Зміст нових навчальних програм

Молодші школярі, особливо першокласники, вживають у своєму мовленні слова переважно в прямому значенні. Тому важливо принагідно звертати їхню увагу на слова в навчальних текстах, вжиті у переносному значенні, розкриваючи при цьому текстуальне, додаткове значення відповідного слова. Такі можливості «Буквар» надає на багатьох сторінках: тепло привітали маму (з любов'ю, щиро); діти кинулись до звірків (підбігли); весняна вода біжить, стрибає (швидко, стрімко тече з гір); барвисте коромисло (райдуга, веселка); хмара бризкає водою (іде дощ); Мороз посипає гілля срібним інеєм --дерева вкриваються інеєм; усе під снігом замре, заніміє (затихне, засне); прокинуться луки, ліси і поля (пробудяться, зазеленіють навесні) та ін.

Тексти «Букваря» і «Супутника Букваря» спонукають першокласників уживати у спілкуванні з рідними відповідні слова у формі звертання: мамо, матінко, матусю, тату, татку, дідусю, бабусенько, братику, сестричко. Характерні для української мови звертання у формі кличного відмінка є досить частотними в «Букварі»: сину, внучку, куме, друже, Андрійку, Букварику, дятле, соловейку, пташко, бджілко та ін., вони спонукають і вчителя, і учнів активно використовувати їх у своєму мовленні й спілкуванні.

У відборі та створенні текстів для «Букваря» ми керувалися цілями навчання, виховання й розвитку учнів, а також враховували, що тексти підручника мають бути доступними, правдивими, пізнавальними, задовольняти запити дітей. Текстовий матеріал «Букваря» визначається жанровим розмаїттям. У підручнику запропоновано твори, зміст яких сприятиме мовленнєвому, естетичному, патріотичному, моральному, загальнокультурному вихованню учнів; збагачуватиме знаннями про культуру рідного краю, його традиції та звичаї.

Тематика творів «Букваря» всебічно представляє навколишній світ дитини. Автори ведуть учня-читача від найближчого оточення -- сім'ї, хати, городу,села, міста, лісу--до знарядь і продуктів праці, технічних засобів, знань про суспільство тощо.

У нашому «Букварі» враховано гендерний аспект: в ілюстративному матеріалі рівномірну увагу приділено зображенню хлопчиків і дівчаток, а текстовий налічує приблизно однакову кількість чоловічих і жіночих імен. Більшу частину дитячих імен подано у зменшувально-пестливій формі, властивій українським дитячим іменам. Паралельно з дитячими іменами тексти містять дорослі--сучасні й давні: садівник Олена Данилівна, учителька Ганна Григорівна, космонавти Юрій Гагарін і Леонід Каденюк, капітан теплохода Яків Петрович. В окремих текстах фігурують бабусі Ганна, Явдоха, Одарка та дідусі Кирило, Василь, Матвій. В авторських текстах подано імена і прізвища авторів: Павло Глазовий, Галина Демченко, Платон Воронько, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Іван Франко, Тарас Шевченко, Василь Сухомлинський, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Ганна Чубач та ін. Згадуються і видатні історичні діячі -- Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, Іван Мазепа.

Навчальний комплект з української мови для 1-го класу, до якого входять, крім «Букваря», «Супутник Букваря», зошит з читання, зошити з письма № 1 і № 2, «Післябуквар», містить достатній навчальний матеріал для забезпечення диференційованого навчання, ефективної організації навчальної діяльності учнів з різними здібностями і навчальними можливостями.

Методичні рекомендації для вчителя щодо особистісно орієнтованого використання цього матеріалу буде подано в посібнику для вчителя «Навчання грамоти в 1 класі».

«РОСІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З НАВЧАННЯМ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. 1 КЛАС»

Ірина ЛАПШИНА, кандидат педагогічних наук, доцент Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського

Сучасна гуманітарна освіта вимагає сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості молодшого школяра, серед сукупності яких важливою є належне навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу. Над створенням навчальних комплексів (підручник і посібник для вчителя) для першого року навчання російської (нерідної") мови в різні часи працювали І.Гудзик, В.Гурська, Г.Коваль, І.Устименко та інші вітчизняні лінгводидакти. їхні підручники відрізнялися реалізацією провідних функцій навчальної книги, мірою використання рідної мови у процесі набуття знань і навичок з нерідної мови, співвідношенням мовної й мовленнєвої підготовки учнів (у різні часи виявлялося домінування одного з видів підготовки, спочатку--мовної, останнім часом--мовленнєвої), змістом роботи з розвитку усного мовлення (тільки організація говоріння, обслуговування говоріння аудіюванням, цілеспрямоване формування навичок як слухання/розуміння, так і говоріння), впровадженням лінгвонародознавчого компоненту мовної освіти, можливістю застосування інтерактивних методів і прийомів навчальної діяльності школярів тощо. Разом з тим незмінними були такі провідні характеристики підручника: самодостатність як носія змісту освіти і засобу навчання; втілення єдності змістової й процесуальної складових навчання; взаємозв'язок викладання і учіння.

Підручник нового покоління має не лише бути об'єктивним носієм вербально й наочно вираженого змісту освіти, а й забезпечувати адекватне розгортання дидактико-методичного змісту Базової програми з російської мови, регламентувати відбір, акцентування і послідовність наявного навчального матеріалу. Навчальна книга у XXI столітті стає засобом навчання не тільки для вчителя (орієнтовний сценарій уроку), а й для учня (формування вмінь працювати з пізнавальною літературою), а також способом забезпечення для нього ситуації особистого успіху. Реалізація в підручнику виховної функції соціокультурними засобами сприятиме формуванню в учнів важливих якостей особистості, таких як працелюбність, організованість, допитливість, наполегливість, толерантність, здатність до компромісу та ін.

Провідне завдання оновленого підручника з російської мови для учнів 1-го класу загальноосвітніх закладів з українською мовою навчання (автори -- ІЛапшина, Н.Зорька), на нашу думку, полягає в тому, щоб на належному науковому і методичному рівні відповідно до вікових особливостей дітей 6--7 років доступно викласти програмовий матеріал, допомогти кожному учневі оволодіти новими мовленнєвими та мовними знаннями й уміннями, засвоїти, закріпити їх і навчити застосовувати у різних видах діяльності (комунікації, пізнанні, праці, образотворчій, музичній, хореографічній, літературно-творчій діяльності тощо), забезпечити наступність у чинниках навчального процесу (мета, зміст, методи і прийоми, форми організації навчання, кінцеві результати).

У підручнику «Російська мова» матеріально забезпечена реалізація трьох освітніх змістових ліній: мовленнєвої, мовної, соціокультурної. Максимальної підтримки набула комунікативно-мовленнєва робота з першокласниками: формування і розвиток у них умінь і навичок усного мовлення, становлення різних видів висловлювань у вербальному спілкуванні (питання, зустрічне питання, згода, уточнення, заперечення, перепитування, сумнів, прохання, вимога, дозвіл, порада, відмова, задоволення, подив, подяка, жаль, невдоволення, вдячність, пояснення, міркування, доказ).Так розпочинається процес формування комунікативної компетентності -- вміння адекватно й доречно практично послуговуватися мовою в конкретних ситуаціях, використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності.

Систематично й цілеспрямовано використовуються відомості про мову й літратуру як продукт національної культури, про національно-культурну специфіку росіян -- особливості характеру, стилю поведінки, життєві пріоритети. Цьому сприяють кращі зразки народної російської творчості, твори або уривки з творів майстрів художнього слова, правила мовленнєвого етикету тощо.

Формуванню правильного мовлення у першокласників сприятимуть представлені в підручнику елементарні мовні відомості (текст, речення, слово, склад, звук) та найпростіші норми їх застосування в мовленні.

Відповідно до вимог Базової програми пропонований підручник з російської мови сприятиме у розв'язанні таких освітніх завдань:

*збагатити пізнавальні інтереси першокласників, стабілізувати зацікавленість в опануванні нерідної мови, що дасть можливість розширити соціальні контакти дитини;

навчити правильно сприймати зміст пропонованого висловлювання, його основну думку, емоційне забарвлення;

активізувати й збагатити словниковий запас дітей, вчити диференціювати на слух слова російської й української мов;

відпрацювати вимову слів, передбачених для засвоєння (тематична і міжтематична лексика);

вчити поділяти слова на склади, визначати наголос ділити слова на звуки, розрізняти голосні й приголосні звуки;

розглядати різноманітні ознаки у зіставленні з подібними в українській мові;

вчити правильно інтонувати речення, різні за метою висловлювання;

*формувати уявлення про відмінність між діалогом і монологом; вчити складати відповідь на пропоноване питання, пропозицію; створювати діалог за сюжетним малюнком, пропонованою словесною ситуацією;

вчити складати і поєднувати кілька речень у зв'язне висловлювання;

розвивати інтерес до іншої культури, здатність оцінити її досягнення; формувати привітне, зацікавлене ставлення до людей, які належать до іншої культури, вчити налагоджувати стосунки з представниками різних культур, носіями різних мов.

Паралельно з формуванням комунікативної компетентності в матеріалах підручника продумані завдання щодо формування також ключових компетентностей першокласників: здатності вислухати і зрозуміти пропоновані судження, зіставити їх із власними, скласти самостійні судження, адекватно їх виразити й аргументувати, змінити свою позицію за наявності переконливих аргументів інших учасників обговорення проблеми тощо. Із цією метою систематично пропонуватимуться такі завдання: «Подумай, чем схожи предметы. Чем различаются? На какие две группы их можно разделить?»; «Какие рисунки должны быть в пустых клеточках? Почему ты так думаешь?» тощо.

Відповідно до Базової програми в підручнику з російської мови (в основному та додатковому текстах) передбачене продуктивне забезпечення двох видів мовленнєвої діяльності школярів -- аудіювання і говоріння. На сторінках основного тексту підручника дітям пропонуються візуальні матеріали (сюжетні та предметні малюнки, мовні схеми, ігрові й логіко-пізнавальні лінгвістичні завдання), а додатковий текст для вчителя містить фольклорні або авторські тексти для слухового супроводу візуальних спостережень. Наприклад, на с. 14--15 підручника зображені різні предмети навчального приладдя для розгляду дітьми цих предметів, їх порівняння, створення власних висловлювань про правила користування цими предметами. В додатку для вчителя (с. 132) дібрано загадки, невеличкі поетичні тексти для артикуляційно-тренувальної роботи, прислів'я -- для ознайомлення школярів зі зразками народної мудрості. Зіставлення візуальних і акустичних образів, окрім навчання нерідної мови, сприяє розумінню особливостей процесу комунікації, що охоплює сукупність вербальних і невербальних дій.

За основу організації мовленнєвого і мовного матеріалу в підручнику з російської мови взято ситуацію (комунікативну й навчально-мовленнєву). Структура побудови пропедевтичного практичного курсу задана розвитком сюжетної історії в малюнках, в ході якої диференціюється певний набір ситуацій. Так, першокласник потрапляє до нового шкільного оточення -- приміщення школи й класу («Здравствуй, школа!», «В классе и дома»), опановує різні види діяльності на уроці та перерві («Урок», «Перемена», «Мы рисуем»), вчиться користуватися шкільним приладдям («Учебные вещи», «(де?В чём?», «Книга»). Зі своїми новими знайомими -- однокласниками дитина прагне спілкуватися не лише у школі, а й удома. Виникає потреба познайомити їх із рідними, розповісти про їхні інтереси, досягнення, захоплення. Ситуації «Семья», «Праздник в нашем доме» покликані задовольнити ці комунікативні потреби першокласників. У новому оточенні діти прагнуть знайти однокласників зі схожими запитами, прагненнями, рівнем можливостей (інтелектуальних і фізичних), складаються сталі дружні стосунки. Ситуації «Дружим», «Детские забавы», «Учимся быть вежливыми» збагачують світ моральних уявлень першокласників, допомагають скласти для себе перші правила поведінки чемної людини.

Варіювання навчально-мовленнєвих і комунікативних ситуацій обумовлене принципом новизни і покликане сприяти формуванню гнучкості мовленнєвих умінь. Адже нові слова і мовленнєві зразки російською мовою -- це нові пізнавальні блоки, які мають збагатитись асоціативними зв'язками за допомогою наочності, контексту, а також увійти до складу сформованих автоматизованих мовленнєвих навичок через багаторазове повторення у різноманітних ситуаціях.

Новизна забезпечує розвиток необхідних мовленнєвих умінь, зокрема їх динамічності, здатності перефразувати, механізму комбінування, ініціативності висловлювання, темпу мислення і мовлення, становлення індивідуальної комунікативної тактики. Так, тема «Школа» деталізується через нові підтеми: уроку й перерви, режиму навчальної праці вдома й у класі; тема «Книга» -- через ознайомлення зі змістом і формою дитячих книг, розмову про працю людей, які створюють книги для дітей; тема «Пори року» -- через ознайомлення із сезонними розвагами (участь у розвагах, ознайомлення з народними святами і обрядами у різні пори року); тема «Культуразовнішнього вигляду» -- ознайомлення з повсякденними і святковими, сучасними і традиційними. Принцип новизни має вирішальне значення для формування гнучкості мовно-мовленнєвих навичок, оскільки дає можливість у різний спосіб представити навчальний матеріал, без одноманітного повторення забезпечити достатню кількість (до 20--25 повторів) використання тематичної лексики нерідної мови.

У підручнику з російської мови для першокласників з кожної теми продуманий дидактичний матеріал як для самостійного, так і для групового або парного опрацювання (з учителем, із сусідом по парті, з групою однокласників), поглиблення наявних знань і розвитку комунікативних умінь і навичок. Це дасть учителеві можливість застосувати активні методи навчання (наприклад, активне слухання, взаємне навчання, «Відгадай», «Займи позицію», «Знайомство», «Карусель», «Незакінчені речення», «Обміркуйте» тощо).

Навчальний матеріал, пропонований у підручнику, відібраний з урахуванням ступеня складності його сприйняття для дітей б--7 років. Для пропедевтичного курсу використано сфери та теми мовленнєвої діяльності, які максимально враховують наявний у дітей життєвий досвід і потребу в іншомовному висловлюванні:

особистісна («Кто я?», «Мир вокруг меня», «Игры и увлечения», «Любимые занятия детей», «Семья»);

навчально-пізнавальна («Школа», «Класс», «Урок и перемена», «Школьные принадлежности», «Детская книга», «Счет», «Учимся рисовать»);

соціально-рольова («Культура отношений в школе, в семье», «Дружба», «Знакомство», «Правила вежливости», «Детские традиционные празднования»);

сфера «Природа» («Время», «Части суток», «Дни недели», «Месяцы», «Времена года», «Растительный и животный мир родного края»);

публічна сфера («Украина как государство», «Русский язык», «Государственные и народные символы»);

професійна сфера («Мир профессий», «Труд взрослых и детей»).

Теми мовленнєвої діяльності першокласників сформульовані так, аби, по-перше, збагатити дитяче мовлення на російському мовному матеріалі; по-друге, не дублювати аналогічні теми з навчання ц грамоти засобами рідної мови. Таким чином автори намагалися уникнути тематичних повторів, зберегти інтерес учнів до вивчення недостатньо відомої їм мови і нематеріальної культури.

Тематичне розташування навчального матеріалу дає також можливість забезпечити розвиток фонетичного слуху, продуктивне багаторазове повторення тематичної лексики, поступове вдосконалення граматичного ладу мовлення, розширення обсягу й індивідуалізацію за мовними засобами зв'язних висловлювань першокласників.

Важливими етапами вивчення теми уроку вважаємо такі:

підготовка до вивчення нової теми, мотивація її засвоєння;

сприймання на слух навчально-пізнавальної або пізнавальної інформації з теми уроку з метою створення зразка висловлювання;

збагачення та активізація словникового запасу школярів, розвиток навичок літературної вимови слів у процесі звукового або складового аналізу (повного або часткового), удосконалення граматичного ладу мовлення;

побудова та редагування першокласниками власних висловлювань (за зразком учителя або за інсценованим твором) з теми уроку;

аналіз соціокультурного змісту пропонованої ситуації, формулювання власних висновків, уточнення морально-етичних позицій.

Для формування мовних і соціокультурних знань першокласників авторами підручника використані методи:

пізнавальні;

пояснювальні (розповідь учителя, пізнавальна або морально-етична бесіда та ін.);

частково-пошукові (проблемні завдання й ситуації, пошукова бесіда).

Становлення і розвиток мовленнєвих і мовних умінь потребують реалізації імітаційних (наслідування зразка учителя або підготовленого учня), оперативних (групове відтворення опрацьованої послідовності навчальних дій, дидактичні ігри, рухливі ігри із супровідним текстом), продуктивних (сюжетно-рольові ігри, інсценування художніх творів, розповідь на задану тему, за словесною ситуацією) методів навчання.

Для стимулювання пізнавально-мовленнєвої діяльності дітей авторами продумано такі питання і завдання:

* спрямовані на відтворення змісту прослуханого («Внимательно послушай и дай ответ. Что произошло? Расскажи. Что на рисунке не так, как в сказке? В таком ли порядке появляются в сказке эти герои?»);

для виразного декламування («Послушай стихотворение. Какими ты представляешь себе... ?Кому из героев сказки ты сочувствуешь? Почему?»);

для стимулювання творчої уяви школярів («Подумай, о чем говорят школьные принадлежности. Что они думают об учениках? Расскажи, как иначе могла закончиться эта история. Похожа ли сказка на твою историю?»);

спрямовані на становлення умінь узагальнювати набуті знання («Что должно быть в пустой клеточке? Почему? На какие группы можно разделить эти предметы? Правильно ли выполнено задание?»);

зі словникової роботи («Кто это? Что это? Что делают? Какие они? Почему так называются? Чем похожи предметы? Чем различаются? Как ты понимаешь...?»);

спрямовані на залучення власного досвіду й життєвих вражень учнів («Подумай, что нужно сказать. Что нужно школьнику? Какие книги ты любишь слушать? Какие ты знаешь считалки? Когда их используешь? Был ли у тебя в жизни похожий случай?»);

спрямовані на роботу з ілюстраціями підручника («Рассмотри рисунки. Что произошло? Расскажи. Придумай и нарисуй свою загадку. Какую часть сказки забыл нарисовать художник? Придумай вопросы по сказке»).

Наявність у підручнику сюжетних і предметних малюнків, які семантизують значення тематично важливих слів російської мови (іменники, прикметники, числівники, дієслова), сприятиме безперекладному розумінню і продуктивному засвоєнню їх першокласниками-українцями. Крім того, сюжетні ілюстрації можуть бути використані для перевірки адекватності розуміння тексту, який був сприйнятий на слух, для зіставлення зображеного і сприйнятого на слух тощо. За сюжетними ілюстраціями першокласникам також пропонується створити діалогічне або монологічне висловлювання (після детального аналізу ілюстрації за допомогою запитань або неповних речень учителя), пригадати прислів'я або інше висловлювання зі скарбниці народної мудрості.

Продуктивність наступного періоду вивчення російської мови -- навчання грамоти й розвиток усного мовлення -- безпосередньо залежить від результативності усного практичного курсу, оскільки усвідомлення «секретів» російського читання й письма (невідповідність вимови і позначення на письмі) можливе за умови сформованості у дітей навичок літературної вимови і умінь зіставляти графічні образи. Практично опанований мовний матеріал слугуватиме школярам як приклади-зразки для подальших теоретичних узагальнень.

Размещено на Allbest.ru