Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної (української) мови

Наголошуючи на використанні текстів як дидактичного матеріалу уроку, ми зовсім не маємо на увазі великої кількості їх. Йдеться про те, щоб на невеликому дидактичному матеріалі організувати виконання учнями великої кількості навчальних дій, це в кінцевому результаті дає розвиток різних інтелектуальних і практичних умінь і навичок, сприяє досягненню розвивальних і виховних цілей уроку. Економія часу досягається за рахунок зменшення кількості текстів (переважно це один, іноді два-три тексти, пов'язані тематикою, типом і стилем мовлення) і збільшення кількості взаємопов'язаних завдань, а отже, виконання взаємоповязаних навчальних дій, послідовність яких відображає логіку уроку. На одному й тому ж тексті учні засвоюють мовні одиниці й правила, разом з тим набувають різних комунікативних умінь, усвідомлюють особливості добору мовних одиниць у конкретному мовленнєвому спілкуванні, будову текстів, логіко-композиційні та понятійно-змістові ознаки різних типів мовлення (усе це залежно від мотивованого вибору).

Аналіз тексту в єдності змісту й форми, а часто й перехід від розгляду зразка до побудови власних висловлювань (твори-мініатюри) дає змогу на кожному уроці формувати вміння слухати й читати, говорити й писати, тобто осмислено сприймати усне й писемне мовлення та будувати власні зв'язні висловлювання. Граматичний матеріал, який розглядається на матеріалі тексту, сприймається учнями з більшою цікавістю, ніж під час розбору окремих слів, словосполучень чи речень. А якщо додати до цього, що під час використання текстів не лише усвідомлюються й засвоюються лінгвістичні поняття й категорії, а й розв'язується велика кількість розвивальних і виховних завдань, то стає очевидною ефективність такого підходу до вивчення рідної мови. Проведені експерименти переконали, що в класах, де вивчення мовних одиниць і правил проводилось на основі аналізу тексту в єдності змісту й форми, учні значно швидше просувались у своєму мовному та загальному розвиткові, пізнавальна активність їх була досить високою, а діяльність більш творчою. Самі вони говорили про те, що їм досить цікаво займатись мовою, проводити спостереження, самостійно робити висновки; вони стали уважнішими, а уроки мови стали для них чи не найулюбленішими.

Навчання рідної мови на основі аналізу тексту в єдності змісту й форми допомагає школярам усвідомити мову як матеріал передачі думки й змісту, виховує в них увагу до слова, формує спостережливість, уміння вслуховуватися, вдивлятися в слово, розвиває естетичне відчуття мови, виховує прагнення до точності, виразності, образності власного мовлення, збагачення свого мовного запасу, намагання дотримуватися норм під час використання мовних одиниць різних рівнів системи. Уроки, проведені в експериментальних класах, свідчать, що на введення нових понять на матеріалі тексту витрачається значно менше часу, аніж на введення тих же понять на окремих реченнях. Аналіз тексту забезпечує органічність переходу від розгляду його змісту, стилю, структури до відбору мовних засобів і таким чином надає змогу увести будь-який мовний матеріал на мовленнєвій основі. У тексті проявляються закономірності функціонування мовних одиниць і їх міжрівневі зв'язки, він дає змогу йти у вивченні тієї чи іншої мовної категорії від її функції до форми та значення, категоріальних ознак, а також правил використання в мовленні й від них до використання у власних висловлюваннях. За такого навчання засвоєння мови стає не абстрактним знанням, а свідомою практичною дією. Вивчення мовних категорій на матеріалі текстів сприяє тому, що мовні одиниці сприймаються як явища живого мовлення.

Комплекс цілей навчання, виховання й різнобічного розвитку учнів на уроках рідної мови досягається лише за умови виконання ними різноманітних навчальних дій. Природно, що в умовах сорока п'яти хвилин уроку всі навчальні дії повинні виконуватись у тісному взаємозв'язку, у вигляді різних комбінацій, сукупність яких визначає технологію навчального процесу. Організовуючи різноманітні навчальні дії у їх взаємозв'язку, вчитель включає учнів у різні види діяльності й тим самим реалізовує цілі навчання, виховання й розвитку. Майстерність учителя полягає насамперед у тому, щоб використати можливості, закладені в дидактичному матеріалі, для організації різноманітних навчальних дій і видів діяльності, для реалізації комплексу навчально-виховних цілей. Виконання учнями різних навчальних дій, пов'язаних з аналізом тексту, спостереженнями над використанням у ньому мовної одиниці, що вивчається, виділенням і узагальненням її ознак, побудовою способів дії, активізує мислення учнів, включає процеси аналізу, порівняння, зіставлення, підведення під поняття, узагальнення, побудови різного роду міркувань. Виконуючи різноманітні навчальні дії, учні привласнюють їх для подальшої самостійної навчальної діяльності, збагачуються способами діяльності, оволодівають різноманітними операціями, вчаться добирати мовні засоби для виконання конкретного мовленнєвого завдання.

Результатом виконання учнями експериментальних класів великої кількості навчальних дій стало засвоєння великого за обсягом і різнохарактерного навчального матеріалу, формування різних умінь і навичок. Темп роботи в експериментальних класах був значно вищим. Цьому, зокрема, сприяло й формування в школярів позитивних мотивів навчальної діяльності, що значною мірою забезпечувалося вказаними вище факторами. У творах учні писали про те, що уроки рідної мови є для них цікавим заняттям і дуже серйозною працею, що вчаться вони на уроках дуже зацікавлено і разом з тим дуже напружено, що робота дає відчутні результати, приносить радість успіху, задоволення від реалізації власних потреб і можливостей.

Проведені дослідження переконали, що в класах, де виконувалась велика кількість взаємопов'язаних навчальних дій на невеликому, але яскравому текстовому матеріалі, учні працювали з більшим інтересом, навіть захопленням, значно швидше відбувався їхній мовний і загальний розвиток, вони досить швидко набували різних інтелектуальних і практичних умінь і навичок, оволодівали способами виконання тієї чи іншої діяльності. Учні експериментальних класів порівняно з учнями контрольних значно краще орієнтувались у мовному матеріалі, самостійно аналізуючи його, робили правильні висновки.

Керування навчальною діяльністю учнів здійснюється через систему завдань. Характер завдань, які використовуються вчителем на уроці, зумовлює ефективність навчально-виховної роботи, якість самих уроків рідної мови. Навчальна діяльність може бути ефективною, якщо забезпечується всебічний вплив на школяра, на різні сфери його особистості. Тому завдання мають бути різноспрямованими, а отже, включати учнів у різні види діяльності, організовувати різноманітні навчальні дії. Виконуючи завдання, учні мають засвоїти необхідну інформацію й набути потрібних умінь і навичок. Необхідно, щоб виконання завдань сприяло зміцненню розумових сил школярів, вихованню їх пізнавальних інтересів, розвиткові саморефлексії. Завдання покликані збагачувати школярів не тільки науковою, але й іншою інформацією, розширювати їх кругозір, забезпечувати різнобічний розвиток, формувати активне мислення, включати такі процеси, як аналіз, синтез, зіставлення, виконання різного роду творчих і тренувальних вправ. У процесі розв'язання завдань школярі оволодівають способами виконання різноманітних навчальних дій, у них виробляється свідоме ставлення до навчальної інформації, виховуються трудові якості, здатність переборювати труднощі, уміння виконувати різні за характером навчальні дії. Завдання відіграють важливу роль у мотиваційному забезпеченні навчальної діяльності учнів, розвитку їх пізнавальних інтересів. Тому необхідно практикувати на уроці таку систему завдань, яка була б оптимальною з погляду реалізації цілей, що стоять перед навчальним процесом, з одного боку, а з іншого - сприяла б вихованню позитивного ставлення до занять рідною мовою, формуванню мотивів цієї діяльності.

Завдання на уроках рідної мови повинні виконувати такі функції: мотиваційну, пізнавальну, актуалізаційну, операційну, формувальну, розвивальну, організаційну, виховну, комунікативну, корекційну, регулятивну, контрольну. Зазначені функції реалізовуються за умови комплексної побудови завдань. Цілеспрямований добір текстів і побудова комплексних завдань для роботи з ними дозволяють системно реалізувати на уроках цілі навчання рідної мови в школі.

Під час структурного аналізу уроку рідної мови слід виявляти взаємозв'язок найсуттєвіших елементів навчального процесу. Аналіз уроків, які проводились в експериментальних та інших класах, дозволяє сформулювати деякі висновки щодо підготовки їх. Якщо в процесі підготовки уроку зміст навчального матеріалу осмислено поверхово, мету конкретизовано неповно, цілі сформовано нечітко й аморфно, не визначено послідовність їх реалізації, недостатньо продумано внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки навчального матеріалу, не визначено проміжні цілі, якщо не враховується багатофункціональність завдань, нечітко визначено методи їх виконання, навчальні дії та види діяльності, якщо добір дидактичного матеріалу зроблено без урахування комплексу цілей, які мають бути реалізовані у тісному взаємозв'язку, це позначається на ефективності уроку. Нечіткість у розробці системи веде до односпрямованості уроку або довільного, часто еклектичного поєднання в реальній практиці елементів різних систем, що породжує як аморфність у побудові уроку, розрив системи, так і повну випадковість результатів навчальної діяльності учнів у ньому.

У висновках підбито підсумки дослідження.

Проведене теоретичне дослідження показало, що є великі невикористані резерви підвищення ефективності навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови. Організовуючи навчальну діяльність на уроках, слід насамперед враховувати, що кожен її компонент (мотиви, зміст, мета, методи, завдання, навчальні дії, види діяльності) становить підсистему, функціонування якої залежить від іншої підсистеми. Так, функціонування мети організації уроку вимагає її конкретизації в проміжних цілях, виділити ж їх можна, тільки проаналізувавши зміст навчального матеріалу. Саме зміст навчального матеріалу визначає, що учні мають знати і що вміти в результаті роботи над темою. Не виділивши проміжних цілей, неможливо раціонально дібрати методи, побудувати завдання для учнів тощо.

Важливими умовами підвищення ефективності навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови є її мотиваційне забезпечення, взаємопов'язане досягнення навчальних цілей, системний добір методів, багатофункціональність і різноспрямованість завдань, взаємопов'язане виконання на доцільно дібраному, як правило, невеликому текстовому матеріалі різних навчальних дій і видів діяльності, що сприяє економному за часом досягненню великої кількості навчальних, розвивальних і виховних цілей уроку.

Позитивне ставлення школярів до навчальної діяльності з рідної мови виникає, якщо створюється емоційний фон уроку, вивчення мовних одиниць і правил підпорядковується меті формування мовленнєвої діяльності, якщо конкретний мовний матеріал розглядається з погляду завдань і можливостей мовленнєвого спілкування, вивчення мовного матеріалу найтісніше поєднується з розвитком зв'язного мовлення, учні засвоюють особливості функціонування мовних одиниць у мовленні та практично використовують їх, значна увага на уроках приділяється усвідомленню учнями виражальних можливостей мовних одиниць, у школярів виховується увага до слова, розвивається вміння відчувати й сприймати красу та змістові відтінки слова, естетику мови, її багатство, виразність, милозвучність. Важливим для формування мотивів навчальної діяльності є виховання у школярів уявлення про мовленнєвий ідеал і прагнення до вдосконалення власного мовлення.

Успішність навчальної діяльності на уроках рідної мови залежить від її комунікативної зорієнтованості. Існуюче в сучасній школі обмеження роботи з розвитку зв'язного мовлення учнів уроками, які для цього відводяться, недоцільне з погляду мети навчання рідної мови, мотиваційного забезпечення навчального процесу. Адже тільки за умови виконання на кожному уроці різних видів комунікативної діяльності, побудованої на усвідомленні учнями функціонування мовних одиниць у мовленні, формуються навички володіння мовою. Добре володіння мовою немислиме без формування у школярів духовності як інтегративної властивості, що включає розвиток мислення, інтелекту, емоційної сфери та інших якостей особистості.

На уроках учні мають отримувати зразки комунікативно досконалої мови, вчитись будувати власні висловлювання, а для цього оволодівати засобами мови, способами й правилами використання їх у мовленні, розвивати власну душу, почуття та розум, збагачуватись духовними надбаннями народу, його культурними, моральними й естетичними цінностями. Це можливо за умови вивчення мовних одиниць на основі аналізу тексту в єдності змісту й форми. Вивчення мови у тісному взаємозв'язку із змістом, нею вираженим, сприяє вихованню уваги до слова, його глибокому пізнанню, розвиткові мовного чуття, уміння бачити всі відтінки значення слова, вихованню естетичного смаку, розумінню краси слова, його глибини, виразності, усвідомленню неповторності мовної особистості, збагаченню мовного запасу учнів, формуванню читача й слухача. На цій основі разом із засвоєнням мовної системи школярі набувають комунікативних умінь, навчаються мотивованого, грамотного використання засобів мови в різних умовах спілкування у відповідності зі змістом і ситуацією мовлення.

Вивчення мовних одиниць і правил на основі аналізу тексту в єдності змісту й форми дає змогу вчителеві, застосовуючи різні навчальні дії, організовувати виконання великої кількості видів діяльності, а отже досягти більше цілей, тісніше поєднати цілі вивчення лінгвістичних тем і формування комунікативних умінь, зробити роботу з розвитку зв'язного мовлення учнів системою, ефективно формувати мотиви навчальної діяльності учнів з рідної мови, допомогти їм усвідомити мову як матеріал передачі думки та змісту, розвивати читацькі інтереси, духовність. Взаємопов'язана реалізація різноманітних цілей уроку суттєво впливає на мотиви навчальної діяльності, оскільки приводить до урізноманітнення навчальних дій, а різноманітність запобігає втомі, викликає інтерес, активізує діяльність учнів і, як показують експерименти, підвищує її ефективність.

Навчальна діяльність учнів на уроках рідної мови ефективна, якщо вона становить єдиний процес оволодіння знаннями та способами дії, останні ж формуються у процесі засвоєння знань, а знання набуваються в процесі виконання дій з мовним і мовленнєвим матеріалом. Оволодіння способами дії не тільки сприяє свідомому, міцному засвоєнню учнями знань і предметних умінь, але й формує здатність розв'язувати поставлені завдання, самостійно здобувати необхідну інформацію, здійснювати самоконтроль. Найважливішим для формування пізнавальної самостійності учнів є перенесення засвоєних способів дії на новий навчальний матеріал.

Досягнення мети навчального процесу на уроках рідної мови залежить від того, наскільки вибрані вчителем методи сприяють ефективному досягненню на уроці системи цілей, охоплюють усі напрями діяльності учнів, спонукають їх до самостійних дій, узагальнень і висновків, наскільки успішно служать формуванню здібностей до відтворення, пошуку, переробки, систематизації, засвоєння й застосування різноманітної інформації, як розвивають пам'ять, мислення, мовлення школярів, їхні інтелектуальні здібності, як сприяють усвідомленню учнями виконуваних навчальних дій, формуванню усвідомлених і міцних умінь і навичок, мовної особистості в цілому, розвиткові всього спектру її якостей.

У ході виконання дослідження намітилися проблеми, розв'язання яких має принципове значення не лише для методичної науки, але й безпосередньо практики навчання рідної мови у школі. Наукову роботу слід спрямувати на подальше вивчення проблеми формування пізнавальної самостійності школярів в оволодінні рідною мовою. Актуальною є проблема взаємозв'язку розвитку мовлення учнів і вивчення різних рівнів мовної системи, проблема збагачення мовного запасу учнів, проблема оволодіння школярами монологічним мовленням в різних типах і стилях мовлення. Врешті, й проблема оволодіння школярами мовною нормою досліджена недостатньо. Сучасна методична наука не має у своєму розпорядженні достатніх наукових даних про умови самореалізації й розвитку особистості у процесі навчання рідної мови. Нових підходів у час творення держави України вимагає й проблема виховання школярів, а урокам рідної мови в розв'язанні цієї проблеми належить першочергова роль. Актуальною проблемою, що потребує наукового дослідження, є формування ціннісних орієнтацій учнів, їхніх світоглядних позицій у процесі вивчення рідної мови, проблема виховання відповідального ставлення до рідної мови, виховання у школярів мовленнєвого етикету.

Основні результати дослідження можуть бути використані в процесі:

- удосконалення шкільних програм з рідної мови та підручників, навчальних посібників для вчителів-словесників, підвищення ефективності навчання рідної мови в цілому, а також викладання вузівської дисципліни “методика навчання рідної мови”;

- створення посібників з методики навчання рідної мови для студентів філологічних факультетів педагогічних інститутів і університетів;

- читання спецкурсів і проведення спецсемінарів.

Основнi положення дисертацiї викладено у таких публiкацiях

Монографії, навчальні посібники

1. Донченко Т. К. Органiзацiя навчальної дiяльностi учнiв на уроках рiдної мови. - К. : Фундацiя iм. О. Ольжича, 1995. - 263 с..

2. Донченко Т. К. Як навчати школярів мовленнєвої діяльності. - К. : Молодь, 1998. - 301 с.

3. Донченко Т. К., Стеценко В. П. Естетичне виховання учнів на уроках української мови. - К. : НПУ. - 1999. - 1999. - 170 с.

4. Донченко Т. К. Підготовка учнів до переказу. - К. : Форум, 2000. - 188 с.

Брошури

1. Донченко Т. К. Формування монологічного мовлення на уроках української мови. - К., 1994. - 72 с.

2. Донченко Т. К. Виховання в учнів мовленнєвого етикету. - К. : Ленвіт, 2000. - 36 с.

3. Донченко Т. К. Навчання школярів висловлювання на лінгвістичну тему. - К. : Ленвіт, 2000. - 35 с.

4. Донченко Т. К. Урок української мови в школі. - К. : Ленвіт, 2000. - 100 с.

5. Донченко Т. К. Як навчити учнів підготувати й виголосити доповідь. - К. : Ленвіт, 2000. - 55 с.

6. Донченко Т. К. Розвиток зв'язного мовлення учнів. - К. : Ленвіт, 2000. - 94 с.

7. Донченко Т. К. Методи організації навчальної діяльності учнів на уроках української мови. - К. : Ленвіт, 2000. - 74 с.

Статті в наукових журналах та збірниках наукових матеріалів

1. Донченко Т. К. Про концепцiю вивчення рiдної мови в школi // Українська мова i лiтература в школi. - 1993. - №1. - С. 3-4.

2. Донченко Т. К. Уроки мови мають стати уроками словесностi // Дивослово. - 1995. - № 4. - С. 36-38.

3. Донченко Т. К. Два уроки на одну тему // Дивослово. - 1996. - № 9. - С. 32-34.

4. Донченко Т. К. Як готувати учнів до переказу // Українська мова і література в школі. - 2001. - № 1. - С. 3-6; № 2. - С. 3-6.

5. Донченко Т. К. Мета одна - уроки різні // Урок української. - 2000. - № 11-12. - С. 33-35.

6. Донченко Т. К. Динамика структуры урока в советской методике преподавания русского языка // Русский язык: вопросы типологии и функционального развития. Вестник Львовского университета: Серия филологическая. - Выпуск 14. - Л. : Выща школа, 1984. - С. 95-101.

7. Донченко Т. К. Связь орфографии с изучением основных разделов науки о языке // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1985. - № 1. - С. 21-25.

8. Донченко Т. К. Подготовка учителя к уроку // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1986. - № 10. - С. 47-50.

9. Донченко Т. К. О структуре урока русского языка // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1986. - № 4. - С. 25-28.

10. Донченко Т. К. Типы уроков русского языка // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1988. - № 5. - С. 41-45.

11. Донченко Т. К. Практическая направленность урока // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1989. - № 6. - С. 10-14.

12. Донченко Т. К. Развитие речи учащихся на уроках изучения лингвистических тем // Методика преподавания русского языка и литературы: Республиканский научно-методический сборник. - Выпуск 19. - К. : Рад. школа, 1989. - С. 79-87.

13. Донченко Т. К. Комплексное решение задач урока // Русский язык в школе. - 1990. - № 3. - С. 10-14.

14. Донченко Т. К. Важний фактор решения учебных задач: Актуализация опорных знаний, умений и навыков учащихся на уроках русского языка // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1990. - № 12. - С. 32-34.

15. Донченко Т. К. Шаг... Еще шаг... Алгоритмы на уроках русского языка // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1990. - № 6. - С. 29-33.

16. Донченко Т. К. Эстетическое воспитание учащихся на уроках русского языка // Естетичне виховання учнів на уроках мови і літератури. - К. : КДПІ ім. О. М. Горького, 1990. - С. 80-83.

17. Донченко Т. К. “Смазочное масло” общения: Методы формирования коммуникативных умений // Русский язык и литература в средних учебных заведениях Украины. - 1992. - № 11-12. - С. 19-21.

18. Донченко Т. К. Работа учащихся с языковым матералом как источник познавательного интереса // Русский язык в школе. - 1993. - № 2. - С. 20-23.

19. Донченко Т. К. Самостоятельная работа студентов по методике преподавания русского языка // Пути улучшения подготовки учителей русского языка/ Под ред. М. В. Фоменка и др. - К. : Рад. школа, 1984. - С. 158-162.

Статті в наукових збірниках матеріалів конференцій

1. Донченко Т. К. Принцип розвиваючого навчання у вивченнi рiдної мови // Науковi матерiали звiтно-наукової конференцiї викладачiв українського державного педагогiчного унiверситету iм. М. Драгоманова за 1992 р. - К. : КДПУ iм. М. П. Драгоманова, 1993. - С. 16-18.

2. Донченко Т. К. Формування нацiонально-мовної особистостi як мета навчання рiдної мови // Формування нацiональної самосвiдомостi студентiв вищих навчальних закладiв та учнiв загальноосвiтнiх шкiл: Збірник наукових праць (Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції) / За ред. П. Шевченка. - Київ-Кривий Рiг: Козаки, 1996. - Ч. ІІ. - С. 97-100.

3. Донченко Т. К. Виховання національно-свідомого ставлення школярів до рідної мови у процесі її вивчення // Матеріали науково-практичних конференцій, проведених у Черкаському та Сімферопольському університетах / За ред. М. І. Калько, Т. К. Донченко. - К., 1996. - Ч. 1. - С. 27-28.

4. Донченко Т. К. Навчання рiдної мови як процес формування нацiонально-мовної особистостi учнiв // Матерiали наукової конференцiї “Українська духовна культура” / Ред. В. С. Калашник та ін. - Харкiв, 1995. - С. 143-144.

5. Донченко Т. К. Виховний вплив на учнiв пiсенних текстiв як дидактичного матерiалу до урокiв української мови // Матерiали i методичнi рекомендацiї всеукраїнської науково-практичної конференцiї “Гуманiтарна освiта i проблеми виховання молодi”/ Ред. М. І. Пентилюк та ін. - Херсон, 1995. - Випуск 2. - 149-150.

6. Донченко Т. К. Українська нацiональна iдея у змiстi шкiльних програм i пiдручникiв з рiдної мови // Матерiали всеукраїнської науково-практичної конференцiї “Формування громадянської самосвiдомостi молодi” / Ред. С. В. Мишанич та ін. - Донецьк, 1995. - С. 200-202.

7. Донченко Т. К. Роль текстiв як дидактичного матерiалу уроку у формуваннi нацiональної самосвiдомостi учнiв // Матерiали мiжвузiвської науково-практичної конференцiї “Викладання вузiвського i шкiльного курсiв мови та лiтератури в умовах нацiонального вiдродження України”. - К. : КДПI ім. М. П. Драгоманова, 1992. - С. 173-174.

8. Донченко Т. К. Організація самостійної роботи учнів на уроках мови в малокомплектній школі // Матеріали міжобласної науково-практичної конференції “Навчально-виховна робота з учнями сільських малокомплектних шкіл”. - Черкаси: Вид-во Черкаського педінституту. - 1990. - С. 134-135.

9. Донченко Т. К. Розвиток емоцiйно-естетичної сфери школярiв, їх потреб i iнтересiв як умова формування нацiональної самосвiдомостi // Матерiали всеукраїнської наукової конференцiї “Гуманiтарна освiта як важливий фактор формування нацiональної самосвiдомостi студентiв та учнiв”/ Ред. М. І. Степаненко та ін. - Полтава, 1995 - С. 130-132.

10. Стеценко В. П., Донченко Т. К. Стан формування в учнiв загальноосвiтнiх шкiл нацiональної самосвiдомостi //Формування нацiональної самосвiдомостi студентiв вищих навчальних закладiв та учнiв загальноосвiтнiх шкiл: Збірник наукових праць / За ред. П. Шевченка. - Київ-Кривий Рiг: Козаки, 1995. - Ч. ІІ. -С. 101-106.

11. Стеценко В. П., Донченко Т. К. Нацiонально-мовна зорiєнтованiсть школярiв // Збiрник наукових праць за матерiалами науково-практичних конференцiй, проведених у Черкаському та Сімферопольському університетах / За ред. М. І. Калько, Т. К. Донченко. - К. : Фундація ім. О. Ольжича, 1996. - Ч. 1. - С. 16-17.

12. Донченко Т., Попова О. Формування нормативного мовлення студентів педагогічних коледжів // Матеріали Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції “Шляхи підвищення ефективності викладання української мови та літератури”, проведеної в НПУ ім. М. П. Драгоманова. - К. : Знання, 2000. - С. 37-47.

13. Донченко Т. К. Пути устранения интерференции на лексико-семантическом уровне // Культура русской речи в национальных республиках. - К. : Наукова думка, 1984. - С. 194-196.

14. Донченко Т. К. Формування національно-мовної особистості у процесі вивчення словесності // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Формування національної самосвідомості студентів вузів і учнів загально-освітніх шкіл” / За ред. Л. Мацько і Т. Донченко. - К. : Фундацiя iм. О. Ольжича, 1994. - С. 11-12.

15. Донченко Т. К. Лингвистическая терминология в школьных учебниках // Науково-технічний прогрес і проблеми термінології: Тези доповідей. - К. : Наукова думка, 1980. - С. 82-83.

16. Донченко Т. К. Виховання в учнів естетичного мовного відчуття // Тези доповідей Чернігівської науково-практичної конференції “Морально-естетичне виховання молоді засобами мистецтва”. - Чернігів, 1990. - С. 28-29.

17. Донченко Т. К. Виховувати творчого вчителя означає формувати особистість // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції до 80-ї річниці НПУ імені М. П. Драгоманова. Випуск 2. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. - С. 13-15.

Анотація

Донченко Т. К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної (української) мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 02 - теорія і методика навчання української мови. - Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Київ, 2001.

У дисертації розглядаються закономірності ефективної організації навчальної діяльності учнів з рідної мови, визначаються умови результативного навчання, викладається концепція організації навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови. Основою цієї концепції є системний підхід до визначення цілей навчального процесу та шляхів досягнення їх. З позиції системного підходу розглядаються умови інтенсифікації навчання рідної мови, упорядкована система методів організації навчальної діяльності, видів діяльності та навчальних дій, спрямованих на досягнення цілей навчання, визначені шляхи й прийоми формування пізнавальної самостійності учнів у сфері мови й мовлення, схарактеризовані специфічні умови мотиваційного забезпечення навчальної діяльності на уроках рідної мови, розроблена модель уроку, який містить умови для результативної навчальної діяльності.

Ключові слова: організація, навчальна діяльність; національно-мовна особистість; системний підхід; мотиваційне забезпечення; навчально-мовні, комунікативні, правописні вміння; способи дії; розвиток; модель уроку; функції завдань.

Аннотация

Донченко Т. К. Организация учебной деятельности учащихся на уроках родного (украинского) языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13. 00. 02. - теория и методика обучения украинскому языку. - Национальный педагогический университет им. М. Драгоманова, Киев, 2001.

В диссертации исследуются свойственные специфике предмета закономерности эффективной организации учебной деятельности учащихся на уроках родного (украинского) языка, определяются условия результативного обучения, излагается концепция организации учебной деятельности учащихся на уроках родного языка. Основой этой концепции является системный подход к определению целей учебного процесса и путей их достижения. С позиции системного подхода прослеживаются пути и способы интенсификации обучения родному языку, упорядочена система методов организации учебной деятельности учащихся, видов деятельности и учебных действий, направленных на достижение целей обучения, определены пути и приемы формирования познавательной самостоятельности учащихся в сфере языка и речи, охарактеризованы специфические условия мотивационного обеспечения учения, разработана модель урока, которая содержит условия для результативной учебной деятельности.

Проблема организации учебной деятельности учащихся на уроках родного языка раскрывается в диссертации с позиции общей теории систем как междисциплинарной области научного знания, центральным понятием которой является система. В диссертации выявляются взаимосвязи и взаимозависимости между компонентами учебной деятельности по родному языку, что позволяет автору подойти к построению урока украинского языка с позиции системного подхода, реализовать этот подход с целью повышения эффективности урока. Исследование организации учебной деятельности во взаимосвязи её компонентов позволяет выявить новые стороны учебного процесса на уроках родного языка, условия его эффективности, рассмотреть урок как целостное образование.

Исходя из сочетания системного, функционального и коммуникативного аспектов изучения языковых единиц, автор на первый план выдвигает функционально-коммуникативный, обучение коммуникативно-целесообразному использованию языковых единиц в речи с учётом их функций. Изучение языковых единиц осуществляется на основе анализа текста в единстве содержания и формы, что позволяет теснее сочетать усвоение лингвистических знаний с формированием коммуникативных умений и решением различного рода задач воспитания и развития учащихся, а также мотивационного обеспечения учебного процесса. На целесообразно подобранном небольшом текстовом материале ученики выполняют значительное количество разнообразных видов деятельности и соответствующих учебных действий, это способствует решению комплекса учебных задач, развитию различных интеллектуальных и практических способностей и умений при экономном расходовании времени урока и сил учащихся.

Эффективность учебной деятельности учащихся на уроках родного языка повышается, если она составляет единый процесс овладения знаниями и способами действия, последние формируются в процессе усвоения знаний, а знания приобретаются в процессе выполнения действий с языковым и речевым материалом. Овладение способами действия способствует не только сознательному, прочному усвоению учащимися знаний и предметных умений, но и формированию способности самостоятельно решать поставленные задачи, приобретать необходимую информацию, осуществлять самоконтроль. Самым важным для формирования познавательной самостоятельности учащихся в приобретении языковых и речевых знаний и умений становится перенос усвоенных способов действия на новый учебный материал.

Изучение языковых единиц на основе анализа текста в единстве формы и содержания предоставляет учителю возможность, организуя разнообразные учебные действия, привлекать учащихся к выполнению различных видов деятельности, что позволяет шире реализовать задачи развивающего обучения на уроках родного языка, усиливать воспитательное воздействие учебного предмета, достигать большего количества целей, объединять цели изучения лингвистических тем и развития речи учащихся, формировать вместе с усвоением понятий и правил разнообразные коммуникативные умения, сделать работу по развитию связной речи учащихся системой, воспитывать внимание к слову, наблюдательность, развивать природное чувство языка, стремление учащихся к обогащению собственного языкового запаса, овладению языковой нормой, формировать умения слушать, читать, говорить и писать, помочь учащимся осознать язык как материал передачи мыслей и чувств, формировать читательские интересы, духовность, интеллектуальную деятельность, эмоциональную сферу личности. Широкий спектр действий, выполняемых на уроках родного языка, способствует интенсификации языкового и общего развития национально-языковой личности.

Ключевые слова: организация, учебная деятельность; национально-языковая личность; системный подход; мотивационное обеспечение; учебно-языковые, коммуникативные, правописные умения; способы; развитие; модель урока; функции заданий.

Annotation

Donchenko T. K. The Organization of Pupils' Teaching Activity at Native (Ukrainian) Language Lessons. - Manuscript.

Thesis for Doctor's degree of Pedagogical Sciences, speciality 13. 00. 02 - theory and methods of teaching Ukranian. The M. P. Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2001.

This research is devoted to regularities of effective pupils' teaching activity organization at native language lessons and to conditions of resulting teaching. A conception about organization of pupils' teaching activity at the native language lessons is given. The basis of this conception is a system approach to determination of teaching activity aims and ways of its achievement. From this position the conditions of intensive native language teaching activity are analysed. The author systematized methods of teaching activity organization, kinds of its activity, which are directed to teaching aims achievement. Ways and methods of pupils' own cognative forming in a sphere of language and speech are determined. Specific conditions on insurance of teaching activity motives at native language lessons are characterized. The researcher also worked out a lesson model of resultant teaching activity.

Key words: organization, teaching activity; national lenguage' s personality; system approach; insurance of motive; teaching and language, commynicative, orthographic habits and skills; means of actions; development; model of lesson; fynctions of tasks.

Размещено на Allbest.ru