Розвиток дітей у середньому дошкільному віці за допомогою сюжетно-рольової гри

Щоб картини глибше впливали на образи, створювані дітьми в грі, робили їх повніше, змістовнішим, слід обдумано підбирати художньо-графічні роботи. З точки зору змісту вони повинні бути цікавими та доступними для дитячого сприйняття. З точки зору виконання ці твори повинні відрізнятися чіткістю малюнка, барвистістю.

Перш за все слід відбирати репродукції картин на казкові теми, які так близькі дітям дошкільного віку, наприклад: репродукції картин «Богатирі», «Іван-царевич на сірому вовку», «Оленка» В. Васнецова, «Діти, що втікають від грози» В. Маковського.

Існує декілька способів ознайомлення дошкільників з художньо-графічними творами. Наприклад, вихователь може вивісити картину в відсутність дітей, а потім, розглядаючи її, привернути до неї увагу. Можна також познайомити дітей із картиною в процесі бесіди. Живе обговорення змушує дітей уважно розглянути репродукцію і висловитися з цього приводу. Цікава й така форма роботи, як організація виставок, пристрій «музею».

Щоб зацікавити дітей змістом картини, вихователь повинен перш за все висловити своє власне ставлення до неї, а потім вже ставити питання, обговорювати з хлопцями жести, міміку намальованих персонажів.

При розгляданні репродукції можна попросити дітей переказати не тільки зображену ситуацію, але й події, які передували їй або слідували за нею.

Іноді бесіди за змістом картини недостатньо для того, щоб викликати до неї інтерес. У такому випадку слід запропонувати дошкільнятам подумати і самостійно описати, скласти розповідь з 3-4 речень, висловити свою думку. Дітей захоплює гострота і драматизм ситуації, у них з'являється прагнення проникнути в емоційний стан героїв.

Іноді діти не можуть відразу усвідомити сенс художнього твору, і в грі вони тільки роблять спробу скопіювати зовнішні дії героїв.

Більш плідний результат дають бесіди при повторному розгляданні репродукції, коли деякі враження вже знайшли своє відображення в грі. Діти при цьому почувають себе впевненіше, так як вони вже були героями картини в грі, і їм легше уявити собі їх дії та помисли. В результаті повторного розглядання діти вільніше оперують матеріалом картини, легко придумують початок або кінець зображеної історії.

Якщо зміст картини активізує пам'ять дітей, формує певні уявлення, то розглядання її проходить дуже жваво. Таким чином, герої картин допомагають проникнути в сутність створюваного в грі образу, і виразні засоби його втілення є як би емоційними проявами самої дитини. Вихователь може використовувати і такий ефективний прийом поглиблення уявлень про героїв картини, як розповіді дітей. При складанні оповідань яскраво виявляються індивідуальні здібності дошкільнят, їх вміння зрозуміти зміст твору живопису, відчути його настрій.

Але спочатку вихователь сам складає розповідь по картині, чітко продумуючи його схему: головна дійова особа, основний епізод, у якому герой бере участь, в якому він діє. Зображене на картині стає ядром розповіді, до якого придумуються зав'язка і закінчення. До подібного прийому доводиться вдаватися в тих випадках, коли діти погано розуміють ситуацію, представлену на картині.

Одні твори живопису викликають гаряче, жваве обговорення, до інших діти залишаються байдужими або обмежуються простим, швидким розгляданням. Якщо картина захопила дітей, викликала певні уявлення, то ще в процесі її розглядання розподіляються основні ролі в передбачуваній грі. При розподілі ролей діти намагаються припустити характер вчинків персонажів, їх подальші дії. Якщо дитина не може створити ігровий образ через відсутність знань про діяльність того чи іншого персонажа, йому допоможуть узагальнюючі бесіди на теми: «Твоя улюблена картина», «Твій улюблений герой на картинах». Вихователь може застосовувати метод прямого пропозиції організувати гру по картині, і діти, почавши з копіювання сюжету, творчо розвивають його. Іноді вже в процесі гри корисно нагадати дітям про ті чи інші картини. Щоб стимулювати уяву дітей, можна запропонувати їм придумати кілька різних сюжетів, використовуючи зміст якої-небудь картини.

Демонстрація репродукцій картин як казкової, так і реалістичної тематики своєрідно впливає на ігрову діяльність дітей, викликає в них певні асоціації.

Художньо-графічні твори по-різному впливають на ігрову діяльність дітей. Одні викликають бажання одразу ж розгорнути гру по їх сюжетах, інші підказують нові образи, епізоди, які як би вплітаються в колишні гри, треті допомагають дітям правильно передати зовнішній вигляд ігрових образів. Під впливом картин стають більш виразними пози, прийняті дітьми в тій чи іншій ігровій ролі, їх жести, міміка, стає більш різноманітним предметне оформлення гри. Прагнення добитися схожості настільки захоплює дітей, що навіть у ході гри вони можуть кілька разів підійти до картини, щоб перевірити, чи правильно вони зображують того чи іншого героя.

У сприйнятті картин і в їх відображенні в грі яскраво виявляється індивідуальність дітей. Одні звертають увагу на деталі костюму і прагнуть тільки до їх відтворенню, інші передають відносини між героями, треті - їхні почуття, четверті - активні фізичні дії. Дитина створює образ в залежності від взятої на себе ролі, але і тут яскраво позначаються особливості його особистості і художньої уяви.

Отже, книги і художньо-графічні твори збагачують ігрове творчість дітей. У них з'являється стійкий інтерес до ігор на певні теми. Для створення ігрової ролі дитина активізує свою думку, пригадуючи художній твір, його образи. Якісно нова інформація, що надходить допомогою знайомства з творами мистецтва, її закріплення в ігровій діяльності розширює кругозір дітей, збагачує знаннями про реальну діяльність.

За допомогою книг і картин можна домогтися свідомого ставлення дітей до вибору ролі, стійкого, глибокого інтересу до неї. Тривале перебування в одній ролі допомагає дитині краще вникнути в сенс зображуваного, досягти найбільш повного перевтілення.

Свідоме ставлення до обраної ролі впливає на розвиток творчої уяви дитини. Воно стає більш цілеспрямованим, багатим. У процесі створення ігрових образів діти здатні здійснювати різноманітні творчі пошуки, мобілізувати свої знання, враження, отримані з різних джерел, в тому числі і з книг і картин. Від зображення окремих дій, зовнішнього вигляду героя вони переходять до передачі його почуттів, характеру і глибини відносин, суспільного сенсу діяльності.

Твори мистецтва впливають і на естетичне виховання дітей. Знайомство з книгами і картинами супроводжується емоційними реакціями, стійким увагою дітей, у них виникає потреба в нових знаннях про людей, прагнення пізнати їх через художні твори. Це в свою чергу знаходить відображення у грі і виявляється в здатності дітей творчо перевтілюватися в створюваний образ, користуючись різними засобами.

Размещено на Allbest.ru