Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми "Екскурсії на підприємство"

І" Однією з важливих форм ознайомлення учнів з організацією виробництва, технікою, технологією й основними професіями різних підприємств, організацій міста і району та навчально-виховним процесом у професійних навчальних закладах є екскурсія. Для успішного її проведення треба чітко визначити мету, дату і час проведення екскурсії. Виділяють три етапи її проведення: підготовчий, основний, заключний. На підготовчому етапі вчитель знайомиться з економікою міста, району, відвідує підприємства, організації і фірми, вивчає техніку, технологію й організацію праці на них, зміст праці масових професій і зміни, які відбуваються в ньому під впливом ринкових перетворень та науково-технічного прогресу. Все це дає йому змогу спланувати тематику екскурсій по класах з урахуванням місцевих умов, тенденцій розвитку місцевого виробництва, його потребами в кваліфікованих кадрах і відібрати об'єкти для проведення екскурсій. Критерієм відбору виступає високий рівень організації виробництва, широка можливість демонстрації техніки і технологій, різноманітність і сучасність професій та спеціальностей. На цьому етапі вчитель зустрічається зі спеціалістами підприємства, домовляється про час проведення екскурсії, про виділення екскурсовода, з яким узгоджує план екскурсії та її маршрут. Перед екскурсією педагог повідомляє учням її тему, мету, план і порядок проведення спостережень, визначає індивідуальні й групові завдання щодо збору необхідної інформації, поділяє дітей на ланки і призначає ланкових.

Безпосередньо екскурсія розпочинається зі вступної бесіди екскурсовода, ознайомлення учнів з правилами поведінки і правил безпечної праці на підприємстві. Під час екскурсії школярі спостерігають за роботою працівників різних професій та спеціальностей безпосередньо у виробничих умовах, проводять записи відповідей на поставлені перед ними запитання у свої робочі зошити. Завершується екскурсія заключною бесідою, під час якої екскурсовод дає відповіді на запитання учнів, які виникли в них у процесі огляду підприємства. На третьому етапі відбувається підведення підсумків екскурсії у вигляді бесіди з учнями про підприємство, професії і спеціальності, з якими вони ознайомилися, висуваються пропозиції стосовно використання зібраної інформації в подальшій роботі. Як приклад наводимо план підготовки і проведення екскурсії в механічний цех промислового підприємства, яку можна провести у 7 чи 8 класах.

2.3 План-конспекту уроку за темою «Організація і структура механічного цеху промислового підприємства»

Тема. ОРГАНІЗАЦІЯ І СТРУКТУРА МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Мета: /. Навчальна: ознайомити учнів з організацією і структурою механічного цеху промислового підприємства, з технікою і технологією виготовлення продукції, яку випускають у ньому, економічними показниками підприємства.

2. Виховна: виховання в учнів поваги до працівників та любові до праці.

3. Розвивальна: розвивати в учнів спостережливість, уміння аналізувати отримані відомості, виділяти головне, прагнення до творчої діяльності в галузі техніки.

4. Профорієнтаційна: забезпечити формування в учнів знань про зміст та умови праці робітників-верстатників з механічної (фрезерувальник, токар, свердлильник, шліфувальник та ін.) і ручної обробки металів (слюсарів-складальників, монтажників, ремонтників), розвивати професійні інтереси до цих професій.

На підготовчому етапі вчитель трудового навчання відвідує кілька механічних цехів промислових підприємств міста, району, знайомиться із обладнанням, технологічним процесом цехів, їх потребою в кадрах та відбирає один із них для проведення екскурсії учнів. При цьому він враховує високий рівень технології виробництва, можливість ілюстрації різних способів обробки матеріалів, використання новітньої техніки, різноманітність професій. Вчитель домовляється з керівництвом цього цеху про виділення екскурсовода на час екскурсії, розробляє з ним хід екскурсії та повідомляє дату проведення екскурсії.

Підготовка учнів до екскурсії проводиться на заняттях з технічної праці. Вчитель пояснює тему, мету, план майбутньої екскурсії та дає учням завдання, які вони записують у спеціальних зошитах. Питання цих завдань можуть бути різноманітними, але вони повинні відповідати програмі з технічної праці та меті екскурсії. Орієнтовний перелік запитань:

1. Якими металорізальними верстатами обладнаний механічний цех?

2. Які деталі та вироби виготовляють в даному цеху, яка їх назва, для чого та де вони використовуються?

3. Із яких матеріалів (металів) виготовляють ці деталі?

4. Який різальний та вимірювальний інструмент використовує робітник під час виготовлення деталі на токарному (фрезерному, свердлильному) верстаті?

5. Якими технічними і технологічними документами (технологічні карти, креслення, ескізи) користується робітник?

6. Робітники яких професій та спеціальностей працюють у цеху?

7. Які можливості мають верстатники з металообробки та слюсарі для підвищення кваліфікації, просування по службі і продовження освіти?

8. Яка професія у механічному цеху тобі найбільше всього сподобалася і чому?

9. Де можна отримати підготовку з даної професії?

Відповіді на ці запитання учні дають в письмовому вигляді у робочому зошиті.

Екскурсія розпочинається зі вступної бесіди екскурсовода. Він коротко розповідає про історію підприємства, про продукцію, яку випускає підприємство і, зокрема, про продукцію механічного цеху, успіхи колективу підприємства, його традиції, потребу в кадрах. Далі екскурсовод повідомляє про порядок проведення екскурсії, звертає увагу на необхідність дотримання правил безпечної праці у механічному цеху. Потім учні оглядають обладнання цеху, стежать за ходом технологічного процесу. Під час огляду учні ознайомлюються з професіями токаря, фрезерувальника, стругальника, налагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та ін., зустрічаються в цеху з передовиками та новаторами підприємства, слухають їхні розповіді про свою роботу, задають робітникам та екскурсоводу запитання. Так вони знайомляться з професіями токаря, фрезерувальника, стругальника, налагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та рядом інших спеціальностей.

Особливу увагу слід звернути на роботу токаря і слюсаря. Про зміст та умови праці цих спеціалістів повинні розповідати самі робітники, їх до цього потрібно підготувати заздалегідь. Потім клас ділять на ланки по 3--4 учні, які призначають ланкового, і приступають до спостереження за роботою токаря чи слюсаря. Спостереження проходять відповідно до наведених вище запитань.

Закінчується екскурсія заключною бесідою. Учні задають запитання, які виникли в ході екскурсії, а екскурсовод дає на них відповіді. На цьому екскурсія закінчується.

На наступному занятті у шкільній майстерні проходить підведення підсумків екскурсії. Учні здають письмові звіти, обговорюють їх, відповідають на додаткові запитання вчителя. Вчитель оголошує оцінки за урок-екскурсію.

Велике значення в проведенні профорієнтаційної роботи мають олімпіади з трудового навчання, які проводяться в шкільних майстернях для учнів 5 -- 9 класів. На таких олімпіадах здійснюється масовий огляд досягнень учнів в їхній трудовій політехнічній підготовці. Вони активізують пізнавальну діяльність учнів на уроках і позаурочний час, поглиблюючи їхні знання, вдосконалюючи вміння та навички як загально технічного і загально трудового, так і спеціального характеру, розвивають у них професійні інтереси і творче ставлення до праці. Слід відмітити, що такі олімпіади можна розглядати як одну із форм профорієнтаційної роботи з виховання в учнів інтересу до масових професій.

Певну роль у проведенні профорієнтаційної роботи відіграють засоби наочної агітації та інформації в навчальних майстернях школи. Це можуть бути стенди, плакати, лозунги, різноманітні виставки: вітрини, альбоми, стінні газети тощо. Стенди, які відображають досягнення нашої країни в галузі науки, техніки та виробництва, під заголовками «Наука і техніка в епоху НТП», «Новини науки, техніки та виробництва» або інші можна розмістити в коридорі майстерень. Тут же розміщують стінгазету, яка відображає роботу майстерень, гуртків технічної творчості, містить відомості про підприємства міста і району. Необхідно також оформити майстерні стендами з профорієнтації «Наші батьки -- передовики виробництва», «Ким бути?» та ін.

У майстернях обладнують куточок профорієнтації, який гарно оформляють і розміщують на самому видному місці. Оформлення виконують учні під керівництвом учителя трудового навчання. Куточок має включати матеріали про промислові галузі економіки нашої країни, місцеві підприємства даних галузей, їх структуру, значення, перспективу розвитку, потребу в кадрах; основні масові професії цих підприємств, їх передовиків і новаторів. Усе це оформлюють у вигляді альбомів, стендів, вітрин, відеофільмів, які також включають відомості про ПТУ свого району та області, про вищі навчальні заклади області й країни. Опис масових професій даного економічного району виконують у вигляді карток-професіограм. Професіограми про найбільш поширені професії та спеціальності можна оформити у вигляді стендів-розсувок або каталогів. Це можуть бути професіограми столяра, слюсаря, токаря, електромонтера, електромонтажника та інших, ознайомлення з якими передбачено програмою трудового навчання. Стенди-розсув-ки дають можливість звернути увагу школярів на більш важливе і цікаве в професії.

У куточку профорієнтації можна розмістити також матеріали для самостійної роботи учнів з розвитку інтересу до певної галузі праці і професії; творчі завдання для перевірки здібностей, яких вимагає ця діяльність; довідники про професії та спеціальності й рекомендований список літератури про різні галузі економіки і професії. Тут же можна розмістити дошку показників трудового змагання учнів і планів роботи школярів у майстернях з виконання замовлень школи, дитячих закладів, ясел, підприємств чи інших господарств та фірм; вітрину-виставку кращих виробів школярів, виконаних на уроках з технічної праці й на гурткових заняттях.

Усе це сприяє формуванню в учнів мотивів свідомого вибору професії, розвиває інтерес до певної трудової діяльності й до майбутньої професії, яку хоче обрати школяр. Кожна форма і кожен метод мають свої переваги та недоліки. Найбільшого виховного ефекту в профорієнтаційній роботі можна досягти лише тоді, коли з цією метою буде використана вся система форм і методів цієї роботи у комплексі.

Підвищення ролі занять з трудового навчання у справі профорієнтації учнів відповідає меті і змісту сучасної освіти, оскільки, готуючи учнів до свідомого вибору професії, вчитель вирішує основне виховне завдання з підготовки школярів до праці і життя. Тому цілеспрямована робота з профорієнтації на уроках трудового навчання стає важливою професійною якістю педагога.



2.4 План-конспект урока - експеремента з трудового навчання в 6 класі

Тема. Технологія токарної обробки металів та виготовлення виробів.

Мета: навчальна -- формування умінь творчо застосовувати знання, уміння та навички роботи на токарному верстаті, фокусуючи їх на виготовлення корисних виробів;

виховна -- закріплювати прагнення дотримуватися виробничої і технологічної дисципліни та правил безпечної праці;

розвивальна -- розвивати технічне та абстрактне мислення , уяву,увагу, координацію рухів.

Міжпредметні зв'язки: фізика {Механічний рух. Поступальний і обертальний рух. Рівномірний рух. Швидкість. Сила тертя), геометрія {Паралельність та перпендикулярність прямих. Кути).

Об'єкти праці: заготовки для гвинтів і гайок.

Оснащення: токарно-гвинторізні верстати; свердлильні верстати; ключі до верстатів; токарні різці; слюсарні ножівки; напилки; молотки; кернери; рисувалки; штангенциркулі; лінійки; олівці; свердло 0 5,0; зенківка; складові універсальної малки -- основа і перо; зразки гвинтів і гайок (баранцеві, круглі, чотири-і шестигранні); чорнові заготовки для виготовлення виробів; плакат «Виготовлення болта».

Тип заняття: комплексне застосування знань, умінь та навичок.

Метод: проектно-технологічний.

Час: 90 хвилин.

План заняття:

1. Організація учнів.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

4. Оголошення теми і мети заняття.

5. Вступний інструктаж.

6. Практична робота.

7. Заключна частина.

8. Прибирання робочих місць і майстерні в цілому, виконання своїх обов'язків інструментальником та верстатником.

Хід заняття І. Організація учнів

Привітання, призначення чергових, виконання своїх обов'язків інструментальником та верстатником, перевірка присутності й підготовленості учнів до заняття.

Поки проводиться перевірка, учні повторюють попередню вивчений матеріал.

II. Актуалізація опорних знань

1. На яку найбільшу величину може виступати кінець заготовки із токарного патрона?

2. Яку глибину різання визначають для чорнового, напів-чистового і чистового точіння?

3. На скільки поділок треба повернути маховичок лімба поперечної подачі з ціною поділки 0,025 мм, щоб діаметр заготовки після проточування зменшився на 2 мм; 1,4 мм; 0,6 мм; 0,1 мм?

4. Як ви будете точити деталь, якщо потрібно, щоб її діаметр зменшився на 7 мм?

Повторення основних етапів роботи на токарному верстаті, використовуючи плакат «Виготовлення болта».

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

У 6 класі ми розпочали виготовляти універсальні малки: вирізали за розмірами згідно з кресленням по дві металеві пластини (основу і перо) із листового металу завтовшки 2 мм. В одній пластині просвердлили 5 отворів 0 6, а в другій виготовили поздовжній отвір завширшки 6 мм. Але щоб користуватися цими малками, треба виготовити ще по три деталі: гвинт, гайку і шайбу. У 7 класі ми повинні виготовити шайби, а також заготовки для гвинтів і заготовки для гайок. А у 8 класі буде тема «Технологія нарізання різьби», під час вивчення якої наріжемо різьбу на гвинтах і в гайках. Після складання всіх деталей у виріб малками можна буде користуватися.

І ви вже здогадалися, що заготовки для гвинтів будемо виготовляти на токарних верстатах.

IV. Оголошення теми і мети заняття

Дату і тему записую на дошці, а учні -- в зошитах. Усно повідомляю навчальну мету.

V. Вступний інструктаж

1. Коротка бесіда про професії токаря і технолога з обробки металів.

2. Стисле повторення правил безпечної праці під час роботи на токарному верстаті по металу.

3. Стисле повторення правил безпечної праці під час роботи на свердлильному верстаті.

Повідомлення завдань:

а) сконструювати і в робочих зошитах зробити ескізи заготовок гвинта і гайки. Врахувати, що в гайці отвір 0 5,0, а на гвинт проміжок під різьбу завдовжки 10 мм і 0 5,9 "°"5 {Дані записую на дошці). В усьому іншому (форма, конструкційні особливості тощо) пропоную проявляти творчість. Під час конструювання слід пам'ятати, що вироби мають бути прості, легкі у виготовленні, зручні у роботі і максимально підходити до нашого основного виробу. (Демонстрування зразків гвинтів і гайок);

б) виготовити заготовку гвинта на токарному верстаті;

в) слюсарним способом виготовити заготовку гайки;

г) на свердлильних верстатах просвердлити отвори в гайках, і з двох сторін отвору зняти фаски (виконати зенкування отвору).

Організація навчально-трудової діяльності:

Призначення консультантів. Консультантів призначаю з учнів, які добре встигають з трудового навчання і зацікавлено ставляться до предмета, виявляють бажання допомагати товаришам, вміють знаходити контакт з іншими учнями, не проявляють зазнайства і лицемірства, вимогливі до себе і до інших. Може бути 2--6 консультантів, залежно від кількості учнів і внутрішньої структури класу.

Розподіл учнів на пари. Створюю пари учнів, враховуючи симпатії та працездатність школярів.

VI. Практична робота

Учні розташовуються за слюсарними верстаками по парах і

ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО УРОКУ

розпочинають конструювання виробів, виконуючи в робочих зошитах ескізи заготовок гвинта і гайки. Щоб визначитися зі своєю конструкцією, вони роздивляються зразки гвинтів і гайок деяких існуючих конструкцій (у цей час проводжу поточний інструктаж з консультантами, роз'яснюю їхні обов'язки).

Пари, які першими сконструювали і зробили ескіз заготовки гвинта, можуть займати робочі місця біля токарних верстатів. Кожна пара працює за одним верстатом. Виготовивши заготовку гвинта, продовжують проектувати і робити ескіз заготовки гайки. Після чого розмічають і вирізують заготовку гайки. На-кернивши центри отворів, пари на одному свердлильному верстаті свердлять отвори, а на другому їх зенкують. Потім виконують необхідні слюсарні операції (обпилюють, гнуть тощо).

Якщо якась пара зробила ескіз заготовки гвинта і ескіз заготовки гайки, а за верстатами працюють інші пари, то вона виконує необхідні слюсарні роботи (розмічання, пиляння слюсарною ножівкою, обпилювання напилками тощо), поки не звільниться один з верстатів.

Треба стежити за тим, щоб на верстатах весь час працювали пари, щоб учні були зайняті роботою.

Учні в парах постійно допомагають один одному, навчаються один в одного і навчають один одного. В разі потреби звертаються за порадою до консультантів або до вчителя.

Консультанти разом з учителем спостерігають за дотриманням виробничої і технологічної дисципліни та правил безпечної праці, надають парам необхідні поради, допомогу, перевіряють якість виконаної роботи, додержання основних розмірів.

У разі потреби проводжу поточний інструктаж (індивідуальний, парний, груповий або фронтальний).

VII. Заключна частина

Демонстрація робіт. Пари демонструють свої роботи перед однокласниками, відповідають на їхні запитання. Активну участь в оцінюванні робіт беруть члени інших пар та консультанти. Вони висловлюють свою критичну думку про позитивні й негативні сторони виготовленого виробу. Консультанти,"враховуючи думку своїх колег і свою про виготовлений виріб, дотримання парами виробничої і технологічної дисципліни, правил безпечної праці, пропонують виставити певні бали кожному учневі.

Виставлення оцінок. Зважаючи на пропозиції консультантів, об'єктивно і вмотивовано членам пар виставляю в класний журнал бали за навчальні досягнення. Консультантам виставляю бали за те, як вони справлялися зі своїми обов'язками.

Завдання додому. Обміркувати: як в умовах шкільної навчальної майстерні швидко виготовити багато однакових шайб. У зошитах, у разі можливості, нарисувати ескіз.

VIII. Прибирання робочих місць

і майстерні в цілому,

виконання своїх обов'язків

інструментальником

та верстатником.

Проведення педагогічного експерименту.

Педагогічний експеримент проводився в три етапи: перший етап дозволяє встановити нинішній стан справ із формуванням загально трудових вмінь і навичок (констатуючий експеримент), другий - впровадити нововведення в навчальний процес, а третій - перевірити ефективність цих нововведень. Оскільки результати нашого експерименту потрібно з чимось порівнювати, то ми проводили в одних класах навчання за старою програмою (контрольні класи), а в інших - за новою (експериментальні класи).

Педагогічний експеримент ми проводили в 6 -му класі. Ще до початку експерименту ми намагалися підібрати класи так, щоб рівень навчальних досягнень у них був приблизно однаковим. Для цього ми враховували оцінки у класних журналах та сформованість окремих вмінь. Крім того ми намагались враховувати ступінь самостійності учнів при виконанні якихось вправ чи завдань. Це можна було прослідкувати за кількістю звернень про допомогу до вчителя.

На початку вивчення розділу “Проектування та виготовлення виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних робіт” ми провели констатуючий експеримент, який дозволив нам виявити слабкі місця (прогалини в знаннях, невміння працювати з деякими інструментами, володіння якими передбачає Програма: вибирати заготовку, користуватися штангенциркулем; вибирати глибину різання, змінювати частоту обертання шпинделя та звернути на них увагу в кінці експерименту.

Також ми намагались врахувати сформованість нових вмінь (самостійно вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу) наприкінці вивчення теми.

2.5 Аналіз результатів педагогічного експерименту

Як до контрольних, так і до експериментальних класів ми застосовували єдині вимоги до вмінь учнів. Про сформованість тих чи інших вмінь ми судили за тим, наскільки швидко і якісно учні засвоювали їх: вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу (шорсткість оброблюваної поверхні) Результати нашого експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

На цій діаграмі цифрами від 1 до 12 ми позначили середню оцінку класу пораховану за формулою , де і - порядковий номер учня в списку, n - загальна кількість учнів, а римськими числами від І до V ми позначили порядковий номер вміння:

І - вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ - чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ - правильно встановлювати різці в різцетримач

IV _ перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V - користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

З цієї діаграми (рис.1) видно, що більшість (4) вмінь з цієї теми запропонованих програмою в експериментальних класах засвоїлись краще, а одне приблизно однаково, але це виявилось, якщо можна так виразитись не виробниче, а контролююче вміння.

Разом із тим, ми прослідкували за загальним ростом середньої оцінки в контрольних та експериментальних класах:

Можна відзначити, що на початку дослідження оцінки в усіх класах були приблизно однаковими, а наприкінці експерименту ми спостерігаємо зростання середньої оцінки в експериментальних класах, тоді як в контрольних - спостерігається навіть незначний спад. Це можна пояснити тим, що введення творчого завдання, яке задіяло всі сформовані під час вивчення теми вміння спонукало до їх закріплення і перетворення в навичку, тоді як кількаразове повторення одних і тих самих вправ не викликало позитивних результатів в контрольних класах.

Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.



Висновки

Проведене мною дослідження про значення екскурсії в навчальному процесі показала, що виділені гіпотези повністю підтвердились.

Перша гіпотеза : «Екскурсія як реклама тої або іншої професії.»

Друга гіпотеза : «Екскурсія як підвищення ефективності навчально-виховного процесу.»

Третя гіпотеза : «Проведення екскурсії сприяє розвитку пам`яті, логічного мислення, творчої уяви, ознайомлює учнів з організацією, виробництва, технікою, технологією й основними професіями різних підприємств, організацій.»

Кожна людина може мати багато захоплень, що приносять радість та задоволення. Та все ж найбільше часу приділяється професійній діяльності, оскільки саме вона дає засоби існування, в ній можна реалізувати себе як особистість, досягти успіху і постійно вдосконалювати свою майстерність.

Світ професій різноманітний, і в ньому для кожного є можливість знайти улюблену професію. Хтось мріє стати видатним спортсменом, а комусь більше подобається конструювання. Є люди, які мріють працювати з технікою на виробництві, а інших захоплює робота, пов'язана з природою. Існують сотні різних професій. Непросто вибрати серед них свою.

«Сто доріг - одна твоя» - говорить народна мудрість. Адже кожна професія, як і кожна людина, має свої особливості і ставить певні вимоги до професійної діяльності. Так, наприклад, щоб стати дизайнером, треба мати розвинену фантазію, добре розрізняти кольори, вміти малювати. Столяр повинен бути вправним у роботі з інструментами для обробки деревини, мати хороший окомір. Контролер має бути спостережливим, уважним, принциповим.

І хоча нині дуже рідко люди обирають одну професію на все життя, оскільки дуже швидко відбуваються зміни в сучасному суспільстві, та важливість правильного вибору професії переоцінити важко. І Вибір професії - один із найважливіших і найвідповідальніших кроків у житті людини.

Якщо обирається професія відповідно до власних інтересів, нахилів, здібностей і при цьому враховується стан особистого здоров'я, професійна придатність та можливість працевлаштування (потреби у спеціалістах), то професійна діяльність приноситиме очікувані результати і допоможе здійснити найзаповітніші мрії.

Екскурсії на підприємство створюють умови для розвитку технічної творчості, уваги, пам`яті, логічного мислення, активізують пізнавальну діяльність і творче ставлення до праці, виховують в учнів працелюбність, культуру праці, бережливість, виховують в учнів почуття поваги до працівників та любові до праці.



Література

1. Антонов, Т.М. Заняття з технічної праці в 6 класі - К.:Знання,2006. - 129с.

2. Батышев, С.Я. Трудова підготовка школярів - К.:Здоров`я, 2007.-240с.

3. Воловиченко, А.И. Совершенствование организации трудового обучения в школьных мастерских // Радянська школа // Науково-методичний журнал. - 2006. - №8. С.-25-29.

4. Коберник О.М. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - №1.- С.2-5.

5. Климова К.А. О формировании ответственности у детей. - В кн.: Формирование коллективньїх взаимоотношений у детей старшого школьного возраста. - М.:1998. - 125с.

6. Макаренко А.С. Трудовое воспитание. - М.: Просвещение, 1989. - 246с.

7.Освітні технології: Навч.-метод.посібн./ О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко та ін. - К.: А.С.К.,2001. - 256с.

7. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченко - К.: Вища школа, 1986. -544с



Додаток

План - конспект уроку з трудового навчання

Тема заняття: Догляд за ТВ - 6. Утилізація стружки. Правила безпечної роботи на верстатах

Мета заняття:

1. Навчальна: сформувати знання, вміння та навички догляду за ТВ-6, утилізацією стружки, правил безпечної роботи на верстаті.

2. Виховна: виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до технічного обладнання.

3. Розвиваюча: розвивати у школярів спеціальні здібності і технічне мислення; сприяти розвитку технічних вмінь.

4. Профорієнтаційна: формувати в учнів стійкі професійні інтереси та продовжити ознайомлення учнів з професією токаря.

Об'єкти праці: заготовка під болт.

Дидактичні засоби: заготовки, готовий виріб, верстат ТВ-6, штангенциркуль, інструкція правил техніки безпеки.

Обладнання, інструмент та заготовки: заготовки, готовий виріб, верстат ТВ-6, ШЦ-2, різці, заготовка.

Трудові дії, прийоми та операції:

- установка різця;

- установка заготовки;

- точіння циліндричної поверхні;

- зріз фаски;

- вимірювання заготовки;

- відрізання заготовки.

Хід та зміст заняття.

І. Організаційний момент.

1. Вхід учнів до майстерні після дзвоника у спецодязі.

2. Перевірка присутності за журналом.

3. Перевірка підготовки учнів до заняття: зошит, підручник, спецодяг.

4. Призначення чергових за графіком.

5. Організація робочих місць перевіряється візуально.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу.

1. Аналіз домашнього завдання.

2. Контрольні запитання для повторення.

б) В чому суть методу повороту верхніх салазок?

в) В чому суть методу зміщення задньої бабки?

г) В чому суть методу конусної лінійки?

д) В чому суть методу комбінації подач?

є) В чому суть методу широкого різця?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Тема: Правила безпечної роботи на ТВ-6. Догляд за ТВ. Утилізація стружки.

2. Догляд за верстатом. Продуктивність і точність верстата залежить від догляду за ним. Токар зобов'язаний систематично чистити верстат від стружки та пилу, регулярно змащувати його. Очистку верстата необхідно проводити по закінченню роботи на ньому. Щіткою змітається стружка, а ганчіркою, змоченою в розчиннику, грязь та залишки засохлого масла. Після очистки верстат змащують.

Особливо велике значення має своєчасне змащування всіх необхідних частин верстата. В корпус коробки швидкостей повинно бути налито достатньо масла. Коробки швидкостей багатьох верстатів мають показчики рівня масла.

Дуже уважно необхідно змащувати підшипники шпінделя верстата. Коробка подач змащується так само як і коробка швидкостей. Хоча б раз у зміну змащуються всі поверхні по яких відбувається ковзання чи тертя.

Техніка безпеки.

Небезпека при роботі:

а) відсутнє (несправне) захисне обладнання;

б) ненадійне закріплення заготовок та ріжучого інструменту;

в) несправності ріжучого інструменту;

г) несправності електрообладнання;

д) безпорядок на робочому місці.

До початку роботи:

а) вірно одягти спецодяг;

б) перевірити наявність і надійність закріплення захисного огородження та заземлення.

в) покласти заготовки і інструменти в певному порядку;

г) надійно закріпити різець та заготовку, що обробляється;

д) перевірити роботу верстата на холостому ходу;

Під час роботи:

а) для запобігання травм забороняється:

- нахиляти голову близько до патрона і ріжучого інструменту

- передавати і приймати деталі через частини, які обертаються;

- опиратися на верстат;

- вимірювати заготовку, частини і збирати стружку з верстата до його повної зупинки;

- охолоджувати ріжучий інструмент або заготовку з допомогою ганчірки;

- вихід з-під різця довгої стружки;

- зупиняти верстат шляхом гальмування патрона рукою;

- відходити від верстата, попередньо не вимкнувши його;

- підтримувати (ловити) рукою заготовку, що відрізається;

б) перед включенням верстата різець потрібно відвести від заготовки;

в) при роботі у центрах необхідно перевірити надійність закріплення задньої бабки;

г) користуватися ключами, що відповідають гайкам і головкам болтів;

д) плавно підводити різець до заготовки;

е) не допускати поперечного перерізу стружки;

Після закінчення роботи:

а) відвести супорт і вимкнути двигун;

б) прибрати стружку з верстата з допомогою щітки;

в) перевірити верстат, привести в порядок інструмент;

г) передати верстат викладачу або навчальному майстру.

IV. Закріплення нового матеріалу.

1. Питання для закріплення.

а) Як потрібно доглядати за верстатом?

б) Яка небезпека при роботі на ТВ-6?

в) Що потрібно зробити до початку роботи?

г) Що не можна робити під час роботи?

д) що потрібно зробити після закінчення роботи?

V. Вступний інструктаж.

1. Тема: Правила безпечної роботи на верстаті

2. Показ і пояснення прийомів виконання дій та операцій:

3. Брак і помилки виникають через неуважність учнів і невірне засвоєння матеріалу.

4. Перевірка вірності засвоєння прийомів та операцій здійснюється візуально.

5. Показуємо зразок кінцевого виробу.

VI. Самостійна робота учнів і інструктаж вчителя.

1. Учні отримують завдання і заготовку.

2. Виконують трудові дії та операції, спираючись на техніку безпеки при роботі на ТВ-6, оголошуючи можливі помилки.

3. Форма організації групова (по 3 учні).

4. Обходи вчителя:

1-й обхід: перевірка вірності організації робочого місця.

2-й обхід: перевірка вірності виконання трудових прийомів.

3-й обхід: перевірка вірності проведення самоконтролю.

5. Прийняття і оцінка робіт.

VII. Заключний інструктаж.

1. Підведення підсумків практичної роботи.

2. Повідомлення оцінок.

3. Відзначення кращих робіт.

4. Аналіз помилок.

5. Характеристика заняття.

6. Домашнє завдання: конспект, підготуватися до контрольної роботи “Металообробка на верстатах”. Повторити параграф 3-4.

VIII. Прибирання робочих місць за 10 хвилин до кінця заняття черговими.

Размещено на Allbest.ru

...