Формування знань с курсу "Основи економічних наук" у студентів

Розробка тематичного плану з економічно-навчального курсу. Формування в студентів ринкового способу мислення і дій учасника суспільного виробництва. Розвиток економічно свідомої особистості. Удосконалення форм і методів навчання майбутніх фахівців.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.04.2014
Размер файла 471,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

Розділ 1. Вплив вікових соціально-психологічних особливостей вікової групи на вибір форм та методів навчання

Розділ 2. Розробка тематичного плану з навчальної дисципліни «гроші та кредит» для студентів

2.1 Актуальність, мета, предмет та задачі дисципліни

2.2 Розподіл навчального часу за окремими темами курсу «Основи економічних наук»

Розділ 3. Методична розробка теми «Банки та їх види»

3.1 Актуальність теми та її місце в програмі. Бюджет часу та види занять по темі

3.2 План занять, теоретична частина викладення теми

3.3 Засвоєння навчального матеріалу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Перехід економіки України на ринкові принципи функціонування потребує адекватних змін у системі підготовки фахівців різних професій. Першочерговою проблемою є формування ринкового способу мислення і дій учасника суспільного виробництва, якому властивий високий ступінь самостійності у прийнятті рішень. Така дисципліна як економіка потребує постійного оновлення методів навчання та концентрацію на нових досягненнях суспільства та світу в цілому.

Одну з найголовніших ролей в формуванні понятійного апарату особистості в цілому відіграє саме школа, так само як і у розвитку економічно свідомої особистості. В школі мають вчити звертати увагу та аналізувати явища навколишнього світу, на елементарних та простих речах пояснювати практичне значення тієї чи іншої події, зароджувати в дітях цікавість до життя в економічно-розвиненому суспільстві. Необхідно звертати велику увагу на методи та способи викладання інформації, яка необхідна для майбутнього життя, та впливає на розвиток економічного мислення у людини.

На мою думку, система економічної освіти в Україні має реформуватися. Основи економічних знань потрібно викладати починаючи з 8 класу, але методи мають бути зрозумілішими, а приклади простішими, з дитинства має формуватися розуміння того, що кожна людина є частиною економіки і в сучасному світі життя поза економічною системою неможливе. Я вважаю, в школах мають вводитися предмети типу « Людина і економіка», «Економіка сім'ї» , а також «Історія економічної думки» ,щоб діти розуміли причини появи такого поняття в нашому житті. Учні вже з молодших класів повинні починати розуміти основні поняття економіки, а в старших класах отримувати доволі ґрунтовні знання щодо даної сфери людського життя.

Вирішальне значення у підвищенні освіченості має навчання у вищих та середніх закладах. Тому важливим завданням викладачів цих закладів є удосконалення форм і методів навчання майбутніх фахівців відповідно до вимог сьогодення, підвищення педагогічної майстерності, їх ідейної та спеціальної кваліфікації.

Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що роль банків стає дедалі важливішою у нашому суспільстві, вони є ключовою ланкою в системі господарювання і є однією з передумов формування в Україні повноцінних ринкових відносин.

Метою даної курсової роботи є опрацювання методологічних основ курсу «Основи економічних наук».

Завданням є втілення мети у практику, а також розробка курсу та викладення уроку, після якого в учнів залишилась певна база знань.

Розділ 1. Вплив вікових соціально-психологічних особливостей вікової групи на вибір форм та методів навчання

навчання мислення студент фахівець

Поєднання вікових особливостей з освітньою системою нашої країни зумовлює виокремлення таких освітньо-вікових періодів:

· Дошкільний вік ( 3 - 6-7 років);

· Молодший шкільний вік ( 6-7 - 11 років);

· Середній шкільний вік ( 11 - 15 років);

· Старший шкільний вік ( 15 - 18 років);

· Студентський вік (18-23 роки);

· Дорослі ( від 23 до кінця життя).

Розглянемо вікові особливості дітей шкільного віку:

1)Молодший шкільний вік (6 - 10 років). У шестирічному віці дитина переживає значні зміни в житті. Перехід до шкільного віку пов'язаний з помітними змінами в її діяльності, спілкуванні, взаєминах з іншими людьми. Провідною діяльністю стає навчання, змінюється уклад життя, з'являються нові обов'язки, новими стають і відносини дитини з навколишніми. Початкова школа повинна залучати своїх вихованців до посильної, розумно організованої продуктивної праці, значення якої у формуванні соціальних якостей особистості важко з чимось порівняти. Праця, яку виконують діти, має характер самообслуговування, допомоги дорослим або старшим школярам. Позитивні результати забезпечуються внаслідок поєднання праці з грою, де максимально виявляється ініціативність, самодіяльність, змагання самих дітей. Прагнення молодшого школяра до яскравого і надзвичайного, бажання пізнати прекрасний і чудесний світ, а також бажання випробувати надзвичайну рухливість - все це має задовольнятися в розумній грі, яка приносить користь і задоволення, сприяє розвитку у дітей працелюбства, культури рухів, навичок колективної діяльності і різнобічної активності.

Середній шкільний вік (від 10 - 11 до 15 років) - перехідний від дитинства до юності. Він співпадає з навчанням у школі другого ступеня (V - IX класи) і характеризується загальним піднесенням життєдіяльності та глибокою перебудовою всього організму. Душевний світ підлітка Н.К. Крупська характеризувала психологією напівдитини-напівдорослого: у своєму розвитку він вже "відійшов" від дітей, але ще "не пристав" до дорослих. Період надзвичайно складний як для самого підлітка, так і для оточуючих його людей. Виховна робота з школярами середнього віку - найважливіше й найскладніше з нинішніх завдань. Педагогам необхідно глибоко осмислити особливості розвитку і поведінки сучасного підлітка, вміти поставити себе на Його місце. Це вірний шлях подолання прогресуючого поки що відчуження підлітків від учителів, школи, суспільства. Учень середнього шкільного віку цілком спроможний зрозуміти аргументацію, переконатися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доказами.

Освітньо-віковим періодом, якому я хочу приділити увагу у своїй роботі є старший шкільний вік (або період ранньої юності) , в якому закладається основа для професійної підготовки, в якому будується осмислений фундамент для подальшого життя та розвитку особистості. Це період людини від 15 до 17 років. Особистість юнака і дівчини складається під впливом положення, що вони починають займати в суспільстві, у колективі, у системі суспільних відносин. Основними видами діяльності в юнацькому віці стають рівною мірою праця і навчання.

Самосвідомість у цьому віці здобуває якісно-специфічний характер. Це пов'язано з необхідністю оцінити якості своєї особистості з урахуванням конкретних життєвих цілей. Це час самоутвердження, швидкого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, пора пошуків, надій, мрій. Яскраво виражене вибіркове відношення до навчального предмету. Потреба в необхідних для життєвого успіху знаннях одна із найхарактерніших рис сьогоднішнього фахівця. Це визначає розвиток і функціонування психічних процесів:

Для розвитку мислення підлітків характерне:

Інтенсивне інтелектуальне дозрівання;

Перехід учнів до вищих рівнів абстрагуючого й узагальнюючого мислення;

Потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні;

Істотну роль відіграють наукові гіпотези, пошукові міркування;

Процес міркування стає економічнішим та продуктивнішим;

Мислення буває часто дедуктивно-гіпотетичним;

Нове орієнтування суб'єкта на співвідношення гіпотетичного і можливого, реально існуючого і потенційно можливого;

Критичне ставлення до засвоєних ними знань;

формування нового світогляду;

збагачення фонду добре "відпрацьованих" і міцно закріплених умінь, навичок мислительної діяльності , способів і прийомів розумової роботи;

створюються внутрішні умови для формування в них міцних ідейно-політичних переконань.

Для розвитку мовлення характерне:

§ формується уміння точно висловлювати думки;

§ оволодіння учнями формами, прийомами літературної мови ;

§ прагнення до самовдосконалення мовлення;

§ зміни в динаміці та в структурі внутрішнього мовлення;

§ внутрішнє мовлення стає формою існування мислительних дії.

Для розвитку сприймання характерне:

§ акт планомірного спостереження;

§ самоспостереження за своїми діями, актами поведінки, переживаннями, думками й іншими проявами психічного життя;

§ самопізнання.

Для розвитку уяви характерне:

§ творча уява;

§ мрії;

§ більш критичне ставлення до витворів своєї уяви.

Для розвитку пам'яті характерне:

§ зміцнення її довільності;

§ зростає продуктивність пам'яті на думки;

§ спеціалізація пам'яті;

§ удосконалення способу заучування за допомогою свідомого застосування раціональних його прийомів;

§ учні користуються самоперевіркою, диференціацією загального завдання на запам'ятання;

§ настанова на засвоєння матеріалу, яка водночас включає в себе і настанову на його усвідомлення;

§ специфічного характеру набуває мимовільна пам'ять.

Для розвитку уваги характерне:

· розвиток довільної уваги, її стійкості й зосередженості;

· здатність переключати увагу;

· здатність розподіляти увагу;

· зростання вибірковості уваги;

· зростає роль після довільної уваги (особливо за умови , що учіння спонукається їх спеціальними інтересами).

Самовизначення й мотиви учнів характеризуються:

зайняті активними пошуками свого місця в суспільстві;

вибір професії стає психологічним центром ситуації розвитку старших школярів, створює своєрідну їх внутрішню позицію;

збагачується мотивація учбової діяльності, утворюється система мотивів;

ними усвідомлюється підготовка до майбутнього життя, до трудової діяльності;

свідоме ставлення учнів до середньої освіти з кожним роком дедалі більше пов'язується з вибором певної спеціальності;

набуття середньої освіти як підготовки до вступу у вищі навчальні заклади є основним мотивом їх навчальної діяльності;

інтерес до знань як мотив навчання у частини старшокласників поєднується з вибірковим інтересом;

прагнення посісти певне становище в колективі ровесників завдяки успіхам у навчанні;

мотив особистої користі;

егоїстичні риси характеру.

Формування світогляду характеризується:

§ потреба самовизначення;

§ нова спрямованість навчальної діяльності-пізнати навколишній світ з метою усвідомити свої погляди, відшукати місце людини в світі;

§ прагнуть не тільки пізнати світ, а й виробити свій власний погляд на нього;

§ високість дерзань учнів, що виявляється в прагненні ставити перед собою велику мету і в бажанні досягти її;

§ формується нова форма свідомості - узагальнення про особливість людини і самого себе.

У спілкуванні формуються і розвиваються комунікативні здібності учнів, що включають уміння вступати в контакт із незнайомими людьми, домагатися їхньої прихильності і взаєморозуміння, досягати поставлених цілей. У праці йде активний процес становлення тих практичних умінь і навичок, що у майбутньому можуть знадобитися для удосконалення професійних здібностей.

Характерною рисою підліткового віку є готовність і здатність до різних видів навчання, причому як у практичному плані (трудові уміння і навички), так і в теоретичному (уміння мислити, міркувати, користуватися поняттями). Ще однією рисою, що уперше цілком розкривається саме в підлітковому віці, є схильність до експериментування, що виявляється, зокрема, у небажанні усе приймати на віру. Підлітки виявляють широкі пізнавальні інтереси, пов'язані з прагненням усе самостійно перевірити ще раз, особисто впевнитися в істині. До початку юнацького віку таке бажання трохи зменшується, і замість нього з'являється більше довіри до чужого досвіду, заснованого на розумному відношенні до його джерела.

Старший шкільний вік відрізняється підвищеною інтелектуальною активністю, що стимулюється не тільки природною віковою допитливістю підлітків, але і бажанням розвивати, продемонструвати життєві свої здібності, одержати високу оцінку з їх боку. У цьому зв'язку підлітки на людях прагнуть брати на себе найбільш складні і престижні задачі, нерідко виявляють не тільки високорозвинений інтелект, але і неабиякі здібності. Для них характерна емоційно-негативна афективна реакція на занадто прості задачі.

Самостійність мислення виявляється в незалежності вибору способу поводження. Підлітки й особливо юнаки приймають лише те, що особисто їм здається розумним, доцільним і корисним.

Учні у старшому віці змінюють своє вороже ставлення до світу підлітка на філософське ставлення дорослої людини. Вони не терплять приниження своєї “дорослої” гідності. Таким приниженням може бути надто легке навчальне завдання. Воно їх просто не зацікавить, а викладач не стане авторитетом. Тому завдання повинні бути дійсно складні, які потребують застосування всіх знань, а інколи і більшого. У віці 15-17 років учні дуже високо цінять свій власний інтелект і намагаються всім його продемонструвати. Виходячи із цього постає особливість старшокласників: прагнення до самопрояву, до виділення із загальної маси, дух суперництва, підтримуючи який, викладач може досягти значних результатів. Завдання для учнів цієї вікової групи повинні бути такими, які б давали змогу, кожному виділитися і продемонструвати свій інтелект.. Вчитель має практикувати вільний вибір завдань, створювати ситуації самоперевірки, використовувати групові форми роботи, аналіз конкретної ситуації, ділову гру, дискусію, мозковий штурм, у навчанні включати елементи праці та гри. Вони несуть таке завдання -- дати змогу кожному показати все, на що він здатен, а вже потім -- пошук істини.

Розділ 2. Розробка тематичного плану з дисципліни «Основи економічних наук» для учнів 10-11 класів

2.1 Актуальність, мета, предмет та задачі дисципліни

Формування та розвиток людини є однією з актуальних проблем, що стоять перед педагогічною наукою і практикою. Слід підкреслити, що викладання економіки в школі - не данина моді, не поточна кон'юнктура, не реакція на збільшення попиту на економічні знання. Економічна освіта накладає відбиток на загальний світогляд людини, що впливає на його культурний рівень, сприяє виробленню адекватних уявлень про дійсність, яка оточує. Вивчення Основ економіки допомагає учням отримати більш повне уявлення про формування й розвиток суспільства, дає їм змогу сформувати цілісну картину навколишнього світу, визначити свою життєву позицію. Зміст освіти має бути осучасненим таким чином, щоб випускники могли швидко адаптуватися в самостійному житті, цілеспрямовано використати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави. Економіки слід навчати не тільки економістів. Володіючи грамотним економічним мисленням, людина сама вибере найбільш раціональну поведінку. Жити в новій економіці, в ринковому середовищі без елементарних знань законів цього середовища просто неможливо.

З огляду на вищезазначене, шкільний курс економіки повинен орієнтуватися не тільки на потреби вищої школи. Важливе значення має розвиток економічної та правової грамотності учнів, які, в свою чергу, створюють середовище для формування громадянської самосвідомості. Економіка не є сферою докладання зусиль лише професійних економістів. У повсякденному житті в ній беруть участь усі члени суспільства. В умовах сучасної ринкової економіки бути економістом зобов'язаний кожен. Це зумовлено необхідністю в будь-якій справі враховувати співвідношення витрат і вигод.

Отже, актуальність вивчення дисципліни обумовлена тим ,що сучасні економічні, політичні й соціальні зрушення в суспільстві висувають нові вимоги до шкільної молоді, до її вміння гармонійно співіснувати із суспільством, знати свої права та обов'язки, самостійно обирати свій шлях у житті, вміти правильно приймати рішення в умовах вибору, реалізувати свої здібності.

Мета опанування дисципліни «Основи економічних наук» - формування у учнів системи знань про економіки, а також з'ясування чинників формування і напрямів розвитку сучасних соціально-економічних систем.

Завдання дисципліни «Основи економічних наук»: наукове обґрунтування та всебічне вивчення загальних засад економічного життя суспільства; розкриття закономірностей розвитку економічної системи; з'ясування суті і характерних рис економічних законів; бачення головних інституціональних ознак різних соціально-економічних систем і стратегічних тенденцій їх еволюції у ХХІ ст.

Предмет дисципліни - економічні відносини в їх єдності і взаємозв'язку з продуктивними силами та політичними, ідеологічними і соціальними інститутами суспільства, а також вивчення економічних законів, які управляють суспільним виробництвом на усіх етапах людського життя.

Взаємозв'язок дисципліни з іншими дисциплінами навчального плану. «Основи економічних наук» органічно пов'язана з системою усіх економічних наук, яких понад 50, по відношенню до яких вона є методологічною основою. Крім того як суспільна наука політична економія знаходиться в тісному зв'язку з такими дисциплінами шкільної програми як філософія, правознавство, історія.

Після опанування дисципліни «Основи економічних наук» учень повинен знати:

- основну проблематику досліджень сучасної економічної науки;

- зміст економічної системи та її основні структурні елементи;

- закони зростання і розвитку економіки;

- роль і місце економічної діяльності в розвитку суспільного виробництва;

- зміст категорії “капітал” та його сучасні форми;

- сутність і функції ринку та його закони;

- використовувати набуті знання при вивченні інших економічних дисциплін

-практичне застосування всіх набутих знань

2.2 Розподіл навчального часу за окремими темами курсу «Основи економічних наук»

Курс "Основи економіки" викладається за 30 години аудиторного часу, 10 годин самостійної роботи, всього - 40 годин. Курс розраховано на 1 рік при 1 аудиторному занятті на тиждень. 25 занять проводитимуться у формі комбінованого уроку, 5 заняття - поточний контроль після опанування тем (тести і теоретичні питання). Форма підсумкового контролю - контрольна робота ( 1 година).

Табл. 1 Тематичний план

№ теми

Назва теми

Обсяг аудиторних годин

Обсяг самостійних годин

Всього

Розділ 1

Вступ до економіки

Тема 1

Місце економіки у системі наук

1

1

Тема 2

Виникнення і етапи розвитку економічної думки

2

1

3

Розділ 2

Суспільне і товарне виробництво

Тема 3

Виробництво та його роль у житті суспільства

2

2

Тема 4

Товарна форма організації виробництва

2

1

3

Тема 5

Гроші та грошовий обіг

3

1

4

Поточний котроль

1

1

Тема 6

Ринок і ринкова система

2

2

Тема 7

Інфляція

1

1

2

Тема 8

Капітал і прибуток

1

1

Поточний котроль

1

1

Розділ 3

Макроекономіка

Тема 9

Національне виробництво і національний дохід

2

1

3

Тема 10

Держава як суб`єкт економічних відносин

2

2

Тема 11

Циклічний характер суспільного відтворення

1

1

2

Поточний котроль

1

1

Розділ 4

Мікроекономіка

Тема 12

Підприємництво

1

1

2

Тема 13

Менеджмент

2

1

3

Тема 14

Маркетинг

2

1

3

Поточний котроль

1

1

Розділ 5

Світове господарство

Тема 15

Місце України у світовому господарстві

1

1

2

Підсумковий контроль

1

1

Всього

30

10

40

Розділ 3. Методична розробка з теми « Банки та їх види»

3.1 Актуальність теми та її місце в програмі. Бюджет часу та види занять по темі

Я пропоную розглянути одну із важливих тем курсу «Основи економічних наук», а саме таку тему, як «Банківська система України». Важливе місце у підготовці висококваліфікованих спеціалістів з економіки відводиться науковому розумінні проблем грошей, їх обігу та функцій у наш час. Процес переходу України до якісно нової форми економічних відносин, що базуються на ринкових принципах ведення господарства, зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної сфери економіки, яка відіграє ключову роль у забезпеченні руху грошових потоків, тим самим створюючи базові передумови суспільного відтворення. Основною ланкою цієї сфери є банківська система, якій належить провідне місце у загальному механізмі організації й регулювання господарського життя суспільства і від ефективності функціонування якої вирішальною мірою залежить успіх соціально-економічних перетворень у країні загалом.

Банківська система України сьогодні - один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було почато раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Саме банки відіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливу капіталів, нагромадженні коштів для структурної перебудови економіки, приватизації й розвитку підприємництва. Водночас усебічне розкриття їхніх потенційних можливостей у реалізації функції фінансового посередництва на ринку значною мірою визначається особливостями структурної організації банківської системи країни, яка забезпечує складний механізм практичної реалізації взаємозв'язків і взаємовідносин між банківськими установами, від чого, у кінцевому підсумку, залежать результати їхньої діяльності та ефективність кредитно-фінансового обслуговування усіх ланок народногосподарського комплексу.

Актуальність вивчення цієї теми зумовлена тим, що розвиток банків став основою формування повноцінних ринкових відносин ,а без сукупності їх базових елементів, пов'язаних із рухом фінансових ресурсів функціонування ринкового господарства неможливе. Ця тема закладає основу для розуміння механізму функціонування банків ,що є важливим навіть в повсякденному житті. Ця тема логічно продовжує ознайомлення учнів з загальними основами виробництва і ринкової економіки.

Предметом даного курсу є детальна характеристика базових характеристик банківської ланки в економіці.

На вивчення цієї теми відводиться 2 заняття, які в свою чергу є комбінованими, тобто включають бесіду, лекцію, дискусію, ігри, та на останньому занятті - опитування.

3.2 План занять, теоретична частина викладення теми

План заняття № 1.

Тема: “Банки та їх види”.

Цілі:

Навчальна - зрозуміти сутність таких основних понять, як банківська система, банк, банківська діяльність, елементи банківської системи, небанківські фінансово-кредитні установи. Розкрити суть всіх елементів банківської системи. Сформувати уявлення про вплив законодавства на банківську систему.

Розвиваюча - зрозуміти відношення до банків у суспільстві.

Виховна - виховати в собі пізнавальні інтереси й логічне мислення, відпрацювати вміння працювати з теоретичним матеріалом.

Форма заняття: урок засвоєння нових знань.

Метод: пояснювально-ілюстративний, ігровий.

Дидактичне забезпечення:

Підручники:

Загальна економіка: Підручник/ І.Ф.Радіонова та ін. За ред. І.Ф.Радіонової, 2002.-384с.

Ковальчук Г.О. та ін. Економіка.: Підручник для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів. 2003.-352с.

Табл. 2 Структура уроку

Складові елементи уроку:

Хвилини:

Організаційний момент

2

Повідомлення про тему, мету і завдання уроку

2

Мотиваційний момент

3

Повторення попередньої теми

5

Викладення нового матеріалу у формі лекції

25

Закріплення набутих знань

4

Підведення підсумків заняття

3

Домашнє завдання

1

Організаційний момент.

Організаційний момент включає в себе привітання вчителя з учнями, перевірку присутніх, підготовку учнів до сприйняття інформації, щоб вони зосередились на темі уроку.

Повідомлення про тему, мету за завдання уроку.

Тема: “Банки й банківська система”.

Мета: сформувати економічний світогляд учнів, розвивати вміння аналізувати матеріал, узагальнювати, робити висновки. Розвити здібності роботи в групі та застосування набутих знань на практиці.

Мотивація

Що стосується мотивації, то вчитель повинен простимулювати пізнавальні інтереси школярів, показуючи значення матеріалу, що вивчається.

В наш час дуже важливим питанням для розгляду залишається сутність та організація банківської системи та банку як її ключового елементу. Більш того, це стає нагальною потребою в умовах минулої економічної кризи, коли особливо постраждала банківська система, закривались банки та була втрачена довіра до них.

Повторення вивченого

Повторення відбувається у вигляді індивідуального опитування. На цьому етапі клас повинен згадати деякі поняття з минулої теми, а саме:

1) Що таке гроші?

2) Що таке банкнота?

3) Що таке оборотність?

4) Що таке кредитні картки?

5) Назвіть основні функції грошей?

Перед поданням нового матеріалу важливо опитати школярів, для з'ясування їх рівня знань з даної теми. Учням пропонується відповісти на такі запитання:

1) Що ви розумієте під таким поняттям , як банк?

2) Як ви гадаєте , що сприяло виникненню банків?

3) Яку роль відіграє центральний банк в економіці країни?

4) Що ви розумієте під таким поняттям ,як банківські операції?

5) Які функції виконують комерційні банки в Україні?

Презентація нового матеріалу.

На дошці записується план заняття. Розвішуються наочні матеріали. Далі пропонуємо учням ознайомитися з темою за допомогою лекції, яка викладена у формі презентації, у вигляді слайдів та підбору відео на дану тему. Така форма була вибрана в зв'язку з тим , що вона дає змогу краще засвоїти теоретичний матеріал, який необхідний для розуміння даної теми, за допомогою наочності. Паралельно з цим, необхідно коментувати новий матеріал теми, викладений у слайдах.

Також, я вважаю, що доцільно використовувати наведені у презентації таблиці, структурно-логічні схеми, малюнки, які також допомагають легше сприймати інформацію.

Закріплення вивченого.

Під цим мається на увазі усне опитування учнів, наприкінці пари повторюються основні поняття та положення теми, можливо у формі гри: створюється 2 команди і виграє та, яка відповість на більшу кількість питань з теми.

Оцінювання.

Проводиться оцінювання участі у грі.

Підсумки, висновки.

Отже наприкінці заняття вчитель підводить підсумки, робить висновки щодо пройденого матеріалу. На це відводиться 2 хвилини.

Домашнє завдання.

На друге заняття пропонується виконати таке домашнє завдання:

1)повторення матеріалу записаного в лекції та в підручнику,

2)пошук економічної інформації з теми.

3) також підготовка рефератів на теми:

ь Банки як провідна ланка фінансового посередництва, їх взаємодія з небанківськими посередниками.

ь Дискусії щодо сутності банку та банківської системи.

ь Стан та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні.

ь Значення комерційних банків

Закінчення заняття.

Вчитель повідомляє про закінчення заняття та відводить час на запитання. На це виділяється 1 хвилина.

План заняття № 2.

Тема: “Банки та їх види”.

Цілі:

Навчальна - навчитись працювати самостійно та в групах, використати знання в обговоренні дискусійних питань.

Виховна - сформувати економічний світогляд; виховати творчий підхід до виконання завдання.

Розвиваюча - розвити пізнавальні інтереси й логічне мислення під час обговорення дискусійних питань, розвити інтерес до даного виду діяльності.

Форма заняття: урок узагальнення , систематизації та перевірки знань.

Метод: дискусія, бесіда, опитування, тестування.

Дидактичне забезпечення:

Підручники:

Загальна економіка: Підручник/ І.Ф. Радіонова та ін. За ред. І.Ф. Радіонової, 2002.-384с.

Ковальчук Г.О. та ін. Економіка.:Підручник для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів. 2003.-352с.

Табл. 3 Структура уроку

Складові елементи уроку

Хвилини

Організаційний момент

1

Повідомлення теми, мети та завдання уроку

1

Мотиваційний момент

2

Словесне опитування,дискусія

20

Вирішення кросворду

10

Тестування

8

Підведення підсумків заняття

2

Домашнє завдання

1

На словесне опитування пропонуються такі питання:

1)Що таке банк?

2)Роль банків у формуванні ринкових відносин?

3)Які види банків ви знаєте?

4)Роль національного банку України?

5)Проблеми банківської системи України?

6)Шляхи вирішення проблем банківської системи України?

Дискусійним може бути таке питання

- Для чого центральний банк надає кредити комерційним банкам?

Кросворд:

Я вважаю,що доцільним для цчнів 10-11 класів буде перевірити їх знання в цікавій формі,наприклад в формі кросворду.

3.П

2.П

О

А

С

5.Б

1.Г

С

Л

А

7.П

1.К

Р

Е

Д

И

Т

У

В

4.А

Н

Н

Я

Р

О

В

Г

К

К

6.П

О

Ш

Н

И

Т

О

С

І

І

И

З

Т

2.І

Н

В

Е

С

Т

И

Ц

І

Я

И

Ч

к

А

По горизонталі:

1. Одна з головних функцій Центрального банку.

2. Видаток банку на створення, розширення, реконструкцію основного капіталу.

По вертикалі

1.Специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

2.Операції, за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

3. Захід чи вигода (користь), яку банк здійснює по відношенню до свого клієнта.

4. Накопичені протягом діяльності банку ресурси, які в майбутньому приносять економічну вигоду і призводять до припливу грошових коштів в банківську установу.

5. Установа, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення, платності і терміновості.

6. Отримування у тимчасове користування кошти з банку на умовах, строковості, платності

7. Проценти, які нараховуються на основну суму позичкового капіталу у кожному інтервалі загального періоду його використання і на які подальші нарахування не здійснюються

Тестування

Тестування проводиться для того, щоб оцінити рівень знань учнів та рівень засвоєного матеріалу.

Тест 1.

1)Банк - це…

а) фінансова посередник

б) депозитна установа

в) урядова установа

г) розрахункова установа

2) Банківська система - це…

а) сукупність банків в економіці

б) фінансові органи держави та кредитні установи

в) законодавчо визначена сукупність установ, які займаються банківською діяльністю

3) Метою діяльності комерційного банку є :

а)залучення депозитів

б)отримання прибутку

в) надання кредитів

г) ведення касових операцій

4) Сутність банківської системи може бути виражена як:

а) законодавчо закріплена сукупність елементів грошового обороту у їх єдності;

б) законодавчо структурована та субординована сукупність фінансових посередників, які здійснюють банківську діяльність;

в) сукупність кредитних відносин, форм, методів кредитування і кредитних установ;

г) інституційна форма організації банківської справи в країні.

5) Назвіть головний критерій, який лежить в основі поділу фінансових посередників на банки і небанківські фінансово-кредитні установи:

а) банки мають право приймати кошти в депозити, а небанківські установи -- не мають;

б) банки мають право надавати клієнтам короткострокові позички, а небанківські установи -- інвестувати кошти в цінні папери;

в) банки мають можливість емітувати гроші, а небанківські установи такої можливості не мають.

6) Які функції виконують банки в економіці:

а) кредитну;

б) розрахунково-касову;

в) трансформаційну;

г) емісійну.

Тест 2

Дайте відповіді: «ТАК» чи «НІ»

1) Емісійний банк - банк, якому надано право випуску грошей в обіг. (ТАК)

2) Гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. (ТАК)

3) Зобов'язання НБУ - випуск в оборот грошей у готівковій і безготівковій формі (НІ)

4) Дебетові картки - виникли на основі електронних грошей, що сприяють скороченню платежів готівкою, обслуговують роздрібну торгівлю та сферу послуг, служать засобом розрахунку. (НІ)

5) Центральна розрахункова плата - це грошові кошти на рахунках юридичних осіб, що мають рахунки в установах НБУ. (НІ)

Тест 3

1.До функцій банківської системи належать:

а) контрактивна;

б) трансакційна;

в) трансформаційна (правильна відповідь)

г) гарантійна

д) фрикційна

е)створення грошей (правильна відповідь)

є) забезпечення сталості банків та грошового ринку (правильна відповідь)

ж) акумуляційна

2. Знайдіть правильну відповідь на питання: що таке кредитні гроші?

а) гроші, випущені державою для покриття своїх потреб, що фінансуються з бюджету;

б) будь-які неповноцінні гроші; (правильна відповідь)

в) гроші, що імітуються банками для кредитування реальної

економіки;

г) гроші, що емітує центральний банк для фінансування бюджетного дефіциту.

3. До яких сучасних форм кредитних грошей ступінь довіри найвища ?

а) кредитних

б) депозитних;

в) електронних;

г) готівкових; (правильна відповідь

д)золота

е)комерційних

є)статутних

5. Дайте визначення: Як називаються готівкові грошові знаки, які випускаються емісійними банками?

а) казначейські білети; (правильна відповідь)

б) банківські білети;

в) векселі;

г)чеки.

Після тесту необхідно підрахувати правильні відповіді і поставити оцінки учням.

Критерії оцінювання:

Загальна кількість питань, які були запропоновані учням становить - 16 питань у формі тесту( по 30 секунд на кожен тест). Отже, співвідношення оцінок і вірних відповідей, наданих учнями, буде виглядати ось так:

12 балів = 16 вірних відповідей

11 балів = 14-15 вірних відповідей

10 балів = 12-13 вірних відповідей

9 балів = 10-11 вірних відповідей

8 балів = 8-9 вірних відповідей

7 балів = 6-7 вірних відповідей

6 балів = 5 вірних відповідей

5 балів = 4 вірних відповідей

4 бали = 3 вірних відповіді

3.3 Засвоєння навчального матеріалу

Модель засвоєння бази знань навчальної теми - це перелік елементів змісту навчання з визначенням рівня засвоєння кожного з них. Вона використовується для уточнення цілей навчання з теми, визначення форм і методів навчання з теми з урахуванням соціально-психологічних особливостей групи навчання та забезпечення необхідних рівнів засвоєння елементів бази знань, розроблення дидактичних матеріалів викладання теми, розроблення завдань тестового контролю засвоєння матеріалу теми.

До елементів бази знань належать:

1) Поняття, терміни, факти, символи, судження;

2) Тенденції, властивості, теорії, критерії, закони;

3) Правила, принципи, норми, методи, процеси, алгоритми, засоби.

Табл. 4 Модель засвоєння бази знань із теми «Банки та їх види»

Рівні засвоєння знань

Основні вміння і навички

Форми та методи роботи

Форми та засоби контролю

1.Понятій ний

Учні вчаться розпізнавати основні поняття, повинні розкривати основні елементи банківської системи; вміти назвати основні види банків та інших фінансово-кредитних установ.

Опитування, лекція, бесіда, розповідь

Опитування тести І-го рівня, бесіди

2.Репродукт.

Уміти дати визначення основних понять, порівняти банків та небанківські фінансово-кредитні установи; пояснити суть і необхідність банківської діяльності.

Практичне заняття, бесіди, самостійна робота

Усне опитування, тестування, самостійна робота, бесіди

3.Алгорит-мічно-дійовий (умовно-професійний)

Уміти аргументувати, відстояти свою думку, проаналізувати банківську систему, розв'язання елементарних задач щодо визначення прибутку банками, виявити залежність між комерційними і центральними банками.

Практичні заняття, дискусія, самостійна робота, ігрові форми роботи

Опитування тести, дискусія, аналіз ситуації, самостійна робота

4.Творчий

Пропонувати свої ідеї з приводу класифікації банківських та парабанківських структур, пропонувати вихід із проблемної ситуації пов'язаної з впливом законодавства країни на банківську систему та її структуру.

Практичні заняття, аналіз конкретних ситуацій, дискусії

Ситуації, тести, розроблення проектів, ігрові методи

Отже, аналіз та вивчення моделі засвоєння бази знань до теми “Банки та їх вили” забезпечить вибір форм, методів і засобів контролю відповідно до рівня, якого хочемо досягти.

Основні терміни:

Банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банки -- фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери тощо), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск в обіг грошей, цінних паперів та ін.

Банк з іноземним капіталом - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків.

Банк короткострокового, середньо- і довгострокового кредитування - банк, що спеціалізується на наданні кредитів різної терміновості.

Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська система -- сукупність різних видів банків, банківських об'єднань та спеціалізованих фінансово-кредитних установ у їх взаємодії та взаємозв'язку.

Банківські об'єднання -- банківські асоціації, картелі (або консорціуми), трести і концерни.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Депозиторські установи -- кредитно-фінансові установи, що мають право залучати внески на депозитні рахунки.

Депозитні банки - банки, які здійснюють кредитно-розрахункові та довірчі операції за рахунок залучених депозитів.

Державні банки - банки, що представляють собою кредитні установи, що знаходяться у власності держави.

Змішані банки - банки за участю державного і приватного капіталу.

Інвестиційний банк - банк, який провадить довготермінове кредитування, завдяки чому імовірне втілення великих науково-технічних проектів.

Іпотечний банк -- банк, що спеціалізується на видачі довготермінової позики під іпотеки (тобто, ресурси за рахунок випуску та розміщення іпотечних облігацій).

Капітал банку - залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Капітал статутний - сплачений та зареєстрований підписний капітал.

Клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Комерційні банки -- кредитні установи, що надають клієнтам універсальні банківські послуги.

Комунальні банки - спеціалізовані кредитні установи, призначені для кредитування та фінансування житлового і комунального господарства.

Кооперативні банки - кредитно-фінансові інститути, що створюються товаровиробниками на ділових засадах для задоволення взаємних потреб.

Кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Кредитні спілки -- невеликі фінансові установи, що утворюються на кооперативних.

Кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Муніципальні банки - різновид ощадних установ, першочергова діяльність яких зводилась до залучення заощаджень населення і виконання функцій скарбника муніципалітету.

Національні банки - це банки, що належать повністю або частково національним інвесторам і діють в їх інтересах.

Ощадні установи контрактного типу -- це кредитно-фінансові установи, які залучають довготермінові заощадження на контрактних засадах.

Підрозділ банку - структурна одиниця банку, що не має статусу юридичної особи і виконує функції, визначені банком.

Позиково-ощадні асоціації -- кредитно-фінансовий, що акумулює кошти, які зберігаються на ощадних, термінових і чекових депозитах.

Представництво банку - територіально відокремлений структурний підрозділ банку, що виконує функції представництва та захисту інтересів банку і не здійснює банківську діяльність.

Спеціалізовані банки - банки, що спеціалізуються на кредитуванні певної галузі економіки або господарської діяльності чи групи населення або ж формах залучення коштів у вклади; характеризуються вузькою спеціалізацією.

Універсальні банки - кредитні установи, що здійснюють всі основні види банківських операцій: депозитні, кредитні, розрахункові, фондові, довірчі та інші.

Учасники банку - засновники банку, акціонери банку, який є публічним акціонерним товариством, і пайовики кооперативного банку.

Філія банку - відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.

Фінансова компанія -- отримує фонди шляхом продажу комерційних паперів, випуску акцій та облігацій.

Центральні емісійні банки -- головний елемент банківської системи. Вони здійснюють керівництво і контроль за функціонуванням і розвитком усієї банківської системи країни.

Питання теми:

1.Суність банків та їх види:

ь Сутність банків,

ь Види банків,

ь Походження банків.

2. Суть банківської системи і її елементи.

3. Комерційні і Центральні банки.

ь Комерційні банки.

ь Центральні банки.

4. Спеціалізовані фінансово-кредитні установи.

Анотації до параграфів.

1.Суність банків та їх види.

1.1. Сутність банків.

Банки -- фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери тощо), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск в обіг грошей, цінних паперів та ін.

1.2. Види банків.

Основними видами сучасних банків у розвинутих країнах світу є центральний банк, комерційні банки, сільськогосподарські, кооперативні та ін. Залежно від форм власності виділяють державні, приватні (в руках окремої особи), акціонерні, кооперативні, муніципальні, змішані (державний капітал поєднується з іншими формами), міждержавні банки. Залежно від функцій та характеру виконуваних операцій -- емісійні, комерційні, інвестиційні, ощадні, іпотечні, зовнішньоторговельні та ін. Залежно від видів господарської діяльності розрізняють промислові, сільськогосподарські, торговельні, зовнішньоторговельні. Крім банків існують банківські об'єднання -- банківські асоціації, картелі (або консорціуми), трести і концерни.

1.3. Походження банків.

Поняття "банк" походить від італійського слова "Ьапса" (лавка міняли, де середньовічні міняли розміщували монети для обміну).

Уперше банки виникли за феодалізму, але зародки банківської справи наявні у рабовласницькому суспільстві. Так, у Греції функції зберігання коштовних металів виконували корпорації греків та храми.

Першими банкірами в Англії в період капіталізму були, як правило, золотарі, які приймали на зберігання цінності під розписку, що ставала при цьому депозитною квитанцією, а згодом набирала форми векселя банкіра -- банківського білета.

Якщо перші банки виконували, як правило, одну, максимум дві операції, то сучасні великі комерційні банки виконують майже 300 операцій. Внаслідок цього поняття "банк" постійно наповнювалось елементами нового економічного змісту.

2. Суть банківської системи і її елементи.

Банківська система -- сукупність різних видів банків, банківських об'єднань та спеціалізованих фінансово-кредитних установ у їх взаємодії та взаємозв'язку. Головним елементом банківської системи є центральний банк, який провадить єдину грошово-кредитну політику, здійснює кредитування уряду та комерційних банків та виконує інші важливі функції.

Основними елементами спеціалізованих фінансово-кредитних установ є інвестиційні банки, ощадні установи, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії.

3. Комерційні і Центральні банки.

3.1. Комерційні банки.

Комерційні банки -- наступний елемент банківської системи, як правило, не є державною власністю. Наймогутніші з них -- відкриті акціонерні товариства. Водночас у Франції, Італії крупні комерційні банки є власністю держави. У США налічується майже 13 тис. комерційних банків, в Україні -- 200. Наймогутніший комерційний банк США мав у 1998 р. активи понад 500 млрд. дол., тоді як в Україні найкрупнішим банком був Промінвестбанк з активами понад 2 млрд. грн.

Основними функціями комерційних банків є кредитні, посередницькі, фондові (випуск цінних паперів різних компаній та їх розміщення на валютних ринках), розрахункові операції у межах всього народного господарства та ін.

Важлива функція банків за сучасних умов -- посередництво у міжнародному обігу позичкових капіталів, надання дедалі більшої маси міжнародних кредитів. З цією метою створюються філії іноземних банків у розвинутих країнах світу.

Значно посилюється універсалізація банків. Крім перелічених функцій, вони виконують операції страхування, консультаційного бізнесу (надання фінансової, комерційної, ринкової, технічної інформації тощо). Швидко поширюється така форма діяльності банків, як фінансовий лізинг (фінансування банками оренди устаткування, особливо нової наукомісткої та дорогої техніки), проектне фінансування. Все це зумовлює посилення концентрації банківського капіталу та зростання масштабів привласнюваного ними прибутку. Основними джерелами цього прибутку є виконання банками розрахункових, емісійних, облікових та інших функцій, надання кредитів і встановлення при цьому вищих відсотків, ніж виплата відсотків за вкладами.

3.2. Центральні банки.

Центральні емісійні банки -- головний елемент банківської системи. Вони здійснюють керівництво і контроль за функціонуванням і розвитком усієї банківської системи країни. У США таким банком є Федеральна резервна система, в Німеччині -- Бундесбанк, в Україні -- Національний банк України.

Центральний банк, як правило, є власністю держави. Основними функціями центрального банку є:

Ё випуск в обіг банкнот;

Ё зберігання офіційних золотовалютних резервів;

Ё здійснення кредитування комерційних банків, уряду;

Ё акумулювання і зберігання касових резервів інших кредитних установ;

Ё виконання для уряду розрахункових операцій;

Ё проведення єдиної грошової, кредитної політики;

Ё здійснення макроекономічного регулювання економіки та ін.

4. Спеціалізовані фінансово-кредитні установи.

Спеціалізовані фінансово-кредитні установи -- третій важливий структурний елемент банківської системи. Вони виконують різноманітні функції. Інвестиційні банки здійснюють операції щодо випуску і розміщенню акцій, облігацій, залучаючи капітал шляхом випуску і продажу власних акцій або використовуючи кредити комерційних банків.

Взаємоощадні банки, кредитні союзи та інші ощадні установи акумулюють заощадження населення і спрямовують їх здебільшого на фінансування будівництва (житлового, комерційних установ та ін.).

Страхові компанії з метою залучення фінансових коштів продають страхові поліси, а потім вкладають їх у цінні папери компаній та держави, надають цим суб'єктам кредити.

Пенсійні фонди акумулюють кошти здебільшого із внесків працівників у фонди соціального страхування. Серед них розрізняють: 1) фонди, які не інвестують свої кошти в цінні папери (а отже виплачують пенсії лише з поточних надходжень і доходів); 2) фонди, що інвестують (і крім традиційних джерел виплати пенсій ще отримують частину коштів на ці цілі з інвестицій в цінні папери); 3) фонди, які управляються страховими компаніями або підприємствами (чи за їх дорученням банками).

Інвестиційні компанії залучають кошти шляхом випуску акцій, їх продажу дрібним акціонерам та купівлі цінних паперів промислових компаній різних галузей промисловості.

Висновок

Отже, з усього вище сказаного можна зробити висновок, що розвиток економічної науки займає важливе місце у розвитку сучасного суспільства та економічного розвитку держави. Базові знання економіки повинні викладатись учням ще у середній школі, адже кожній людині необхідно розуміти основи існування та функціонування суспільних відносин ще з ранніх років. Щодо старшокласників,то їм вже притаманні розвинені форми теоретичного мислення, прийоми оперування поняттями, які відхилені від теми, можливість так або інакше орієнтуватися в складних подіях життя суспільства. Тому, я вважаю, що економічна підготовка є необхідною вже в школі і відповідь на питання про обов'язковість викладання “Основ економічних наук» в школі має бути однозначно позитивною.

Протягом написання курсової роботи я опрацювала методологічних основи курсу «Основи економічних наук», розробила комбінований урок для учнів 10-11 класів. У роботі було досліджено особливості різних освітньо-вікових періодів та застосування цих особливостей у процесі навчання при виборі форм та методів навчання. увагу я звернула на учнів 10-11 класів та на взаємозв'язок особливостей їх вікової категорії та методів навчання. Також було досліджено важливість вивчення дисципліни «Основи економічних наук».

Особливу увагу у цій дисципліні я приділила темі « Банки та їх види», так як банківська система є однією з ключових тем з погляду на розвиток економіки сьогодення за умов переходу до ринкової системи.

В ході роботи я навчилась розробляти урок враховуючи особливості учнів,різні форми можливих занять та з погляду на те,що ж є найлегшим для засвоєння.

Література для вивчення дисципліни

Основна:

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”. (від 7.12.2000р.).

2.Загальна економіка: Підручник/ І.Ф.Радіонова та ін. За ред. І.Ф.Радіонової, 2002.-384с.

3.Ковальчук Г.О. та ін. Економіка.: Підручник для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів. 2003.-352с.

Додаткова:

1. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. К.: КНЕУ, 2008. 384 с.

2. Банковский портфель2 (Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста) / Отв. ред. Ю.И. Коробов. М.: СОМИНТЕК, 1994. 752 с.

3. Банковское дело: стратегическое руководство / Рук. проекта Уильям Гулд; под pед. Влад. Платонова и Майкла Хиггинса. М.: Изд-во АО "Консалтбанкиp", 1998. 412 с.

4. Центральний банк і грошово-кредитна політика. Підручник. // За ред. А.М.Мороза та М.Ф.Пуховкіної. - К.: КНЕУ. - 2005.

5. Шелудько Н.М. Проблемні кредити і фінансова стійкість банківської сфери // Фінанси України. 2000. №1. С. 2528.

6. Шиpинская Е.Б. Опеpации коммеpческих банков: российский и заpубежный опыт. М.: Финансы и статистика, 1995. 160 с.

Додаток 1

Наочні матеріали до заняття

Додоаток 2

Чинники, що впливають на продуктивність уроку.

Найважливіша задача викладача забезпечення появи у студентів позитивних емоцій стосовно навчальної діяльності, до їхнього змісту, формам і методам здійснення. Емоційне порушення активізує процеси уваги, запам'ятовування, осмислення, ...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.