Професійна підготовка майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Влодарска-Зола Лідія

УДК 378.147.81

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ У

ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Ничкало Нелля Григорівна, Академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Курляк Ірина Євгенівна, Львівський національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри соціальної педагогіки, м. Львів;

кандидат педагогічних наук, доцент Ковчина Ірина Михайлівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, докторант кафедри соціальної педагогіки, м. Київ.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет імені І.Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Захист відбудеться 29 жовтня 2003 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “28” вересня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

Актуальність та доцільність дослідження. Необхідність модернізації освітніх систем пов'язана з процесами глобалізації та інтеграції в європейській та у світовій спільноті, політичними і соціально-економічними змінами, що відбуваються в постсоціалістичних країнах. Спрямованість у майбутнє, сучасна тенденція інтенсифікації життєдіяльності, виникнення нових соціально-економічних реалій, зокрема ринку праці, потребують розробки нових освітніх моделей професійної підготовки фахівців, здатних забезпечити сталий розвиток цивілізації. В умовах швидкозмінного суспільства великого значення набуває не тільки висунення ідей і проблем, а й динамічне реагування на них, їх реалізація. У зв'язку з цим особливого значення набуває підготовка підприємців і менеджерів нової генерації, від знань, умінь і компетентності яких значною мірою залежить економічний поступ країни.

У сучасних умовах динамічної ринкової економіки набуває особливого значення діяльність менеджерів на всіх рівнях управління, ефективне виконання ними професійних функцій і завдань. Сучасні світові тенденції та зміни, що відбуваються в управлінні, зумовлюють необхідність посилення вимог до професійної підготовки менеджерів, їхніх знань, умінь, компетентності, особистісних якостей. За таких умов постають цілком нові цілі і завдання у підготовці менеджерів до професійної діяльності. Вона має враховувати соціально-економічні умови, в яких діятиме менеджер, і ґрунтуватися на досконалому знанні ним економічних аспектів ринкової економіки (Л. Бальцерович, А.С. Барчак, А.М. Завісляк, С.Г. Козловський, Г.В. Колодко, С.М. Квятковський, В.Моравський, З.Садовський), а також її соціальних аспектів (В. Аньол, Я. Бексяк, Л. Бескід, Г. Доманський, Я. Маріанський, А. Мішальська, К. Попьолек, П. Штомпка, М. Шилько-Скочни).

Аналіз літературних джерел з проблем професійної підготовки менеджерів свідчить про значну увагу до їх вивчення. Так, у Польщі досліджуються такі аспекти: створення умов для ефективної професійної підготовки менеджерів (Я.Д. Антошкевич, А.С. Барчак, Т. Боровський, С.М. Квятковський, А. Марчиновський, С. Неленч, А. Охеров-Урбанец); вимоги до розробки паспорта спеціальності “менеджмент” у вищих навчальних закладах (Б. Гарбачік, Я. Двожецький, Л. Збегень-Маціонг, А.М. Козінська, Т. Лістван, Л.Х. Хабер); організація процесу професійної підготовки менеджерів (Я. Бексяк, Б. Вавжиняк, Б. Гарбачик, У. Гжелонська, Х. Гульда, І. Дурлік, Е. Хмелецька,); обґрунтування обсягу знань, умінь, необхідних майбутньому менеджеру (Я.Д. Антошкевич, Т. Борковський, Б. Гарбачик, К. Голонка, А. Липинська, Т. Лістван, А. Марчиновський, А. Охеров-Урбанец); створення програм підготовки менеджерів та їх методологічно-інформаційного забезпечення (Я.Д. Антошкевич, Я. Бексяк, В.Т. Белецький, Я. Дієтл, У. Гжелонська, В. Кравчик, Е. Скшипек Е. Хмелевська); реструктуризація менеджерської освіти в технічних навчальних закладах (Я. Бендковський, В. Бжезін П. Доміняк, Е. Єндрих, В. Кравчик, Е. Раєвська-Бінчик, Я. Левандовський, М.Новицька-Сковорон, А. Суважинський, Ф. Тубілевич); моделювання майбутньої менеджерської діяльності (Я.Д. Антошкевич, Б. Вавжиняк, С. Валюткевич, Б. Гарбачик, Х. Гульда, А. Дея-Вонсик, І. Дурлік); гуманізація професійної підготовки менеджерів (Я. Бексяк, У. Гжелонська, Л. Збегень-Маціонг, М. Крупа, А. Фліс, Е. Хмелецька).

Значний інтерес становлять наукові праці українських та російських дослідників щодо предмета наукового менеджменту (І.А.Грачанікова, Г.В.Щокін), поняття дидактичного менеджменту і його використання в освітній діяльності (В.Гамаюнов), обґрунтування принципів менеджменту (В.І.Маслов, Н.І.Клокар, В.Сакурова), професійної підготовки менеджерів (Д.Дзвінчук, В.Денисюк, В.А.Козаков), теорії і практики підготовки управлінців-лідерів у вищих технічних навчальних закладах (О.Г.Романовський, Л.Л.Товажнянський, О.С.Пономарьов та інші), сучасних методів і технологій навчання у вищих технічних навчальних закладах (О.В.Довженко, С.Л.Жубр, Ю.П.Нагірний, В.Л.Шатуновський).

Аналіз польської наукової літератури з проблем управління сучасною і майбутньою організацією показує, що управління будь-яким процесом має бути системним (Я.Д. Антошкевич, І. Глажевська, А.К. Козьмінський, М. Мазур, Я. Осмеляк, Ю. Пенц, Ч.К. Прахалад, Я. Хельман). За таких умов організація розглядається як єдине ціле, пов'язане з оточенням, й здатною до управління інноваційними змінами (Б. Вавжиняк, Р.Ф. Дракер, Б. Грояр, К. Качмарчук, Ф. Местон, С. Ляхевич, Ю. Пенц). Нові стратегії і стилі управління, що дозволяють успішно управляти сучасною і майбутньою організацією і котрими мають володіти сучасні менеджери, викладено в працях Е. Де Боно, Р.А. Веббера, Б. Глинського, Я. Зеленевського, Ч. Коатеса, З. Мартиняка, Ю. Пенца, Дж.А.Ф. Стонера, Дж. Шрейогга, Х. Штейнманна та інших вчених.

Особливості соціально-економічного розвитку в сучасних умовах підприємств (К. Болеста-Кукулка, І. Глажевська, П.Ф. Дракер, Ю. Пенц, Я. Хельман і інші) визначають нові функції менеджерів (Х. Беньок, Ч. Ванкель, Д.Р. Гільберт, І. Дурлік, Дж.А.Ф. Стонер, Е. Фрімен і інші), зміну їх ролі (Я.Д. Антошкевич, Р.В. Гріффін, Х. Мінтцверг і інші), а також необхідність значного розширення обсягу вмінь (Я.Д. Антошкевич, Х. Блюм, Р.К.П. де Вут, Д.Р. Гільберт, Ч. Коатес, Ю. Пенц, Дж.А.Ф. Стонер, Е. Фріман та інші).

Дослідники проблеми формування особистості менеджера доводять, що найважливішими є особистісні якості керівника (М. Армстронг, Р.А. Веббер, Р.В. Гріффін, Дж.К. Максвелл, Ю. Пенц, С. Хелпа та інші). На велику роль інтелектуальних рис особистості менеджера звертають увагу Я. Апанович, М. Армстронг, В. Кежунь, Б. Ногальський, Р. Рутка, Д. Стюарт, А. Чермінський, М Черська та інші. Як випливає з праць багатьох дослідників (М. Армстронг, П.Ф. Дракер, М. Гольштейн-Бек, Ч. Коатес, Т. Лістван, Я. Тудрей, С. Хелпа, Е.Г. Шеін), управління сучасною організацією потребує менеджерів з високим рівнем інтелекту, здібних, комунікабельних, з широкою уявою, які поряд з організаторськими, глибокими спеціальними знаннями також мають гуманітарні знання і належну кваліфікацію, здобуту під час навчання.

Науковці і практики доводять, що сучасна система професійної підготовки менеджерів у Польщі не повною мірою відповідає соціальним та економічним потребам й вимагає невідкладної перебудови. В опублікованих працях наголошується, що підготовка менеджерів має підпорядковуватися вимогам інформаційно-технологічного розвитку, а також сучасним і майбутнім потребам ринку праці. Визначаючи напрями змін у професійній підготовці менеджерів в умовах європейської інтеграції, доцільно враховувати соціально-економічні процеси, які відбуваються не тільки безпосередньо в країні, але й в глобальному масштабі, зокрема зміни у ролі управління в сучасній економіці, положення новітньої теорії управління, а також прогресивні ідеї в галузі гуманітарних наук. Винятково важливе значення для ефективної діяльності менеджерів в умовах ринкової економіки мають психологічні чинники. Це зумовлюється посиленням ролі людського фактора і, відповідно, значущості вміння використовувати потенціал людини, стимулювати її розвиток, оскільки людський капітал набуває більшої ваги, ніж фінансовий.

Враховуючи соціальну значущість і наукову актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість, практичне впровадження в систему професійної підготовки менеджерів, об'єктивні потреби у підвищенні ефективності їх професійної компетентності, темою дисертаційного дослідження обрано: “Професійна підготовка майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичних планів наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темою “Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти” (РК №0102U000401), Ченстоховського політехнічного інституту з тем „Становлення і розвиток підготовки майбутніх інженерів-менеджерів у Польщі” (BW 618/222/99/P), “Менеджмент безпеки праці при інтеграції польської та європейської металургії” (Проект LEONARDO DA VINCI-PL./98/2/06502/PI/II.1.1.a/FPC) та Вищої педагогічної школи в Ченстохові з тем „Фактори, що визначають професійну підготовку і оптимальний професійний розвиток людини” (GU/WMP/48/2000), „Аналіз механізмів у процесах професійної підготовки” (GU/WMP/30/2001), „Використання системних методів при розв'язуванні проблем у процесі професійної підготовки” (GU/WMP/42/2002).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 18 червня 1998 р., протокол № 6 і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 24 травня 2003 р., протокол № 6.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - становлення, розвиток та особливості професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі.

Мета дослідження - виявити основні напрями модернізації професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі у контексті суспільних та соціально-економічних трансформацій у світовій спільноті.

Провідні концептуальні ідеї дослідження полягають в наступному: в умовах соціально-економічних трансформацій, динамічного розвитку та інтенсифікації всіх напрямів життєдіяльності суспільства, світових тенденцій до глобалізації та інтеграції особливої актуальності набувають посилення ролі людського капіталу, управління людськими ресурсами, а відтак - інноваційного розвитку бізнес-освіти з урахуванням вимог і потреб інформаційно-технологічного суспільства. За таких умов важливого значення набуває підготовка управлінців нової генерації - менеджерів, діяльність яких спрямована на якісне управління людськими ресурсами в усіх галузях господарства, а також на забезпечення динамічної реалізації і впровадження в практику нових прогресивних ідей і технологій. Діяльність вищих технічних навчальних закладів здебільшого спрямована на розробку високих технологій, які значною мірою визначають суспільний прогрес. З урахуванням цього професійна підготовка менеджерів у вищих технічних навчальних закладах як фахівців, котрі поєднують технічну освіту з високою управлінською культурою, набуває особливого значення для соціально-економічного розвитку кожної країни. У зв'язку з цим виявлення особливостей професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі, а також спільного і відмінного з такими процесами в Україні, прогнозування напрямів модернізації професійної підготовки менеджерів освіти у вищих навчальних закладах має винятково важливе значення.

Відповідно до об'єкта, предмета і мети дослідження було визначено такi його завдання:

- проаналізувати стан проблеми дослідження у педагогічній теорії і практиці;

- виявити основні етапи становлення і розвитку професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі;

- проаналізувати особливості професійної підготовки майбутніх менеджерів (структуру, процес підготовки, навчальні плани, програми) у вищих технічних навчальних закладах Польщі;

- виявити спільне і відмінне у професійній підготовці майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі та України;

- обґрунтувати прогностичні напрями удосконалення професійної підготовки майбутніх менеджерів з урахуванням сучасних і перспективних потреб ринку праці;

- розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі.

Методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні i методологічні принципи наукового пізнання, сучасні концепції демократизацiп, гуманiзацiп та гуманітаризації освіти, положення щодо орієнтованого на особистість iндивiдуально-творчого підходу до підготовки майбутніх фахівців у навчальних закладах, збагачення національного педагогічного досвіду з урахуванням різних культур, зарубіжні та вітчизняні концепції модернізації освіти.

Теоретичною основою дослiдження є наукові положення і висновки праць дослідників Польщі та України щодо: професійної підготовки фахівців у контексті суспільних трансформацій у вищих технічних навчальних закладах (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало та інші; Т. Левовицький, С. Квятковський, Б. Квятковська-Коваль, Т. Новацький та інші); зокрема у вищих технічних навчальних закладах (Л.Л. Товажнянський, О.Г.Романовський, О.С. Пономарьов та інші; Б. Войцехович, І. Дурлік, Ф. Шльосек та інші); розвитку особистості майбутнього фахівця у процесі професійної підготовки (Г.О. Балл, В.В. Рибалка, С.О. Сисоєва, О.М. Пєхота та інші; І. Вільш, Ч.С. Носаль, Б.Котушнік, Л.Зебер-Джикова та інші); психолого-педагогічних умов організації навчального процесу професійної підготовки менеджерів (Я.Д. Антош-кевич, А.С. Барчак, В. Бжезін, Я. Бексяк, Б. Вавжиняк, Б. Гарбачик, П. Доміняк, В. Кравчик, Я. Левандовський, А. Марцінковський); зокрема у вищих технічних навчальних закладах (Я.Д. Антошкевич, Х. Гульда, І. Дурлік); розвитку професійно значущих якостей особистості менеджерів (У. Гжелонська, М. Крупа, Е. Хме-лецька). Враховувалися положення, викладені в працях Комітету прогнозів “Польща в XXI столітті” при Президії Польської Академії наук, а також у документах Міністерства освіти і спорту Республіки Польщі, Міністерства освіти і науки України.

Методи дослідження. На різних етапах дослідження використовувалися такі методи: вивчення філософської, педагогічної, психологічної, історичної економічної та методичної літератури; аналіз документальних джерел; статистичних даних, анкетування та інтерв'ювання осіб, які здійснюють професійну підготовку менеджерів вищих технічних навчальних закладів, а також теоретичний аналіз результатів психологічних і педагогічних досліджень; методи спостереження для виявлення стану розробки проблеми дослідження у педагогічній теорії і практиці та з'ясування соціально-економічних і педагогічних чинників, які впливають на професійну підготовку менеджерів; методи порівняльного аналізу для виявлення спільного і відмінного в організації підготовки майбутніх менеджерів у Польщі та Україні; а також обґрунтування прогностичних напрямів вдосконалення їх професійної підготовки у вищих технічних навчальних закладах .

Джерельну базу дослідження становили польські наукові джерела (монографії, збірники наукових праць, матеріали міжнародних наукових і науково-практичних конференцій,); законодавчі акти та нормативно-правові документи щодо системи вищої освіти; документація дев'яти вищих технічних навчальних закладів Польщі щодо професійної підготовки менеджерів у Польщі і трьох вищих технічних навчальних закладів в Україні; документи міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО, МОП) з проблем вищої освіти; інформація з Internet.

Організація i етапи дослідження. Дослідження проводилося впродовж трьох взаємопов'язаних етапів у 1997-2003 рр.

На першому етапі (1997-1999 рр.) було вивчено польську й українську наукову літературу, а також державні і нормативні документи, які регулюють підготовку фахівців з управління у вищих технічних навчальних закладах Польщі й України, сформульовано мету, завдання і провідну концептуальну ідею дослідження, його програму й інформаційно-пошукову базу.

На другому етапі (1999-2002 рр.) проведено пошуково-дослідницьку роботу в польських політехнічних інститутах, що готують менеджерів (Бялистоцькому, Вроцлавському, Гданському, Кошалінському, Лодзинському, Люблінському, Опольському, Сілезькому і Ченстоховському політехнічних інститутах), в Краківській гірничо-металургійній академії, а також вивчено і опрацьовано стан практичної реалізації проблеми у вищих технічних навчальних закладах України (Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” і Львівський національний університет “Львівська політехніка”). Виявлено спільне і відмінне у професійній підготовці майбутнього менеджера у вищих технічних навчальних закладах Польщі та України.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) проведено кількісний і якісний аналіз результатів дослідження, їх узагальнення та прогностичне обґрунтування вдосконалення професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах; виявлено напрями подальших змін, які б дозволили здійснювати професійну підготовку менеджера з урахуванням потреб ринку праці сьогодення і майбутнього.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше проаналізовано зміни у професійних функціях і вимогах до професійної діяльності та особистості менеджерів у контексті суспільної трансформації; виявлено основні етапи розвитку професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі та соціально-економічні чинники, які впливають на професійну підготовку і професійну діяльність менеджерів в умовах ринку праці, а також спільне і відмінне у професійній підготовці майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі і України; набули подальшого розвитку положення щодо напрямів модернізації підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні положень щодо динамічних зв'язків між змінами в управлінні організацією, вимог до професійних функцій, компетентності, розвитку особистості менеджера і процесом його професійної підготовки; виявлені прогресивних ідей польського досвіду у професійній підготовці менеджерів та етапів розвитку професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах, спільного і відмінного у професійній підготовці менеджерів у Польщі та Україні; обґрунтуванні прогностичних напрямів удосконалення професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що: розроблено науково обґрунтовані рекомендації зі спеціальності “менеджмент” і впроваджено доповнення до навчальних планів і програм психолого-педагогічного компонента професійної підготовки майбутнього менеджера для викладачів і керівників вищих технічних навчальних закладів; обґрунтовано доцільність введення до навчальних планів дисципліни з математичних методів обробки інформації, запропоновано збільшення кількості годин на викладання іноземних мов у професійній підготовці менеджерів у вищих технічних навчальних закладах.

Розроблені матеріали можуть бути використані для оновлення змісту і підвищення ефективності професійної підготовки менеджерів у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти в Польщі і в Україні.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено в Інституті менеджменту і маркетингу Вищої педагогічної школи в Ченстохові (довідка WSPIZiM - 29/2003 від 06.01.2003 р.), у Вищій школі педагогічних умінь та управління в Риках (довідка K. R. I/938/2003 від 18.02.2003 p.), на факультеті менеджменту Ченстоховського політехнічного інституту (довідка IET /64 /2003 від 19.02.2003 р.), в Політехніці Ченстоховській (WZ/035/118/2003 від 14.02.2003 р.).

Особистий внесок полягає в обґрунтуванні основних етапів становлення і розвитку професійної підготовки менеджерів у Польщі; виявленні спільного і відмінного у професійній підготовці майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі та України; виявленні прогресивних ідей польського досвіду; обґрунтуванні прогностичних положень удосконалення професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах в умовах європейської та світової інтеграції, розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах.

Вiрогiднiсть наукових висновків дисертаційної роботи забезпечувалася методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, використанням методів науково-педагогічного пошуку, адекватних меті, об'єкту, предмету і завданням дослідження, застосуванням всебічного порівняльного кількісного та якісного аналізу одержаних дослідницьких даних.

На захист виносяться положення щодо:

динаміки змін у професійних функціях і вимогах до особистості й професійної діяльності менеджера в контексті сучасних суспільних трансформацій;

основних етапів становлення і розвитку професійної підготовки майбутніх менеджерів у Польщі;

особливостей професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах (відбір і структурування змісту професійної підготовки менеджерів з урахуванням їхньої спеціалізації та змін на ринку праці);

спільного і відмінного в організації професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі та України з прогностичним обгрунтуванням напрямів її вдосконалення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися і обговорювалися на Міжнародному семінарі з гуманістичної психології та педагогіки (м. Рівне, 1998), звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України “Теоретичні і методичні проблеми неперервної професійної освіти” (Київ-Львів, 2001), Міжнародній науковій конференції „Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти” (м. Харків, 2002), VII Загальнопольській науковій конференції „Освіта перед культурно-цивілізаційним викликом” (м. Гдиня, 2002), міжрегіональній конференції „Освіта в умовах ринку праці” (м. Цехоцінек, 2003), VIII Загальнопольській науковій конференції „Освіта перед європейською інтеграцією” (м. Гдиня, 2003).

Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 18 наукових праць, всі написано без співавторів, у тому числі: 5 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 4 статті у збірниках наукових праць; 2 статті у збірниках матеріалів конференцій; 7 статей у наукових виданнях, які виходять у Польщі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, 14 додатків на 102 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 478 с. Основний зміст дисертації викладено на 273 сторінках. Робота містить 2 таблиці на 2-х сторінках та 10 рисунків на 6 сторінках. Список використаних джерел включає 326 найменувань, з них 72 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження. Сформульовано об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, положення, що виносяться на захист. Обґрунтовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, визначено шляхи її апробації.

У першому розділі - “Професійна підготовка майбутніх менеджерів як соціально-економічна та педагогічна проблема” - проаналізовано професійну підготовку фахівців до менеджерської діяльності у контексті соціально-економічних змін; зміни у функціях, професійних уміннях, вимогах до особистості менеджера внаслідок системних змін у суспільстві; особливості структурування змісту сучасної професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі.

Важливою особливістю сучасної ринкової економіки є тенденції глобалізації, формування міжнародного ринку праці, що потребують мобільності людей, капіталу, технологій та організації, взаємозв'язків різних країн у технічному, економічному, інституційному, суспільному та політичному напрямах. Виробничу й технічну реструктуризацію можуть здійснювати тільки висококваліфіковані фахівці, які мають не тільки технічну освіту, а й використовують сучасні організаційні та управлінські методи формування економічного й суспільного потенціалу підприємств. У розділі показано, що у Польщі й нині відчувається нестача менеджерів і технічних спеціалістів, які б були готові до суттєвих змін у техніко-технологічній сфері виробництва, технологіях, методах та засобах праці, у сфері економіки, принципів розрахунків, бухгалтерії, фінансової системи, засад винагородження, а також розподілу праці, структури інформації та влади; суспільних змін.

На основі аналізу документів міжнародних організацій виявлено, що експерти в галузі управління вважають діяльність польських менеджерів недосконалою і виявляють такі недоліки у професійній діяльності менеджерів: небажання брати на себе відповідальність; повільність у прийнятті рішень; надлишкова емоційність в особистісному спілкуванні; відсутність прагнення до інноваційності; недостатня гнучкість; надмірне почуття безпеки; відносно низька ефективність праці.

На думку польських дослідників (Б. Важиняк, Т. Лістван, І. Пенц), незадовільний стан професійної підготовки менеджерів у Польщі зумовлений такими основними причинами: відсутністю кваліфікованих педагогічних кадрів для їх підготовки; труднощами у працевлаштуванні професорів на постійну роботу в неуніверситетських закладах; недостатнім використанням активних методів навчання; недостатньою конкуренцією між навчальними закладами; невмінням підприємств і студентів формулювати свої вимоги до навчального закладу та відповідні очікування; недостатнім забезпеченням навчальних закладів дидактичними матеріалами, літературою та аудіовізуальними засобами навчання.

У дисертації зроблено висновок, що усунення цих недоліків вимагає модернізації професійної підготовки майбутніх менеджерів, зокрема у вищих технічних навчальних закладах, а також створення системи їх постійного професійного вдосконалення. Проаналізовано поняття “менеджер”, “менеджмент”, і згідно з їх тлумаченням (“Польська енциклопедія бізнесу”) у дослідженні менеджер розглядається як керівник колективу людей, а його роль вбачається в реалізації досягнення запланованих цілей, які або висуваються ззовні, або формуються за його участю.

На основі аналізу вимог до менеджерів та обґрунтування загальної моделі їх діяльності зроблено висновок, що потреба у менеджерах, які функціонують на перетині управління, економіки, інформатики та організації, постійно зростає. Поряд з цим зазначено, що існуючі у вищих технічних навчальних закладах вузькоспеціальні факультети неспроможні підготувати менеджерів такої кваліфікації.

У розділі доведено, що формування особистості менеджерів у процесі їх професійної підготовки доцільно здійснювати на основі гуманістичної парадигми освіти. Адже тільки менеджер гуманістичного спрямування, з високим почуттям відповідальності здатний спрямовувати інших працівників на виконання визначеної мети, бути лідером у сучасній організації виробництва. Навчальні плани і програм професійної підготовки в галузі управління мають відповідати новому баченню вищої освіти, згідно з яким випускник факультету менеджменту - людина широкої освіченості, цілеспрямованості й наполегливості, відповідальна особистість.

Професійна підготовка майбутніх менеджерів має враховувати реалії інформаційного суспільства, зокрема - необхідність реалізації нових професійних функцій менеджера, пов'язаних з оперуванням сучасною інформацією. У розділі доведено необхідність введення до навчальних планів професійної підготовки менеджерів предметів, пов'язаних з управлінням інформацією, формуванням уміння користуватися Інтернетом як новою технологією у практиці управління, що дозволяє правильно використовувати та контролювати інформаційні можливості (правила функціонування Інтернету; створення віртуальних організацій; методи управління віртуальними фірмами; нові форми презентації, що базуються на електронних засобах масової інформації; вирішення завдань, пов'язаних з електронною торгівлею, психологічними і суспільними проблемами, які з'явилися у результаті застосування інформаційних технологій).

На основі теоретичного аналізу обґрунтовано висновок про те, що підготовка майбутніх менеджерів має спрямовуватися на формування здатності діяти у змінному зовнішньому середовищі, а також враховувати еволюцію внутрішньої структури підприємства. Це вимагає знання всіх функцій підприємства, особливо в галузі маркетингу, фінансів, управління людськими ресурсами тощо, а також застосування системного підходу до аналізу різних функцій підприємства. Складність та різноманітність сучасних і перспективних управлінських проблем вимагає інтегрованого підходу до професійної підготовки менеджерів. У розділі показано, що занадто вузька спеціалізація професійної підготовки менеджерів не сприяє формуванню у них здатності до аналізу комплексних явищ, пізнання та розуміння залежностей між різними функціями підприємства, його зворотними зв'язками з середовищем, ускладнює адаптацію менеджера до майбутньої професійної діяльності.

Сучасний менеджер для вирішення проблем має приймати рішення з урахуванням багатьох чинників, що неможливо без застосування математичних методів обробки й аналізу зібраної інформації. Виходячи з цього, доведено доцільність використання позитивного досвіду західних країн щодо введення у професійну підготовку майбутніх менеджерів навчальної дисципліни з математичних методів управління, яка сприятиме формуванню культури майбутнього менеджера як складової його професійної культури.

Таким чином, професійна підготовка менеджерів має базуватися на програмах, що враховують перспективні потреби економіки та підприємств; готувати майбутнього менеджера до діяльності на міжнародному ринку праці; забезпечувати всебічний розвиток особистості майбутнього менеджера та оволодіння ним знаннями і вміннями, необхідними для ефективної професійної діяльності; стимулювати майбутніх менеджерів до самостійного мислення та роботи шляхом створення ситуацій, в яких можна найповніше проявити свою ініціативу та активність; здійснюватися викладачами, які є найкращими спеціалістами у відповідних галузях; спрямовуватися на оволодіння як фаховими знаннями з організації та управління, економіки, фінансів, маркетингу, так і знаннями з психології, педагогіки, соціології, а також математики та логіки, завдяки яким менеджер зможе приймати оптимальні рішення; формувати професійно значущі для менеджера риси характеру шляхом стимулювання розвитку його особистості; створювати належні умови для оволодіння знаннями з інформатики, управління інформацією та формування вмінь і навичок використання Інтернету в професійній діяльності; готувати менеджера до обов'язкового самонавчання та самовдосконалення упродовж усього життя.

У другому розділі - „Розвиток змісту і організаційних форм професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі” - виявлено й схарактеризовано етапи становлення і розвитку підготовки менеджерів у Польщі; проаналізовано структуру, зміст, основні організаційні форми професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі, викладено результати аналізу навчальних планів і програм професійної підготовки менеджерів у різних структурних підрозділах системи вищої освіти Польщі.

На основі історико-педагогічного аналізу професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі, а також теоретичного аналізу наукових джерел з проблеми підготовки майбутнього менеджера виділено чотири етапи становлення професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах: створення відповідних структур, що здійснюють підготовку спеціалістів у галузі економіки та організації виробництва (1952 - 1988 рр.); створення організаційних структур, які готують спеціалістів у галузі управління - інституалізація підготовки менеджерів (1989 - 1994 рр.); кількісний розвиток організаційних структур, що готують спеціалістів у галузі управління (1995 - 1998 рр.) та їх якісний розвиток (від 1999 року донині). Їх розглянуто на основі принципу історизму в усіх провідних вищих технічних навчальних закладах Польщі (Бялистоцькій, Вроцлавській, Гданській, Кошалінській, Лодзинській, Люблінській, Опольській, Сілезькій і Ченстоховській політехніках та в Краківській гірничо-металургійній академії). У розділі викладено узагальнену характеристику визначених етапів, зокрема: зумовленість змін; мета навчання; найновіші специфічні ознаки; роль зарубіжної допомоги; зумовленість завершення етапу.

Організаційна структура вищих технічних навчальних закладів, що готують спеціалістів у галузі управління, упродовж останніх чотирнадцяти років зазнавала суттєвих змін, зумовлених необхідністю врахування в навчальному процесі потреб ринку праці. Аналіз актуальних організаційних структур польських технічних навчальних закладів дав змогу виявити відмінності у структурі навчальних закладів: в одних політехнічних інститутах вони мають багатоваріантну структуру, а в інших - менш складну. Структура деяких навчальних закладів має переважно ієрархічний характер. Серед досліджених навчальних закладів є такі, структуру яких слід визнати змішаною. Інститути, кафедри, відділення спеціалізуються здебільшого за такими напрямами: управління, гуманітарний, юридичний, економічний, маркетинг, фінанси та інформатика. Створення інститутів, кафедр і відділень у кожному навчальному закладі здійснювалося з урахуванням потреб і реальних можливостей, наявності працюючих кадрів.

У багатьох навчальних закладах впроваджено двоступеневу форму організації підготовки менеджерів (на першому ступені випускник отримує кваліфікацію інженера або ліценціата, на другому - магістра). Оскільки багато недержавних навчальних закладів, при яких створено факультети (відділення) менеджерів, мають право видавати тільки дипломи ліценціатів, то можливість продовжити навчання у політехнічних інститутах Польщі з метою здобуття ступеня магістра користується значним попитом серед студентів. Програми навчання, як правило, створювалися самими факультетами з використанням ідей зарубіжного досвіду підготовки менеджерів у вищих навчальних закладах. Крім того, існувала проблема порівняння дипломів різних навчальних закладів. Сучасну концепцію професійної підготовки менеджерів з напряму “Менеджмент і маркетинг” у політехнічних інститутах обґрунтовано в двох державних документах, які значною мірою вплинули на зменшення відмінностей в програмах навчання у різних вищих навчальних закладах.

Навчальні плани і програми професійної підготовки майбутніх менеджерів постійно вдосконалюються. Доцільна їх форма є предметом дискусій спеціалістів. Хоча перше коригування програм в польських навчальних закладах відбувалося вже у 1989/90 академічному році, процес ґрунтовних програмних змін на факультетах технічних навчальних закладів, що готують спеціалістів у галузі управління, набрав темпів тільки після впровадження Закону від 12 вересня 1990 року та пакету законодавчих актів, що створили основу для змін у підготовці менеджерів.

На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу і вивчення стану професійної підготовки зроблено висновок, що в деяких навчальних закладах усвідомлено значення вивчення психологічних і педагогічних дисциплін для майбутніх менеджерів. Разом з тим, у навчальних планах інших вищих навчальних закладів передбачено недостатню кількість годин на вивчення психологічних дисциплін. До базових дисциплін програмного мінімуму належать математика, статистика, економетрія і інформатика.

У розділі доведено, що ефективність професійної підготовки менеджерів значною мірою залежить від добору дидактичних методів. У сучасних умовах серед таких методів у професійній підготовці менеджера домінують традиційні лекції, практичні і лабораторні заняття, для яких характерною ознакою є пасивність студентів. Водночас зазначимо, що підготовка спеціалістів з менеджменту і маркетингу вимагає формування умінь і навичок, необхідних у практичній діяльності за умови активної участі студентів у навчально-пізнавальній діяльності. До найбільш поширених методів активізації студентів віднесено моделювання, розв'язування проблемних ситуацій під час занять, проведення ділових ігор, аналіз альтернатив, ситуаційні кейси. Однак, дослідження показало, що, хоча чимало викладачів розуміють необхідність використання таких методів, далеко не всі з них підготовлені до цього.

У третьому розділі - “Спільне і відмінне у професійній підготовці менеджерів у вищих технічних навчальних закладах у Польщі і в Україні” - викладено позитивні зміни у польській системі професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах; виявлено спільне і відмінне у професійній підготовці менеджерів в Польщі і в Україні; здійснено прогностичне обґрунтування вдосконалення професійної підготовки майбутніх менеджерів.

У розділі показано, що позитивні зміни у польській системі професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах стосуються різних її аспектів. До найважливіших належать: налагодження різних форм міжнародної співпраці (участь у міжнародних програмах, обмін студентами, стипендії, стажування та іноземні гранти), адаптація навчальних структур, що готують спеціалістів у галузі управління, до економіки з урахуванням змін у змісті навчання (його актуалізація, впровадження нових навчальних програм, наближення змісту чинних навчальних програм до програм західних навчальних закладів, розширення обсягу використання сучасних методів навчання, навчання менеджерських дисциплін іноземними мовами, збільшення обсягу самостійної праці студента, впровадження акредитації). Порівняльний аналіз професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі та України дає змогу стверджувати, що вони багато в чому подібні. Підготовка в обох країнах є двоступеневою, навчальні заклади мають схожі структури, до структури факультетів входять інститути, кафедри та відділення; в навчальних закладах діють програмні мінімуми, встановлені міністерством; навчальні заклади, враховуючи потреби ринку, вводять нові напрями та спеціальності; управління є домінуючим напрямом в усіх навчальних закладах. Однією з основних ознак дидактичного процесу в польських та українських технічних навчальних закладах є зміни у змісті навчання, що враховують вимоги ринкової економіки. Якщо говорити про відмінності, то можна зауважити, що пропозиція українських політехнічних інститутів у сфері спеціальностей, що пропонуються, не така різноманітна, як у Польщі. У технічних навчальних закладах Польщі та України значно зросла роль дидактичних методів, які активізують студентів. Однак ці методи ширше використовуються у підготовці менеджерів в Україні. Як в Польщі, так і в Україні у технічних навчальних закладах, що здійснюють підготовку спеціалістів у галузі управління, значна увага приділяється досконалому оволодінню іноземними мовами, зміст навчальних програм з інформатики є обов'язковим у навчальних планах факультетів політехнічних інститутів України, котрі здійснюють підготовку менеджерів; значну увагу приділено психологічним курсам. Передбачено також викладання специфічних для України предметів, яких немає у навчальних планах польських вищих технічних навчальних закладів.

Вивчення міжнародних документів щодо перспектив розвитку вищої освіти, зокрема Болонської декларації (1999 р.), а також аналіз тенденцій у професійній підготовці майбутніх менеджерів дав можливість визначити найважливіші напрями очікуваних змін у цій галузі у ХХІ столітті. Прогнозується, що підготовка менеджерів спрямовуватиметься передусім на “навчання вчитися” та “навчання упродовж усього життя”. Менеджери постійно набуватимуть нових умінь та доповнюватимуть їх, підвищуючи кваліфікацію. Зростатиме міждисциплінарність менеджерської підготовки. Навчання іноземними мовами стане постійним. З'являться нові форми організації навчання, що будуть адаптовані до потреб та передумов людей, які починають навчання. Протягом відносно короткого періоду часу підготовка менеджерів досягне європейського рівня. Розширюється міжнародна співпраця навчальних закладів, що здійснюють підготовку менеджерів. Зв'язки між учасниками процесу навчання (науково-педагогічними працівниками та студентами) будуть партнерськими. Навчальний процес концентруватиметься на творчому розвитку особистості майбутнього менеджера. Обсяг знань, які здобуватимуть майбутні менеджери, буде розширюватися, головним чином, у сфері управління інформацією та інформаційними системами, у сфері системних та гуманітарних наук. Структури навчальних закладів, що готують менеджерів, стануть функціональними. Прогресуватиме індивідуалізація і диференціація навчання в усіх його аспектах. Підготовка менеджерів буде спрямована на здобуття ними, передусім, умінь у сфері комунікабельності, здатності передбачати майбутнє та вміння приймати рішення. Менеджери поглиблюватимуть знання у віртуальних школах. Зростатиме роль висококваліфікованих менеджерів у підготовці майбутніх менеджерів. Зміцнюва-тимуться контакти навчальних закладів з роботодавцями. Конкуренція між навчальними закладами на освітньому ринку виявлятиметься у прагненні одержати найвищу акредитаційну оцінку, функціонуватимуть системи стандартів професійних кваліфікацій та освітніх стандартів, важливим чинником стане нострифікація свідоцтв і дипломів про освіту.

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДОЗВОЛИЛО ЗРОБИТИ ТАКІ ВИСНОВКИ:

1. Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження свідчить, що у сучасній педагогічній науці і практиці приділяється значна увага проблемам розвитку системи професійної підготовки менеджерів, обґрунтуванню моделей випускника вищого навчального закладу - майбутнього управлінця, аналізу навчальних програм підготовки менеджерів, їх методично-інформаційного забезпечення, дослідженню основних напрямів реструктуризації професійної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах, гуманітаризації менеджерської освіти. Теоретичний аналіз дає підстави для висновку, що підготовка менеджерів у вищих технічних навчальних закладах має реалізуватися на економічно-економетрічній, гуманітарній і технічній базі і має гарантувати студентам одержання, крім професійних знань у галузі організації та управління, економіки, фінансів, маркетингу, також гуманітарні знання (з психології, педагогіки, соціології), завдяки яким майбутній менеджер набуває високої психологічної надійності дій, комунікативних здібностей, вмінь приймати оптимальні рішення. Підготовка майбутніх менеджерів спрямовується на створення умов для досконалого оволодіння знаннями з інформатики, математичними і комп'ютерними техніками, іноземними мовами, управління інформацією у широкому розумінні цього слова.

Соціально-економічними чинниками, які впливають на професійну підготовку менеджерів, є: пристосування польської економічної системи до конкурентної боротьби у системі глобальної світової економіки; введення нових ринкових критеріїв; приватизація економіки; зростання свободи індивідуальних трудових відносин; послаблення регулювання ринку праці.

2. Аналіз змін на окремих етапах становлення і розвитку професійної підготовки менеджерів у Польщі показав, що на їх перебіг суттєво вплинули суспільно-економічні чинники, що змінювали цілі навчання, найважливіші специфічні ознаки цих етапів. На першому етапі (1952 - 1988 рр.) навчання було вузькоспеціалізованим, здійснювані перетворення мали переважно кількісний характер, зростала кількість випускників для важкої промисловості. На другому етапі (1989 - 1994 рр.) створювалися нові вищі технічні навчальні заклади, що здійснювали підготовку спеціалістів у галузі управління. Навчальні заклади мали широку гарантовану автономію. Створювалися нові факультети та інститути, пов'язані з управлінням, а також факультети вищих технічних навчальних закладів на периферії. Проте зміни переважно мали кількісний характер, зростала кількість студентів та працевлаштованих науково-педагогічних працівників, збільшувалася та урізноманітнювалася пропозиція навчання, створювалися нові спеціальності. Однак, як свідчать результати аналізу, це не супроводжувалося відповідним якісним розвитком науково-педагогічних кадрів, не впливало на підвищення якості навчання, модернізацію обладнання навчальних закладів. Погіршився показник кількості студентів на одного академічного викладача. На третьому етапі (1995 - 1998 рр.) розбудовувалася структура факультетів, що готували фахівців для галузі управління (створювалися нові інститути, кафедри, відділення тощо). Підготовка менеджерів протягом п'яти років цього етапу також не характеризувалася підвищенням якості навчання. На четвертому етапі (від 1999 р. - донині) відбувається “удосконалення та упорядкування”, вводяться нові стандарти якості навчання, зміни набувають якісного характеру. Проводяться заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів. На цьому етапі у Польщі розпочала діяльність Державна акредитаційна комісія, опрацьовано та введено Європейську систему трансферу кредитних балів. З'явилася конкуренція між навчальними закладами. Було введено нові напрями навчання з урахуванням потреб ринку праці. У результаті проведених заходів зріс показник кількості студентів на одного академічного викладача, а також поліпшилися умови навчання. На підвищення якості навчання на цьому етапі позитивно вплинули заходи, що набули поширення на четвертому етапі (доступ студентів до найновішої польської та зарубіжної літератури, врахування у широкому обсязі досвіду та закордонних моделей, впровадження інноваційних методів навчання, введення до навчальних планів предметів з галузей, знання яких необхідні сучасному менеджеру, залучення до викладацької діяльності відомих менеджерів та зарубіжних спеціалістів, надання студентам можливості частково навчатися в зарубіжних навчальних закладах, акцент на гуманітарні предмети, вміння міжлюдського спілкування та на оволодіння іноземними мовами, спрямування виховного впливу на стимулювання розвитку якостей особистості менеджера, підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів тощо).

3. Організаційні структури польських технічних навчальних закладів, які здійснюють професійну підготовку майбутніх менеджерів, різняться між собою як своєю складністю, так і спрямованістю професійної підготовки.

Лібералізація процедури створення навчальних планів відкрила перед навчальними закладами нові можливості. Водночас мають місце негативні тенденції. Навчальні заклади не повністю виконують встановлені програмні мінімуми: хоча більшість з них включає основні групи обов'язкових предметів, з окремих предметів не виконуються встановлені вимоги щодо кількості годин. Аналіз змісту окремих предметів показав, що навчальні заклади з основних питань не відходять від мінімальних програмних вимог. Крім цього, навчальні заклади доповнюють програми деяких предметів самостійно визначеним змістом. Аналіз програмного змісту з основних та професійно спрямованих предметів підтвердив висновок, що базою для окремих навчальних закладів, які опрацьовували програмний зміст навчальних предметів, були мінімальні програмні вимоги, встановлені Головною радою вищої освіти Польщі. Зміст суспільних предметів, незважаючи на те, що вони не передбачені мінімальними вимогами, в усіх навчальних закладах є подібним.

4. Виявлення спільного і відмінного у професійній підготовці майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах Польщі і України дозволяє стверджувати, що між ними є багато подібного. Як в Польщі, так і в Україні значна увага приділяється досконалому оволодінню іноземними мовами, предметам з галузі інформатики, математичним методам обробки інформації. На основі здійсненого вивчення виявлено, що перелік спеціальностей для підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах України, не такий різноманітний як у Польщі. Важлива роль у навчальних планах українських факультетів, які здійснюють підготовку майбутніх менеджерів, належить психологічним дисциплінам. Зміни, які відбулися упродовж останніх років у сфері підготовки менеджерів у технічних навчальних закладах Польщі та України, незважаючи на свою вагомість, не можна визнати достатніми, але вони в обох країнах можуть здійснюватися в подібних напрямах.