Методика проведення заняття з теми "Технологія обробітку ґрунту" навчального предмету "Агротехнології" у професійно-технічних навчальних закладах

Обробіток чорноземних ґрунтів зони Лісостепу має свої особливості. Рекомендований прийом обробітку ґрунту - зяблева оранка. Як правило, навесні такі ґрунти дозрівають повільно, що затягує строки їх підготовки і садіння картоплі. Крім того, обробіток "неспілого" ґрунту призводить до різкого погіршення його фізичних властивостей, утворення брил і грудок, що унеможливлює застосування спеціальної техніки при збиранні. Щоб уникнути цього, за умов господарювання на чорноземних ґрунтах Лісостепу всі операції з внесення добрив і підготовки ґрунту потрібно проводити з осені. У цій зоні особливо велике значення має нагромадження та збереження вологи в ґрунті, тому зяблева оранка є обов'язковим агротехнічним прийомом. На таких ґрунтах нарізання гребенів проводять восени.

На Поліссі оброблені восени дерново-підзолисті ґрунти часто запливають. При внесенні восени гною або компостів на запливаючих ґрунтах його звичайно придисковують. Якщо восени гній не вносили, часто обмежуються дворазовим лущенням і переносять дальший обробіток ґрунту на весну.

Оскільки ґрунти у Лісостеповій і Степовій зонах мають більш важкий механічний склад і навесні досягають фізичної спілості повільно, а весняна оранка їх здебільшого спричинює утворення брил, її тут не проводять.

Рис. 1. Плуг з передплужниками

2. Оpганiзацiя оpанки, способи оpанки та pуху агpегатiв.

В Україні застосовують два основних способи оранки: гладку і загінну. Гладка - це така оранка, після якої на полі не залишається ні звальних гребнів, ні роз'ємних борозен. Для такої оранки потрібні оборотні плуги (ПОН-5-40; ППО-4-40; ППО-5-40; ППО-7-40; "Варі-Діамант-160"; ППО-8-40; ПО-4-40), кожний з двома корпусами та передплужниками (правим і лівим), які відвалюють скибу праворуч і ліворуч; звичайні ж плуги відвалюють скибу тільки в правий бік. Гладку оранку використовують насамперед на схилах, зокрема на крутих схилах передгірних районів Карпат і Криму, де інший спосіб оранки неможливий, оскільки скибу можна обертати лише в один бік - донизу. Щоб не доводилось робити поворотів, що дуже важко здійснити на схилах, для оранки слід використовувати трактори з двостороннім ходом. Оранка оборотними плугами проводиться човниковим способом, а звичайними плугами - загінним або петлевим. Загінна оранка - це основний, найбільш поширений спосіб оранки. Кожне поле попередньо розбивають на загінки, ширина яких залежить від його довжини (чим більша довжина поля, тим ширша загінка), потужності трактора і ширини захвату плуга (табл. 1).

Таблиця 1. Ширина загінок при оранці залежно від довжини поля

Довжина поля, м	Ширина загінки для агрегатів з тракторами, м
	К-701	Т-150; Т-150К; Т-4А; ХТЗ-170; ХТЗ-121	ДТ-75 МВ; ДТ-75 В	МТЗ-80 МТЗ-82
300-400	-	60-70	55-60	31-40
401-500	-	71-80	61-70	41-44
501-700	106-118	81-90	71-80	45-54
701-1000	119-130	91-100	81-90	55-62
1001-1500	131-145	101-119	91-109	63-73
Понад 1500	146-160	120-135	110-120	74-88

При збільшенні довжини загінки менше витрачається часу на холості проходи агрегата на поворотах, але одночасно ускладнюється його обслуговування.

Із збільшенням довжини поля і кількості корпусів на плузі ширина загінок повинна збільшуватись.

Поле на загінки розбивають так, щоб основні загінки були правильної геометричної форми (прямокутник, трапеція), а площі клинів і смуг для наступного заорювання зводять до мінімуму. По лінії першого робочого ходу агрегата розставляють віхи.

При петлевому варіанті оранки віхи встановлюють на середині кожної загінки для оранки всклад, тобто перші віхи від краю поля на відстані, рівній ширини загінки, а наступні - від установлених віх на відстані, рівній подвоєній ширині загінки. При безпетлевому варіанті оранки перші віхи розставляють від краю поля на відстані 3/4 ширини загінки, а наступні - від установлених віх на відстані, рівній ширині загінки. На кінцях загінок відбивають поворотні смуги для розвороту трактора з плугом. Ширина поворотних смуг залежить від способів агрегатування, розмірів агрегатів і техніки оранки. Для тракторів МТЗ-80 і МТЗ-82 вона становить 10-12 м, для трактора К-701 з напівначипним плугом - 25-30 м, для ХТЗ-170, Т-150К, ХТЗ-121 - 15-20 м. При безпетлевому варіанті оранки ширину поворотної смуги зменшують на 20-25%.

Контрольну лінію роблять плугом, відрегульованим на глибину оранки 20-22 см. При оранці загінок необхідно плуг заглиблювати на поворотній смузі під час пересікання контрольної лінії передплужником першого корпуса, а виміляти - в кінці робочого ходу плуга при проходженні останнім корпусом контрольної лінії.

Щоб не допустити збільшення розмірів гребенів і борозен, оранку ґрунту в загінках чергують: один рік всклад, а другий - врозгін. На прямолінійних полях, що не мають схилів, кожну наступну оранку доцільно проводити поперек напрямку попередньої. Це вирівнює мікрорельєф поля, завдяки чому покращуються умови для росту і розвитку рослин. Необхідно забезпечити загортання розгінних борозен після оранки всіх загінок. Розгінні борозни добре вирівнюються плугами після оранки, коли перший корпус оре на повну глибину, а задній лише торкається лемішем поверхні ґрунту.

При оранці всклад роботу починають із середини загінки і на краю поля роблять правий поворот. При цьому посередині загінки утворюється звальний гребінь, а по краях - розгінні борозни. Оранку врозгін починають з правого боку загінки, а в кінці поля роблять лівий поворот. По краях загінки утворюються звальні гребені, а всередині - розгінна борозна (рис. 2).

Слід пам'ятати, що плуги, які використовуються під час оранки, відкидають скиби за ходом плуга вправо.

Найбільш розповсюджені безпетлеві варіанти оранки: комбінований і двозагінний (на орних землях), а також петлевий з чергуванням загінок врозгін і всклад.

При безпетлевому комбінованому варіанті оранки перший робочий прохід проводять на відстані, рівній 3/4 ширини загінки від лівого краю поля. Спочатку загінку орють врозгін доти, поки можливі безпетлеві повороти, тобто коли ширина незораної смуги буде дорівнювати сумі двох радіусів повороту. Потім смугу, що залишилася, разом з крайньою правою доорють всклад.

Рис. 2. Схема загінної оранки: 1 - всклад; 2 - врозгін

При безпетлевому двозагінковому варіанті оранки спочатку орють першу загінку врозгін доти, поки ширина незораної смуги становитиме близько двох радіусів, тобто поки не виникне необхідність у петлевих поворотах агрегата. В кінці решту смуг на обох загінках доорюють сумісно всклад.

Петлевий варіант оранки доцільний при довжині полів понад 500-600 м. Якщо кількість загінок непарна, то першу загінку орють всклад. Потім також всклад про-кладують першу борозну третьої загінки на відстані подвоєної ширини загінки від першого звального гребня. Другу загінку орють врозгін. Таким чином, при непарній кількості загінок послідовність обробітку буде така: 1, 3, 2, 5, 7, 6 і т.д., при парній - 2, 1, 4, 3, 6, 5 і т.д. (рис. 3).

При чергуванні загінок всклад і врозгін розгінних борозен буває в 2 рази менше, ніж при безпетлевому варіанті оранки.

Загінна оранки забезпечує досить високу якість обробітку ґрунту. Але вона має й деякі недоліки: на полі залишаються гребені і борозни; виникає потреба в холостих переїздах. Останніми роками все більше набуває оранка оборотними плугами, за якої на полі не утворюються ні роз'ємні борозни ні звальні гребені.

Рис. 3. Схема оранки: а - гладка, б - звальна.

Глибина і швидкість оранки. Дотримання раціональної глибини оранки є запорукою високих урожаїв сільськогосподарських культур. Найважливіші теоретичні і практичні основи глибокої оранки були розроблені російськими і українськими вченими. Правильні висновки щодо глибини оранки були зроблені ще у XVIII ст. А.Т. Болотовим, І.М. Комовим та іншими дослідниками. Детальне обґрунтування глибини оранки можна знайти в працях І.О. Стебута (1957) і О.В. Совєтова. Про необхідність глибокої оранки висловлювалися також А.І. Шишкін, Д.І. Мендєлєєв, К.А. Тімірязєв. У другій половині XIX ст. О.О. Ізмаїльський (1949) довів, що глибока оранка є кращим заходом боротьби з посухою. Дослідженнями видатного німецького вченого Е. Вольні (1896) було встановлено, що із збільшенням глибини орного шару з 10 до 40 см врожайність озимого жита, кукурудзи, картоплі і буряків підвищується відповідно на 174, 242, 92 і 13%.

У багатьох випадках від глибини оранки залежать умови життя та урожайність сільськогосподарських культур. Вона впливає на структурний стан ґрунту, зокрема чорноземів, оструктуреність яких може бути поліпшена за рахунок нижньої, більш оструктуреної, частини орного шару. Проте необхідно пам'ятати, що вплив глибини оранки на оструктуреність різних ґрунтів неоднаковий і залежить від властивостей окремих шарів ґрунту.

Глибока оранка поліпшує фізичні властивості ґрунту: пористість, водопроникність, повітроємкість, аерацію тощо. Після глибокої оранки ґрунт краще вбирає вологу опадів. Якщо ж він зораний мілко, то значна частина води стікає по схилах, розмиваючи і змиваючи ґрунт. Крім того, з ґрунтів з неглибоким орним шаром швидше випаровується волога.

На ґрунтах з високою водопроникністю поглиблення оранки може і не впливати на їх родючість. Таке саме спостерігається, якщо опадів мало і в ґрунті переважає дифузний рух вологи.Глибока оранка має велике значення і в умовах надмірного зволоження.

Якщо опадів багато, то при мілкій оранці ґрунти надмірно зволожуються і рослинам не вистачає повітря. У глибокорозпушений ґрунт краще проникає повітря, що стимулює біологічні процеси і поліпшує поживний режим ґрунту.

Нерідко, особливо на підзолистих та деяких інших ґрунтах, глибші шари містять менше поживних речовин і при поглибленні орного шару рослини можуть терпіти від незадовільних умов живлення. Щоб уникнути цього, разом з поглибленням треба вносити добрива, при цьому частину з них у вивернутий менш родючий шар ґрунту.

Дуже важливо й те, що під впливом глибокої оранки поліпшується використання поживних речовин не лише з ґрунту, а й з добрив, які вносяться, завдяки чому посилюється їхня ефективність. Це пояснюється тим, що при глибокій оранці добрива потрапляють у більш зволожені шари ґрунту.

Дуже важлива глибока оранка і як засіб боротьби з бур'янами, особливо з багаторічними коренепаростковими. Під час такої оранки на дно борозни переміщується найбільш засмічена бур'янами верхня частина (0-10 см) орного шару ґрунту. Насіння бур'янів потрапляє при цьому в несприятливі умови і частково гине, а проростки їх, які з'являються на поверхні ґрунту, знищуються наступним обробітком. Глибока оранка є також одним з ефективних заходів боротьби із шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Шкідники з верхніх шарів ґрунту потрапляють у глибші, де гинуть. Шкідники, які живуть у глибших шарах ґрунту, при вивертанні на поверхню також значною мірою гинуть, частково знищуються птахами тощо.

Багато шкідників відкладають яйця або зимують у певній стадії на стерні, бур'янах, у верхньому шарі ґрунту. До них належать хлібний трач, шведська та гесенська мухи. Глибокою оранкою, за даними Полтавської сільськогосподарської дослідної станції, знищується до 60-70% таких шкідників. Гусениці озимої совки зимують у верхньому шарі ґрунту, тому під час зяблевої оранки вони глибоко загортаються в ґрунт, що повністю усуває можливість вильоту метеликів навесні.Глибока оранка - один з радикальних заходів у боротьбі з пухирчастою сажкою, фузаріозом, нігроспорозом кукурудзи і хворобами хлібних злаків - бурою іржею, борошнистою росою, кореневими гнилями тощо.

Дослідженнями встановлено, що при глибокій оранці зменшується надходження в рослини шкідливих продуктів радіоактивного розкладу, зокрема стронцію-90.Слід зазначити, що глибока оранка ефективна лише за умови, коли поглиблення здійснюють поступово з одночасним внесенням добрив. Різке збільшення глибини оранки навіть при внесенні підвищених норм добрив здебільшого бажаного ефекту не дає. При цьому на перших етапах урожай культур, особливо тих, що мало реагують на поглиблення орного шару, може навіть знижуватися. Рослини по-різному реагують на потужність орного шару і глибину основного обробітку. До першої групи культур, які найбільше реагують на глибокий основний обробіток ґрунту, належать буряки, кукурудза, картопля, бавовник, люцерна, вика, кормові боби, соняшник, баштанні, рицина, просо та ін., тобто корене- і бульбоплоди, а також культури з глибокими стрижневими коренями.До другої групи культур, які порівняно менше реагують на глибокий обробіток, належать озиме жито і озима пшениця, горох, ячмінь, овес, а до третьої - культури, які мало або зовсім не реагують на глибокий обробіток ґрунту - льон і яра пшениця. Отже, оптимальна глибина оранки ґрунту з глибоким гумусовим шаром під цукрові буряки становить від 25-27 до 32 см, під картоплю і кукурудзу - 25-27, під зернові - 20-22 см.

Періодична зміна глибини оранки запобігає утворенню ущільненої плужної підошви. Причиною утворення плужної підошви є порушення структурного стану і заповнення проміжків між агрегатами розпиленим ґрунтом внаслідок тиску на ґрунт недостатньо загостреного леміша, п'ятки і колеса плуга, а також ходової частини тракторів і важких машин та знарядь. Утворенню підошви сприяє й те, що на ущільнених плугом прошарках нагромаджуються вимиті з орного шару колоїдні частки, під впливом яких набагато збільшується щільність і зменшується водопроникність підорного шару ґрунту. Ущільнений шар підошви утруднює проникнення в глибші шари вологи, повітря та коріння рослин. На ґрунтах з плужною підошвою рослини цукрових буряків та інших коренеплодів утворюють коренеплоди неправильної форми.Щоб запобігти утворенню плужної підошви, в сівозміні запроваджують різноглибинний обробіток з урахуванням особливостей та вимог вирощуваних культур (Ю. В. Будьонний,1999, 2002). Періодична зміна глибини зяблевого обробітку має значні переваги порівняно зі щорічною оранкою на однакову глибину ще й тому, що при цьому краще здійснюється боротьба з бур'янами.

Глибоко орати слід 2-3 рази за ротацію дев'яти-десятипільної сівозміни (один раз за 3-4 роки), насамперед після соняшнику під чорний пар, під цукрові буряки, кукурудзу на зерно, картоплю та при переорюванні багаторічних трав (Гудзь В. П., 2007). У сівозмінах без багаторічних трав глибоку оранку проводять у двох ланках сівозміни під цукрові буряки та інші просапні культури. Щоб не вивертати наверх насіння бур'янів, яке було загорнуте в ґрунт попередньою глибокою оранкою, на дуже забур'янених площах наступний глибокий обробіток плугом треба робити на 3-5 см мілкіше. Якщо протягом кількох років (2-4) ґрунт обробляти на меншу глибину, то значна кількість насіння бур'янів в необроблюваному шарі втрачає схожість.

Проте не на всіх ґрунтах можна відразу орати на глибину, яка відповідала б біологічним особливостям культури. Зокрема це стосується тих ґрунтів, глибші шари яких мають незадовільні фізичні властивості (ущільнені тощо), кислу реакцію, містять мало поживних речовин і шкідливі для рослин сполуки. Якщо такі ґрунти глибоко зорати, то на поверхню вивернуться малородючі шари, що значно погіршить умови росту рослин і насамперед проростання насіння. Тому на таких ґрунтах глибину оранки треба збільшувати поступово з одночасним внесенням добрив. Насамперед глибину оранки треба збільшувати на полях, засмічених осотом рожевим та іншими коренепаростковими бур'янами. Застосовують глибоку оранку і на чистих полях, оскільки без неї можливе забур'янення і погіршення фізичних властивостей ґрунтів.

3.Безполицевий обpобiток гpунту.

Безполицевий обробіток ґрунту -- це обробіток без перевертання скиби із збереженням на поверхні поля більше половини післяжнивних решток. Такий обробіток виконується культиваторами-плоскорізами, плоскорізами-глибокорозпушувачами, чизельними плугами, чизель-культиваторами, плугами без полиць та іншими знаряддями, насамперед у районах поширення ерозії.

Значний розвиток цей спосіб обробітку набув після праць Т.С. Мальцева (1955) та академіка О.І. Бараєва (1960), під керівництвом якого була розроблена ґрунто-захисна система землеробства для посушливих умов Казахстану, в основу якої було покладено систему безполицевого обробітку ґрунту за допомогою плоскорізів.

В Україні безполицевий обробіток, як захід основного обробітку ґрунту, широко використовується не тільки в посушливих районах, а й у районах з достатнім зволоженням у поєднанні із заходами полицевого обробітку та застосуванням гербіцидів. Але слід враховувати, що безполицевий обробіток за допомогою плоскорізів, незважаючи на безсумнівні позитивні сторони, має ряд недоліків: труднощі заробки в ґрунт органічних та мінеральних добрив, слабке кришіння оброблюваного шару ґрунту, зниження мікробіологічної активності і недостатньо ефективна боротьба з бур'янами, хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур. За численними дослідними даними, найкращими знаряддями для безполицевого обробітку є чизельні, які добре розпушують ґрунт, знищують бур'яни, краще забезпечують накопичення і збереження вологи. Крім того, дослідами Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва встановлено, що питомий опір ґрунту за чизелювання на 21% менший, ніж за оранки, а це означає, що на 58,5% збільшується продуктивність чизельного агрегату і на 37% знижуються витрати пального в розрахунку на 1 га ріллі, тобто практично на 1/3 зменшуються витрати на основний обробіток ґрунту (Ю.В. Будьонний, М.В. Шевченко, 2002). Таким чином, заміна традиційної полицевої оранки безполицевим обробітком чизельними знаряддями під озимі і ярі зернові культури, а також горох, гречку, кукурудзу на силос і соняшник в умовах Степу і Лісостепу дає змогу в масштабах України досягти значного економічного ефекту і водночас менше розпилювати ґрунт і краще зберігати його родючість (Ю.В. Будьонний, С.І. Попов та ін., 2004).

4. Начiпнi та причiпнi плуги.

Сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для орання землі. Плугом орали ґрунт перед тим, як засіяти його сільськогосподарськими культурами. У літописах плугом також означають одиницю оподаткування родини, її обчислювали за кількістю волів у господарстві. Вісім волів становили «плуг» -- штучну одиницю оподаткування.

5. Вплив технологічного налагодження машин на якiсть робіт.

Підготовку плугів до роботи проводять на регулювальному майданчику з твердим покриттям або на вирівняному та ущільненому ґрунті. Спочатку перевіряють комплектність і технічний стан плуга, справність усіх складальних одиниць, надійність болтових та інших з'єднань тощо. При цьому особливу увагу звертають на стан лемешів, полиць, польових дощок, дискових ножів.

Після цього перевіряють розміщення передплужників і дискового ножа на рамі плуга. Носки лемешів корпусів повинні знаходитись на одній лінії. Перевіряють натягуванням шнура вздовж носків. Плуг ПЛН-3-35 використовують для оранки ґрунтів на глибину до 30 см. Агрегатують з тракторами класу 1,4. Начіпний пристрій знаходиться у передній верхній частині рами. Він являє собою замок автоматичної зчіпки СА-1.

Конструкція рами дозволяє встановлювати робочу ширину захвату 90 або 105 см. Для переобладнання плуга на іншу ширину захвату потрібно від'єднати від бруса рами робочі органи, опорне колесо і начіпний пристрій, повернути брус на 180° (передню частину встановити назад) та приєднати до рами всі зняті складальні одиниці.

Рис. 4. Налагодження плуга

5. Закріплення нового матеріалу Мозковий штурм за вивченою темою.

6. Підсумки уроку Виставляю оцінки та відзначаю кращих учнів.

7. Повідомлення домашнього завдання

Підготувати цікаву доповідь на тему: «Лущення ґрунту».

урок навчання план агротехнологія

Додаток В.2

План-конспект заняття

з предмету: «Агротехнології»

Тема за програмою: Технології обробітку ґрунту

Тема уроку: Передпосівний обробіток ґрунту

Мета:

1. Навчальна: Ознайомити учнів з агротехнічними вимогами до лущення, сприяти засвоєнню учнями знань з технологічних операцій процесу налагодження машин, сприяти оволодінню знаннями з основних видів лущильників, узагальнити знання учнів з процесу передпосівного обробітку ґрунту, проаналізувати недоліки у роботі.

2. Розвиваюча: Розвити технічне мислення, розширити політехнічний кругозір, розвивати здібності до технічної творчості, розвивати пізнавальні здібності, розвивати координацію, точність рухів рук та виконуваних операцій.

3. Виховна: Виховувати працелюбність, організованість, раціональність, практичність, бережне ставлення до інструментів та матеріалів, любов до праці.

4. Профорієнтаційна: Формувати інтерес до праці тракториста машиніста, до роботи з технікою, бажання навчатися за технічною професією у ВНЗ.

Тип уроку: Комбінований урок.

Вид уроку: Урок засвоєння нових знань.

Матеріально-технічне та дидактичне забезпечення уроку: Презентація на тему «Технології обробітку ґрунту №2», макети, картки письмового опитування, інструкційні та технологічні карти.

Методи навчання: Розповідь з елементами бесіди, пояснення, демонстрація, проблемний метод, методи контролю знань, мозковий штурм, методи активізації пізнавальної діяльності - метод контрольних питань, мозковий штурм.

Час: 2по45хв.

1. Організаційний момент.

Учитель заходить до навчального кабінету, учні встають і вчитель вітається:

– Добрий день

– Добрий день - відповідають учні.

– Радий Вас бачити сідайте, я попрошу перед початком заняття всіх вимкнути мобільні телефони і забрати з парт все що може вас відволікати, налаштуватися на цікаву і пізнавальну розмову, також попрошу старосту доповісти хто відсутній і з якої причини.

Доповідь старости.

2. Актуалізація опорних знань.

На початку уроку я б хотів зробити перевірку ваших знань з попередніх тем що ви вивчили, ми це зробимо за допомогою тесту.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Як ви вже знаєте зараз наша країна має певні проблеми з енергетичними ресурсами, їхня вартість в нашій країні досить висока, також ми знаємо що обробіток ґрунту це найбільш енергоємкісна частина агротехнологій та і сільського господарства в цілому. Тому наша держава зацікавлена в тому щоб мати кваліфікованих трактористів-машиністів, які зможуть якісно виконувати свою роботу, для зменшення енерговитрат, впроваджень сучасних прогресивних технологій, з якими вам потрібно буде працювати. виходячи з сказаного раніше в вивченні цієї теми в першу чергу зацікавленні повинні бути ви.

4. Викладення нового матеріалу.

Вчитель:

– Я пропоную відкрити зошити і записати тема заняття: «Технології обробітку ґрунту», мету «Ознайомити учнів з агротехнічними вимогами до лущення, сприяти засвоєнню учнями знань з технологічних операцій процесу налагодження машин, сприяти оволодінню знаннями з основних видів лущильників, узагальнити знання учнів з процесу передпосівного обробітку ґрунту, проаналізувати недоліки у роботі», і план нашого заняття:

1. Агротехнiчнi вимоги до лущення.

2. Машини і агpегати.

3. Основні напрямки удосконалення основного та предпосівного обpобiтку гpунту.

4. Вимоги безпеки.

5. Вплив технологічного налагодження машин на якiсть робіт.

Після того як учні записали учитель повинен в малий термін задавати велику кількість питань на які учні відповідають тим самим допомагаючи вчителю проводити навчальний процес:

– Чи знає хто на якій глибині працює лущильник?

– Чи бачили ви як дискують поля?

– Для чого це потрібно?

– Чи потрібно це взагалі?

– Чи знаєте ви скільки витрачається палива?

– Скільки разів дискують на рік?

– Як правильно налаштувати машину ?

– Що буде якщо ви поїдите працювати не налагодивши агрегат?

– Як підготувати борони до роботи?

– Які вимоги до роботи при боронуванні?

– і т.д.

Після того як були задані питання(5 хв.) відмічаються кращі учні і вчитель переходить до викладення нового матеріалу в основному усно, але й конспектуючи коли учні починають відволікатися і по ходу уроку відповідає на всі поставленні питання що стосуються теми а також повідомляє учням що весь матеріал є «Вконтакті» на групі «Агротехнології».

Вчитель:

1. Агротехнiчнi вимоги до лущення.

Лущення -- це прийом обробітку ґрунту дисковими та лемішними машинами, що забезпечують розпушування, кришіння, часткове обертання, перемішування ґрунту та підрізання бур'янів. Лущення проводять перед висівом культур та при обробітку парів. Дискове лущення проводять відразу після збирання врожаю культури-попередника, а ще краще -- одночасно зі збиранням, але не пізніше як за 15 днів до початку зяблевої оранки. На задискованому полі не повинно бути огріхів та пропусків, а верхній шар повинен мати дрібногрудкувату структуру.

Основні агротехнічні вимоги до лущення: відхилення середньої фактичної глибини обробітку від заданої не повинно перевищувати 1-2 см, неприпустима наявність бур'янів, поверхня поля має бути рівною.

Основний обробіток ґрунту важкими дисковими боронами під зернові та зернобобові культури в умовах стислих агротехнічних термінів потрібно виконувати на глибину 16-20 см. Діаметр дисків при цьому має бути не менше ніж 600 мм. Технологічну операцію залежно від ґрунтово-кліматичних умов здійснюють за 1-2 проходи дискувального агрегату, при цьому другий прохід проводять під кутом 30-45° відносно першого. Важка дискова борона має працювати на швидкостях 8-12 км/год., у тому числі під час роботи на важких суглинистих ґрунтах підвищеної вологості з великою кількістю пожнивних залишків на поверхні. Для поліпшення якості подрібнення рослинних решток на знарядді встановлюють вирізні сферичні диски.

Ступінь загортання рослинних решток при основному дисковому обробітку ґрунту має становити не менше ніж 65 %, якість розпушення -- не нижче ніж 75 % фракцій діаметром менш як 50 мм. Гребінчастість поверхні не повинна перевищувати 5 см, висота гребенів на дні борозни після одного проходу важкої дискової борони -- 6 см, а після двох -- 4 см. Ступінь підрізання бур'янів має бути 95...100 %.

Під час руху сферичних дисків випуклим боком уперед дискові борони можуть ущільнювати ґрунт.

Лущення стерні можна провадити як самостійну операцію, так і в комплексі з іншими, наприклад, одночасно зі скошуванням хлібів у валки або з прямим комбайнуванням. Якщо зернові культури збирають роздільним способом, лущильні агрегати доцільно пускати після підбирання валків. Перед цим потрібно вивезти з поля солому й полову. Якщо ж цього не можна зробити, лущення стерні треба проводити між рядами копиць соломи. При застосуванні такого способу треба стежити, щоб комбайнери вивантажували копиці соломи прямолінійними рядами в поперечному напрямі.

Для скошування хлібів у валки доцільно застосовувати жатно-лущильні агрегати, які складаються з причіпної жатки ЖВС-6, лущильника ЛДГ-5 і трактора МТЗ-80 або ЮМЗ-6.

При прямому комбайнуванні застосовують збирально-лущильні агрегати, що забезпечує одночасне збирання і лущення стерні. Найкращі умови для цього забезпечує потокове збирання хлібів, оскільки трактори, які вдень відвозять подрібнену солому, вночі зайняті на лущенні стерні.

Якщо довжина гонів перевищує 400 м, лущильні агрегати працюють човниковим способом, а на ділянках з меншою довжиною гонів агрегати рухаються по колу. Дискування ґрунту важкими боронами проводять діагональним або човниковим способом.

Для дискових лущильників і дискових борін загінки не виділяють, а відбивають тільки поворотні смуги, ширина яких для ЛДГ-5 і дискових борін становить 15 м, а для ЛДГ-15 -- 45 м.

2. Машини і агpегати.

У сільськогосподарському виробництві широко застосовують уніфіковані дискові гідрофіковані лущильники ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20, дискові борони БДВ-7, БДВ-6, БД-10, ДМТ-4 та ін. Коротку технічну характеристику дискових знарядь та агрегатування їх подано в таблиці 1.4.7.

Високу якість лущіння забезпечує плуг-лущильник ППЛ-10-25 (рис. 1.4.30), який може змінювати глибину обробітку від 8 см до 16-18 см.

Для лущення важких щільних ґрунтів використовують важкі дискові борони БДТ-2,5, БДТ-3 та БДТ-2,2М. Їх застосовують також для загортання добрив у верхній шар ґрунту, для обробітку торф'яників. Глибина обробітку досягає 14-15 см. Лемішні лущильники (ПЛ-5-25) ефективні при лущенні ґрунту, забрудненого коренепаростковими бур'янами. Глибина обробітку таких лущильників може досягати 15-16 см.

Для роботи лемішних лущильників поля розбивають на загони таким же чином, як при підготовці для оранки в розвал та у звал. Для роботи дискових лущильників не потрібна особлива розмітка поля на загони.

Способи руху лущильних машин: човниковий, діагональний, діагонально-перехресний.

4. Вимоги безпеки

Переконайтеся, що поле, виділене для обробітку ґрунту, очищене від зайвих предметів. Ями та канави загорнуті. Перешкоди, які не можна ліквідувати, відмічені віхами висотою 2 м; біля ярів і крутих схилів, на їх краю, встановлені попереджувальні знаки та відорана контрольна борозна на відстані 10 м, шириною не менше 50 см.

Ділянки розбиті на загінки.

При виконанні робіт на схилах і в умовах гористої місцевості двері кабіни трактора з боку вершини схилу відкрийте і закріпіть в такому положенні.

В кабіні дозволяється знаходитися тільки одному трактористу, щоб при виникненні небезпеки він міг без перешкод покинути її. Витримуйте відстань від зовнішніх країв коліс (гусениць) агрегату до початку схилу, канави, інших нерівностей не менше 1 м. Будьте обережними при переїздах по крутих схилах, ровах, глибоких вибоїнах, поворотах і особливо після дощу.

Маневрування агрегату проводьте в межах відміченої поворотної смуги поля.

Після закінчення маневрування, на початку прямолінійного руху агрегату, переведіть машину (робочі органи) в робоче положення.

Забороняється робити круті повороти та маневрування агрегатом заднім ходом, якщо робочі органи заглиблені в ґрунт.

Швидкість руху агрегату при поворотах знижуйте до 3-4км/год.

Перед спуском з гори зупиніть трактор, включіть першу передачу, зблокуйте гальма i на зниженій частоті обертання вала двигуна, обережно гальмуючи, з'їжджайте з гори. Забороняється змінювати швидкість руху на спусках або підйомах за рахунок перемикання передач.

Забороняється робота тракторних агрегатів під час дощу, туману, вночі, а також на схилах із слизьким глинистим ґрунтом.

Всі роботи на схилах i в гористій місцевості виконуйте тільки у світлий час доби.

5. Вплив технологічного налагодження машин на якiсть робіт.

Дискові лущильники призначені для післяжнивного лущення стерні на глибину 4-10 см й обробітку пару при роботі з сферичними дисками з кутом атаки 35-30° та післяорного обробітку грунту в режимі однослідової дискової борони з кутом атаки 15-20°, ранньовесняного закривання вологи і передпосівного обробітку грунту на глибину 3-5 см без обертання підрізаного пласта плоскими дисками.

Промисловість виготовляє уніфіковані та гідрофіковані дискові причіпні лущильники ЛДГ-20, ЛДГ-15, ЛДГ-10 і ЛДГ-5.

Перевірка правильності складання. Встановлюють лущильник на рівному бетонованому майданчику. Перевіряють кріплення і при необхідності підтягують; несправні деталі замінюють або ремонтують. Всі диски повинні: мати різальну кромку товщиною 0,3-0,4 мм, заточену з опуклого боку під кутом 10-12° (затуплені диски заточують); вільно і без коливань обертатися на підшипниках і дотикатись до поверхні майданчика (просвіти допускаються не більше 3 мм, а зазори між чистиками і дисками 2-4 мм). Осьовий люфт усувають підтягуванням гайок валів батарей, постукуючи по головці осі молотком.

5. Закріплення нового матеріалу

Мозковий штурм за вивченою темою.

6. Підсумки уроку

Виставляю оцінки та відзначаю кращих учнів.

7. Повідомлення домашнього завдання

Підготувати цікаву доповідь на тему: «Передпосівний обробіток ґрунту».

Додаток В.3

План-конспект заняття з предмету: «Агротехнології»

Тема за програмою: Технології обробітку ґрунту

Тема уроку: Напрямки удосконалення та вимоги безпеки

Мета:

1. Навчальна: Ознайомити учнів з агротехнічними вимогами до передпосівного обробітку ґрунту, сприяти засвоєнню учнями знань з технологічних операцій процесу налагодження машин, сприяти оволодінню знаннями з основних видів борін, узагальнити знання учнів з процесу передпосівного обробітку ґрунту, проаналізувати недоліки у роботі.

2. Розвиваюча: Розвити технічне мислення, розширити політехнічний кругозір, розвивати здібності до технічної творчості, розвивати пізнавальні здібності, розвивати координацію, точність рухів рук та виконуваних операцій.

3. Виховна: Виховувати працелюбність, організованість, раціональність, практичність, бережне ставлення до інструментів та матеріалів, любов до праці.

4. Профорієнтаційна: Формувати інтерес до праці тракториста машиніста, до роботи з технікою, бажання навчатися за технічною професією у ВНЗ.

Тип уроку: Комбінований урок.

Вид уроку: Урок засвоєння нових знань.

Матеріально-технічне та дидактичне забезпечення уроку: Презентація на тему «Технології обробітку ґрунту №2», макети, картки письмового опитування, інструкційні та технологічні карти.

Методи навчання: Розповідь з елементами бесіди, пояснення, демонстрація, проблемний метод, методи контролю знань, мозковий штурм, методи активізації пізнавальної діяльності - метод контрольних питань, мозковий штурм.

Час: 2по45хв.

1. Організаційний момент.

Учитель заходить до навчального кабінету, учні встають і вчитель вітається:

– Добрий день

– Добрий день - відповідають учні.

– Радий Вас бачити сідайте, я попрошу перед початком заняття всіх вимкнути мобільні телефони і забрати з парт все що може вас відволікати, налаштуватися на цікаву і пізнавальну розмову, також попрошу старосту доповісти хто відсутній і з якої причини.

Доповідь старости.

2. Актуалізація опорних знань.

На початку уроку я б хотів зробити перевірку ваших знань з попередніх тем що ви вивчили, ми це зробимо за допомогою тесту.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Як ви вже знаєте зараз наша країна має певні проблеми з енергетичними ресурсами, їхня вартість в нашій країні досить висока, також ми знаємо що обробіток ґрунту це найбільш енергоємкісна частина агротехнологій та і сільського господарства в цілому. Тому наша держава зацікавлена в тому щоб мати кваліфікованих трактористів-машиністів, які зможуть якісно виконувати свою роботу, для зменшення енерговитрат, впроваджень сучасних прогресивних технологій, з якими вам потрібно буде працювати. виходячи з сказаного раніше в вивченні цієї теми в першу чергу зацікавленні повинні бути ви.

4. Викладення нового матеріалу.

Вчитель:

– Я пропоную відкрити зошити і записати тема заняття: «Технології обробітку ґрунту», мету «Ознайомити учнів з агротехнічними вимогами до передпосівного обробітку ґрунту, сприяти засвоєнню учнями знань з технологічних операцій процесу налагодження машин, сприяти оволодінню знаннями з основних видів лущильників, узагальнити знання учнів з процесу передпосівного обробітку ґрунту, проаналізувати недоліки у роботі», і план нашого заняття:

1. Технологія передпосівного обробітку ґрунту.

2. Машини і агpегати.

3. Вимоги безпеки.

4. Вплив технологічного налагодження машин на якiсть робіт.

Після того як учні записали учитель повинен в малий термін задавати велику кількість питань на які учні відповідають тим самим допомагаючи вчителю проводити навчальний процес:

– Чи знає хто на якій глибині працює борона?

– Чи бачили ви як дискують поля?

– Для чого це потрібно?

– Чи потрібно це взагалі?

– Чи знаєте ви скільки витрачається палива?

– Скільки разів дискують на рік?

– Як правильно налаштувати машину ?

– Що буде якщо ви поїдете працювати не налагодивши агрегат?

– Як підготувати борони до роботи?

– Які вимоги до роботи при боронуванні?

– і т.д.

Після того як були задані питання(5 хв.) відмічаються кращі учні і вчитель переходить до викладення нового матеріалу в основному усно, але й конспектуючи коли учні починають відволікатися і по ходу уроку відповідає на всі поставленні питання що стосуються теми а також повідомляє учням що весь матеріал є «Вконтакті» на групі «Агротехнології».

Вчитель:

1. Технологія передпосівного обробітку ґрунту.

Одним із способів зменшення потенційної забур'яненості у системі передпосівного обробітку ґрунту є провокування до проростання насіння бур'янів у той час, коли на полі немає культурних рослин. Він полягає у створенні для цього найбільш сприятливого аерофізичного і гідротермічного режимів у теплий час року ущільненням та зволоженням сухого ґрунту, вирівнюванням та розпушуванням поверхні вологого ґрунту й ін. з наступним знищенням проростків бур'янів різними способами обробітку ґрунту (боронуванням, диску-ванням, культивацією, неглибокою оранкою).

Це завдання досить легко вирішується відносно однорічних бур'янів, насіння яких швидко проростає у верхніх шарах ґрунту, шляхом передпосівної культивації навіть під ранні ярі культури. Паростки ж багаторічних кореневищних та коренепаросткових бур'янів з'являються до передпосівної культивації лише за умов ранньої зяблевої оранки і ефективна боротьба з ними можлива при передпосівній культивації під пізні ярі культури. При цьому більш ефективним є застосування культиваторів із підрізаючими робочими органами, а у дуже посушливих районах -- культиваторів-плоскорізів.

За наявності великої кількості насіння бур'янів у ґрунті слідом за першою культивацією під пізні культури доцільно провести прикочування ґрунту, що провокує проростання у 2--3 рази більшої кількості насіння бур'янів, сходи яких легко знищити передпосівною культивацією.

3. Вимоги безпеки.

Переконайтеся, що поле, виділене для обробітку ґрунту, очищене від зайвих предметів. Ями та канави загорнуті. Перешкоди, які не можна ліквідувати, відмічені віхами висотою 2 м; біля ярів і крутих схилів, на їх краю, встановлені попереджувальні знаки та відорана контрольна борозна на відстані 10 м, шириною не менше 50 см.

Ділянки розбиті на загінки.

При виконанні робіт на схилах і в умовах гористої місцевості двері кабіни трактора з боку вершини схилу відкрийте і закріпіть в такому положенні.

В кабіні дозволяється знаходитися тільки одному трактористу, щоб при виникненні небезпеки він міг без перешкод покинути її. Витримуйте відстань від зовнішніх країв коліс (гусениць) агрегату до початку схилу, канави, інших нерівностей не менше 1 м. Будьте обережними при переїздах по крутих схилах, ровах, глибоких вибоїнах, поворотах і особливо після дощу.

Маневрування агрегату проводьте в межах відміченої поворотної смуги поля.

Після закінчення маневрування, на початку прямолінійного руху агрегату, переведіть машину (робочі органи) в робоче положення.

Забороняється робити круті повороти та маневрування агрегатом заднім ходом, якщо робочі органи заглиблені в ґрунт.

Швидкість руху агрегату при поворотах знижуйте до 3-4км/год.

Перед спуском з гори зупиніть трактор, включіть першу передачу, зблокуйте гальма i на зниженій частоті обертання вала двигуна, обережно гальмуючи, з'їжджайте з гори. Забороняється змінювати швидкість руху на спусках або підйомах за рахунок перемикання передач.

Забороняється робота тракторних агрегатів під час дощу, туману, вночі, а також на схилах із слизьким глинистим ґрунтом.

Всі роботи на схилах i в гористій місцевості виконуйте тільки у світлий час доби.

4. Вплив технологічного налагодження машин на якiсть робіт.

Дискові борони застосовують для лущення стерні, кришіння задернілих пластів і брил, весняного передпосівного обробітку грунтів, знищення бу¬р'янів у міжряддях і пристовбурних смугах садів та вино¬градників. Робочими органами дискових борін є сферичні гладенькі або вирізні диски, встановлені у два ряди.

Промисловість виготовляє дискові борони загального при¬значення БД-10, БДН-3,0, важкі БДТ-7, БДТ-3,0, БДНТ-3,5 та садові БДС-3,5, БДСТ-2,5, БДН-1.3А.

Перевірка правильності складання. Дискові борони перевіряють, в основному, так само, як і дискові лущильники. Впевнившись, що диски гострі (різальна кромка повинна бути товщиною 0,3-0,4 мм), перевіряють і регулюють зазор між скребками і дисками (2-4 мм), легкість обертання дисків та правильність їх встановлення в батареях. Особливу увагу звертають на затяжку гайок батарей і наявність чистяків. Тиск у шинах опорних коліс встановлюють у межах 0,17-- 0,20 МПа.

5. Закріплення нового матеріалу

Мозковий штурм за вивченою темою.

6. Підсумки уроку

Виставляю оцінки та відзначаю кращих учнів.

7. Повідомлення домашнього завдання

Підготувати цікаву доповідь на тему: «Посів поля».

Размещено на Allbest.ru

...