твору. В цьому випадку зміна гучності голосу є одним із важливих інтонаційних засобів виразності. Наприклад, під час читання вірша Володимира Сосюри "Любіть Україну", що відкриває підручник "Читанка" для 4(3) класу, вчитель звертає увагу дітей на необхідність саме голосного читання, оскільки в цьому творі яскраво звучить почуття гордості поета за рідну країну, глибокої поваги до неї.[16;32]

Залучення дітей до активного творчого пошуку під час вивчення ліричних творів, цілеспрямована робота над виразністю їх читання принесе дітям радість і задоволення, зробить методику читання ліричних віршів більш досконалою.

Висновки

Останнім часом на сторінках українських видань почастішали нарікання на те, що література в школі викладається вкрай примітивно. З цим, на жаль, важко не погодитись. Об'єктивні причини такого стану відомі, вони неодноразово обговорювались у різних офіційних установах, однак це суттєво не вплинуло на якість програм і підручників, методи викладання. І досі в школі превалюють застиглі інформативні форми навчання, які не спонукають дітей глибоко розуміти і серцем сприймати мистецтво слова.

Шкільна практика ще далеко не завжди вчить дітей бути чесними, людяними, справедливими, совісними, одне слово, не формує в учневі духовно багату особистість, "яка співвідносила б свої вчинки з вічним, що передається з покоління в покоління, уявленням про призначення людини. [34;6]

Формування цілісного емоційного сприйняття молодшими школярами високохудожніх зразків літератури виступає важливою передумовою успіху в підготовці дітей до літературної творчості. Мова поетичних творів викликає «...естетичні переживання. Почуття краси слова, яке притягує, бажання повторювати його - вчитуватись. Прислухатись до тексту, немовби вбирати його в себе, співпереживаючи його звучанню і переливам смислу ». Якщо у дитини в результаті вмілого педагогічного керівництва виникне співчуття до героїв, то воно перетвориться на співчуття до реальних людей.[25;17]

Великому сплеску позитивних емоцій та формуванню естетичної позиції молодшого школяра сприяє переживання почуття краси. Дослідник проблеми розвитку літературних здібностей молодших учнів О. Я. Савченко наголошує на тому, що «...дітям цього віку доступні естетичні враження від краси спостережуваного, від краси стосунків, від зробленої речі». Чуйність і сприйнятливість до краси в дитячі роки незрівнянно глибші, ніж у наступні періоди розвитку особистості. Треба насичувати навчальну діяльність замилуванням красою, щоб пам'ять, мислення. Уява учнів збагачувались яскравими образами, які западають у душу, активізують мислення і мовлення.[29;7]

Слово про красу викличе естетичну дію на дитину, якщо вона побачить її своїми очима. Молодшим школярам, як правило, важко уявити емоційно-образний зміст вірша, тому що вони сприймають тільки сюжет, окремі деталі, а не цілісну пейзажну картину з певним настроєм.

Завдання вчителя - навчити бачити гру фарб, помічати нові відтінки звуків, робити щоденні дивовижні відкриття. Завдяки вчителю дітям може відкритись чудова музика природи: глибина синього неба, відображення сонця у прозорих краплинах ранкової роси, сірі нитки дощу в похмурий осінній день, тендітний дзвоник першого проліску, ласкавий шепіт хвиль і теплий запах липневого степу.

Споглядання і слухання, емоційне переживання побаченого і почутого - це перше віконце у світ краси і творчості. Важливу роль у цьому відіграють подорожі, екскурсії, походи, спостереження за явищами природи, поетичні образи та яскраве слово вчителя .

Джерелом духовного збагачення і розвитку почуттів дитини є вплив музики та образотворчого мистецтва. Музика створює сприятливий емоційний фон для виконання літературно-творчих видів завдань. Складання творів-описів, віршів - поетичних картин природи, казок під тихе звучання музики стимулює кольоровість уяви, вивільнює дивергентне мислення, яке активізується в стані релаксації.

Мистецтво розвиває і формує уяву, виробляє вміння узагальнювати, бачити ціле в частині (одна з найважливіших ознак творчого мислення!). Відомо, що всі найвизначніші наукові відкриття, які нині служать людині, попервах з'являлися на світ у формі художніх образів - художнє осмислення явищ завжди передує науковому. Тому емоційно розвинена, обдарована творчою уявою людина, природно, йде в авангарді свого часу. [3;17]Щодо літератури, то з-поміж усіх видів мистецтва вона відіграє особливо активну роль у формуванні моральних, політичних, атеїстичних поглядів людини. Лірика ж наймобільніша зі всіх родів літератури і має найбільші потенціальні естетично - виховні можливості. Тому вивчення її в школі вимагає особливої уваги та ґрунтовної підготовки вчителя.

Чим складніша образна система поезії, тим більшого досвіду, емоційного та інтелектуального розвитку вимагає вона від учня для її сприймання. Без розвиненого асоціативного мислення неможливе повноцінне засвоєння художнього твору. Робота учня над його асоціативною структурою іде в тому ключі, який задається автором. Та водночас школяр повинен учитися давати і свою оцінку зображеному, послуговуючись уже раніше виробленими естетичними критеріями. Якщо цей оціночний досвід недостатній, учень, йдучи за логікою емоційних зв'язків, легко може збитися на манівці стереотипного, звичного асоціювання. Поєднання впливів різних видів мистецтв збагачує та урізноманітнює чуттєвий досвід молодшого школяра. Образотворче мистецтво дає змогу дитині всебічно сприйняти зорові образи. У взаємодії з точним, образним словом вони дають емоційно-образну основу для дитячого мовленнєвого фантазування.[18;6]

Як стверджують педагоги і психологи, не всі діти мають розвинене художнє бачення дійсності. Більшість із них сприймає намальовані предмети, природу у їх реальному значенні. Завдання вчителя - так організувати розглядання, щоб активізувати індивідуальне сприйняття, стимулювати емоції з приводу побаченого .

Отже, лірика - це безпосередній вияв в образі ліричного героя настроїв, думок і почуттів автора, породжених впливом об'єктивної дійсності, які передаються засобами своєрідно організованої ритмічної образно-емоційної мови. Слід ще додати, що в ліриці тісно переплітаються почуттєве і раціональне, свідоме і підсвідоме, реальне й уявне, осмислене й інтуїтивне, соціальне й індивідуальне, особисте і загальне.

ліричні вірші урок виховання

Список використаної літератури

1. Бандура О. Вивчення художнього твору // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - № 1. - С. 2- 8.

2. Бех І. Особистісно-орієнтоване навчання: Науково - методичний посібник. - К.: ІЗИН, 1998.

3. Выготский Л.С. Психология искусства. - М. - 1968.

4. Дорошенко С.І. Методика викладання української мови. - К., 1992.

5. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.

6. Галузева В. Чарівний світ українського слова на кожному уроці//Початкова школа. - 2002. - №1.

7. Гинзбург Л.Я. О лирике. - М. - 1975.

8. Глухенька К. Пошуки неповторної краси // Образотворче мистецтво. - 1974. - №3. - С. 23-25.

9. Ґудзик І.П. Робота над змістом твору // Поч. школа. - 1993. - №11. - С. 16-19.

10. Джерельце. Збірник художніх творів для учнів молодшого шкільного віку. Упорядник Л.М. Кіліченко. - Київ: Радянська школа, 1989.

11. Зуєнко М. О. Стильовий аналіз ліричних творів/М.О. Зуєнко//Всесвітня літ. в середн. навч. закл. України - 2006. - №1-С. 11-16.

12. Калініна Л. Естетичне виховання молодших школярів як соціально-педагогічна проблема // Рідна школа. - 2006. - № 3. - С. 24-26.

13. Клочек Г.Д. Поетика і психологія. - К.: Вища школа, 1990. - 48 с.

14. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, наказ Міністерства освіти і науки України від 25 лютого 2004 року № 151/14.

15. Котирло В.К. Початковий період у навчанні школярів. - К.: Т -во "Знання", 1985.

16. Коломієць Н. Роль виразного читання в естетичному вихованні підлітків // Рідна школа. - 2003. - № 3. - С. 32.

17. Малі Л. Навчання виразному читання ліричних віршів //Початкова школа. - 1990. - №7. - З. 30 - 35.

18. Миропольська Н.Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: теорія і практика. - К.: Парламентське видавництво, 2002.

19. Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. - М., 1976.-С. 36-60.

20. Методика викладання української мови. - К., 1989. - с.324.

21. Наумчук М.М., Наумчук І.І. Творчий підхід до роботи з текстом // Поч.школа. - 1996. - №4. - С. 15 - 18.

22. Нефедова Л. Читання пейзажної лірики у 2 класі // Початкова школа. -1986. - №9. - З. 22 - 26.

23. Пархоменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання //Поч.школа. - 1997. - №7. - С. 44 - 48.

24. Савченко О. Я. Методика читання в початкових класах: посіб. для вчителя/О. Я. Савченко.-К.: Освіта 2007.-337с.

25. Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст //Поч.школа.-1996.-№12.-С. 17-21.

26. Скіпакевич О.В. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання //Поч. школа. - 1996. - №4. - С.21 - 22.

27. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я., Волошина Н.Й. Читанка. Підручник для 4 класу чотирирічної і 3 класу трирічної початкової школи. - Київ: Освіта, 1997.

28. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка. Підручник для 3(2) класу. - Київ: Освіта, 1994.

29. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 3(2). - К., 1997.

30. Сухомлинський В. Сто порад учителю. - К.: Радянська школа, 1983.

31. Тимофеев Л.И. Основи теории литературы. - М., 1976.

32. Турчин Т. Естетичне виховання молодших школярів у позакласній роботі // Початкова школа. - 2008. - № 5. - С. 16-17.

33. Фролова К.П. Аналіз художнього твору - К., 1983. - 119 с.

34. Цимбалюк Л. Проблеми введення літературознавчої пропедевтики в початкових класах // Поч.школа. - 2000. -№11.

35. Шарапова Про. Методика читання ліричних віршів і описів природи// Початкова школа. - 2000. - №4. - З. 28 - 32.

36. Шпак М. Змістове забезпечення емоційності навчання учнів // Поч.школа. - 2000.-№5.-С.6-10.

37. Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. - К.: ВЦ «Академія», 2007.

38. Бахтин М. М. Из записей 1970-1971 годов // Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества.- М.: Искусство, 1986.- С. 355-380 с.

39. Введение в литературоведение / Под. ред. Г. Н. Поспелова.- М., 1983.

40. Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины / Под. ред. Л. В. Чернец.- М., 2000.

41. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник.- К., 2001.

42. Богданов А. Н., Юдкевич Л. Г. Методика літературознавчого аналізу. М.: «Просвещение», 1969.

43. Сприйняття учнями літературного твору і методика шкільного аналізу. М., «Просвещение», 1974.

44. Гуковский Г. А. Вивчення літературного твору в школі. М.-Л., «Просвещение», 1966.

Размещено на Allbest.ru