Формування особистісної готовності учнів загальноосвітньої школи до підприємницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Формування особистісної готовності учнів загальноосвітньої

школи до підприємницької діяльності

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

ПОБІРЧЕНКО НЕОНІЛА АНТОНІВНА

Київ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий консультант:

доктор педагогічних наук, професор Федоришин Борис Олексійович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідувач лабораторії психології профорієнтації.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Бех Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, директор;

доктор психологічних наук, професор Томчук Михайло Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського, завдувач кафедри психології;

доктор психологічних наук, доцент Приходько Юлія Олексіївна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри педагогіки і психології, М.Київ.

Провідна установа:

Дрогобицький державний педагогічний університет ім.Івана Франка, кафедра психології, Міністерство освіти України, м. Дрогобич.

Захист відбудеться "23" лютого 2000 р. о 14°° на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, М.Київ, вул.М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, М.Київ, вул.М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий "17" січня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та стан дослідження проблеми. У нових для Української держави умовах відбувається становлення особистості сучасної учнівської молоді. В освіті повинні вирішуватися дві головні проблеми. Перша - це створення на основі вже досягнутого цілісної національної системи освіти. Друга проблема - це адаптація освіти до нових соціально-економічних умов (В.Г.Кремень).

Економічна політика, що проводиться в нашій країні вже не один рік, охопила всі сфери суспільного життя. В процес пошуку ефективності впровадження нової економічної політики включилися всі соціальні інститути

- від дошкільного закладу до вищої професійної школи. Перед ними стоять завдання не лише давати знання, а й формувати професійні уміння й навички, задовольняти поточні потреби виробництва у робочій силі. Професійна освіта покликана формувати освіченого, конкурентоспроможного, мобільного на ринку праці спеціаліста і працівника нового типу. Новоутвореннями в особистості такої людини є: економічність мислення, раціональність поведінки, виражені мотиви вигоди, готовність йти на виважений ризик з почуттям особистої відповідальності.

Досягнення школи, яка створює умови для розвитку сучасної особистості, забезпечуються високим професіоналізмом педагогів, науковою технологією навчально-виховного процесу, інформатизацією змісту навчального матеріалу, ефективними моделями його пояснення учням, раціональним поєднанням нових і традиційних підходів до виховання учнівської молоді.

Наукові дослідження, передовий педагогічний досвід навчання учнів -від молодшого до старшого шкільного віку та студентів вищих закладів освіти

- переконують, що ті з них, у кого рано виявляються здібності до оволодіння основами підприємницької діяльності, можуть не лише включатися в організацію підприємства, а й успішно ставати роботодавцем. Інші - успішно виконують завдання керівника, випробовують свої можливості найманого працівника тощо.

І в першому, і в другому випадках учням не обійтися без психолого-економічних знань, без тривалої підготовки і самопідготовки до вступу в нові для нашого суспільства міжособові ділові стосунки.

Розв'язання проблем підготовки молоді до життя вимагає спрямування навчання на тривалий профільний розвиток індивідуальних якостей особистості, на забезпечення засобами адаптованості до швидких змін в соціальному середовищі. Створення умов для такого навчання є складним завданням як в теоретичному, так і в практичному плані завдання.

Умови детерміновані необхідністю визначення впливу стихійних зовнішніх факторів на цілеспрямованість розвитку, врахування біологічних основ життя людини у співвіднесенні до прогнозування соціально-психологічних здібностей особистості.

Отже, формування особистісної готовності учнів до підприємницької діяльності є комплексною науковою проблемою. Актуальність її дослідження визначається міждисциплінарними зв'язками між науками про людину та її економічну і соціально-політичну зрілість.

Психолого-педагогічна наука, практичні працівники школи все більшої уваги надають особистісно орієнтованому профільному навчанню. Ключову роль у ньому виконують знання психології індивідуальності особистості та розроблені на її основі економічна психологія, психологія підприємницької праці та професійної діяльності.

У контексті викладеного вище особистісну готовність до підприємницької діяльності доцільно розглядати як інтегрований показник сформованості в учнівської молоді індивідуальних засобів учіння, міжособової ділової поведінки, економічного мислення. Їх вираженням є організаційні процеси самостійності школярів на різних етапах шкільного навчання.

Дослідження процесів самостійності школярів в учінні дозволяє розглядати особистісну готовність до підприємницької діяльності як психологосинтезовану систему, розкриття якої може бути метою міждисциплінарних досліджень, умови організації яких розширюють пошуки психологічної реальності особистості, дають можливість виявляти взаємозв'язок між її суб'єктністю, духовністю та матеріальністю.

Таким чином, дослідження психологічної проблеми формування особистісної готовності тісно пов'язані з новим напрямом наукових досліджень - синергетикою. Успішна реалізація цього напряму в психолого-педагогічній науці детермінована розкриттям суб'єктності особистості на рівні свідомості як одному з критеріїв виміру внутрішніх можливостей особистості в оволодінні новою для неї підприємницькою діяльністю.

Психолого-педагогічні дослідження, у яких провідним виступає синергетичний підхід до розкриття індивідуальності людини, обґрунтовують зміст структури особистості через призму цілісності психічного життя, визначають її компоненти у співвіднесенні з процесами та конкретними ситуаціями розвитку (Н.І. Герасимова, В.В. Клименко, В.Д. Лагутін, Н.А. Побєда, П.В. Сімонов).

Аналітичний огляд стану дослідження проблеми формування особистісної готовності учнів до підприємницької діяльності показав, що теоретико-методологічну основу її нових наукових підходів повинні скласти випробувані у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науці положення про психічний розвиток особистості в онтогенезі (К.О. Абульханова-Славська, А.В. Брушлінський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн).

Йдеться, зокрема, про роль взаємодії біологічного та психічного потенціалів людини в різноманітних видах діяльності та в проявах їх активності, вплив суб'єктивного ядра в структурі діяльності на зміст індивідуальних самоперетворень особистості (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, Є.О Климов, В.С. Мерлін, М.Р. Щукін).

Аналіз наукових джерел показує, що сучасні дослідники концентрують увагу на визначенні індивідуального потенціалу, здібностей особистості як провідної передумови успішного оволодіння різними аспектами трудової та професійної діяльності (В.О. Моляко, В.А. Семиченко, Т.С. Яценко,).

Перші кроки в науковій постановці проблеми формування особистісної готовності учнів загальноосвітньої школи до підприємницької діяльності зроблені у 1986-90 роках.

У сфері профільної підготовки учнів успішно визначається і реалізується зміст особистісного підходу до навчання, виховання та розвитку учнівської молоді, формування в неї почуття відповідальності та обов'язку ( В.Ф. Моргун, В.В. Рибалка, М.В. Савчин, М.І. Томчук).

Аналізуючи традиційний підхід до проблеми особистісної готовності учнів до підприємництва, висвітлюємо позиції лише тих вчених, в яких розкривається зміст структурних компонентів особистості як провідних у формуванні психологічної готовності учнівської молоді до праці в сфері підприємництва та бізнесу.

Зокрема, в психологічну готовність учнів до праці більшість авторів досліджень включають афективно-мотиваційну, інтелектуальну, міжособову поведінку, емоційно-почуттєву сферу особистості (І.А. Зязюн, В.В. Рибалка, Б.О. Федоришин).

Дослідниками-педагогами і психологами обгрунтовано твердження про взаємозв'язок психологічної готовності до праці з самосвідомістю, з самовихованням особистості (М.Й. Боришевський, І.Д. Бех, С.У. Гончаренко).

Останніми роками помітно зріс інтерес вчених до розробки окремих'ЇЇ аспектів проблеми формування особистісної готовності дитини до життєдіяльності в нових умовах навчання - дошкільників - у школі, випускників - у вищих закладах освіти І-ІУ рівнів акредитації (О.Л. Кононко, О.І. Кульчицька, Н.Г. Ничкало, Ю.О. Приходько, М.І. Томчук).

Необхідність цілеспрямованого профільного навчання школярів основ економіки, розвитку партнерських умінь, навичок, звичок утверджується в практиці шкільних вчителів (Волошин М.М., Недбайло О.Б., Онаць О.М., Паламарчук Л.Б., Хіміна Т.В.).

Проблема особистісної готовності до професійної діяльності досліджується зарубіжними вченими. Вона є предметом уваги дослідників, які особистість людини розглядають як феномен успіху в підприємницькій діяльності (В.Ф. Биркенбіль, С.Н. Булгаков, П.Х. Верхан, Д. Добеллак, Х. Корнеліус та інші). Праці зарубіжних психологів спрямовані на з'ясування зв'язків між інтелектом та реальними діями особистості, на визначення ролі людини в організації професійного середовища.

Досить плідними є праці зарубіжних вчених, в яких досліджуються аспекти мотивації діяльності. До них відносяться: теорії ієрархії потреб, ролі набутих потреб та факторів їх розвитку ( А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, З. Фрейд, Е. Фромм).

У теоріях мотивації діяльності у названих вище авторів досліджень стверджується положення про те, що людина здійснює певні дії тому, що на неї діє сукупність зовнішніх та внутрішніх сил. Ця сукупність сил викликає у людей неоднакову реакцію. Тому неможливо однозначно описати процес мотивації діяльності, який властивий всім людям. Дослідження мотивації мають бути індивідуальними, враховувати соціальну роль в груповій поведінці і те, як вона змінюється під впливом процесу навчання цієї поведінки.

Суть формування особистісної готовності полягає в створенні умов неперервності профільного навчання школярів, що сприяє ствердженню свого індивідуального людського "Я", розумінню природи ціннісних і моральних основ міжособових ділових стосунків, набуттю самостійності у виборі орієнтирів поведінки в близькому економічному середовищі, яке створюється в родині, в шкільних стосунках тощо.

Доцільність даного дослідження визначилася необхідністю наукового обгрунтування змін в змісті освіти як системотворного фактора у підготовці учнів до життя та діяльності в умовах ринку, а саме: розробкою пошуково-дослідницьких програм та комплекту нового науково-методичного матеріалу; впровадженням у практику шкільного навчання психолого-інформаційного банку даних для відстежування наступності розвитку особистісної готовності учнів до професій підприємницької сфери; вивченням передового педагогічного досвіду вчителів шкіл різного типу.

Конкретизація теоретичних основ проблеми вимагала розробки та апробації адаптивно-динамічної організації навчання. ЇЇ суть полягає у розкритті можливостей учнів різного віку до суб'єктивних та об'єктивних змін, які відбуваються в інтелектуальній сфері, в особистому "хочу-можу", в ставленні до людей, в партнерських стосунках з однолітками.

Надійність формування готовності учнів до підприємницької діяльності забезпечувалася синтезом способу мислення експериментатора і вибраними засобами його вираження. Спосіб мислення в дослідженні - психологічний, а засоби його вираження - інтегровані, педагогічні.

Поняттям "психологічний спосіб мислення" розкривався підхід до дослідження індивідуальних особливостей особистості як до критеріїв адаптованості школярів до динаміки змін, що відбувалися в їх соціально-економічній ситуації розвитку. Провідними критеріями виступали знання і уміння учнів визначати особистісно значиму економічну ситуацію, індивідуальний спосіб самопізнання, стиль поведінки в комунікативних ділових діалогах, вияви інтелектуальної активності в партнерському виконанні навчальних завдань. особистість учень підприємництво готовність

В умовах адаптивно-динамічного навчання новоутворення особистості та провідна діяльність досліджувалися як процес оволодіння учнями змістом нових знань, умінь, навичок, які безпосередньо не пов'язані з традиційною навчальною програмою.

Поняттям "інтегровані педагогічні засоби" розкривалася зовнішня орієнтовна основа дій, завдяки якій стимулювалася успішність учнів у навчанні, розвивалася мотивація досягнень. Основу орієнтирів складали дії інтегрування змісту навчального матеріалу, методи вибору та моделювання розвивальних ситуацій, форми організації процесів самопізнання та саморозвитку.

Результати аналітичного огляду проблеми свідчать про те, що у роботах сучасних вчених поняття "особистісна готовність учнів до підприємницької діяльності" не набуло концептуального визначення та цілісного експериментального обгрунтування. Задачі формування особистісної готовності розв'язуються в контексті загального висвітлення проблеми життєдіяльності молоді в ринкових умовах. Недостатнє вивчення проблеми гальмує розробку й впровадження в шкільну освіту нових технологій профільного навчання й організації його в умовах якісно нових напрямів навчально-виховного процесу.

Отже, провідними ідеями дослідження є: розробка психологічної теорії та практичного оновлення змісту освіти середньої загальноосвітньої школи;

теоретико-експериментальне вивчення рушійних сил та психологічних тенденцій розвитку в учнів різного віку схильностей до оволодіння основами підприємницької діяльності; проектування наступності в навчанні економічного мислення; визначення технології адаптивно-динамічного профільного навчання школярів основ бізнес-освіти; складання схем психолого-педагогічних характеристик про учнів різного віку відповідно до кваліфікаційних вимог, що закладені в професіях бізнесу і співвідносяться з індивідуальними особливостями розвитку особистості школяра.

Актуальність проблеми оволодіння основами підприємницької діяльності зумовлює вибір теми дослідження: "Формування особистісної готовності учнів загальноосвітньої школи до підприємницької діяльності", яка є складовою частиною теми науково-дослідної роботи лабораторії психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України "Психологічні умови наступності у підготовці учнівської молоді до професійної праці", РК № 0196И008885.

Об'єкт дослідження: психологічні особистісні структури, що забезпечують оволодіння учнівською молоддю підприємницькою діяльністю в соціально-економічних змінах близького середовища.

Предмет дослідження: психологічні взаємозалежності між особистісними компонентами готовності школярів до підприємницької діяльності та змістовно-організаційними аспектами нетрадиційної форми організації профільного навчання.

Мета дослідження: визначити змістовно-організаційні аспекти традиційного навчально-виховного процесу, які сприяють розвитку особистості і її готовності до підприємницької діяльності; вивчити психологічні умови, рушійні сили та механізми організації профільного навчання школярів основ підприємництва та бізнесу; експериментально перевірити навчально-розвивальні програми, зміст нового наукового та навчально-методичного матеріалу; розробити та провести апробацію психодіагностичного матеріалу для відстеження вікової динаміки змін в розвитку особистісної готовності школярів до оволодіння трудовою та професійною діяльністю в підприємницькій сфері.

Концепція дослідження.

Формування особистісної готовності учнів до підприємницької діяльності грунтується на процесах набуття школярами стану сумісності особистості під час соціально-економічних змін, які відбуваються у зовнішніх умовах близького середовища.

Провідними основами формування особистісної готовності є інтегрування змісту навчального матеріалу і методів його подачі учням, неперервність виховних та розвивальних ситуацій в навчанні школярів різного віку.

В організації формування особистісної готовності доцільно враховувати ситуаційний характер навчання учнів у школі; вплив сім'ї на розвиток їх інтересів до професій бізнесу та потенційних можливостей в оволодінні процесом вибору сучасної професії.

У профільному навчанні школярів важливо створювати умови, які спрямовані на розвиток іміджу знань з економіки, з економічної психології, основ професійної бізнес-освіти як здобутків особистості, що гарантують їй володіння уміннями розв'язувати складні швидко змінні життєві ситуації та сприяють усвідомленню соціальної ролі власного "Я" в стосунках з діловими людьми.

Конкретна спрямованість навчання, його зміст, форми і методи мають включати психолого-діагностичну інформацію про розвиток в учнів підприємницьких схильностей до оволодіння новими професіями, про професіоналізм та ціннісну орієнтацію вчителів щодо співпраці з учнями.

Особистісну готовність учнів до підприємницької діяльності доцільно досліджувати у контексті з поняттям "психологічна готовність до праці", в процесі формування якої визначається стан сумісності школярів з близьким соціальним середовищем, її адаптованість до динаміки змін в економічній ситуації розвитку. Йдеться про формування в учнів достатнього інтелекту з розвиненою довільністю психічних функцій, мотиваційною та емоційно-вольовою сферою, культурою партнерської поведінки. У зв'язку з цим важливим у діагностиці психологічної особистісної готовності учнів до підприємницької праці є визначення здатності учнів до розумного, виваженого ризику, виявленню індивідуальних здібностей в оволодінні економічним мисленням, прийомами міжособового ділового спілкування та відповідного стилю партнерської співпраці.

На основі аналітичного огляду стану проблеми, теоретичного визначення напрямів і організаційних підходів нами сформульовані гіпотези дослідження, що експериментальне підтвердилися.

Головна гіпотеза дослідження полягала в припущенні, згідно з яким особистісна готовність учнів середньої загальноосвітньої школи до підприємницької діяльності є результатом процесів становлення сумісності особистості з близьким соціальним середовищем. Вираженням його є:

психологічний синтез індивідуальних показників сформованості сфери ділової комунікативності, способів самопізнання, навичок партнерської поведінки та економічного мислення.

Головна гіпотеза конкретизувалася у таких часткових припущеннях:

* Психологічні умови формування особистісної готовності учнів до підприємницької професійної та трудової діяльності характеризуються віковою динамікою змін в адаптивно-динамічних механізмах, які необхідні особистості для сумісності з економічною та соціальною ситуацією розвитку близького середовища.

* Вікова динаміка психологічних адаптивно-динамічних механізмів набуває ефективності за умов організації взаємодії між зовнішніми педагогічними впливами та внутрішньою сутністю організаційних процесів учіння.

* Виявами такої ефективної організації є інтегрованість навчального матеріалу, наповненість циклу навчальних дисциплін змістом економічної психології та бізнес-психології; охоплення цілісних та вікових періодів відповідним навчальним змістом та створення психолого-інформаційного банку для відстеження наступності в розвитку учнів особистісної готовності до вибору професійної та трудової діяльності підприємницької сфери. Відповідно до предмета, мети та гіпотези сформульовані основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати вклад сучасної вітчизняної та зарубіжної психології, національних традицій, досвіду роботи шкіл в розробку проблеми.

2. Обгрунтувати теоретичні основи формування в учнів особистісної готовності до оволодіння підприємницькою діяльністю.

3. Провести психологічний аналіз розвитку особистості школярів у зміненому близькому економічному середовищі.

4. Розробити та експериментальне перевірити освітні технології організації адаптивно-динамічного формування особистісної готовності до підприємницької діяльності.

5. Експериментальне перевірити програму та методичний матеріал інтегрованого навчального курсу "Економічна психологія".

6. Здійснити упорядкування змісту психодіагностичного матеріалу для відстежування вікової динаміки змін у розвитку особистісної готовності учнів.

7. Розробити науково-методичний матеріал для вчителів-дослідників, практичних психологів, керівників загальноосвітніх шкіл.

Методологічні засади полягали у визначенні сензитивних періодів розвитку в учнів схильностей до підприємнницької діяльності; поглибленому вивченні змісту вікових новоутворень особистості школярів, їх провідної діяльності, обізнаності з соціальною та економічною ситуацією розвитку; розкритті підходів до організації психодіагностичного відстежування вікової динаміки змін в особистісній готовності учнівської молоді до вибору професій підприємницької сфери. Вихідними були принципи психологічної науки -детермінізму, єдності психіки і діяльності, які доповнені положеннями про системний підхід до розуміння цілісності особистості (Б.А. Ананьєв, В.С. Мерлін, Б.Ф. Ломов, С.Л. Рубінштейн та ін.) та твердженнями синергетики як нового напряму наукових досліджень, згідно з якими в психологічній готовності людини до трудової та професійної діяльності має розглядатися індивідуальна особистісна структура як відкрита система, що постійно розвивається; положеннями про закономірності функціонування взаємодії між навчально-виховним процесом і розвитком інтелектуально-довільної та мотиваційно-потрібнісної сфери особистості (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.В. Скрипченко), а також принцип творчої суб'єктності, що розробляється у психолого-педагогічних дослідженнях (І.А. Зязюн, В.О. Моляко, Н.Г. Ничкало).

У дотриманні методологічних основ дослідження ми виходили з необхідності інтегрувати об'єктивні і суб'єктивні форми організації навчально-пізнавальної діяльності, вплив стихійних і цілеспрямованих умов розвитку особистості, щоб отримати новоутворену психологічну особистісну структуру.

Теоретичну основу дослідження становили загально-філософські, психолого-педагогічні обгрунтування індивідуальних особливостей розвитку особистості та різноманітних підходів при визначенні його психологічних критеріїв та вимірів. Такі обгрунтування були покладені в основу вимог, які стосувалися розробки адаптивно-динамічного формування психіки підростаючої особистості, мотивації її поведінки, нового за змістом економічного мислення..

Теоретична основа дослідження поглиблена науковими розробками проблем про психологічні взаємозалежності навчання і розвитку, роль і функції процесів постановки і прийняття завдань в реально-життєвому особистісному просторі (Г.О. Балл, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.В. Скрипченко); наукові положення про формування процесів учіння на різних вікових етапах навчання школярів як самостійної навчально-пізнавальної діяльності; теорії розвивального навчання (В.В. Давидов, О.К. Дусавицький, Л.В. Занков); науково-практичні педагогічні надбання вчених про філософію та парадигму сучасної професійної освіти, поглиблення тверджень про "індивідуальне та типове особистісне", "професіоналізм творчої особистості" та мотивацію поведінки, "взаємодію емоційно-чуттєвого та раціонального" (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.О. Моляко, Н.Г. Ничкало, В.О. Сухомлинський); положення про необхідність профорієнтаційного спрямування в шкільній освіті, здійснення ранньої професійної диференціації на науково обгрунтованій психодіагностичній основі (Є.О. Климов, П.С. Перепелиця, Б.О. Федоришин); сучасні теорії про складно-організовану і відкриту систему особистісного підходу, що постійно розвивається і поглиблюється новим обгрунтуванням її зв'язків з традиційними підходами, які склалися в психолого-педагогічній науці (В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, Т.С. Яценко).

Етапи дослідження.

Дослідження здійснювалося у 1992 -1999 роках і охоплювало чотири етапи.

На першому етапі (1992 -1994рр.) вивчалася соціальна ситуація розвитку школярів різного віку, опрацьовувались вихідні засади адаптивно-динамічного формування, формулювалися концептуальні ідеї, визначалися теорія та методологія дослідження.

На другому етапі (1994 ~ 1996рр.) здійснювалася розробка організаційного та психодіагностичного компонентів дослідження.

На третьому етапі (1996 - 1998рр.) розроблялися проекти програм, відповідний зміст навчально-методичного експериментального матеріалу, проводилася їх апробація та впровадження в практику роботи базових експериментальних шкіл.

На четвертому етапі (1998 - 1999рр.) узагальнювались та оформлялись матеріали констатуючого і формуючого експериментів у вигляді монографії, інших публікацій та тексту докторської дисертації.

Методи і методики дослідження мали комплексну характеристику, включали статистичний, порівняльний аналіз та експериментальне проектування. У процесі дослідження використовувалися методики цілеспрямованого дослідження за спеціально розробленим змістом психодіагностичних завдань, апробовувалися існуючі в науці тести, проективні методики.

Основними методами були: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, проективні методи, метод експертної оцінки з постійно діючою експертною комісією, аналіз документів і продуктів діяльності, розробка психолого-педагогічних ситуацій, які дозволяли фіксувати вияви особистісної готовності учнів на різних рівнях розвитку структурних компонентів.

Базою дослідження були середні загальноосвітні школи №№ 255, 295, 161, 197, 96, 206 м. Києва та № 80 М.Львова. У дослідженні брали участь понад 1170 учнів різного віку. До експерименту були залучені вчителі, керівники, методисти експериментальних шкіл.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше:

* розроблена концепція проблеми підготовки учнів до підприємницької діяльності на основі психологічного синтезу підходів до її розв'язання;

* визначена й науково обгрунтована необхідність створення профільного адаптивно-динамічного навчання, нового за технологією організації;

* експериментальне виявлено взаємозалежності між розвитком психологічної особистісної структури та системою підготовки школярів до вибору професійної і трудової діяльності в змінених умовах близького соціального середовища;

* розкрито психологічні умови формування сучасної провідної діяльності та її особистісних динамічних механізмів, які необхідні для сумісності школярів в соціальній ситуації розвитку;

* експериментальне обгрунтовано ефективність змісту та навчально-методичного матеріалу у навчальному предметі "Економічна психологія";

* визначена психологічна особистісна структура, що забезпечує підготовку учнів до оволодіння підприємництвом;

* висвітлено теоретичні положення про пріоритетну роль суб'єкта у виборі професійної діяльності підприємницької сфери;

* розкрито спрямованість особистості на конкретизацію мотивів учіння в діяльнісно-життєві цілі;

* визначена наступність в проектуванні програм розвитку компонентів особистісної готовності;

* проведена апробація процесу реалізації особистістю власної мети щодо набуття індивідуальної якості - підприємливості;

подальшого розвитку в теорії навчання і виховання та впровадження в практику роботи школи набули:

* програми наступності розвитку в учнів економічного мислення;

* зміст навчального матеріалу з міжособового ділового спілкування та культури партнерської поведінки;

* експериментальний матеріал з розвитку у вчителів пошуково-дослідницької наукової діяльності. Теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:

* виявлено й систематизовано психологічні основи формування в учнівської молоді готовності до підприємницької праці на основі психологічного синтезу існуючих психолого-педагогічних положень вітчизняних та зарубіжних вчених;

* визначено психологічну особистісну структуру, що забезпечує розуміння учнівською молоддю феномена підприємництва та необхідність розвитку індивідуальної людської якості підприємливості як чинників підготовки до життя та діяльності в умовах ринкових відносин;

* розкрито проблеми сумісності учнівської молоді й близького їм соціально-економічного середовища;

* обгрунтовано психолого-педагогічні аспекти організації профільного навчання, яке спрямоване на формування готовності учнівської молоді до вибору підприємницької діяльності;

* з'ясовано психолого-діагностичні засади процесу формування особистісної готовності учнів до праці у сфері бізнесу, які надають можливість виявити актуальні та потенційні рівні розвитку школярів.

Практичне значення роботи полягає в тому, що:

* розроблено для практичної реалізації проекти нових програм та комплекти навчально-методичного матеріалу для вчителів і учнів, які складали наукову основу організації сучасного профільного навчання в умовах загальноосвітньої школи;

* складена цілісна психодіагностична програма для відстеження вікової динаміки особистісної готовності учнів до праці в підприємницькій сфері;

* розроблені програми, методики і підручники та апробовані підходи в інтегруванні традиційного й нового змісту навчального матеріалу у співвіднесенні з актуальними і потенційними психологічними можливостями учнів; в проектуванні нових програм навчання, метою якого є дотримання наступності розвитку в учнів організаційних процесів учіння;

* розроблено конспекти занять для вчителів з курсів "Економічна психологія", "Розвиток міжособового ділового спілкування, партнерства" і відповідні навчальні посібники для дітей дошкільного та шкільного віку;

- розроблено психодіагностичні комплекти завдань, що використовуються вчителями і практичними психологами шкіл М.Києва, Київської області, м. Львова для психодіагностики особистісних схильностей учнів до оволодіння підприємницькою діяльністю;

- складено науково-методичні посібники для організаторів профільного навчання в умовах середньої загальноосвітньої школи.

Впроваджено:

- авторські програми: "Розвиток схильностей до підприємницької діяльності у молодших школярів" (Довідки про впровадження № 38/23/398 від 09.09.1999р., № 15 від 10.09.1999р.); експериментально-пошукові програми з економічної психології "Проектування наступності розвитку економічного мислення в дітей дошкільного та шкільного віку" (Довідка про впровадження № 198 від 20.08.1999р.); експериментально-дослідницькі програми розвитку міжособового ділового спілкування для дошкільного та молодшого шкільного віку (Довідка про впровадження № 221 від 02.09.1999р.); експериментально-дослідницькі програми щодо формування партнерської поведінки у молодших школярів та в учнів середніх класів (Довідка про впровадження № 119 від 29.09.99р.); програма розвитку особистісної готовності учнів до підприємницької діяльності і збереження здорового способу життя (Довідка про впровадження № 183 від 01.09.1999р.); комплекти методичного матеріалу для вчителів та учнів з предметів: сенсомоторика, партнерство, ділове спілкування, організація дослідницької роботи вчителя (Довідка про впровадження № 282 від 24.09.99р.); узагальнені матеріали з досвіду роботи вчителів-експериментаторів на тему: "Підготовка учнівської молоді до підприємницької праці" (Довідки про впровадження № 489 від 17.09.99р., №364 від 03.09.99р.); концепція розвитку схильностей до підприємницької діяльності у молодших школярів (Довідка про впровадження № 831 від 10.09.1999р.).

Особистий внесок автора полягає в:

- обгрунтуванні теоретичних і методичних засад формування особистісної готовності учнівської молоді до підприємницької діяльності;

- розробці концепції формування в учнів особистісної готовності до оволодіння підприємницької діяльності та теоретичному й експериментальному обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми;

- визначенні психологічної особистісної структури, що забезпечує підростаючій особистості в умовах середньої загальноосвітньої школи оволодівати основами підприємницької діяльності;

- обгрунтуванні психологічних умов адаптації учнів до змін, що відбуваються в близькому соціально-економічному середовищі;

- визначенні змістово-організаційних аспектів нетрадиційної форми підготовки учнів до оволодіння професіями підприємницької сфери і розкритті психологічного синтезу індивідуальних показників, що характеризують професійну та особистісну орієнтованість школярів в завданнях під час підготовки;

- розробці моделі та експериментальному обгрунтуванні переваг і ефективності організації адаптивно-динамічного навчання, яке спрямоване на взаємодію індивідуальності з близьким середовищем.

Вірогідність та аргументованість отриманих результатів дослідження забезпечуються методологічним і теоретичним обгрунтуванням вихідних положень; використанням доцільного, з точки зору мети й завдань дослідження, комплексу його методів; достатнім обсягом та репрезентативністю вибірки; всебічним кількісним та якісним аналізом і концептуальною перевіркою та позитивними наслідками впровадження методичних положень і отриманих результатів у практику формування особистісної готовності учнів до оволодіння підприємницькою діяльністю.

На захист виносяться такі положення:

1. У своїй головній сутності особистісна готовність учнівської молоді середньої загальноосвітньої школи до підприємницької діяльності представлена у психологічній структурі як смисловий принцип взаємозалежностей між особистісними індивідуальними новоутвореннями та змістовно-організаційними основами нетрадиційної форми організації профільного навчання.

Сутнісною ознакою психологічної структури є особистісне розуміння учнями смислу вибору підприємницької діяльності. В ньому інтегроване соціальне необхідне й особистісно значиме - бажане, потенційне та актуальне, свідоме й неусвідомлене, раціонально матеріальне й духовне емоційно-гуманне.

2. Теоретичні та методологічні засади формування особистісної готовності учнів до підприємницької діяльності викликані доцільністю використання організаційних процесів учіння як рушійних сил та психологічних механізмів динамічного адаптування учнів до змін в близькому соціально-економічному середовищі, необхідністю використання в науці ефективних існуючих психолого-педагогічних підходів; нового напряму дослідження - синергетики, а також врахування індивідуальних особливостей набуття школярами досвіду успішного оволодіння знаннями в процесі навчання.

3. Процес формування особистісної готовності учнів розгортається на послідовних етапах оволодіння школярами психологічними адаптивними механізмами сумісності з навколишнім середовищем, що забезпечують їм розвиток мотивації досягнень; самостійності в прийнятті рішень; прийомів ділового міжособового спілкування; навичок партнерської поведінки;

способів самопізнання та економічного мислення.

4. Психологічними умовами організації адаптивно-динамічного навчання є: розробка і реалізація інтегрованого нового змісту навчального матеріалу;

проектування нових програм, комплектування активних методів подачі змісту навчального матеріалу та ефективні прийоми виховної роботи;

опосередкований розвиток іміджу знань економічної психології як необхідної галузі професійних знань в бізнесі; створення психолого-інформаційної служби для відстеження розвитку схильностей учнів в оволодінні основами підприємницької діяльності та для визначення професіоналізму вчителів в організації співпраці з учнями.

5. Критеріями сформованості особистісної готовності учнів до вибору трудової та професійної підприємницької діяльності є: обізнаність учнів з системою професій ринку; оволодіння організаційними процесами учіння -комунікативною сферою, способами самопізнання, прийняттям рішень в ситуаціях невизначеного (визначеного) вибору, діями економічного мислення, культурою міжособової партнерської поведінки.

6. Розвиток особистісної готовності школярів полягає у забезпеченні педагогом необхідних та достатніх зовнішніх і внутрішніх умов для самовираження учнями власної соціальної позиції, засвоєння прийомів довільної поведінки, а також актуалізації вихователями та вчителями пошуково-дослідницької діяльності учнів, яка спрямована на вивчення соціально-економічних ситуацій життєдіяльності їх сімей та людей близького середовища.

Апробація результатів дослідження. Вихідні, проміжні та кінцеві положення дослідження були презентовані на міжнародних конференціях (Київ, 1996р.,1998 р.,1999р., Черкаси 1999 р.), республіканських науково-практичних конференціях ( Київ 1995, 1996,1997рр.), на засіданні Президії АПН України (1998р.), на засіданні круглого столу в Будинку вчителя м.Києва(1998р.), семінарах, нарадах вчителів та директорів шкіл М.Києва, М.Львова, Рівненської області та інших областей України (1996-1999 рр.), під час проведення педагогічних освітніх інноваційних ярмарок (1998,1999рр.). Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях лабораторії психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України . Дане дослідження проходило апробацію і впровадження за участю педагогічної преси . Його результати були відкриті і стали доступними для засобів масової інформації.

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження опубліковано у 54 одноосібних працях, у тому числі: 1 одноосібна монографія, 1 концепція, 4 експериментальні програми, 19 навчальних посібників, 24 статті у журналах і збірниках наукових праць, 4 статті у збірниках матеріалів конференцій, з'їздів.

Загальний обсяг особистого внеску 103,2 авторських аркушів .

Структура дисертації . Робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел з 332 найменувань ( з них 24 іноземними мовами), 3 додатків на 60 сторінках. Її основний обсяг становить 372 сторінки, у роботі 7 рисунків на 7 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, наукову новизну, методологічну основу, теоретичне й практичне значення роботи, концептуальні ідеї, сформульовано об'єкт, предмет, гіпотезу й основні завдання дослідження; розкрито положення, що виносяться на захист;

особистий внесок автора; описано апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено вірогідність та аргументованість результатів, перелічена база та методи експерименту, названі етапи дослідження.

У першому розділі - "Аналітичний огляд проблеми" - відображено вклад у розкриття проблеми дослідження сучасної вітчизняної психології, досвіду роботи шкіл, висвітлено національні традиції розвитку підприємництва, розкрито психологічні основи підприємницької діяльності, проведено зіставлення взаємодії особистості й діяльності підприємця з позицій зарубіжних психологів.

Визначення психологічних основ розвитку у школярів схильностей до підприємництва, основні положення теорії про взаємозв'язок навчання та розвитку, принцип цілісності в організації процесу розвитку (Г.С.Костюк, О.В.Скрипченко) сприяють формуванню якостей особистості, які необхідні для оволодіння основами підприємницької діяльності, повинні бути динамічним процесом і разом з тим сприяти розвитку в особистості механізмів адаптованості до змін в близькому школярам середовищі.

В експериментальному навчанні надавалася перевага особистості над діяльністю, її спрямованості на реальні життєво-дійові цілі, конкретизувалася індивідуальна мотиваційна та емоційно-вольова сфери.

У визначенні напрямів експерименту провідну роль відіграло визначення взаємодії між особистістю і діяльністю ( К.О.Абульханова-Славська) [1980], аналіз концепцій про індивідуальний стиль діяльності (Д.А. Леонтьєв, В. Толочек) [1998], розкриття підприємливості як інтегрованої якості особистості, розвиток якої обумовлений творчим потенціалом людини (В.О. Моляко) [1983, 1991], (В.Д. Шадриков) [1994]. У визначенні співіснування розвитку підприємливості і формування культури економічного мислення важливим для дослідження було вивчення становлення національної освіти та її ставлень до виховання якостей особистості, в яких відображені риси характеру підприємця (Г.Г. Ващенко) [1957], (К.Д. Ушинський) [1913].

На основі аналізу наукових досягнень вітчизняних психологів та педагогів виділено напрями дослідження, визначено основні критерії особистісного розвитку. Так, відповідно до досліджень Л.С. Виготського [1959р.], в організації адаптивно-динамічного навчання враховувався рівень актуальності і "зони найближчого розвитку", використовувалася знаково-символічна система в навчанні учнів змісту інтегрованих знань.

Аналітичний огляд наукових підходів психологів Г.С. Костюка [1989р.], В.О. Моляко [1991р.], О.М. Леонтьєва [1977р.], І.С. Кона [1989р.] дав змогу окреслити сферу визначення критеріїв розвитку особистісної готовності і її провідних передумов. Вони закладені в концепції експерименту, в змісті структурних компонентів особистісної готовності учнів до праці.

На основі аналізу провідних досліджень проблеми формування психологічної готовності молоді до праці визначився особистісний аспект дослідження. Так, наукові праці Б.О. Федоришина [1980р., 1994р.], П.С. Перепелиці [1997р.] сприяли створенню психодіагностичної служби з поглибленим інформативно-розвивальним напрямом профорієнтаційної роботи. Це допомогло формуванню готовності учнів до самостійного складання індивідуальних психолого-педагогічних характеристик відовідно до кваліфікаційних вимог професій.

Аналіз організаційних підходів до профільного навчання в системі професійно-технічних закладів освіти, які розробили відомі педагоги і психологи-дослідники Н.Г. Ничкало [1996 р.], В.А. Семиченко [1996 р.], В.В. Рибалка [1996р.], надав можливості розширити поняття "інтегративність змісту знань", "диференційована форма навчання", обгрунтувати положення про доцільність поєднання в сучасній школі традиційного навчання з якісно новими формами його організації.

Детальний аналіз праць зарубіжних психологів та економістів М.В. Вебера [1990р.], С.А. Булгакова [1990р.], П.Х. Верхана [1992р.], дослідження яких були спрямовані на розкриття самого поняття та сутності підприємницької праці та підприємця як основного її об'єкта, дав змогу провести відповідні аналогії з досягненнями вітчизняних психологів. Зокрема, була відзначена спільність думок вчених у тому, що підприємець, як людина і особистість, з'являється тоді в суспільстві, коли виникає необхідність в людях, які здатні до ризику і готові взяти відповідальність - вивести суспільство з кризової ситуації.

Результати аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених дали можливість визначити ключове поняття "підприємець", скласти психологічний портрет людини підприємницького типу. В психологічну характеристику підприємця включені такі якості особистості і діяльності особистості: ініціативність, інтелектуальна працездатність, креативність, врівноваженість емоційно-вольової сфери, присутність стійкої потреби в самостійному пошуку нових сторін розвитку суспільства, готовність взяти на себе відповідальність та приймати конструктивні рішення, схильність до розумного ризику. Визначені психологічні характеристики особистості підприємця склали основу теоретичної розробки моделі особистості, яка займається підприємницькою діяльністю. На основі такої моделі були визначені провідні орієнтири формування особистісної готовності до підприємницької праці учнів загальноосвітньої школи.

У другому розділі - "Теоретичні проблеми формування в учнів особистісної готовності до оволодіння підприємницькою діяльністю" -висвітлено проблему сумісності школярів та близького їм економічного середовища, а саме: розкриті психологічні фактори сумісності; обгрунтовано доцільність базування на особистісному підході в неперервному профільному навчанні та основні напрями психологічної підготовки (професійна орієнтованість, особистісна орієнтованість, мотивація досягнень).

Дослідження проблеми сумісності особистості школяра та близького їм економічного середовища дозволило визначити психологічні фактори її розв'язання, а саме:

професійність, тобто, досягнення особистістю такого рівня, коли професійні якості стають особистими, що забезпечує високий рівень виконання роботи;

постійне переосмислення власного духовного світу і його взаємозв'язку із зовнішнім світом - рефлексія;

моделювання і планування як вияви цілеспрямованості особистості, що передбачає внутрішнє усвідомлення мети і наявність відповідної мотивації;

стресостійкість особистості, емоційно-вольова регуляція, що дозволяють підтримувати певний психічний "гомеостаз" особистості, а, отже, її діяльності.

На основі виявлених факторів сумісності школярів з близьким їм економічним середовищем стало можливим з'ясування умов, які сприяють формуванню особистісної готовності учнів до сучасного життя та діяльності:

розв'язання завдань сумісності особистості учнів і близького їм економічного середовища; спрямування пошуково-дослідницької діяльності учнів, яка б приносила моральне й матеріальне задоволення, активізувала почуття партнерства і надавала значущості функціям їх власної соціальної ролі;

своєчасна переорієнтація молоді на якісно необхідні типи праці та професії, оновлення та впорядкування їх життєвого досвіду, інноваціювання змісту та форм навчання;

вироблення у школярів установки щодо самостійності в постановці мети, творчого планування заходів для її досягнення;

організація цілеспрямованого розвитку в учнів підприємливості як провідної інтегративної якості особистості майбутнього підприємця.

Взаємодію умов формування особистісної готовності учнів можна забезпечити шляхом моделювання процесу навчання, який би співвідносився з провідною метою формування якостей особистості, які необхідні для підприємницької діяльності, та шляхом інтегрування програм, змісту інноваційного й традиційного навчального матеріалу, внесення змін у форми організації спільної навчальної діяльності вчителів та учнів, розробки, так званих, "родинних" форм навчання.

На основі врахування сутності особистісного підходу до проблеми, обгрунтована модель психологічної підготовки учнів до життя та праці в умовах ринку, формування в учнів професійної та особистісної орієнтованості, мотивації досягнень та самостійності в прийнятті рішень.

У третьому розділі - "Психологічний аналіз розвитку особистості школярів у близькому соціальному середовищі" - викладено завдання, методи та методики констатуючого експериментального дослідження, а також результати психологічного аналізу його результатів, зокрема, аналізу близької соціальної ситуації розвитку учнівської молоді, яку слід вважати однією з провідних умов формування особистісної готовності до оволодіння професійною діяльністю у сфері бізнесу та підприємництва. До складових такої ситуації були віднесені: стилі життєдіяльності сучасної молоді, особливості обізнаності учнів з близьким середовищем, реальним змістом його ситуацій та розуміння себе як суб'єкта учіння; вікові новоутворення в особистості школярів; інтерес та широта знань учнів про трудову та професійну діяльність дорослих.

Необхідною умовою проведення науково обгрунтованого психологічного аналізу розвитку особистості учнів у близькому середовищі стала конкретизація завдань констатуючого експерименту. Виділення конкретних завдань дозволило підібрати адекватні методи та методики, за якими проводилося визначення окремих аспектів близької соціальної ситуації розвитку учнів.

Так, сучасні стилі життєдіяльності учнівської молоді визначилися особливостями їх поведінки в навколишньому середовищі, що характеризувалися реакціями школярів на стимулюючі впливи людей середовища, вчинками і провинами, результатами учбової діяльності, а також їх намаганнями демонструвати свою зовнішність, спосіб спілкування тощо. Особлива дослідницька увага була приділена вивченню молодіжної субкультури, дослідженню потреб школярів у належності до групи, в подоланні конфліктів з дорослими, у визнанні, у різноманітності життя, в сенсі існування. Як свідчать результати дослідження, саме задоволення цих актуальних для підлітків та старшокласників потреб зумовлює виникнення та існування сучасних стилів життєдіяльності молоді в умовах бізнесу. Тобто, реальність існування та активізація молодіжної субкультури - це результат впливу соціально-психологічних процесів, які мають місце в сучасних умовах розвитку і функціонування суспільства.

Вивчення особливостей обізнаності учнів з близьким середовищем здійснювалося за такими напрямами: стосунки в близькому середовищі, вибір соціального середовища, визначення своєї ролі в колі ровесників, прийняття учнями рішень в процесі вибору.

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що розвиток в учнів особистісної готовності до підприємницької діяльності в умовах близької ситуації розвитку, які є природними на шляху до досягнення психологічної та соціальної зрілості, є провідною детермінантою і рушійною силою цього розвитку.

Учні експериментальних груп прийняли як завдання необхідність оволодіння підприємницькими діями та пов'язаними з ними вміннями набуття орієнтирів у сфері бізнесу без спеціальної підготовки, а самим ходом свого розвитку в сучасних умовах функціонування суспільства. Момент їх чіткої диференціації, близького "приміряння" на себе, більш глибокого розуміння, а звідси - продуктивного розвитку і використання набутого досвіду ще попереду. Отже, сучасні учні стали більш практичними, навіть прагматичними, орієнтованими на власний добробут і вигоду шляхом самостійної й індивідуальної праці, відійшовши від моменту роздумів, пошуків сенсу буття, колективних цінностей, дискусій і встановлення справедливості. Якщо вони й прагнуть до групового взаєморозуміння, то це має цілком реальні й практичні підстави: в хорошому колективі добре працювати, легше і швидше навчатися, зберігати своє психічне здоров'я і набагато ефективніше досягати певних успіхів. Вони не так занепокоєні проблемою власної потрібності, хоча цінність дружби стоїть на другому місці після власних цінностей самореалізації. Важливішою для школярів стає цінність їх власної особистості, її потреб, а вже звідси - здатність до віддачі, професійної допомоги людям, покращання економічного становища і т.п. Тобто, шлях розвитку спрямованості особистості учня йде від власного індивідуального інтересу до узгодження його з колективним, суспільним, що є сучасним, новим проявом "ринкового" ходу мислення, що диктується реальними ситуаціями і вимогами повсякденності. Цей момент є суттєвою детермінантою розвитку в учнів особистісної готовності до підприємницької діяльності.

...