Підготовка вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Академії педагогічних наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Підготовка вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі

Кондратова Людмила Григорівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент, Ястребова Валентина Яківна, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, проректор

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічний університет, директор Інституту природно-математичної та технологічної освіти

кандидат педагогічних наук, доцент, Елькін Марк Веніамінович, Мелітопольський державний педагогічний університет, проректор, завідувач кафедрою педагогіки та педагогічної майстерності

Захист відбудеться ”16” травня 2008 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою :

04053, м. Київ - 53, вул. Артема, 52-А, корп. № 3, актова зала.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (04053, м. Київ - 53, вул. Артема, 52-А, корп. № 3)

Автореферат розісланий ”15” квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Зайченко

1. Загальна характеристика роботи

вчитель післядипломний освіта позаурочний

Актуальність дослідження. У сучасному світі відбуваються процеси глобалізації культурного та освітнього простору, елементами якої є інтеграційні та інноваційні процеси. Освітня складова Лісабонської стратегії розвитку освіти та професійної підготовки вчителів, тенденції міжнародної інтеграції породжують нове розуміння розв'язання проблем сучасності та можливості набуття якісної освіти у вимірі продукування висококваліфікованих кадрів, які мають належний рівень професійної компетентності.

Як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), проектах Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004 р.) та Законі України „Про виховання дітей та молоді”(2004 р.), положеннях Болонської декларації (2006 р.), Лісабонській програмі „Освіта та професійна підготовка” (2000 р.), Стокгольмській доповіді про завдання систем освіти (2007 р.) та інших документах, метою державної політики у сфері підготовки вчителя до практичної діяльності стає оновлення змісту підготовки, сприяння підвищенню професійного рівня вчителів та їх готовності змінювати організацію навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних наукових досягнень. У той час, коли змінюється система поглядів на навчання і виховання як педагогічні процеси, змінюється й філософія виховання. В умовах переходу до нових економічних відносин найгострішою є проблема підготовки підростаючого покоління до реальних умов життя. У вирішенні цих важливих проблем значна роль відводиться вчителю. Очевидним стає, що досягнення мети сучасного виховання - розвиток конкурентноздатної, творчої особистості, спроможної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення, можливий лише за умови ґрунтовної підготовки вчителя до організації виховного процесу.

Аналіз педагогічної літератури та практики стосовно професійної підготовки вчителя в Україні в умовах сучасної післядипломної педагогічної освіти дозволяє зробити висновки про необхідність її реформування тому, що виявляються основні протиріччя сьогодення: між потребами суспільства у впроваджуванні гуманних відносин „вихователь-вихованець” та невідповідністю підготовки вчителя сучасним суспільним умовам та вимогам до організації цієї взаємодії; між потребами вчителів у розумінні останніх досягнень психолого-педагогічної науки і необхідністю вчителів навчатися упродовж життя, володіти основними засадами проектно-технологічної освіти та належним науково-практичним забезпеченням інноваційних процесів у післядипломній педагогічній освіті; невідповідність між сучасними теоретичними підходами до проблеми підготовки вчителя та практичною діяльністю закладів післядипломної педагогічної освіти

Важливою ділянкою післядипломної педагогічної освіти є підготовка вчителя до гуманного управління процесом виховання на оновлених засадах, яка спирається на сучасні освітні й виховні технології, посилює розвивальний ефект виховних програм і позитивно впливає на готовність майбутнього громадянина до життя у нових суспільних відносинах.

На сучасному етапі розвитку освіти не тільки визначаються тенденції до розвитку освітнього процесу, а й віддається перевага оновленню виховного процесу, який має бути соціальним і особистісним одночасно. Визначною рисою сучасності стає формування професійної педагогічної культури, часткою якої є проектна культура вчителя як організатора та ініціатора проектно-технологічної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє говорити про високий ступінь розробленості проблеми проектування. Так філософські та педагогічні аспекти проектної технології розглядалися в роботах Дж. Джонса, Дж. Дьюї, У.Х. Кілпатрика, Є. Коллінгса, Л.Є. Левіна та ін. Тема соціально-педагогічного проектування розглядається в працях І.В. Бестужева-Лади, Т.М. Дрідзе, В.В. Кутьєва, М.Х. Хасанова, А.В. Федорова, Л.Д. Філіпова та ін.

Проблеми становлення проектної культури, що пов'язані із розвитком загальної культури, та теми педагогічного проектування освітніх технологій, програм, засобів і способів педагогічної діяльності висвітлюються у працях Г.С. Батищева, М.М. Бахтіна, В.С. Безрукової, В.П. Безпалько, А.В. Брушлінського, І.В. Бухтіярової Л.С. Виготського, І.Є. Відта, О.С. Газмана, О.І. Генисаретського, Є.С. Заір-Бека, В.П.Зінченко, М.С. Кагана, Н.Б. Крилової, А.І. Лебедєва, Н.В. Матяш, В.М.Монахова, І.М. Мурашковської, А.М. Орлова, Є.С. Полат, В.Є. Радіонова, Л.А. Регуш, С.Т. Шацького, В.В. Штейнберга, Н.О. Яковлевої та ін.

Маючи давню історію, культура проектування сьогодні входить до багатьох областей загальноосвітньої практики у вигляді проектних методик навчання.

Питання організації навчання за методом проектів розглядається у працях вітчизняних та зарубіжних учених (Д. Дьюї, У.Х. Кілпатрик, Є. Коллінгс, Л.Є. Левін, Д. Піт, С.Т. Шацкий). У наш час варіанти використання проектної діяльності розглядаються у працях В.В. Гузєєва, М.К. Гуревича, О.М. Коберніка, І.Я.Лернера, Н.В. Матяш, М.Б. Павлової, Є.М. Павлютенкова, Є.С. Полат, Г.К. Селевко, В.Д. Симоненко, І.А. Сасової, М.Б. Романовської, О.О. Фураєвої, І.Д. Чечеля. Проблема підготовки вчителя до організації проектної діяльності знайшли своє відображення у дисертаційних дослідженнях Ю.В. Веселової, М.В. Елькіна, М.Л. Пелагейченко, С.С. Ізбаш, Е.В. Кручай, О.В. Ожерельєвої, Н.І. Прокоф'євої, Н.І. Торлопової, Ю.А.Фильчакової та інших. Але ці праці пов'язані із розв'язанням проблем проектної діяльності у сфері різних шкільних предметів (географія, трудове навчання), а також підготовки до цієї діяльності студентів вищих навчальних закладів і коледжів. Досить обмежено висвітлено проблему підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти, що є потребою часу.

З аналізу цих та інших робіт випливає, що проблема використання проектної технології у педагогічному процесі займає значне місце в наукових дослідженнях багатьох країн. Швидкий розвиток нових тенденцій освіти та необхідність використання у практичній роботі вчителів нових технологій ставлять перед вчителями потребу оволодівати проектною технологією як на рівні самоосвіти, так і під час підвищення кваліфікації.

Актуальною залишається проблема оновлення технології виховання, а також системи роботи вчителя з учнями в позаурочний час, питання побудови гуманістичного, особистісно орієнтованого процесу виховання в закладах освіти та належної підготовки фахівців до організації виховної роботи, спрямованої на розвиток індивідуальності та суб'єктності вихованця. Упровадження проектної діяльності в практичну роботу педагогів у межах позаурочної роботи стає однією із важливих потреб сучасності, але вона можлива тільки за умов ґрунтовної його підготовки.

Система підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності в межах післядипломної педагогічної освіти у наш час практично відсутня, вона є проблемою не тільки теоретичною, але й прикладною. Враховуючи це, нами обрана тема дисертаційного дослідження ”Підготовка вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі”.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри теорії та методики виховання Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, науковою темою якої є ”Проектування виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах, спрямованих на життєву компетентність особистості учня ”(затверджена рішенням вченої ради ЗОІППО, протокол № 3 від 25.09. 2005 р).

Тема дослідження затверджена на засіданні вченої Ради Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 4 від 12.12.2002 р.), погоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 27.01.2004 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі.

Об'єкт дослідження - підготовка вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної освіти.

Предмет дослідження - наукове обґрунтування, зміст та умови підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної освіти.

Гіпотеза дослідження: організація підготовки вчителя до проектної діяльності буде ефективною, якщо:

– забезпечити педагогічні умови підготовки вчителів до організації проектної діяльності;

– педагоги оволодіють теоретичними та практичними засадами проектної технології та дотримуватимуться основних вимог до використання методу проектів у позаурочній діяльності й застосовуватимуть у власній діяльності метод проекту у післядипломній педагогічній освіті.

У відповідності до мети й гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної освіти.

2. Визначити сучасний стан підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної педагогічної освіти.

3. Розробити та обґрунтувати експериментальну модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної педагогічної освіти, визначити критерії та показники оцінювання рівня готовності вчителів.

4. Провести експертну перевірку моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної освіти за визначеними критеріями.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про сутність особистості; філософсько-педагогічні аспекти освіти; наукові ідеї про об'єктивність взаємозв'язку освіти із соціально-економічними змінами, які відбуваються у суспільстві; теорія розвитку і формування особистості як суб'єкта активної творчої діяльності; системний, науковий, цілісний й особистісно-діяльнісний підходи як основи безперервної освіти; філософські, психологічні, педагогічні теорії та концепції, що розкривають сутність проектної діяльності; державні документи про освіту в Україні, головні положення доктрини розвитку національної освіти.

Теоретична база дослідження:

– основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блаухберг, Ю.А. Конаржевський, Н.В. Кузьміна, К.К. Платонов, Г.І. Рузавін, В.Н. Садовський; учення про роль активності особистості в процесі виховання (М.Є. Бершадський, В.О. Киричук, О.М.Коберник, Г.П. Костюк); сутність і структуру позакласної та позаудиторної діяльності (В.Д. Бондарь, М.Л. Данилова, Л.М. Кондрашова);

– положення загальної теорії проектування освітніх систем (А.С. Берг, Н.М. Денисенко, М.К. Кондаков, В.І. Маслов та ін.), основні положення вузівської та післявузівської професійної підготовки (Є.П. Бєлозерцев, Л.С. Васильєва, І.М. Кобітіна, Н.В. Кузьмін, В.В. Розов, Т.І. Сущенко та ін.), педагогічне моделювання і проектування (Б.В. Гершунський, А.О. Макареня, В.С. Пікельна, Г.К. Селевко, Е.В. Степанов, А.М. Тряпицина, В.З. Юсупов);

– нормативну базу дослідження складають положення Конституції України про освіту (ст. 53), Закони України ”Про освіту”(1991 р.), “Про загальну середню освіту” (1999 р.), Національна Доктрина розвитку освіти (2002 р.), проекти Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004 р.) та Закон України „Про виховання дітей та молоді”(2004 р.) “Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти” (1996 р.), а також інші нормативно-правові документи.

Для вирішення висунутих завдань на різних етапах наукового пошуку використано такі методи дослідження:

а) теоретичні: вивчення, аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури та узагальнення отриманої інформації з метою дослідження сутності, структури і змісту організації проектної діяльності вчителя з учнями основної школи у позаурочний час; аналіз та узагальнення експериментальних даних, навчальних програм для визначення історико-педагогічних проблем підготовки вчителя основної школи до проектної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти, а також теоретичне обґрунтування методів підготовки вчителя до організації проектної діяльності;

б) емпіричні: анкетування, тестування, спостереження, моніторинг, співбесіда, рейтинг, педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), що проводиться з метою оцінювання рівнів сформованості готовності вчителя до організації проектної діяльності в позаурочній роботі у системі післядипломної педагогічної освіти.

в) статистичні: методи обробки даних, графічне подання результатів експерименту з метою відстеження динаміки рівнів сформованості готовності вчителя до проектної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти та встановлення наукової достовірності отриманих результатів.

Дослідно-експериментальною базою дослідження виступили: курси підвищення кваліфікації вчителів-предметників, класних керівників, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи та загальноосвітніх шкіл та методистів районних відділів освіти при Запорізькому, Донецькому, Київському обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, Севастопольському міському гуманітарному університеті; науково-практичні семінари для вищезазначених категорій педагогічних працівників та робота Запорізької обласної творчої групи вчителів у міжкурсовий період; загальноосвітні школи Василівського, Веселівського, Михайлівського, Чернігівського районів та м. Бердянська, м. Мелітополя, м. Енергодара Запорізької області, Жовтневого, Комунаровського районів м. Запоріжжя та м. Севастополя. В експериментальному дослідженні на різних етапах брала участь 1521 особа, слухачі курсів підвищення кваліфікації, районних і обласних проблемних семінарів Запорізької області, м. Севастополя, Донецької та Київської областей.

Дослідження здійснювалося у три етапи (2002 -2008 рр.)

На першому етапі - пошуково-теоретичному (2002-2004 рр.) - теоретично осмислено проблему дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, уточнено завдання і методи дослідження, розроблена методика проведення педагогічного експерименту, здійснено вибір експериментальної бази дослідження, розпочато констатувальний експеримент.

На другому етапі - дослідницько-експериментальному (2005-2006 рр.) завершено констатувальний експеримент і розпочато формувальний, під час якого коригувалася методика дослідження, проводилося дослідження сутності понять: проект, метод проектів, проектна діяльність та дослідження генезису розвитку проектної діяльності у світовій науці та практиці, здійснювався аналіз стану підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у сучасних закладах післядипломній педагогічній освіті, розроблялася модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у післядипломній педагогічної освіті, визначалися критерії та показники оцінювання рівня готовності вчителів, визначалися складові системи підготовки вчителя до організації проектної діяльності та технології підготовки вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі та перевірялася ефективність дії цілісної системи підготовки вчителя до проектної діяльності у післядипломній педагогічній освіті.

На третьому етапі (20062008 рр.) узагальнювальному завершено формувальний експеримент, проаналізовано здобуті результати, систематизовано й узагальнено дослідний матеріал, здійснено порівняльний аналіз кількісних і якісних показників результатів констатувального і формувального експериментів, виявлено динаміку показників сформованості готовності вчителів до проектної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти; узагальнено результати наукового дослідження в дисертації та методичних рекомендаціях.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що уперше розроблено та обґрунтовано модель підготовки вчителів до організації позаурочної проектної діяльності в післядипломній педагогічній освіті, визначено педагогічні умови підготовки вчителя, обґрунтовано критерії та визначено рівні й емпіричні ознаки сформованості готовності вчителя до проектної діяльності у позаурочний час; удосконалено зміст та технологію підготовки вчителя до організації проектної діяльності з учнями в позаурочній виховній роботі; знайшли подальшого розвитку вітчизняні та зарубіжні ідеї проектного навчання, тренінгові форми підготовки вчителів у систему післядипломної педагогічної освіти; уточнено поняття “проект”, “метод проектів”, “проектна діяльність.

Практичне значення одержаних результатів полягає у: розробці науково-методичних рекомендацій для вчителів щодо організації позаурочної проектної діяльності і технологій оцінювання рівня готовності вчителів до організації проектної діяльності.

Тема дослідження є складовою програми підвищення кваліфікації курсів класних керівників, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи, які пройшли ліцензування ДАК (Рішення ДАК № 61 від 22.12.2006 р.). За темою дослідження було видано посібник для вчителів ”Методичні рекомендації щодо викладання курсу ”Художня культура” (9-11 кл.)” (2006 р. видання), у якому подано тематику художньо-естетичних учнівських проектів (посібник рекомендований до використання у загальноосвітніх навчальних закладах за рішенням комісії дисциплін художньо-естетичного циклу Науково-методичної Ради з питань освіти МОН України, протокол № 2 від 04.06.2007р).

Достовірність основних положень та підсумків дослідження підтверджена системним підходом до вивчення предмета дослідження, послідовністю та обґрунтованістю теоретико-методологічних позицій, проведенням дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях; достатньою кількістю використаних методів, що відповідають завданням роботи та специфіці окремих етапів дослідження; підтвердженням одержаних теоретичних висновків даними педагогічної практики.

Апробація і впровадження результатів дослідження.

Результати дослідження апробовано в ході організації курсової підготовки вчителів, класних керівників, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи, які проходили за ліцензованими програмами курсів підвищення кваліфікації при ЗОІППО, затверджених рішенням ДАК № 61 від 22.12.2006 р.); у міжкурсовий період - у змісті роботи обласних науково-практичних семінарів при Запорізькому, Донецькому, Київському обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти та районних науково-практичних семінарів Василівського, Веселівського, Михайлівського, Чернігівського районів та м. Бердянська, м. Мелітополя, м. Енергодара Запорізької області, Жовтневого, Комунаровського районів м. Запоріжжя та м. Севастополя. (довідка № 31/ 34 від 04.09.2005р.МіскУОН м. Бердянська, довідка № 351/ 01-25 від 21.05 2007 р., Василівського РВО, довідка №01-25/1281від 15.03.2005р., міськУОН м. Енергодара, довідка № 13 від 20.05.2007р. Чернігівського РВО, довідка № 01-8/ 362 від 10.05.2007р Михайлівського району, довідка № 398/02 від 12.04.2007р м. Мелітополя, довідка № 41/3-45, довідка № 11/32-56 Жовтневого РВО, довідка № 573-41 Комунарського РВО, довідка № 241 від 28.12.2007р. Севастопольського МіськУОН ).

Окремі розділи та дисертаційна робота обговорювалися на засіданнях Вченої ради, засіданнях науково-методичної ради ЗОІППО, засіданнях кафедри теорії та методики виховання Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти протягом 2003-2007 рр. (протоколи № 5 від 12.11.2003 р., № 6 від 06.04.2004р., № 7 від 14.12.2005 р., № 3 від 27.03.2006 р., № 6 від 31.06.2006 р., № 5 від 29.05.2007 р.)

Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність учителів, які займаються питанням організації позаурочної виховної роботи Запорізької області та м. Севастополя, у практику роботи Севастопольського міського гуманітарного університету, Донецького та Київського обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.( довідки № 144/ 02 від 17.03.08 Донецького ОІППО, № 177/01 від 25.03.08 Київського ОІПОПК ).

За матеріалами дослідження зроблено доповіді на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика особистісно орієнтованої освіти” (м. Запоріжжя, 8-10 квітня 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Аксеологічна парадигма управління освітою” (м. Бердянськ, 8-9 вересня 2005р.), науково-практичній конференції “Теорія і практика педагогіки життєтворчості” (м. Запоріжжя, 29-30 березня 2007 р.), науково-практичній конференції “Модернізація підготовки вчителя в умовах оновлення трудового навчання в загальноосвітній школі” (м. Бердянськ, 18-21 вересня 2007 р.), науково-практичній конференції “Особливості управління сільською школою на сучасному етапі розвитку суспільства” (м. Запоріжжя, 25-26 жовтня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика проектування перспективних виховних систем” (12-14 грудня, м. Київ, 2007р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 11-ти одноосібних публікаціях, з яких 4 статей у виданнях, затверджених ВАК України, 6 наукових статей у науково-практичних конференціях та одному методичному посібнику для вчителів загальноосвітніх шкіл.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 163 сторінках. Робота проілюстрована 20 таблицями та 30 рисунками. Список використаних джерел містить 235 найменувань.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження та його етапи; сформульовано гіпотезу, теоретико-методологічну основу, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, достовірність отриманих результатів, наведено дані про апробацію і впровадження отриманих результатів.

У першому розділі - “Підготовка вчителя до організації проектної діяльності як психолого-педагогічна проблема” здійснено аналіз проблеми підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної освіти; охарактеризовано сучасний стан розробки проблеми; розглянуто сутність понять: проект, метод проектів, проектна діяльність у науково-педагогічній літературі, які розкривають сутність проектної діяльності учнів; розглянуто основні погляди дослідників на процес проектування; досліджено розвиток проектної технології у вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці та практиці; проаналізовано відомі класифікації учнівських проектів, що існували в науковій думці в XX - на початку ХХІ століть; визначено стан підготовки вчителя в умовах післядипломної педагогічної освіти до організації проектної діяльності протягом XX - на початку ХХІ століть; проаналізовано можливості післядипломної освіти щодо підготовки вчителя до впровадження освітніх інновацій в позаурочну виховну діяльність та описано систему підготовки вчителя до організації проектної діяльності у позаурочній роботі в умовах післядипломної педагогічної освіти.

Потребою суспільства стає питання підготовки таких фахівців, які були б спроможні вирішити основні протиріччя, що існують в освітній практиці, а саме: між високодинамічними умовами розвитку цивілізації і нездатністю освіти задовольняти потреби швидкого темпу розвитку різних сфер життєдіяльності; між оновленням парадигми вітчизняної освіти - переходом до нового типу гуманістично-інноваційної освіти та недостатнім науково-методичним забезпеченням цього процесу; між бажанням учителів оволодіти професійними знаннями, вміннями та навичками інноваційної діяльності й відсутністю в системі післядипломної педагогічної освіти відповідної підготовки.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що поняття проект трактується досить широко. У науковій думці різних часів, працях Д. Джонсона, Н.В. Матяш, О.М. Пєхоти, В.І. Слободченкова, І.Д. Чечеля, І.В. Шендрик та інших існувало різне визначення поняття проекту як прототипу або прообразу бажаного об'єкту; як процесу, що дає початок змінам явищ та дійсності; як механізму розвитку освіти; як задуму, плану, цільового акту діяльності, пакету документів, що описує план майбутньої діяльності тощо.

Метод проектів, як зазначають Є.К. Васіна, М.Р. Леонтьєва, С.В. Пилюгін, Є.С. Полат, С.І. Ящук та інші визначається: як сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією цих результатів; як особистісно орієнтований метод навчання, заснований на самостійній діяльності учнів із визначенням проблеми і оформленню практичного результату розробки; як система навчання, де учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються.

Навчанню проектній діяльності властиві як основні закономірності педагогічного процесу, так і психологічний зміст. Дослідники Т.Є. Бацаєва, Дж. Джонс, Є.Ф. Ісаєв, В. Кузнєцова, Н.Н. Нечаєв та інші визначали проектну діяльність як цілеспрямований процес педагогічної діяльності, направлений на створення освітніх концепцій розвитку особистості, як процес пошуку всебічно узгоджених складних рішень для створення нових об'єктів, як механізм, що розвиває освіту та специфічну форму моделювання тощо.

Розглядаючи генезис розвитку проектної технології протягом XIX - початку XXІ століть були визначені основні ідеї Д. Дьюї, В. Ігнатьєва, Е. Каганова, У. Кілпатріка, Е. Колінгса, Н. Крупської, М. Крупеніна, О. Паркерхест, В. Разльотова, П. Руднєва, С. Шацького, В. Шульгіна та інших, що покладено в основу організації проектної діяльності учнів. Зроблений аналіз розвитку проектної технології на Україні наприкінці XX - початку ХХІ століть та вивчення основних поглядів таких дослідників, як С. Кагарова, Н. Попова, С. Тюрберга, Н. Трояновського та інших, дозволили висвітлити основні положення українських науковців на проектну діяльність як засіб розвитку особистості школяра.

Враховуючи спрямованість дисертаційного дослідження на сутність підготовки вчителів до організації проектної діяльності, проаналізовано стан підготовки вчителів до організації проектної учнівської діяльності в історії розвитку педагогіки XX - початку ХХІ століть та охарактеризовано систему підготовки вчителя до організації проектної діяльності в умовах післядипломної педагогічної освіти.

Аналіз літературних, дослідницьких джерел говорить про те, що підготовкою вчителя до проведення проектної діяльності займалися ще на початку ХХ століття як в США, так і в інших країнах, де використовували метод проектів у освітній практиці.

Починаючи з 90-х років ХХ століття, в ході реформ системи освіти прокинувся інтерес до проектної діяльності в закладах освіти Росії та України.