Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ

ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРОФІЛЮ

Лозовецька Валентина Терентіївна

КИЇВ - 2002

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних основ професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю. На основі аналізу виробничої діяльності визначено концептуальні підходи у професійному навчанні майбутнього молодшого спеціаліста в умовах ринку, побудовано загальну модель його підготовки. Розроблено систему професійних умінь та її змістове забезпечення. Створено систему навчально-виробничих задач, як засіб реалізації змісту навчання, обґрунтовано вимоги при їх складанні, розглянуто засади способів дій при їх розв'язанні. Здійснено системні дослідження змістового забезпечення системи професійних умінь. Розроблено узагальнюючі задачі діяльності майбутнього молодшого спеціаліста стосовно посад на виробництві, побудовано моделі професійної компетентності. Розроблено авторські методики професійного навчання на теоретичному і практичному етапах підготовки за умови інтеграції навчання і виробництва.

сільськогосподарський навчальний спеціаліст професійний

Lozovetskaya V.T. Theoretically - methodological Basis of professional education junior specialist for agriculture. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the doctor of pedagogical sciences on the speciality 13.00.04 - Theory and Methods of vocational education. - Institute of Pedagogic and Psychology of vocational education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2002.

Thesis devoted to the developing of theoretically methodological basis of professional education junior specialist for agriculture. The concept of the professional education of the future junior specialist on market terms is based on the analysis of industrial activity, and the general model of his training is made the system of professional skills and its theoretical providing is worked out. The system of industrial training tasks are considered the research of theoretical providing of the system of professional skills is made. The general activity tasks of the future junior specialist as to industrial appointments are worked out, the models of professional competence are built, the author methods of professional education are worked out in theoretical and practical stages of his training оn the terms of integration between industry and education.

The Keywords: junior specialist, professional education, industry, integration, system, industrial training task, theoretical providing, block of semantic modules, industrial activity.

Лозовецкая В.Т. Теоретико-методологические основы профессионального обучения младшего специалиста сельскохозяйственного профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ профессионального обучения младшего специалиста сельскохозяйственного профиля. На основании анализа производственной деятельности определены концептуальные подходы в профессиональном обучении будущего младшего специалиста в условиях рынка.

Разработана система профессиональных умений и ее соответствующее содержание обучения на основании использования системы модульных блоков, определены подходы к созданию учебно-програмной документации. Создана система учебно-производственных задач, как средство реализации содержания обучение, обоснованы требования при их составлении, рассмотрены основы способов действий при их решении. Особое внимание уделено исследовательским заданиям, которые предусматривают решение профессиональных задач разных типов предприятий по переработке сельскохозяйственного сырья, с учетом профессиональной деяльтельности реальных производственных должностей младшего специалиста. Определен перечень учебных предметов, которые обеспечивают профессиональную подготовку будущих специалистов производства агропромышленного комплекса. Построены модель системы профессиональных умений и модель профессиональной подготовки младшего специалиста сельскохозяйственного профиля.

Разработанные система профессиональных умений, система модулей обучения, система блоков модулей обучения, использованы как исходные учебные материалы для стандартов обучения младших специалистов специальности “Производство молочных продуктов”.

С помощью модульных блоков содержания обучения исследовано учебно-информативное обеспечение функциональных профессиональных умений младшего специалиста, определение обобщающие задачи его производственной деятельности. За схемой: обобщающая задача - модель - должность установлено общие черты моделей профессиональной компетентности младшего специалиста.

На основании исследовательской деятельности, с учетом реальных производственных должностей младшего специалиста разработаны специальные деловые игры, которые моделируют профессиональную компетентность будущих специалистов. Деловые игры предусматривают решение комплекса производственных заданий с анализом профессиональных проблем и ситуаций относительно обеспечения конкурентоспособности продукции.

Рассмотрение психолого-педагогические условия формирования профессионального мышления младшего специалиста, выявлены соответствующие дидактические приемы по использованию в учебном процессе сложных производственных задач и ситуаций современного производства, характерных для разного типа предприятий.

На основании модульного подхода определены формы, методы и приемы профессиональной подготовки будущих младших специалистов, сориентированного на компетентность. Установлены критерии структурирования учебной информации, пути ее усвоения, контроля знаний и умений студентов в процессе их обучения, в соответствии с профессиональной деятельностью на реальных производственных должностях.

Рассмотрены методики формирования профессиональных умений младшего специалиста относительно его производственных функций в процессе проведения практических, лабораторных и лабораторно-практических занятий. Особое внимание уделено практической подготовке в условиях конкретных предприятий с целью формирования целостной системы профессиональных умений относительно внедрения и использования современной техники и технологии, новых видов конкурентоспособной продукции. Приведены методы и приемы по формированию профессиональной ответственности будущих младших специалистов при выполнении конкретных производственных заданий.

Рассмотрены методики проведения практических и лабораторных занятий на основании исследовательской деятельности в условиях конкретных предприятий с воспроизводством тех или иных профессиональных умений по обеспечению технологических процессов конкретных видов продукции.

Представлена методика проведения лабораторно-практических занятий в условиях предприятий с разными технологическим и техническим обеспечением, обязательным выполнением комплекса исследовательских заданий относительно изучения технологии производства той или иной продукции.

Акцентировано внимание на формирование умений по анализу, обобщению, прогнозированию результатов профессиональной деятельности младшего специалиста на разных производственных должностях.

Рассмотрено также методику выполнения курсовых работ исследовательского направления, формы апробации и внедрения результатов исследований в конкретные производственные условия.

Правильность исходных положений предложенной концепции профессионального обучения младшего специалиста сельскохозяйственного профиля в условиях современного производства и эффективность разработанных авторских методик на теоретическом и практическом этапах подготовки при условии интеграции обучения и производства, проверена и подтверждена комплексом исследований и экспериментов в условиях высших учебных заведений I-II уровней аккредитации Министерства аграрной политики Украины и базовых предприятий отрасли с применением корректных методов математической обработки и анализа их результатов.

Методики профессионального обучения младшего специалиста прошли практическую апробацию и внедрение в 107 высших учебных заведениях І-ІІ уровня аккредитации Министерства аграрной политики Украины. Они включают систему исследовательских заданий, учебно-производственных задач, проблем и ситуаций. Разработанные деловые игры, как основная форма моделирования компетентности, воспроизводящие реальную профессиональную деятельность младшего специалиста на производстве, в наибольшей мере обеспечивают формирование необходимого уровня профессиональной подготовки будущего специалиста, способного эффективно решать сложные производственные задачи в условиях рыночной экономики.

Ключевые слова: младший специалист, профессиональное обучение, производство, интеграция, система, учебно-производственная задача, обобщающая задача профессиональной деятельности, содержание обучения, компетентность, конкурентоспособность, модульный блок содержания обучения, производственная деятельность.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента України 17 квітня 2002 року, передбачає забезпечення високої якості та професійної мобільності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці шляхом інтеграції вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ та підприємств, запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання.

Процеси глобалізації, перехід від індустріальних технологій до науково-інформаційного виробництва, пов'язані з цими світовими тенденціями сучасні соціально-економічні завдання зумовили необхідність інтеграції освіти, науки і виробництва. Новий етап модернізації вищої освіти, її осучаснення та оновлення відповідно до перспективних цілей та потреб, системи знань, умінь і навичок, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки і технологій - такі винятково важливі завдання розвитку цієї галузі. Їх розв'язання потребує забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку громадян для можливості переходу на наступні ступені.

Одним із пріоритетів економічного розвитку нашої держави є реформування агропромислового комплексу. Перехід до ринкових відносин зумовив потребу розроблення й використання сучасної техніки та безвідходної екологічно-безпечної технології за умови конкурентоспроможності продукції, що виробляється в умовах будь-якого типу підприємств з різною формою власності. Молокопереробна галузь - одна із найважливіших в агропромисловому комплексі.

У зв'язку з цим зростає значення підготовки фахівців з переробки сільськогосподарської сировини, які здатні застосовувати в реальних виробничих умовах сучасні екологобезпечні, безвідходні технології. Виробництво на цій основі продукції вітчизняного виробника забезпечить її конкурентоспроможність і чільне місце у загальній структурі ринку, що сприятиме збагаченню економічних здобутків нашої держави. Подальший розвиток цієї винятково важливої галузі агропромислового комплексу потребує забезпечення підготовки молодших спеціалістів як основних виробників продукції.

Здійснений аналіз соціально-економічних і професійних вимог до фахівців сільськогосподарського профілю дав змогу виявити невідповідність між рівнем сучасної підготовки молодшого спеціаліста і його недостатньою готовністю до професійної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного виробництва. Отже, склалися суперечності між:

* предметним характером навчання та інтегрованим характером сучасної професійної діяльності молодшого спеціаліста;

* знаннями, яких набуває майбутній молодший спеціаліст, та його вмінням застосовувати їх у розв'язанні виробничих завдань в умовах реального виробництва;

* функціональними обов'язками молодшого спеціаліста на виробництві та рівнем їх відтворення в навчальному процесі;

* наявним навчально-програмним забезпеченням професійного навчання молодшого спеціаліста та вимогами до нього в умовах ступеневої освіти;

* рівнем усвідомлення навчальної інформації та професійною відповідальністю майбутнього молодшого спеціаліста за кінцевий результат виробничої діяльності в умовах реального виробництва.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання цих суперечностей з метою забезпечення підготовки молодшого спеціаліста як творчої особистості з високим рівнем професійної компетентності.

Дослідженню професійної підготовки приділяється певна увага як у педагогічній теорії, так і в практиці, зокрема:

* з філософії освіти (В.П. Андрущенко, В.Г. Афанасьєв, В.Г. Кремень, В.О. Кудін, Б.М. Кедров, М.І. Кондаков, та ін.);

* теоретико-методологічних проблем неперервної професійної освіти (А.П. Бєляєва, І.А. Зязюн, А.О. Лігоцький, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, І.П. Смірнов, Г.В. Терешук та ін.);

* дидактики професійної освіти (С.Я. Батишев, В.П. Беспалько, С.У. Гончаренко, М.І. Махмутов, Л.М. Романишина та ін.);

* психології праці (Г.С. Костюк, Г.О. Балл, В.В. Рибалка, Н.А. Побірченко, Б.О. Федоришин та ін.).

Науковий пошук, спрямований на дослідження професійної підготовки молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю в Україні, нами здійснено вперше.

Таким чином, необхідність удосконалення професійної підготовки молодшого спеціаліста в умовах ринку, що пов'язана з розв'язанням окреслених суперечностей, зумовила вибір теми, а недостатність навчально-програмного забезпечення професійного навчання на основі пошуково-дослідницької діяльності за умови його інтеграції з виробництвом визначила напрям наукового пошуку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідних тем кафедри педагогіки Національного аграрного університету Розробка та впровадження у навчально-виховний процес вищих аграрних закладів освіти інноваційних педагогічних технологій" (РК № 01.01.U.00.37.40). У дисертаційній роботі порушуються проблеми, які в сукупності формують напрям дослідження інтеграційних процесів в професійній освіті, що має тісний взаємозв'язок зі створенням освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм, навчальних планів, засобів навчання та діагностики рівня підготовки молодшого спеціаліста.

Тема дослідження спрямована на виконання наказу Міністерства освіти України "Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою" (№ 285 від 31.07.98), відповідно до реалізації Указу Президента України від 12.05.95 р. № 832 "Про основні напрями реформування вищої освіти України", Закону України "Про освіту", Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.98 р. № 65 "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" та Наказу Міністерства освіти України від 04.03.98 р. № 86 "Про введення в дію "Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" та про нормативне і навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою. Автор є основним розробником стандартів освіти за спеціальністю "Виробництво молочних продуктів".

Тема дисертації затверджена вченою радою Національного аграрного університету 3 листопада 1999 року, протокол № 2 і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 23 травня 2000 р., протокол № 4.

Об'єкт дослідження: підготовка фахівців сільськогосподарського виробництва у вищих навчальних закладах першого-другого рівнів акредитації.

Предмет дослідження: теоретико-методологічні засади, зміст, форми й методи організації професійного навчання молодших спеціалістів переробних галузей сільськогосподарського виробництва.

Мета дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні й експериментальній перевірці концепції навчання майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва в умовах ступеневої освіти, а також моделювання професійної компетентності і методики їхнього професійного навчання.

Концепція дослідження. Розроблення теоретико-методологічних засад професійного навчання має здійснюватися на основі аналізу структури виробничої діяльності молодшого спеціаліста, побудови відповідних моделей системи вмінь і системи професійної підготовки, відповідного змістового забезпечення, визначення засобів реалізації змісту навчання, моделювання в навчальному процесі компетентності молодшого спеціаліста стосовно його функціональних обов'язків на виробництві.

Система професійної підготовки фахівців для сільськогосподарського виробництва є органічною ланкою єдиної державної освітньої системи України. Головною тенденцією професійної підготовки молодшого спеціаліста є інтеграція навчання і виробництва в умовах наскрізної ступеневої неперервної професійної підготовки за модульним підходом на основі навчально-виробничих задач, аналогічних реальним. Навчальний модуль розглядається як професійно спрямований блок навчальної інформації стосовно завершеного виробництва певних видів продукції. Вивчення модуля здійснюється шляхом розв'язання навчально-виробничих задач від простих до складних і до пошуково-дослідницьких. Завершальною формою навчальної роботи щодо засвоєння певного модуля має бути виконання індивідуальних професійних завдань, проведення ділових ігор, що відтворюють виробничі умови певної сільськогосподарської галузі.

Професійне навчання на основі таких підходів, за спеціально розробленими методиками із урахуванням процесів інтеграції навчання і виробництва, сприяє забезпеченню професійної компетентності майбутніх фахівців, формуванню їх готовності до самостійного застосування комплексу знань у розв'язанні типових і нетипових виробничих завдань.

Отже, концептуальною ідеєю нашого дослідження є реалізація діяльнісного підходу до підготовки молодшого спеціаліста в умовах вищих навчальних закладів спорідненого профілю.

Основні положення концепції:

* професійна підготовка молодшого спеціаліста має здійснюватися з урахуванням соціально-економічних та професійних вимог виробництва, орієнтуватися на високий професіоналізм, конкурентоспроможність фахівців на ринку праці, творче застосування знань і умінь, їх гнучкість і мобільність у розв'язанні виробничих завдань, внутрішню потребу у неперервній професійній освіті;

* основою професійного навчання як системного утворення мають бути положення інтеграції науки, освіти і виробництва за умови пошуково-дослідницької діяльності майбутнього молодшого спеціаліста на всіх етапах його підготовки. Це потребує ґрунтовного вивчення його професійної діяльності з урахуванням визначеної системи професійних умінь, особливостей побудови змістового забезпечення цієї системи та реалізації змісту навчання за допомогою відповідних навчально-виробничих задач;

* професійна підготовка має передбачати формування молодшого спеціаліста з високим рівнем професійної компетентності, це зумовлює необхідність функціонального дослідження змістового забезпечення професійного навчання молодшого спеціаліста з урахуванням його виробничих функцій, визначення відповідних узагальнюючих завдань професійної діяльності, засобів їх ігрового відтворення у навчальному процесі, що дасть змогу майбутньому молодшому спеціалісту досягати високого рівня професійної компетентності;

* ефективну професійну підготовку молодшого спеціаліста може забезпечити педагогічна система, яка передбачає розв'язання в навчальному процесі реальних виробничих проблем та завдань. Для цього потрібне ґрунтовне вивчення виробничої діяльності молодшого спеціаліста, професійних проблем та ситуацій, створення тематики професійних завдань дослідницького типу з подальшою їх конкретизацією і реалізацією стосовно конкретних галузевих підприємств. Важливим є застосування ігрових форм моделювання різнобічних аспектів реальної професійної діяльності молодшого спеціаліста на всіх етапах його підготовки;

* формування функціональних професійних умінь молодшого спеціаліста здійснюється більш ефективно в умовах галузевих підприємств на основі виконання дослідницьких професійних завдань, що передбачають розв'язання конкретних виробничих проблем та ситуацій.

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що професійне навчання майбутнього молодшого спеціаліста здійснюється більш ефективно за таких умов:

* інтеграції навчання і виробництва;

* забезпечення інтегрування знань і вмінь виробничого спрямування у межах системи навчальних дисциплін;

* моделювання професійної діяльності майбутнього молодшого спеціаліста на всіх етапах його підготовки з урахуванням завдань сучасного виробництва. Загальна гіпотеза конкретизована у таких часткових гіпотезах:

* виконання студентами дослідницьких професійних завдань, що відображають реальні виробничі проблеми і ситуації, є основною умовою формування цілісної системи функціональних професійних знань та умінь молодшого спеціаліста;

* професійне навчання майбутнього молодшого спеціаліста здійснюється ефективніше, якщо його зміст структуровано відповідно до системи змістових модулів з чіткими професійними цілями;

* моделювання професійної компетентності молодшого спеціаліста будується на основі узагальнюючих завдань його діяльності;

Завдання дослідження. На основі визначеної мети, концепції і гіпотези було визначено такі основні завдання дослідження:

* проаналізувати структуру і характер професійної діяльності молодшого спеціаліста в умовах ринку;

*виявити суперечності між вимогами до професійної компетентності молодшого спеціаліста і рівнем його сучасної підготовки;

* побудувати моделі професійної компетентності молодшого спеціаліста;

* теоретично обгрунтувати систему професійних умінь молодшого спеціаліста;

* сконструювати інтегрований зміст професійного навчання на основі модульного підходу, визначити засоби його реалізації;

* розробити складові нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю "Виробництво молочних продуктів";

* обґрунтувати вибір форм, методів і прийомів професійного навчання майбутнього молодшого спеціаліста, зорієнтованого на компетентність;

* розробити методику формування професійних знань і умінь на основі інтеграції навчання і виробництва;

* експериментальне перевірити ефективність запропонованої технології підготовки молодшого спеціаліста в системі професійної освіти.

Методологічною основою дослідження є філософське положення теорії пізнання, теорії систем; концептуальні положення філософії, соціології, педагогіки, психології, економіки; загальнонаукові принципи системного підходу і елементи системного аналізу, неперервності освіти, особистісного діяльнісного та індивідуально-творчого підходу до особистості майбутнього фахівця, цілепокладання, самоорганізації, взаємозалежності між розвитком особистості і систематичністю її творчої діяльності; основні положення системно-структурного підходу до вивчення предмета.

Теоретичну основу дослідження складають:

* теорії освітніх систем (А.М. Алексюк, В.А. Афанасьєв, А.П. Бєляєва, В.П. Беспалько, Л.С. Виготський, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.С. Ільїн та ін.);

* теорії і методики професійного навчання (С.Я. Батишев, В.С. Ледньов, Н.Г. Ничкало, О.М. Новіков, І.П. Смирнов та ін.).

* психологічні й дидактичні концепції організації навчально-пізнавальної діяльності, зокрема, в системі професійної освіти (Г.О. Балл, П.Я. Гальперін, А.І. Дьомін, В.А. Козаков, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, І.Я. Лернер, М.І. Махмутов, В.О. Моляко, С.Л. Рубінштейн та ін.)

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети дослідження, перевірки гіпотез використовувався комплекс методів дослідження, зокрема:

* теоретичний пошук: вивчення джерел, матеріалів теоретичних досліджень, аналіз, синтез, абстрагування, систематизація теоретичних даних, порівняльний аналіз, моделювання професійної діяльності, прогнозування можливих форм її реалізації;

* емпіричні методи: вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців, опитування, тестування, спостереження, опитування експертів, самооцінка, експертна оцінка, моделювання, вивчення результатів професійного навчання студентів, педагогічний експеримент, статистична обробка результатів дослідження з використанням математичних методів (вибіркового, перевірки гіпотез, дисперсійного аналізу, методу аналізу міри зв'язків між експертними угрупуваннями та ін.).

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 1984-2001 рр., охоплюючи ряд етапів науково-педагогічного пошуку.

1984-85 рр. - аналітико-констатуючий етап: було здійснено аналіз професійної діяльності молодшого спеціаліста за спеціальністю "Виробництво молочних продуктів" на конкретних підприємствах галузі; досліджено існуючу систему підготовки молодшого спеціаліста; вивчено навчально-програмну документацію з його підготовки; виявлено суперечності між сучасною практикою підготовки молодшого спеціаліста та ефективністю його використання в умовах реального виробництва; проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід; розроблено програму дослідження; проведено констатуючий експеримент; обгрунтовано методологічний апарат дослідження, визначено експериментальну базу.

1986-89 рр. - аналітико-пошуковий етап: розроблено концепцію, обгрунтовано методологічні підходи та концептуальні засади професійного навчання молодшого спеціаліста; на основі аналізу соціально-економічних професійних вимог сучасного виробництва теоретично обгрунтовано систему професійних умінь, її змістове забезпечення та засоби реалізації змісту навчання майбутнього молодшого спеціаліста; визначено дослідницькі завдання як головний чинник інтеграції навчання і професійної діяльності; розроблено методичні рекомендації щодо впровадження елементів науково-дослідницької роботи в процес його підготовки (1989 р.); побудовано моделі професійної компетентності молодшого спеціаліста, методики професійного навчання на теоретичному і практичному етапах його підготовки; розроблено програму і методику експерименту, обґрунтовано якісний та кількісний склад учасників експерименту, розпочато формуючий експеримент.

1990-1998 рр. - формуючий етап: внесено доповнення в систему професійних умінь молодшого спеціаліста, зміст та методику його навчання; завершено експериментальну перевірку загальної та часткових гіпотез дослідження; здійснено перевірку ефективності методик професійного навчання молодшого спеціаліста у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України та в умовах конкретних підприємств галузі; розроблено освітньо-професійну програму з підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю "Виробництво молочних продуктів" (1994 р.); розпочато роботу з розробки проекту стандартів освіти із зазначеної спеціальності.

1999-2001 рр. - завершальний етап: здійснено систематизацію та обробку експериментальних даних, проведено експертні оцінки результатів дослідження; підведено його підсумки, сформульовано основні висновки та рекомендації. На цьому етапі завершено розробку стандартів освіти з підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю "Виробництво молочних продуктів", з їх урахуванням доопрацьовано і видано 14 дидактичних матеріалів із професійної підготовки молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю, рекомендованих Міністерством аграрної політики України 2 липня 2000 року, лист № 18-10/244, видано монографію: "Теорія і практика професійного навчання молодшого спеціаліста (на матеріалах вищих навчальних закладів І,ІІ рівнів акредитації переробних галузей сільськогосподарського виробництва".

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота здійснювалася на прикладі спеціальності "Виробництво молочних продуктів" у Вінницькому технікумі м'ясної та молочної промисловості. Авторські методики професійної підготовки молодшого спеціаліста експериментальне перевірялися також у 107 вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України. В експериментальній роботі на різних етапах брали участь 594 студенти, 86 викладачів і 65 провідних спеціалістів та фахівців підприємств по переробці сільськогосподарської сировини.

Наукова новизна отриманих результатів:

* вперше на основі інтеграції навчання і виробництва розроблено і теоретично обгрунтовано концепцію професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю, яка реалізована у запропонованій моделі системи умінь, загальній моделі професійної підготовки; в моделях професійної компетентності молодшого спеціаліста сільськогосподарського виробництва; у системі навчально-виробничих задач як засобу реалізації змістового забезпечення професійного навчання, їх класифікації, визначенні засобів дій щодо їх розв'язання; системі дослідницьких завдань, пов'язаних з вивченням технологічних і технічних умов виробництва, вад і браку продукції, обґрунтуванням відповідних рекомендацій із забезпечення конкурентоздатності продукції; розробці узагальнюючих задач діяльності молодшого спеціаліста відповідно до його функціональних обов'язків; форм, методів і прийомів професійної підготовки молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю; ділових іграх, що моделюють його професійну компетентність; методиках професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю, включаючи методику організації самостійної професійної діяльності майбутнього фахівця.

* удосконалено принципи відбору і структурування змісту професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського виробництва;

* подальшого розвитку дістали підходи до розробки навчально-програмної документації.

Теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що: теоретично обґрунтовано методологічні підходи до розробки змісту професійного навчання на основі системи змістових модулів і системи блоків змістових модулів та визначено засоби його реалізації; розроблено критерії структурування змісту навчального матеріалу, визначено форми навчальної роботи щодо його засвоєння та контролю знань і умінь майбутнього молодшого спеціаліста в процесі його професійної підготовки за модульним підходом; обґрунтовано доцільність застосування системи дослідницьких завдань як головного чинника інтеграції навчання і професійної діяльності молодшого спеціаліста; визначено підходи до моделювання професійної компетентності молодшого спеціаліста, розроблено методику їх використання; обґрунтовано психолого-педагогічні умови професійного навчання молодшого спеціаліста; розроблено теоретичні засади і методики професійного навчання молодшого спеціаліста на теоретичному і практичному етапах його підготовки, методики організації самостійної професійної діяльності студентів.

Практичне значення результатів дослідження. На основі аналізу соціально-економічних і професійних вимог виробництва, моделювання професійної діяльності молодшого спеціаліста, використання дослідницького пошуку: розроблено систему професійних умінь молодшого спеціаліста на виробництві (використана як засадова у розробці стандарту освіти "Освітньо-кваліфікаційна характеристика" за спеціальністю "Виробництво молочних продуктів"); побудовано змістове забезпечення професійного навчання молодшого спеціаліста стосовно його функціональних умінь (використане як базове у розробці стандарту освіти "Освітньо-професійна програма" за спеціальністю "Виробництво молочних продуктів"); розроблено методики професійної підготовки молодшого спеціаліста на теоретичному і практичному етапах на основі інтеграції навчання з виробництвом (підготовлено 14 дидактичних матеріалів для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України); розроблено системи навчально-виробничих задач і професійних дослідницьких завдань, що відтворюють реальні виробничі умови, а також узагальнюючих завдань професійної діяльності молодшого спеціаліста; розроблено навчально-методичне забезпечення професійного навчання молодшого спеціаліста на основі модульного підходу для спеціальності "Виробництво молочних продуктів"; запропоновано методики ділових ігор, що моделюють компоненти професійної компетентності молодшого спеціаліста в умовах конкретних типів підприємств.

Впровадження результатів дослідження. Розроблені на основі результатів досліджень методики професійного навчання молодшого спеціаліста впроваджені в навчальний процес 107 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України з 1989 року (довідка № 18-10/244 від 02.07.2000 р.). Одержані результати досліджень використані в освітньо-професійній програмі з підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю "Виробництво молочних продуктів"-- 1994 р. (довідка № 18-10/244 від 02.07.2000 р.), у стандартах освіти (освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма) - 2000 р., які позитивно оцінено Міністерством освіти і науки України (довідка № 14/18 2-554 від 24.04.2001 р.).

Особистий внесок дисертанта. Розробка і впровадження концепції професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю методик теоретичної і практичної підготовки на основі виконання спеціально розроблених професійних дослідницьких завдань, що відображають реальні функціональні обов'язки молодшого спеціаліста на виробництві, розробка навчально-методичного забезпечення його професійної підготовки тощо.

Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується методологічними принципами, покладеними в основу теоретичних положень, адекватністю використаних методів меті та завданням проведеного дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів і застосуванням сучасних методів аналізу ієрархій, експертних оцінок і дисперсійного аналізу; репрезентативністю вибірки; позитивними результатами впровадження авторських методик у навчальний процес вищих навчальних закладів І-П рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України.

На захист виносяться:

* теоретично обґрунтована та експериментальне перевірена Концепція професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю на основі його інтеграції з виробництвом;

* загальна модель професійної підготовки молодшого спеціаліста, побудована на основі взаємозв'язку між його професійною діяльністю, виробничими функціями і професійними уміннями;

* положення щодо інтегрування змісту професійного навчання відповідно до системи професійних умінь молодшого спеціаліста у вигляді системи змістових модулів та системи блоків змістових модулів навчальних дисциплін, що забезпечують його підготовку;

* науково обґрунтовані методики розробки і використання навчально-виробничих задач як засобу реалізації змісту професійного навчання, а також дослідницьких завдань як головного чинника інтеграції навчання і професійної діяльності молодшого спеціаліста та методики професійного навчання на теоретичному і практичному етапах підготовки майбутнього молодшого спеціаліста за модульним підходом, методика організації його самостійної професійної діяльності.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження обговорені на науково - практичних конференціях Міністерства аграрної політики України - 1996-2000 рр., на конференціях вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації (Український державний університет харчових технологій - 1998 р., 2000 р., 2001 р., Національний аграрний університет - 1999 р., 2001 р., Вінницький державний педагогічний університет - 2000 р., 2001 р., 2002 р., Херсонський державний педагогічний університет - 2000 р., Харківський політехнічний університет -- 2000 р., на методологічному семінарі АПН України - 2000 р., звітній конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України - 2002 р.

Розроблені автором методики формування професійних знань і вмінь апробувалися у 1998 році на обласному та Всеукраїнському конкурсі "Викладач року" (автор визнаний переможцем серед вищих навчальних закладів Міністерства агропромислового комплексу України I-II рівнів акредитації).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 53 наукових та науково-методичних працях, з них 46 написано без співавторів, у тому числі: 1 одноосібна монографія; 23 статті у провідних наукових фахових виданнях; З статті у збірниках матеріалів конференцій; 2 брошури з методичними рекомендаціями; 14 дидактичних матеріалів по підготовці молодших спеціалістів сільськогосподарського профілю, рекомендованих Міністерством аграрної політики України, лист №18-2-1/392 від 20.09.2000 р.; 10 навчальних планів, програм та освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Загальний обсяг особистого внеску - 65,11 авт. арк.

Кандидатська дисертація на тему "Покращання консистенції низькожирних кисломолочних напоїв з плодово-ягідними наповнювачами" захищена у 1984 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використано.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, 5 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 358 найменувань, з них 23 - іноземними мовами, 2 додатків на 114 сторінках, її повний обсяг складає 572 сторінки (основна частина - 421).

Робота містить 16 рисунків на 12 сторінках і 14 таблиць на 12 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і стан дослідження проблеми професійного навчання майбутнього молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю, визначаються об'єкт, предмет, цілі й завдання дослідження, суперечності між існуючою професійною підготовкою фахівців і потребами сучасного виробництва, сформульовано концепцію і гіпотезу дослідження, доведено його наукову новизну, теоретичне і практичне значення. Викладено положення, що виносяться на захист та інформацію щодо апробації й впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Концептуальні засади професійної підготовки молодшого спеціаліста" - розглянуто теоретико-методологічні засади професійного навчання молодшого спеціаліста, викладено соціально-економічні та професійні вимоги до його виробничої діяльності, визначено основні суперечності між вимогами сучасного виробництва та існуючою підготовкою молодшого спеціаліста. Ці суперечності пов'язані з інтегрованим характером сучасної професійної діяльності і предметним характером навчання, з його умінням застосовувати знання та уміння у розв'язанні виробничих завдань в умовах конкретних підприємств.

Обгрунтовано концептуальні підходи до розроблення теоретико-методологічних засад професійного навчання молодшого спеціаліста на основі пошуково-дослідницької діяльності за умови інтеграції навчання і виробництва, професійної підготовки майбутнього молодшого спеціаліста в системі вищих навчальних закладів спорідненого профілю. Досліджено поняття "інтеграція знань" як філософської, психолого-педагогічної категорія. Визначено основні форми інтеграції знань у професійній підготовці майбутнього молодшого спеціаліста виробництва з урахуванням його функціональних обов'язків у розв'язанні професійних завдань. Концепція професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю розроблена на основі положень щодо пошуково-дослідницької діяльності майбутнього фахівця в умовах інтеграції навчання і виробництва. Теоретично обґрунтовано доцільність здійснення професійної підготовки за модульними технологіями. Концепція передбачає обов'язкове засвоєння майбутнім фахівцем всіх модулів основної спеціальної дисципліни ("Технологія галузі") як складових професійної діяльності шляхом розв'язання навчально-виробничих задач, аналогічних реальним. Значну увагу приділено розробці форм контролю професійних знань і умінь майбутнього молодшого спеціаліста на прикладі використання тестових завдань інтегрованого типу. Визначені завдання передбачають обов'язкове розв'язання виробничих ситуацій, обгрунтування технологічних режимів та параметрів, вибору обладнання, способів виробництва продукції. Кожне завдання охоплює блок професійних завдань щодо завершеного виробництва певної групи продуктів відповідно до модулів основної фахової дисципліни ("Технологія галузі").

Розглянуто моделювання як метод дослідження системи підготовки молодшого спеціаліста. На основі аналізу професійної діяльності молодшого спеціаліста в умовах сучасного виробництва з урахуванням його функціональних обов'язків розроблено професійні моделі молодшого спеціаліста (загальну модель професійних умінь та модель професійної підготовки). Загальна модель професійної підготовки майбутнього молодшого спеціаліста передбачає, перш за все, наскрізну професіоналізацію навчання на основі його фундаменталізації та прогностичності. На основі аналізу професійної діяльності майбутнього фахівця здійснюється формування фундаментальних, загальнопрофесійних і спеціальних знань і вмінь, спрямованих на забезпечення виконання виробничих функцій молодшого спеціаліста (організаційно-управлінська, технологічна, технічна, контрольна, дослідницька та прогностична). Причому спеціальні професійні знання і вміння формуються в процесі вивчення спеціальних дисциплін.

У другому розділі - "Зміст професійного навчання молодшого спеціаліста" - висвітлено методологічні підходи до розроблення змісту професійної підготовки молодшого спеціаліста. Приділено значну увагу обгрунтуванню основних підходів до професіоналізації змісту навчання молодшого спеціаліста з метою формування його функціональних умінь.

Відповідно до системи професійних умінь молодшого спеціаліста побудовано зміст його професійного навчання. Змістові модулі розроблено з урахуванням основних виробничих функцій майбутнього фахівця. Запропоновано методику складання системи змістових модулів та системи блоків змістових модулів щодо формування професійного уміння, зокрема, і системи умінь в цілому. Доведено, що добір змісту професійного навчання повинен здійснюватися на основі комплексного використання системи змістових модулів.

Теоретично обґрунтовано основні форми моделювання змісту професійного навчання молодшого спеціаліста на основі розв'язання навчально-виробничих задач, розроблених з урахуванням реальних технологічних умов галузевих підприємств. Здійснено класифікацію таких задач з урахуванням виробничих функцій майбутнього фахівця з орієнтацією навчальної діяльності на кінцевий результат технологічного процесу або виробництва в цілому. Розглянуто основні принципи та методологічні підходи до розробки навчально-виробничих задач такого типу. Методики їх розв'язання на теоретичному і практичному етапах підготовки майбутнього молодшого спеціаліста розроблено з урахуванням його функціональних обов'язків стосовно посад на виробництві.

Розкрито принципи відбору і структурування змісту професійного навчання відповідно до системи функціональних професійних умінь фахівця та обґрунтування переліку відповідних навчальних дисциплін, що забезпечують цей зміст.

У третьому розділі - "Моделювання професійної компетентності молодшого спеціаліста" - викладено методологічні підходи до побудови моделей професійної компетентності молодшого спеціаліста.

Професійне навчання розглядається як процес, спрямований на підготовку, зорієнтовану на розвиток компетентності. Обгрунтовано основні принципи та критерії професійної компетентності фахівців по переробці сільськогосподарської сировини. Професійна компетентність молодшого спеціаліста розглянута як інтеграція навчання і виробництва на основі дослідно-пошукової діяльності майбутніх фахівців.

За допомогою блоків змістових модулів на основі структурного і функціонального аналізу досліджено змістове забезпечення професійних умінь молодшого спеціаліста, визначено узагальнюючі задачі його діяльності. На цій основі за схемою: узагальнююча задача -- модель -- посада виявлено загальні риси моделей професійної компетентності молодшого спеціаліста.

Досліджувалася можливість використання спроектованої системи умінь молодшого спеціаліста за допомогою узагальнюючих задач діяльності, розроблених до кожного професійного вміння зокрема і до системи професійних умінь взагалі, з урахуванням реальних функціональних обов'язків майбутнього фахівця. Викладено результати системних досліджень змістового забезпечення професійної підготовки молодшого спеціаліста на посадах:

майстра, керівника підприємства (фірми), техніка-технолога і техніка-лаборанта. Доведено, що професійна діяльність молодшого спеціаліста на посаді майстра, технолога потребує професійних знань та вмінь, організаційно-управлінської, технологічної, контрольної, прогностичної, дослідницької та технічної функцій. Функціональні обов'язки техніка-лаборанта потребують знань і вмінь контрольної та технічної функцій. На основі положень, сформульованих з урахуванням результатів цього вивчення, побудовано моделі професійної компетентності молодшого спеціаліста щодо розв'язання ним складних завдань сучасного виробництва.

У цьому розділі викладено дидактичні положення щодо розробки спеціальних ділових ігор, що відтворюють реальну професійну діяльність щодо завершеного виробництва певних видів продукції. Запропоновано конкретні методики моделювання професійної компетентності молодшого спеціаліста па посадах майстра, керівника підприємства (фірми), техніка-технолога, техніка-лаборанта. Викладено методику розв'язання в процесі гри складних виробничих завдань з комплексом аналізу виробничих ситуацій, ігровим проектуванням, виконанням дослідницьких завдань щодо визначення якості продукції, забезпечення її конкурентоспроможності. Розглянуто форми рольової участі провідних спеціалістів виробництва у проведенні ділових ігор, що моделюють професійну компетентність майбутніх фахівців.

Значну увага в дидактичному обгрунтуванні підготовки та проведення ділових ігор приділено врахуванню специфіки професійної діяльності молодшого спеціаліста в умовах різного типу підприємств, а також розробці відповідного методичного забезпечення навчально-виробничої діяльності студентів на кожному етапі гри (анкетування провідних спеціалістів і фахівців підприємств по переробці сільськогосподарської сировини, складання опорних конспектів, розробка тестових завдань щодо контролю знань і вмінь студентів, посадових рольових інструкцій учасників гри, викладачів, провідних спеціалістів підприємств галузі та ін.).

У четвертому розділі - "Професійне навчання молодшого спеціаліста в інтеграційному контексті" - викладено психолого-педагогічні основи професійного навчання, спрямованого на формування професійної компетентності. Проаналізовано основні дидактичні прийоми, спрямовані на формування професійної компетентності активізацію навчання та інтеграцію професійних знань, умінь і навичок, формування майбутнього молодшого спеціаліста як професіонала, здатного забезпечувати виробництво конкурентоздатної продукції. На основі врахування пошуково-дослідницької діяльності майбутнього фахівця в процесі його підготовки, сучасних і перспективних потреб у творчому застосуванні знань і умінь у розв'язанні реальних виробничих завдань конкретних підприємств визначено такі основні прийоми професійної підготовки: аналіз виробничих процесів, результатів професійної діяльності дільниці та виробництва в цілому; вивчення "негативних" результатів роботи методом спостереження або експерименту, обгрунтування способів розв'язання практичних технічних, технологічних, економічних задач; розроблення рекомендацій щодо упередження технологічних порушень у виробництві продукції, встановлення та аналізу причин вад і браку продукції та ін.; аналіз результатів існуючих наукових досліджень, галузевого досвіду; порівняльний аналіз положень, методик і пропозицій щодо вирішення тих чи інших виробничих ситуацій, завдань і проблем.

Запропоновано методику підготовки та проведення ділових ігор, що моделюють окремі компоненти професійної компетентності молодшого спеціаліста. Такі ігри передбачають аналіз комплексу виробничих ситуацій, ігрове проектування та розробку рекомендацій з вирішення конкретної виробничої проблеми на основі виконаного дослідницького завдання. Методика. підготовки і проведення цих ділових ігор передбачає моделювання певних виробничих функцій майбутнього фахівця різного типу підприємств агропромислового комплексу.

Розглянуто також основні форми організації професійного навчання молодшого спеціаліста на теоретичному і практичному етапах його підготовки, це, зокрема: виконання інтегрованих професійних завдань;

вирішення комплексу виробничих ситуацій; розроблення і впровадження в реальних виробничих умовах рекомендацій щодо розв'язання проблем і завдань конкретних підприємств галузі. Запропоновано відповідні методики виконання практичних, лабораторних, лабораторно-практичних занять в умовах конкретного виробництва з різними технічними та технологічними можливостями. Розроблено систему дослідницьких завдань, спрямованих на формування умінь порівняльного аналізу, узагальнення, прогнозування результатів професійної діяльності молодшого спеціаліста в умовах конкретних галузевих підприємств.

Розроблено методику виконання курсових робіт зі спеціальності як завершальну форму інтеграції знань і вмінь у контексті виконання майбутнім молодшим спеціалістом реальних типових і нетипових завдань сучасного виробництва. Проаналізовано можливі шляхи впровадження майбутнім фахівцем результатів курсового проектування в реальні виробничі умови підприємств агропромислового комплексу.

Викладено характер різних форм організації самостійної професійної діяльності майбутнього молодшого спеціаліста у процесі його підготовки.

У п'ятому розділі - "Дослідно-експериментальне дослідження професійного навчання молодшого спеціаліста" - викладено результати експериментального дослідження ефективності професійного навчання молодшого спеціаліста. Дослідно-експериментальна робота передбачала визначення ефективності методики навчання, що забезпечується відповідною системою знань і умінь у процесі професійної підготовки молодшого спеціаліста на основі інтеграції навчання і виробництва.