Система професійного самовдосконалення вчителя хімії середньої школи

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки проблеми самореалізації вчителів хімії середньої школи, аналіз результатів педагогічного експерименту.

ВИСНОВКИ

1. Науковий аналіз психолого-педагогічних праць, державних програм та інших документів щодо педагогічної діяльності вчителя і його професійної підготовки дав змогу виявити сучасні вимоги до професійної компетентності вчителя, довести значущість його професійного самовдосконалення щодо реалізації вимог до педагогічної праці у світлі нових освітніх орієнтацій.

Визначено, що спрямованість на професійне самовдосконалення визначається розвитком у вчителя мотивації досягнення успіху в професійній діяльності, адекватним сприйняттям дійсності, активною життєвою позицією, діловою спрямованістю, вмінням аналізувати на підставі наукових методів власну педагогічну діяльність.

Показано, що сучасні зміни в методології шкільної освіти вимагають відповідних змін у професійній підготовці вчителів хімії, посилення її гуманітарної спрямованості, що зумовлено значенням хімії у пізнанні законів природи і в матеріальному житті суспільства, для формування екологічної культури і виховання учнів безпосередньо у процесі навчання. Основними шляхами гуманізації навчання хімії є показ єдності хімічної науки із загальнолюдською культурою, визначення місця хімії серед наук про природу, її ролі у науково-технічному прогресі.

2. Професійне самовдосконалення розглядається як свідома професійна діяльність учителя в системі його неперервної педагогічної освіти, яка спрямована на підвищення фахового рівня вчителя, його професійну самореалізацію, подальший розвиток професійно значущих якостей, підвищення ефективності навчально-виховної роботи в школі відповідно як до інтересів, потреб і можливостей учнів, так і до вимог суспільства щодо соціалізації, особистісного і професійного розвитку людини. Професійне самовдосконалення включає самоосвіту і самовиховання вчителя, які забезпечують розвиток професійно значущих якостей, професійну самореалізацію вчителя та детермінуються такими особистісними факторами, як мотивація досягнення і професійна самосвідомість.

На основі аналізу основних понять дослідження обґрунтовано висновок, що професійна самоосвіта це - систематична і цілеспрямована освітня діяльність учителя, мета якої полягає у задоволенні суспільних потреб освіти учнів, подолання суперечності між темпами застарівання знань та темпами їх оновлення, між вузькопрофесійною діяльністю педагога та всебічним гармонійним розвитком особистості, спроможністю розв'язувати професійні завдання, які виходять за межі сьогодення.

Професійне самовиховання розглядається як усвідомлена робота над вдосконаленням своїх професійно значущих якостей педагога, емоційно-вольової сфери, комунікативної компетентності, організаційних здібностей, психолого-педагогічної підготовки відповідно до вимог гуманітарної парадигми освіти.

3. Розроблено і теоретично обґрунтовано системну модель професійного самовдосконалення вчителя хімії, яка складається з таких основних блоків: особистісних регуляторів діяльності, структурно-функціональних компонентів регуляції діяльності з професійного самовдосконалення і результату цієї діяльності. Особистісними регуляторами діяльності вчителя виступають мотивація досягнень, цінності особистості, уявлення про ідеальні особистісні якості та образ “Я”, які зумовлюють розвиток спрямованості на професійне самовдосконалення. Структурно-функціональні компоненти регуляції діяльності з професійного самовдосконалення відображають ціль професійного самовдосконалення, сформовану на її основі суб'єктивну модель важливих для професійної самореалізації перетворень; уявлення про результати перетворень - ідеал (уявлення про свої професійні якості у майбутньому); уявлення про методи і шляхи професійного розвитку, яким відповідають уміння і навички самоосвіти і самовиховання, а також самоконтроль, самоаналіз продуктивності діяльності щодо самовдосконалення. Результативний блок відображає наслідки самовдосконалення педагога, їх реалізацію у педагогічному процесі: творчий підхід до організації власної діяльності і діяльності учнів на уроці.

Системна модель професійного самовдосконалення вчителя хімії середньої загальноосвітньої школи забезпечує спрямування процесу самовдосконалення відповідно до сучасних орієнтацій в освіті, взаємодію всіх блоків моделі з метою досягнення більшої ефективності педагогічної діяльності.

Доведено, що спеціальний тренінг-семінар, спрямований на навчання вчителя способів аналізу власної педагогічної діяльності і розширення діапазону умінь і навичок самоосвіти і самовиховання, сприяє підвищенню рівня професійної самореалізації і ефективності навчально-виховної діяльності.

4. Ефективність професійного самовдосконалення вчителя визначається такими психолого-педагогічними чинниками, як: мотивація досягнення, самооцінка, ідеальні уявлення про професійно значущі якості; рівень комунікативних та організаційних здібностей, які зумовлюють рівень професійної самореалізації, що залежить від сформованості вмінь і навичок самоосвіти і самовиховання.

Встановлено, що вчителі з вищим рівнем самореалізації в житті мають вищий рівень професійної самореалізації. Виявлено, що вищу самооцінку, як особистісну так і професійну, мають учителі з вищим рівнем самореалізації. Результати дослідження самооцінки професійних якостей, які були одержані на кінець педагогічного експерименту, свідчать, що, поряд із збереженням спрямованості на самоосвіту, для вчителів особистісну значущість набуває спрямованість на самовиховання. Спостерігається прямий зв'язок між рівнем самореалізації і рівнем мотивації досягнення: здатність до продуктивної, результативної життєдіяльності, яка приносить задоволення тим більше, чим вище прагнення до постійного самовдосконалення у професійній діяльності. Можливість самореалізації вчителів залежить від рівня вияву їх комунікативних і організаційних здібностей. Зміни в комунікативних і організаційних вміннях пов'язані з підвищенням впевненості в собі, самостійності, відповідальності. Показано, що заняття з формування вмінь і навичок самоосвіти значною мірою вплинули на підвищення здатності до аналізу результатів навчального процесу, підвищили вміння вчителів використовувати самостійно набуті знання в організації навчального процесу.

5. Теоретично обґрунтовані і експериментально перевірені положення щодо системи професійного самовдосконалення вчителя хімії середньої загальноосвітньої школи були покладені в основу методичних рекомендацій для вчителів хімії середньої загальноосвітньої школи, які спряли підвищенню ефективності їх професійного самовдосконалення, навчально-виховної діяльності відповідно до сучасних вимог в освіті. Все це позитивно вплинуло на динаміку професійного зростання вчителя, про що свідчать результати формуючого експерименту. Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мету досягнуто, сукупність отриманих наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для теорії та практики професійного самовдосконалення вчителя хімії середньої загальноосвітньої школи. Результати дослідження дозволили розробити методичні рекомендації щодо організації діяльності вчителя хімії з самоосвіти і самовиховання в системі професійного самовдосконалення для керівників загальноосвітніх шкіл, методичних об'єднань вчителів, вчителів хімії.

Реалізація основних положень дослідження спрямовується на подальший розвиток теоретико-методологічних основ підвищення ефективності професійного самовдосконалення вчителів хімії середньої загальноосвітньої школи, розробку психолого-педагогічних засад діяльності вчителя в умовах гуманізації та гуманітаризації освіти, навчально-методичного забезпечення професійної діяльності вчителя хімії середньої загальноосвітньої школи.

Складність проблеми формування вмінь і навичок самоосвіти і самовиховання вчителя хімії середньої загальноосвітньої школи потребує ґрунтовного і систематичного подальшого дослідження організації і перебігу діяльності з підвищення професійної компетентності вчителя у межах шкільних та районних методичних об'єднань, спрямованого на реалізацію сучасних вимог шкільної реформи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У НАУКОВИХ ПРАЦЯХ

Наукові статті

1. Прокопова О.С. Організація самоосвіти вчителя хімії середньої школи // Неперервна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. - Київ. - 2001.- Випуск 4. - С.154 - 159. - 0,25 авт. арк.

2. Прокопова О.С. Дослідження спрямованості інтересів вчителів хімії на професійну самоосвіту //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ - Запоріжжя. - 2001.- Вип. 20. - С. 89-92. - 0,125 авт. арк.

3. Прокопова О.С. Вивчення самоосвітньої діяльності вчителя хімії середньої школи //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ - Запоріжжя. - 2001. - Вип. 21.-С. 229-233. - 0,2 авт. арк.

4. Прокопова О.С. Вивчення рівня професійної самореалізації вчителів хімії середньої школи //Наукові записки кафедри педагогіки. - Харків: Вид-во “Основа”. - 2001. - Вип. VІІ. - С. 209-214. - 0,25 авт. арк.

5. Прокопова О.С. Стан самовдосконалення вчителів хімії середньої школи //Наука і сучасність: Зб. наук. пр. - Київ. - 2000. - Вип. 2. - Ч. 1. - С. 142-147. - 0,25 авт. арк.

6. Прокопова О.С. Деякі питання розвитку творчої активності старшокласників //Наукові записки кафедри педагогіки. - Харків: Вид-во “Основа”. - 1999. -Вип. IV. - С. 126-130. - 0,2 авт. арк.

7. Прокопова О.С. В.О.Сухомлинський про творчі роботи як засіб розвитку пізнавальної активності школярів //Педагогіка і психологія: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ. - 1999. - Вип. 10. - Ч.1. - С. 83-85. - 0,125 авт. арк.

8. Прокопова О.С. До питання оптимізації роботи з обдарованими дітьми в початковій школі //Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. пр. “Професійна підготовка вчителя початкових класів у контексті гуманізації та гуманітаризації вищої освіти: досвід в умовах коледжу”. - Харків: Каравела. -1999. - С. 56-59. - 0,17 авт. арк.

9. Прокопова О.С. Деякі питання гуманізації процесу навчання на уроках хімії //Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. пр. “Педагогіка, мистецтвознавство і культура”. - Харків: Каравела. - 1998. - С. 23-26. - 0,17 авт. арк.

10. Прокопова О.С. Проблема формування творчої активності школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського //Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. пр. “Педагогічні, мистецтвознавські та культурологічні аспекти сучасного суспільства”. - Харків: Каравела. - 1998. - С. 30-34. - 0,2 авт. арк.

11. Прокопова О.С. Доцільне формування пізнавальної активності у старшому шкільному віці //Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. пр. “Теоретико-методичні питання педагогіки, культурології і мистецтвознавства”. - Харків: Каравела. - 1998. - С. 29-35. - 0,3 авт. арк.

12. Прокопова О.С. Розвиток творчого рівня пізнавальної активності старшокласників з високим ступенем научуваності //Засоби навчальної та науково-дослідницької роботи: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський держ. пед. університет ім. Г.С.Сковороди. - 1998. - Вип. 7. - С. 84-86. - 0,125 авт. арк.

Матеріали конференцій

13. Прокопова О.С. Виховання у школярів бережливого ставлення до навколишнього середовища //ІІ конференція Соросівських вчителів: Зб. доповід. - 1996. - Ч. 1. - С. 285-291. - 0,25 авт. арк.

Размещено на Allbest.ru