Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 373.51: 37.035.91

ФОРМУВАННЯ

ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ ТА УПРАВЛІНСЬКИХ УМІНЬ

В УЧНІВ ЛІЦЕЮ БІЗНЕСУ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Паращенко Людмила Іванівна

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівниккандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Сгадова Валентина Василівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, доцент

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти;

кандидат педагогічних наук Босенко Маріанна Іванівна, гімназія № 48 м. Києва, директор

Провідна установа - Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця

Захист відбудеться 10 жовтня 2002 р. о 15.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розіслано 7 вересня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Березівська Л.Д.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. У системі шкільної освіти України відбуваються глибокі перетворення, зумовлені істотними змінами в соціально-економічному й політичному житті країни, новими вимогами суспільства до школи, її новими завданнями і можливостями. Багато вітчизняних і зарубіжних учених акцентують увагу на тому, що підготувати випускників школи до життя і праці в сучасних ринкових умовах неможливо без мінімуму економічних і правових знань, готовності їх до підприємницької та управлінської діяльності. Важливим чинником при цьому є не лише опанування учнями нових знань, а й набуття ними нових особистісних умінь і навичок, пов'язаних з ефективними комунікаціями, організацією власної справи, створенням команди і вмінням працювати в ній, мистецтвом вести переговори, здатністю ефективно діяти в умовах невизначеності. Потреба держави в професіоналах з менеджменту й економіки зумовила створення мережі спеціалізованих закладів освіти (ліцеї і гімназії економічного профілю, недільні бізнес-школи, школи ділової кар'єри тощо), мета яких - формувати в учнів організаторські та управлінські вміння і сприяти розвитку підприємництва в Україні.

У працях вітчизняних і зарубіжних учених висвітлено різні аспекти підготовки школярів до трудової і, зокрема, управлінської діяльності. В історичному контексті проблему формування в учнів організаторських умінь і розвиток їхніх лідерських якостей досліджували М.М. Іорданський, С.Й. Гессен, В.А. Гольнєва, С.В. Кондратьєва, І.С. Магнутов, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, М.І. Філь, Л.І. Уманський та ін.

Аналіз наукової літератури свідчить, що розглядалися питання, пов'язані з формуванням організаторських умінь, а саме: виховання в молодших школярів самостійності, пізнавальної і суспільної активності, самодіяльності, організованості (Ш.А. Амонашвілі, В.В. Давидов); зміст, форми й методи економічної освіти учнів загальноосвітніх шкіл, розвиток їхніх комунікативних здібностей і вмінь планувати свою працю (В.С. Безрукова, Л.П. Герасименко, К.Л. Сироткін, Г.О. Славтич, А.М. Філь, В.Г. Щур, В.І. Ященко); педагогічні основи організаторської діяльності, самоуправління й умови стимулювання соціально-комунікативної активності старшокласників (В.М. Вдовіна, Д.О. Закатнов, Т.Л. Пономаренко, М.П. Тименко, Л.В. Тищенко, Л.Л. Яковлєва та ін.); педагогічні основи, зміст, структура, методи й дидактичні умови професійної підготовки студентів до менеджерської діяльності (О.М. Капітанець, Б.Д. Красовський, О.В. Олійник, Л.М. Сергєєва, Я.Г. Шкодіна, Л.М. Яворська та ін.).

Вітчизняні вчені (В.І. Бондар, І.А. Зязюн, Г.В. Єльнікова, Ю.А. Конаржевський, В.І. Маслов, В.В. Олійник, В.Ф. Паламарчук, В.С. Пікельна, М.М. Поташник, О.Я. Савченко, О.В. Сухомлинська, С.О. Сисоєва та ін.) вважають, що соціально-економічні зміни в суспільстві значною мірою впливають на управління навчально-виховним процесом у закладах освіти, зумовлюють потребу в оновленні змісту освіти, впровадженні нових педагогічних технологій. Теоретичні й практичні аспекти інноваційного розвитку навчальних закладів нового типу розглядалися в дисертаційних дослідженнях В.М. Алфімова, М.І. Босенко, Г.С. Сазоненко, А.І. Сологуба, В.М. Хайруліної та ін. Використання в навчально-виховному процесі сучасних педагогічних технологій та інновацій вивчали В.П. Безпалько, Л.І. Даниленко, М.В. Кларін, О.М. Пєхота, Є.С. Полат, І.Ф. Прокопенко, Г.К. Селевко та ін.

Останнім часом з питань економічної освіти й виховання учнів у нових соціально-економічних умовах, підготовки їх до управлінської та підприємницької діяльності захищено ряд дисертаційних досліджень (Д.В. Алфімов, В.В. Дрижак, Ю.В. Кирильчук, Н.А. Побірченко, І.Ф. Прокопенко, Р.Ф. Пустовійт, Л.І. Чеботарьова та ін.). Водночас ці дослідження лише частково розкривають особливості підготовки учнів до управлінської діяльності в умовах становлення ринкового господарювання і розвитку демократії в Україні й не торкаються застосування відповідних педагогічних технологій у спеціалізованих навчальних закладах, зокрема ліцеях. Аналіз наукових праць з теми дослідження показує, що теоретичні й методичні аспекти формування в старшокласників організаторських і управлінських умінь як основи їхньої професійної спрямованості на сферу управлінської діяльності є недостатньо розробленими, а це негативно впливає на якість підготовки випускників шкіл.

Актуальність означеної проблеми, її соціальна значущість, недостатні теоретична розробленість і практична реалізація в діяльності загальноосвітніх закладів і зумовили вибір теми дослідження “Формування організаторських та управлінських умінь в учнів ліцею бізнесу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України за темою “Проблеми управління середніми навчальними закладами в умовах оновлення змісту освіти” (РН 0199V001022). Тема дослідження узгоджена з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 20.06.2000 р.)

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес у ліцеї бізнесу.

Предмет дослідження: зміст, структура, форми й методи формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічної технології формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що цілеспрямований процес формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь істотно підвищить якість їхньої підготовки до підприємницької та управлінської діяльності. Ефективність цього процесу значною мірою залежить від таких умов:

– створення освітнього середовища, сприятливого для підготовки учнів до управлінської діяльності, розвитку в них лідерських якостей;

– добору і структурування змісту навчального матеріалу з організаторської та управлінської діяльності;

– впровадження в навчально-виховний процес сучасних технологій навчання;

– практичної спрямованості управлінської підготовки ліцеїстів;

– методологічної і методичної готовності учителів до управління процесом формування в учнів організаторських та управлінських умінь.

Відповідно до мети і гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1)проаналізувати стан розробленості проблеми формування в учнів організаторських і управлінських умінь у науковій літературі та її реалізації в педагогічній практиці;

2)визначити структуру й зміст організаторських і управлінських умінь учнів ліцею бізнесу;

3)розробити методику діагностування організаторських і управлінських здібностей старшокласників;

4)обґрунтувати структуру педагогічної технології формування в учнів організаторських і управлінських умінь та концептуальні засади її здійснення;

5)теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічної технології формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь.

Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення теорії управління і пізнання про діяльнісну сутність особистості, її всебічний розвиток, активну роль в оволодінні професійними знаннями, уміннями і навичками, взаємозв'язок навчання і розвитку; взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної діяльності; наукові положення про діалектичний взаємозв'язок і взаємообумовленість явищ та необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах; принцип єдності теорії і практики; особистісно орієнтований і системно-діяльнісний підходи до розробки технології формування в учнів загальноосвітніх шкіл організаторських і управлінських умінь.

Теоретичну основу дослідження становлять праці з проблем формування особистості та її розвитку в процесі діяльності (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, С.Л. Рубінштейн, Г.П. Щедровицький та ін.), організації навчально-виховного процесу та управління ним у закладах освіти (В.І. Бондар, С.У. Гончаренко, В.І. Маслов, Л.М. Калініна, Н.М. Островерхова, В.С. Пікельна, С.О. Сисоєва та ін.), економічної освіти і підготовки школярів до підприємництва (В.Т. Жигалов, Н.А. Побірченко, Р.Ф. Пустовійт, Л.М. Шимановська та ін.).

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: методи теоретичного рівня - аналіз філософської, психолого-педагогічної, економічної літератури та інших джерел з теми дослідження; метод теоретичного аналізу і синтезу на етапах визначення мети, предмета, гіпотези, завдань дослідження; вивчення нормативних документів, навчальних програм і професійно орієнтованих курсів, іншої навчально-методичної документації для систематизації фактичних даних, розробки й обґрунтування концептуальних засад технології формування організаторських та управлінських умінь у ліцеїстів, визначення критеріїв їх сформованості; методи емпіричного рівня: діагностичні (бесіди, анкетування, тестування), обсерваційні (пряме і непряме спостереження), прогностичні (експертні оцінки), експериментальні (констатуючий і формуючий експеримент), кількісна та якісна обробка результатів дослідження. За допомогою цих методів аналізувався стан проблеми в практичній діяльності ліцеїв економічного профілю, простежувалася й оцінювалася ефективність упровадження в педагогічну практику технології формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь, прогнозувалися результати дослідно-експериментальної роботи.

Організація дослідження. Дослідження проводилося поетапно протягом 1993-2002 рр. На першому етапі (1993-1995) вивчалися стан проблеми в педагогічній, економічній, філософській літературі й на практиці, нормативно-правова база створення й діяльності закладів освіти нового типу в нових соціально-економічних умовах. Організовано інноваційний загальноосвітній навчальний заклад для підготовки учнів до управлінської діяльності - Київський ліцей бізнесу, розроблено концепцію його діяльності, визначено основні напрями дослідження, сформульовано гіпотезу і завдання, розроблено програму і методику експериментальної роботи.

На другому етапі (1996-1997) уточнювалися концепція і теоретичне забезпечення інноваційної педагогічної діяльності з початкової управлінської підготовки ліцеїстів. Розроблено і теоретично обґрунтовано суть поняття “організаторські та управлінські уміння”, визначено його структуру. Апробовано такі форми організації навчального процесу, як навчальні проекти, ліцейські ігри, бізнес-стажування, програма психофізичної підготовки “Фітнес”.

На третьому етапі (1998-2001) проведено експериментальну роботу щодо створення навчально-виховного середовища ліцею як простору для формування організаторських і управлінських умінь ліцеїстів, підготовки їх до управлінської діяльності; розроблено методику діагностики управлінських здібностей учнів, вимоги до проведення бізнес-стажування і щоденник самоорганізації учнів “Організатор ліцеїста”. Проводилась експериментальна перевірка педагогічної технології формування в учнів ліцею бізнесу організаторських та управлінських умінь. Результати дослідження впроваджувалися в практику роботи деяких навчальних закладів м. Києва та інших регіонів України.

На четвертому етапі (2000-2002) здійснювалось теоретичне й науково-методичне узагальнення даних формуючого експерименту. Систематизовано дослідницький матеріал, завершено написання й оформлення дисертації.

Експериментальна база дослідження. Київський ліцей бізнесу, Фінансовий ліцей м. Києва, середні школи № 41, №163 м. Києва, № 68 м. Кривий Ріг, Нежухівська та Завадівська середні школи Стрийського району Львівської області. У дослідженні брали участь 687 учнів, 56 вчителів, 215 батьків ліцеїстів.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження:

вперше обґрунтовано сутнісні характеристики організаторських і управлінських умінь, розроблено з позиції системно-діяльнісного підходу педагогічну технологію їх формування в старшокласників та методику діагностування відповідних здібностей;

визначено й теоретично обґрунтовано вимоги щодо відбору і структурування змісту навчального матеріалу для формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь;

виявлено особливості організації навчально-виховного процесу, спрямованого на розвиток лідерських якостей старшокласників та їхньої готовності до управлінської діяльності, удосконалено систему його планування і управління;

розвинуто положення щодо поєднання теорії і практики навчання в процесі підготовки учнів до управлінської діяльності.

Практична значущість здобутих результатів полягає у створенні й цілеспрямованому розвитку Київського ліцею бізнесу для забезпечення початкової управлінської підготовки учнів, розробці і впровадженні системи управління ліцеєм бізнесу, педагогічної технології формування в учнів організаторських і управлінських умінь, методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу на основі ігрових методів навчання.

Матеріали дослідження можуть використовувати загальноосвітні навчальні заклади різних типів, науково-методичні центри освіти, а також авторські колективи, які здійснюють інноваційну педагогічну діяльність з підготовки учнів до управлінської діяльності.

Результати дослідження впроваджувались у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів України: Нежухівської, Завадівської, Миртюківської, Симигінівської та Моршинської середніх шкіл Стрийського р-ну Львівської обл. (довідка № 47 від 5.06.2001); Криворізької середньої школи № 68 (довідка № 283 від 7.06.2001), навчально-виховних закладів Радянського р-ну м. Києва (довідка Радянського районного відділу освіти м. Києва № 424 від 31.05.2001).

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень наукового пошуку; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження; аналізом значної кількості науково-методичних джерел з проблеми дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу даних дослідницької роботи, а також позитивними результатами впровадження в практику середніх закладів освіти.

Апробація основних результатів дослідження проводилася шляхом виступів дисертанта на Міжнародній науково-практичній конференції “Діти і підприємництво” (Київ, 1994 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки, оплати і нормування праці в умовах формування ринкових механізмів” (Хмельницький, 1995 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Школа і підготовка учнівської молоді до життя та діяльності в умовах ринку” (Харків-Київ, 1996 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Педагогіка і менеджмент” (Луцьк, 2000 р.), на Всеукраїнській педагогічній конференції “Роль Асоціації керівників шкіл України та інших освітянських громадських організацій щодо реалізації освітньої політики держави” (Київ, 2000 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Ліцейна освіта в Україні: перспективи і розвиток” (Київ, 2001 р.), на Національній конференції “Розбудова менеджмент-освіти в Україні” (Київ, 2001 р.), на презентації науково-методичного щорічника “Педагогічні новації столичної освіти: теорія і практика” (Київ, 2001 р.), а також на міських і районних нарадах керівників шкіл та серпневих педагогічних конференціях, засіданнях лабораторії управління загальноосвітніми навчальними закладами Інституту педагогіки АПН України, колегіях Головного управління освіти і науки м. Києва.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображено в 10 одноосібних публікаціях автора, у тому числі: 1 - практико-орієнтований посібник, 7 статей - у провідних наукових фахових виданнях, 1 - у навчальному посібнику, 1 - у збірнику матеріалів всеукраїнської конференції.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 192 ст., 6 додатків займають 12 ст. Робота містить 8 таблиць, 11 рисунків. Список використаних літературних джерел має 278 найменувань, з них 5 іноземною мовою.

учень управлінський організаторські здібності

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету і завдання, гіпотезу й методологічні засади, теоретичну основу; розкрито наукову новизну і практичне значення, особистий внесок автора; викладено методи й етапи експериментальної роботи; сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Проблема формування в учнів організаторських і управлінських умінь у педагогічній теорії і практиці” проведено історико-педагогічний аналіз формування цих умінь, обґрунтовано підходи до розкриття їх змісту й структури, охарактеризовано стан підготовки старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів до підприємницької та управлінської діяльності.

Вивчення наукових джерел свідчить, що проблема формування в учнів організаторських і управлінських умінь була актуальною в різні періоди соціально-економічного розвитку суспільства. В Україні багато десятиліть основою формування в школярів цих умінь і навичок була практика учнівського самоврядування, піонерських і комсомольських організацій. Формально в їх діяльності були всі ознаки підготовки організаторів: наявність навчальних програм, ситуацій, у яких виникали певні взаємини “організатор і той, кого організовують”. Проте поза увагою дослідників залишалися такі важливі питання: якого типу знання, який зміст і які методи навчальної діяльності забезпечували формування в учнів потрібних організаторських і управлінських умінь та розвиток їхніх лідерських якостей. Аналіз соціально-економічної і психолого-педагогічної літератури свідчить, що формування цих умінь дослідники розглядали переважно як виховний процес.

Перехід суспільства до нової економічної системи спричинив потяг молоді до практичної участі в ринкових відносинах, підприємницькій діяльності. Формування особистості нового типу - ділової, підприємливої, здатної до організації й управління, набуло соціальної актуальності. До шкільної програми вводяться курси “Основи економічних знань” і факультатив “Основи підприємництва”, завдання яких - дати учням теоретичні знання і практичні навички та вміння управлінської діяльності. Проведені нами соціологічні опитування учнів 8-9-х класів показали, що 98% підлітків бажають працювати в підприємницьких структурах, а 35% респондентів мають намір створити власну справу. Однак у більшості школярів відсутні елементарні знання щодо функціонування сучасної ринкової економіки й ведення власної справи. Результати опитування також засвідчили недостатню орієнтацію старшокласників на розвиток таких необхідних управлінцеві особистісних якостей, як воля, наполегливість, самодисципліна, ініціативність, здатність до конкуренції, ділового спілкування, навчання протягом усього життя.

У процесі дослідження констатовано, що в Україні створено мережу загальноосвітніх навчальних закладів (ліцеї, гімназії, колегіуми) економічного, фінансового, гуманітарного і правового профілю роботи, які ставлять за мету підготувати учнів до управлінської і підприємницької діяльності. Вони забезпечують належний рівень освіти, варіативний розвиток особистості, високий інтерес старшокласників та їхніх батьків до ранньої спеціалізації і подальшої кар'єри в сфері економіки, фінансів і права.

У розділі висвітлено стан організації навчально-виховного процесу в Українському гуманітарному ліцеї, Донецькому бізнес-ліцеї, Херсонському ліцеї журналістики, бізнесу та права, Київському ліцеї бізнесу. Досвід цих та багатьох інших закладів значною мірою зумовив інноваційні процеси, що відбуваються в системі освіти України. Новаторські пошуки їх учителів щодо економічного виховання учнів та підготовки їх до підприємницької діяльності стали надбанням широкої педагогічної практики. Водночас набувають актуальності узагальнення нагромадженого емпіричного матеріалу й оснащення педагогічної практики відповідним науковим, методологічним і методичним забезпеченням. Теоретичної розробки й обґрунтування, зокрема, потребували поняття “організаторські й управлінські уміння” і структура цих умінь.

На основі аналізу відповідної психолого-педагогічної та управлінської літератури в дисертації обґрунтовано, що організаторські й управлінські вміння індивіда зумовлюються вимогами, які висуває перед ним діяльність з організації та управління. Організаційна діяльність передбачає створення певних організаційних структур і їх функціонування (відтворення діяльності за визначеними нормами). На відміну від організаційної управлінська діяльність повинна забезпечувати процеси розвитку цих структур. Як вищі, так і середні навчальні заклади, що готують управлінські кадри, у процесі складання програми навчання орієнтуються на різні моделі управлінця-професіонала. Одні в основу такої моделі кладуть вимогу щодо належного виконання управлінцем основних функцій управління (планування, організація, мотивація і контроль), і визначають таким чином необхідний мінімум умінь. Інші, зважаючи на психологічні вимоги до нього як особистості, орієнтуються на його різноманітні психограми. У контексті нашого дослідження організаторські й управлінські вміння ми визначаємо як готовність особистості здійснювати діяльність з організації та управління, що забезпечується використанням відповідних засобів (знання, навички, прийоми, техніки) та проявом особистісних якостей. Структура організаторських й управлінських умінь багатокомпонентна. Базовим є вміння учня зайняти певне місце в організації діяльності (виконання норм, додержання правил) і організувати групу (сформулювати чи відтворити нормативні вимоги, забезпечити їх виконання). Оскільки в індивідів, з якими має справу організатор, різні мотивація та організаційний досвід, він має виявити вміння визначати реальні можливості й перспективи людей у досягненні поставленої мети. Відтворення діяльності в організації пов'язане з подоланням певних труднощів і діями в непередбачених обставинах. Тому організатор повинен уміти виявити, зафіксувати і виправити недоліки в роботі виконавців. Необхідними умовами існування організації є створення і підтримання ділових (функціональних) зв'язків і неформальних людських стосунків. Для цього організатор має навчитися створювати ситуації ділової комунікації (об'єктивація труднощів, рефлексивний аналіз, подолання непорозумінь і конфліктів) і підтримувати доцільне неформальне спілкування. Внаслідок реалізації зазначених вище вмінь він може рефлексивно зафіксувати досвід власної та групової діяльності як нове, складніше вміння. Перехід з позиції організатора в позиції управлінця і здійснення управлінської діяльності вимагає оволодіння вмінням “побачити” діяльність як теоретичний об'єкт і діяти в режимі проектування.

У дисертації визначено структуру організаторських і управлінських умінь: уміння організувати діяльність > уміння кваліфікувати виконавців > уміння організувати комунікацію > уміння аналізувати й рефлексувати > уміння бачити діяльність як ціле. Вона відображає процес їх розвитку. Оволодіння вміннями початкового рівня дає змогу набувати наступного вміння. При цьому для виконання організаційної діяльності може вистачити перших чотирьох умінь, а для діяльності з управління потрібно опанувати всі визначені вміння.

У дисертації подано методику проведення діагностики організаторських і управлінських здібностей учнів. Для цього запропоновано певну систему об'єктивних і суб'єктивних критеріїв. До об'єктивних належать показники ефективності практичної та ігрової діяльності ліцеїстів (досягнення визначеної мети, виконання поставлених завдань, здобуття запланованого результату тощо), до суб'єктивних - змістовність рефлексивних звітів учнів, дані анкет, опитувань, результати соціометричних і психологічних тестів та експертна оцінка прояву професійно важливих особистісних якостей. Основна мета діагностичної роботи, що проводиться протягом навчання учня в ліцеї, - складання і супровід індивідуальної програми формування організаторських та управлінських умінь і навичок, розвиток професійно важливих якостей ліцеїста.

Результати констатуючого експерименту свідчать, що лише теоретичне вивчення економічних курсів, основ підприємницької та управлінської діяльності в загальноосвітніх закладах не забезпечує формування в учнів організаторських та управлінських умінь. Для цього потрібні спеціальна організація навчально-виховного процесу, запровадження відповідних педагогічних інновацій професійного спрямування.

У другому розділі “Педагогічна технологія формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь” розкрито педагогічні основи цього процесу, визначено сутнісні характеристики його технології, особливості використання методів і засобів навчання, адекватних змісту управлінської підготовки ліцеїстів, методику педагогічного експерименту і наведено основні результати дослідження.

Формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь забезпечується педагогічною технологією, розробленою в Київському ліцеї бізнесу й апробованою в інших навчальних закладах. Структурними компонентами цієї технології є концептуальні засади, зміст навчання й підготовки, технологічний процес.

Концептуальні засади початкової підготовки ліцеїстів до управлінської діяльності:

залучення до суспільно корисної діяльності, оволодіння в змодельованих чи практичних ситуаціях та імітаційних іграх ролями і позиціями, необхідними для розуміння суті підприємництва;

виховання особливих рис характеру: волі, здатності до самоорганізації, лідерства, відповідальності;

формування підприємницької компетентності й культури;

навчання партнерства, групового (командного) стилю роботи, взаємодії з іншими людьми;

навчання технології роботи з підприємницькою ідеєю: визначення підприємницьких ідей, пошук шляхів їх здійснення, складання бізнес-плану.

В аспекті початкової управлінської підготовки ліцей розглядається як освітнє підприємство з відповідною програмою діяльності й системою управління, а навчально-виховний процес - як діяльність з організації та управління. Учитель при цьому займає позицію організатора, керівника й управлінця. Цілеспрямовано створюване освітнє середовище ліцею є простором організаторської та управлінської практики учнів, серед якої - учнівські проекти, бізнес-стажування, міжнародні й локальні навчальні ігри, конкурси, самоврядування тощо.

Зміст освіти ліцеїстів як майбутніх управлінців ґрунтується на таких основних принципах: розвиток здібностей особистості й формування її управлінських умінь та навичок у поєднанні з її академічними досягненнями; створення бази подальшої професійної діяльності та безперервної освіти; забезпечення умов для особистісного самовизначення і самовдосконалення; врахування стрімкого розвитку інформаційних технологій, науки і техніки. Програма навчання складається з предметів і курсів, об'єднаних у такі блоки:

загальнокультурний (предмети інваріантної частини державного навчального плану) як основа формування інтелекту й світогляду людини;

антропотехнічний (психологія, імідж ділової людини, фізкультура-фітнес, основи акторської майстерності, хореографія) як основа формування особистісних якостей ділової людини;

управлінський (іноземні мови, сучасні інформаційні технології, основи економічних знань, підприємництва і менеджменту, бізнес-стажування, сукупність інтелектуальних, спортивних та імітаційних навчальних ігор у сфері економіки, права, фінансів, політики) як основа опанування професійно орієнтованих знань і формування практичних умінь та навичок.

Технологічний процес містить: організацію навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей підготовки учнів як майбутніх управлінців; запровадження сучасних технологій навчання й оцінювання досягнень ліцеїстів (інтерактивні методи, мультимедійне навчання, бізнес-стажування, тестування, рейтинг тощо); аудиторну і позаудиторну творчу навчальну діяльність учнів і вчителів, що має переважно практичну спрямованість; діагностику управлінських здібностей ліцеїстів і постійний моніторинг сформованості в них організаторських і управлінських умінь.

Процесуальна частина педагогічної технології ґрунтується на створенні навчальних ситуацій, розв'язання яких ставить перед учнями вимоги щодо використання організаторських і управлінських умінь і дає їм змогу опанувати їх. Такі ситуації передбачають наявність спроб (у тому числі заздалегідь невдалих), що створює умови для розвитку рефлексивних і проектних здібностей ліцеїстів. Організаторські й управлінські вміння формуються у процесі спільної роботи вчителя, який займає позиції майстра, тренера, ігротехніка, тьютора, і учня, а також тривалої самостійної практичної роботи ліцеїстів з опанування (у спрощеному вигляді) таких позицій. Організація навчально-виховного процесу враховує самовизначення учнів щодо опанування основ управління і вибору подальшого власного шляху в управлінській сфері. Спеціалізоване навчання орієнтоване на постійну їхню участь у практичних заходах і проектах діяльності, що передбачають групову роботу й об'єднання учнів різних класів у команди й бригади.

Новими й істотними складовими технологічного процесу є:

навчально-організаційний проект спеціалізованого навчання - система педагогічних робіт і управління навчальним процесом, що визначає особливості навчання й підготовки учнів протягом чотирьох років перебування їх у ліцеї;

ліцейські ігри - особливий метод підготовки майбутніх управлінців, який ґрунтується на принципі інтервальних інтелектуальних тренувань і є способом аналізу справ у ліцейському середовищі та джерелом забезпечення учнів засобами розвитку, самовизначення і ділового лідерства;

імітаційні ігри - основна форма здобуття знань про профільні для ліцею сфери діяльності (підприємництво, фінанси, право) й оволодіння організаторськими та управлінськими вміннями і навичками;

проблемні ігри - тип навчальних ігор, які сприяють формуванню в учнів навичок аналітичної роботи, осмисленого ставлення до позиції інших учасників, визначення проблемних моментів дискусій, конструювання нового бачення шляхів розв'язання проблеми тощо;

практична підготовка - двотижнева літня практика учнів у діючій підприємницькій структурі (на фірмі, у банку, страховій компанії тощо), метою якої є відпрацювання функціональних позицій, а також участь в організації практичних заходів різного рівня (маркетингові дослідження, школи лідерів, бізнес-турніри тощо);

програма психофізичної підготовки “Фітнес”, яка сприяє опануванню ліцеїстами техніки формування волі й досягненню психофізичної компетентності;

програма “Імідж ділової людини”, що охоплює вивчення основ психології, акторської майстерності, хореографії, імідж-проектування з метою розвитку особистісних якостей, необхідних управлінцеві.

Педагогічна технологія формування в учнів організаторських та управлінських умінь вимагала певних нововведень у навчально-виховний процес та управління ним, а саме:

1.Організаційні нововведення - це ті, що відбуваються в організації навчально-виховного процесу. Для ефективного управління інноваційною педагогічною діяльністю в Київському ліцеї бізнесу розроблено і впроваджено відповідну нормативно-методичну базу (концепція діяльності ліцею, структурно-функціональна модель управління його діяльністю; матриці перспективного і поточного планування й контролю, інструкції, угоди, керівництво для персоналу), яка регламентує стосунки між усіма суб'єктами навчально-виховного процесу.

2.До змістових нововведень належать зміни в змісті й структурі навчального матеріалу. Добір і структурування змісту навчання для управлінської підготовки ліцеїстів вимагали введення нових дисциплін і курсів, інтегрування навчального матеріалу з різних галузей знань, що в свою чергу зумовлювало потребу в розробці відповідного навчально-методичного забезпечення. У ліцеї бізнесу впроваджено авторські програми із сучасних комп'ютерних технологій, іноземних мов, географії, основ економічних знань; авторські курси з психології, основ акторської майстерності, ділової української мови, основ підприємницької діяльності, фізкультури-фітнесу, іміджу ділової людини; інтерактивні методи навчання (ділові та імітаційні ігри, комп'ютерне моделювання, тренінги, розбір конкретних ситуацій тощо); методичне забезпечення нововведень (посібники, методичні рекомендації, дидактичний матеріал, збірники завдань з окремих предметів для групової та індивідуальної роботи з учнями).

3.Суть технологічних нововведень у навчально-виховний процес полягала в його вдосконаленні й організації на основі сучасних технологій навчання, запровадженні окремих форм і методів навчання управлінців-практиків, адекватних систем оцінювання досягнень учнів (тестування, рейтинги). У ліцеї бізнесу ефективними є: ігрова й практична підготовка, метод проектів чи “навчання в дії”, різноманітні методи інтерактивного навчання: тренінги, розбір конкретних ситуацій, “мозковий” штурм тощо; новітні інформаційні технології (мультимедійне навчання, комп'ютерне моделювання, Інтернет тощо).

У розділі викладено методику, хід і результати дослідно-експериментальної роботи. У процесі дослідження перевірено ефективність педагогічної технології формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь.

Науковий пошук вівся в таких напрямках:

створення умов для природного виявлення в майбутніх ліцеїстів уявлень про управлінську діяльність, їхніх організаторських і лідерських здібностей, якостей особистості, зокрема ініціативності, дисциплінованості, комунікативності, самостійності;

передавання учням базового змісту початкової та управлінської підготовки, засвоєння ними основних понять і схем організації, керівництва й управління, формування у їхній свідомості зв'язків між абстрактними схемами-поняттями і реальною практикою;

виявлення можливостей використання навчальної діяльності й життєдіяльності в ліцеї для формування в ліцеїстів робочих уявлень про процеси організації, керівництва й управління;

організація групової (колективної) комунікації та діяльності, засвоєння учнями її принципів, формування міжособистісних стосунків у класі й ліцеї;

застосування ліцеїстами оцінки й самооцінки результатів навчання за програмою початкової управлінської підготовки;

визначення характеру й рівня організаторських і управлінських умінь в учнів під час проведення практичних і тренінгових робіт.

Критерієм сформованості організаторських і управлінських умінь були наслідки практичної діяльності учнів як організаторів і управлінців (участь у проектах, ліцейських та імітаційних іграх, самоврядуванні тощо) і психологічних обстежень. У результаті експериментальної педагогічної діяльності поліпшила організаторські й комунікативні здібності більшість учнів. Середній та високий рівні організаторських здібностей виявлено в 94,6% ліцеїстів, а комунікативних - у 91,9%. Змінилися показники самооцінки їхніх вольових якостей. Високий рівень їх зафіксовано у 52,6% учнів, що на 21,1 % більше, ніж на початку експерименту. Організаторські та управлінські вміння за представленою структурою на різному рівні сформовано в усіх ліцеїстів. Так, високий рівень (дає змогу успішно діяти в нових чи змінених ситуаціях) і середній рівень умінь (виявляється в знайомих, нормованих ситуаціях) продемонструвала більшість ліцеїстів, а саме: уміння організовувати, нормувати діяльність - 84,2%; кваліфікувати, оцінювати підлеглих - 78,9%; організувати комунікацію - 81,5%; аналізувати, рефлексувати - 76,3%; уміння бачити управлінську діяльність як ціле і проектувати розвиток - 60,5% ліцеїстів. Після закінчення другого року навчання в ліцеї учні продемонстрували зростання показників рівнів сформованості організаторських та управлінських умінь. Приріст цих показників становить відповідно 7,9%; 13,2%; 10,6%; 7,9%; 5,3%.

Опитування батьків показали, що вони помічають у своїх дітей зміни в поведінці й наявність нових здатностей, зокрема сприймати структуру навчального закладу як діючу систему управління; розуміти і сприймати необхідність дисципліни як прояв влади, що забезпечує цілеспрямовану нормативну діяль-ність організації; визначати і ставити перед собою конкретні цілі; самовизначатися й діяти в складних ситуаціях і обста-винах.

Узагальнені результати формуючого експерименту роботи свідчать про ефективність розробленої технології формування організаторських і управлінських умінь в учнів ліцею бізнесу.

Теоретичний аналіз проблеми й здобуті результати науково-дослідницької роботи дають змогу зробити такі висновки:

Формування організаторських і управлінських умінь у старшокласників є актуальним з кількох педагогічних причин. По-перше, організація й управління набувають дедалі більшого значення в усіх галузях діяльності (сфери виробництва, обслуговування, освіти, охорони здоров'я тощо). Такого ж значення набуває і підготовка людей з організаторськими й управлінськими вміннями, лідерськими якостями особистості. По-друге, робота управлінця є однією з найскладніших видів трудової діяльності, що потребує не лише ґрунтовних спеціальних знань (економіка, фінанси, право, менеджмент та ін.), а й комплексу психологічних якостей і ключових компетенцій особистості. Тому підготовку до неї доцільно розпочинати ще в загальноосвітньому навчальному закладі. По-третє, розвиток ринкової економіки в Україні викликав підвищений інтерес учнівської молоді та батьків до сфери бізнесу, спричинив спрямованість випускників шкіл на підприємницьку діяльність, організацію власної справи, що зумовило розвиток мережі спеціалізованих навчальних закладів, зокрема ліцеїв економічного, правового та фінансового профілю.

У процесі дослідження підтверджено, що для ефективної управлінської підготовки учнів потрібні раннє виявлення дітей з певними особистісними якостями і діагностика їхніх здібностей з метою визначення схильності до різних рівнів управлінської діяльності й моделювання індивідуальних програм навчання, спрямованих на формування організаторських та управлінських умінь і навичок.

З'ясовано, що формування організаторських і управлінських умінь в учнів ліцею позитивно впливає на їхній загальний розвиток, а набуття ними вмінь, організувати діяльність, кваліфікувати виконавців, організовувати комунікацію, аналізувати й рефлексувати, проектувати розвиток діяльності, сприяє самоствердженню і самореалізації особистості, підвищенню її конкурентноспроможності на ринку праці.

Установлено, що класно-урочна система навчання не може повною мірою забезпечити процес формування організаторських і управлінських умінь в учнів. Він вимагає використання нових технологій навчання, нестандартних організаційних форм, зокрема ігрової і практичної підготовки, сучасних методів і форм контролю діяльності учнів. Результати експериментальної роботи свідчать, що розроблена нами педагогічна технологія формування організаторських і управлінських умінь спроможна бути ефективним засобом підготовки учнів до здійснення управлінської діяльності. Важлива умова реалізації цієї технології - проектування освітнього середовища. Засобами його розвитку є:

а) використання конкретних ситуацій життєдіяльності ліцею як тренажера для відпрацювання організаторських і управлінських умінь;

б) організація навчально-виховної діяльності учнів на основі методу проектів;

в) практична й ігрова підготовка ліцеїстів, що дає змогу відпрацьовувати прийняття управлінських рішень в актуальних соціально-економічних ситуаціях реального бізнесу;

г) реалізація управлінських стосунків між учителями як організаторами, керівниками, управлінцями й учнями як виконавцями; ліцеїстами, які займають позиції організаторів (ігротехніків, тьюторів) та іншими учнями.

Підґрунтям технології формування організаторських і управлінських умінь є організація групової діяльності учнів. У процесі експериментальної роботи з'ясовано, що низький рівень організаторських і управлінських умінь у ліцеїстів формується в тимчасових організаційних утвореннях, що виконують окремі завдання з використанням найпростіших операцій і процедур діяльності. Середній рівень сформованості цих умінь забезпечує бригадна організація учнів, при якій віднормовано діяльність, зв'язки функціональних місць і продуктів діяльності, створено умови для формування вмінь і самооцінної діяльності шляхом порівняння її з нормативними приписами і стандартними зразками. Високий рівень організаторських і управлінських умінь формується завдяки командній організації робіт, коли учні ведуть пошук і приймають управлінські рішення в незнайомих ситуаціях.

Проведене дослідження підтвердило гіпотезу про те, що педагогічними умовами ефективності формування організаторських і управлінських умінь є: створення у навчальному закладі сприятливого освітнього середовища для підготовки учнів до управлінської діяльності; добір, структурування і транслювання ліцеїстам змісту навчального матеріалу відповідного професійного спрямування; впровадження в навчально-виховний процес сучасних технологій навчання, форм і методів опанування учнями організаторських і управлінських умінь, систем поточного контролю й оцінювання рівнів їх сформованості; спрямування управлінської підготовки ліцеїстів на практичне застосування здобутих знань і набутих умінь; методологічна й методична підготовка вчителів до управління процесом формування в учнів організаторських і управлінських умінь.

Теоретично й методично обґрунтовані положення щодо системи управління інноваційним навчальним закладом, організації індивідуального бізнес-стажування учнів, позакласної роботи з ними, їхньої самостійної роботи з формування організаторських і управлінських умінь покладено в основу навчального плану, методичних рекомендацій з формування готовності ліцеїстів до управлінської діяльності, індивідуального щоденника ділової людини “Організатор ліцеїста”.

Результати наукового пошуку й експериментальної роботи засвідчують ефективність запропонованої педагогічної технології. Учні, охоплені експериментальною роботою, мають високі показники сформованості організаторських і управлінських умінь, що дає їм можливість успішно діяти в знайомих і нестандартних навчальних та практичних ситуаціях, швидше адаптуватися до сучасних реалій життя, нових умов навчання і роботи, нового колективу, долати труднощі, розчарування і невдачі.

Результативність педагогічної технології підтверджується тим, що 96-98% випускників ліцею бізнесу щороку стають студентами вищих навчальних закладів економічного спрямування, обираючи майбутню спеціальність, пов'язану із сферою менеджменту, підприємництва, фінансів, права.

Проведене дослідження дає підстави для висловлення таких рекомендацій Міністерству освіти та науки України:

1) передбачити в навчальних програмах педагогічних вищих навчальних закладів з курсів “Педагогіка і психологія” теми, що розкривали б особливості формування в учнів загальноосвітніх шкіл організаторських і управлінських умінь на основі використання сучасних педагогічних технологій;

2) ініціювати створення дидактичних посібників з курсу “Основи підприємницької та управлінської діяльності” для учнів середніх шкіл з викладанням методик проведення бізнес-практики учнів, імітаційних і ділових ігор.

Проведене дослідження не вичерпало всіх проблем формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь. Перспективи подальшого вирішення цієї проблеми автор вбачає у розширенні сукупності педагогічних засобів, що впливають на ефективність формування організаторських і управлінських умінь старшокласників, вивченні особливостей організації освітнього середовища ліцею як простору організаторської та управлінської практики учнів, а також підготовки вчителів до здійснення цієї педагогічної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Паращенко Л.І. Технологія формування організаторських та управлінських умінь старшокласників у Київському ліцеї бізнесу // Перспективні освітні технології: Наук.-метод. посібник. - К.: Гопак, 2000. - С.140-160.

2. Паращенко Л.І. Включення в освіту як альтернатива мотиваційному підходу до формування ресурсу управлінських кадрів // Школа і підготовка учнівської молоді до життя та діяльності в умовах ринку: Наук.-метод. зб. - Харків, 1996. - С.119 - 120.

3. Паращенко Л.І. Формування навичок управлінської діяльності в учнів ліцею бізнесу// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. - К. - Запоріжжя, 1999.- Вип.16. - С.162-166.

4. Паращенко Л.І. Особливості організації навчально-виховного процесу щодо формування управлінських умінь старшокласників // Проблеми пед. технологій: Зб. наук. праць. - Луцьк, 2000. - Вип. 3.- С.73-79.

5. Паращенко Л.І. Економічна освіта в школі //Наука і сучасність: Зб.наук.праць Нац. пед.ун-ту ім. М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 2000. - Вип. 1. Ч.3. - С.119-125.

6. Паращенко Л.І. Імітаційні ігри як спосіб моделювання процесів виробничої діяльності управлінців //Віс. Технол. ун-ту Поділля (Хмельницький).-2000-№3.- С.162-165.

7. Паращенко Л.І. Крокуючи за горизонт // - Рід. шк. - 2001. - № 5 (856).- С.3-5.

8. Паращенко Л.І. Економічній освіті - державні пріоритети //Географія та основи економіки в школі. - 2000. - №2 (16).- С. 40-42.

9. Паращенко Л.И. Школа и начальная управленческая подготовка старшеклассников// Атриум, серия педагогика: Межвуз. сб. науч. ст. / Междунар. академия бизнеса и банковского дела. - Тольятти: 2001 (апр.). - С.74-80.

10. Паращенко Л.І. Жити і вчитися в Україні// Практико-орієнтований посібник. - К.: Веселка, 2000.- 178 с.

АНОТАЦІЇ

Паращенко Л.І. Формування організаторських та управлінських умінь в учнів ліцею бізнесу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування в учнів організаторських і управлінських умінь. Визначено й теоретично обґрунтовано структуру, зміст, педагогічні умови й методи формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь. Розроблено методику діагностики управлінських здібностей учнів. Представлено розроблену й перевірену в Київському ліцеї бізнесу й інших навчальних закладах педагогічну технологію формування організаторських та управлінських умінь у ліцеїстів, яка ґрунтується на принципах ігрової та практичної підготовки, використанні методу проектів і створенню особливого освітнього середовища ліцею.

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що педагогічна технологія формування в учнів ліцею бізнесу організаторських і управлінських умінь спрямована на індивідуальний розвиток ділової, підприємливої і творчої особистості, дає змогу ліцеїстам оволодіти знаннями в індивідуальному темпі, забезпечує самостійність їхніх навчання і підготовки.

Ключові слова: організаторські й управлінські уміння, ліцей бізнесу, ігрова і практична підготовка, метод проектів, освітнє середовище, педагогічна технологія.

Паращенко Л.И. Формирование организаторских и управленческих умений у учеников лицея бизнеса.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики.- Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2002.

Работа посвящена исследованию проблемы формирования организаторских и управленческих умений у учащихся лицея бизнеса. Определены и теоретически обоснованы многокомпонентная структура и содержание организаторских и управленческих умений: организовать группу, нормируя деятельность и определяя ее цель > квалифицировать деятельность исполнителей> организовать коммуникацию > анализировать и рефлексировать > представлять деятельность управления как теоретический объект.

Теоретически обоснован и значительно расширен комплекс форм и методов диагностики раннего выявления организаторских способностей и лидерских качеств учащихся.

Содержание образования лицеистов как будущих управленцев базируется на таких основных принципах: развитие способностей учеников и формирование их управленческих умений и навыков во взаимосвязи с академическими достижениями; создание основы для дальнейшей профессиональной деятельности и беспрерывного образования; обеспечение условий для личностного самоопределения и самосовершенствования; учет развития информационных технологий, науки и техники. Программа обучения состоит из предметов и курсов, объединенных в такие блоки:

...