Організація навчальної праці студента

- виклад своїх зауважень щодо прочитаного матеріалу у вигляді афористичних записів.

Записи за матеріалом читання наукової літератури можуть робитися в звичайних загальних зошитах, на бланках або аркушах паперу довільних розмірів, на перфокартах, бібліографічних картках. Кожен з цих способів має свої переваги і недоліки. Записи в зошитах ускладнюють добірку виписок по одній темі або проблему, знаходження виписок серед серії інших. Карткова система хоча і вимагає збільшення витрати паперу, полегшує систематизацію виписок в особистому картотеці і швидке знаходження потрібних матеріалів. Ця система має незаперечні переваги в порівнянні з традиційною формою запису в загальних зошитах.

У результаті вивчення науково-технічної та патентної літератури розкривається фізична сутність розвитку явищ і зв'язків окремих елементів між собою. Дослідник знайомиться із застосуванням технічних засобів вимірювання, методами аналізу процесів досліджуваної системи, критеріїв оптимізації факторів, що впливають на процес. Проводиться ранжування факторів на основі апріорної інформації, обгрунтовується необхідність проведення даного дослідження і можливість використання раніше отриманих результатів для вирішення завдань виконуваного дослідження.

Робоча гіпотеза формулюється по результатом вивчення накопиченої інформації про предмет дослідження. Гіпотеза - це наукове пропозицію про можливі механізми, причини і чинники, які обумовлюють розвиток досліджуваних явищ, які ще не доведені, але є вірогідними. Одна з головних вимог до гіпотези - це можливість її подальшої експериментальної перевірки. Робоча гіпотеза - важливий елемент дослідження, вона синтезує апріорне уявлення про предмет дослідження і визначає коло розв'язуваних завдань для досягнення поставленої мети.

Програма та методика дослідження обгрунтовують вибір методів дослідження і в тому числі методу експериментального дослідження. Під методом взагалі мається на увазі шлях дослідження, спосіб, застосування якого дозволяє отримати певні практичні результати в пізнанні. Поряд з загальним методом діалектичного матеріалізму широко застосовують і конкретно - наукові методи, такі, як математичних аналіз, регресійний і кореляційний аналізи, методи індукції та дедукції, метод абстракції і т.д.

Програма та методика дослідження включають:

- складання календарного плану виконання робіт поетапно з укрупненим поданням змісту в кожному етапі;

- вибір технічних засобів експериментального дослідження для відтворення та генерації розвитку явищ або зв'язків об'єктів дослідження, реєстрації їх станів і вимірювання факторів, що впливають;

- математичне моделювання об'єкту дослідження та планування експерименту;

- оптимізацію вихідних показників досліджуваних процесів;

- вибір методів статистичної обробки дослідних даних і аналізу результатів експерименту;

- вибір методу економічного аналізу результатів дослідження.

Розглянемо деякі найбільш загальні питання експериментальних досліджень. Технологічні дослідження характеризуються необхідністю врахування великої кількості факторів, які по-різному впливають на вихідні показники процесів. Наприклад, при вивченні впливу на ефективність і якості ремонту автомобілів технологічних факторів, а також при оптимізації умов здійснення технології виникають три типи завдань:

- виявлення суттєвості впливу факторів на показники властивостей ремонтованої деталі та їх ранжування за ступенем впливу (завдання оцінки факторів на істотність їх впливу);

- пошук таких умов (режимів тощо), при яких буде забезпечуватися або заданий рівень, або більш високий, ніж досягнутий до теперішнього часу (екстремальні задачі);

- встановлення виду рівняння на основі розкриття зв'язку між факторами, їх взаємодіями і показником властивостей ремонтованої деталі (інтерполяційні задачі).

Будь-який технологічний процес, як об'єкт дослідження при впливі різних факторів розглядається у вигляді погано організованої системи, в якій важко виділити вплив окремих факторів. Основним методом дослідження таких систем є статистичний, а метод проведення експерименту - активним чи пасивним. Проведення І активних І експериментів передбачає використання методів планування, тобто активне втручання в процес і можливість вибору способу впливу на систему. Об'єкт дослідження, на якому можливий активний експеримент, називається керованим. Якщо виявляється, що заздалегідь не представляється можливим вибрати способи впливу на стан системи, то проводиться І пасивний І експеримент. Наприклад, такими експериментами є результати спостережень за автомобілями та окремими їх агрегатами в процесі експлуатації.

Математичне планування експерименту, вибір факторів, рівнів їх варіювання і математична обробка результатів здійснюється з використанням спеціальних прийомів і має свої специфічні особливості при вирішенні конкретних завдань і розглядається у спеціальній літературі.

Після завершення теоретичних і експериментальних досліджень проводиться загальний аналіз отриманих результатів, здійснюється зіставлення гіпотези з результатами експерименту. У результаті аналізу розбіжностей проводяться додаткові експерименти. Потім формулюються наукові та виробничі висновки, складається науково-технічний звіт.

4. Наукові дослідження

4.1 Наукові дослідження як шлях вирішення проблем педагогіки

Наукове дослідження -- це особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.

Фундаментальні дослідження мають мету розкрити суть педагогічних явищ, знайти глибоко приховані основи педагогічної діяльності, дати їй наукове обґрунтування. Прикладні дослідження вирішують питання, що безпосередньо зв'язані з практикою.

Характерні риси педагогічних процесів, які слід мати на увазі в ході їх дослідження: а) неоднозначність їх протікання: результати навчання, розвитку і виховання залежать від одночасного впливу дуже багатьох чинників; б) для педагогічних процесів характерна неповторність: під час повторного дослідження педагог вже має справу з іншим "матеріалом", навіть умови не вдається зберегти попередні; в) в педагогічних процесах беруть участь люди всіх вікових категорій, тому експерименти, що суперечать моральності і етичним нормам, забороняються. Об'єктивні висновки у процесі дослід¬ження можуть очікуватись тільки за умови багаторазових спостережень, не інакше як в усередненій, узагальненій формі.

Основними критеріями ефективності науково-педагогічного дослідження є одержання нового наукового результату, поповнення теоретичних знань, які сприяють процесу виховання, навчання і розвитку вихованців.

Дієвість конкретних педагогічних і методичних досліджень характеризується не тільки новизною і теоретичною значимістю одержаних результатів, а й ступенем їх впливу на ефективність і якість вирішення конкретних навчально-виховних завдань.

До результатів науково-педагогічних досліджень ставляться вимоги: суспільна актуальність; наукова новизна; теоретична і практична значущість; наукова об'єктивність і достовірність; доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності; показ міри, меж і умов ефективного застосування одержаних результатів.

Негативні явища в педагогічних дослідженнях: а) вся наука зосереджена в центрі; б) відсутність привілеїв для науковців; в) недостатня мобільність дослідницької системи; г) ізольованість від зарубіжної педагогічної науки; г) бідність системи дослідження; д) недостатнє втілення в життя результатів наукових досліджень; е) слабка технічна і комп'ютерна забезпеченість системи дослідження. Проблема дослідження в широкому розумінні -- складне теоретичне або практичне питання, що вимагає вивчення, вирішення.

4.2 Основні елементи педагогічного дослідження

Об'єкт дослідження --це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта).

Предмет дослідження-- це зафіксовані в досвіді, включені в процес

практичної діяльності людини сторони, якості і відносини об'єкта, що досліджуються з певною метою в даних умовах.

Предмет дослідження більш вузьке поняття, ніж об'єкт дослідження. В ролі об'єкта, наприклад, можуть виступити методи виховання, а предмета --тільки одна група цих методів, приміром методи стимулювання виховання.

Мета дослідження -- це ціль, яку поставив перед собою дослідник.

Гіпотеза дослідження -- наукове передбачення його результатів.

Завдання дослідження -- конкретизована його мета.

Завдання дослідження можуть включати в себе такі елементи:

а) вирішення певних теоретичних питань, що входять до загальної проблеми (наприклад, виявлення суті дидактичного явища, дальше вдосконалення його визначення, розробка ознак);

б) експериментальне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового досвіду та ін.;

в) обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення поставленого завдання;

г) експериментальна перевірка пропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності;

ґ) розробка методичних рекомендацій для тих, хто буде використовувати результати дослідження на практиці.

4.3 Поняття про вимір в педагогіці

Вимір -- це приписування чисел речам у відповідності з певними правилами (коефіцієнт інтелектуальності "ай-к'ю").

Вимірні шкали:

а) виміри в шкалі найменувань (номінальні виміри): згруповуючи об'єкти в класи, кожному з них присвоюється якась цифра. Психологи часто кодують "стать", позначаючи особу жіночої статі нулем, а чоловічої -- одиницею. При цьому використовується виключно та особливість чисел, що 0 відрізняється від 1 і якщо предмет А має 0, а предмет Б -- 1, то А і Б відрізняються по відношенню до вимірюваної якості. Але це не означає, що у Б міститься більше якості, ніж у А;

б) порядок виміру: мається на увазі, що у вимірюваних предметах різна кількість якості. В даному випадку використовують якість "впорядкованих" чисел і вони приписуються предметам таким чином, що коли число, приписане А, більше числа, приписаного Б, то це значить, що в А міститься більше даної якості, ніж у Б;

в) інтервальні виміри -- це таке присвоєння чисел предметам, коли рівні різниці чисел відповідають рівним різницям значення вимірювальної ознаки або якості предмета (час між 1940 і 1945 рр. дорівнює часові між 1980 і 1985 рр.);

г) вимір відношень відрізняється від інтервального тільки тим, що нульова точка не довільна, а вказує на повну відсутність вимірюваної якості. Ріст і вага є прикладом цього виду шкали.

Змінні і їх вимір. Змінними є характеристики людей або речей, напри¬клад, вага, вік, швидкість читання, кількість дітей. Деякі з цих змінних є неперервні, тобто виміри їх можуть мати будь-яке значення в певній області (такими є вага, вік, час реагування). Інші змінні дискретні, тобто виміри можуть давати тільки окремі значення (наприклад, кількість дітей).

Різні якості особистості можна оцінити:

"5" --якість проявляється дуже сильно і постійно.

"4" --якість проявляється сильно і часто.

"3" -- важко визначити (прояви і непрояви однакові).

"2" --якість проявляється слабо і рідко.

" 1" -- якість проявляється дуже слабо або взагалі не проявляється.

4.4 Методи науково-педагогічного дослідження

Метод науково-педагогічного дослідження -- це шлях вивчення і опанування складних психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об 'єктивноїзакономірності виховання і навчання.

Для досліджень підбирають оптимальний комплекс методів. При цьому керуються такими вимогами:

а) застосовувати таке поєднання методів, яке дозволяє одержати різнобічні відомості про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта виховання чи навчання;

б) використовувані методи повинні забезпечити одночасно вивчення діяльності, спілкування і інформованості особистості;

в) методи мають відображати динаміку розвитку певних якостей як у віковому плані, так і протягом певного проміжку часу;

г) важливо використати такі методи, які дозволяють одержати відомості про учня з якнайбільшого числа джерел, від найкомпетентніших осіб, що знаходиться з ним у постійному спілкуванні, у спільній діяльності;

ґ) методи мають дозволити аналізувати не тільки хід процесу, його результати, а й умови, в яких він функціонує.

Метод педагогічного спостереження -- спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах. Спостереження є пряме і опосередковане, відкрите й закрите, самоспостереження. При орга¬нізації спостереження важливо мати план спостереження, визначити його термін, фіксувати результати.

Метод бесіди. Бесіда є джерелом і способом пізнання педагогічного явища шляхом безпосереднього спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Для ефективного проведення бесіди бажано мати план, основні і додаткові запитання, створити сприятливу обстановку для відвертої бесіди; врахування індивідуальних особливостей співбесідника; проявити педагогічний такт; вміти запротоколювати бесіду. Результат бесіди варто порівняти з даними спостереження.

Метод інтерв'ю особливо корисний у тих випадках, коли дослідник наперед може бути впевнений в об'єктивності відповідей учнів. Це пояснюється тим, що інтерв'ю не передбачає постановки уточнюючих запитань, які мають місце під час звичайної бесіди. Слід враховувати, що є такі типи респондентів: несміливий, боязкий, базіка, жартівник, сперечальник, самовпевнений. Наслідки інтерв'ю залежить від продуманості питальника для інтерв'ю.

Метод анкетування. Використовується для одержання інформації про типовість тих чи інших явищ навчально-виховного процесу. Анкети можуть бути: відкриті, закриті, напіввідкриті, полярні. При анкетуванні дотримуються таких вимог: а) підбір питань, що найточніше характеризують явище і дають надійну інформацію; б) використання як прямих, так і непрямих запитань; в) виключення підказок у формуванні запитання; г) попередження двоїстого розуміння змісту запитання16 ; ґ) використання як закритих, так і відкритих запитань; д) використання попередньої перевірки ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і внесення корекцій до змісту анкети.

Метод експерименту. Педагогічний експеримент -- це науково поставлений досвід організації педагогічного процесу в точно врахованих умовах.

В залежності від мети, яку передбачає експеримент, розрізняють: а) констатуючий експерименти, під час якого вивчаються наявні педагогічні явища; б) уточнюючий експеримент, коли перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми; в) творчий, перетворюючий, формуючий експеримент, у ході якого конструюються нові педагогічні явища.

За місцем проведення розрізняють природний і лабораторний педагогічний експеримент. Серед модифікації природного експерименту виділяють паралельний і перехресний. У процесі проведення експерименту мають бути експериментальні і контрольні групи.

На відміну від педагогічного спостереження педагогічний експеримент дозволяє:

а) штучно відділити виучуване явище від інших;

б) цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців;

в) повторювати окремі педагогічні явища приблизно в таких же умовах.

Метод вивчення шкільної документації і учнівських робіт. Вивчення шкільної документації і учнівських робіт із заданою метою за спеціально розробленою програмою складає суть цього педагогічного дослідження. Сюди входить також робота з архівними матеріалами.

Метод рейтингу -- оцінки тих чи інших сторін діяльності компетентними 17 суддями (експертами). Вимоги до експертів:

а) компетентність;

б) креативність -- здатність вирішувати творчі завдання;

в) позитивне ставлення до експертизи;

г) відсутність схильності до конформізму;

ґ) наукова об'єктивність;

д) аналітичність і широта мислення;

е) конструктивність мислення;

є) якість колективіста;

ж) самокритичність.

Метод узагальнених незалежних характеристик передбачає узагальнення відомостей про учнів, одержаних іншими методами (учителями, батьками, товаришами учнів), співставлення цих відомостей зі своїми матеріалами про особистість вихованця.

Метод психолого-педагогічного тестування. Випробування учня на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, задач-шарад, ребусів, кросвордів, запитань. Екзаменаційні білети також слід вважати своєрідними тестами. Результати тестування визначаються через виявлення відсотків розв'язування тестів.

Соціометрія (вивчення структури і стилю взаємовідносин у колективі).

Математичні методи -- реєстрування, виявлення середньої величини, моделювання, статистична обробка даних.

Реєстрація -- виявлення певної якості в явищах даного класу і підрахунок за наявністю або відсутністю даної якості (наприклад, кількості допущених негативних вчинків учнями).

Ранжування -- розклад зібраних даних у певній послідовності (спад чи зростання зафіксованих показників), визначення місця в цьому ряді об'єктів (наприклад, складання списку учнів у залежності від рівня успішності і т.п.).

Моделювання -- це метод створення і дослідження моделей. Наукова модель -- це смислово представлена і матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження і здатна заміняти його так, що вивчення моделі дозволяє отримати нову інформацію про цей об'єкт (наприклад, можна моделювати оптимізацію структури навчального процесу, управління навчально-виховним процесом і т.п.).

Суть цих методів полягає в тому, щоб описати кількісними характеристиками педагогічні явища, а також використати кібернетичні моделі для виз¬начення оптимальних умов управління процесом навчання і виховання.

Використання математичних методів для опису педагогічних явищ можливе тільки при дотриманні таких умов: масовий характер явищ; типовість явищ; явища, які можна виміряти.

Теоретичні методи педагогічного дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки.

4.5 Етапи дослідження

Логіка (етапи) педагогічного дослідження:

__MCE_ITEM__1.Визначення проблеми дослідження, яка має актуальне, життєве значення.

__MCE_ITEM__2.Ґрунтовне, всебічне і глибоке вивчення вже встановлених наукою фактів, положень, висновків.

Під час вивчення літературних джерел слід виявляти:

а) основну ідею автора, його позицію з досліджуваної проблеми;

б) що особливо вдалося ' автору в її вивченні;

в) чим відрізняється його позиція від традиційної, що нового він вніс у вивчення цієї проблеми;

г) в чому автор полемізує з іншими дослідниками;

г) які ідеї автора особливо вдало аргументовані, а які не мають належної аргументації;

д) які ідеї, висновки, рекомендації викликають заперечення і чому;

е) які основні питання проблеми не знайшли відображення в його роботі;

є) які, в зв'язку з цим, завдання подальшого вивчення даної проблеми.

3.Вивчення шкільної практики.

Під час аналізу літератури про досвід школи слід виявити:

а) що особливо :успішно вдається здійснити вчителю при вирішенні даної проблеми;

б) які труднощі він зустрічає у її вирішенні;

в) які типові недоліки відзначаються в роботі ; вчителів з даного питання;

г) які основні причини труднощів і недоліків: ,

г) чи досягаються успіхи в роботі раціональними затратами часу вчителя, І чи пов'язані з перевантаженням його роботою в якомусь одному напрямку на шкоду іншим напрямкам діяльності школи.

4. Формулювання гіпотези, тобто наукового припущення, ймовірного висновку з дослідження.

5.Проведення експериментальної роботи.

6.Вивчення передового досвіду.

7.Співставлення експериментальних даних з масовою практикою.

8.Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези.

9.Оформлення результатів дослідження, їх впровадження в життя.

Як відомо, показниками вихованості виступають такі інтегральні прояви особистості, як здатність включатися у різні види діяльності, проявити в ній цілеспрямованість, осмисленість, самостійність, творчу активність, відповідальність. Кожен з визначених критеріїв тісно пов'язаний із суб'єктив¬ною позицією особистості, її цілеспрямованою активністю. Тому визначені компоненти взаємодіють, утворюють цілісність. У визначенні показників і ознак вихованості учня вихідними є: з одного боку, інтегральні прояви особистості, їх структура, з іншого -- їх динаміка: "зона найближчого розвитку".

4.6 Документація дослідження

Науково-педагогічне дослідження фіксується в такій документації:

а) анкети;

б) плани спостереження, проведення педагогічних експериментів, втілення результатів дослідження в практику;

в) магнітофонні записи, і фотокартки, кінострічки;

г) протоколи обговорення уроків, виховних заходів 1 та ін.;

ґ) конспекти опрацьованої літератури, архівних матеріалів;

д) описи досвіду роботи шкіл і інших виховних інститутів;

е) статистичні дані, математичні обчислення.

Размещено на Allbest.ru

...