Розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 378. 147: 785

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

РОЗВИТОК ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ СУЧАСНОЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ

ГОНЧАРЕНКО Лариса Петрівна

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Кривий Ріг - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

Дряпіка Володимир Іванович,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри історії, теорії музики та основного інструмента.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Бутенко Володимир Григорович,

Херсонський державний педагогічний університет,

професор кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Масол Людмила Михайлівна,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідуюча лабораторією естетичного виховання.

Провідна установа - Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

Міністерство освіти і науки України, м.Вінниця.

Захист відбудеться “11" грудня 2002 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м.Кривий Ріг, пр. Гагаріна,54, ауд.230.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, пр.Гагаріна,54).

Автореферат розісланий “10" листопада 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Штельмах Г.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. Нові суспільно-економічні відносини в нашій державі спричинили зміни ієрархії цінностей у суспільстві та ціннісних домінант кожної конкретної особи. Це зумовлює необхідність суттєвого реформування діяльності всіх соціальних інститутів суспільства. Провідним завданням цих інституцій має стати піднесення людини як найвищої цінності суспільного життя, розвиток її інтелекту, потенційних творчих можливостей, формування загальнолюдських і національних, моральних та естетично-духовних вартостей. На розв'язання цих завдань спрямовані важливі державні документи - Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та інші. Зазначені реалії усе більше привертають увагу та інтерес дослідників до проблеми розвитку естетичного смаку як першорядної духовної цінності людини.

У наш час, коли згорнулися ідеологічні кордони, а на споживача (читача, слухача, глядача) виплеснувся потік різноманітної художньої, а нерідко й антихудожньої інформації, коли набуває все більшого поширення товарний аспект мистецтва (феномен сучасної “масової культури”), стає особливо актуальною здатність молодої людини орієнтуватися у сфері естетичних цінностей життя і культури, вміння робити правильний та обґрунтований вибір. Така ситуація потребує удосконалення навчально-виховного процесу у вищих освітніх закладах, висуває завдання формування в особі майбутнього наставника молоді пріоритету справжніх духовних цінностей, розв'язання проблеми співвідношення загальних та індивідуальних інтересів, потреб, смаків. Тому естетичне виховання сучасної молоді набуває особливого значення й актуальності. На думку провідних вітчизняних педагогів (В. Бутенко, С. Гончаренко, І. Зязюн, С. Мельничук, О. Савченко, В. Сухомлинський, О. Сухомлинська та ін.), психологів (І. Бех, Л. Виготський, Є. Назайкінський, Б. Теплов та ін.), естетичне ставлення і творчість, сприйняття і переживання дійсності й мистецтва набувають значення центральних аспектів життєдіяльності людини.

Надзвичайно важливу роль такий підхід відіграє при підготовці працівників педагогічного профілю, оскільки одним із найголовніших засобів успішного розв'язання проблеми виховання підростаючого покоління на основі вищих духовних й естетичних вартостей життя і культури є надання пріоритетного значення “вихованню вихователів” (О. Семашко).

Аналіз філософської, мистецтвознавчої та психолого-педагогічної літератури дає можливість розглядати проблему підготовки висококваліфікованих спеціалістів у ракурсі прогресивних світоглядних та культурологічних підходів. Спираючись на прогресивні теоретичні позиції педагогів-класиків (А. Дістервег, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.), сучасні дослідники розкривають шляхи, методи й засоби якісної підготовки майбутніх учителів, формування їхньої загальної та професійної культури (О. Абдуліна, С. Архангельський, В. Буряк, В. Василенко, І. Зязюн, С. Карпенчук, Л. Кондрашова, Ч. Купісевич, І. Лернер, А. Маркова, Г. Падалка, В. Радул, О. Рудницька, Г. Шевченко та ін.). Адже людина професійної культури - це творча особа з розвиненими естетичними інтересами, потребами, смаками, з прагненням до сприйняття й створення навколишнього світу за законами Краси.

Доведено, що інтегральним показником культури особистості виступають естетичні смаки. Питанням розгляду сутності, основних структурних компонентів естетичних смаків, їхньому вияву й тлумаченню, умов і можливостей формування та розвитку присвячено чимало досліджень і публікацій. Фундаментальні розробки з цієї проблеми знаходимо в працях філософів, починаючи із Ш. Батте, Е. Берка, Ф. Вольтера, К. Гельвеція, Д. Дідро, І. Канта, Ш. Монтеск'є, Ф. Хатчесона, Г. Хома, А. Шефтсбері, Д. Юма та інших. Враховуючи досягнення мислителів минулого, в наші дні філософські аспекти проблеми смаку як естетичної категорії продовжують розробляти Л. Антонова, О. Буров, Г.-Г. Гадамер, Г. Іваненко, М. Каган, М. Киященко, М. Колесник, Л. Левчук, М. Лейзеров, О. Лосєв, І. Маца, А. Молчанова, В. Разумний, В. Скатерщиков, В. Шестаков, Є. Шимунек, Є. Яковлєв та інші.

Важливим засобом формування і розвитку естетичних смаків є мистецтво, зокрема й музичне. Воно має особливе виховне значення завдяки своєму безпосередньому комплексному впливові на людину. Сьогодні теоретичними й практичними аспектами проблеми музичного виховання молоді, в тому числі й розвитком її естетичних та художніх смаків, займаються педагоги-дослідники Л. Горюнова, В. Дряпіка, О. Коробко, С. Мацоян, В. Мітітелло, Г. Падалка, Ю. Пітерін, Р. Тельчарова та інші.

Питання розвитку естетичних смаків у процесі різноманітної художньо-творчої діяльності розглядали О.Ігнатович (літературно-творча діяльність), Т. Лісінська, Т. Філіп'єва (на матеріалах іноземної мови й літератури), О. Маленицька, Н. Савченко (засобами народних звичаїв та обрядів) й інші.

Естетичний смак - багатомірне явище. Його розвиток залежить від сформованості окремих якостей здібностей і здатностей людини. У зв'язку з цим проаналізовані праці, котрі присвячені проблемам художнього й музичного сприйняття, - Н. Гродзенської, Л. Кадцина, О. Костюка, В. Остроменського, О. Ростовського, О. Рудницької, Л. Самсонідзе та інших; художнього інтересу - О. Дем'янчука, Є. Квятковського, Л. Косяк, Т. Плесніної, Г. Щукіної та інших; естетичної оцінки - В. Бутенка, Л. Коваль, І. Крицької, Ю. Соколовського та інших; художньо-образного мислення - Л. Григоровської, І. Карпенко, В. Петрушина, Л. Яковенко; художньої потреби - Є.Коцюби, О. Семашка, Г. Тарасова, Л. Філатової та інших дослідників. Сучасна психолого-педагогічна думка активно займається питаннями, які пов'язані з естетичним ставленням людини до дійсності й мистецтва (Б. Брилін, Н. Бутенко, Р. Дзвінка, Н. Миропольська, Т. Рейзенкінд, Г. Тарасенко, Г. Тарасов, Ю. Юцевич та ін.); з розвитком творчих здібностей студентів вищих навчальних закладів (В. Андреєв, Б. Андрієвський, Т. Брайченко, Д. Джола, Л. Масол, І. Мостова, Л. Савченко, Т. Стратан, С. Торічна та ін.).

Якщо узагальнювати значення феномена естетичного смаку, то його слід визначити як духовну здатність до відбору естетичних вартостей, що виявляється в індивідуальній оцінці естетичних якостей об'єкта: “подобається - не подобається”. У свою чергу, здатність естетичного судження здійснюється у процесі діалектичного поєднання власної оцінки естетичних цінностей з урахуванням особою художньо-естетичних та соціальних тенденцій і поглядів, що панують у суспільстві. З огляду на це, процес розвитку естетичних смаків засобами музичного мистецтва висуває ряд важливих проблем. Головна проблема пов'язана з осягненням і реалізацією молодими людьми духовного потенціалу сучасного музичного мистецтва, зокрема, академічного спрямування.

Як один із засобів художнього освоєння світу, музичне мистецтво у ХХ - на початку ХХІ століть завдяки численним технічним відкриттям і створенню потужних засобів масової комунікації набуло великого поширення. Проте, незважаючи на інтерес науковців до проблем розвитку естетичних смаків молоді, багато її аспектів ще не знайшли адекватного висвітлення. Так, у теорії і практиці естетичного виховання недостатньо вивченими й розробленими залишаються питання розвитку естетичних смаків молоді засобами сучасної інструментальної музики академічного спрямування.

Як свідчить практика, сьогоденні студенти вищих закладів освіти майже не обізнані із сутністю феномена “естетичний смак”, мають невеликий досвід спілкування із сучасними інструментальними творами академічного музичного мистецтва. Їхній потяг до сучасної академічної музики наштовхується на складнощі сприйняття і розуміння цієї музики внаслідок інноваційних процесів, які стосуються і змісту, і засобів художньої виразності нової для слухача музичної інформації. Така необізнаність у сучасних процесах музичного мистецтва негативно позначається на ставленні майбутніх учителів до сфери сучасної академічної музики, обмежує їхню загальну й естетичну культуру, гальмує розвиток естетичних смаків як інтегративної характеристики “Людини Культури” (В. Лутай, О. Олексюк, О. Савченко, Р. Шульга).

Відсутність спеціальних досліджень поставленої проблеми визначили її актуальність і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась за планом наукової роботи Кіровоградського державного педуніверситету ім. В. Винниченка як складник комплексного дослідження кафедри педагогіки й кафедри історії, теорії музики та основного інструменту з проблем художньо-естетичного виховання молоді (реєстр. № 0100V002606). Тема дисертації затверджена вченою радою Кіровоградського державного педуніверситету ім. В. Винниченка (протокол № 7 від 26.02.1996 р.) та закоординована Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 5 від 21.01.2000 р.).

Об'єкт дослідження - процес розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами музичного мистецтва.

Предмет дослідження - педагогічні умови розвитку естетичних смаків студентів у сфері сучасної інструментальної музики академічного спрямування.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що процес розвитку естетичних смаків студентів засобами сучасної інструментальної музики стане ефективним за умов:

систематичного використання у навчально-виховному процесі вищих закладів освіти широкого кола високоякісної музичної інформації різних видів і жанрів, зокрема інструментальної музики академічного спрямування;

надання розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики цілісного, діалогічного, дієво-творчого й професійного характеру;

забезпечення особистісної позиції майбутнього вчителя в актах сприйняття, усвідомлення і трансляції музичних цінностей сучасної інструментальної, зокрема фортепіанної музики;

збагачення змісту, форм і методів активізації естетично-виховної та художньо-творчої роботи із студентами в галузі сучасної академічної інструментальної музики.

Відповідно до мети й гіпотези поставлені такі завдання дослідження:

1. На підставі аналізу філософської, педагогічної, психологічної, мистецтвознавчої літератури розкрити сутність розвитку естетичних смаків студентської молоді засобами музичного мистецтва.

2. Вивчити можливості використання широкої палітри музичного мистецтва, зокрема сучасних академічних творів фортепіанної музики, в процесі розвитку естетичних смаків майбутніх учителів.

3. Розкрити зміст, розробити критерії та визначити рівні сформованості естетичних смаків майбутніх учителів у галузі сучасної музичної культури.

4. Розробити педагогічні умови, програму, методику та експериментально апробувати поетапно-циклічну модель розвитку естетичних смаків студентів на матеріалі сучасної інструментальної музики і встановити міру її ефективності.

5. Підготувати методичні рекомендації для студентів і викладачів педагогічних навчальних закладів, учителів музики загальноосвітніх шкіл щодо розв'язання проблем розвитку естетичних смаків молоді.

Методологічна й теоретична основи дослідження ґрунтуються на концептуальних положеннях про єдність свідомості та діяльності людини; вченні про соціальну зумовленість природи музичного мистецтва та його ролі у формуванні внутрішнього світу особи; положеннях про органічну єдність жанрових і стильових напрямків сучасного музичного мистецтва; ідеях суспільної, соціокультурної зумовленості тенденцій естетичного розвитку молоді, що знайшло відображення у Національній державній комплексній програмі з естетичного виховання (І. Зязюн, О. Семашко).

У дослідженні використовувалися методи різних рівнів пізнання: теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, систематизація теоретичних джерел з філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої наукової літератури з питань художньо-естетичного виховання молоді, розвитку її творчих здібностей для вивчення стану досліджуваної проблеми; узагальнення кваліфікаційних характеристик, методичних рекомендацій, навчальних посібників та програм з естетичного виховання майбутніх учителів засобами музичного мистецтва для вивчення досвіду педагогічної роботи із зазначеної проблеми; метод теоретичного моделювання при побудові варіативної моделі процесу розвитку досліджуваної якості; емпіричні - анкетування, спостереження, бесіди, інтерв'ю, творчі завдання, обговорення, шкалування, експертні оцінки й самооцінки респондентів для активізації та вивчення результатів музично-естетичної діяльності студентської молоді; педагогічний експеримент; статистичні методи обробки експериментальних даних для якісного та кількісного аналізу ефективності розвитку естетичних смаків майбутніх учителів у галузі музичного мистецтва.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому:

- дістала подальшого розвитку, конкретизації та педагогічної інтерпретації характеристика поняття “розвиток естетичних смаків особи”;

- виявлено структурні компоненти, критерії та рівні сформованості естетичних смаків майбутніх учителів у сфері музичної культури;

- вперше розроблено, обґрунтовано, експериментально перевірено й упроваджено в педагогічну практику вищих навчальних закладів поетапно-циклічну модель розвитку естетичних смаків студентів на матеріалі сучасної інструментальної музики академічного спрямування.

Теоретичне значення дослідження полягає у розкритті змісту й з'ясуванні новітніх підходів до освітніх і виховних аспектів проблеми розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами різностильових сучасних інструментальних творів музичного мистецтва.

Практичне значення дослідження визначається тим, що сформульовані основні положення, висновки та рекомендації, апробовані під час формуючого експерименту, впроваджені в практику навчальних закладів освіти (реквізити впровадження Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка - № 545 від 25.06.2002, Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка - № 596 від 11.09.2001, Ізмаїльського державного педагогічного інституту - № 476 від 3.12.2001), а це дало змогу внести корективи в розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами музичного мистецтва. Зміст і результати дослідження враховуються при розгляді перспективних напрямків збагачення естетичної культури, духовності підростаючого покоління й використовуються вчителями музики загальноосвітніх шкіл, керівниками гуртків і клубних об'єднань, які здійснюють музично-естетичне виховання молоді.

Дослідження здійснювалося в три етапи. На першому етапі (1993-1995 рр.) вивчалась філософська, культурологічна, психологічна й педагогічна література за проблемою дослідження, аналізувався педагогічний досвід формування і розвитку естетичних смаків молоді. На другому етапі (1995-1998 рр.) на основі аналізу сучасного стану смакових установок студентів у сфері музичної культури визначені критерії та рівні розвиненості їхніх естетичних смаків; розроблені й апробовані педагогічні умови, виявлені принципи й закономірності формування цього інтегрального показника естетичної культури молоді. На третьому етапі (1998-2002 рр.) здійснювалася дослідно-експериментальна робота з проблеми розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної фортепіанної музики; перевірка гіпотези дослідження; аналіз й узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи; розробка та впровадження методичних рекомендацій з використання сучасної академічної інструментальної музики у навчально-виховному процесі вищої школи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати виконаної дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародних та Всеукраїнських конференціях: “Внедрение результатов исследований молодых ученых в реализацию реформы средней и перестройку высшей школы” (Кировоград, 1988); “Християнство в світовій історії та культурі”(Кіровоград, 1998); “Проблеми музично-естетичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі” (Кіровоград, 1999); “Непрерывная профессиональная подготовка педагогических кадров гуманитарного профиля: теория, практика, перспективы” (Ялта, 2000); “Творчий розвиток студентів засобами музичного мистецтва” (Ніжин, 2002); “Професіоналізм учителя початкових класів” (Ялта, 2002); “Новітні дидактичні технології та їх використання в музично-педагогічній практиці” (Кривий Ріг, 2002). Матеріали дослідження обговорені на засіданні кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Публікації. Результати дослідження розкрито в 10 одноосібних публікаціях, зокрема, 5 надруковано в наукових фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (242 найменування), 6 додатків. Зміст дослідження викладено на 191 сторінці основного тексту й містить 26 таблиць, 1 графік, 2 формули. Повний обсяг роботи 217 сторінок.

студент учитель естетичний смак музичний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, зазначається зв'язок роботи з науковими програмами й темами, визначається мета, об'єкт, предмет і завдання дослідження, його методологічна основа та методи дослідно-експериментальної роботи, розкривається наукова новизна, практичне значення, а також апробація і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Проблема розвитку естетичних смаків у теорії та практиці естетичного виховання студентської молоді” зроблений історико-теоретичний аналіз проблеми формування естетичного смаку в контексті філософських, естетичних, культурологічних та психолого-педагогічних знань, розкривається сутність естетичного смаку індивіда, визначається зміст та його структура, характеризуються особливості вияву естетичного смаку молодої людини. Особлива увага приділяється проблемам сучасного музичного мистецтва, музично-творчій діяльності майбутніх учителів як фактора формування їхнього естетичного смаку. Подається констатація стану його сформованості.

Історичний аналіз формування уявлень про категорію “смак” в історії філософсько-естетичної думки та естетичного розвитку людини дає змогу обґрунтувати закономірності виникнення і поширення поняття “естетичний смак особи” (функціонування таких понять: “смак як фізичне відчуття”, “художній смак” та “естетичний смак”).

Виявлено різні підходи до пояснення природи смаку людини, а саме: сприйняття прекрасного детерміновано в одних вченнях об'єктивно-нормативними передумовами, в інших - суб'єктивно-особистісними. У процесі порівняння зазначених підходів відповідно до педагогічного контексту дослідження заслуговує на увагу теоретичне положення, де підкреслюється наявність певних загальних норм, що зумовлюють формування естетичних смаків багатьох людей (Ф.Хатчесон, Д. Юм). Розвиток наукової думки приводить до усвідомлення формування смаку особи в діалектичному взаємозв'язку її індивідуальних (психофізіологічних) особливостей та загальних норм, які зумовлені соціокультурним середовищем. Тому основоположне методологічне значення для педагогічного аналізу проблеми смаку мають його антиномії, визначені І. Кантом. Так, з одного боку, судження смаку індивідуальне й тому про смаки не сперечаються, з іншого - між смаками існує дещо спільне, що уможливлює аналізувати та обговорювати смаки кожної окремої особи.

У вітчизняній науковій думці (М. Драгоманов, М. Костомаров, П. Лодій, О. Потебня, Г. Сковорода, П. Сокальський, Леся Українка, І. Франко, Т. Шевченко та ін.) смаки людини визначаються як внутрішнє відчуття краси, де виявляється індивідуальна й національна специфіка цього феномена естетичної культури особи. Таким чином, категорія “смак” в історії філософських ідей та вчень розглядалась з погляду його естетичної та пізнавальної цінності, але підкреслювалось і значення нормативного характеру смакових установок і переваг людини.

У сучасній філософсько-естетичній, психолого-педагогічній науковій літературі (праці О. Бурова, В. Бутенка, І. Зязюна, М. Кагана, Л. Когана, А. Молчанової, М. Овсянникова, Г. Падалки, В. Разумного, О. Рудницької, В. Скатерщикова, Є. Яковлєва та ін.) естетичний смак розглядається як універсальна, інтегральна й водночас індивідуальна властивість людини. Як відносно стійка система, він програмує естетичне ставлення суб'єкта до явищ дійсності та мистецтва й виступає стимулом перетворювальної, художньо-творчої діяльності особи. Процес розвитку естетичних смаків студентської молоді передбачає виховання здібностей до художньо-естетичного сприйняття явищ дійсності й мистецтва, формування навичок оцінних суджень і вибору, становлення системи естетичних критеріїв і ціннісної ієрархії майбутніх учителів у сфері художньо-творчої діяльності.

У процесі дослідження виявлені структурні компоненти естетичного смаку - цілісне сприйняття, емоційне ставлення, художньо-критичне осмислення, оцінне судження, усвідомлений інтерес, потреби й мотиви художньо-естетичної творчої діяльності. З огляду на це, процес розвитку естетичних смаків молоді безпосередньо пов'язаний з формуванням її почуттєвої сфери, художніх інтересів і потреб у галузі мистецтва, нагромадження художньо-естетичних знань і навичок, ціннісних орієнтацій через сприймальну, оцінно-вибіркову й активно-творчу діяльність.

Викладений у розділі матеріал дає змогу стверджувати, що музичне мистецтво відіграє істотну роль у життєдіяльності людини, в залученні її до національних і світових художніх цінностей, у розвитку її естетичної свідомості, духовності. Значно зросла питома вага музики в естетичному досвіді сучасної людини. Але музичне мистецтво неоднорідне. Дослідниками (В. Дряпіка, В. Матоніс, В. Петрушин, О. Рудницька, А.Сохор та ін.) визначені три основні напрями орієнтацій особистості в музичній сфері: “народна”, “академічна” й “легка” музика. Проведені соціологічні опитування (Е. Алексєєв, П. Андрукович, Г. Головинський, О. Семашко, В. Цукерман та ін.) засвідчують, що в смакових установках переважної більшості молоді академічні музичні твори сучасних композиторів займають незначне місце. Серед них інструментальні композиції мають ще “нижчий рейтинг” популярності (дослідження Л. Масол, Г. Падалки, Г. Тарасова та ін.).

Водночас сучасна професійна музика є закономірним продовженням подальшого розвитку музичного мистецтва й становить одне з основних джерел духовного збагачення молодих людей, отримання ними великого запасу естетичних почуттів і переживань. Розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики ми розуміємо як цілеспрямоване залучення їх до цінностей сучасної музики академічного спрямування. Адже для розвитку естетичних смаків майбутньому вчителю-музиканту треба мати широкі орієнтири та установки на сприйняття і засвоєння музичного мистецтва сьогодення. Проте, відомо, що саме інструментальна музика майже позбавлена понятійної конкретності. Тому усвідомлення емоційно-образного змісту цих творів виявляється завдяки розвинутій естетичній свідомості, сформованих інтересів і смаків слухача через призму музичної інтонаційності.

Для розв'язання завдань адекватного сприйняття й усвідомлення сучасних інструментальних творів ми зверталися до праць, у яких розглядаються питання аналізу музичних творів, характеризуються їхні музично-виражальні засоби, - М. Бонфельда, І. Гринчук, Л. Мазеля, Н. Очеретовської, В. Цуккермана, а також досліджень, котрі присвячені питанням інтонаційної природи музики, її творчої інтерпретації, - Н. Корихалової, А. Сохора, Ю. Тюліна та інших.

Корисним для дослідження процесу розвитку естетичного смаку молодої особи було звернення до праць, де музичне мистецтво розглядається як особлива форма духовної діяльності, котра має здійснювати виховний вплив на молодих слухачів (Л. Бернстайн, О. Олексюк, Г. Панкевич, М. Смирнов, Л. Шеремет та ін.). Звертаючись до проблем засвоєння молодою людиною необхідного досвіду професійних знань, навичок у процесі розвитку естетичних смаків засобами сучасної музики, не обійшлося без праць, в яких розглядаються психологічні засади формування й становлення особистості, розвиток її художніх здібностей і таланту. Орієнтирами на цьому шляху слугували праці Б. Ананьєва, Г. Костюка, О. Леонтьєва, А. Маслоу, С. Рубінштейна та інших. Для розв'язання проблеми розвитку естетичних смаків засобами сучасної музики велике значення мали також праці, які стосуються дослідження психології художньої творчості, - Л. Виготського, В. Медушевського, Є. Назайкінського, Б. Теплова та інших.

Переживання й усвідомлення музичного мистецтва розвиває почуттєву сферу, художньо-образне мислення, оцінно-вибіркове ставлення до явищ художньої культури, створює умови для набуття молоддю правильних світоглядних пріоритетів та орієнтацій. Водночас потреба в розвитку естетичних смаків засобами опанування новітніх художніх і музичних цінностей зумовлює звернення молоді до сучасної музичної культури, зокрема програмних і непрограмних творів інструментальної музики академічного спрямування. Спираючись на виявлені структурні компоненти естетичного смаку, були визначені критерії його сформованості: мотиваційно-ціннісний, емоційно-інтелектуальний та творчо-інтерпретаційний. Адже своєрідність естетичного смаку полягає саме в тому, що він існує як внутрішньо суперечливий та цілісний емоційно-раціональний стан, “чуттєво-інтелектуальна духовність” (О.Ігнатович). Розвиненість естетичного смаку залежить від рівня художньо-естетичних знань, сформованості почуттєвої сфери й рівня образного мислення, інтелектуальних здібностей, навичок сприйняття, оцінки, вибору, практики спілкування з високохудожніми явищами музичної культури й творчого підходу до музичної діяльності.

Констатуючим дослідженням було охоплено 400 студентів I - V курсів факультетів початкового навчання і музично-педагогічних Кіровоградського, Луганського педуніверситетів та Ізмаїльського педінституту.

Рівень сформованості естетичних смаків розглядався як характеристика емоційної та інтелектуальної культури особистості, що виявляється у її власних аксіологічних уподобаннях у галузі музичного мистецтва; в потребі спілкування з різностильовими музичними творами; здатністю адекватного сприйняття різновидів мистецтва, зокрема музичного; через розуміння його емоційно-образного змісту, вміння критично оцінити музичну інтерпретацію творів; а також враховує пізнавальні, творчо-виконавські здібності студентської молоді в музично-естетичній сфері. Тому стан розвитку естетичних смаків особистості майбутнього вчителя визначався за: а) спрямованістю переваг майбутніх учителів у сфері музичного мистецтва; б) частотою залучення до різноманітних видів художньо-естетичної, музичної діяльності; в) здатністю до створення художньо-образних аналогій, сформованістю “асоціативного поля”; г) умінням визначити загальний емоційно-образний зміст різновидів мистецтва; д) здатністю до цілісного сприйняття музичних творів; е) обсягом знань у галузі сучасного музичного мистецтва; є) безпосереднім вибором музичних творів; ж) самооцінкою сформованості естетичних смаків майбутніми вчителями. Згідно з визначеними показниками розвитку естетичних смаків студентів констатуюче дослідження проводилося за спостереженнями, тестами, анкетним опитуванням для вивчення широти музично-естетичних інтересів та переваг студентів, за допомогою методик експертних оцінок, аналізу відповідей студентів, використанням статистичних даних вищезазначених факультетів і закладів педагогічної освіти. Відповідно до зазначених показників тестові та анкетні питання були скомпоновані у вісім блоків.

Дані результатів аналізу констатуючого дослідження дали змогу виявити три рівні розвиненості естетичного смаку студентської молоді: низький (критичний), середній (достатній), високий (умовно оптимальний). Завдяки методиці “латентно-структурного аналізу” (за П. Лазарсфельд) кожен респондент був умовно віднесений до однієї з трьох визначених груп, що відповідають трьом рівням сформованості естетичного смаку. Відсотковий розподіл виявився таким: 66% респондентів віднесено до низького (критичного) рівня сформованості естетичного смаку, 29% - до середнього (достатнього) і лише 5% - до високого (умовно оптимального). Це є свідченням певних прорахунків у музично-естетичній освіті та вихованні студентів. Значне переважання відсоткових показників низького й середнього рівнів розвиненості смаку зумовлено тим, що більшість музичних творів, які реально “функціонують” у молодіжному середовищі, засвоюються стихійно, поза організованими формами педагогічного впливу. Вибірковість студентів найчастіше пов'язана з доступністю художнього матеріалу традиційного та розважального музичного мистецтва, а не з оригінальністю сучасних музичних творів як за формою, так і за змістом. Тому напрошується висновок про необхідність розробки доцільних педагогічних умов формування цього феномена естетичної свідомості майбутніх учителів у процесі засвоєння ними всього жанрового й стильового багатства музики.

У другому розділі “Дослідно-експериментальне дослідження процесу розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики” подається науково-методичне обґрунтування процесу розвитку цього естетичного феномена, розроблено змістові та процесуальні аспекти формування і розвитку смакових переваг, оцінних суджень, виконавських умінь і навичок студентів, розкритий хід та подана характеристика експериментальної роботи, яка сприяла перевірці ефективності запропонованих педагогічних умов розвитку естетичних смаків вихованців, визначена динаміка розвитку їхніх естетичних смаків.

Процес розвитку естетичних смаків майбутніх учителів передбачає дотримання низки педагогічних умов, що дає можливість цілеспрямовано впливати на регулювання складного процесу розвитку даної естетичної якості особи.

Особливого значення набула реалізація принципу наступності й послідовності, що знайшло відображення у розробленій поетапно-циклічній моделі розвитку естетичних смаків студентів. Беручи до уваги естетичний досвід, інтереси й уподобання вихованців, а також той факт, що сучасна академічна інструментальна музика не має предметної конкретності та понятійності, освоєння її складних зразків доцільно здійснювати за допомогою провідного методу “проміжного прошарку”. Це передбачає використання викладачем і засвоєння студентами комплексної подачі музичного матеріалу (розпочинаючи із зразків синтезу легкої та академічної музики, - через програмні академічні твори - до освоєння вихованцями творів т.з. “чистої” інструментальної музики).

Засвоєння зазначеного музичного матеріалу передбачає використання й інших методичних прийомів, серед яких ті, що спрямовані на розширення асоціативного фонду вихованців, актуалізацію особистісного інтересу та активізацію їхньої оцінної діяльності, корекцію жанрових еталонів, вибору й творчої інтерпретації музичних творів, порівняльного й аксіологічного аналізу різностильових творів, а також самоаналізу й самооцінку власних досягнень студентів в естетичному розвитку. Специфіка даних педагогічних умов полягає в тому, що вихованці розвивають естетичні смаки не тільки в споглядально-оцінній діяльності сприйняття сучасних інструментальних творів, а також в активній музично-практичній, виконавсько-інтерпретаційній, музично-педагогічній діяльності, що зумовлює результативність процесу розвитку естетичних смаків молодої особи. Разом з тим нові виховні технології потребують заміни суб'єкт-об'єктних стосунків між наставником і вихованцями на суб'єкт-суб'єктні ставлення між ними, що також вимагає дотримання певних педагогічних умов, які передбачають діалогічність педагогічного спілкування й залучення вихованців до процесу художньо-естетичної творчості, самовдосконалення, саморозвитку.

Розроблена й апробована в дослідженні поетапно-циклічна модель дала змогу здійснити цілеспрямоване керівництво музично-естетичною діяльністю майбутніх учителів, що сприяло розвитку естетичних смаків вихованців засобами сучасної інструментальної музики. Запропонована педагогічна модель уможливлює здійснювати поетапно-циклічний процес розвитку естетичних смаків молоді через залучення її до різноманітних форм художньої діяльності. Тут цикли (етапи) розвитку взаємозалежні й взаємопов'язані, де кожен слугує передумовою наступного: споглядально-оцінна музична діяльність, творчо-практична інтерпретація музичних творів, творче перенесення здобутих знань, умінь і навичок в умови педагогічної діяльності, музично-естетичного просвітництва молоді.

У перебігу формуючого експерименту встановлено, що розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики має тісну залежність від якості музичного сприйняття, яке в свою чергу пов'язане із сформованими інтересами, почуттями, мотивацією художньої діяльності і, як наслідок, музичною освіченістю та збагаченим музичним досвідом студентів.

Музично-естетичне осягнення сучасних інструментальних творів майбутніми вчителями в споглядально-оцінній формі побудовано як поетапна система засвоєння музичних явищ, котра реалізує принципи послідовності, спадкоємності й поступового ускладнення матеріалу. Процес засвоєння пропонованого музичного матеріалу здійснювався за допомогою методичних прийомів: зіставлення, порівняння творів сучасної академічної інструментальної музики з музичними творами легких музичних жанрів; програмних творів академічної музики з інструментальними творами “чистої” музики тощо.

Показниками якісних змін в естетичних смакових установках майбутніх учителів слугувала сформованість основних компонентів смаку. У свою чергу від якості сформованості цих основних компонентів даного феномена естетичної свідомості особи залежать рівні розвитку естетичних смаків, які є узагальненими (універсальними) величинами. Як засвідчило контрольне дослідження, впровадження запропонованих педагогічних умов, програми поетапно-циклічного розвитку естетичних смаків стало дійовим, ефективним засобом формування естетичних почуттів, художньо-образного мислення, навичок естетичної оцінки, вибору, виховання художніх інтересів, потреб, збагачення художньо-естетичного тезауруса, розширення музично-естетичних уподобань майбутніх учителів. Сформованість структурних компонентів визначалася за порівнянням наступних показників: а) широтою музично-естетичного тезауруса вихованців; б) частотою їх залучення до музичної сфери, зокрема сучасної інструментальної музики, їхніми інтересами та уподобаннями; в) глибиною асоціативних уявлень; г) умінням визначити загальний емоційно-образний настрій явищ мистецтва; д) самостійною творчою інтерпретацією музичного твору (виконано “зі смаком”); е) вибором найбільш досконалих зразків сучасної інструментальної музики; є) здатністю до виховання естетичних смаків школярів; ж) самооцінкою сформованості власного естетичного смаку.

На підставі узагальнень і порівнянь результатів констатуючого й контрольного експериментів визначено й кількісне співвідношення студентів контрольних (КГ) та експериментальних (ЕГ) груп (понад 200 осіб у кожній) на трьох рівнях сформованості естетичних смаків (у % до загальної кількості респондентів), що знайшло відображення у таблиці.

Таблиця

Порівняльна таблиця сформованості естетичних смаків майбутніх учителів

1. Гончаренко Л.П. Розвиток естетичних смаків студентів у галузі музичного мистецтва //Наукові записки.-Випуск 18.- Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 1999. - С. 130-140.

2. Гончаренко Л.П. Деякі аспекти педагогічних умов розвитку естетичних смаків майбутніх учителів музики //Наукові записки. - Випуск 39.- Серія: Педагогічні науки.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001.-С.152-155.

3. Гончаренко Л.П. Розвиток естетичних смаків у системі професійної підготовки вчителя музики початкових класів //Проблеми сучасної педагогічної освіти.- Випуск 3.- Серія: Педагогіка і психологія.- Зб. статей. Ч.2.- П78- К.: Пед.преса, 2001.- С.47-54.

4. Гончаренко Л.П. Інноваційні технології розвитку естетичних смаків майбутніх учителів музики //Наукові записки.- Випуск 45.- Серія: Педагогічні науки. Ч.1.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2002.- С.84-89.

5. Гончаренко Л.П. Сформованість естетичних смаків студентської молоді у сфері музичного мистецтва //Наукові записки.- Психолого-педагогічні науки №1.- Ніжин: НДПУ ім. М.Гоголя, 2002.- С. 48-51.

6. Основи розвитку естетичних смаків студентів музично-педагогічного факультету засобами сучасної інструментальної музики (методичні рекомендації до спецкурсу) / Укл. Л.П. Гончаренко.- Кіровоград: ОЦ.- 1998.- 47 с.

7. Петухова-Гончаренко Л.П. К проблеме о психологических основах активизации обучения в вузе //Тезисы научно-практической конференции “Внедрение результатов исследований молодых ученых в реализацию реформы средней и перестройку высшей школы”.- Кировоград: КГПИ, 1988.- С.117-120.

8. Гончаренко Л.П. Естетичний смак як компонент духовного розвитку майбутнього вчителя музики //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Християнство в світовій історії та культурі”. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 1999. - С.69-72.

9. Гончаренко Л.П. Інтегральний показник ціннісних і соціальних установок студентів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми музично-естетичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі”. - Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 1999. - С.25-29.

10. Гончаренко Л.П. Новітні технології розвитку естетичних смаків студентської молоді засобами сучасної інструментальної музики //Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції “Новітні дидактичні технології та їх використання в музично-педагогічній практиці”. - Кривий Ріг: КДПУ, 2002. - С. 247-251.

АНОТАЦІЯ

Гончаренко Л.П. Розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. -Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, 2002.

Захищається рукопис, який містить дослідження процесу розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики. У дисертації теоретично обґрунтовується сутність та структура естетичних смаків студентів, роль традиційної і сучасної інструментальної музики різних видів та жанрів у розвитку смакових уподобань і переваг у музично-естетичній діяльності молоді. Визначено педагогічні умови та шляхи розвитку естетичних смаків майбутніх учителів у процесі залучення їх до музично-творчої діяльності. Обґрунтовано сутність педагогічних умов використання сучасної інструментальної музики академічного спрямування, взаємодії різних видів мистецтв в естетичному розвитку студентської молоді. Розроблено рекомендації педагогічним працівникам щодо створення умов ефективного розвитку естетичних смаків вихованців засобами різножанрової палітри музичного мистецтва.

Ключові слова: естетичний смак, музично-творча діяльність, сучасна інструментальна музика академічного спрямування, різножанрова палітра музичного мистецтва, взаємодія мистецтв.

АННОТАЦИЯ

Гончаренко Л.П. Развитие эстетических вкусов будущих учителей средствами современной инструментальной музыки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Криворожский государственный педагогический университет, Кривой Рог, 2002.