Міжпредметні зв’язки у вивченні хіміко-технологічних дисциплін в економічному бізнес-коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬкий ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ університет

імені вОЛОДИМИРА ГнАТЮка

УДК377.6:33:371.5 (477)

міжпредметні зв'язки

у вивченні хіміко-технологічних дисциплін

в економічному бізнес-коледжі

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Ковальчук ЛАрисА ОНИСИМівна

Тернопіль - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Наукові керівники: кандидат педагогічних наук, професор Клос Євген Степанович;

доктор педагогічних наук, доцент Курляк Ірина Євгенівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри педагогіки педагогічний міжпредметний акредитація коледж

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Сметанський Микола Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Бабин Іван Іванович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира

Гнатюка, Міністерство освіти і науки України, в.о. завідувача кафедри

педагогічної майстерності та освітніх технологій.

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України,м. Кіровоград.

Захист відбудеться “ 22 ” лютого 2002 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2.

Автореферат розіслано “ 21 ” січня 2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради ЧАЙКА В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Формування національної парадигми освіти й виховання, перехід освіти України на ступеневу систему навчання ставлять нові завдання перед професійною освітою. У зв'язку з цим економічні технікуми і коледжі, зокрема ті, що здійснюють підготовку фахівців професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія”, зазнали докорінного реформування змісту освіти з метою наближення їх діяльності до вимог вищої школи. Окрім того, швидкі темпи розвитку нових харчових технологій, значне погіршення екологічної ситуації, тривожна статистика, що засвідчує зростання кількості харчових отруєнь, посилюють вимоги суспільства щодо рівня підготовки, професійної компетентності, соціальної відповідальності технологів харчових виробництв. Адже об'єктами їхньої професійної діяльності є технологічні системи харчових виробництв, контроль і управління якістю продукції харчування, що суттєво впливає на стан здоров'я населення країни.

Досягнення високого рівня професіоналізму можливе лише за умови відповідної фундаментальної підготовки. Зазначимо, що проблема фундаменталізації змісту підготовки фахівців є особливо гострою і непростою для вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації. Вона не може бути вирішена збільшенням кількості годин на засвоєння фундаментальних дисциплін. Їх вивчення має бути поставлене на відповідну науково-методичну основу. З огляду на це, виникає необхідність пошуку нових технологій підготовки майбутніх фахівців. Однією з таких є педагогічна технологія, заснована на ефективній реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі.

У психолого-педагогічній науці проблема міжпредметних зв'язків досліджувалася в різних напрямах. Так, вивченням сутності та типології міжпредметних зв'язків займалися М.Білий, А.Єрьомкін, П.Кулагін, Н.Лошкарьова, В.Максимова, А.Усова, Г.Федорець та ін. Проблема практичної реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі розроблялася на рівні середньої загальноосвітньої школи (зокрема, у дослідженнях Н.Буринської, І.Звєрєва, В.Ільченко, М.Шмир), професійно-технічних навчальних закладів (у працях П.Атутова, Г.Варковецької, Г.Гуторова, О.Дубінчук, І.Петрової, Н.Розенберга, В.Скакуна, Н.Талалуєвої та ін.). Питання підготовки вчителя до здійснення міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі досліджували Н.Андреєва, М.Дьякова, С.Капацина. Водночас, вивченню цієї проблеми на рівні вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, в яких реалізація міжпредметних зв'язків у навчальному процесі має певну специфіку, присвячена незначна кількість досліджень (праці Г.Граковського, Д.Епштейна, І.Курамшина, Г.Морозова, О.Музальова, А.Пінського, З.Ямпольської та ін.).

Зауважимо, що у більшості наукових праць досліджувалися лише окремі аспекти навчання на міжпредметній основі. Що ж стосується вивчення проблеми на рівні теоретичного обґрунтування педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків і розробки методики її застосування у навчально-виховному процесі різних закладів освіти, то такі дослідження у педагогічній науці практично не проводилися. Окрім того, аналіз ступеня дослідженості проблеми взаємозв'язаного вивчення хіміко-технологічних дисциплін (підготовка технологів харчових виробництв в економічних коледжах) дозволив встановити, що у психолого-педагогічній літературі це питання також не з'ясовувалося. Проте ще й сьогодні основною проблемою підготовки фахівців у цих навчальних закладах є значний розрив між фундаментальними і професійно-зорієнтованими дисциплінами. Це зумовлено, насамперед, тим, що недостатньо використовується теоретико-понятійний апарат фундаментальних наук (зокрема, хімічних) для вивчення предметів спеціалізації. Базові знання, уміння, навички не знаходять широкого застосування в практичній професійній діяльності. А між тим, вивчення хімічних дисциплін забезпечує необхідну базу знань, умінь та навичок для ефективного засвоєння предметів спеціалізації і тому повинно бути спрямоване на формування високого рівня професіоналізму технологів харчових виробництв.

Таким чином, актуальність завдань систематизації та інтегрування знань, умінь, навичок студентів на рівні міжпредметних зв'язків хімічних дисциплін і предметів спеціалізації, їх недостатнє теоретичне обґрунтування й потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Міжпредметні зв'язки у вивченні хіміко-технологічних дисциплін в економічному бізнес-коледжі”. Розв'язання цієї проблеми сприятиме підвищенню рівня професійної підготовки технологів харчових виробництв.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка при розробці теми “Сучасні проблеми освіти, навчання і виховання в середній і вищій школі” (тема затверджена науково-технічною радою Львівського державного університету імені Івана Франка 24 грудня 1998 р., протокол № 8).

Об'єкт дослідження - міжпредметні зв'язки в професійній підготовці студентів вищих економічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Предмет дослідження - міжпредметні зв'язки як чинник підвищення рівня професійної підготовки студентів економічного бізнес-коледжу у процесі вивчення ними хіміко-технологічних дисциплін.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у процесі вивчення хіміко-технологічних дисциплін студентами економічного бізнес-коледжу.

Гіпотеза дослідження. Ефективність вивчення хіміко-технологічних дисциплін студентами економічного бізнес-коледжу значно підвищиться, якщо застосувати педагогічну технологію реалізації міжпредметних зв'язків яка враховує категоріальну сутність, типологію, функції міжпредметних зв'язків, специфіку навчання на міжпредметній основі; передбачає дотримання організаційних принципів і умов її впровадження у навчально-виховний процес, доцільний вибір форм, методів, засобів і прийомів навчання, інтегрування з іншими сучасними технологіями (модульно-рейтингового, проблемного, ігрового, програмованого, комп'ютерного навчання), а також використання різних форм і методів організації самостійної роботи студентів.

Відповідно до предмета, мети, гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1) проаналізувати стан розробки проблеми дослідження у психолого-педагогічній літературі та з'ясувати теоретико-методологічні засади використання міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі;

2) розкрити особливості реалізації міжпредметних зв'язків у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації та визначити роль хіміко-технологічних дисциплін у процесі підготовки фахівців в економічному бізнес-коледжі;

3) теоретично обґрунтувати педагогічну технологію реалізації міжпредметних зв'язків, розробити модель і методику її впровадження у навчально-виховний процес економічного бізнес-коледжу;

4) експериментально перевірити ефективність педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків шляхом упровадження її в навчально-виховний процес технікумів і коледжів, які здійснюють підготовку технологів харчових виробництв; розробити методичні рекомендації щодо застосування цієї технології у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про діалектичну єдність наук про природу та фундаментальні положення наукової теорії пізнання, синергетичний підхід до з'ясування педагогічних явищ, розуміння міжпредметних зв'язків як однієї з конкретних форм прояву загальнодидактичного принципу системності. Здійснюючи дослідження, ми спиралися на теорію поетапного формування розумових дій (П.Гальперін, Н.Тализіна), концепцію природного розвитку знань (Е.Лузік).

Теоретичну основу дослідження складають психолого-педагогічні праці з теорії і практики реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі різних закладів освіти, а також із проблем, дотичних до теми дослідження (впровадження інноваційних педагогічних технологій, організація самостійної роботи студентів, професійна спрямованість навчального процесу у вивченні загальноосвітніх дисциплін, викладені у працях А.Алексюка, С.Гончаренка, Р.Гуревича, О.Євдокимова, І.Зязюна, Н.Ничкало, І.Підласого, В.Радула, Л.Романишиної, М.Сметанського, І.Смолюка, О.Хоменко та ін.). У процесі науково-педагогічного пошуку були враховані основні положення дидактики вищої школи, педагогіки професійної освіти, Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), Закон України “Про освіту”, нормативні документи Міністерства освіти і науки України.

Реалізацію мети, перевірку гіпотези, розв'язання завдань науково-педагогічного пошуку забезпечувала система методів дослідження. Методи теоретичного вивчення й пізнання (теоретичний аналіз і синтез, порівняння, систематизація, класифікація, узагальнення, екстраполяція, моделювання, конкретизація) дозволили з'ясувати внутрішню структуру об'єкту дослідження і взаємозв'язки між окремими структурними елементами.

Серед емпіричних найбільше значення мали праксиметричні методи і педагогічний експеримент. Зокрема, вивчення документації вищих закладів освіти професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія”, тривале спостереження, анкетування викладачів і студентів та бесіди з ними, тестування студентів та аналіз продуктів їхньої навчальної діяльності, визначення рейтингу забезпечили організацію і проведення науково-педагогічного пошуку, обробку результатів експерименту за допомогою комп'ютерної техніки, їх якісний і кількісний аналіз із використанням методів математичної статистики, графічної інтерпретації одержаних показників тощо.

Експериментальною базою, на якій виконувалася дослідно-експериментальна робота щодо організації науково-педагогічного пошуку і перевірки ефективності педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, були Львівський економічний бізнес-коледж, Львівський кооперативний коледж економіки і права, Івано-Франківський комерційний технікум та Тернопільський комерційний технікум. Загалом у дослідженні брали участь 64 викладачі, 1158 студентів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації та 52 студенти Львівського національного університету імені Івана Франка.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

§ вперше проблему взаємозв'язаного вивчення різних дисциплін досліджено на рівні створення і впровадження у навчально-виховний процес педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків (введено поняття “педагогічна технологія реалізації міжпредметних зв'язків”; на основі синергетичного підходу розроблено модель та обґрунтовано організаційні принципи, умови і методику її впровадження);

§ на основі уточнення типології міжпредметних зв'язків, урахування особливостей їх реалізації розширено можливості прогнозування, фіксації та моделювання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації;

§ вперше обґрунтовано і розроблено структурно-логічну схему змісту підготовки фахівців професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія” у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації і на її основі конкретизовано роль хіміко-технологічних дисциплін у формуванні фахових знань, умінь, навичок майбутніх технологів харчових виробництв.

Практична значущість дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та апробованої педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків, яка може бути використана під час вивчення хімічних і технологічних дисциплін у навчально-виховному процесі вищих економічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, що здійснюють підготовку технологів харчових виробництв, а також тих закладів освіти, в яких хімія є базовою дисципліною для засвоєння предметів спеціалізації. Опубліковані здобувачем статті, навчально-методичні посібники, методичні вказівки, розроблені комп'ютерні навчально-контролюючі програми можуть бути використані викладачами, студентами вищих закладів освіти хіміко-технологічного профілю, вчителями шкіл, а також у системі підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів.

Результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Львівського економічного бізнес-коледжу (акт про впровадження № 01/128 від 06.07.2001 р.), Львівського кооперативного коледжу економіки і права (акт № 423 від 13.06.2001 р.), Івано-Франківського комерційного технікуму (акт № 01-2/327 від 03.07.2001р.), Тернопільського комерційного технікуму (акт № 275 від 20.06.2001 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у трактуванні сутності міжпредметних зв'язків як синергетичної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу; у визначенні особливостей реалізації міжпредметних зв'язків у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації; в обґрунтуванні та розробці педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків (введенні поняття “педагогічна технологія реалізації міжпредметних зв'язків”, обґрунтуванні та розробці моделі, організаційних принципів, умов і методики її впровадження у навчально-виховний процес); у розробці способів прогнозування, фіксації та моделювання міжпредметних зв'язків на основі опорних тематичних і поелементних моделей, комп'ютерних банків даних; написанні авторських навчальних програм, посібників, методичних вказівок до вивчення курсів органічної хімії й біохімії у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія”. Ідеї та розробки співавторів, з якими опубліковані наукові праці, у дисертації не використовувалися.

Вірогідність і обґрунтованість отриманих результатів дисертаційного дослідження забезпечені застосуванням комплексу методів, адекватних меті та завданням науково-педагогічного пошуку; аналізом значної за обсягом джерельної бази; застосуванням всебічного якісного і кількісного аналізу досліджуваних даних, їх верифікацією; об'єктивністю, валідністю, надійністю вимірювань і діагностичного інструментарію статистичної обробки результатів педагогічного експерименту, а також упровадженням результатів дослідження у практику навчально-виховного процесу вищих економічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка, засіданнях обласного методичного об'єднання викладачів хімії вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації; обговорювалися на 10-ти міжнародних наукових конференціях: Варшава-Люблін (1999); Жешов (1998); Люблін (1996, 1997, 1998); Львів (1997, 1999, 2000); Ніжин (1998); Полтава (2001); на 6-ти Всеукраїнських наукових конференціях: Київ (1999); Кривий Ріг (2000); Львів (1996, 1998); Полтава (2000); Суми (1997); республіканському семінарі-нараді викладачів хімії технікумів системи торгівлі (Черкаси, 1991); регіональній науковій конференції “Львівські хімічні читання” (Львів, 1997). Апробація результатів науково-педагогічного пошуку здійснювалася також шляхом обміну досвідом під час проведення відкритих занять, виховних заходів, занять для викладачів хімії, біології та екології вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації Львівської області; впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховний процес вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 24 наукових працях (з них 15 без співавторів), у тому числі: 9 статей у фахових журналах (з них 6 без співавторів); 7 - у матеріалах наукових конференцій; 3 - у тезах наукових конференцій; 2 - у збірниках наукових праць; 3 - у закордонних науково-педагогічних виданнях. Окрім того, пошукувачем опубліковано 6 методичних вказівок, 3 навчально-методичних посібника. Загальний обсяг опублікованих авторських аркушів - 32,4.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту складає 195 сторінок (з них 19 сторінок становлять таблиці і рисунки, які повністю займають площу сторінки). В основному тексті дисертації 15 таблиць, 19 рисунків. Додатки оформлено окремою книгою (24 додатки на 243 сторінках). Вони містять 112 таблиць, 17 рисунків. Повний обсяг дисертації - 472 сторінки. Список використаних джерел включає 379 найменувань, з них 23 - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми; визначено об'єкт, предмет, мету; сформульовано гіпотезу, завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи; розкрито методи, а також наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача; викладено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади використання міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі” здійснено аналіз міжпредметних зв'язків як дидактичної проблеми, а також з'ясовано особливості їх реалізації у навчально-виховному процесі різних закладів освіти.

Проведений нами системний аналіз бібліографічних джерел з проблеми міжпредметних зв'язків показав, що в сучасній дидактиці немає однозначного, загальноприйнятого визначення ключового поняття нашого дослідження. Найчастіше вчені звертають увагу на дидактичний аспект проблеми міжпредметних зв'язків. Так, міжпредметні зв'язки трактують як взаємну узгодженість навчальних програм (С.Гончаренко, С.Бабаджанян, М.Монахов, М.Білий), узгодженість між навчальними предметами (В.Оконь, С.Рашкова, М.Фіцула); як дидактичну умову (П.Новиков, Н.Сорокін, А.Усова, Г.Федорець), як дидактикний засіб (В.Гузеєв, В.Янцен), як дидактичний принцип (І.Звєрєв, Н.Лошкарьова), як дидактичний еквівалент наукових зв'язків (Н.Борисенко, П.Олейник, Н.Розенберг, В.Федорова), як конструкцію змісту навчального матеріалу (П.Самойленко, А.Сергєєв) тощо. Розглядаючи інтеграційні явища у навчально-виховному процесі різних закладів освіти, Н.Берулава, І.Козловська визначають міжпредметні зв'язки як рівень інтеграції, А.Шакирзянов - як дидактичну умову інтеграції, В.Максимова - як засіб, а Г.Варковецька, Е.Гожлінська, Ф.Шльосек - як одну з форм інтеграції.

Винятково важливим є й загальнопедагогічний аспект проблеми, за яким міжпредметні зв'язки трактують як систему взаємозв'язаної діяльності різних викладачів, а також як систему роботи вчителя і учнів (П.Кулагін) або викладача і студентів (В.Сисоєв), як систему відношень (А.Єрьомкін).

Власне на цих основних аспектах проблеми реалізації міжпредметних зв'язків ми й зосередили свою увагу. Ідея дослідження полягала в тому, щоб, розкривши специфіку загальнопедагогічної та дидактичної сутності міжпредметних зв'язків, використати їх навчально-виховний та розвиваючий потенціал для побудови науково-обґрунтованої, ефективної системи педагогічної діяльності сучасного викладача і студентів в умовах ступеневої вищої освіти.

На нашу думку, труднощі однозначного тлумачення міжпредметних зв'язків зумовлені їх поліфункціональним характером, тому ми пропонуємо розглядати їх сутність на основі синергетичного підходу. При цьому ми виходимо з того, що синергетика дозволяє розкрити сутність процесів, які протікають у складних, так званих, нелінійних системах (біологічних, хімічних, економічних, педагогічних тощо). Зокрема, вона пояснює нелінійність, динамізм і розвиток цих систем, а також пов'язані з ними процеси (координації, дисипативності, біфуркації, самоподібності множин, явище атракції та ін.).

Синергетичний підхід до пояснення педагогічних явищ дозволяє, на нашу думку, з'ясувати роль міжпредметних зв'язків, як чинника узгодженої спільної діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу (викладачів, студентів, завідувачів кафедр чи циклових комісій, кураторів груп та ін.) в одному напрямку, а саме: в аспекті розвитку світогляду та здібностей студентів на основі формування сутнісних системних знань, цілісного уявлення про наукову картину світу, забезпечення високого рівня професійних знань, умінь і навичок, значущих якостей особистості фахівця тощо.

Поряд із теоретичним розумінням сутності міжпредметних зв'язків винятково важливим є питання їх практичної реалізації у навчально-виховному процесі. Цей процес має певну специфіку залежно від типу, рівня і професійного спрямування конкретного навчального закладу. Аналізуючи стан вивченості проблеми здійснення міжпредметних зв'язків у вищих закладах освіти, ми виявили, що у більшості психолого-педагогічних праць з'ясовується узгодженість навчальних програм суміжних дисциплін, зміст окремих занять, використання однакових методик. Окрім того, такі дослідження або є дотичними до цієї проблеми (Л.Дольнікова обґрунтовує структурування змісту природничих дисциплін на прикладі вивчення хімії у медичних коледжах), або мають фрагментарний побіжний характер (наприклад, А.Конасов з'ясовує структуру міжпредметних зв'язків хімії з ґрунтознавством, агрохімією). Відсутність досліджень, присвячених проблемі здійснення міжпредметних зв'язків хімічних і технологічних дисциплін, актуалізувала потребу більш детального вивчення особливостей їх реалізації у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації. З цією метою у розділі окреслено значущість міжпредметних зв'язків, розкрито специфіку їх здійснення у навчально-виховному процесі.

У другому розділі “Педагогічна технологія реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі” теоретично обґрунтовано і розроблено педагогічну технологію реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі вищих економічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації та її модель (див. рис. 1 на с. 9).

Обґрунтовано і розроблено структурно-логічну схему змісту підготовки фахівців професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія” для освітньо-кваліфікаційних рівнів молодший спеціаліст із фаху “Технологія громадського харчування” та бакалавр із фаху “Технологія харчування”. Визначено роль хімічних і технологічних дисциплін, циклу практичного навчання у формуванні фахових знань, умінь і навичок майбутніх технологів харчових виробництв. Показано, що вивчення хімічних дисциплін в економічних коледжах повинно здійснюватись у такій логічній послідовності: речовина > будова речовини > хімічний процес > технологічний процес.

У дисертації запропоновано дефініцію поняття “педагогічна технологія реалізації міжпредметних зв'язків”. Обґрунтовано і конкретизовано організаційні засади (принципи, умови) впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховний процес вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації. Показано, що ефективність функціонування педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків (Е_ПТ) можна розглядати як функцію від взаємодії суб'єктів (С) навчально-виховного процесу: Е_ПТ = ѓ (С). Всі інші чинники (організаційні принципи, умови) визначено як такі, що впливають на ефективність реалізації міжпредметних зв'язків через основний параметр функції.

Розроблено методику впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків, яка ґрунтується на інтеграції запропонованої технології з іншими сучасними технологіями (модульного, проблемного, ігрового, програмованого, комп'ютерного навчання тощо). Показано, що ефективність запропонованої педагогічної технології забезпечується в умовах модульної системи навчання на основі багаторівневого структурування змісту навчальних дисциплін. Наведено структури авторських модульних програм з курсів органічної хімії й біохімії, окремих навчальних модулів.

Визначено методику відбору організаційних форм, методів і засобів навчання на міжпредметній основі. Розроблено методику проведення занять з органічної хімії й біохімії на засадах реалізації різнорівневих міжпредметних зв'язків: 1) лекційних (вступної, проблемної, міжпредметної, з елементами ігрового навчання); 2) семінарських (міжпредметного, наукового, з елементами проблемного та ігрового навчання); 3) практичних і лабораторних занять (з елементами ігрового, проблемного і програмованого навчання, з використанням комп'ютерних навчально-контролюючих програм тощо).

У розділі також показано важливе значення організації позааудиторної самостійної роботи, зокрема в рамках міжпредметного гуртка, що дозволяє активізувати науково-пошукову роботу студентів на засадах міжпредметного навчання під час вивчення хімічних і технологічних дисциплін. З'ясовано можливості проведення виховних заходів на основі міжпредметного підходу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі вищих економічних закладів освіти: МПЗ - міжпредметні зв'язки; ПТ - педагогічна технологія; ВЗО - вищий заклад освіти.

Зазначено важливу роль навчально-методичного забезпечення міжпредметних зв'язків у впровадженні запропонованої педагогічної технології. З цією метою розроблено тематичні та поелементні опорні моделі прогнозування й фіксації міжпредметних зв'язків, які доповнюють навчальні програми дисциплін; комп'ютерні банки даних, що містять інформацію про взаємозв'язки між окремими курсами дисциплін під час вивчення відповідного навчального матеріалу; методичні вказівки, навчально-методичні посібники (зокрема, інтегрований посібник “Хімія й основи технології виробництва продуктів харчування”, опорний конспект лекцій “Основи біохімії”); комп'ютерні навчальні посібники; модульні програми курсів, які передбачають використання різноманітних форм контролю знань, умінь і навичок студентів на різних етапах навчального процесу (пакети тестових завдань, завдань машинного і безмашинного програмованого контролю знань, умінь і навичок, проблемно-пошукових завдань тощо).

У третьому розділі “Експериментальне дослідження ефективності впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховний процес” визначено основні структурні елементи програми, за якою проведено педагогічний експеримент.

У розділі розроблено і обґрунтовано діагностичний інструментарій, за допомогою якого перевірялася ефективність запропонованої педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків і здійснена інтерпретація одержаних результатів. З цією метою під час формуючого експерименту проводилися контрольні зрізи знань, умінь і навичок студентів у паралельних експериментальних і контрольних групах відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів. На початку вивчення курсу навчальної дисципліни здійснювалося визначення стартового рівня знань, умінь і навичок студентів, на проміжному етапі проводилося ще два зрізи знань, на заключному - один зріз. Це дало змогу відстежити ефективність упровадження запропонованої педагогічної технології на основі динаміки зростання якості знань, умінь і навичок студентів. Окрім того, нами визначалися параметри якості знань студентів під час засвоєння програм модулів тих тем з курсів хімічних дисциплін, методики вивчення яких запропоновані у дисертації. Причому, як показано у дисертації, бралися до уваги не тільки результати тестового контролю знань, умінь і навичок, але й засвоєння повної програми модуля.

Ефективність запропонованої педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків визначалася за допомогою параметричних методів на основі перевірки нульової гіпотези шляхом порівняння її з альтернативною. Діагностика ефективності розроблених методик здійснювалася шляхом вимірювання таких показників: 1) середнього балу; 2) якості знань, умінь, навичок; 3) кількості відтворених міжпредметних понять; 4) якості відтворення міжпредметних понять; 5) продуктивної діяльності студентів.

Порівняння одержаних результатів показало, що в експериментальних групах, які навчалися за альтернативною методикою, ці показники були значно кращими, ніж у паралельних контрольних групах, які навчалися за традиційною методикою. Фактичне значення t - критерію Стьюдента було вищим, ніж визначене за таблицею. Це вказує на значимість одержаних результатів і підтверджує припущення, що альтернативна методика (запропонована технологія реалізації міжпредметних зв'язків) є більш ефективною. Зокрема, ми порівнювали якість відтворення міжпредметних понять, засвоєних студентами у курсах органічної хімії й біохімії, під час вивчення відповідних тем у курсі “Технологія приготування їжі”. Як видно з рис. 2, цей показник в експериментальних групах був значно вищим, ніж у паралельних контрольних групах:

Рис. 2. Порівняння показника якості відтворення міжпредметних понять (R_T), засвоєних студентами експериментальних і контрольних груп у курсах органічної хімії і біохімії, під час вивчення технологічних дисциплін.

Анкетування викладачів і студентів дозволило визначити індекс і причини задоволеності навчанням за інтегративним посібником та іншим навчально-методичним забезпеченням педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків, а також з'ясувати труднощі, які виникають у викладачів під час здійснення взаємозв'язаного навчання. Зокрема, індекс задоволеності студентів навчанням за інтегративним посібником “Хімія й основи технології виробництва продуктів харчування” становив 0,815.

У дисертації з ймовірністю 0,95 (95%) підтверджено ефективність запропонованої педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації. Результати педагогічного експерименту узагальнено у таблицях та рисунках.

На підставі узагальнення проведеного науково-педагогічного пошуку підтверджено гіпотезу дослідження, розроблено методичні рекомендації щодо впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховний процес, що дозволило сформулювати загальні висновки.

ВИСНОВКИ

У результаті здійсненого науково-педагогічного пошуку встановлено:

1. Генезис поняття “міжпредметні зв'язки” є складним і тривалим процесом. Вивчення теоретико-методологічних засад використання міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі різних закладів освіти на основі всебічного аналізу джерельної бази показало багатоаспектність цієї проблеми стосовно підходів до з'ясування їх сутності, функцій та типології.

Труднощі однозначного тлумачення ключового поняття нашого дослідження “міжпредметні зв'язки” детерміновані поліфункціональним характером і складністю самої категорії. У цій категорії можна виділити два компоненти:

– теоретико-методологічний (виражає сутність цього поняття, розуміння місця, ролі та значення міжпредметних зв'язків для підвищення ефективності навчально-виховного процесу);

– діяльнісно-операційний (відображає шляхи реалізації міжпредметних зв'язків у роботі педагога).

У тлумаченні категоріальної сутності міжпредметних зв'язків мають місце різні концептуальні підходи (філософський, психологічний, дидактичний, загальнопедагогічний). Проте найбільшою мірою вчені звертаються до таких аспектів:

– дидактичного (міжпредметні зв'язки визначають як принципи навчання, його закономірності, засоби та умови);

– загальнопедагогічного (міжпредметні зв'язки розглядають як систему взаємозв'язаної діяльності різних викладачів, а також як систему роботи викладача і студентів, учителя й учнів).

Враховуючи поліфункціональний характер міжпредметних зв'язків, багатоаспектність прояву, їх можна трактувати як систему синергетичної діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу, що забезпечує високий рівень актуалізації, конкретизації, трансформації й узагальнення знань, умінь і навичок студентів з різних дисциплін, сприяє виконанню завдань загальної та професійної освіти.

Аналіз психолого-педагогічних джерел щодо стану вивчення проблеми реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі різних закладів освіти показав, що:

– найбільш дослідженою ця проблема є на рівні середньої загальноосвітньої школи та професійно-технічних навчальних закладів;

– проблемі здійснення міжпредметних зв'язків у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації присвячена незначна кількість досліджень;

– проблема реалізації міжпредметних зв'язків хімічних і технологічних дисциплін у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія” не вивчалася.

Окрім того, проведений аналіз переконливо засвідчив необхідність науково-педагогічних пошуків, у яких проблема взаємозв'язаного вивчення навчальних дисциплін у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації досліджується комплексно на рівні створення педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі.

2. Встановлено, що реалізація міжпредметних зв'язків у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації має певні особливості, що суттєво відрізняються від специфіки їх здійснення у середній загальноосвітній школі та професійно-технічних навчальних закладах і зумовлені потребою підготовки висококваліфікованого фахівця; умовами й вимогами ступеневої системи освіти; наявністю циклів гуманітарних та соціально-економічних, фундаментальних і професійно-зорієнтованих дисциплін, практичного навчання; пріоритетною роллю професійно-зорієнтованих дисциплін у системі навчальних курсів і спецкурсів; професійною спрямованістю соціально-економічних та природничо-математичних дисциплін; поділом змісту професійної освіти на теоретичну і практичну підготовки; необхідністю узгодженої взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу тощо.

Обґрунтовано і розроблено структурно-логічну схему змісту підготовки фахівців професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія” в економічних коледжах. Хімічні та технологічні дисципліни, цикл практичного навчання є структурними ланками змісту підготовки фахівців. Хімічні дисципліни у комплексі з іншими природничими предметами, забезпечуючи загальнонаукову підготовку, необхідну базу знань, умінь, навичок для засвоєння предметів спеціалізації, визначають відповідний рівень фундаменталізації змісту підготовки фахівців з вищою освітою. Професіоналізацію, належний рівень фахової теоретичної та практичної підготовки забезпечують предмети спеціалізації (технологічні дисципліни, цикл практичного навчання).

3. На підставі системного аналізу навчальних планів, програм, підручників, посібників з хімічних та технологічних дисциплін теоретично обґрунтовано і розроблено модель педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків, визначено організаційні засади, запропоновано методику її впровадження у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Педагогічна технологія реалізації міжпредметних зв'язків - це така організація взаємозв'язаного навчання, яка поєднує диференціаційні та інтеграційні процеси під час вивчення окремих дисциплін і забезпечує формування цілісної системи знань, умінь, навичок, значущих якостей особистості, необхідних фахівцю для виконання функціональних обов'язків у його професійній діяльності. Ефективність її впровадження у практику вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації забезпечують:

– організаційні принципи (визначення напрямків взаємозв'язків між дисциплінами; відображення міжпредметних зв'язків у анотаціях до навчальних планів, у змісті робочих програм, тематичне та хронологічне узгодження навчальних програм з різних дисциплін; відображення міжпредметних зв'язків у навчальній літературі; створення відповідного методичного забезпечення міжпредметних зв'язків; прогнозування, фіксація та моделювання міжпредметних зв'язків; координація взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу);

– умови (дотримання певних вимог щодо встановлення міжпредметних зв'язків; реалізація принципу професійної спрямованості навчального процесу під час вивчення хімічних дисциплін; формування міжпредметних знань, умінь, навичок; визначення шляхів і методів реалізації міжпредметних зв'язків).

Визначальна роль у впровадженні запропонованої педагогічної технології належить суб'єктам навчально-виховного процесу. Їх дії щодо реалізації міжпредметних зв'язків під час вивчення різних дисциплін мають координуватися, кооперуватися на всіх рівнях. Розкрито можливості такої синергетичної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу.

Впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі будується на основі:

– модульної системи навчання, багаторівневого структурування змісту навчального матеріалу;

– методичних концепцій лекційно-семінарського курсу, лабораторно-практичних занять, розроблених з урахуванням широкого спектру різнорівневих міжпредметних зв'язків хімічних та технологічних дисциплін і циклу практичного навчання, принципу професійної спрямованості у вивченні хімічних дисциплін;

– інтегрування з іншими сучасними технологіями (ігрового, програмованого, проблемного навчання, комп'ютеризації навчального процесу);

– використання різних форм і методів організації самостійної роботи студентів (зокрема, науково-пошукової роботи в рамках міжпредметного гуртка);

– розробки відповідного навчально-методичного забезпечення (методичних вказівок, опорних конспектів лекцій, фондових лекцій, навчально-методичних посібників, комп'ютерних навчально-контролюючих програм, пакетів тестового контролю знань, комплексних контрольних завдань тощо).

4. Ефективність педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків перевірено експериментально на прикладі вивчення органічної хімії й біохімії шляхом упровадження у навчально-виховний процес економічних технікумів і коледжів, які здійснюють підготовку технологів харчових виробництв. Дослідження ефективності запропонованої технології здійснено методом вибіркового спостереження за допомогою параметричних методів перевірки статистичних гіпотез із використанням комп'ютерної техніки.

На основі педагогічного експерименту підтверджено гіпотезу дослідження, розроблено методичні рекомендації щодо впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у практику вищих економічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Проведене дисертаційне дослідження проблеми міжпредметних зв'язків показало, що найважливіші труднощі, які виникали під час упровадження запропонованої технології навчання у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації, зумовлені:

– непідготовленістю педагогів та майстрів виробничого навчання до організації взаємозв'язаного навчання на міжпредметній основі;

– недостатньою реалізацією принципу професійної спрямованості під час вивчення хімічних дисциплін;

– неузгодженістю роботи відповідних кафедр (чи циклових комісій) щодо прогнозування, фіксації та моделювання міжпредметних зв'язків під час вивчення дисциплін, що належать до різних циклів;

– недостатністю методичного забезпечення для реалізації міжпредметних зв'язків під час вивчення хіміко-технологічних дисциплін;

– непідготовленістю студентів до взаємозв'язаного вивчення різних навчальних дисциплін тощо.

Їх аналіз дозволяє запропонувати напрями розвитку і аспекти подальших досліджень цієї проблеми:

– зміст і методика психолого-педагогічної підготовки викладачів, майстрів виробничого навчання до реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі у вищих закладах педагогічної освіти;

– професійна спрямованість міжпредметних зв'язків під час вивчення хімічних дисциплін у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ковальчук Л. Використання програмуючих мікрокалькуляторів при вивченні хімії та біології у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації // Педагогіка і психологія професійної освіти. -1998. - № 2.- С. 56-68.

Ковальчук Л. Виховання здорового способу життя у студентів з урахуванням історичних традицій // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 3. - С. 247-257.

Ковальчук Л. Від міжпредметних зв'язків до інтеграції знань //Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 1. - С. 79-82.

Ковальчук Л. Ділові ігри як ефективний засіб здійснення міжпредметних зв'язків (на прикладі вивчення хіміко-технологічних дисциплін у коледжі) // Наукові записки: Зб. наук. ст. Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова. - К.: НПУ, 1999.- Ч. 3.- С. 118-132.

Ковальчук Л. Підготовка педагога до реалізації міжпредметних зв'язків в умовах ступеневої освіти//Вісник Львівського університету. Серія педагогічна.- 2001.- Вип. 15.- Ч. 2.- С. 135-142.

Ковальчук Л. Формування професійних знань і вмінь студентів у вивченні хімії в коледжі // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 1999. - Вип. 14. - С. 214-221.

Ковальчук Л. Роль комп'ютеризації у сучасній технології міжпредметного навчання //Нові технології навчання. -К.: ІЗМН, 1998. - Вип. 22. - С. 101-106.

Клос Є., Ковальчук Л. Застосування міжпредметних зв'язків при викладанні аналітичної хімії // Питання педагогіки середньої і вищої школи. Вісник ЛДУ: серія педагогічна. - 1996. - Вип. 13. - С. 92-95. (0,14 авт. арк.).

Ковальчук Л., Максимець О., Тузяк С. Роль міжпредметних зв'язків в організації наукової роботи студентів в коледжі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 4. - С. 64-73. (0,28 авт. арк.).

Процайло Т., Ковальчук Л. К решению расчетных задач // Химия в школе. - М.: Педагогіка. - 1987. - № 6. - С. 47-49. (0,07 авт. арк.).

Клос Є., Ковальчук Л. Пошуки оптимальних технологій міжпредметного навчання майбутніх фахівців харчової промисловості // Нові технології навчання: проблеми, пошуки, знахідки: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції // Педагогіка і психологія професійної освіти. - Львів. - 1997. - № 3-4.- Ч.2. - С. 48-51. (0,12 авт. арк.).

Ковальчук Л. Оптимізація навчально-виховного процесу в умовах реформування професійної освіти (на прикладі вивчення хіміко-технологічних дисциплін в коледжі) // Освіта й виховання в Польщі й Україні (ХІХ - ХХ ст.): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Ніжин: НДПУ, 1998. - Ч. 2. - С.134-139.

Ковальчук Л. Реалізація міжпредметних зв'язків у світлі поглядів М.В.Остроградського (на прикладі вивчення органічної хімії в коледжі)//М.В.Остроградський - видатний математик, механік і педагог: Матеріали міжнародної наукової конференції.- Полтава: ПДПУ, 2001.- С. 113-115.

Kowalczuk L. Rola korelacji miкdzyprzedmiotowej w rozwju zdolnoњci uczniуw w aspekcie ksztaіcenia nauczyciela // Uniwersyteckie ksztaіcenia nauczyciela a psychopedagogiczne czynniki rozwju ucznia. Materiaіy miкdzynarodowej konferencji. - Lublin: UMCS, 1998. - S. 201-206.

Kowalczuk L. Wspуіczesna praktyka naucznia podstawowych przedmiotуw w technikach Ukrainy // Edukacja mіodego pokolenia Polakуw i Ukraiсzуw w kontekњcie integracji Eupejskiej: Nadzieje i zagroїenia. Materiaіy miкdzynarodowej konferencji. - Lublin: UMCS, 1998. - S. 393-402.

Їoіynska H., Kowalczuk L., Maksymeж O., Farbej H. Kompleksowe ujкcie zwi№zkуw miкdzyprzedmiotowych w szkolnictwie wyїszym // Moїliwoњci i bariery reform edukacyjnych na poziomie wyїszym. Materiaіy miкdzynarodowej konferencji. - Lublin: UMCS, 1999. - S. 125-132. (autor 0,3 ark.).

Курляк І., Ковальчук Л., Вербицька О., Шувар О. Вивчення хімії в системі ступеневої підготовки фахівців сфери комерції, торгівлі та харчування // Психолого-педагогічні проблеми підготовки кадрів у системі ступеневої освіти: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К., 1999. - С.151-159. (0,3 авт. арк.).

Ковальчук Л. Формування узагальнених знань, умінь і навичок як необхідна умова ефективного функціонування технології реалізації міжпредметних зв'язків // Педагогіка математики і природознавства. ІV Всеукраїнські читання, присвячені пам'яті М.В.Остроградського: Зб. ст. - Полтава: ПОІПОПП, 2000. - С. 34-37.

Ковальчук Л. Проблеми формування професійної екологічної культури у вузівській системі України // Формування ринкової економіки в Україні. Перехідна економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. - Львів: Інтереко, 1999. - Вип. 5. - С. 437-446.

Ковальчук Л. Основи біохімії: опорний конспект лекцій / Навчальний посібник. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. - 185 с.

Хімія й основи технології виробництва продуктів харчування: Навчально-методичний посібник / Клос Є., Ковальчук Л., Жолинська Г., Максимець О., Фарбей Г. - Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 1998. - Ч.І. - 126 с. (5 авт. арк.).

Хімія й основи технології виробництва продуктів харчування. Навчально-методичний посібник. Ковальчук Л., Ковальчук О., Жолинська Г., Максимець О., Фарбей Г. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2000. - Ч.ІІ. - 163 с. (6,4 авт. арк.).

Ковальчук Л., Янчак В. Методичні вказівки до застосування комп'ютерної техніки в біології та хімії: Для слухачів ФПК (викладачів спеціальних середніх навчальних закладів). - Львів: ЛДУ, 1989. - 24 с. (1 авт. арк.).

Ковальчук Л., Ковальчук О., Янчак В. Методичні вказівки до вивчення теми “Вуглеводи” в курсах органічної хімії та біохімії з використанням ПЕОМ: Для слухачів ФПК, викладачів та студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. - Львів: ЛДУ, 1997. - 38 с. (1,6 авт. арк.).

Ковальчук Л., Ковальчук О. Методичні вказівки до проведення занять з органічної хімії у формі ділової гри: Для викладачів та студентів вищих навчальних І - ІІ рівнів акредитації. - Львів: ЛДУ, 1998. - 30 с. (1,6 авт. арк.)

Ковальчук Л., Ковальчук О., Янчак В. Методичні вказівки до виконання лабораторно-практичних робіт з органічної хімії та біохімії (з використанням персональних ЕОМ. - Львів: ЛДУ, 1999. - 36 с. (1,6 авт. арк.).

Курляк І., Ковальчук Л., Федина Т. Методичні вказівки до вивчення газових законів у фізиці та хімії. Львів: ЛНУ, 1999. - 36 с. (1 авт. арк.).

АННОТАЦІЯ

Ковальчук Л.О. Міжпредметні зв'язки у вивченні хіміко-технологічних дисциплін в економічному бізнес-коледжі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2002.

Дисертація присвячена питанням теоретичного обґрунтування, розробки та впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховний процес вищих економічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації (аспект підготовки фахівців професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія”).

У дисертації проаналізовано теоретико-методологічні засади міжпредметних зв'язків за темою науково-педагогічного пошуку і запропоновано розглядати їх сутність на основі синергетичного підходу.

У дослідженні запропонована структурно-логічна схема змісту підготовки технологів харчових виробництв у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації. Теоретично обґрунтовано і розроблено модель педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків, організаційні засади та методику її впровадження у навчально-виховний процес. Ефективність запропонованої технології міжпредметного навчання експериментально перевірено на прикладі вивчення органічної хімії та біохімії в технікумах і коледжах професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія”.

...