Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут вищої освіти

Академії педагогічних наук України

УДК 371.132:811.111

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Гончарова Ольга Анатоліївна

Київ 2008

Загальна характеристика роботи

вчитель іноземна мова інновація

Актуальність теми. Протягом останніх десятиріч у системі вищої освіти України спостерігається характерна тенденція до посилення інноваційності у сфері підготовки педагогічних кадрів. Однак, використання новітніх підходів розвитку системи національної освіти не дасть очікуваних результатів без внутрішнього прагнення вчителя до змін, без його принципової переорієнтації на інноваційний підхід.

Актуальність проблеми підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності (ІД) визначається постійним зростанням вимог суспільства до вчителя. Існує реальна суперечність: з одного боку є законодавча та наукова база щодо інноваційних підходів вирішення проблем сучасної освіти (інноваційна діяльність регламентована відповідними нормативними документами: Законами України “Про інноваційну діяльність”, “Про наукову та науково-технічну діяльність”, “Про авторське право і суміжні права”, “Про науково-технічну інформацію”, “Про наукову та науково-технічну експертизу” тощо), з іншого - цей процес гальмується недостатністю підготовки майбутніх учителів до створення та впровадження інновацій.

На сьогодні навчання іноземних мов визначається одним із пріоритетних напрямів реформування освіти, тому постає питання про підвищення рівня підготовки вчителів іноземної мови. Існуючі дослідження з проблеми формування готовності педагога до інноваційної діяльності носять фрагментарний характер. Зокрема, не розроблено концептуальні й технологічні положення розвитку змісту, процедури та критеріїв визначення рівнів готовності майбутнього педагога до роботи в умовах інновацій. Розв'язання означеної проблеми, на наш погляд, вимагає створення нової моделі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності у вигляді науково-методичної системи, спрямованої на врахування концептуальних та організаційно-методичних аспектів підготовки студента до нововведень.

Принагідно зазначимо, що вирішенню важливих питань професійного становлення майбутніх учителів сприяють дослідження сучасних науковців: Н.Дем'яненко, О.Дубасенюк, І.Зязюна, В.Лугового, Н.Ничкало, В.Майбороди, О.Пєхоти, Н.Протасової; філософські аспекти цього процесу обґрунтовують: В.Андрущенко, В.Бондаренко, В.Князєв, М.Михальченко, В.Скуратівський; психологічні: І.Бех, Л.Божович, В.Бочелюк, О.Вєтохов, Ю.Власенко, С.Занюк, Г.Костюк, І.Кукуленко-Лук'янець, Р.Немов, Т.Яценко. Висвітленню окремих питань формування готовності педагогів до професійної діяльності присвятили дисертаційні дослідження К.Баханов, І.Богданова, О.Волошенко, І.Гавриш, А.Линенко, О.Савченко.

Над проблемами готовності до професійної діяльності працюють такі зарубіжні вчені: К.Ангеловськи, Є.Васильєва, Д.Гопкінз, Л.Кандибович, М.Кларин, Н.Кузьміна, Н.Лапін, В.Лопашин, В.Мануйлов, О.Пригожин, А.Пуні, Т.Савочкіна, Б.Сазонов, В.Сластьонін, С.Смірнов, Н.Сорокіна, І.Степанов, Є.Трофимов, В.Шукшунов, П.Щедровицький, Н.Юсуфбекова.

Незважаючи на активізацію зусиль, спрямованих на вивчення окремих складових інноваційної діяльності педагога, комплексне дослідження теоретичних основ підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до створення та використання інновацій ще не здійснено. Аналіз наукових праць та дисертацій з теми дослідження свідчить, що без наукового обґрунтування педагогічних умов формування готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності система професійно-педагогічної підготовки вчителів не відповідає сучасним темпам розвитку національної освіти України. Це зумовлено наявністю певних суперечностей:

- між зростаючими вимогами суспільства до професіоналізму вчителя іноземної мови та низьким рівнем його прояву в практичній діяльності;

- між широким застосуванням поняття “інноваційна діяльність” у педагогічній лексиці та недостатнім науковим обґрунтуванням його сутності, змісту та структури;

- між вимогою сучасної школи до забезпечення інноваційної діяльності вчителя іноземної мови та неготовністю останнього до її здійснення.

Отже, недостатній рівень теоретичної та методичної розробленості проблеми й зумовив вибір теми дослідження “Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з науково-дослідною роботою кафедри педагогіки Київського національного лінгвістичного університету “Розробка та реалізація сучасної моделі загальнопедагогічної підготовки вчителів у контексті Євроінтеграційних процесів” (державний реєстраційний номер 0106U001028). У межах цієї проблеми автор досліджувала педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Тему дисертації затверджено вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол від 28 листопада 2005 р. № 4) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 28 лютого 2006 р. № 2).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Досягнення мети дослідження вимагає вирішення таких завдань:

- проаналізувати стан висвітлення проблеми в науковій літературі, окреслити основні напрями подальшого її дослідження;

- уточнити зміст понять: “інноваційна діяльність”, “інноваційний потенціал”, “інноваційна активність”, “готовність майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності” та визначити їх структуру;

- розробити та впровадити навчально-методичні матеріали з удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності;

- теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування готовності студента до створення та використання інновацій в рамках моделі його підготовки до нововведень.

Об'єкт дослідження - процес підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Предмет дослідження - педагогічні умови ефективної підготовки студента до створення та впровадження інновацій у майбутній діяльності вчителя іноземної мови.

Гіпотеза дослідження. Процес підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності буде ефективним за наступних педагогічних умов:

- становлення майбутнього вчителя іноземної мови як суб`єкта освітніх інновацій в процесі опанування іноземної мови;

- готовності студента до подолання труднощів та стереотипів, які супроводжують утвердження нового в педагогічній практиці;

- наявності в майбутнього вчителя набору ресурсів для здійснення інноваційної діяльності;

- своєчасної діагностики рівнів готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Методи дослідження:

- теоретичні (системно-аналітичний, порівняльний аналіз філософської, педагогічної, психологічної наукової літератури, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду) - для узагальнення наукових підходів, розробок і пропозицій вітчизняних та зарубіжних учених, виявлення основних напрямів дослідження за темою дисертації, обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності;

- емпіричні (усне та письмове опитування, тестування, анкетування, інтерв'ювання, бесіда, спостереження, самоспостереження, педагогічний експеримент) - для дослідження реального стану сформованості готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності, організації навчальної роботи зі студентами за експериментальною програмою з метою формування їх готовності до створення та впровадження інновацій;

- методи статистичної та математичної обробки експериментальних даних - для підтвердження гіпотези дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування готовності студента до інноваційної діяльності (становлення майбутнього вчителя іноземної мови як суб`єкта освітніх інновацій; готовність студента до подолання труднощів та стереотипів, які супроводжують утвердження нового в педагогічній практиці; наявність у майбутнього вчителя набору ресурсів для здійснення інноваційної діяльності; своєчасна діагностика рівнів готовності студента до інноваційної діяльності) в рамках моделі його підготовки до нововведень, яка включає мету, завдання, зміст, педагогічні умови та результат підготовки майбутнього педагога до створення та використання інновацій; викладено результати експериментальної перевірки доцільності впровадження окреслених педагогічних умов у систему професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземної мови;

уточнено поняття: “інноваційна діяльність” (сукупність різних за цілями та характером видів робіт, спрямованих на створення та внесення майбутнім педагогом змін до власної системи роботи), “інноваційний потенціал” (налагоджена система неоднорідних властивостей особистості майбутнього вчителя, що проявляється в процесі вирішення педагогічних завдань), “інноваційна активність” (орієнтація студента на виробництво нового знання, продукту, його впровадження в навчально-виховний процес) та “готовність майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності” (спрямованість дій майбутнього педагога на постійне вдосконалення, оптимізацію та оновлення професійної діяльності);

удосконалено концепцію дослідження готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності (розкрито зміст і роль мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного та рефлексивного компонентів зазначеної вище готовності);

дістали подальшого розвитку: обґрунтування особистості майбутнього вчителя іноземної мови як суб'єкта інноваційної діяльності; наукові підходи у формуванні готовності студента до створення та використання інновацій (системний, індивідуально-творчий, інноваційний, особистісно зорієнтований, комунікативний, типодіяльнісний).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та експериментальній перевірці навчально-методичних матеріалів із удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності, які включають три блоки дидактичних матеріалів, методичні рекомендації для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів та методику діагностики рівнів готовності студентів до нововведень. Це дозволило на основі виокремлених критеріїв (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивний) визначити рівні (високий, достатній, середній, низький) готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Розроблені навчально-методичні матеріали дають можливість увести науково обґрунтовані корективи в навчальні та робочі програми з вивчення іноземної мови, сприятимуть удосконаленню змісту навчально-методичних комплексів, підручників, посібників відповідного спрямування.

Результати дослідження можуть бути використані у викладанні навчальних курсів: “Іноземна мова”, “Ділова іноземна мова”, “Методика викладання іноземної мови”, “Педагогіка”, “Історія педагогіки”, “Основи педагогічної майстерності”.

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Бердянського державного педагогічного університету (довідка від 5 лютого 2008 р. № 64/243-08), Київського славістичного університету (довідка від 18 лютого 2008 р. № 126), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка від 30 січня 2008 р. № 06/127) та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка від 15 лютого 2008 р. № 129).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Київського національного лінгвістичного університету (2005-2008 рр.).

Результати наукового пошуку відображено у виступах на науково-практичних конференціях:

- міжнародного рівня: I Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція “Нові виміри сучасного світу” (Мелітополь, 2005); “Комунікація у вік глобалізації: десять років успішного розвитку та здобутків” (Львів, 2005);

- всеукраїнських: “Мовна освіта в контексті Болонських реалій” (Київ, 2005); “60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє” (Київ, 2006); “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті Євроінтеграції” (Київ, 2006); “Ідеї, реалії та перспективи освітніх інновацій: філософія, психологія, методика” (Суми, 2006); “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007); “Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери” (Мелітополь, 2007).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 одноосібних праць, з них 3 - у наукових фахових виданнях, 1 навчально-методичні матеріали, 6 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 17 додатків на 43 сторінках та списку використаних джерел (204 найменування, зокрема 21 іноземними мовами) на 18 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 221 сторінку, основний текст займає 157 сторінок. Робота містить 35 таблиць, 3 схеми, 2 рисунка та 4 діаграми.

Основний зміст дисертації

У вступі доведено актуальність наукового дослідження, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу та методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення, наведено відомості про апробацію, публікації результатів дослідження, подано дані про структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі “Готовність майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності: джерельний аналіз і визначення напрямів дослідження”-- здійснено огляд літературних джерел із проблеми підготовки вчителя до створення та впровадження інновацій, розкрито існуючі підходи до її вирішення, охарактеризовано понятійний апарат, окреслено напрями дослідження.

На основі ретроспективного аналізу проблеми розкрито основні тенденції розвитку процесу підготовки педагога до інноваційної діяльності. В науковій літературі окремі питання щодо інноваційної діяльності в галузі освіти висвітлено за такими напрямами: вдосконалення навчально-виховного процесу у ВНЗ: З.Абасов, А.Алексюк, С.Гончаренко, І.Зайченко, І.Зязюн, В.Кремень, Н.Кузьміна, О.Савченко, Г.Сиротенко; інноваційні педагогічні технології: О.Євдокимов, М.Жалдак, І.Носаченко, В.Олійник, О.Пєхота, І.Підласий, М.Поночовний, С.Сисоєва; теоретичні питання педагогічної інноватики, визначення структури, закономірностей функціонування та розвитку інноваційних процесів у педагогічних системах: О.Божко, Л.Буркова, Л.Ващенко, І.Дичківська, І.Підласий, О.Попова, Н.Федорова; обґрунтування структури, змісту та результатів інноваційної діяльності в системі освіти, експертиза, оцінювання та відбір освітніх нововведень, моніторинг інноваційних освітніх процесів: К.Баханов, Л.Буркова, Л.Даниленко; інноваційне середовище: В.Бобрицька, І.Дичківська, Г.Кравченко; інноваційний експеримент: Ю.Гільбух, М.Дробноход.

Аналіз теоретико-методологічних особливостей підготовки вчителя до інноваційної діяльності частково здійснено в дисертаційних дослідженнях І.Богданової, В.Бочелюка, О.Волошенко, І.Гавриш, Т.Демиденко, О.Іваницького, О.Кіяшко, Н.Клокар, О.Козлової, Г.Кравченко, Л.Машкіної, Л.Шевченко. Над питаннями підготовки вчителів до інноваційної діяльності працюють такі зарубіжні вчені: К.Ангеловськи, Є.Васильєва, М.Кларин, Н.Лапін, В.Лопашин, В.Мануйлов, О.Пригожин, Т.Савочкіна, Б.Сазонов, В.Сластьонін, С.Смірнов, Н.Сорокіна, І.Степанов, Є.Трофимов, В.Шукшунов, П.Щедровицький, Н.Юсуфбекова.

Уточнено поняття “інноваційна діяльність майбутнього вчителя іноземної мови” як складне інтегральне новоутворення, сукупність різних за цілями та характером видів робіт, що відповідають основним етапам розвитку інноваційних процесів та спрямовані на створення та внесення майбутнім педагогом змін до власної системи роботи. Інноваційна діяльність є системною, націленою на реалізацію нововведень на основі використання та впровадження нових наукових ідей, знань, підходів або трансформації відомих результатів наукових досліджень та практичних розробок у новий або вдосконалений продукт. Вона носить комплексний, багатоплановий характер, втілює у собі єдність наукових, технологічних, організаційних заходів та складається з наступних компонентів: філософського, мотиваційного, креативного, рефлексивного, валеологічного, технологічного, особистісного.

На основі визначення специфіки іноземної мови як навчального предмета уточнено поняття “готовність майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності” як стійке новоутворення в структурі особистості студента, що проявляється у спрямованості його дій на постійне вдосконалення, оптимізацію та оновлення професійної діяльності у зв'язку з навчанням, розвитком та вихованням майбутнього учня через: поінформованість про закономірності та сучасні тенденції розвитку іншомовної освіти; нові технології та авторські методики викладання іноземної мови; володіння способами інноватизації професійно-педагогічної діяльності; емоційно-позитивне ставлення до проблем оновлення змісту, методів та форм організації іншомовної освіти. До складу готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності увійшли такі компоненти:

· мотиваційний компонент передбачає інтерес студента до педагогічної праці, позитивне ставлення до наукового пошуку, усвідомлення зв'язку викладацької та дослідницької роботи, бажання здійснювати експериментальну діяльність в школі;

· когнітивний компонент відповідає за наявність у майбутнього вчителя іноземної мови базових, опорних знань з основ педагогічної інноватики, обізнаність щодо форм і методів стимулювання інноваційної активності майбутніх учнів;

· операційно-діяльнісний компонент визначає сформованість у студента вмінь та навичок здійснення інноваційної діяльності, озброєність засобами, прийомами, технологіями викладання свого предмету, знання методів педагогічних досліджень і володіння методикою організації та проведення педагогічного експерименту;

· рефлексивний компонент передбачає здатність майбутнього вчителя іноземної мови до рефлексії власного досвіду, аналізу діяльності учнів та досвіду колег.

На основі системного аналізу наукових праць та дисертаційних досліджень учених визначено найважливіші напрями дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов і моделі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

У другому розділі “Теоретичні засади формування готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності” - проаналізовано особливості формування готовності студентів до нововведень, охарактеризовано роль майбутнього вчителя як суб'єкта інноваційної діяльності, уточнено зміст понять: “інноваційний потенціал”, “інноваційна активність” майбутнього вчителя іноземної мови, теоретично обґрунтовано педагогічні умови та модель підготовки студентів до створення та впровадження інновацій.

Значну увагу в розділі зосереджено на конкретизації ролі майбутнього вчителя іноземної мови як суб'єкта інноваційної діяльності в процесі передачі педагогічного нововведення від джерела до користувача. Теоретично доведено, що педагог може виступати як джерелом, так і реципієнтом нового: на позиції реципієнта він проходить певні етапи сприйняття нововведення (ознайомлення, інтерес, оцінка, апробація, власне акт сприйняття та кінцеве рішення про доцільність інновації), з іншого боку, - виступаючи в ролі джерела, майбутній вчитель іноземної мови сам продукує нове, розробляючи програми впровадження педагогічних інновацій у навчально-виховний процес. Обґрунтовано доцільність створення інноваційної мережі (поєднання змісту, виробленого на експериментальних майданчиках, масової школи та закладу вищої педагогічної освіти), одним із ключових елементів якої повинен стати студент - майбутній вчитель іноземної мови.

Здійснено аналіз головних перешкод упровадження інновацій (відсутність переконань у необхідності змін, неприйняття насаджуваних згори нововведень, острах перед невідомим або нездатність виконати будь-яке завдання, можливі невдачі тощо). Доведено, що однією з причин їх виникнення є неготовність майбутнього вчителя до інноваційної діяльності.

Уточнено поняття “інноваційний потенціал майбутнього вчителя іноземної мови” як налагоджена, цілісна та диференційована система неоднорідних властивостей особистості студента, що проявляється в процесі вирішення педагогічних завдань. “Інноваційна активність” представлена нами як різновид педагогічної активності майбутнього вчителя, в процесі якої виявляється особистісна творчість та орієнтація на виробництво нового знання (продукту), його впровадження в навчально-виховний процес.

Теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності. Серед них: становлення майбутнього вчителя іноземної мови як суб`єкта освітніх інновацій в процесі опанування іноземної мови (створення можливостей для самовизначення студентів щодо предмета, змісту, цілей та способів здійснення інноваційної діяльності, наявність свободи вибору в конструюванні авторських проектів); готовність студента до подолання труднощів та стереотипів, які супроводжують утвердження нового в педагогічній практиці; наявність у майбутнього вчителя набору ресурсів для здійснення інноваційної діяльності (розвиток інноваційного потенціалу, стимулювання інноваційної активності, застосування інноваційних технологій у процесі проведення педагогічної практики в школі); своєчасна діагностика рівнів готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

На основі аналізу наявних експериментальних досліджень (Т.Демиденко, Н.Клокар, О.Козлова, Л.Шевченко) і власних розробок представлено модель підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності, метою реалізації якої є формування готовності студентів до нововведень у майбутній професії вчителя іноземної мови завдяки дотриманню зазначених педагогічних умов.

Сутність моделі підготовки майбутнього вчителя до інноваційної діяльності полягає у створенні органічного, внутрішньо пов'язаного цілого, для якого необхідно: 1) вивчити етапи процесу, визначити, які з його частин мають внутрішню цілісність, а які - відносну самостійність; 2) проаналізувати результати досягнення проміжних цілей, які впливають на мету всього процесу; 3) забезпечити зворотній зв'язок у визначенні ефективності підготовки вчителя до інноваційної діяльності.

У результаті теоретичного порівняльного аналізу джерел дослідження обґрунтовано основні структурні компоненти моделі: змістовий, процесуальний та результативно-оцінний.

Змістовий компонент моделі визначає особистісно-ціннісну орієнтацію майбутнього вчителя, його здатність до бачення педагогічної реальності й дії в інноваційній ситуації, креативність у професійній сфері, наявність комунікативної й рефлексивної культури, володіння сучасними педагогічними технологіями. В ході дослідження всі ці аспекти реалізовано в процесі застосування навчально-методичних матеріалів із удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Процесуальний компонент передбачає існування таких методів формування готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності: дискусії іноземною мовою в навчальних групах, рольові ігри, інтерактивні методи, мініконкурси, мозковий штурм, елементи мотиваційного та креативного тренінгу з використанням іноземної мови. Специфіка іноземної мови як навчального предмета полягає у переважанні застосування індивідуальних, індивідуально-групових та групових форм організації процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Результативно-оцінний компонент включає комплекс діагностичних процедур з метою визначення ступеня досягнення поставленої мети, а саме: проведення проміжних зрізів, аналіз результатів, здійснення коригуючих заходів (за необхідності), оцінка ефективності моделі шляхом виявлення динаміки показників рівнів готовності майбутніх учителів іноземної мови до впровадження інновацій у навчально-виховний процес.

У висновках до розділу викладено результати теоретичного обґрунтування педагогічних умов і моделі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

У третьому розділі “Результати дослідно-експериментальної роботи з підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності” - розкрито й обґрунтовано програму дослідно-експериментальної роботи з теми дослідження (визначено мету, організацію та методику проведення педагогічного експерименту); експериментально перевірено дієвість моделі та ефективність педагогічних умов формування готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності; впроваджено навчально-методичні матеріали з удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності; представлено процес обробки, аналізу та узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи, яка здійснювалася у три етапи.

I етап (протягом 2005 р.) - здійснено теоретичний аналіз проблеми на основі вивчення наукової літератури та існуючої практики підготовки вчителів іноземної мови до інноваційної діяльності, сформульовано основну мету, завдання та гіпотезу дослідження. II етап (2005-2006 рр.) - проведено констатувальний експеримент, обґрунтовано педагогічні умови та модель підготовки студента до нововведень, розроблено навчально-методичні матеріали з удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності. III етап (2006-2007 рр.) - здійснено формувальний експеримент для перевірки вірогідності висунутої гіпотези, проведено порівняльний аналіз отриманих експериментальних даних, підготовлено методичні рекомендації з питань підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Експериментально-дослідна робота з вивчення стану готовності майбутніх учителів іноземної мови до інноваційної діяльності здійснювалася на базі соціально-гуманітарного факультету Мелітопольського державного педагогічного університету. Загальна кількість студентів, які взяли участь в експерименті, становить 266 осіб (контрольна група - 134 студента, експериментальна - 132 студента: по 6 академічних груп у кожній). Проведено опитування вчителів іноземної мови (м. Мелітополь, м. Рівне) щодо їх ставлення до педагогічних інновацій, результати якого враховано для встановлення критеріїв визначення стану готовності майбутніх педагогів до інноваційної діяльності (табл. 1).

Таблиця 1. Критерії оцінювання готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності

№	Критерії	Показники оцінювання
1.	Мотиваційний	Інтерес до педагогічної діяльності, бажання проводити експериментальну роботу в школі, прагнення до самовираження, творчості, професійного росту, позитивне ставлення до наукової роботи, ціннісні орієнтації майбутньої педагогічної діяльності, наявність інноваційного потенціалу.
2.	Когнітивний	Ознайомленість з педагогічними концепціями, які активно впроваджуються в сучасну освітню практику, особливо в сфері навчання іноземної мови, знання методів педагогічних досліджень.
3.	Операційно-діяльнісний	Володіння методикою організації педагогічного експерименту, озброєність прийомами пошуку професійно важливої інформації, її обробки, інтерпретації та застосування, розвиненість інноваційних умінь, рівень прояву креативності студентів.
4.	Рефлексивний	Здатність до рефлексії власного досвіду, аналізу діяльності учнів та досвіду колег.

У результаті проведення дослідної роботи на констатувальному етапі педагогічного експерименту визначено чотири рівні готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Низький рівень готовності студентів до інноваційної діяльності. Незважаючи на рівень інтересу до педагогічної професії, майбутні вчителі не мають потреби в педагогічній творчості, у них не сформовано необхідні знання та вміння роботи з інформацією, превалюють нормативні способи діяльності, під час аналізу проведених уроків вони не можуть самостійно вказати на причини помилок та їх можливі наслідки. Наявний низький рівень креативності, інноваційний потенціал афективного типу. Виявлено: КГ -57,1%; ЕГ - 58,7%.

Середній рівень готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності. На тлі послаблення інтересу до педагогічної діяльності виявляється бажання проводити психолого-педагогічні дослідження, частково сформовано вміння самостійного пошуку, систематизації, подання навчальної та наукової інформації. Студенти володіють знаннями методів педагогічних досліджень, обізнані щодо сучасних технологій навчання та орієнтуються у нових педагогічних ідеях. Їм притаманний середній рівень креативності, інноваційний потенціал гностичного типу. Виявлено: КГ - 26,1%; ЕГ - 26,5%.

Достатній рівень готовності студентів до інноваційної діяльності. Майбутні вчителі мають стійкий інтерес до педагогічного експериментування та інноваційної діяльності, демонструють досконале володіння прийомами самостійного пошуку, систематизації та подання наукової й навчальної інформації, мають інноваційний потенціал практичного типу та достатній рівень креативності. Виявлено: КГ - 13,6%; ЕГ - 11,8%.

Високий рівень готовності майбутніх педагогів до інноваційної діяльності. Стійкий інтерес до інноваційної діяльності поєднується з бажанням проводити педагогічні дослідження. Студенти досконало володіють прийомами роботи з науковою та навчальною інформацією, пропонують авторські ідеї й розробки, мають високий рівень креативності та інноваційний потенціал практичного типу. Виявлено: КГ - 3,2%; ЕГ - 3%.

Результати порівняння даних, отриманих до та після проведення формувального експерименту, свідчать, що в обох групах відбулося зростання мотиваційної готовності до інноваційної діяльності: в контрольній групі - на 2,28%; в експериментальній - на 11,5%. Рівень когнітивної готовності студентів до нововведень також збільшився відповідно на 3,9% та 26,9%. Одержані дані щодо операційно-діяльнісної готовності майбутніх учителів до створення та впровадження інновацій вказують на її зростання як у контрольній (на 6,8%), так і в експериментальній (на 25,9%) групах. Також відмічається зростання рівня рефлексивної готовності студентів до інноваційної діяльності - відповідно на 9% та 28,4%.

За результатами дослідження представлено динаміку рівнів сформованості готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності, здійснено порівняльний аналіз отриманих результатів експериментальної та контрольної груп, який підтвердив ефективність педагогічних умов і моделі підготовки студентів до створення та використання інновацій (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка розвитку рівнів готовності майбутніх учителів іноземної мови до інноваційної діяльності за результатами дослідження (%)

Рівні готовності до інноваційної діяльності	До експерименту	Після експерименту	Різниця між показниками
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Високий	3,2	3,0	4,5	10,8	1,3	7,8
Достатній	13,6	11,8	15,2	19,2	1,6	7,4
Середній	26,1	26,5	27,6	31,0	1,5	4,5
Низький	57,1	58,7	52,7	39,0	4,4	19,7

Суттєві зрушення, які відбулися на всіх рівнях, свідчать про результативність проведеної роботи. Однак, вони є нерівномірними відносно різних рівнів готовності студентів експериментальної групи до інноваційної діяльності. Найбільші зміни відбулися на низькому рівні, який зменшився на 19,7%. Переконливими є зрушення на достатньому рівні готовності майбутніх учителів до нововведень - частка студентів, яким притаманний цей рівень, збільшилася на 7,4%. Показник високого рівня готовності збільшився на 7,8%, середнього - на 4,5%.

Зміни, які відбулися в контрольній групі, є незначними порівняно з експериментальною, а саме: практично не змінилися високий, достатній та середній рівні готовності студентів до інноваційної діяльності (збільшилися відповідно на 1,3%, 1,6% та 1,5%). Низький рівень готовності зменшився на 4,4%. Отже, у звичайних умовах організації процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності без упровадження моделі підготовки до інновацій та дотримання відповідних педагогічних умов змін практично не відбувається. Це підтверджує гіпотезу дослідження.

З метою визначення ефективності педагогічних умов і моделі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності, практичного підтвердження вірогідності отриманих результатів (позитивних зрушень в експериментальній групі) було застосовано t - критерій Стьюдента.

У розділі робиться висновок, що забезпечення реалізації педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності є основою формування цієї готовності.

Висновки

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання - формування готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов цього процесу. В ході дослідження отримано результати, що підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Реалізовані мета й завдання дають змогу сформулювати такі висновки.

1. Системний аналіз нормативно-правових документів, наукової літератури з теми дослідження засвідчив, що процес формування готовності вчителя іноземної мови до освоєння педагогічних інновацій ще не став предметом спеціального наукового дослідження. Існуючі наукові розробки з проблеми інноваційної діяльності педагога (І.Гавриш, О.Іваницький, О.Кіяшко, Г.Кравченко, Л.Машкіна) не торкаються професійної сфери вчителя іноземної мови.

На основі проаналізованих науково-літературних джерел встановлено, що формування готовності студентів до створення та впровадження інновацій не розглядалося як цілісний процес опанування ними теоретико-практичних знань з основ педагогічної інноватики, розвитку інноваційних та інформаційних умінь і навичок. Аналіз наукових праць (І.Богданова, Т.Демиденко, І.Дичківська, Н.Клокар, О.Козлова, Л.Шевченко) довів, що існування різних підходів у розробленні проблеми формування готовності студентів до нововведень, пов'язане, насамперед, із недостатнім рівнем її дослідженості, що потребувало подальшого вивчення означеної проблеми та створення цілісної концепції підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

На основі системного аналізу наукових праць та дисертаційних досліджень учених визначено найважливіші напрями дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов і моделі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

2. Уточнено зміст понять: “інноваційна діяльність”, “інноваційний потенціал”, “інноваційна активність”, “готовність майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності” та визначено їх структуру.

“Інноваційна діяльність майбутнього вчителя іноземної мови” трактується нами як складне інтегральне новоутворення, сукупність різних за цілями та характером видів робіт, що відповідають основним етапам розвитку інноваційних процесів і спрямовані на створення та внесення майбутнім педагогом змін до власної системи роботи. Окреслена діяльність є системною, націленою на реалізацію нововведень на основі використання та впровадження нових наукових ідей, знань, підходів або трансформації відомих результатів наукових досліджень і практичних розробок у новий або вдосконалений продукт. Виходячи зі специфіки діяльності вчителя іноземної мови, окреслено власну структуру інноваційної діяльності, що включає такі компоненти: філософський, мотиваційний, креативний, рефлексивний, валеологічний, технологічний та особистісний. Дефініцію “інноваційний потенціал майбутнього вчителя іноземної мови” визначаємо як налагоджену, цілісну та диференційовану систему неоднорідних властивостей особистості студента, що проявляється в процесі вирішення педагогічних завдань. “Інноваційна активність” майбутнього педагога представлена як різновид педагогічної активності, в процесі якої виявляється особистісна творчість та орієнтація на виробництво нового знання (продукту), його впровадження в навчально-виховний процес. “Готовність майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності” трактуємо як стійке новоутворення в структурі особистості студента, яке проявляється в спрямованості його дій на постійне вдосконалення, оптимізацію, оновлення професійної діяльності та містить такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, рефлексивний.

3. У ході дисертаційного дослідження апробовано розроблені автором навчально-методичні матеріали з удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності, які включають три блоки дидактичних матеріалів для формування зазначеної вище готовності, методичні рекомендації для викладачів дисциплін професійної та практичної підготовки та методику діагностики рівнів готовності студентів до нововведень. На основі виокремлених критеріїв (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивний) визначено рівні (високий, достатній, середній, низький) готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності. В процесі дослідження доведено, що застосування навчально-методичних матеріалів із удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності дозволяє підвищити ефективність роботи студентів із науковою та навчальною інформацією, стимулює інтерес до педагогічного експериментування, сприяє розвитку рефлексивних умінь.

4. На основі використання описаних в інформаційних джерелах відомих експериментальних даних і власних напрацювань теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності:

· становлення майбутнього вчителя іноземної мови як суб`єкта освітніх інновацій в процесі опанування іноземної мови (створення можливостей для самовизначення студентів щодо предмета, змісту, цілей та способів здійснення інноваційної діяльності, наявність свободи вибору в конструюванні авторських проектів);

· готовність студента до подолання труднощів та стереотипів, які супроводжують утвердження нового в педагогічній практиці;

· наявність у майбутнього вчителя набору ресурсів для здійснення інноваційної діяльності (розвиток інноваційного потенціалу, стимулювання інноваційної активності, застосування інноваційних технологій в процесі проведення педагогічної практики в школі);

· своєчасна діагностика рівнів готовності майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності.

Результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчили прогнозований низький рівень готовності до інноваційної діяльності як діючих учителів іноземної мови, так і майбутніх педагогів. Встановлено, що у вищих педагогічних навчальних закладах недостатньо уваги приділяється формуванню готовності студентів до інноваційної діяльності. За результатами дослідження виявлено зв'язок рівнів готовності майбутнього вчителя іноземної мови до нововведень та створення педагогічних умов його підготовки до інноваційної діяльності. Засобом перевірки ефективності відповідних педагогічних умов стала модель підготовки студента до створення та використання інновацій, яка містить змістовий, процесуальний та результативно-оцінний компоненти.

Результати формувального експерименту з упровадження педагогічних умов і моделі підготовки студентів до нововведень засвідчують, що забезпечення їх реалізації в системі професійного навчання майбутніх педагогів дозволяє підвищити ефективність процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності. Це підтверджує гіпотезу дослідження.

5. На основі отриманих у дисертації результатів сформульовано низку рекомендацій для професорсько-викладацького складу ВНЗ із удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності:

· стимулювання ситуацій прояву студентами власної ініціативи та їхнього спрямування на подальший логічний аналіз висунутої ідеї;

· створення максимально позитивної емоційної атмосфери підтримки майбутніх учителів іноземної мови в процесі підготовки до інноваційної діяльності;

· спрямування студентів на самостійний вибір педагогічних цілей, завдань та засобів їхнього вирішення;

· формування здатності майбутніх учителів до розв'язання суперечностей, розвиток вміння їх знаходити та свідомо формулювати, оскільки саме необхідність вирішення протиріч у навчальній, пізнавальній, науковій діяльності слугує джерелом виникнення інновацій;

· широке використання проблемних методів навчання, які стимулюють настанову на самостійне або за допомогою викладача відкриття нового знання;

· спільна пошукова діяльність викладачів та студентів.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують: специфіка формування готовності до інноваційної діяльності студентів різних років навчання; використання конкретних навчальних дисциплін як засобу формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до нововведень; проблема формування готовності майбутніх педагогів до створення та впровадження інновацій як результат самоосвіти та самовиховання.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Лозова О.А. (Гончарова О.А.) Проблема інноваційної діяльності в системі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. - Вип. 30. - С. 186-188.

2. Гончарова О.А. Інноваційний потенціал майбутнього вчителя іноземної мови // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. - Вінниця, 2007. - Вип. 21. - С. 184-189.

3. Лозова О.А. Суб'єктивна роль майбутнього вчителя іноземної мови в процесі здійснення інноваційної діяльності // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. - Бердянськ: БДПУ, 2007. - №1. - С. 163-168.

4. Гончарова О.А. Навчально-методичні матеріали з удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності. - Меліпотоль: Вид. центр “Люкс” ЧП Верескун, 2007. - 90 с.

5. Лозова О.А. Психолого-педагогічна орієнтація майбутнього вчителя іноземної мови на використання інноваційних технологій навчання // Нові виміри сучасного світу: I Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. Мелітополь, 16-17 верес. 2005 р. - Мелітополь, 2005. - Том 1. - Частина 1. - С. 92-94.

6. Лозова О.А. Педагогічні умови професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до використання інноваційних технологій навчання // Мовна освіта в контексті Болонських реалій: Наук. конф. кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Київ, 24-25 лютого 2005 р. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. - С. 114-116.

7. Лозова О.А. Шляхи подолання протидій з боку вчителів щодо впровадження педагогічних інновацій // 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє: Наук. конф. кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Київ, 22-23 лютого 2006 р. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. - С. 205-206.

8. Лозова О.А. Сутність поняття “готовність майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності” // Ідеї, реалії та перспективи освітніх інновацій: філософія, психологія, методика: Всеукраїнська наук.-практ. конф. Суми, 20-21 квітня 2006 р. - Суми: ВТД “Університетська Книга”, 2006. - Ч.2. - С. 87-89.

9. Гончарова О.А. Педагогічні умови формування інноваційних умінь майбутнього вчителя іноземної мови // Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери: Всеукр. наук.-практ. конф. Мелітополь, 17-18 травня 2007. - Мелітополь, 2007. - С.67-70.

10. Lozovaya O. Teaching vocabulary through imagination // Communication in the global age: The 10^th Annual National TESOL - Ukraine Convention. Lviv, March 3-5, 2005. - Lviv-Kyiv, 2005. - P. 34-35.

Анотація

Гончарова О.А. Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2008.

У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність педагогічних умов та моделі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності. Здійснено науковий аналіз проблеми готовності студентів до створення та використання інновацій. Уточнено зміст понять: “інноваційна діяльність”, “інноваційний потенціал”, “інноваційна активність”, “готовність майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності”, проаналізовано їх структуру. Викладено результати наукового пошуку з досліджуваної проблеми, висвітлено особливості організації та перебігу педагогічного експерименту (констатувальний та формувальний етапи). Виявлено тенденції та закономірності формування готовності майбутніх педагогів до інноваційної діяльності, внесено корективи у концептуальну модель дослідження. Розроблено та апробовано навчально-методичні матеріали з удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності, які включають три блоки дидактичних матеріалів, методичні рекомендації для викладачів дисциплін професійної та практичної підготовки щодо формування готовності студентів до впровадження інновацій та методику діагностики рівнів цієї готовності.

Ключові слова: вчитель іноземної мови, інновація, нововведення, інноваційна діяльність, інноваційний потенціал, інноваційна активність, готовність до інноваційної діяльності.

Аннотация

Гончарова О.А. Педагогические условия формирования готовности будущего учителя иностранного языка к инновационной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины. - Киев, 2008.

Диссертационное исследование посвящено актуальной и недостаточно разработанной в педагогической науке и практике проблеме - формированию готовности будущих учителей иностранного языка к инновационной деятельности. Раскрыты теоретические и педагогические основы инновационной деятельности, проанализированы объективные и субъективные предпосылки возникновения готовности студентов к использованию инноваций. Конкретизирована роль будущего учителя иностранного языка как субъекта инновационной деятельности в процессе передачи педагогического нововведения от источника к реципиенту. Теоретически обоснована и экспериментально подтверждена необходимость создания инновационной сети, одним из звеньев которой выступает студент, будущий учитель иностранного языка, как субъект инновационных преобразований в учебно-воспитательном процессе.

Уточняется содержание понятий: “инновационная деятельность будущего учителя иностранного языка” (совокупность разных по целям и характеру видов работ, которые соответствуют основным этапам развития инновационных процессов и направлены на создание, внесение будущим педагогом изменений в собственную систему работы); “инновационный потенциал” (налаженная, целостная и дифференцированная система неоднородных особенностей личности будущего учителя, которая проявляется в процессе решения педагогических заданий); “инновационная активность” (разновидность педагогической активности будущего педагога, ориентированная на производство нового знания, продукта или его внедрение в учебно-воспитательный процесс); “готовность будущего учителя иностранного язика к инновационной деятельности” (стойкое новообразование в структуре личности будущего учителя, которое проявляется в направленности его действий на постоянное усовершенствование, оптимизацию и обновление профессиональной деятельности). Раскрывается структура как инновационной деятельности будущего учителя иностранного языка (философский, мотивационный, креативный, рефлексивный, валеологический, технологический, личностный компоненты), так и готовности студента к ее осуществлению (мотивационный, когнитивный, операционно-деятельностный, рефлексивный компоненты).

Изложены результаты констатирующего этапа педагогического эксперимента, в процессе которого доказан низкий уровень готовности к инновационной деятельности как учителей иностранного языка, так и будущих педагогов. Установлено, что в высших педагогических учебных заведениях недостаточно внимания уделяется формированию готовности студентов к инновационной деятельности. Выявлена взаимосвязь уровней готовности будущего учителя иностранного языка к инновационной деятельности и создания педагогических условий его подготовки к использованию инноваций. Представлена методика оценивания уровня готовности студента к инновационной деятельности. Теоретически обоснованы критерии (мотивационный, когнитивный, операционно-деятельностный, рефлексивный) и уровни (высокий, достаточный, средний, низкий) готовности будущего педагога к нововведениям.

...