Теоретико–методологічні основи професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю

Формуючий експеримент передбачав оцінку та аналіз результатів навчальної діяльності студентів, їх підготовленість та уміння розв'язувати виробничі завдання. Експеримент здійснювався протягом 1995-1999 років. До експерименту було залучено 594 студенти (експериментальні групи - 310 осіб, контрольні групи - 284 особи).

Експериментальна робота здійснювалася у Вінницькому технікумі м'ясної та молочної промисловості та технікумах і коледжах переробних галузей Міністерства аграрної політики України протягом 1984-2001 рр.

Для експериментальної перевірки було розроблено комплекс навчально-програмних та методичних матеріалів, зокрема: навчальну програму з предмета "Технологія молока та молочних продуктів"; варіанти комплексних контрольних завдань зі спеціальності; варіанти контрольних робіт, професійних завдань, індивідуальних завдань для вхідного, поточного, підсумкового контролю;перелік професійних умінь молодшого спеціаліста та його змістове забезпечення; методичні посібники, рекомендації щодо виконання комплексних контрольних кваліфікаційних завдань, професійних завдань, навчальне - виробничих задач.

Головними критеріями ефективності професійного навчання молодшого спеціаліста в інтеграційному контексті були визначені: рівень засвоєння знань;рівень використання знань і умінь майбутнього молодшого спеціаліста у розв'язанні реальних виробничих завдань; рівень узагальненості, порівняння, аналізу професійних дій при вирішенні нетипових задач виробництва.

На різних етапах експерименту шляхом порівняння результатів виконання комплексних кваліфікаційних контрольних завдань та підсумкової успішності встановлювався рівень використання студентами знань та умінь. Комплексні контрольні кваліфікаційні завдання виконувалися в кінці кожного навчального року до переддипломної практики. Експериментальні зрізи проводилися після закінчення вивчення студентами III курсу основних спеціальних дисциплін (рівень засвоєння знань) і студентами IV курсу, через півроку після технологічної практики (рівень використання знань, рівень узагальненості, порівняння, аналізу професійних дій), як за традиційною технологією професійного навчання, так і за умови використання експериментальної системи форм і методів професійного навчання.

Результати дослідження свідчать, що традиційні форми та методи професійного навчання в основному забезпечують І-й рівень засвоєння - 55,6% (контрольні групи), 63,9% (експериментальні групи). На цьому рівні характер відповідей студентів загальним (без належного обґрунтування технологічних процесів, режимів виробництва, цілей і мотивів навчальної діяльності щодо вибору того чи іншого способу виробництва продукції, тієї чи іншої техніки та технології). Студенти не володіють уміннями щодо встановлення причин технологічних порушень, вад продукції, розроблення відповідних рекомендацій. Отже, професійна підготовка, яка базується лише на використанні традиційних методик, не забезпечує формування у студентів інтегрованих професійних умінь, потрібних майбутньому молодшому спеціалісту для вирішення складних задач сучасного виробництва.

Досліджувалася також запропонована нами експериментальна методика професійного навчання молодшого спеціаліста, що охоплює: систему навчально-виробничих задач, розроблену з урахуванням реальних функціональних обов'язків майбутнього молодшого спеціаліста; інтегровані професійні завдання щодо обґрунтування технологічних режимів виробництва та зберігання продукції, встановлення можливих причин її вад, здійснення заходів щодо їх запобігання; ділові ігри з моделюванням комплексу виробничих ситуацій; дослідницько-пошукові завдання, які передбачають розроблення рекомендацій щодо вирішення конкретних виробничих проблем; систему тестових інтегрованих завдань. Узагальнені результати другого етапу оцінювання засвоєних студентами професійних знань і вмінь.

Студенти експериментальних груп володіють умінням інтегрувати професійні знання та вміння, що потрібні для розв'язання конкретних виробничих задач. Ш-й рівень засвоєння професійних знань і вмінь було виявлено у 58,1% студентів. Результати експериментальних досліджень засвідчили, що більшість студентів контрольних груп, професійна підготовка яких здійснювалася на основі традиційних форм і методів навчання, опанували лише 1-й рівень засвоєння професійних знань і вмінь.

Здійснений порівняльний аналіз отриманих результатів дав змогу виявити, що в процесі професійного навчання на основі застосування експериментальної системи форм і методів різко зросла кількість студентів, здатних вирішувати нетипові виробничі проблеми та задачі.

Як видно з наведених у таблиці 2 даних, до IV рівня засвоєння професійних знань і умінь віднесено 16,8% студентів експериментальних груп, відповідний рівень у студентів контрольних груп склав лише 2,1%. Студенти експериментальних груп у процесі вирішення конкретних виробничих завдань аналізували, узагальнювали та прогнозували результати професійної діяльності стосовно функціональних обов'язків посад молодшого спеціаліста на виробництві. Студенти контрольних груп таких вмінь не виявили.

Комплексний кваліфікаційний контроль проводився через півроку після технологічної практики. Він передбачав виконання студентами складних навчально-виробничих задач стосовно функціональних обов'язків молодшого спеціаліста на виробництві. Як показали результати експериментальної перевірки запропонованих методик, професійне навчання молодшого спеціаліста з урахуванням його майбутньої виробничої діяльності, в контексті інтеграції навчання та виробництва, забезпечує ефективне формування професійних знань і вмінь.

Досліджувалися рівні використання професійних знань і вмінь у процесі їх інтеграції в спеціальні знання та уміння, що потрібні для вирішення конкретних виробничих проблем і задач. Визначено критерії встановлення рівнів використання одиниць знань, зокрема:

1-й рівень - використання професійних умінь на рівні вирішення окремих структурних елементів типової виробничої задачі;

2-й рівень - використання професійних умінь на рівні повного вирішення типової виробничої задачі;

3-й рівень - використання професійних умінь на рівні застосування у вирішенні нетипових виробничих завдань;

4-й рівень - використання знань у самостійному конструюванні нових шляхів вирішення нетипових конкретних виробничих задач на рівні пошукової діяльності.

Вивчалися також можливості використання професійних умінь майбутнього молодшого спеціаліста в процесі вирішення реальних професійних ситуацій, технологічних задач та виробничих завдань щодо його конкретних функціональних обов'язків. У процесі експерименту враховувалися також професійні особливості галузевих напрямів і специфіки виробничої діяльності підприємств у сучасних ринкових умовах. Особлива увага була приділена формуванню творчих професійних умінь майбутнього молодшого спеціаліста щодо пошуку нестандартних рішень професійних завдань. Дослідження рівнів використання професійних знань і умінь, інтеграції спеціальних знань та умінь у процесі вирішення типових і нетипових виробничих завдань було показником ефективності запропонованої системи продуктивних форм і методів навчання.

Як свідчать результати дослідження, студенти контрольних груп показали в переважній більшості 1-й рівень використання професійних умінь. У кількісному відношенні він склав 78%. Цей показник в експериментальних групах становив 13%. Результати дослідження свідчать, що ІІІ-й рівень використання професійних умінь найбільше виражений в експериментальних групах, у кількісному відношенні він склав 58%, у той час, як у контрольних групах цей показник становив 3%. Відповідно IV рівень у контрольних групах склав 2%, а в експериментальних групах - 16%.

Проведене дослідження свідчить, що професійне навчання майбутнього молодшого спеціаліста з використанням інтегративних форм і методів навчання забезпечує ефективне використання професійних умінь у розв'язанні конкретних виробничих завдань. Навчальні дії студентів при цьому характеризуються творчим самостійним пошуком оптимальних рішень типових і нетипових професійних ситуацій.

Таким чином, технологія професійного навчання, розроблена за модульним підходом на основі пошуково-дослідницької діяльності, яка відображає реальні умови професійної діяльності молодшого спеціаліста, з формуванням інтегрованих професійних знань і умінь порівняно з традиційними формами і методами навчання, більш ефективно формує творчі професійні уміння розв'язання конкретних виробничих завдань.

Це дозволяє зробити висновок, що мета дослідження досягнута, основні завдання розв'язані, загальні і часткові гіпотези підтверджені в ході дослідження. Узагальнені результати наукового пошуку дали змогу сформулювати загальні висновки.

Висновки

1. Стратегічні соціально-економічні завдання розвитку нашої держави об'єктивно зумовили суттєві зміни у всіх економічних секторах. Змінюються характер професійної діяльності, її технічна база та організаційні форми, а також її структура, умови і вимоги до підготовки майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва.

Переробні галузі агропромислового сектора економіки потребують висококваліфікованих фахівців, які можуть визначати та прогнозувати місце продукції в структурі ринку. Молодший спеціаліст в умовах сучасного виробництва -- це творча особистість з високим рівнем професійної компетентності, фахівець, який здатний забезпечувати виробництво конкурентоспроможної продукції для будь-якого типу підприємств різних форм власності. Тому ефективне розв'язання проблеми компетентності фахівців виробництва потребує створення на основі соціально-економічних і професійних вимог відповідних методик підготовки до розв'язання майбутнім фахівцем складних завдань сучасного виробництва.

На основі здійсненого аналізу соціально-економічних та професійних вимог до молодшого спеціаліста теоретично обґрунтовано положення щодо оновлення його підготовки з метою розв'язання суперечностей між існуючою підготовкою та потребами сучасного виробництва.

2. Концептуальною основою теоретико-методологічних засад професійного навчання є інтеграція навчання і виробничої діяльності майбутнього молодшого спеціаліста. Діяльнісний підхід до підготовки молодшого спеціаліста в умовах інтегрованої системи вищих навчальних закладів спорідненого профілю передбачає розробку відповідного змісту професійного навчання, його коригування в інтегрованій системі ступеневої професійної освіти, розробку відповідних інтегрованих планів, навчальних програм та методик професійної підготовки майбутніх фахівців виробництва. Провідна концептуальна ідея ґрунтується на інтеграції навчання і практичної діяльності молодшого спеціаліста на основі пошукове - дослідницької діяльності за умови: професійної підготовки в умовах ступеневої освіти у вищих навчальних закладах спорідненого профілю; інтеграції професійних знань і умінь у системі навчальних дисциплін; моделювання професійної діяльності і компетентності молодшого спеціаліста. Здійснивши соціально-економічний аналіз виробництва, визначивши мету професійного навчання молодшого спеціаліста, доцільно розробити систему його професійних умінь. На основі цієї системи побудувати відповідний зміст професійного навчання, розробити засоби його реалізації за допомогою навчально-виробничих задач, що моделюють типові і нетипові професійні проблеми та ситуації. З урахуванням результатів функціонального аналізу змістового забезпечення професійного навчання молодшого спеціаліста стосовно його посад на виробництві слід розробити узагальнюючі задачі його діяльності та побудувати відповідні моделі професійної компетентності, визначити форми їх реалізації у навчальному процесі.

На основі інтеграції навчання і виробництва, з урахуванням філософських та психолого-педагогічних закономірностей формування професійних знань, положень сучасних концепцій навчання, діяльнісного підходу та ідей проблемного навчання з використанням розроблених нами форм, методів та прийомів інтеграції навчання і практичної діяльності молодшого спеціаліста розробляється відповідна навчально-програмна документація, спрямована на формування функціональних інтегрованих професійних знань та умінь молодшого спеціаліста на всіх етапах його підготовки.

Обгрунтування теоретико-методологічних засад професійного навчання молодшого спеціаліста має передбачати інтеграцію знань на основі таких принципів: інтегрування різних знань і умінь у межах системи навчальних дисциплін; врахування інтегрованого характеру майбутньої виробничої діяльності молодшого спеціаліста; проектування системи знань і вмінь з урахуванням особливостей їх застосування в процесі розв'язання виробничих завдань професійної діяльності; наступності у змісті професійного навчання молодшого спеціаліста у вищих навчальних закладах спорідненого профілю різних рівнів акредитації.

Загальна модель професійних вмінь молодшого спеціаліста передбачає: уміння визначати та прогнозувати конкурентоздатний асортимент продукції; упроваджувати сучасну техніку та технологію; застосовувати в комплексі технічні, технологічні та економічні знання і вміння при розв'язанні конкретних виробничих проблем; аналізувати, узагальнювати та прогнозувати результати професійної діяльності; визначати чинники якості продукції, виявляти й упереджувати вади і брак продукції.

Модель професійної підготовки молодшого спеціаліста - це відкрита динамічна інтеграційна цілісність, яка на основі пошуково-дослідницької діяльності передбачає змінність професійно-кваліфікаційної структури й відповідних науково обгрунтованих дидактичних комплексів. Основним методологічним аспектом відкритої моделі професійної підготовки молодшого спеціаліста є інтеграція навчання і виробництва на основі професійно спрямованого змісту навчання з формуванням відповідної системи функціональних професійних умінь.

3. Професійне навчання молодшого спеціаліста у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації є підсистемою загальної системи його підготовки, якій притаманні всі ознаки, властивості та принципи, характерні для систем. Забезпечення ефективності навчання молодшого спеціаліста передбачає дотримання таких основних системних принципів: єдність та наступність; неперервність і різноманітність; інтегративність навчання та виробництва; системна орієнтація на кінцеві результати функціонування системи; моделювання; цілісність і цілеспрямованість; прогностичність, гнучкість, поєднання стандартизації і врахування професійної специфіки з кожного галузевого напряму підготовки майбутніх фахівців, у розробці навчально-програмної документації.

Підготовка молодшого спеціаліста за умови інтеграції навчання й виробництва передбачає дотримання принципів діяльнісного підходу в системі ступеневої неперервної професійної підготовки. Ознаками такого навчання є: наскрізність професійної підготовки; високий ступінь мотивації навчання на кінцевий результат професійної діяльності; гнучке управління навчально-пізнавальною діяльністю; фундаментальна та професійна спрямованість теоретичної й практичної підготовки фахівців; глибока наукова, технічна та технологічна обгрунтованість навчального матеріалу; відображення у навчальному процесі професійної діяльності молодшого спеціаліста його професійної компетентності; використання дослідницьких завдань як засобу моделювання професійної діяльності; використання ділових ігор, що моделюють професійну компетентність; професійна відповідальність за кінцевий результат праці в умовах виробництва; професійна самостійність при розв'язанні виробничих завдань.

Професійне навчання молодшого спеціаліста доцільно здійснювати на основі модульного підходу. Кожен модуль повинен забезпечуватися системою навчально-виробничих задач, пакетом індивідуальних професійних завдань, технологічними схемами та діаграмами, пакетом виробничих ситуацій, таблицями вад продукції, конкретними методиками вивчення певної групи продуктів. Структурування змісту навчального матеріалу має здійснюватися за умови, що модуль є професійно спрямованим блоком навчальної інформації стосовно завершеної технології виробництва певних видів продукції. Після вивчення кожного модуля здійснюється контроль знань шляхом розв'язання складних навчально-виробничих задач та виконання тестових професійних завдань, які пов'язані з комплексним застосуванням професійних знань, умінь і навичок навчальних дисциплін спеціального блоку.

4. Основою побудови змісту професійної підготовки молодшого спеціаліста є система професійних умінь, яка розроблена з урахуванням професійної діяльності молодшого спеціаліста в умовах конкретного виробництва. Обов'язковим є дотримання принципів фундаментальності, науковості і прогностичності. Прогностичний характер змісту навчання потребує врахування в навчальній інформації сучасних тенденцій розвитку галузі: освоєння сучасної техніки та технології, нових форм та методів господарювання підприємств галузі. Спираючись на науковість та фундаментальність, можна виділити такі основні принципи структурування змісту професійного навчання молодшого спеціаліста: системний підхід до змісту навчання; врахування особливостей професійної діяльності; визначення засобів реалізації змісту навчання з врахування виробничих посад фахівця; функціональна повнота, мінімізація і оптимізація компонентів освіти; диференціація і інтеграція; наступність змісту навчання.

Одиницею змісту професійного навчання є змістовий модуль, який розглядається як система понять у вигляді сукупності системи знань. Аналіз виробничих функцій молодшого спеціаліста з розробленням змістових модулів та блоків змістових модулів дає змогу виявити функціональні зв'язки у системі його підготовки, прогнозувати процес формування інтегрованих професійних знань і вмінь відповідно до тих чи інших виробничих функцій. Зміст професійного навчання забезпечується системою змістових модулів та системою блоків змістових модулів, які розробляються відповідно до системи професійних умінь та виробничих функцій молодшого спеціаліста. Основним засобом його моделювання є розв'язання навчально-виробничих задач, що відтворюють реальні виробничі умови. Дослідницькі завдання є завершальним етапом моделювання професійної діяльності молодшого спеціаліста. Їх послідовне виконання сприяє системному формуванню інтегрованих професійних знань і умінь.

Структурний та функціональний аналіз системи блоків змістових модулів дає можливість визначити навчальні дисципліни, що забезпечують зміст професійного навчання молодшого спеціаліста. Розроблення навчально-програмної документації здійснюється за такими етапами: визначення практичних завдань майбутньої професійної діяльності відповідно до виробничих функцій; визначення професійних умінь молодшого спеціаліста; конструювання професійно спрямованого змісту навчання; обґрунтування переліку навчальних дисциплін, спрямованих на системи професійних умінь; розроблення навчальних планів і програм.

5. Підготовка молодшого спеціаліста сільськогосподарського виробництва передбачає формування його професійної компетентності. Професійна компетентність включає такі компоненти: виконання індивідуальних та суміжних професійних обов'язків; здатність знаходити рішення в нетипових виробничих ситуаціях та брати відповідальність за результати професійної діяльності, готовність застосовувати знання і вміння в різних виробничих умовах будь-якого типу галузевих підприємств. Найбільш характерними особливостями організації професійного навчання молодшого спеціаліста, спрямованого на компетентність, є: формування його відносно інтеграції з реальним виробництвом, підвищення ролі підприємств у процесі підготовки кадрів; гнучкість професійної підготовки; розробка моделей професійної компетентності молодшого спеціаліста стосовно його посад на виробництві; формування професійних знань і умінь щодо розв'язання виробничих завдань та самостійність у виборі професійних рішень і пропозицій.

Основні етапи дослідження системи підготовки молодшого спеціаліста щодо його компетентності пов'язані з алгоритмізацією та визначенням механізмів реалізації цієї системи з урахуванням функціональних обов'язків молодшого спеціаліста на виробництві. Узагальнюючі завдання діяльності молодшого спеціаліста визначаються на основі функціонального аналізу змістового забезпечення професійного навчання за допомогою блоків змістових модулів. Такі дослідження доцільно проводити з обов'язковим врахуванням виробничих функцій молодшого спеціаліста й переліку професійних робіт за схемою: узагальнюючі завдання - модель - посада. Основними формами моделювання професійної компетентності молодшого спеціаліста є застосування в навчальному процесі спеціально розроблених ділових ігор, які грунтуються на аналізі та розв'язанні реальних проблем конкретних підприємств галузі. Такі ігри пов'язані з розробкою виробничих завдань, з комплексом аналізу виробничих ситуацій, ігровим проектуванням, виконанням дослідницьких завдань щодо визначення якості продукції, встановлення її вад та способів їх упередження та усунення. Важливим у проведенні таких ігор є визначення специфічних ролей провідних спеціалістів виробництва.

Чітке визначення рівнів професійної компетентності молодшого спеціаліста у процесі його підготовки дозволяє значно підвищити економічну ефективність професійної діяльності в конкретних умовах галузевих підприємств.

6. Професійна підготовка молодшого спеціаліста пов'язана з формуванням системи функціональних умінь з урахуванням виробничої специфіки. Основою у виборі відповідних форм, методів і прийомів є пошуково-дослідницька діяльність, яка передбачає: аналіз конкретних виробничих ситуацій та завдань; дослідження якості галузевої продукції, виявлення її вад та браку; розроблення рекомендацій щодо підвищення якості продукції. Дослідницький пошук у професійному навчанні передбачає виконання системи інтегрованих професійних завдань; вирішення комплексу реальних виробничих ситуацій; розроблення рекомендацій щодо розв'язання професійних проблем підприємств галузі та впровадження їх у реальне виробництво.

7. Професійна практична підготовка майбутнього молодшого спеціаліста передбачає формування професійних умінь стосовно виконання виробничих функцій. Підготовка та проведення практичних, лабораторних та лабораторно-практичних занять має враховувати конкретну професійну діяльність молодшого спеціаліста на відповідних посадах. Практична підготовка в конкретних виробничих умовах забезпечує цілісне формування умінь щодо впровадження та використання сучасної техніки та технології, нових видів продукції, сприяє формуванню професійної відповідальності за кінцевий результат праці, адаптації майбутнього молодшого спеціаліста до реальних виробничих умов. Проведення лабораторних, практичних та лабораторно-практичних занять в умовах підприємств з різними технологічними і технічними можливостями, з виконанням комплексу дослідницьких завдань, сприяє формуванню професійних умінь аналізу, узагальнення та прогнозування результатів професійної діяльності. Заняття такого типу спрямовуються на моделювання професійної компетентності молодшого спеціаліста стосовно його практичної діяльності на конкретному виробництві. Виконання курсових робіт дослідницького напряму з апробацією та впровадженням у виробництво результатів досліджень є завершальною формою моделювання узагальнюючих завдань діяльності, компетентності молодшого спеціаліста стосовно його реальних виробничих функцій.

8. Результати ескпериментального дослідження довели, що технологія професійного навчання, розроблена на основі інтеграції професійних знань і умінь порівняно з традиційними формами і методами навчання більш ефективно формує творчі професійні уміння майбутнього молодшого спеціаліста щодо розв'язання конкретних виробничих проблем і ситуацій.

Експериментальні методики професійного навчання на основі дослідницького пошуку порівняно з традиційними формами та методами забезпечують значно вищий рівень узагальненості та аналізу професійних дій у процесі розв'язання складних виробничих завдань, створюють умови для формування професійної відповідальності за кінцевий результат праці. Це, в свою чергу, сприяє забезпеченню високого рівня використання майбутнім молодшим спеціалістом професійних знань і вмінь у розв'язанні проблем і завдань сучасного виробництва.

Основні висновки і положення дослідження можуть бути використані з метою реалізації Національної доктрини розвитку освіти. Закону України "Про вищу освіту", зокрема, щодо неперервності професійної освіти сільськогосподарського профілю, науково-методичного забезпечення розробки стандартів вищої освіти, підготовки відповідної навчально-методичної документації для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. У зв'язку з цим вважаємо за можливе запропонувати деякі рекомендації науково-методичним центрам Міністерства аграрної політики та Міністерства освіти і науки України, зокрема, передбачити:

* аналіз професійної діяльності майбутніх фахівців з побудовою відповідних професійних моделей та моделей їх компетентності, використання систем дослідницьких професійних завдань, навчально-виробничих задач, тестових професійних завдань та спеціальних ділових ігор, що моделюють професійну компетентність фахівців, а також розробку методик інтеграції навчання і виробництва на теоретичному і практичному етапах підготовки молодшого спеціаліста;

* наскрізне виконання під час практичного навчання та виробничої практики індивідуальних професійних завдань дослідницького типу з подальшою конкретизацією в умовах підприємств, з використанням результатів досліджень у курсовому проектуванні, з подальшим їх впровадженням на підприємствах переробних галузей агропромислового комплексу;

* вважати пріоритетом професійно спрямований дослідницький напрям у підготовці майбутніх фахівців виробництва.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю. На наш погляд, до перспективних напрямів подальших наукових пошуків цієї важливої і багатоаспектної проблеми можна віднести: теоретичні і методичні засади змісту підготовки майбутнього фахівця сільськогосподарського профілю за інтегрованими групами професій; наступність у професійній підготовці фахівців для переробних галузей агропромислового комплексу у професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-ІІ та III-IV рівнів акредитації; теоретичне обгрунтування професійно-кваліфікаційної структури підготовки фахівців для різних галузей сільськогосподарського виробництва з урахуванням вітчизняного, світового досвіду та динаміки змін на ринку праці; порівняльно-педагогічне вивчення зарубіжного досвіду підготовки виробничого персоналу для підприємств сільськогосподарського профілю.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

Монографія:

1. Лозовецька В.Т. Теорія і практика професійного навчання молодшого спеціаліста (на матеріалах вищих навчальних закладів І, II рівнів акредитації переробних галузей сільськогосподарського виробництва): Монографія/За ред. А.І. Дьоміна. - Вінниця: Логос, 2001. - 447с.

Навчальні посібники:

2. Лозовецька В.Т. Методологічні підходи до розробки навчально-виробничих задач як засобу моделювання виробничої діяльності молодшого спеціаліста переробних галузей АПК: Навч. посібник. -Вінниця: Логос, 2001. -8с.

3. Лозовецька В.Т. Навчально-виробничі задачі, що моделюють основні професійні функції майбутнього молодшого спеціаліста сільськогосподарського виробництва: Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -10с.

4. Лозовецька В.Т. Узагальнюючі задачі виробничої діяльності молодшого спеціаліста на посаді майстра, керівника малого підприємства, фірми: Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -12с..

5. Лозовецька В.Т. Узагальнюючі задачі виробничої діяльності молодшого спеціаліста на посаді техніка-технолога, техніка-лаборанта: Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -9с.

6. Лозовецька В.Т. Методика проведення інтегрованих лабораторних занять при вивченні спеціальних дисциплін: Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -11с.

7. Лозовецька В.Т. Розробка інтегрованих практичних занять в процесі підготовки молодшого спеціаліста при вивченні спеціальних дисциплін: Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -11с.

8. Лозовецька В.Т. Методика проведення інтегрованих лабораторно-практичних занять в процесі практичної підготовки молодшого спеціаліста при вивченні спеціальних дисциплін: Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -7с.

9. Лозовецька В.Т. Підготовка ділових ігор інтегрованого типу при підготовці молодшого спеціаліста в процесі вивчення спеціальних дисциплін: Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -15с.

10. Лозовецька В.Т. Ділова гра інтегрованого типу на тему: "Розробка технічних та технологічних рішень виробництва сиру кисломолочного за різних виробничих умов": Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -18с.

11. Лозовецька В.Т. Ділова гра інтегрованого типу на тему: "Оцінка якості сиру" (спеціальність "Виробництво молочних продуктів"): Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -7с.

12. Лозовецька В.Т. Курсове проектування на основі реальних потреб конкретних галузевих підприємств: Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. - 6с. -0,38 авт.арк.

13. Лозовецька В.Т. Методика використання інтегрованих тестових завдань в процесі професійного навчання молодшого спеціаліста: Навч. посібник. - Вінниця: Логос, 2001. -11с.

14. Лозовецька В.Т. Підходи до розробки навчально-програмної документації по підготовці молодшого спеціаліста переробних галузей сільськогосподарського виробництва: Навч. посібник. -Вінниця: Логос, 2001. -7с.

15. Лозовецька В.Т. Ділова гра інтегрованого типу на тему: "Розробка рекомендацій щодо покращення якості масла для виробничих умов приватного малого молокопереробного підприємства": Навч. посібник - Вінниця: Логос, 2001. -5с.

Навчальні плани, навчальні програми, методичні рекомендації, освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми:

16. Лозовецька В.Т., Гайдайчук П.П., Четверик В.В. Робочий навчальний план (спеціальність 5.091721 "Виробництво молочних продуктів"). - Вінниця: ВТММП, 1998. - 3с.

17. Лозовецька В.Т., Гайдайчук П.П., Четверик В.В. Робочий навчальний план (спеціальність 5.091721 "Виробництво молочних продуктів"). - Вінниця: ВТММП, 1999. - 3с.

18. Лозовецька В.Т., Гайдайчук П.П., Четверик В.В. Робочий навчальний план (спеціальність 5.091721 "Виробництво молочних продуктів"), - Вінниця: ВТММП, 2000. - 3с.

19. Лозовецька В.Т. Программа по предмету "Технология молока и молочных продуктов" -специальность 2710 "Технология молока и молочных продуктов"). -Винница: ВТММП, 1991. -30с. -1,8 авт.арк.

20. Лозовецька В.Т. Программа по предмету "Биохимия молока и молочных продуктов" -специальность 2710 "Технология молока й молочных продуктов"). -Винница, ВТММП, 1991. - 13с.

21. Лозовецька В.Т. Програма з предмета "Технологія молока та молочних продуктів" для вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів з спеціальності 5.09170901 "Технологія молока і молочних продуктів".- Немішаєво: НМЦ по підготовці молодших спеціалістів Міністерства сільського господарства і продовольства України, 1997. - 16с.

22. Лозовецька В.Т. Програма з предмета "Біохімія молока та молочних продуктів" для вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів з спеціальності 5.09170901 "Технологія молока і молочних продуктів". -- Немішаєво: НМЦ по підготовці молодших спеціалістів Міністерства сільського господарства і продовольства України, 1997. - 8с.

23. Лозовецька В.Т. Навчальні завдання та методичні вказівки з предмета "Технологія молока та молочних продуктів" для студентів-заочників вищих навчальних закладів 1 та II рівнів акредитації з спеціальності 5.01721 "Виробництво молочних продуктів". - Немішаєво: НМЦ по підготовці молодших спеціалістів Міністерства агропромислового комплексу України, 1999. - 89с.

24. Лозовецька В.Т. Внедрение злементов научных исследований в организацию работы средних специальных учебных заведений: Методические рекомендации. - Немешаево: Уч.-метод.каб. по ССО, - 1989. -34с.

25. Лозовецька В.Т. Збірник наукових праць. -- Вінниця: Логос, 2001. -44с.

26. Гайдайчук П.П., Гурський П.В., Лозовецька В.Т., Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю "Технологія молока і молочних продуктів". - К.: Міністерство сільського господарства і продовольства України, 1999. - 44с.

27. Лозовецька В.Т., Дідковський А.Й., Штика Л.І., Маліборська Р.І. Освітньо-кваліфікаційна характеристика молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.091721 "Виробництво молочних продуктів" напряму підготовки 0917"Харчова технологія та інженерія". - К.: Міністерство освіти і науки України, 2001. - 40с.

28. Лозовецька В.Т., Дідковський А.Й., Штика Л.І., Маліборська Р.І. Освітньо-професійна програма молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.091721 "Виробництво молочних продуктів" напряму підготовки 0917"Харчова технологія та інженерія". - К.: Міністерство освіти і науки України, 2001. -93с.

Статті у наукових і науково - методичних виданнях:

29. Лозовецька В.Т. Аналіз виробничої діяльності при розробці змісту професійної підготовки молодшого спеціаліста переробних галузей АПК // Педагогічна наука та мистецтвознавство на межі століть: 3б. наук. праць / За ред. Г.Є.Гребенюка. - Харків: Каравела, 1999. - с.139-144.

30. Лозовецька В.Т. Аналіз виробничої діяльності при розробці моделі професійної підготовки молодшого спеціаліста переробних галузей АПК // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2000.- Вип.24. -с.327-332.

31. Лозовецька В.Т. Блоки змістовних модулів як відкрита модель формування системи інтегрованих професійних знань молодшого спеціаліста // Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблем соціальної педагогіки: 3б. наук. праць. - Харків, 1999. - с.108-114.

32. Лозовецька В.Т. Дослідницькі завдання як системоутворюючий фактор при формуванні цілісної системи професійної підготовки молодшого спеціаліста // Науковий вісник Чернівецького університету.-2000.- Вип. 99: Педагогіка та психологія. - с.92-96.

33. Лозовецька В.Т. Експериментальна методика вирішення складних навчально-виробничих задач в процесі професійної підготовки молодшого спеціаліста // 3б. наук. праць Херсонського держ.пед.ун-ту: Педагогічні науки. - Херсон: Атлант, 1999. - Вип. 8. -с.187-194.

34. Лозовецька В.Т. Зміст підготовки молодшого спеціаліста - як інтегрована система професійних умінь // Професійна підготовка бакалаврів у закладах ІІ рівня акредитації: Організаційне і науково-методичне забезпечення: 3б. наук. праць. -- Харків: Каравела, 2000. -с.100-109.

35. Лозовецька В.Т. Інтеграція змісту професійної підготовки молодшого спеціаліста переробних галузей АПК // Наукові записки Вінницького держ.пед.ун-ту ім. М.Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - 2000. -№ 2. -с.102-105. -0,2 авт.арк.

36. Лозовецька В.Т. Інтеграція професійних знань у процесі навчання студентів // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2000. - № 1.-с.115-120.

37. Лозовецька В.Т. Курсова робота дослідницького напряму як завершальна форма інтеграції професійних знань молодшого спеціаліста переробних галузей АПК // Наукові записки Кіровоградського держ.пед.ун-ту ім. В.Винниченка. Серія: Педагогічні науки. - 2000. - Вип.28. -с.124-126.

38. Лозовецька В.Т. Методологічні підходи до вибору типів і форм навчання при підготовці молодшого спеціаліста // Проблеми загальної і професійної педагогіки: 3б. наук. праць. - Харків: Каравела, 2000. -с.161-169.

39. Лозовецька В.Т. Методологічні підходи до розробки загальної моделі професійної підготовки молодшого спеціаліста переробних галузей АПК // Наука і сучасність: 3б. наук. праць. -К.: НПУім. М. Драгоманова, 1999. -с.91-99.

40. Лозовецька В.Т. Методика підготовки і проведення ділової гри інтегрованого типу // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2000. - Вип.78: Педагогіка і психологія. -с.62-71.

41. Лозовецька В.Т. Методика проведення лабораторного заняття інтегрованого типу при підготовці молодшого спеціаліста // Теорія і практика педагогічного процесу: 3б.наук.праць. -Харків: Каравела, 2000. -с.66-73. 42. Лозовецька В.Т. Моделювання виробничої діяльності молодшого спеціаліста // Проблеми розробки та упровадження модульної системи професійного навчання: 3б. наук. праць. - Харків: Каравела, 1999. -с.218-226.

43. Лозовецька В.Т. Навчально-виробничі завдання як інтегруючий фактор у формуванні професійних знань молодшого спеціаліста // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - 2000. - № 9. - с.22-25.

44. Лозовецька В.Т. Професіоналізація змісту навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського виробництва в ринкових умовах // Оновлення змісту форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського держ. гуманітарного ун-ту: у 3-х Ч. - Рівне: РЛГУ, 2000. -Ч ІІІ. -Шляхи удосконалення пед. професіоналізму у майбутніх учителів. - С.261-265.

45. Лозовецька В.Т. Психолого-педагогічні умови формування сучасного типу мислення молодшого спеціаліста // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - 2000. - Вип. 3. - с.142-147.

46. Лозовецька В.Т. Особливості навчально-пізнавальної мотивації в професійному навчанні молодшого спеціаліста // Теорія і практика формування професійної компетентності суб'єктів педагогічного процесу. Зб. наук. праць. - Харків: Каравела, 2000. - с.92-98.

47. Лозовецька В.Т. Основні форми самостійної професійної діяльності молодшого спеціаліста в процесі його підготовки // Наука і сучасність: 36. наук. праць. - К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2000. - т. XXII. - Вип.2. - С.93-99.

48. Лозовецька В.Т. Формування молодшого спеціаліста АПК як творчої особистості суспільства// Соціалізація особистості: 36. наук. праць. -К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1999. - с.197-205.

49. Лозовецька В.Т. Формування професійно-спрямованих мотивів навчання у молодшого спеціаліста виробництва // Соціалізація особистості: 36. наук. праць. -К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. - с.241-252.

Размещено на Allbest.ru