Методика навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських художніх текстів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДИСЕРТАЦІЯ

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЧИТАННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, професор ГРИНЮК Галина Аркадіївна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ЧЕРНОВАТИЙ Леонід Миколайович, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, завідувач кафедри перекладу та англійської мови кандидат педагогічних наук, доцент ГАПОН Юрій Антонович, Київський Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, завідувач кафедри іноземних мов

Провідна установа Національний педагогічний університет
ім. М.П.Драгоманова, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий “12” вересня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.



Загальна характеристика роботи

Сутність і зміст навчання іноземної мови у вищій мовній школі полягає в оволодінні студентами не лише вміннями іншомовного спілкування, але й в досягненні ними інтеркультурної і транскультурної свідомості, яка визнає існування інших центрів національно-культурної ідентичності Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п'ятирічний курс навчання): Проект / Колектив авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: КДЛУ, 2001. - С. 8.. У зв'язку з цим важливим напрямом підготовки майбутніх учителів іноземної мови є формування студента як культурного посередника в ситуаціях міжкультурного спілкування, як суб'єкта діалогу культур (В.В.Сафонова). Одним із шляхів виховання студента як суб'єкта діалогу культур є, на нашу думку, читання іншомовних художніх текстів (ХТ), що забезпечує реалізацію трьох взаємопов'язаних компонентів навчання іноземної мови: користування мовою, усвідомлення природи мови, розуміння іноземної та рідної культур (Програма 2001:7).

Загальновідомо, що читання іноземною мовою як комунікативне вміння та засіб спілкування є важливим видом мовленнєвої діяльності та однією з головних цілей навчання “Практики усного та писемного англійського мовлення” у вищій мовній школі. Вагоме місце в навчанні іноземних мов займає ХТ. Багатоаспектний і багаторівневий характер ХТ зумовлює його поліфункціональність і можливість використання в усіх компонентах методичної підготовки вчителя іноземної мови, що сприяє реалізації освітньої, виховної, розвиваючої та практичної цілей навчання.

Займаючи чільне місце в методиці викладання іноземних мов у вищій мовній школі, проблема навчання читання оригінальних ХТ пов'язана з такими аспектами процесу іншомовного читання: розглядом читання ХТ як засобу розширення мовних знань студентів з метою вдосконалення усного мовлення (Ю.Б.Борисов, В.П.Важеніна, Е.Х.Вильялон, Л.П.Карпенко, В.В.Матвейченко, С.П.Тер-Минасова та ін.), із застосуванням естетико-стилістичного аналізу ХТ (Т.П.Ніфака), з відбором ХТ (Т.К.Левіна, Т.Т.Михайлюкова, Н.А.Селиванова, Л.П.Смєлякова, Н.А.Трубіцина та ін.), зі смисловою інтерпретацією ХТ (О.І.Дупленко, М.Г.Вавилова, Т.А.Виниковецька та ін.), із формуванням соціокультурної компетенції в процесі читання ХТ (Л.Ф.Рудакова), із використанням ХТ у навчанні писемного мовлення (Т.В.Глазунова, Г.Й.Янісів), із удосконаленням уміння читати (Н.Ф.Коряковцева, Н.А.Шарова, Ph.Prowse, M.Swan, M.West та ін.).

Однак, аналізуючи тексти, запропоновані як матеріали для навчальної дисципліни “Домашнє читання”, та враховуючи власний досвід роботи у вищій мовній школі, зауважимо, що в процесі навчання читання іншомовні ХТ в основному застосовуються як засіб для розширення мовних знань студентів, а їх використання для розвитку соціокультурної компетенції відбувається стихійно. Отже, деякі аспекти навчання читання ХТ у вищій мовній школі потребують подальшого вивчення як у теоретичному, так і в практичному планах.

Нагальна потреба розробки методики навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських ХТ зумовила актуальність теми нашого дослідження. Така потреба викликана низкою об'єктивних факторів:

1) новим соціокультурним контекстом вивчення іноземних мов в Україні та політикою Ради Європи, спрямованою на розвиток мов і культур, а також новими формами співробітництва в галузях культури та освіти (Н.Ф.Бориско, В.В.Cафонова, Н.Brown Douglas, H.Funk, G.Neuner, N.Seeley та ін.);

2) процесом гуманізації освіти, яка в сучасних умовах розглядається як компонент культури, функціонує в контексті діалогу культур, виступає її невід'ємною частиною, є засобом створення та передачі культурних цінностей, дозволяє людині прилучитися до них та розкрити й реалізувати власний творчий потенціал.

У даному дослідженні читання іншомовних ХТ розглядається як специфічна форма міжкультурного спілкування, в процесі якого у читача-студента формуються зразки і моделі поведінки, розвиваються мислення, здатність до аналізу й оцінки, складається образ світу і самого себе. Результатом міжкультурного спілкування автора ХТ і читача є розуміння, яке характеризується діалогічним характером та породженням особистісних смислів читача (М.М.Бахтін, В.Ю.Борєв, М.С.Каган, N.N.Holland та ін.). Засобами ХТ, що впливають на процес навчання читання в аспекті міжкультурного спілкування, є його естетичний та соціокультурний потенціали. Включення естетичних і соціокультурних знань у процес соціально спрямованої комунікативної діяльності, якою виступає читання, є важливим чинником засвоєння іноземної мови, з одного боку, і процесом гуманістичного становлення особистості - з іншого. Отже, реальні можливості для формування майбутнього вчителя іноземної мови як суб'єкта діалогу культур закладені як у самому процесі читання, яке ми розглядаємо як комунікативно-пізнавальну діяльність, так і в природі іншомовного ХТ, що зумовлюється його естетичним та соціокультурним потенціалами.

Особливої актуальності набуває проблема навчання читання іншомовних ХТ в аспекті міжкультурного спілкування для підготовки майбутніх учителів іноземної мови, оскільки в процесі своєї професійної діяльності вони повинні виконувати роль посередника культур, а отже, бути здатними та готовими навчати міжкультурного спілкування. Вирішення проблеми навчання студентів читання ХТ, зумовленої соціальним замовленням суспільства, на нашу думку, полягає у цілеспрямованому розвитку їх читацької компетенції. Під читацькою компетенцією ми, услід за Н.В.Чепелєвою, розуміємо систему якостей особистості, інтелектуальної та операційної сфер читача, що дозволяють йому вступати у взаємодію з будь-яким твором, змінюючи залежно від цілей читання та жанру твору, стратегії сприймання та розуміння тексту, оперувати його елементами, вести діалог з ним.

Формування і розвиток читацької компетенції студентів у вищій мовній школі має діалектично суперечливий характер. З одного боку, успішне формування цієї компетенції стає можливим за умови регулярного читання, яке супроводжується задоволенням естетичної та пізнавальної потреб читачів-студентів. З іншого боку, таке читання стає реальним за умови сформованих умінь читання, які забезпечують адекватне розуміння ХТ.

Як свідчать спостереження і результати психологічних та методичних досліджень, рівень сформованості вмінь читання студентів вищої мовної школи є незадовільним. Так, за даними Р.Р.Каракозова 81,7% студентів V курсу - майбутніх учителів літератури - не зрозуміли суті оповідань У.Фолкнера в перекладі на рідну мову. Стосовно іншомовного читання, то, за даними тестування студентів ІІ-V курсів вищої мовної школи, проведеного Л.П.Смєляковою, значна частина студентів (до 60%) не досягла точного, глибокого і повного розуміння ХТ іноземною мовою, не дістала від читання естетичного задоволення, яке є обов'язковим компонентом повноцінного художнього сприйняття. Отже, незадовільний рівень сформованості вмінь читання ХТ вказує на недостатній рівень розвитку у студентів читацької компетенції, що також зумовило необхідність вирішення проблеми навчання читання студентів ХТ в аспекті міжкультурного спілкування.

Актуальність навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування, яке слугує розвитку читацької компетенції студентів, підтвердило анкетне опитування студентів ІІІ курсу факультету романо-германської філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, проведене нами під час експериментального навчання у вересні 2001 року. Результати анкетного опитування виявили, що переважна більшість респондентів (74,1%) відчуває потребу читати англійською мовою лише інколи, 7,4% не відчувають такої потреби взагалі і лише 18,5% відчувають таку потребу постійно. У процесі читання ХТ англійською мовою у 49% опитуваних виникають труднощі в розумінні соціокультурної інформації, у 31% - естетичної інформації ХТ, у 14% - труднощі, пов'язані з розумінням задуму автора, у 4% - з розумінням сюжету. В той час, як спостереження за процесом читання ХТ під час експериментального навчання свідчить, що часткове або неповне сприйняття естетичного та соціокультурного потенціалів ХТ призводить до неадекватного розуміння студентами всього ХТ.

Аналіз методичної літератури показав, що можливості використання ХТ у навчанні студентів вищої мовної школи читання, які слугують розвитку їх читацької компетенції, потенційно невичерпні. В такому аспекті навчання читання тісно пов'язане з дидактичними функціями ХТ, їх складністю і доступністю в процесі смислового сприйняття, з відбором ХТ, з організаційними формами читання ХТ у вищій мовній школі. Ці проблеми й вирішувалися у нашому дослідженні.

Навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування ми розглядали у контексті діяльнісного підходу, що передбачало:

1) врахування індивідуальних особливостей читачів-студентів як суб'єктів діяльності читання, що актуалізуються у читацькій компетенції;

2) врахування особливостей смислового сприйняття тексту з погляду естетичного і соціокультурного потенціалів, наявних у ХТ, оскільки ХТ відображає явища національної культури в їх історичному розвитку, національні елементи змісту пронизують весь ХТ і зумовлюють специфічні труднощі для його сприйняття в процесі читання;

вилучення та розуміння естетичного й соціокультурного потенціалів, що є необхідною передумовою діалогічності процесу читання і веде до адекватного розуміння комунікативного наміру автора ХТ;

розгляд діяльності читання в аспекті міжкультурного спілкування як комунікативно-пізнавальної діяльності, яка включає структурно-смисловий аналіз текстової інформації і специфічну форму спілкування автора та читача, в результаті чого у читача породжуються й формуються особистісні смисли.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація є самостійним завершеним науковим дослідженням, яке виконане в межах плану науково-дослідницької роботи кафедри методики викладання іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка “Концепція побудови навчального комплексу з іноземної мови для студентів педагогічних вузів (на матеріалі англійської мови)” (протокол № 1 від 26.01.97) і пропонує один із можливих шляхів послідовної та цілеспрямованої організації процесу навчання читання ХТ у вищій мовній школі, що слугує розвитку читацької компетенції майбутніх учителів англійської мови.

Об'єктом дослідження є процес навчання читання студентів старшого ступеня вищої мовної школи автентичних ХТ в аспекті міжкультурного спілкування.

Предметом дослідження виступає методика навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських ХТ в аспекті міжкультурного спілкування на матеріалі оповідань W.Somerset Maugham “Rain and Оther Short Stories” (В.С.Моем “Дощ та інші оповідання”).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики навчання студентів читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування у мовній вищій школі з урахуванням естетичного та соціокультурного потенціалів.

Досягнення визначеної мети передбачало вирішення таких завдань:

1) визначити дидактичні функції ХТ як передумову навчання читання англійської літератури у вищій мовній школі;

2) проаналізувати психологічні, лінгвістичні, дидактичні та методичні аспекти процесу іншомовного читання;

3) сформулювати положення щодо змісту навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англомовних ХТ;

4) конкретизувати принципи відбору текстового матеріалу для навчання читання як однієї з форм міжкультурного спілкування;

5) визначити організаційні форми читання ХТ та їх цілі в контексті навчальної дисципліни “Домашнє читання”;

6) розробити систему вправ для навчання читання ХТ як форми опосередкованого міжкультурного спілкування, яка включає комплекси вправ для повністю керованого, частково керованого групового читання та самостійного некерованого читання ХТ;

7) розробити модель навчання майбутніх учителів іноземної мови читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування;

8) експериментально перевірити ефективність розробленої методики;

9) сформулювати методичні рекомендації для навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування студентів старшого ступеня вищої мовної школи.

У процесі роботи використано такі методи дослідження: 1) вивчення й аналіз вітчизняної та зарубіжної методичної, педагогічної, психологічної, соціологічної, літературознавчої, психолінгвістичної і країнознавчої літератури з проблеми дослідження; 2) вивчення й узагальнення досвіду навчання читання ХТ у вищій мовній школі; 3) аналіз підручників та методичних рекомендацій, які використовуються для навчання читання ХТ іноземною мовою; 4) анкетне опитування студентів з метою виявлення труднощів у розумінні ХТ; 5) факторний і лінгвостилістичний аналіз оповідань “Rain and Оther Short Stories” щодо наявних в них естетичного та соціокультурного потенціалів; 6) наукове спостереження за процесом читання ХТ під час занять із домашнього читання з метою визначення рівня сформованості вмінь читання ХТ студентів старшого ступеня навчання вищої мовної школи; 7) експеримент, спрямований на перевірку розробленої методики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше вирішується проблема навчання майбутніх учителів іноземної мови читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування. Зокрема, розроблено класифікацію вмінь читання, в основу якої покладено закономірності психолінгвістичної природи розуміння ХТ; обґрунтовано систему вправ, що слугує розвитку читацької компетенції студентів, і розроблено модель навчання читання ХТ відповідно до етапів навчальної діяльності з урахуванням естетичного і соціокультурного потенціалів ХТ.

Практичне значення виконаного дослідження полягає в тому, що 1) здійснено відбір, систематизацію та класифікацію ХТ для навчання читання з урахуванням їх естетичного і соціокультурного потенціалів; 2) обґрунтовано використання організаційних форм роботи з ХТ; 3) розроблено й упроваджено в навчальний процес систему вправ, спрямовану на розвиток читацької компетенції студентів старшого ступеня навчання вищої мовної школи; 4) розроблено методичні рекомендації та завдання для навчання читання студентів ХТ на матеріалі оповідань “Rain and Оther Short Stories”.

Результати дослідження впроваджено на основі авторських розробок у національному технічному університеті “Київський політехнічний інститут”, Львівському національному університеті імені Івана Франка, Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення, матеріали і результати дослідження оприлюднено на Х Міжнародній конференції “Мова і культура” (Київ, 2001), на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки” (секція “Гуманітарна освіта в системі вищої школи та оптимізація навчального процесу”) (Львів, 2001), на Міжнародній науково-практичній конференції “Психолого-педагогические основы профессиональной подготовки учителя в условиях реформирования общеобразовательной и высшей школы” (Мозир, 2001).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 9-ти статтях у фахових виданнях та в методичних рекомендаціях і завданнях для навчання читання художніх англомовних текстів (старший ступінь, вища мовна школа).

Структура дисертації. Дослідження включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Повний обсяг дисертації складає 282 сторінки. Кількість таблиць - 45, схем - 14, діаграм - 1. Додатки представлені на 76-ти сторінках. Перелік використаних джерел нараховує 289 найменувань, з яких 214 - українською та російською, 75 - англійською та німецькою мовами.



Основний зміст роботи

Перший розділ дисертації присвячено дослідженню дидактичних, психолінгвістичних і методичних передумов навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських ХТ.

У підрозділі 1.1 визначено чинники, які сприяють ефективності навчання читання ХТ - дидактичні функції ХТ, необхідність врахування яких зумовлюється можливістю максимальної реалізації навчального потенціалу кожного конкретного ХТ. Дидактичні функції ХТ досліджувалися на матеріалі оповідань W.S.Maugham “Rain and Other Short Stories”. До методичних переваг використання жанру оповідання для навчання читання ХТ були віднесені такі його ознаки: 1) невеликий обсяг; 2) однопроблемність і обмежена кількість персонажів; 3) відносна простота сюжету (Е.Х.Вильялон, Л.С.Журавльова, М.Д.Зинов'єва, В.В.Матвейченко);
4) велика експресивна навантаженість всіх його елементів (L.V.Borisova);
5) забезпечення безпосереднього читацького сприйняття (Р.Інгарден, Ю.М.Караулов, S.O.Lesser, W.Iser), 6) специфіка ідейно-тематичного змісту та сюжетної побудови.

Виходячи з природи, характеристики і специфіки використання текстів у навчальному процесі, вслід за Л.П.Смєляковою, визначено такі дидактичні функції ХТ, завдяки яким здійснюється формування соціокультурної, мовної, мовленнєвої і когнітивної компетенцій студентів: 1) мотиваційно-стимулюючу; 2) інформаційно-комунікативну; 3) виховно-впливову; 4) навчально-керуючу функції.

Дидактична мотиваційно-стимулююча функція ХТ полягає в збудженні, підтримці та стимулюванні у студентів інтересу до читання іншомовних оригінальних ХТ. Вона проявляється в забезпеченні зацікавленого, емоційно-позитивного ставлення до їх прочитання.

Як відомо, в процесі навчання читання, передусім, необхідно враховувати прагматикон студентів - систему їх читацьких мотивів, установок, інтересів та потреб (Ю.М.Караулов). Потреби, які реалізуються в процесі читання іншомовних ХТ, умовно поділяються на такі групи: 1) потреба в естетичному переживанні (естетична потреба); 2) потреба в отриманні інформації (пізнавальна потреба); 3) потреба висловити своє ставлення (комунікативна потреба) (Т.А.Виниковецька); 4) потреба в “досягненні” (І.О.Зимня). У навчанні читання ХТ студентів вищої мовної школи в центрі уваги повинна знаходитись естетична потреба, яка відноситься до ідеальних потреб пізнання і розвитку та тісно пов'язана з інтересами, установками, ідеалами читача, які об'єднуються в єдиний феномен “інтересу”. Аналіз досліджень “інтересу” в процесі читання ХТ можна узагальнити так: мовна тканина твору створюється з урахуванням читацького сприйняття, а отже, орієнтована на інтерес (Г.Г.Молчанова). Інакше кажучи, інтерес є тією мотиваційною силою, що спонукає людину до отримання задоволення від читання ХТ.

Інформаційно-комунікативна функція ХТ полягає в тому, що ХТ можна використовувати в процесі навчання читання як джерело різноманітної лінгвістичної інформації, завдяки якому розвивається мовна та мовленнєва компетенції студентів.

Слід зауважити, що формування іншомовного лексикону студентів передбачає усвідомлення не лише лінгвістичної інформації, наявної в ХТ, але й екстралінгвістичної інформації. ХТ як джерело екстралінгвістичної інформації забезпечує фонові знання як специфічну імпліцитну категорію, одна з функцій якої - закріпити за певними мовними одиницями культурно-історичний та соціальний досвід адекватними мовними засобами (Г.Д.Томахін). Відсутність у студентів фонових знань призводить до неадекватного розуміння мовних одиниць, до неправильності мовлення, а також труднощів у розумінні ХТ.

Дидактична виховно-впливова функція ХТ - це його опосередкований вплив на розум, волю, емоції, підсвідомість, на естетичне виховання майбутніх учителів іноземної мови. Дидактична виховно-впливова функція ХТ реалізується в підключенні емоційно-психічної сфери, у самопізнанні та саморозвитку студентів, що зумовлюється виникненням у процесі читання позитивних емоцій, які відіграють важливу роль в оволодінні іноземною мовою, взагалі, та у навчанні читання ХТ, зокрема (В.В.Матвейченко, Т.П.Ніфака, Л.П.Смєлякова, В.В.Черниш та ін.).

Дидактична навчально-керуюча функція - це використання ХТ з різними цілями: для розширення мовних та країнознавчих знань, для розвитку різних видів читання тощо. Навчально-керуюча функція ХТ полягає в тому, що ХТ є об'єктом вивчення студентами та засобом для керування навчальною діяльністю студентів.

Визначені дидактичні функції притаманні певною мірою кожному іншомовному оригінальному ХТ. Проте їх роль у навчанні читання студентів варіюється, що зумовлюється потенціалами ХТ.

Естетичний потенціал або “потенціал естетичного впливу на читача” (термін Л.П.Смєлякової) визначається як сукупність мовних засобів вираження ХТ, яка є джерелом естетичного впливу і викликає естетичні емоції, переживання, сприяє створенню “естетичної” комунікації. Естетичний потенціал ХТ актуалізується у двох планах: у плані вираження та в плані змісту (Т.П.Ніфака). У плані вираження естетичний потенціал передається на всіх рівнях ХТ: фонографічному, морфологічному, лексичному, синтаксичному. Естетичний потенціал плану змісту передається в естетично значущих змістових та образних компонентах ХТ, таких як заголовок, сюжет, персонаж, авторська модальність, манера, текстова тональність (Л.П.Смєлякова, В.В.Черниш).

Соціокультурний потенціал ХТ проявляється в тому, що ХТ є джерелом імпліцитної країнознавчої інформації. Його перевага перед експліцитною країнознавчою інформацією, яку отримує студент із „зовнішнього джерела” - теоретичного курсу „Країнознавство”, полягає в тому, що ХТ стимулює самостійний пошук читача-студента, і це здійснює позитивний вплив на засвоєння країнознавчої інформації (Є.М.Верещагін, В.Г.Костомаров, Л.П.Рудакова, Е.Hall).

У підрозділі 1.2 визначаються складність і доступність ХТ як передумова його смислового сприймання з урахуванням естетичного та соціокультурного потенціалів ХТ. У результаті критичного аналізу праць (В.П.Белянін, Г.І.Богін, В.А.Кан-Калик, Л.П.Смєлякова, М.С.Чаковська, В.В.Черниш, Н.А.Шарова, U.Esser, E.Gould, W.Iser, J.McRae, J.Strelka) було виявлено, що сприймання тексту має рівневий характер. Ґрунтуючись на психолінгвістичній моделі сприйняття і розуміння ХТ, запропонованій Н.А.Шаровою (1984) та уточненій і доповненій В.В.Черниш (2001), ми дійшли висновку, що рівні розуміння ХТ (семантичний, метасеміотичний і метаметасеміотичний) корелюють із рівнями його структури - „мовним і мовленнєвим оформленням”, „предметним змістом” та „смисловим змістом” ХТ. Виходячи з вищезазначеного, нами було проаналізовано оповідання “Rain and Other Short stories” з погляду складності 1) мовного та мовленнєвого оформлення (лексичної, синтаксичної та стилістичної складності, які зумовлюються естетичним потенціалом плану вираження ХТ), 2) предметного змісту, що визначається соціокультурним потенціалом ХТ, 3) смислового змісту ХТ, що зумовлюється засобами і прийомами, які використовує автор, а також естетично значущими змістовими та образними компонентами ХТ, які ми розглядаємо як компоненти естетичного потенціалу плану змісту ХТ. Аналіз оповідань “Rain and Other Short Stories” за вищевказаними параметрами було проведено з метою визначення доступності ХТ. Зокрема, було виявлено, що доступність оповідань В.С.Моема для навчання читання студентів старшого ступеня в аспекті міжкультурного спілкування корелює з дидактичними функціями ХТ.

У підрозділі 1.3 розглядаються методичні вимоги до змісту навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських ХТ, оскільки для здійснення діяльності читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування студент старшого ступеня вищої мовної школи повинен мати відповідні знання, а саме: естетичні, літературознавчі, лінгвостилістичні, країнознавчі, лінгвокраїнознавчі знання. Для здіснення ефективного процесу читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування, крім знань, студент повинен володіти відповідним рівнем сформованості читацької компетенції, який актуалізується у вміннях, необхідних для здійснення діяльності читання ХТ, які ми умовно розподілили на дві групи:
1) загальнотекстові уміння та 2) специфічні уміння читання ХТ, а саме: уміння оперувати естетичними, соціокультурними, літературознавчими, лінгвостилістичними знаннями. Загальнотекстові та специфічні вміння читання є складовою частиною читацької компетенції студентів.

Читацька компетенція містить (Е.Т.Соломка) комунікативну складову, яка співвідноситься з прагматиконом студентів і включає ті характеристики читача-студента, які дозволяють йому успішно здійснювати діалог з текстом, що передбачає установку на діалог з автором твору, вміння вступити у взаємодію з ним, уміння передбачити подальший розвиток сюжету, висувати гіпотези, припущення, оцінювати текст; когнітивну складову, яка співвідноситься з тезаурусом читачів-студентів та передбачає сформованість у студента лінгвістичної, соціокультурної і країнознавчої компетенцій; операційну складову, яка корелює з рівнем „зрілості” читача-студента. Слід зауважити, що розмежування складових читацької компетенції є умовним та проводиться нами з метою визначення вмінь, що слугують розумінню ХТ. Розвиток читацької компетенції студентів вищої мовної школи, на нашу думку, є можливим, якщо:

1) навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування здійснювати в напрямі формування вміння студентів вести діалог з текстом, що передбачає: а) вміння розуміти естетичний потенціал плану вираження ХТ; б) уміння розуміти естетичний потенціал плану змісту ХТ; в) уміння розуміти соціокультурний потенціал ХТ;

2) для навчання читання відбирати ХТ, зміст яких становить певний інтерес для студентів, що виступає стимулом їх діяльності читання;

3) збільшувати існуючі норми читання і загальний обсяг прочитаного за умови орієнтації на первинне ознайомлювальне читання та використання різних видів читання в межах одного ХТ;

4) навчання читання ХТ проводити з урахуванням індивідуальних особливостей майбутніх учителів англійської мови, що корелюють із рівнем розвитку їх читацької компетенції.

Другий розділ дисертації присвячено опису методики навчання майбутніх учителів англійської мови читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування. навчання студент школа

У підрозділі 2.1 описано принципи відбору ХТ для навчання англомовного читання, реалізація яких створює основу для розвитку у студентів читацької компетенції. В основу принципів відбору покладена сформульована Л.П.Смєляковою (1992) концепція відбору художнього текстового матеріалу для читання у вищій мовній школі. Ми модифікували її, виходячи з мети нашого дослідження, та обґрунтували необхідність застосування таких принципів відбору: 1) за ступенем (потенціалом) естетичного впливу на читача, що визначається естетичною цінністю ХТ; 2) за соціокультурним потенціалом ХТ, що ґрунтується на соціокультурній цінності ХТ; 3) за поступовим збільшенням обсягу ХТ. Згідно з цими принципами та враховуючи результати факторного аналізу оповідань “Rain and Other Short Stories” щодо притаманних їм естетичного і соціокультурного потенціалів, усі оповідання були розподілені на групи: 1) з великим, 2) з середнім та 3) з малим естетичним / соціокультурним потенціалом.

У підрозділі 2.2 обгрунтовується використання різноманітних організаційних форм роботи в межах навчальної дисципліни “Домашнє читання”, головною метою якого ми вважаємо послідовне та глибоке розкриття комунікативного наміру автора, яке слугує розвитку читацької компетенції студентів.

Проведений нами аналіз методичних досліджень (В.А.Бухбіндер, Л.П.Карпенко, О.Д.Кузьменко, М.В.Ляховицький, Г.В.Рогова, Л.П.Смєлякова, Н.А.Трубіцина, М.Уест, С.К.Фоломкіна) дозволив визначити такі організаційні форми читання:

1) повністю кероване групове читання, метою якого є повне детальне розуміння ХТ (для оповідань “A Man with a Conscience”, “The Lotus Eater”, “The Outstation”, “The Lion's Skin”, “Jane”);

2) частково кероване групове читання, що передбачає установку на ознайомлювальне читання у поєднанні з вивчаючим читанням фрагментів ХТ (для оповідань “The Three Fat Women of Antibes”, “Rain”, “The Verger”, “Red”);

3) некероване самостійне читання, яке характеризується відсутністю спеціальних вправ і завдань, метою якого є гіпотетичне формування у студентів читацької компетенції (для оповідань “German Harry”, “The Fall of Edward Barnard”).

Застосування організаційних форм роботи з ХТ передбачає формування у читачів-студентів стратегії читання - програми, що складається з вирішення трьох типів мисленнєвих завдань: 1) орієнтування, 2) пошуку, 3) переробки та оцінки інформації (О.К.Тихомиров). У нашому дослідженні під стратегією читання ХТ ми розуміємо вибір організаційної форми читання, що корелює з видом читання та зумовлюється, з одного боку, особливостями ХТ - його естетичним, соціокультурним потенціалом, а з іншого боку, - рівнем розвитку читацької компетенції студентів.

У підрозділі 2.3 описується модель навчання читання ХТ, в основу якої покладено розроблену систему вправ для формування читацької компетенції студентів відповідно до етапів навчальної діяльності: 1) вступного мотиваційного, 2) операційно-пізнавального, 3) контрольно-оціночного етапів (Л.М.Фрідман), які ми доповнили четвертим, узагальнюючим етапом роботи з ХТ.

І. Вступний мотиваційний етап. Мета етапу охоплює два паралельні напрями: 1) активізацію фонових знань студентів, необхідних та достатніх для рецепції конкретного ХТ, усунення смислових, лінгвокраїнознавчих і лінгвостилістичних труднощів і 2) стимулювання діяльності мислення студентів, активізацію їх уяви та інтересу до ХТ.

ІІ. Операційно-пізнавальний етап. Мета етапу - розуміння смислового змісту ХТ, що передбачає розуміння ХТ на семантичному, метасеміотичному та метаметасеміотичному рівнях. На цьому етапі здійснюється осмислення ХТ як складної структурної єдності з метою розкриття комунікативного наміру автора ХТ.

ІІІ. Контрольно-оціночний етап. Мета - контроль розуміння ХТ. Перевірка глибини розуміння ХТ залежить від комунікативної установки, яку студенти отримують до читання ХТ.

ІV. Узагальнюючий етап. Мета - критичне та аналітичне осмислення ХТ, що передбачає творче використання інформації ХТ. На цьому етапі удосконалюються вміння творчого переосмислення тексту на основі власних оціночних критеріїв, іде пошук продуктивних нестандартних рішень (Л.М.Яковлєва). Для кожного з перерахованих етапів роботи з ХТ розроблено комплекси вправ в єдиній взаємопов'язаній системі (рис.1).

Для вступного мотиваційного етапу роботи з ХТ розроблено групу вправ, спрямованих на створення відповідної лінгвістичної атмосфери для смислового сприйняття ХТ. На цьому етапі переважають рецептивні комунікативні (читання з метою отримання інформації) та продуктивні комунікативні (повідомлення фактів, аргументація своєї точки зору тощо) вправи. Матеріалом, використаним для розробки вправ вступного мотиваційного етапу, слугували автентичні тексти, запозичені з англомовних джерел.



Размещено на http://www.allbest.ru/



Для операційно-пізнавального етапу запропоновано три групи вправ для: 1) повністю керованого групового читання, 2) частково керованого групового читання, 3) самостійного некерованого читання. Кожна із запропонованих груп вправ складається з передтекстових вправ, які вміщують комунікативне завдання та текстових вправ. Характер комунікативних завдань у трьох комплексах вправ зумовлюється організаційною формою роботи з ХТ, яка визначається особливостями ХТ - їх естетичним і соціокультурним потенціалами, складністю мовного, мовленнєвого та стилістичного оформлення.

Текстові вправи операційно-пізнавального етапу представлені вправами з власне читання - рецептивними комунікативними вправами, спрямованими на отримання інформації ХТ та продуктивними комунікативними вправами, які виконуються студентами під час читання. Це такі види вправ: а) позначення уривків, що сподобались/не сподобались; б) складання списку головних “смислових віх” твору, наприклад: 1) While reading the story, tick with a pencil the episodes you find funny (оповідання “The Three Fat Women of Antibes”); 2) While reading the story, underline the sentences in which the author's viewpoint on the problem of “conscience” is revealed (оповідання “A Man with a Conscience”).

Для контрольно-оціночного етапу запропонована група репродуктивних, продуктивних умовно-комунікативних і комунікативних вправ, що корелюють із комунікативною установкою та слугують контролю розуміння ХТ. Так, у комплексі вправ для повністю керованого групового читання група післятекстових вправ спрямована на перевірку не лише загального, але й детального розуміння на семантичному, метасеміотичному і метаметасеміотичному рівнях ХТ.

Для перевірки розуміння ХТ на семантичному рівні використовуються мовні та умовно-мовленнєві вправи на: а) заміну виділених у реченні мовних одиниць синонімічними; б) повний перифраз речень; в) заміну виділених у реченні мовних одиниць антонімічними; г) переклад словосполучень рідною мовою тощо.

Перевірка розуміння ХТ читачами-студентами на метасеміотичному рівні передбачає розуміння його фактичного змісту: контролю підлягають усвідомлення сюжету, вміння співвіднести окремі частини тексту та встановити зв'язки між ними тощо. Слід зауважити, що перевірка глибини розуміння фактичного змісту залежить від виду читання: вона може охоплювати текст у всіх деталях його змісту або сконцентруватись лише на виявленні основних його моментів. З цією метою застосовуються а) вправи, які сприяють усвідомленню естетичного потенціалу ХТ завдяки стилістичній диференціації мовних та мовленнєвих одиниць, наприклад: до поданих слів, словосполучень тощо доберіть еквіваленти; визначте стилістичні засоби, за допомогою яких автор…; знайдіть у тексті слова, які демонструють зміни в емоційному стані…; доведіть з посиланнями на текст авторську симпатію, засудження, іронічне ставлення тощо; б) вправи, які сприяють засвоєнню мовних засобів, що передають соціокультурну інформацію, наприклад: знайдіть у тексті опис (коментування) соціокультурних реалій; дайте довідку про власні імена, географічні назви; скористайтеся поясненнями персонажу або коментарем.

Для перевірки розуміння ХТ на метаметасеміотичному рівні використовувалися вправи на: 1) розвиток логічного мислення, 2) узагальнення для вирішення логічних, психологічних і літературних завдань, формуючих ставлення до прочитаного, що сприяє усвідомленню естетичного і соціокультурного потенціалів ХТ та передбачає оперування смисловою інформацією оповідань, 3) вилучення імпліцитної інформації ХТ, 4) виникнення діалогічних стосунків з ХТ. Перевірка розуміння ХТ на метаметасеміотичному рівні передбачала застосування прийомів контролю, які вимагають не лише рецептивних, але й продуктивних умінь.

Комплекс вправ для частково керованого групового читання на контрольно-оціночному етапі вміщує вправи, спрямовані на перевірку розуміння фрагментів ХТ (важливу естетичну або соціокультурну інформацію), та вправи на загальне розуміння ХТ. Загальне розуміння перевіряється за допомогою тестів на впізнання (Recognition Tests) та їх різновидів - альтернативного (True/False Answers) і множинного вибору (Multiple Choice), тестів на групування фактів (Rearrangement), наприклад:

1. The story ”The Verger” is rather rich in meaning. Say what the story is about, choosing among the following phrases. Then explain which inner meanings bring the story close to those you have already read (“Jane”, “A Man with a Conscience”):

the inborn goodness of people;

social injustices and their causes;

the natural loneliness of people that stimulates pessimism and anguish;

the sense of responsibility that makes people go on no matter how hard it is for them to expose themselves to humiliation (оповідання ”The Verger”).

2. Is the story “Rain” written chiefly for the story's sake, or is it dominated by some other purpose: а) by the purpose of social criticism;

by the purpose of the psychological study of some aspect of human nature;

by the purpose of sharing one's experience of life?

3. Formulate the author's purpose. Which episodes in your opinion, can be treated as the key episodes illustrating the author's intention? Explain (оповідання “Rain”).

Щодо комплексів вправ для самостійного некерованого читання, то тут післятекстові вправи спрямовані на перевірку лише загального розуміння ХТ.

Для узагальнюючого етапу запропоновані продуктивні комунікативні, одномовні, індивідуальні, парні або групові вправи, що спонукають студентів до висловлювання власної думки стосовно фактів, подій, персонажів ХТ тощо. Кількість та обсяг вправ варіюються за бажанням викладача в залежності від рівня підготовки читачів-студентів. Форма виконання вправ (усна-письмова) також обирається викладачем у залежності від конкретних умов навчання.

Щодо комплексу вправ для самостійного некерованого читання, то запропоновані вправи вступного мотиваційного й операційно-пізнавального етапів є факультативними та виконуються за бажанням студентів. Вправи контрольно-оціночного й узагальнюючого етапів є обов'язковими та виконуються в аудиторії.

Експериментальна перевірка розробленої методики навчання майбутніх учителів англійської мови читання англійських ХТ на матеріалі оповідань В.С.Моема представлена в третьому розділі дисертації.

В експериментальному навчанні брали участь 182 студенти (“Київський політехнічний інститут” - 50 студентів, Уманський державний педагогічний університет ім. П.Тичини - 48 студентів, Львівський національний університет ім. І.Франка - 52 студенти, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка - 32 студенти).

Теоретичні положення розробленої методики, розглянуті в перших двох розділах дослідження, лягли в основу розробки та формулювання гіпотези експерименту: в процесі навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування студентів старшого ступеня вищої мовної школи досягається високий рівень розвитку їх читацької компетенції за умов: 1) використання текстового матеріалу для читання з урахуванням його естетичного та соціокультурного потенціалів, 2) застосування організаційних форм роботи, які відповідають цілям читання та сприяють діалогічній взаємодії з ХТ, 3) використання в повному обсязі розробленої системи вправ, що забезпечує послідовне вилучення та розуміння компонентів естетичного, соціокультурного потенціалів ХТ і слугує розвитку творчої активності студентів.

Розроблена гіпотеза експериментального дослідження перевірялась у вересні-грудні 2001 навчального року (V семестр) у трьох групах ІІІ курсу факультету романо-германської філології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка. Мета експериментального навчання полягла в перевірці ефективності розробленої методики навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування студентів старшого ступеня вищої мовної школи.

Завданнями експерименту були 1) визначення вихідного рівня сформованості загальнотекстових та специфічних умінь читання ХТ студентів у трьох експериментальних групах (ЕГ); 2) перевірка ефективності запропонованої методики; 3) інтерпретація результатів експерименту з метою розробки методичних рекомендацій для навчання студентів вищої мовної школи читання ХТ. Експериментальне навчання здійснювалось згідно з моделлю навчання читання ХТ (табл.1).

Для оцінки вірогідності та надійності отриманих під час проведення експерименту даних і обґрунтування зроблених висновків ми скористалися статистичною оцінкою експериментальних даних, використовуючи розроблені математичною статистикою характеристики: середнє арифметичне, дисперсію і середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації та довірчий інтервал, розрахований за допомогою “t-критерію” Стьюдента. Результати статистичної обробки експериментальних даних в ЕГ 1, ЕГ 2, ЕГ 3 свідчать про ріст показників, а саме: коефіцієнту навченості, що демонструє рівень сформованості загальнотекстових умінь читання (в ЕГ 1 на 15%, в ЕГ 2 на 22%, в ЕГ 3 на 9%), та коефіцієнту навченості, що демонструє рівень сформованості специфічних умінь читання ХТ (в ЕГ 1 на 18%, в ЕГ 2 на 31%, в ЕГ 3 на 9%). Найбільший ріст цих показників спостерігається в ЕГ 2, де під час експериментального навчання застосовувалося наступне співвідношення вправ: 90% вправ, спрямованих на вилучення і розуміння естетичної та соціокультурної інформації ХТ, 10% вправ, спрямованих на розуміння семантичної інформації ХТ. Найменший ріст показників спостерігається в ЕГ 3, де під час експериментального навчання застосовувалося 30% вправ, спрямованих на вилучення і розуміння естетичної та соціокультурної інформації, 70% вправ, спрямованих на розуміння семантичної інформації ХТ.

Таблиця 1. Модель навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування

№	Етапи навчальної діяльності	Зміст етапу	Типи вправ
1	вступний мотиваційний	а) активізація фонових знань; б) створення мотиваційної готовності до сприйняття ХТ	а) рецептивні комунікативні; б) репродуктивні умовно-комунікативні; в) продуктивні комунікативні
2	операційно-пізнавальний	власне читання, в процесі якого здійснюється вилучення соціокультурної та естетичної інформації ХТ	а) репродуктивні комунікативні (передтекстові вправи); б) рецептивні умовно-комунікативні та комунікативні (текстові вправи)
3	контрольно-оціночний	контроль розуміння ХТ на: а) семантичному рівні; б) метасеміотичному рівні (з урахуванням соціокультурної інформації); в) метаметасеміотичному рівні (з урахуванням естетичної інформації)	репродуктивні, продуктивні умовно-комунікативні та комунікативні
4	узагальнюючий	а) аналітичне та критичне осмислення ХТ; б) розвиток самостійного продукування усного / письмового висловлювання	продуктивні комунікативні

Результати експериментального навчання підтвердили доцільність упровадження в навчальний процес вищої мовної школи системи вправ для розвитку читацької компетенції студентів, укладену з урахуванням естетичного і соціокультурного потенціалів ХТ.

На основі запропонованої методики і спостережень під час проведення експериментального навчання розроблено методичні вказівки для проведення занять з домашнього читання.

Додатки до дисертації викладені на 76 сторінках та включають 1) результати аналізу оповідань “Rain and Other Short Stories”; 2) матеріали анкетного опитування; 3) методичні рекомендації та завдання для навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування; 4) таблиці аналізу результативності експериментального навчання; 5) зразки виконання студентами тестів; 6) статистичну оцінку експериментальних даних; 7) акти про впровадження.

У висновках узагальнюються теоретичні та практичні результати дослідження проблеми навчання майбутніх учителів англійської мови читання автентичних ХТ в аспекті міжкультурного спілкування.

1. Визначено, що в навчанні іншомовного читання необхідно застосовувати комплексний підхід до ХТ - як до матеріальної форми існування різних видів інформації, що відображає думки, досвід, почуття автора, так і до об'єкту діяльності читача-студента.

2. Доведено, що діалогічний характер розуміння ХТ у процесі іншомовного читання слугує виникненню взаєморозуміння між автором ХТ і читачем-студентом, яке ми розглядаємо як міжкультурне спілкування, внаслідок якого у читачів-студентів розвиваються ті здібності, що дозволяють їм розширити образ світу, обмежений власною культурою, до полікультурної картини світу. Внаслідок опосередкованого міжкультурного спілкування в процесі читання іншомовних ХТ здійснюється формування студента як суб'єкта діалогу культур.

3. Проаналізовано естетичний та соціокультурний потенціали оповідань “Rain and Other Short Stories”. Виявлено об'єктивні фактори, що впливають на успішність розуміння ХТ: їх складність на семантичному, метасеміотичному і метаметасеміотичному рівнях розуміння. Визначено фактори доступності, зокрема, виявлено, що доступність оповідань В.С.Моема для навчання читання студентів старшого ступеня корелює з дидактичними функціями ХТ.

4. Ґрунтуючись на результатах факторного аналізу складності оповідань В.С.Моема та спостерігаючи за процесом читання ХТ під час експериментального навчання, визначено основні компоненти читацької компетенції студентів: відповідні знання (естетичні, літературознавчі, лінгвостилістичні, країнознавчі, лінгвокраїнознавчі), навички використання естетичних, літературознавчих, лінгвостилістичних, країнознавчих, лінгвокраїнознавчих знань та вміння (загальнотекстові та специфічні), необхідні для здійснення діяльності читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування.

5. Визначено передумови для ефективного застосування методики навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування: а) дидактичні, які актуалізуються завдяки дидактичним функціям ХТ у процесі іншомовного читання; б) лінгвістичні, що зумовлюються наявними в ХТ естетичним та соціокультурним потенціалами; в) психологічні, пов'язані з характером процесу розуміння ХТ і г) методичні, які забезпечують умови розвитку читацької компетенції студентів завдяки відбору ХТ та застосуванню організаційних форм читання - повністю керованого, частково керованого групового читання, самостійного читання.

6. Уточнено принципи відбору ХТ для читання в аспекті міжкультурного спілкування студентів старшого ступеня вищої мовної школи: а) за ступенем естетичного впливу на читача-студента, б) за соціокультурним потенціалом і в) за поступовим збільшенням обсягу текстового матеріалу, реалізація яких створює підгрунття для розвитку читацької компетенції студентів. Практичне застосування принципів відбору ХТ ґрунтується на визначенні компонентів естетичного і соціокультурного потенціалів ХТ.

7. Визначено етапи роботи з ХТ: а) вступний мотиваційний б) операційно-пізнавальний, в) контрольно-оціночний, г) узагальнюючий етап та розроблено групи вправ для кожного етапу. Група вправ вступного мотиваційного етапу роботи з ХТ спрямована на створення відповідної лінгвістичної атмосфери для смислового сприйняття ХТ з метою активізації фонових знань студентів та підготовки до сприйняття змісту ХТ в цілому. Для операційно-пізнавального етапу навчальної діяльності читання запропоновано три групи вправ для: а) повністю керованого групового читання, б) частково керованого групового читання, в) самостійного некерованого читання. Для контрольно-оціночного етапу запропоновано групу післятекстових вправ для контролю розуміння та оцінки ХТ читачами-студентами (види та способи контролю розуміння ХТ корелюють із комунікативною установкою на читання ХТ та визначаються організаційною формою читання). Для узагальнюючого етапу роботи з ХТ рекомендовано групу вправ, що передбачають розвиток самостійної пошукової діяльності студентів у процесі читання ХТ та сприяють удосконаленню загальнотекстових і специфічних умінь читання, умінь творчого переосмислення ХТ на основі власних оціночних критеріїв.

8. Перевірено ефективність розробленої методики навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських ХТ та зроблено висновок про доцільність використання запропонованої методики у вищій мовній школі.

9. Розроблено методичні рекомендації для навчання читання англійських ХТ в аспекті міжкультурного спілкування у вищій мовній школі.



Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях

1. Методичні рекомендації і завдання для навчання читання художніх англомовних текстів (старший ступінь, вища мовна школа). - Дрогобич: Вимір, 2001. - 39 с.

2. Психолінгвістичні передумови навчання читання художньої літератури у вищій мовній школі // Вісник КДЛУ. Серія Педагогіка та психологія. - К.: КДЛУ, 2000. - Вип. 3. - С. 175-179.

3. Особливості смислового сприймання інформації в процесі читання художніх творів // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. - К.: КДЛУ, 2000. - Вип. 11. - С. 104-107.

4. Організаційні форми читання художньої літератури у вищій мовній школі // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. - К.: КДЛУ, 2000. - Вип. 13. - С. 24-27.

5. Дидактичний потенціал художніх текстів як передумова навчання читання і проблема відбору текстового матеріалу // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць ДДПУ. - Дрогобич: Вимір, 2001. - Вип. 3. - С. 226-236.

6. Зміст і структура методичних рекомендацій та завдань для читання художніх текстів (англійська мова, вища мовна школа) // Іноземні мови. - 2001. - № 4. - С. 39-43.

7. Результати експериментального навчання та інтерпретація одержаних даних з методики навчання читання художньої літератури в аспекті міжкультурного спілкування // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. - К.: КНЛУ, 2002. - Вип. 22. - С. 54-58.

...