Психолого–дидактичні особливості навчання інформатики

Загальна характеристика психічного розвитку молодшого школяра. Розвиток пізнавальних психічних процесів на уроках інформатики. Психолого-педагогічні особливості проведення уроків в початкових класах. Основні переваги і недоліки використання комп'ютера.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2014
Размер файла 65,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

При роботі з неуважними учнями велике значення має розвиток окремих властивостей уваги. Для проведення занять психолог може використати такі види завдань:

1. Розвиток концентрації уваги. Основний тип вправ - коректурні завдання, в яких дитині пропонують знаходити і викреслювати певні, визначені букви в друкованому тексті. Такі вправи дозволяють дитині відчути, що означає "бути уважним", і розвивати стан внутрішнього зосередження. Ця робота повинна проводитись щоденно (по 5 хв. На день) 2-4 місяці. Рекомендується також використовувати завдання, які вимагають виділення ознак предметів і явищ (методом порівняння); вправи, які базуються на точному відтворенні якогось зразка (послідовність букв, цифр, геометричних візерунків, рухів і т.д.); завдання типу: "переплутані лінії", пошук скритих фігур.

2. Збільшення об'єму уваги і короткочасної пам'яті. Вправи базуються на запам'ятовуванні числа і порядку розміщення предметів, які пред'являють а кілька секунд.

Коли вправа освоюється, число предметів поступово збільшується.

3. Тренування розподілу уваги. Основний принцип вправ: дитині пропонується одноразове виконання двох різнонаправлених завдань (наприклад, читання оповідання і підрахунок ударів олівця по столі; виконання коректурного завдання і прослуховування запису казки і т.п.) Після закінчення виконання вправи (через 10-15 хв.) визначається ефективність виконання кожного завдання.

4. Розвиток навику переключення уваги. Виконання коректурних завдань з чергуванням правил викреслювання букв.

При правильному виконанні завдань по розвитку пам'яті та уваги, враховуючи рекомендації психологів, учителі та батьки можуть значно покращити показники цих важливих психічних процесів у дітей молодшого шкільного віку.

Мислення - правильно організований програмний засіб заставляє дітей постійно думати у їх індивідуальному темпі, що в свою чергу дозволяє кожній дитині оптимально розвиватися, формує у дітей відповідальний стиль мислення.

Саме в цей період здійснюється перехід від наглядно - образного, конкретного мислення, притаманного дошкільнятам, до понятійного, науково - теоретичного мислення. Конкретність мислення першокласників проявляється передусім у тому, що при розв'язанні мислительної задачі вони виходять з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень. Їм легше прогнозувати конкретний факт та зробити з нього певні висновки, ніж навести приклад до загального положення. Під впливом навчання в структурі мислення дитини змінюється співвідношення його образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів на користь зростання ролі останніх.

Так, молодші школярі вчаться визначати відомі їм поняття, виділяючи загальні та істотні ознаки об'єктів, розв'язувати дедалі складніші пізнавальні та практичні задачі, здійснюючи потрібні для цього дії та операції, виражаючи результати в судженнях, поняттях, міркуваннях і умовиводах.

Аналіз на перших порах носить переважно практично - дієвий і образно - мовний характер. Від елементарного аналізу, при якому до уваги береться лише якась частина предмету, діти поступово переходять до комплексного, прагнучи розглянути більш - менш усі частини чи властивості пізнавального предмета, хоч ще і не вміють встановлювати взаємозв'язки між ними.

Розвивається систематичність аналізу, уміння знаходити серед різних частин і властивостей предметів головні. Об'єктом аналізу виступають предмети, явища, процеси, вчинки людей, мовні явища.

Аналіз поступово пов'язується з синтезом, однак для молодших школярів перший є більш доступним мислительним процесом. Вони більш спроможні виділяти елементи в цілому, ніж об'єднувати те, що зустрічається в їх досвіді роздільним.

Операції аналiзу i синтезу поєднуються в порівнянні об'єктiв, розвиток якого значною мірою залежить від того, наскільки часто учням даються завданні на порівняння рiзних об'єктів, їх груп i класів, як визначаються орієнтири для зіставлення об'єктiв, виділення істотних подібних i відмінних ознак тощо (Г.I. Кагальник, О.Я. Савченко).

В цiлому навчання молодших школярiв умінню порівнювати підносить їх аналітико-синтетичну діяльність на вищий рівень. Аналіз поступово переходить у абстрагування, яке стає важливим компонентом мислительної діяльності учнів, потрібним для узагальнення i формування понять.

Однією з тенденцій, яка має місце в абстрагуванні у цьому віці, є готовність приймати зовнішні, яскраві, вражаючі ознаки об'єкта за суттєві, хоч вони нерідко не є такими (М.Н. Шардаков). Крім того, молодшим школярам порівняно легше дається абстрагування властивостей предметів, ніж їх зв'язків i відношень.

З трьох взаємопов'язаних функцій абстракції в пізнавальній дiяльностi (ізолювання ознак об'єктiв, підкреслення їх, розчленування) молодші школярі частіше користуються першою (Є.Н. Кабанова-Меллер). Підкреслюючи ж певні ознаки об'єктів, діти не повністю абстрагуються від інших, внаслідок чого їм важко здійснювати варіювання істотних неістотних ознак. Тому дiти часто їх змішують, ототожнюють.

Під впливом вимог навчальної діяльності поступово вдосконалюються i способи узагальнення, вiд переважно наочно-мовних діти переходять до уявно-мовних, а там i до понятiйно-мовних способів. Відповідно змінюються i результати узагальнення.

Спеціальна робота, спрямована на формування у школярів умінь узагальнювати, групувати, класифікувати об'єкти є умовою успішного розвитку у них даної мислительної операції. Узагальнення в засвоєнні знань i розумовому розвитку молодших школярів виступає основою розвитку конкретизації, застосування результатів узагальнення в нових пізнавальних i практичних ситуаціях.

Експериментальними дослідженнями пошукового характеру переконливо доведено, що при дотриманні ряду умов можна забезпечити набагато ефективнiше здійснення учнями переходів не тільки вiд конкретного до абстрактного а й вiд абстрактного до конкретного (В.В. Давидов, С.Д. Максименко та iн.).

З віком зростає кількість індуктивних виводів, змістовність та істинність яких залежить вiд накопиченого дітьми досвіду (М.Н. Шардаков). Водночас формуються i дедуктивні умовиводи, які грунтуються спочатку на конкретних узагальненнях, узятих з чуттєвих спостережень, а далі й на абстрактних посилках, підтримуваних конкретною ситуацією (С.Л. Рубiнштейн). Індуктивними умовиводами молодші школярі оволодівають швидше.

Спостерігаються істотні індивідуальні особливості мислительної діяльності молодших школярiв, виражені в рівнях розвитку операцій аналізу i синтезу, абстрагування i узагальнення, у співвідношеннях конкретно-образних i абстрактно-словесних компонентів, у гнучкості мислення.

Мовлення. На початок шкільного періоду розвитку дитина вже володіє певним словниковим запасом та граматикою мови. Новим у формуванні мовлення є передусім свідоме вживання різних форм слова, оволодіння письменним мовленням, збагаченням внутрішнього мовлення.

Змінюється співвідношення вживаних категорій слів, зростає словник, урізноманітнюються функції мовлення, удосконалюється його синтаксична структура тощо. Діти оволодiвають писемним мовленням, під впливом навчання відбуваються зміни морфологічної структури останнього.

Збільшується кількість слiв i речень у письмових роботах, зростає швидкість письма, підвищується його якість. Засвоєнню учнями письма передує оволодiння читанням, успіхи в якому залежать передусiм від методів навчання.

Важливим показником успіхів дитини в оволодінні мовленням є мовчазне читання, яке, в свою чергу, пов'язане з розвитком внутрiшнього мовлення.

Уява. Уява в цьому вiцi надзвичайно бурхлива, яскрава, з характерними рисами некерованості. В ході учiння вона поступово розвивається, зокрема вдосконалюється відтворююча уява, стаючи все бiльш реалістичною та керованою.

Iнтенсивно формується i творча уява, на базі минулого досвіду появляються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обгрунтованої побудови нових образів.

Зростає швидкість утворення образiв фантазії, як і вимогливість дітей до витворів власної уяви.

Розділ ІІ. Особливості впливу роботи з комп'ютером на особистість молодшого школяра

2.1 Психолого-педагогічні особливості проведення уроків в початкових класах

У школах вивчення інформатики починається вже у молодших класах. Дана тема покликана привернути увагу вчителів і батьків як до позитивних, так і негативних моментів уведення інформатики в початкову школу.

Введення основ інформатики в початкову школу припускає в основному орієнтування на ігрові форми, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру. Зрозуміло, що ігрова навчальна діяльність є дуже привабливою для молодших школярів. Але комп'ютерне орієнтовані ігрова і навчальна діяльності мають деяку специфіку. У даній роботі зроблена спроба проаналізувати їх вплив комп'ютерне орієнтованої ігрової і навчальної діяльності на формування психіки і стан центральної нервової системи молодших школярів.

Ставши частиною процесу навчання, інформатизація привносить свої вимоги до засобів отримання й обробки інформації. Зокрема, діалог з комп'ютером має на увазі значну формалізацію прямого і зворотного зв'язків. Таким чином, стимулюються види діяльності, найбільш "зручні" для формалізації. Відомо, що розвиток засобів діяльності, характерних для лівої півкулі мозку, пригноблює "правопівкульні" засоби обробки інформації. Високий ступінь формалізації суперечить наочно-образному мисленню, характерному для молодших школярів.

Існує напрямок, пов'язаний з комп'ютерними технологіями навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, їх аналіз показує, що для вирішення відповідних дидактичних задач ними передбачається включення в навчальні програми елементів гри або побудова навчання на основі гри. У таких випадках особливого значення набуває використання мультимедіа технологій.

У процесі проектування та створення навчальних програм потрібно дотримуватись психологічних принципів взаємодії людини і комп'ютера: достатність допомоги без надмірності, адекватність, умотивованість, відсутність зайвої категоричності і т.д. Для максимально позитивного впливу на формування дитячої психіки під час розробки комп'ютерних програм для дітей варто було б дотримуватись таких принципів:

* гуманістичність;

* функціональність;

* мотиваційна віднесеність;

* когнітивне наповнення;

* емоційна включеність;

* контрольованість;

* прозорість;

*відповідність дій і результату.

Застосування комп'ютерних навчальних систем повинно доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання.

За даними психологів у молодшому шкільному віці навчальна активність є провідним видом діяльності. Перевага інформаційних технологій у навчальних програмах зводить нанівець процес навчання, тому що діти воліють звертати увагу на ігрові комп'ютерні елементи замість смислових аспектів. Будь-яка усвідомлена діяльність спрямована на результат, а емоційний стан обумовлений то тривогою з приводу труднощів задач, що виникають, то релаксацією після їхнього успішного вирішення. Перекручування цільової спрямованості приводить до наростання напруженості та тривоги. За даними міждисциплінарних досліджень психічного здоров'я учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл, проведених у 1993-1998 pp., у 65-90% дітей виявлені різного виду відхилення у нервово-психічному і мовному розвитку. Дослідники це пов'язують з гіперінформацією, з наростаючою роллю соціального стресу, що призводить до таких розладів як: емоційна нестійкість, підвищена збудливість, тривога, напруженість, конфліктність і агресивність дітей, зниження здатності до навчання.

Безумовно, стани стресу і хронічної тривожності не тільки знижують результати навчання та навчальної діяльності в цілому, але й впливають на розвиток і протікання когнітивних процесів, що викликає затримку в розвитку дитини, впливає на формування його індивідуального стилю діяльності.

Низькі адаптивні можливості центральної нервової системи, нездатність адекватно реагувати і переробляти інформацію, що надходить у мозок, калічать процес навчання в цілому.

Будь-яка навчальна програма повинна керувати процесом навчання не тільки за результатами набуття знань, але й за особливостями стану функціональної системи і впливу на неї всіма каналами, з обліком не тільки сенсорної, але й моторної активації. Але, якщо в процесі навчання висуваються вимоги, що перевищують здібності функціональної системи учня, відбувається її пригноблення.

Як показує світовий досвід, інформатизація все більш активно впливає на формування психічних процесів. Заняття на комп'ютерах безумовно мають і позитивний ефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість і уяву. У дітей, захоплених комп'ютерами, більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку. У таких дітей у той же час, як правило, більш низькі показники інтересів у гуманітарній області (музика, мистецтво, література), діти також менше читають і майструють.

Досить часто відбувається перенесення навичок роботи з комп'ютером на навички традиційної діяльності. Таким чином, можливе перетворення дітьми власного поводження шляхом опори на досвід, отриманий під час "спілкування" з комп'ютером. Сьогодні ми вже маємо великий досвід залучення до використання комп'ютерів дітей із психічними відхиленнями та дітей-інвалідів з метою підвищення ефективності процесу реабілітації. Корисні комп'ютерні ігри дітям з порушеннями навичок письмової мови, із труднощами навчання лічби, астигматизмом, для компенсації мовних порушень, поліпшення координації, просторової орієнтації, діагностики дисфункцій пам'яті, деяких симптомів шизофренії. Є цікаві приклади використання комп'ютерних ігор у роботі з малолітніми правопорушниками з метою поліпшення оцінки наслідків власних дій, контролю імпульсивності і т.д.

У той же час часто спостерігається більш адаптивне соціальне поводження в порівнянні з однолітками в тих, хто приділяє достатньо часу заняттям на комп'ютері. У першу чергу, це справедливо для молодших школярів. Більш висока соціальна адаптивність дітей у цьому віці, в першу чергу, пов'язана з ростом MA (Mental Age) - ментального віку. Експериментальним шляхом установлено, що в дошкільників і молодших школярів, що систематично займаються на комп'ютерах, МА трохи вищий, ніж в однолітків. Таке прискорене у порівнянні з нормою збільшення МА може бути, на перший погляд, навіть привабливим в очах учителів і батьків, але дитині згодом буде потрібна компенсація такого стрибка, що може вилитися в різні невротичні стани. Однак, для дітей з відставаннями в розвитку, із психічними порушеннями стимулювання підвищення МА, і як наслідок, - підвищення соціальної адаптивності дуже корисно.

Поряд з позитивними аспектами використання комп'ютерів у навчанні молодших школярів є й негативні фактори.

З'являється велика кількість повідомлень про небезпечний вплив комп'ютера в цілому і комп'ютерних ігор, зокрема, на психіку дитини. Деякі автори вважають, що заняття з комп'ютером - це свого роду залежність, що виражається в таких психопатологічних симптомах, як нездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги над навколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження кола інтересів, прагнення до створення власного світу, відхід від реальності і т. д. Негативну картину доповнюють соматичні порушення-зниження гостроти зору, швидка стомлюваність та ін. Наведені вище думки знаходять підтримку й у науковому співтоваристві.

Відомі аргументи про необхідність навчання критичному сприйняттю інформації, тому що знакова інформація сприймається дітьми молодшого шкільного і дошкільного віку некритично. У свій час ця аргументація не отримала належного розуміння на фоні активної пропаганди ефективності комп'ютерів у навчанні. У результаті на сьогоднішній день особливої актуальності набула проблема негативного впливу недотепного застосування комп'ютерних технологій на фізичне і психічне здоров'я дітей. Непомірне використання комп'ютера може призводити до психопатологічних симптомів. Ізольоване навантаження на будь-який з аналізаторних каналів викликає функціональні порушення незрілого головного мозку з дестабілізацією механізмів компенсації і регуляції центральної нервової системи. На підставі цього, сьогодні американські школи прийшли до використання комп'ютерів на уроках як доповнення до інформації, даної вчителем, витягнутої з підручників, друкованих машинок і калькуляторів.

Сьогодні існують гігієнічні норми з експлуатації комп'ютерів, причому для дітей, молодших 12

років, цими нормами передбачено не більше 10 хвилин безперервної роботи на комп'ютері. На жаль, далеко не завжди ці норми строго дотримуються в навчальному процесі. Сучасні комп'ютерні системи навіть у більшій мірі, ніж кіно й телебачення, можуть бути джерелом розваги, реклами, включаючи і небажані для педагогів і батьків напрямки (наприклад, віртуальне насильство, порнографія і т.д.). Тривожним сигналом є усе більше; поширення ігор агресивного змісту. Причому дослідження проблеми медіа освіти у СІЛА показали, що ігри з агресивним змістом здатні стимулювати агресивність, але тільки у дітей молодшого шкільного віку (6-10 років). Тобто діти піддаються найбільшій небезпеці негативних впливів у той період, коли кора головного мозку ще не цілком; сформована й основні функції несе підкірка.

Розглядаючи агресію як модель поводження, можна дати їй таке визначення: агресія - це будь-яка форма поводження, націлена на образу або заподіяння шкоди будь-якій істоті чи об'єкту. У закордонній психології більшість досліджень теле-, кіно- і мультимедійної продукції було спрямовано на вивчення питання: чи впливають сцени насильства, які демонструються в даних продуктах, на моделі поводження дітей і підлітків у реальному житті. А. Бандурою були проведені дослідження, присвячені впливу демонстрацій насильства на поводження дітей. В експерименті брали участь діти дошкільного віку. Результати експерименту виявили сильний наслідувальний ефект. У ряді досліджень було встановлено, що інтернали часто розглядають агресію як спосіб досягнення цілей, маніпуляції іншими людьми. Екстернати ж виявляють агресію значно рідше, і то, в основному, як відповідь на провокацію.

У ході взаємодії з навколишнім світом молодші школярі засвоюють різні моделі поводження як прийнятні, так і неприйнятні соціальне. Але не всі діти використовують свій агресивний досвід для вирішення конфліктних ситуацій. Теорія соціального навчання, запропонована А. Бандурою, пропонує вивчення трьох аспектів аналізу агресивного поводження:

засобів засвоєння агресивних моделей поводження,

факторів, що провокують їх появу,

умов, за яких дані моделі закріплюються.

Крім того, слід зазначити феномен анімізації, що в умовах інформатизації суспільства набуває; визначену специфіку: перестають бути строго дихотомічними поняття "живий" і "неживий". Діти вводять параметр "немов живий", аргументуючи його застосовність тим, що комп'ютери нібито здатні мислити і діяти, але вони не є цілком самостійними (вимагають розпорядження конкретних дій). Часто анімізація комп'ютера є сигналом про дискомфорт у спілкуванні, про присутність елементів деперсоніфікації.

Феномени персоніфікації і деперсоніфікації, наддовіра комп'ютерним даним, феномени анімізму, аутизму і т.д. свідчать про формування неусвідомлених тенденцій до уподібнення свого внутрішнього світу комп'ютерам.

Системи віртуальної реальності дозволяють моделювання, програвання і своєрідне "проживання" різних ситуацій, що сприяє розвитку уяви, пізнавальних потреб, самоактуалізації. Разом з тим, виникає можливість відходу від труднощів і проблем навколишньої дійсності в модельований віртуальний світ, що може стимулювати аутизацію дитини. Найуразливіші до негативних впливів такого роду діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Заміна реального досвіду практичних дій символізацією, оперуванням знаковими моделями заважає повноцінному психічному розвитку дитини.

Для дітей захоплення інформаційними технологіями часто буває пов'язано з бажаннями керування і контролю, що реалізуються в роботі з комп'ютерними програмами. Такі ж схильності діти можуть перенести й у сферу людських відносин, однак спроби маніпулювання іншими людьми часто закінчуються невдачею. Дітей-інтровертів це може штовхнути до соціальної ізоляції. Комп'ютерні захоплення часто бувають компенсацією невдач, що відбуваються в процесі міжособистісного спілкування.

Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності і появі нових форм діяльності. Крім того, непрямий вплив виявляється і на не-комп'ютеризовані види діяльності, і на особистість у цілому. Були проаналізовані твори дітей на тему "Школа майбутнього". Одержані дані показали, що в останні роки все більша кількість школярів виключає зі школи майбутнього педагогів, заміняючи їх доброзичливими і цілком підлеглими їхній волі комп'ютерами і роботами. Це свідчить про те, що є небезпека втрати навичок живого спілкування. У живому діалозі змістове навантаження несуть не тільки слова і зорові образи, але й жести, міміка, емоційне забарвлення реплік й інші невербальні елементи. Вищесказане не применшує достоїнств нових засобів оперування інформацією, але не слід зневажати досвідом традиційних форм спілкування й оперування живим знанням.

Ми розглядали вплив комп'ютеризації навчання на психіку дитини, що розвивається. Особливістю розвитку дитячої психіки є потреба у відновленні і самовідновленні, що виступає у двох тісно пов'язаних суперечливих формах. Перша форма виявляється як прагнення до яскравих незвичайних вражень, що не вкладаються в систему колишнього досвіду дитини. Це призводить до порушення упорядкованості певної частини психічних утворень, до посилення пошукової активності. Друга форма виражається в подоланні невизначеності, у зростанні упорядкованості і стійкості психічних утворень, але вже на новому рівні. Ця тенденція стимулює відновлення з прагненням до стабільності. У ході різних форм діяльності у дитини з'являються безліч точок зародження і росту нових психічних утворень. Інтенсифікація інформаційних навантажень, упровадження нових форм і методів викладання і ряд інших факторів робить актуальною проблему створення системи заходів охорони психічного здоров'я учнів.

Таким чином, важко говорити про однозначно позитивний вплив комп'ютеризації початкової школи, тому що наведені дані не дозволяють вважати збалансованими її позитивні та негативні ефекти.

2.2 Переваги і недоліки використання комп'ютера

Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що базуються на комп'ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманізації навчального процесу, розширення та поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів, інтенсифікації навчального процесу й активізації навчально-пізнавальної діяльності, посилення спілкування учнів і вчителя та учнів між собою і збільшення питомої ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру, розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки перебігу навчального процесу.

При цьому насамперед ідеться про поступове і неантагоністичне, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів у діючі дидактичні системи, гармонійне поєднання традиційних та комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, наперед розроблені засоби виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов'язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького спрямування, яка природно приваблює дитину і притаманна їй, результати якої приносять учню задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань.

Необхідність якомога ширшого використання нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів пов'язана перш за все зі значно ширшими (порівняно з традиційними технологіями навчання) можливостями розкриття загальноосвітніх функцій навчальних дисциплін, розв'язання загальних завдань навчання, виховання і розвитку школярів.

Значну роль нові інформаційні технології навчання відіграють у формуванні загальнонаукових умінь та навичок (організаційних, загально пізнавальних, контрольно-оцінювальних), до яких належать і вміння адекватно добирати програмний засіб для розв'язування поставленого завдання, і формування та розвиток в учнів потреби неперервно розширювати та поглиблювати свої знання.

Попередні намагання проводити навчання за допомогою комп'ютерних програм, що здійснювалися ще на початку та в середині 80-х років, закінчилися невдачею. Це було викликано тим, що недосконалість програмових засобів не дозволяло отримати явну перевагу комп'ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Іншою важливою причиною являлося те, що комп'ютер не був доступним засобом навчання. Ні вчителя, ні учні не були готові сприйняти комп'ютер як регулярний навчальний засіб.

На даний момент ситуація змінюється, сучасні персональні комп'ютери і програми дозволяють не тільки організовувати найпростіші тести, але і моделювати навчальні ситуації, за допомогою анімації, звука, фотографічної точності.

Розглянемо питання про способи використання комп'ютера у навчанні.

Найприродніша форма роботи вчителя - урок. Урок, на якому в якості технічного засобу навчання використовується комп'ютер, можна назвати уроком з комп'ютерною підтримкою (УКП). Такі уроки мають особливу структуру, але теорія УКП, на жаль, ще не розроблена. УКП мають особливі цілі, форми і особливу методику визначення результативності. Головним завданням є організація такого уроку.

Ще одне важливе теоретичне питання: для яких категорій учнів комп'ютерні технології можуть дати найбільший ефект, а для яких використання комп'ютера не приводить до значних змін результатів навчання.

Однак використання комп'ютера в навчанні не обмежується уроками з комп'ютерною підтримкою. Уроки навіть не найважливіша частина цього процесу. Реальна перспектива - використання домашнього комп'ютера в якості навчального засобу, самостійна навчальна діяльність, активне втручання вчителя в домашню освіту через персональний комп'ютер при дистанційному навчанні.

Можна виділити позитивні особливості роботи з комп'ютерною навчальною програмою:

* скорочення часу вироблення технічних навичок учнів;

* збільшення кількості тренувальних завдань;

* досягнення оптимального темпу роботи учня;

* перетворення учня на суб'єкт навчання (так як програма вимагає від нього активного управління);

* застосування в навчальній діяльності комп'ютерного моделювання реальних процесів;

* забезпечення навчання матеріалами із віддалених баз даних, використовуючи засоби телекомунікацій;

* набуття діалогу з програмою характеру навчальної гри, що у більшості учнів підвищує мотивацію навчальної діяльності.

Потрібно враховувати і недоліки:

* відсутність емоційності діалогу з програмою;

* не завжди враховані програмістами особливості конкретної групи учнів;

* майже повна відсутність розвитку мовлення, графічної та писемної культури учнів;

* виникнення, крім помилок у вивченні навчального предмету, яких учень допускається і на традиційних уроках, також технологічних помилок - помилок роботи з комп'ютерною програмою;

* подання навчального матеріалу, як правило, в умовній, надто стиснутій та одноманітній формі;

* обмеження контролю знань кількома формами - тестами або програмованим опитуванням;

* наявність спеціальних знань самого вчителя.

Недоліків у комп'ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп'ютера в навчанні не можна, але не можна і зловживати комп'ютеризацією. Потрібно виробити критерії корисності використання комп'ютерів на уроці для кожної вікової групи по окремих темах, критерії оцінювання програмових засобів.

Зрозуміло, що та чи інша комп'ютерна технологія потрібна, якщо вона дозволяє отримати такі результати навчання, які не можна отримати без її використання. Наприклад, якщо програма дозволяє швидко виробити технічний навик побудови симетричних фігур на площині - така програма потрібна. Тому що без комп'ютера робота буде перевантажена масою додаткових рутинних побудов і найпростіших дій, а через велику кількість додаткових дій важко сформувати і проконтролювати потрібне вміння. Однак пізніше набуті вміння потрібно закріпити реальними побудовами, інакше справжні навички не розвинуться.

Які ж особливості комп'ютеризованого уроку. Особливо потрібно виділити наступне: крім звичайної мети уроку, урок з комп'ютерною підтримкою має технологічну мету: навчання новому методу навчальної діяльності, використанню конкретної навчальної комп'ютерної програми. Головною особливістю такого уроку є те, що перевизначаються потоки інформації на уроці - діалог вчителя з учнем відбувається через комп'ютер, який виступає в ролі третього компоненту навчання, індивідуального для кожного учня.

Можна виділити три основні задачі, які необхідно розв'язати для успішного проведення комп'ютеризованого уроку: дидактичну, методичну та організаційну. Під дидактичним забезпеченням розуміють навчальні матеріали уроку, конкретна навчальна програма та апаратура. Методична задача - визначення методів використання комп'ютерів при викладанні теми, аналіз результатів уроку і постановка наступної навчальної мети. Організаційна задача, яка легко вирішується під час традиційного уроку, стає головною. Вона полягає в тому, щоб виробити і закріпити в учнів навички роботи з навчальною програмою, організувати роботу, уникаючи перевантаження учнів та нераціонального використання часу.

При використанні навчальних програм потрібно враховувати слабкість комп'ютерного опитування - не прослідковується хід розв'язування задачі, відсутня можливість перевірки графічних навичок і навичок проведення доведень. Отже, не можна вважати комп'ютерні тести переважаючою формою контролю. Однак для багатьох учнів робота з комп'ютерними тестами буде значно більш значущою, ніж при традиційній формі опитування. До таких дітей відносяться інтелектуально обдаровані діти, які, до того ж часто відчувають серйозні труднощі у спілкуванні із вчителем, що пов'язане із низькою комунікативною культурою. До таких учнів відносяться і невстигаючі учні. Для них не надто складний тест на комп'ютері може стати засобом самоствердження.

Постає питання: як ставитися до автоматичного виставлення оцінок учню комп'ютерною програмою. Напевно не треба довіряти цю справу комп'ютеру. Оцінка завжди суб'єктивна. Вона визначається багатьма факторами, в першу чергу, особистими якостями і взаємовідносинами вчителя і учня.

Розглянемо деякі фактори, що найбільше впливають на побудову уроку:

* методична мета уроку і тип уроку, який нею визначається (пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення матеріалу, проміжний контроль тощо);

* кількість учнів у класі і кількість комп'ютерів в навчальному кабінеті;

* гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп'ютером;

* рівень підготовки класу;

* готовність учнів до нового виду навчальної діяльності (від того, наскільки учні добре володіють прийомами роботи з комп'ютерними програмами залежить темп і успіх уроку).

Потрібно пам'ятати, що основна перевага, яку комп'ютер дає на уроці, полягає в тому, що учень сам визначає темп своєї роботи з програмою. Під час традиційного уроку вчитель чітко по часу розділяє етапи уроку і відводить конкретний час на розв'язування кожної задачі. При цьому деякі учні "все виконали, що далі?..", а інші не встигають за вчителем. Намагання таким чином побудувати комп'ютерний урок не дасть можливості реалізувати основну перевагу уроку з комп'ютерною підтримкою. Програма повинна вступити в діалог з кожним учнем, причому інтелектуальний рівень цього діалогу задається вчителем і програмою, а темп та смислові акценти - учнем.

Отже, вчитель не може керувати комп'ютерним уроком за допомогою голосу. Вихід із цієї ситуації в тому, що учень отримує програму дій на урок. Ця програма представляє собою хід уроку. Рівень деталізації навчальних етапів та керівництва діями учня залежить від викладених вище факторів. Якщо клас різнорівневий, то можна розробити окремий модуль для кожної підгрупи.

2.3 Вплив комп'ютера на формування психіки молодшого школяра

Для дітей захоплення інформаційними технологіями часто буває пов'язано з бажаннями керування і контролю, що реалізуються в роботі з комп'ютерними програмами. Такі ж схильності діти можуть перенести й у сферу людських відносин, однак спроби маніпулювання іншими людьми часто закінчуються невдачею. Дітей-інтровертів це може штовхнути до соціальної ізоляції. Комп'ютерні захоплення часто бувають компенсацією невдач, що відбуваються в процесі міжособистісного спілкування.

Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності і появі нових форм діяльності. Крім того,непрямий вплив виявляється і на не-комп'ютеризовані види діяльності, і на особистість у цілому. Були проаналізовані твори дітей на тему "Школа майбутнього". Одержані дані показали, що в останні роки все більша кількість школярів виключає зі школи майбутнього педагогів, заміняючи їх доброзичливими і цілком підлеглими їхній волі комп'ютерами і роботами. Це свідчить про те,що є небезпека втрати навичок живого спілкування. У живому діалозі змістове навантаження несуть не тільки слова і зорові образи, але й жести, міміка,емоційне забарвлення реплік й інші невербальні елементи. Вищесказане не применшує достоїнств нових засобів оперування інформацією, але не слід зневажати досвідом традиційних форм спілкування й оперування живим знанням.

Ми розглядали вплив комп'ютеризації навчання на психіку дитини, що розвивається. Особливістю розвитку дитячої психіки є потреба у відновленні і самовідновленні, що виступає у двох тісно пов'язаних суперечливих формах. Перша форма виявляється як прагнення до яскравих незвичайних вражень, що не вкладаються в систему колишнього досвіду дитини. Це призводить до порушення упорядкованості певної частини психічних утворень, до посилення пошукової активності. Друга форма виражається в подоланні невизначеності, у зростанні упорядкованості і стійкості психічних утворень, але вже на новому рівні. Ця тенденція стимулює відновлення з прагненням до стабільності. У ході різних форм діяльності у дитини з'являються безліч точок зародження і росту нових психічних утворень. Інтенсифікація інформаційних навантажень, упровадження нових форм і методів викладання і ряд інших факторів робить актуальною проблему створення системи заходів охорони психічного здоров'я учнів.

Таким чином, важко говорити про однозначно позитивний вплив комп'ютеризації початкової школи, тому що наведені дані не дозволяють вважати збалансованими її позитивні та негативні ефекти.

Шляхи формування особистості в початкових класах

Формування особистості - складний, тривалий і суперечливий процес. На формування особистості впливають фактори:

- біологічні (тип НС, задатки);

- соціальні:

а) провідна діяльність (в ній формується свідомість, самооцінка);

б) вчитель, його особистісні якості (доброта, ввічливість);

в)класний колектив (доброзичливі відносини формують позитивні якості);

г) сім'я;

д) вулиця;

е) культура, музика, кіно;

Емоційно-вольова сфера. Молодші школярі вкрай емоційні, але поступово вони оволодівають умінням керувати своїми емоційними станами, стають стриманішими, врівноваженішими. Емоційну сферу молодших школярів складають переживання нового, здивування, сумніву, радощів пізнання, які є базою розвитку допитливості та формування пізнавальних інтересів.

Основним джерелом емоцій є учбова та ігрова діяльність (успіхи та невдачі в учінні, взаємини в колективі, читання книг, перегляд фільмів, мультфільмів, участь в іграх, конкурсах).

Загалом для молодших школярів характерний бадьорий, життєрадісний настрій. А форми емоційної неврівноваженості (грубість, запальність, забіякуватість) трапляються як розходження між домаганнями і можливостями їх задовольнити.

Молодші школярі емоційно вразливі. У них розвивається почуття самолюбства, зовнішнім вираженням якого є гнівне реагування на будь-яке приниження їх особистості та позитивне переживання визнання їх якостей.

Розвиваються почуття симпатії, відіграючи важливу роль у формування малих груп у класі та стихійних компаній. Життя в класі виступає як фактор формування у дітей моральних почуттів, зокрема почуття дружби, товариськості, обов'язку, гуманності. Для першокласників характерне переоцінювання власних моральних якостей та недооцінювання їх у своїх однолітків. З віком діти стають більш самокритичними.

Шкільне навчання сприяє розвитку вольових якостей молодших школярів, вимагаючи від них усвідомлення і виконання обов'язкових завдань, довільного реагування поведінки, вміння активно керувати увагою, слухати, думати, узгоджувати власні потреби з вимогами вчителя та батьків. Відкриваються можливості розвитку дитини як суб'єкта вольової поведінки, здатного довільного регулювати власні психічні процеси та поведінку. У дітей формуються такі вольові риси характеру, як самостійність, впевненість у своїх силах, витримка, наполегливість.

Характерологічні особливості. Характер в цьому віці щойно формується. Через недостатню сформованість вольових процесів спостерігаються імпульсивність поведінки, капризність, упертість. У поведінці дітей чітко виявляються особливості їхнього темпераменту, зумовлені властивостями нервової системи.

Та можна сказати, що більшість молодших школярів є чуйними, допитливими, безпосередніми у вираженні своїх почуттів та ставлень.

Спрямованість особистості молодших школярів виражається у їхніх потребах і мотивах. Як і в дошкільнят, у них сильна потреба в:

А) ігровій діяльності, проте змінюється зміст гри;

Б) в рухах (він не може довго сидіти на уроці непорушно, тому потрібно надати можливість дитині більше рухатись);

В) у зовнішніх враженнях, через що першокласника приваблює зовнішній бік предметів, явищ, подій.

Поряд з тим, із вступом у школу з'являються нові потреби: точно виконувати вимоги вчителя, успішно оволодіти новими знаннями, навичками, вміннями, у школу приходити з виконаними завданнями; потреба в хорошій оцінці, у схваленні його вчинків вчителем та батьками, потреба виконувати громадське доручення.

Перелік використаної літератури

1. http://osvita.pl.km.ua/~zosh1/content/1213/files/nakladova.pdf

2. http://osvitagorodenka.at.ua/Informatika/Metoduka_inform/__i.pdf

3. http://ua.textreferat.com/referat-10543-3.html

4. http://ua.textreferat.com/referat-10543-2.html

5. http://bibliofond.ru/view.aspx?id=466227

6. http://pidruchniki.ws/14090122/psihologiya/psihichniy_rozvitok_formuvannya_

osobistosti_molodshogo_shkolyara

7. http://sociology.kh.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=53:

2012-03-21-00-01-08&catid=39:navchannya&Itemid=60

8. http://ua.textreferat.com/referat-10543-4.html

9. Шапкин С.А. Компьютерная игра: новая область психологических исследований // Психологический журнал. - 1999. - Том 20, №1.

10. Волочков А.А., Вяткин Б.А. Индивидуальный стиль учебной активности в младшем школьном возрасте // Вопросы психологии. - 1999. - №5.

11. Абрамова Г.С. Возрастная психология. - М., 1997. - Гл. 16.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.