Теоретико-методологічні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

УДК 371.134:373.3:7(043)

Теоретико-методологічні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Хижна Ольга Петрівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України БОНДАР Володимир Іванович, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, директор Інституту педагогіки і психології;

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор, дійсний член АПН України ЗЯЗЮН Іван Андрійович, директор Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України;

доктор педагогічних наук, професор РОСТОВСЬКИЙ Олександр Якович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, завідувач кафедри музичної педагогіки та хореографії;

доктор мистецтвознавства, професор, ШУЛЬГІНА Валерія Дмитрівна, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв,завідувач кафедри музикології.

Захист відбудеться “12” червня 200 8 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий “ 10 ” травня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В. Д. Сиротюк

освіта мистецький учитель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із пріоритетних напрямів розвитку українського суспільства, зокрема системи вищої професійної освіти, стає входження України до європейського освітнього простору. Конституція України, закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма “Вчитель”, розробка національного курикулуму засвідчують здатність держави трансформувати освітній простір до вимог і стандартів Болонської декларації та зумовлюють об'єктивні орієнтири стратегії розвитку української національної освіти. Це орієнтує освітній процес на гуманістичні цінності, розкриття творчого потенціалу майбутнього вчителя, зумовлює приведення системи підготовки майбутніх фахівців у відповідність до міжнародних освітніх стандартів та детермінує необхідність удосконалення діяльності вищих педагогічних навчальних закладів щодо підготовки майбутніх учителів.

Процеси демократизації, фундаменталізації, гуманітаризації освіти, піднесення ролі духовного фактора в становленні особистості спрямовують мистецьку освіту на нові позиції в суспільстві. Викладання мистецьких дисциплін сприяє формуванню гуманістичної спрямованості майбутнього громадянина, здатного брати участь у діалозі культур, розвиває творчі здібності особистості.

Підготовка майбутніх учителів до забезпечення мистецької освіти учнів початкової школи, як складова професійної освіти, потребує узгодження з філософією освіти та філософією культури сучасного періоду, що спонукають до організації педагогічного процесу, побудованого на засадах системно-діяльнісного, синергетичного, акмеологічного, культурологічного, герменевтичного підходів, які забезпечують формування у студентів системи інтегрованих художньо-педагогічних знань, комплексних кваліфікаційних умінь та вільний і творчий розвиток особистості.

Аналіз стану підготовки вчителя початкової школи показує, що зміна освітньої парадигми посилила увагу дослідників до питань філософії освіти і багатоаспектності вивчення змісту, методів та засобів професійної підготовки (А. М. Алексюк, В. І. Бондар, О. О. Горська, П. М. Гусак, В. І. Євдокимов, А. Й. Капська, О. М. Пєхота, М. І. Шкіль, О. Г. Ярошенко та ін.), питань філософії освіти (В.П. Андрущенко, І. А. Зязюн, Б. М. Кедров, С. Ф. Клепко, В. Г. Кремень, В. І. Луговий, В. С. Лутай та ін.), системи психолого-педагогічної та методичної підготовки (К. Б. Авраменко, Н. М. Дем'яненко, О. І. Кульчицька, О. І. Пономарьова, С. О. Сисоєва, Л. О. Хомич, Я. В. Цехмістер та ін.), теоретико-методичних основ підготовки (В. Г. Бутенко, С. У. Гончаренко, А. Ф. Линенко, Л. М. Масол, Г. М. Падалка, О. Я. Ростовський, О. П. Рудницька, Л. Г. Савенкова, О. Я. Савченко, В. П. Тименко, О. Л. Шевнюк, О. П. Щолокова, Б. П. Юсов та ін.), формування творчої активності студентів, професійних якостей майбутніх фахівців, готовності до різних видів діяльності (О. В. Бабченко, В. В. Борисов, Л. В. Гусейнова, Г. Ю. Ніколаї, Г. П. Шевченко, В. Д. Шульгіна та ін.). Досить розгалужене коло питань, що піддавалися аналізу, зумовлене необхідністю їх розгляду в контексті ключових компетенцій майбутнього вчителя початкової школи.

Багаторічний досвід роботи зі студентами за спеціальністю “початкове навчання” переконує, що підготовка до забезпечення мистецької освіти молодших школярів здебільшого не відповідає вимогам часу і потребує удосконалення відповідно до нової освітньої парадигми. Аналіз навчальних та робочих програм з дисциплін: “Музичне виховання і основи хореографії з методикою викладання”, “Теорія і методика шкільної музичної освіти”, “Методика викладання образотворчого мистецтва”, “Малюнок”, “Кольорознавство”, “Декоративне мистецтво”, “Художня кераміка”, “Інтегроване вивчення навчальних предметів освітньої галузі “Мистецтво”, “Класичний та характерний танець”, “Методика народно-сценічного танцю” виявив, що підготовка вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи переважно знаннєво зорієнтована, а це не сприяє формуванню професійної індивідуальності вчителя, не стимулює його особистісно-професійний саморозвиток. Як показало дисертаційне дослідження, негативною тенденцією є відсутність взаємозв'язків між предметами мистецького циклу (постановки голосу, спеціального та додаткового інструменту, хорового класу, малюнку, живопису, класичного і характерного танцю, народного танцю тощо) в системі підготовки майбутнього фахівця, які не дають цілісного уявлення про соціокультурні смисли художньо-педагогічної діяльності, іноді дублюють одна одну. Ця тенденція є наслідком сцієнтистського підходу до організації художньо-педагогічної підготовки студентів за спеціальністю “початкове навчання”, предметна роз'єднаність якої стає однією з причин “мозаїчності” фахової підготовки майбутніх учителів у той час, коли вочевидь переважають інтегративні тенденції в освіті.

На нашу думку, стимулом розвитку і вдосконалення підготовки майбутніх учителів до забезпечення мистецької освіти учнів початкової школи є необхідність подолання суперечностей між:

- об'єктивною потребою суспільства у конкурентоспроможних фахівцях, затребуваністю їх особистісної, громадянської позиції та реальним станом підготовки, зорієнтованої на формування функціональної готовності випускників ВНЗ до роботи у сфері початкової освіти;

- новими соціальними потребами у підготовці вчителів до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів та недооцінкою цього процесу в сучасній системі вищої педагогічної освіти;

- потребою гуманізації навчально-виховного процесу, необхідністю докорінної зміни характеру взаємин між усіма його учасниками та неготовністю вчителя до цього;

- необхідністю збільшення за обсягом та складністю змісту художньо-педагогічних знань та наявною пропозицією з боку усталеної професійної підготовки фрагментарного, утилітарного знання;

- теоретизацією викладання мистецьких дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах, використанням методів навчання, які базуються в основному на когнітивних способах пізнання та необхідністю підсилення ціннісно-смислової й регулятивно-нормативної складової підготовки майбутніх учителів до художньо-педагогічної діяльності;

- змінами в змісті художньо-педагогічної діяльності вчителя початкової школи та рівнем їхнього відображення у змісті й формах підготовки студентів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи;

- високими вимогами до вчителя щодо забезпечення особистісно зорієнтованого підходу до навчання та виховання учнів початкової школи і недостатньою готовністю педагогічних кадрів до відповідних змін;

- функціональною спрямованістю викладання фахових дисциплін та інтегративним характером художньо-педагогічної діяльності вчителя початкової школи.

Виявлені суперечності та аналіз практики у педагогічному ВНЗ вказують на необхідність обґрунтування і розробки теоретико-методологічних та методичних засад підготовки студентів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи.

Деякі з цих суперечностей зумовлені об'єктивними причинами: недосконалістю системи відбору абітурієнтів до педагогічних ВНЗ; застарілістю усталених педагогічних підходів до професійної підготовки, навчальних планів, програм. Інші - суб'єктивними чинниками: загальною атмосферою ставлення до художньо-педагогічної підготовки у конкретному ВНЗ; ціннісними уявленнями та індивідуальними потребами студентів; формалізмом, суб'єктивізмом, авторитаризмом викладачів; недостатнім творчим і відповідальним ставленням студентів до художньо-педагогічної діяльності; відсутністю зацікавленості професорсько-викладацького та студентського складу у підвищенні ефективності та результативності співпраці.

Актуальність проблеми, її недостатнє висвітлення у науковій літературі, необхідність подолання виявлених суперечностей, а також потреба в удосконаленні професійної підготовки студентів за спеціальністю “початкове навчання” визначили тему дослідження: “Теоретико-методологічні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова і є складовою дослідницької теми “Технологічне забезпечення підготовки вчителя початкової школи до реалізації державного стандарту початкової освіти” (реєстраційний номер 0103U004013), спрямованої на розробку та реалізацію модульно-рейтингової та навчально-методичної системи у педагогічному ВНЗ.

Тема дослідження затверджена Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 11 від 03.06.2002 р.) та погоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 24.12.2002 р.).

Мета дослідження полягає в розробці та науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних і методичних засад підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи.

Завдання дослідження:

1. Розкрити особливості підготовки майбутнього вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи з урахуванням сучасних тенденцій модернізації національної освітньої системи: гуманізації, гуманітаризації, фундаменталізації, демократизації, інтеграції професійної освіти.

2. Здійснити методологічний аналіз процесу підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів і обґрунтувати теоретико-методологічні засади цієї підготовки в умовах стандартизованого змісту професійної діяльності та особистісно-кваліфікаційних вимог до суб'єктів освітнього процесу.

3. Розробити концепцію та створити структурно-функціональну модель підготовки майбутнього вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, на їх основі здійснити експериментальну підготовку студентів за спеціальністю “початкове навчання”, узагальнити її результати і виявити умови ефективності.

4. Визначити зміст та розробити методичні засади здійснення підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів в умовах кредитно-модульної системи навчання студентів.

5. Визначити фактичні рівні готовності студентів до художньо-педагогічної діяльності як результату застосування традиційної та експериментальної моделей підготовки вчителя.

6. Розробити технологію підготовки майбутнього вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, охарактеризувати її мотиваційну, змістову, операційну та результативну складові.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкової освіти.

Предмет дослідження: теоретико-методологічні та методичні засади технології підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи.

Концепція дослідження.

Підготовка майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи потребує глибокого осягнення проблем сучасної філософії освіти, вимагає ґрунтовної гуманітарної, естетичної, культурологічної, мистецької освіченості, забезпечення не лише засвоєння студентами професійних знань, формування умінь та навичок, а й оволодіння культурою художньо-педагогічної діяльності, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності фахівців у соціальній сфері.

Складний інтегративний характер сутності поняття підготовки до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів зумовлює здійснення наукового пошуку в таких аспектах: методологічному, теоретичному і практичному.

Методологічним концептом передбачалося відображення взаємозв'язку і взаємодії наукових підходів щодо вивчення проблеми підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, а саме:

- системно-діяльнісного, ідеї якого відображалися при структуризації змісту підготовки студентів до художньо-педагогічної діяльності з позиції міждисциплінарних інтегративних зв'язків (філософії, естетики, педагогіки, психології, фахових дисциплін), а також з позиції більш загальних систем - культури, освіти, науки та забезпечували цілісність підготовки;

- культурологічного, з позицій якого культура розглядалася в широкому розумінні як сукупність усієї духовно-матеріальної діяльності людини і в окремо взяті історичні періоди, і впродовж усієї історії людства загалом. Під культурологічним підходом до вивчення проблем художньо-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи ми розуміємо сукупність теоретико-методологічних положень та організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для освоєння і трансляції художньо-педагогічних цінностей та технологій, які забезпечують професійну самореалізацію особистості в рамках конкретної історичної епохи та культури;

- герменевтичного, ідеї якого реалізовувалися у створенні можливостей для формування суб'єктивних суджень про соціокультурні та мистецькі явища, їх особливості й закономірності;

- синергетичного, покладеного в основу обґрунтування і дослідження феноменів самоорганізації, глобальної еволюції, процесів становлення “порядку через хаос”, нестійкості як основоположної характеристики процесів еволюції. На його основі формувалося нове уявлення про складно організований і відкритий світ, який ще не став, а тільки стає, не просто існує, а безперервно виникає, еволюціонує за нелінійними законами, несучи в собі свободу вибору шляхів подальшого розвитку, а також синергетичний спосіб мислення як своєрідний синтез позитивних елементів детерміністичної та ймовірнісної картини світу;

- акмеологічного, суть якого спрямовувалася на врахування закономірностей розвитку і саморозвитку студента; самореалізацію творчого потенціалу і формування готовності до майбутньої професійної діяльності; визначення об'єктивних і суб'єктивних чинників, що сприяють або заважають досягненню вершин професійного розвитку; вивчення закономірностей самовдосконалення, самокорекції і самоорганізації художньо-педагогічної діяльності під впливом нових вимог, що йдуть ззовні від професії і суспільства, розвитку науки, культури, а також зсередини - від власних інтересів, потреб, настанов;

- особистісно зорієнтованого, з позицій якого розглядалася суб'єкт-суб'єктна взаємодія педагога та студента, що забезпечувала трансформацію об'єктивності змісту підготовки студентів до художньо-педагогічної діяльності в суб'єктивні смислові ціннісні погляди і переконання майбутніх учителів початкової школи.

Теоретичним концептом визначалася система дефініцій, покладених в основу розуміння сутності, змісту та структури підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, вихідних критеріїв, показників готовності студентів до художньо-педагогічної діяльності, а також розкриття феномену культури художньо-педагогічної діяльності.

При визначенні мети підготовки майбутніх вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи враховувалися два взаємопов'язані аспекти: - загальнокультурний і фаховий. Загальнокультурний аспект полягав у ознайомленні студентів з основами становлення і трансформації мистецтва та художньо-педагогічної підготовки, а фаховий - у забезпеченні майбутніх учителів інтегрованими мистецькими знаннями та комплексними вміннями, необхідними для правильного розв'язання методологічних і методичних завдань, які виникають у процесі реалізації художньо-педагогічної діяльності.

Практичним концептом передбачалась перевірка ефективності структурно-функціональної моделі підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи; визначення системи відповідних загальнопедагогічних, естетико-психологічних та організаційно-методичних умов; критеріїв, показників та рівнів готовності студентів до художньо-педагогічної діяльності. Оптимізація та гуманізація навчального процесу, висока якість знань і творчий розвиток студентів забезпечувалися раціональним використанням організаційно-методичного інструментарію (методів, форм і засобів) у процесі підготовки вчителів до художньо-педагогічної діяльності. Особлива роль при цьому відводилася технології підготовки до забезпечення мистецької освіти учнів початкової школи, засобам навчання (ідеальним і матеріальним).

Зазначені концептуальні положення покладені в основу формулювання загальної та часткових гіпотез дослідження.

Загальна гіпотеза: ефективність підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи можливо значно підвищити, якщо в системі ступеневої вищої педагогічної освіти реалізувати структурно-функціональну педагогічну модель, яка ґрунтується на взаємозв'язку мотиваційно-цільового, змістового, діяльнісно-процесуального, результативно-оцінного та рефлексивного компонентів, що наповнюються змістом мистецьких навчальних дисциплін у їх оптимальному поєднанні та регулюються цілепокладанням і результативністю професійної освіти.

Загальна гіпотеза конкретизується в наступних робочих припущеннях:

Готовність майбутніх учителів до художньо-педагогічної діяльності на етапі навчання у ВНЗ розвивається ефективніше, якщо:

- цілеспрямовано виховується емоційно-позитивне ставлення студентів до сучасних художньо-педагогічних технологій; створюється система загальнопедагогічних, організаційно-методичних та естетико-психологічних умов, необхідних для їхньої реалізації;

- створюється художньо-педагогічне середовище для професійно-особистісного розвитку вчителя на принципах духовності, мультикультурності, особистої зорієнтованості, інноваційності, інтегративності, економічності, креативності, діалогізації, екологізації, інформатизації, комплементарності, інструментальності;

- формуються професійно значущі якості особистості майбутнього вчителя, мотивація до художньо-творчої діяльності, забезпечується активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів за допомогою партнерської взаємодії учасників освітнього процесу та діалогу як засобу й форми комунікативної діяльності.

Методологічну основу дослідження забезпечили філософські, психологічні та педагогічні положення гуманістичного спрямування, на ґрунті яких створювалася дослідницька база пошуку і розробки феномена підготовки студентів за спеціальністю “початкове навчання” до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів; базові принципи теорії пізнання - науковість, історизм, діалектичність, об'єктивність, взаємозв'язок та взаємозумовленість явищ і процесів дійсності; системно-діяльнісний методологічний підхід - щодо цілісності структури особистості та інтегральності її властивостей; синергетичний - щодо ефективності управління освітньою системою шляхом доцільно організованих виховних впливів; культурологічний - щодо ствердження загальнолюдських цінностей, фундаменталізації та інтеграції знань; принципові положення нормативних документів щодо культуровідповідності художньо-педагогічної діяльності, єдності загальнолюдського і національного, суспільного і особистісного, теоретичного і практичного, навчання і виховання

Теоретичну основу дослідження складають наукові праці, що розкривають положення сучасної психолого-педагогічної науки про теоретико-методичні основи підготовки вчителя у педагогічних закладах освіти (В. І. Бондар, Н. М. Бібік, О. Я. Савченко, С. О. Сисоєва, Г. С. Тарасенко та ін.), загальні питання готовності вчителя до професійної діяльності (О. А. Абдуліна, А. М. Алексюк, С. П. Миронова, Л. О. Хомич, Л. Л. Хоружа та ін.), питання філософії освіти (В. П. Андрущенко, В. П. Бех, Г. І. Волинка, І. А. Зязюн, С. Ф. Клепко, В. І. Луговий, В. О. Огнев'юк, В. О. Романенко та ін.), зарубіжний досвід підготовки педагогів (Н. В. Абашкіна, М. П. Лещенко, Л. П. Пуховська та ін.). Визначаючись у дослідницькому підході, ми враховували результати наукових розробок, в яких розкриваються основні положення методології педагогіки та методики наукового дослідження (Ю. К. Бабанський, М. М. Скаткін, В. О. Сластьонін, А. В. Хуторськой, Г. П. Щедровицький та ін.), дидактичні основи оновлення змісту освіти (С. У. Гончаренко, Д. Д. Зуєв, І. М. Козловська, В. В. Краєвський, І. Я. Лернер, О. С. Штурмак та ін.), модернізації національного виховання й освіти (І. Д. Бех, Н. Г. Ничкало, В. В. Рибалка та ін.), теоретичні положення про формування змісту вищої освіти в педагогічному університеті (В. П. Беспалько, В. К. Майборода, М. М. Скаткін, М. І. Шкіль), теоретико-методичних основ професійної підготовки (В. В. Борисов, Л. П. Вовк, Н. М. Дем'яненко, О. Д. Дубогай, А. Й. Капська, Л. Г. Коваль, М. С. Корець, В. Ф. Паламарчук, Н. Г. Протасова, О. О. Романовський, В. Д. Сиротюк, О. В. Сухомлинська, Л. П. Сущенко, О. Т. Шпак та ін), а також результати методичних досліджень у галузі мистецької освіти (А. Ф. Линенко, Л. М. Масол, В. П. Тименко, В. Ф. Орлов, Г. М. Падалка, О. Я. Ростовський, О. П. Рудницька, О. Л. Шевнюк, О. П. Щолокова та ін.), формування творчої активності студентів, професійних якостей майбутніх фахівців (В. Г. Бутенко, П. М. Гусак, Г. П. Шевченко, М. К. Шеремет, В. Д. Шульгіна та ін.).

Методи дослідження: теоретичного рівня - аналіз і синтез філософських, педагогічних, психологічних, соціологічних, культурологічних наукових знань; нормативних документів, навчальних видань з проблем професійної підготовки вчителів; порівняння та узагальнення даних щодо мистецької освіти учнів початкової школи, аналіз тенденцій її розвитку; узагальнення та систематизація теоретико-методологічних та методичних засад підготовки вчителів до забезпечення мистецької освіти молодших школярів. Емпіричного рівня - діагностичні (бесіди, інтерв'ю, ситуації вибору, проективні методики), прогностичні (метод експертних оцінок, моделювання), педагогічний експеримент, статистична та аналітична обробка даних щодо педагогічної ефективності впровадження структурно-функціональної моделі підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи.

База наукового дослідження. Дослідження проводилося на базі Інституту педагогіки і психології НПУ імені М. П. Драгоманова, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди; Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова, Мелітопольського державного педагогічного університету; Київського національного університету культури і мистецтв. Додаткова перевірка здійснювалася на базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Загалом у експериментальному дослідженні брали участь 977 студентів та 126 молодих спеціалістів. Експеримент передбачав перевірку правильності основної та робочих гіпотез і концепції оновлення підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи у вищих педагогічних навчальних закладах.

Дослідження проводилося протягом 1996-2007 рр. і включало такі етапи:

1 етап - аналітично-констатувальний (1996-2000 рр.) - вивчення стану розробленості проблеми підготовки вчителів початкової школи до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи в науковій літературі та педагогічній практиці; розробка термінологічного апарату дослідження, проведення констатувального зрізу, уточнення на основі одержаних даних гіпотези, мети та завдань дослідження теоретико-методологічних та методичних засад підготовки вчителів до художньо-педагогічної діяльності.

2 етап - формувально-збагачувальний (2000-2004 рр.) - розробка мотиваційно-цільової, змістової, діяльнісно-процесуальної, результативно-оцінної та рефлексивної складових підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи; проведення формувального експерименту; перевірка ефективності впровадження структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів до художньо-педагогічної діяльності, аналіз та узагальнення експериментальних даних.

3 етап - корекційно-узагальнюючий (2004-2007 рр.) - узагальнення результатів дослідження, відображення даних теоретичного пошуку і дослідно-експериментальної роботи у монографії, науково-методичних рекомендаціях та статтях, визначення перспектив подальшого дослідження даної проблеми.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено концепцію підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи на інтеграційних засадах вивчення предметів мистецького циклу у трьох аспектах: теоретичному, методологічному та практичному; виявлені закономірності та принципи цієї підготовки; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів; уточнено критерії оцінювання рівнів готовності вчителів до художньо-педагогічної діяльності, а також шляхи і засоби використання художньо-педагогічного матеріалу у процесі викладання предметів мистецького циклу; удосконалено змістові характеристики процесу підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи та його організаційно-методичне забезпечення, зокрема через визначення потенціалу предметів мистецького циклу, педпрактики, самостійної та науково-дослідної роботи, інноваційних форм і методів навчання, введення авторського спецкурсу та удосконалення системи контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів; подальшого розвитку набули положення щодо визначення системи педагогічних умов професійної підготовки загалом і підготовки до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи зокрема з урахуванням перспектив розвитку ступеневого навчання та інтеграції освіти України в європейську освітню систему.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що з урахуванням національного і зарубіжного досвіду виявлено закономірності та специфічні принципи підготовки майбутніх учителів до забезпечення мистецької освіти учнів початкової школи; обґрунтовано необхідність зміни традиційної архітектоніки змісту мистецької освіти учнів початкової школи; сформульовано концептуальні положення щодо змісту, форм і методів підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи; педагогічну теорію доповнено знаннями в галузі інтегрованого підходу у фаховій підготовці майбутніх учителів; доведено доцільність його використання в процесі навчання предметів мистецького циклу, вказані шляхи і засоби впровадження, з'ясовані умови реалізації в процесі підготовки до забезпечення мистецької освіти учнів початкової школи; введено в науковий обіг технологію підготовки майбутніх учителів до забезпечення мистецької освіти учнів початкової школи.

Узагальнення результатів упровадження структурно-функціональної моделі підготовки майбутнього вчителя до забезпечення мистецької освіти учнів початкової школи у практику вищої педагогічної школи дозволило визначити систему умов її ефективності, серед яких загальнопедагогічні:

- забезпечення цілісності процесу підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи як онтологічної нескінченно можливої системи, якій притаманні поліцентричність, діалогічність, неоднорідність, недиз'юнктивність, полілогічність;

- поетапне здійснення підготовки вчителів до художньо-педагогічної діяльності на основі взаємозв'язку теорії і практики, забезпечення інтегративних зв'язків педагогічної та художньої складових змісту цієї підготовки;

- створення художньо-педагогічного середовища, яке відповідає особистісним потребам і запитам майбутнього вчителя, здатного працювати в мультикультурному освітньому просторі;

- актуалізація принципу мультикультурності підготовки до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи як усвідомлення майбутнім учителем множинності якісно своєрідних та самобутніх культур;

- педагогічна підтримка процесу національної самоідентифікації майбутнього вчителя шляхом надання пріоритетності національного компонента у змісті підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи.

Естетико-психологічні умови:

- орієнтація на загальнолюдські та національні цінності як засіб інтеріоризації індивідом культурного досвіду людства; формування досвіду культуротворчої художньо-педагогічної діяльності;

- формування емоційно-ціннісного ставлення до соціокультурної дійсності, становлення мотиваційної сфери особистості вчителя з урахуванням поєднання термінальних (свобода, краса, творчість, любов, мудрість, праця тощо) та інструментальних (освіченість, відповідальність, сміливість, активність, оптимізм тощо) цінностей;

- забезпечення особистісно зорієнтованого підходу до художньо-педагогічної підготовки;

- моделювання педагогічного процесу на основі гуманістичної суб'єкт-суб'єктної взаємодії;

- ознайомлення майбутніх учителів із сутністю емпатії, синестезії та встановлення залежності цих явищ від естетичного досвіду особистості;

- створення позитивної емоційної атмосфери навчання, яка сприяє найбільш повному розкриттю художньо-творчих можливостей студентів;

- дотримання принципів добору художньо-педагогічного репертуару (актуальність, яскравість, різноманітність, відповідність національній ментальності тощо) для забезпечення максимальної зацікавленості майбутніх учителів у процесі художнього пізнання.

Організаційно-методичні умови:

- генералізація художньо-педагогічного знання та його застосування в процесі професійно-педагогічної діяльності майбутнього вчителя;

- достатній рівень художньо-педагогічної компетентності, що передбачає наявність знань про особливості системи педагогічних підходів, стратегій, технологій, та вміння комплексно їх використовувати при розв'язанні конкретних навчальних завдань;

- методично доцільний добір організаційних форм, методів та засобів підготовки до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів, які б відповідали меті і завданням, забезпечували адекватність навчально-виховного процесу майбутній професійній діяльності на основі інтегративних стратегій;

- володіння операційними вміннями інтегрувати зміст предметів мистецького циклу, усвідомлення принципів педагогічної інтеграції;

- переміщення акценту з професійно-мистецтвознавчої на розвивальну спрямованість художньо-педагогічної діяльності;

- залучення потенціалу педагогічної практики і самостійної роботи студентів, використання практичного досвіду як носія художньо-педагогічних знань, ставлень, цінностей;

- професіографічний моніторинг для здійснення науково обґрунтованого діагностико-прогностичного аналізу та відповідного коригування процесу художньо-педагогічної підготовки студентів на всіх його етапах.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- визначені інваріантна та варіативна складові підготовки студентів до художньо-педагогічної діяльності;

- визначені необхідні та достатні умови реалізації підготовки студентів за спеціальністю “початкове навчання” до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів; розроблена і впроваджена технологія цієї підготовки;

- за результатами дослідження розроблений спецкурс “Теоретико-методологічні основи та технологія підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи”, використання якого в практиці підготовки студентів за спеціальністю “початкове навчання” вищих педагогічних закладів освіти забезпечило ефективність підготовки майбутніх вчителів початкової школи до художньо-педагогічної діяльності;

- розроблений навчально-методичний комплекс вивчення мистецьких дисциплін та спецкурсу;

- запропоновані методичні рекомендації щодо виконання курсових, дипломних та магістерських робіт з проблеми художньо-творчого розвитку учнів початкової школи.

Практичні результати роботи, їхній рівень і ступінь використання (впровадження) забезпечуються методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій: використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, які відповідають меті, гіпотезам та завданням; об'єктивним аналізом здобутих результатів, використанням методів статистичної обробки експериментальних даних. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику роботи ВНЗ, зокрема - Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 04/1 від 05.04.2007); Київського національного університету культури і мистецтв (довідка № 136 від 15.12.2006) ; Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04/931 від 29.06.2007); Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 775 від 09.07.2007); Національної музичної академії імені П. І. Чайковського (довідка № 1397 від 29.12.2007); Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (довідка № 323 від 19.12. 2007); Краматорського економіко-гуманітарного інституту (довідка № 188 від 13.03.2007).

Особистий внесок автора. У статтях, написаних у співавторстві з С. С. Горбенком, здобувачем розкриті концептуальні підходи до дослідження світоглядної позиції людини, сформульовані педагогічні умови ефективності процесу формування гуманістичної світоглядної позиції засобами народнопісенної творчості; узагальнені тенденції становлення музичної освіти України у ретроспективі.

Вірогідність і аргументованість одержаних результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій: використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, які відповідають меті, гіпотезам та завданням; тривалим терміном (1996-2008 рр.) дослідно-експериментальної роботи; результатами експериментальної перевірки розроблених положень і рекомендацій; об'єктивним аналізом здобутих результатів, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних емпіричних даних, репрезентативністю вибірки і статистичною значущістю одержаних показників; позитивними наслідками впровадження у навчально-виховний процес вищої школи навчальних програм та науково-методичних рекомендацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження на різних етапах виконання роботи обговорювалися і одержали позитивну оцінку на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: “Психологічні засади розвивальної освіти” Міжнародна наукова конференція присвячена 30-річчю наукової та педагогічної діяльності українського психолога, академіка С. Д. Максименка (Київ, 16-17 грудня 2001); “Україна - країни Сходу в XXI столітті: діалог культур, цивілізацій та педагогічних технологій” Четверта Всеукраїнська науково-практична конференція (Київ, 17-18 травня 2001); науково-практична конференція в рамках ІІ Всеукраїнського юніорського конкурсу вокально-диригентської майстерності (Ніжин, квітень 2003); “Сучасна мистецька освіта: реалії та перспективи” (Суми, жовтень 2003); “Мистецтво і діти: проблеми та перспективи розвитку світової культури в ХХІ столітті” Міжнародна конференція (Москва, 17-19 лютого 2003); Всеукраїнська науково-практична конференція “Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в Україні” (Ніжин, 12-14 травня 2004); “Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти” Міжнародна науково-методична конференція (Київ, 1-2 квітня 2004); “Освітня роль мистецтва в сучасній загальноосвітній та вищій школі” Міжвузівський науково-практичний семінар (Москва, 29-31 березня 2004); “Мова й освіта у XXI столітті” Міжнародна науково-практична конференція (Берегово,
11-13 листопада 2004); “Художня культура і освіта. Юсівські читання” Всеросійська конференція (Москва, 1-3 листопада 2005); “Музичне мистецтво” Всеукраїнська науково-практична конференція в рамках Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності (Мелітополь, 11-16 квітня 2005); “Соціокультурна інтеграція в контексті викликів ХХІ століття” Міжнародна науково-теоретична конференція (Київ, 24-25 травня 2007).

Кандидатська дисертація на тему “Формування художньо-творчої самостійності молодших школярів у процесі музично-сценічної діяльності” захищена у 1993 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 45 наукових, навчальних і методичних працях, у тому числі одноосібна монографія, 31 стаття (дві з них у співавторстві) у фахових виданнях з педагогіки, 6 публікацій у збірниках матеріалів конференцій. Загальний доробок автора становить 54,2 друк. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел (433 найменування); містить 37 таблиць та 14 рисунків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 549 сторінок, з них 485 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтована актуальність проблеми, розкритий стан її розробленості, показано суперечності, виявлені в процесі підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, які породжують проблему і, відповідно, зумовлюють тему дисертаційного дослідження. Сформульовані об'єкт, предмет і гіпотеза дослідження, визначені його загальна мета та завдання. Розкрита наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, охарактеризовані методи дослідження. Наведені відомості про зв'язок роботи з науковими планами та програмами, експериментальну базу дослідження, апробацію і впровадження результатів, публікації за темою дисертації, обсяг і структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичні засади професійно-педагогічної підготовки вчителя початкової школи” розглядається професійна підготовка вчителя початкової школи в контексті глобалізаційних процесів, розкриваються її особливості в умовах вищих закладів педагогічної освіти. Особливості і специфіка розробки теоретичних засад підготовки студентів спеціальності “початкове навчання” до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи детермінується зміною парадигми освіти в умовах демократизації, гуманізації, гуманітаризації, інтеграції, фундаменталізації. Проблема підготовки вчителя початкової школи до забезпечення мистецької освіти молодших школярів розглядається в контексті створення системи неперервної професійної освіти як важливого напряму національної освітньої системи.

Вихідним положенням гуманістичної педагогіки виступає особистість як найвища цінність суспільства, суб'єкт історичного і культурного розвитку. Формування цілісної, гуманної особистості, орієнтованої на відтворення цінностей національної та загальнолюдської культури у творчій життєдіяльності, саморозвиток та моральну саморегуляцію поведінки, виступає головною метою освіти. На відміну від знаннєво зорієнтованої освіти, в якій головним системоутворюючим елементом у системі навчання є зміст освіти, особистісно зорієнтована освіта на перший план виводить самого учня, студента, їхній внутрішній освітній приріст та розвиток. Зміст освіти в такому контексті сприймається як середовище для внутрішніх освітніх змін.

Під мистецькою освітою розуміється процес духовно-практичного осягнення мистецтва, спрямований на становлення духовності особистості в усьому спектрі моральних, етичних, естетичних проявів, її ціннісних ставлень до явищ культури та соціуму, що складає його результат.

Мистецька освіта учнів початкової школи розглядається як особистісний приріст, комплекс змін, що виявляється в результаті власної активності учнів та виражається в оволодінні системою знань, умінь та навичок, досвідом самостійної художньо-творчої діяльності, у формуванні світогляду, ціннісних орієнтацій, покликаних підготувати учнів до активної участі в соціокультурному житті суспільства.

Професійно-педагогічна підготовка розглядається як підготовка майбутнього вчителя до неперервного професійного розвитку, процес привласнення знань, умінь, навичок, способів дій в системі професійної освіти, необхідних для здійснення того або іншого виду професійної діяльності.

Будучи за своєю суттю культуротворчою, художньо-педагогічна діяльність в різні періоди розвитку суспільства відображала та відображає певний рівень культури. З точки зору онтологічного статусу, художньо-педагогічна діяльність є способом буття особливої соціально-педагогічної сфери суспільства, в рамках якої відбувається цілеспрямоване соціокультурне відтворення особистості.

Художньо-педагогічна підготовка розглядається в даному контексті як важливий механізм культурної спадкоємності, форма збереження і розвитку культурного надбання нації і всього людства, фактор життєздатності молодого покоління, яке завтра буде визначати долю України, як важливий ресурс духовного відродження і стратегічний напрям державної політики і зумовлює її визначення як процес і результат педагогічно організованого становлення особистості студента як суб'єкта культури та освіти шляхом освоєння системи художньо-педагогічних знань, цінностей, принципів комунікації та досвіду художньо-педагогічних практик.

Згідно з сучасними науковими підходами (О. А. Абдуліна, В. І. Бондар, В. І. Горова, Л. М. Масол, В. Ф. Орлов, Г. М. Падалка, О. Я. Ростовський, В. П. Тименко, О. М. Пєхота, О. Я. Савченко, В. О. Сластьонін, О. Л. Шевнюк, В. Д. Шульгіна, Б. П. Юсов та ін.) і запитами педагогічної практики підготовку майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи визначаємо як розгорнутий у часі об'єктивний процес, що має свою мету, закономірності, відповідну структурно-функціональну побудову, центровану навколо інтегративних видів художньо-педагогічної діяльності, що забезпечує залучення до культурно детермінованих шляхів вирішення завдань особистісної та професійної життєдіяльності та створює умови для самовизначення майбутнім фахівцем основних параметрів готовності до художньо-педагогічної діяльності та культури художньо-педагогічної діяльності і, водночас, як результат, що фіксується в кожний момент цього процесу - конкретний образ конкретного вчителя, але не статичний, а в динаміці розвитку.

Визначені шляхи вдосконалення підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи:

- створення позитивної мотивації і особистої установки студентів на оволодіння системою інтегративних художньо-педагогічних знань та комплексних кваліфікаційних умінь;

- самовизначення студентів через надання їм права вибору змісту підготовки з предметів психолого-педагогічного і мистецького блоків та способів їх засвоєння, а також свободу переходу на різні етапи навчання через введення модульно-рейтингової системи організації навчання;

- гнучкість, варіативність, адаптивність і відкритість змісту та організацій-них форм навчання відносно до індивідуальних особливостей сту-дентів і умов підготовки шляхом вільного вибору студентами спецкурсів і спецсемінарів з мистецької тематики;

- насичення педагогічних курсів методологічними, теоретичними, практичними положеннями особистісно зорієнтованого навчання;

- різноплановість і пріоритет інтенсивних, насамперед, дослідницьких методів навчання;

- особистісно-гуманна орієнтація майбутнього педагога на основі поваги до особистості та вибору учня.

Цілеспрямована робота над створенням педагогічних умов для підготовки майбутнього вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи сприятиме:

- наданню студентам підґрунтя для розуміння необхідності й актуальності реалізації в освітньому середовищі художньо-педагогічних технологій;

- формуванню у майбутнього вчителя позитивної мотивації організації процесу особистісно зорієнтованого навчання; задоволення його власним соціальним статусом;

- збагаченню теоретичних курсів циклу психолого-педагогічних та мистецьких дисциплін практично значущими професійними знаннями;

- позааудиторній роботі студентів щодо вивчення особливостей особистісно зорієнтованого навчання засобами педагогічної практики, яка стане початком формування індивідуального стилю майбутнього вчителя;

- розробленню основ наукових студентських досліджень з проблеми художньо-педагогічних технологій;

- збагаченню кожного учасника особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу досвідом суб'єкт-суб'єктних відносин;

- формуванню і розвитку особистісних (емпатія, толерантність, повага до особистості) та професійних (організаторських, мобілізаційних та комунікативних) якостей майбутнього вчителя.

У другому розділі “Методологічний аналіз підготовки майбутнього вчителя початкової школи до забезпечення освітньої галузі “Мистецтво” розкрито основні методологічні підходи до художньо-педагогічної підготовки вчителів початкової школи, проаналізовано процеси інтеграції та диференціації, що відбуваються в науці та освіті.

Методологічний аналіз проблем підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи дає підстави стверджувати, що підґрунтям підготовки майбутнього вчителя до художньо-педагогічної діяльності в сучасних умовах є гуманістична спрямованість, особистісна зорієнтованість та індивідуалізація художньо-педагогічної освіти. Системно-діяльнісний підхід є методологією, яка дає змогу вивчати і вдосконалювати взаємовідношення, що існують між освітою, професійною і художньо-педагогічною підготовкою студентів за спеціальністю “початкове навчання” як елементів систем “освіта” і “культура”; допомагає вивчати та моделювати процес підготовки до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів як систему взаємопов'язаних складових, аналізувати їх з позиції цілісності, розкривати їхні системні ознаки і базові системні якості; розуміти закономірності їх утворення та реалізації.

Синергетичний підхід до художньо-педагогічної підготовки майбутніх вчителів зумовлює становлення різнорівневих зв'язків у структурі особистості вчителя, її творчої активності у соціокультурних процесах. За умови синергетичного підходу враховується динаміка художньо-педагогічного середовища ВНЗ і створюється можливість швидко і гнучко враховувати в освітньому процесі його зміни, пристосовуватись до них.

Теоретико-методологічний аналіз дослідження дає можливість визначити вимоги для здійснення підготовки студентів до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів, яка має бути:

- об'єктивною (відображати суттєве);

- суб'єктивною (відображати об'єкт з урахуванням тезаурусу й особливостей респондента);

- нормативною (відображати ідеї нової парадигми освіти);

- інтерактивною (передбачати діалог між суб'єктами педагогічної взаємодії);

- адаптивною (пристосовуватись до запитів художньо-педагогічної діяльності та особистісних інтересів студента);

- відкритою (передбачати проективно-технологічну нормотворчість діяльності викладача та студентів у ВНЗ).Теоретико-методологічні засади підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи - гуманізація, гуманітаризація, мультикультурність, аксіологічність, діалогізація, екологізація, інноваційність, особистісна зорієнтованість - дозволяють говорити про її спрямування на формування у майбутнього вчителя готовності до самовизначення у просторі культурних цінностей людства, толерантності в умовах мультикультурного освітнього простору.

Характерною особливістю сучасного освітнього процесу є відтворення цілісності підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів на основі інтеграції, що створює можливість зробити узгодженими зміст і різноманітні форми навчання, досягти наступності, систематичності та більш ефективного, комплексного вирішення методичного забезпечення. Інтеграція як засіб створення цілісної художньої картини світу є одним з пріоритетних напрямів оновлення мистецької освіти.

Доведено, що у змісті сучасної підготовки вчителів початкової школи до художньо-педагогічної діяльності не може бути допущено абсолютизації жодного центру інтеграції елементів знань. У забезпеченні освітньої галузі “Мистецтво” продуктивною є поліцентрична інтеграція знань. Саме складові цієї освітньої галузі мають найбільший потенціал для формування інтегративного мислення студентів, здатних не розгубитися в різноманітті взаємовпливів, взаємопроникнень між різними галузями знань та сферами професійної діяльності.

Інтеграція в змісті підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів полягає не стільки в об'єднанні предметних галузей в рамках нових дисциплін (хоча інколи й це потрібно), а у взаємопроникненні, поширенні фундаментальних структур, інтуїції, звичок мислення і діяльності. Поліцентрична інтеграція у змісті підготовки до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи виявляється у таких формах:

...