Теоретико-методичні засади фахової підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей

Размещено на http://allbest.ru

Харківський державний педагогічний університет ім Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГА-ВИХОВАТЕЛЯ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДО ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Виконала Грама Ніна Григорівна

Харків - 2004

АНОТАЦІЯ

Грама Н.Г. Теоретико-методичні засади фахової підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук із спеціальності: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 2003.

У дисертації запропоновано нове рішення наукової проблеми фахової підготовки педагога-вихователя дошкільної освіти до економічного виховання дітей. Розкрито соціально-економічну й науково-педагогічну сутність економічного виховання.

Розроблено концептуальну модель підготовки фахівця вищого педагогічного навчального закладу, спрямовану на забезпечення економічної компетентності педагога-вихователя дошкільної освіти, виділені шляхи його підготовки до економічного виховання дітей; організація економічної підготовки як науково-педагогічного процесу набування студентом економічних знань, умінь, ціннісних орієнтацій у процесі вивчення дисциплін фундаментально-соціального циклу; забезпечення економічної готовності як результат засвоєння науково-методичних засад впровадження внутрішніх, міжпредметних, циклових зв'язків педагогічного і методичного циклів; актуалізація системи ціннісно-мотиваційної орієнтації майбутніх спеціалістів дошкільної освіти до роботи з сім'єю дошкільника.

Теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано ефективність економічної інформації у формуванні економічної грамоти та означено вплив її обсягу на формування економічної компетентності майбутнього спеціаліста дошкільної освіти.

На основі аналізу соціально-культурного становлення особистості обґрунтовано поняття економічних уявлень, економічної грамоти. Економічної грамотності, навчальної й побутової економічної діяльності.

Вдосконалено навчальний курс «Організація та керівництво дошкільним вихованням в Україні» з метою актуалізації економічної підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу. Розроблені експериментальні навчальні програми спецкурсу і спецпрактикуму.

педагогічний виховання економічний дошкільний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Перетворення системи дошкільного виховання в Україні із виховної в освітню означає якісно новий період в суспільному розвитку. Водночас, важливою прикметою сучасності стала й світова криза освіти зарубіжжя, що не оминула нашу державу. Її сутність пов?язана з невідповідністю змісту, форм, методів навчання й виховання дітей початкової ланки освіти вимогам інформаційного суспільства.

Реформування освіти в Україні, як підкреслюють у своїх працях учені І. Бех, І. Зязюн, М. Євтух, О. Кононко, В. Кузь, С. Максименко, І. Прокопенко, О. Савченко, призвело до централізації та формалізації механізму організації й управління освітою, серйозного спрощення економічного пізнання в теорії й методиці професійної підготовки майбутнього викладача вищої школи.

У вирішенні питань вітчизняної освіти державні документи (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні) орієнтують громадську думку і професійну діяльність педагогів на усвідомлення цілей та завдань економічного виховання дітей як вихідної ланки в системі неперервної освіти.

У зв?язку з цим цілком необхідною є відмова від стереотипу традиційного погляду на теорію економічного виховання як додаткового джерела активізації чинників різних видів праці. Готовність педагога до сприйняття соціального життя в умовах ринкових відносин спричинила сучасні підходи, за якими соціальне становище розглядається як таке, де характер міжособистісних відносин у професії педагога підвищує виховні й розвивальні функції, що закріплено Законом України «Про дошкільну освіту». Вже відтепер визнається певною частиною педагогів, що запізнення з уведенням початкових економічних уявлень в навчальний процес може спричинити моральні збитки, які тісно пов?язані з проблемами причетності особистості до суспільного життя. Сучасне суспільство прямує до розширення інформаційного простору, зазнає потужного впливу засобів масової інформації, комп?ютерних технологій. Загальними причинами недостатньої підготовки фахівця дошкільної освіти до навчання дітей дошкільного віку економічної грамоти є: поблажливе ставлення до дітей дошкільного віку, необов?язковість відвідування дошкільного закладу, індивідуалізованість у вирішенні питань ведення домашнього господарства, економічна неграмотність властива значному відсотку батьківської громади, відсутність системи методичних матеріалів з економічної грамоти для дошкільників, нерозробленість педагогічної концепції з економічної компетенції для вікової категорії, що розглядається.

Водночас зростає роль сім?ї як основи держави та родини, яка є постійно діючою ланкою виховання, що зумовлює розвиток дитини на всіх стадіях її життєдіяльності. Тому формування в сім?ї навичок дбайливого господаря, раціональності та рис творчої працелюбної особистості, формування почуття власності та навичок господарювання постає першим джерелом відчування дитиною всіляких змін, що відбуваються в суспільстві. Разом з тим, сім?я є носієм традицій, завдяки чому на ній лежить особлива відповідальність за створення системи економічних уявлень у дітей, починаючи з дошкільного віку. Водночас, для сім?ї цілком доречною є відмова від стереотипу традиційних економічних уявлень як життєвих, які присутні в погляді на економічну грамотність як якість, що потрібна людині, зайнятій на державній службі та в її соціальному оточенні. Отже, стає нагальною соціально-педагогічна потреба в розробці якісно нової концепції організації педагогічного процесу, що передбачає готовність педагога-вихователя до роботи в умовах взаємодії дошкільного закладу та сім?ї з економічного виховання дітей. Це дозволить розробляти навчальні програми, методики їх реалізації, науково-методичне забезпечення процесу формування економічного мислення особистості на всіх етапах її становлення. А поки що стан дослідження проблеми економічної обізнаності в цілому, а також питань, що стосуються її сутності та структури, змісту, обсягу, рівнів і форм прояву, механізмів розвитку, залишаються недостатньо розробленими в науці, що має негативні наслідки як у теорії, так і в практиці реформування освіти в нашій державі. Про це переконливо свідчать досить розрізнені й дискретно вивчені результати впровадження досліджень як у нашій державі, так і за кордоном. Економічна ж грамотність, необхідність якої диктується потребами виживання особистості в різноспрямованих, швидкоплинних і кардинально протилежнозмінюваних соціальних умовах, покликана визначити місце і роль її у державотворенні. При цьому розробка теорії економічної грамотності педагога початкової ланки в освіті на сучасному етапі повинна стати одним із провідних напрямів подальшого її розвитку.

Актуальність розробки проблеми економічної підготовки педагога-вихователя дошкільної освіти зумовлена глибокими суспільно-політичними, соціально-економічними перетвореннями, що відбуваються в Україні. Разом з тим, необхідність розроблення цієї проблеми диктується відсутністю спеціальних робіт, присвячених системному вивченню економічної грамотності як цілісного і самостійного новоутворення особистості, що постійно перебуває в соціальному оточенні та зазнає його впливу вже на ранніх стадіях свого розвитку.

Досліджень, що окреслюють проблему економічної підготовки фахівця дошкільної освіти до здійснення ним економічного виховання дітей, було практично недостатньо, відсутні фундаментальні праці, що відображають її особливості та закономірності розвитку. Багатопланових проблем економічного виховання підростаючого покоління торкалися з певною повнотою їх розкриття у своїх дослідженнях філософи, економісти, соціологи, психологи, педагоги. Цьому в значній мірі сприяли дослідження загальносоціальних закономірностей динаміки зовнішньої діяльності й розвитку матеріальних і духовних цінностей; загальнопсихологічних закономірностей входженння особистості в соціальне життя. У зв?язку з реформаційними процесами в освіті та усвідомленням ученими значущості проблеми економічної грамотності для підростаючої особистості в теорії й практиці педагогіки активність наукового пошуку дещо підвищилася. Здебільшого дослідження торкаються окремих економічних понять побутово-господарської діяльності.

У наукових дослідженнях, що спрямовані на удосконалення економічного виховання особистості в межах вікових категорій, лише побіжно згадується про дошкільний період. Вони ґрунтуються переважно на накопиченні дослідного матеріалу в напрямі формування морально-психологічних якостей бережливості, економності, дбайливості у процесі участі дитини в різних видах праці (Р. Зайченко, Н. Кривошея, О. Кульчицька); в інформаційних формах для домашнього читання (Л. Книшова, О. Меньшикова, Т. Попова, Б. Райзберг). При цьому увага дослідників зосереджена на виявленні психологічних особливостей розглядуваного ними періоду діяльності особистості, що прагне до спілкування й активного пізнання навколишнього середовища. В результаті вчені розробляють організаційні форми та методи навчання дітей, які б дозволяли їм пристосовуватися до соціальних умов і забезпечували їх розвиток як майбутніх членів суспільства.

Водночас, низка характеристик і параметрів економіки, що представлена як сукупність різних станів, які спонукають людину до певних дій у процесі праці й поведінці в суспільстві, безперечно, вимагають переосмислення й адаптації їх до нових національно-культурних та соціально-економічних умов, за яких працюють дошкільні заклади в Україні. Економічне виховання дитини не може бути ефективним, якщо відсутня професійна готовність педагога-вихователя до навчання початкам економічної грамоти дошкільників у процесі їхньої освіти. В системі підготовки спеціаліста дошкільної освіти нами виокремлено її стрижневий аспект - науково-педагогічне дослідження теоретичних і методичних основ фахової підготовки педагога-вихователя до економічного виховання дітей. Ця проблема полягає в теоретичному та експериментальному дослідженні залежності рівня економічної освіченості у фаховій підготовці педагога-вихователя щодо економічного виховання дітей від об'єктивних і суб'єктивних психолого-педагогічних і науково-методичних чинників, що включають пізнавальний, мотиваційний, операційний, оцінний компоненти та систему ціннісних відносин.

Потрібні фундаментальні дослідження, які б науково обґрунтували педагогічні умови, форми, методи забезпечення економічної грамотності в цій освітянській ланці. Не були предметом цілеспрямованого наукового аналізу навчальні програми та посібники, які б висвітлювали зміст економічної грамоти, виходячи з формування економічних уявлень дошкільників.

Наші багаторічні спостереження й педагогічна практика роботи з дітьми й молоддю свідчать про те, що обидва основні напрями в процесі їх реалізації в практиці формування економічної грамотності за логікою цих напрямів не виявляють провідних закономірностей функціонування економічної грамотності, що розкриває її зміст, структуру, обсяг у їхньому організованому навчанні. Внаслідок цього, формування початкової економічної грамоти в дошкільній освіті залишається переважно стихійним і педагогічно недостатньо керованим процесом. Отже, у практиці формування економічної грамотності дошкільників наявне об?єктивне протиріччя між новизною суспільних умов, які проявляються через зростаючі вимоги суспільства до особистісного потенціалу набування економічної грамотності дошкільниками та відсутністю сформованості в них цього самостійного цілісного особистісно-професійного новоутворення, що пояснюється переважно стихійністю підготовки в цьому напрямі. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: «Теоретико-методичні засади фахової підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей».

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексних тем: «Формування пізнавальної активності дітей дошкільного віку», яка досліджується на кафедрі теорії і методики дошкільної освіти в Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д. Ушинського (Напрям: Новий зміст і технології виховання і навчання; проблема - Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи, №0100U000958; Навчання і виховання дітей в дошкільному закладі освіти»; «Соціально-психологічна адаптація до життя дівчат-сиріт, вихованок школи-інтернату № 4 і №5» (м. Одеса), яка виконувалася в межах обласного центру соціальних служб для молоді на замовлення Міністерства України у справах молоді й спорту (договір від 29 серпня 1994 р.).

Тема затверджена Вченою радою Південноукраїнського (м. Одеса) державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (протокол № 9 від 25 квітня 2002 року), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол №6 від 18.06. 2002 року).

Об?єкт дослідження - становлення педагога-вихователя дошкільної освіти у вищій педагогічній школі.

Предмет дослідження - соціально-економічне і науково-педагогічне забезпечення обсягу, змісту та процесу підготовки педагога-вихователя дошкільної освіти до здійснення економічного виховання дітей в організованому навчанні у дошкільному закладі та побуті.

Мета дослідження: науково обґрунтувати обсяг і зміст теоретичного забезпечення економічної підготовки педагога-вихователя дошкільної освіти; розробити ефективну методичну систему впливу на економічну вихованість дітей; визначити закономірності, які обумовлюють результативність експериментальної системи економічної компетенції дошкільника; вивірити її порівняльну ефективність.

В основу концепції покладено положення про фахову підготовку педагога-вихователя як умову, що висвітлює природу інформаційного суспільства сучасності через зв'язки наступності в гуманістичній та спеціальній сферах різних галузевих наук. Мозаїчність культури диктує диференційованість економічного пізнання, яке розкриває його глибину в кожній окремій науковій галузі, що адаптується в циклах навчальних дисциплін і тяжіє до розвитку інтеграційних процесів і зв'язків, що включає найважливіші знання про економічну ефективність різних процесів як щодо людини, так і всієї її діяльності; об'єднує їх у цілісне культурне надбання, увиразнює та визначає цілісність економічного виховання. Тому результати формування економічно доцільної поведінки залежать від глибини проникнення майбутнього спеціаліста дошкільної освіти в ефективність педагогічних дій; ступеня виокремлення професійних знань щодо економічної грамоти у фаховій підготовці педагога; інтерпретації, переведення у професійне надбання і виконання в педагогічному процесі.

Актуалізація змісту економічних знань, особливо різноциклових, у педагогічній вищій школі - це динамічний, неперервний процес, що не залежить від впливу оточення, але враховує інформаційні та енергетичні управлінські властивості особистості у здійсненні економічного виховання дітей і проявляється у зв'язках навчання через структурування змісту, організації засвоєння його з допомогою застосування видів, форм і методів діяльності, що становлять педагогічну складову економічної культури фахівця дошкільної освіти.

Економічна освіченість представлена єдністю предметного, процесуального, генетичного й соціального. Як предметна - вона виокремлює змістову будову економічної підготовки майбутнього вихователя дошкільної освіти до формування у дітей економічних уявлень; як процесуальна - має поліфункціональну структуру в пізнанні економічних явищ педагогічного процесу; як генетична - розкриває залежність розвитку особистості фахівця від системи економічних уявлень, економічних умінь і навичок, ціннісної орієнтації, економічних понять, що становлять структуру економічної грамоти, результуючою якої є економічна компетентність. Економічна компетентність визначається як форма відображення особистістю особливостей організації соціального досвіду за допомогою трьох провідних сфер: психолого-економічної, соціолого-економічної, економіко-педагогічної; як соціальна - розкривається суб'єктними характеристиками економічних і соціальних процесів.

Економічна сфера систематичного впливу розглядається цілісним педагогічним утворенням за процесами навчання, виховання, розвитку, що передбачає їх реалізацію в сім'ї та дошкільному закладі; актуалізується в предметній її структурі: предметі економії, організації, допоміжних засобах, русі продуктів діяльності, технологіях, економічній політиці; активізується в її діяльнісній структурі через поведінку, усвідомленість, предметні дії, що виводять дитину в соціальний світ буття.

Послуговуючись теорією мозаїчної культури сучасного суспільства, що продовжує розвивати галузевість наук монопоглиблено, і, тяжіючи до інтеграції наукових зв'язків, з одного боку, стану конкурентного ринку, з іншого, і, враховуючи віковий період дошкільника, що тільки починає соціальне життя, ми доводимо, що конкурентний ринок диктує індивідуальний стиль соціалізації особистості. Він полягає в засвоєнні правил існування й діяльності «економічної людини», тобто в оволодінні й постійному підтримуванні себе в інформаційному просторі; систематичному вдосконаленні раціональних дій у процесі гри, навчання й праці як джерела закріплення категорії раціональності; абстрагуванні від середовища і зосередженості на здійсненні різних економічних операцій або предметі економічної діяльності як основи її доцільності та ефективності. Кожна з цих умов ґрунтується на принципах вибірковості, наступності, економічності, що забезпечує неперервність теоретико-методичної підготовки фахівця дошкільного профілю до економічного виховання дітей в її інваріантних і варіативних навчальних програмах.

Провідна ідея дослідження: фахова підготовка майбутнього спеціаліста дошкільного закладу до здійснення економічного виховання дітей розглядається як:

а) складник професійної підготовки педагога-вихователя;

б) цілісний процес економічної підготовки особистості, що криється в реалізації теоретичної й методичної готовності до перетворювальної предметної діяльності, що відбувається за законами руху продукту і духовного збагачення, що керується законами інтересу, проявляється в «економічній людині» і витікає з мозаїчності структури діалектичного розвитку наукового пізнання.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні того, що ефективність фахової підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу до здійснення економічного виховання дітей буде досягнута за таких умов:

- актуалізації економічного пізнання, що передбачає наявність концептуальних засад фахової компетентності студента педагогічної вищої школи;

- змісту й обсягу теоретичної підготовки фахівця дошкільного закладу до

економічного виховання дітей, що визначаються ґрунтовністю економічної теорії та закономірностями її впровадження у навчання і побутово-господарську діяльність;

- економічної технології фахової підготовки, що ґрунтується на змісті, активних методах і засобах навчання та розвиває економічну компетентність майбутнього педагога-вихователя дошкільного закладу;

- реалізації методичних основ економічної підготовки педагога-вихователя, що стане ефективною за умови актуалізації технологій економічного виховання дітей, побудованих на конкретних навчальних системах діяльності дитини в процесі навчання і виховання та встановлення тісного зв?язку між дошкільним закладом, сім?єю

У дослідженні передбачалось розв?язання таких завдань:

1. На основі аналізу стану досліджуваної проблеми встановити тенденції розвитку й удосконалити системи фахової підготовки майбутнього педагога-вихователя дошкільної освіти до здійснення економічного виховання дітей.

2. Обґрунтувати методологічні підходи до актуалізації економічних знань у фаховій підготовці студентів педагогічного вищого закладу освіти.

3. Розкрити теоретичні засади та методичні основи економічної підготовки фахівця дошкільної освіти.

4. Розробити педагогічні технології формування фахової готовності майбутнього педагога-вихователя до організації взаємодії з сім?єю.

5. Створити та експериментально перевірити варіативні моделі економічної підготовки педагога-вихователя на основі базового курсу «Організація та керівництво дошкільним вихованням в Україні».

6. Розробити та експериментально перевірити систему методичного забезпечення процесу фахової підготовки майбутнього педагога-вихователя і впровадити моделі економічного виховання дошкільників.

Методологічна основа дослідження визначається положеннями теорії пізнання про сутність економічного виховання як специфічну форму педагогічної діяльності у фаховій підготовці майбутнього педагога-вихователя; про світоглядні, аксіологічні, онтологічні функції виховної діяльності людини і суспільства; рівень загальнонаукової методології, систему пізнання, що проявляється через положення нормативності і варіативності; змісту й структури; взаємозв'язків, а також активності; рівень методики й техніки досліджень, що забезпечують практику гностичних, праксеологічних функцій діяльності; вчення про єдність свідомості, мислення та діяльності людини; про методи економічного розвитку суспільства в Україні; організацію реформи школи й освіти в Україні; теоретичні основи національного економічного відродження України.

Відповідно до завдань і особливостей предмета дослідження були використані такі методи: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми вивчення нормативних документів про економічне виховання в Україні; узагальнення філософських, соціальних, соціально-педагогічних, психолого-педагогічних, дидактичних і методичних досліджень у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі з проблем економічного виховання й навчання дітей різного віку; вивчення документів дошкільних навчальних закладів, аналіз варіативних програм та планів навчально-виховної й методичної роботи різних дитячих закладів.

Педагогічне спостереження, анкетування, тестування, бесіда, інтерв?ю зі студентами, викладачами, батьками, дітьми, вихователями та іншими працівниками дошкільних закладів. Як різновид анкетування та спостереження були використані ігрові ситуації, вправи, системи і блоки завдань, творчі завдання. Головний метод дослідження: психолого-педагогічний експеримент, який шляхом створення системи пізнавальних завдань, вправ, ігор і виділення основного змісту навчальної одиниці, взятої до засвоєння, спрямовано на економічну підготовку студентів до роботи з дітьми в дошкільному закладі та сім?єю. Його складовими виступили констатуючий і формуючий експеримент.

У процесі дослідження були використані діагностичні методи, за якими визначався рівень економічної грамотності; серії зрізових методик з метою перевірки ефективності результату навчального експерименту; метод колізій. За допомогою методу колізій виявлявся реальний рівень між бажаним і дійсним у діяльності дитини; одержані дослідні матеріали щодо ціннісних уявлень дітей. Методом контент-аналізу визначалася наявність зв?язку між характером навчання й адекватного сприймання завдань, виконаних досліджуваними. Статистична обробка експериментальних матеріалів допомогла встановити характер зв?язку між параметрами змісту економічної грамоти й виділити педагогічні умови, які оптимізують процес розвитку економічної грамотності.

Вивчаючи цю проблему, ми прагнули узагальнити педагогічний досвід практичних працівників дошкільних навчальних закладів, а також дані сучасної педагогічної думки.

База дослідження. Для дослідно-експериментальної роботи було обрано Південноукраїнський державний педагогічний університет ім К.Д. Ушинського, Миколаївський державний педагогічний університет; Білгород-Дністровське педагогічне училище, Управління освіти Виконавчого комітету Одеської міської ради, дошкільний заклад № 100 м. Одеси.

Всього в різних видах експерименту брали участь 2340 дітей дошкільного віку 4-7 років, 220 сімей, 158 вихователів, 32 керівники дошкільних закладів, 13 викладачів вищих і середніх педагогічних закладів освіти, 2750 студентів різних форм навчання.

Дослідження проходило в чотири етапи (1986-2003 рр.).

На першому етапі (1986-1989 рр.) здійснювалася пошукова робота, вивчалися теоретичні джерела досліджуваної проблеми, визначалися об`єкт, предмет, завдання, методи дослідження, визначалась база дослідження.

На другому етапі (1989-1995 рр.) вивчалися теоретичні основи педагогічної діагностики, розроблялися методики, аналізувалися чинні варіантні програми сучасних дошкільних закладів, узагальнювався передовий педагогічний досвід педагогів дошкілля України та зарубіжжя.

Третій етап (1995-2000 рр.) був спрямований на дослідницьку роботу з уведення експериментальних програм, спецкурсів, розробленої методики в навчальний процес вищої педагогічної школи, вивчався рівень розвитку економічної грамотності дітей, систематизовано й узагальнено результати експериментальної роботи.

На четвертому етапі (2000-2003 рр.) зіставлялися й узагальнювалися одержані в процесі експериментальної роботи дані, формулювалися висновки, виявлялися закономірні тенденції реалізації концепції дослідження, було розроблено, видано і впроваджено низку навчально-методичних посібників, монографію та методичні матеріали для практичних працівників дошкільних закладів освіти та викладачів вищих педагогічних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше в основу навчання економічної грамоти на початковому етапі ознайомлення особистості із соціальним життям покладено принцип усвідомлення як контрольованого засвоєння змісту економічних уявлень та алгоритмізованих дій дітьми, що супроводжується розумінням їх значущості, необхідності й стимулюється провідною для цього віку ігровою діяльністю. Розроблена система навчання дітей старшого дошкільного віку елементів економічної грамоти в процесі навчання й господарчої діяльності, яка сприяє вдосконаленню базисного компонента дошкільної освіти з економічного виховання, систематизації дитячої діяльності при ознайомленні та входженні їх у соціальне життя за умов реформування освіти в ринкових відносинах, дістала подальшого розвитку характеристика мотиваційної сфери при встановленні відношень у раціональних діях дитини.

Виявлено деякі найбільш ефективні способи засвоєння раціональних дій за умов ринкових відносин, вперше показано значення еталонів економічних категорій, а також особливості сприйняття їх дітьми дошкільного віку й удосконалення навичок, встановлення взаємозв?язків між ними, підвищення й розвиток економічної грамотності; визначено тезаурус економічних понять, що обумовлюють успішність економічного виховання дошкільників; виявлено вагомість психолого-педагогічних факторів, що впливають на процес формування економічних уявлень у дошкільників; уточнено обсяг і зміст економічних понять для пропедевтичного курсу сприйняття їх дітьми дошкільного віку; визначено критерії педагогічного оцінювання й контролю рівня засвоєності економічних знань дошкільниками, уточнено їхні показники й ознаки прояву.

Теоретичне значення дослідження полягає в:

- теоретико-методологічному обґрунтуванні проблеми економічної

- грамотності та її реалізації на основі впровадження принципів енциклопедичного добору навчального матеріалу, системного, особистісно-діяльнісного підходу при визначенні сутності економічної структури та компонентів економічної грамотності;

- обґрунтуванні сутності та змісту поняття «фахова підготовка» як наукової категорії в педагогіці, що уточнює й розширює сферу пізнання окремих явищ у цій галузі науки;

- укладанні змісту засад економічної грамоти в дошкільному навчальному закладі; виявленні функціональної ролі економічної грамоти в логічній структурі педагогічного дослідження як вихідного елемента теоретичного знання в дошкільній освіті; визначенні функцій економічних понять та їх первинного синтезу, з допомогою яких розкриваються необхідні типові зв?язки, властивості, відношення; обґрунтуванні системи істотних ознак, які в сукупності розкривають особливості елементів економічних уявлень в педагогіці та забезпечують логіко-змістове розкриття економічної грамотності як об?єктивно зафіксованого достовірного результату навчання;

- уточненні, конкретизації, розширенні та поглибленні знань про ключові поняття дослідження «економічна грамота» як родове поняття; «функціональна економічна грамотність» як компонент економічної грамотності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження становлять: розроблена і впроваджена в навчальний процес авторська програма для факультетів дошкільної освіти педагогічних вищих навчальних закладів з курсу «Організація та керівництво дошкільним вихованням в Україні», що скеровує фундаментальні теоретичні знання студентів з економічної грамотності на їхню професійну підготовку; докладно розкрита педагогічна технологія, яка розгортає базові поняття про внутрішні зв?язки економічних категорій і дає дітям конкретні знання про пропедевтику економічних дій як систему та забезпечує відповідний рівень професійної готовності майбутнього педагога-вихователя до здійснення економічного виховання дітей. У підготовленій автором монографії «Професійна підготовка педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей» висвітлені засоби організації дитячої діяльності, що надає можливість цілеспрямованого керівництва процесом набування елементарних економічних знань дітьми в дошкільному закладі; розроблено спецпрактикум з курсу «Організація та керівництво дошкільним вихованням в Україні», що складається з системи дидактичних завдань, вправ, ігор з економічним змістом, які впроваджені на практичних заняттях зі студентами та в практику складання кошторису дошкільного закладу і скеровують їхню професійну підготовку з економічного виховання дітей; розроблені науково-методичні рекомендації та посібники з навчання дітей економічних уявлень, що надає можливість майбутньому педагогу-вихователю як професіоналу цілеспрямовано управляти процесом економічного виховання. Представлені, розроблені й адаптовані до впровадження у навчання дошкільників серії завдань, вправ та ігор, які послідовно знайомлять дитину з елементами економічної діяльності в різних її видах, доступних для дитячого сприйняття, підтвердження яким дитина знаходить у повсякденні й користується ними безпосередньо в житті.

Теоретичні й практичні висновки можуть бути використані з метою забезпечення вмотивованості застосування міжпредметних зв?язків при поглибленому вивченні нормативного курсу «Дошкільна педагогіка» (розділи «Трудове виховання», «Ігра», «Дошкільний заклад і сім?я»), в курсі «Історія педагогіки», «Основи педагогічної майстерності», в курсі «Основи економічних теорій», у курсі «Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників»; у фаховій підготовці під час педагогічної практики студентів; у роботі з сім?єю в процесі підвищення її економічної культури та в інших напрямах виховання економічних цінностей у дитини.

Особистий внесок автора в працях, написаних у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми та в науковій обробці отриманих результатів.

Вірогідність і наукова обґрунтованість висновків дисертаційного дослідження забезпечується чіткими теоретико-методологічними позиціями; застосуванням методів наукового пізнання, адекватних меті та завданням дослідження; науковим підходом до аналізу соціально-економічних, науково-педагогічних і методичних явищ і фактів; обґрунтуванням обсягу й змісту як системи наукового знання; створенні ефективних навчально-методичних посібників; надання практичної допомоги колективам дошкільних закладів освіти; апробацією матеріалів дисертації на конференціях.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і ступінь розробленості, визначено об?єкт, предмет, мету та завдання, розкрито теоретико-методологічні й концептуальні основи дослідження, обґрунтовано наукову новизну, теоретичну та практичну значущість результатів дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів.

У першому розділі - «Економічна підготовленість особистості як педагогічна проблема навчання і виховання»- розкрито основні дослідницькі підходи до розуміння економічної підготовленості як поліаспектного фактору в розвитку проблеми; виявляються особливості впливу соціальних, економічних, психологічних умов на її спрямованість на практику навчання та виховання особистості; відстежено зв?язки суспільних інституцій у системі безперервної освіти та їх вплив на професійну підготовку педагога-вихователя дошкільного закладу у здійсненні економічного виховання дітей дошкільного віку. Висвітлення в дослідженні мінливості соціальних умов і необхідності врахування оновленого соціального замовлення суспільства на економічну підготовленість як чинника становлення й розвитку особистості призвело до відтворення в соціальній дійсності просвітницької думки. Це сприяло активізації процесу навчання дітей та учнівської молоді.

Незважаючи на очевидну актуальність, проблема економічної підготовленості недостатньо досліджена педагогічною наукою. Наявні ж дослідження відрізняються локальністю і дискретністю. Аналіз філософської, соціально-педагогічної, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури засвідчує, що сутність цього чинника висвітлюється різними дослідниками в посиланнях на соціальний стан у суспільстві. В основному дослідники осмислюють феномен економічної підготовленості дітей із родового поняття «праця». Праця виділяється як основа задоволення потреб і бажань особистості, що досягається конкретністю посилань. Вона також є підґрунтям для всебічного розвитку дитини і першопричиною існування економічної грамоти. Такого підходу дотримувалися й педагоги-класики.Так, Я.А. Коменський висував ідею раціональності, неперервного і постійного навчання дітей життю, реального сприймання ними довкілля, що забезпечує розвиток світогляду особистості. К. Ушинський наголошував на необхідності поважати систему навчання кожного народу, вивчати її, але розробляти, враховуючи особливості «нашої слов?янської непослідовності». А.Макаренко пропагував виділення самої дійсності у вигляді потужного чинника економічного виховання, в якому поєдналися праця, оплата праці, набування комплексних навичок. Рівень економічної вихованості залежить як прямо від організації економічного знання, так і опосередкованого включення особистості в активну діяльність, що має економічний смисл і зміст (В. Сухомлинський). Водночас, відзначалось і те особливе, що було властиве історичному періоду в поглядах на досліджуваний нами феномен. Воно проявлялося в поведінці дітей, їхній реакції на події, що панували на той період у суспільстві, у вигляді відгуку на них. Тому ми врахували історичний доробок педагогічної думки як об?єктивний фактор впливу на економічну вихованість особистості в процесі її безперервної освіти.

В цьому контексті чітко виділяються дві позиції. Перша зводиться до твердження, що економічна грамота системно може набуватися, починаючи з середніх класів загальноосвітньої школи. Друга ж позиція авторів пов?язана з думкою про те, що у донавчальний період слід акцентувати увагу на виховних факторах якомога раніше. Дисертант розглядає економічну підготовленість як: цілісне самостійне новоутворення, здатне ґрунтовно впливати на стан особистості в суспільстві через економічну підготовку; процес набування економічної грамоти до рівня економічної готовності; результат впровадження системи підготовки в практику економічного виховання дітей.

У зарубіжній педагогіці актуальність проблеми економічної грамотності дітей визначалася під впливом концепцій соціалізації особистості в технократичному суспільстві, що розглядає питання регуляції зовнішньої поведінки через вироблення в індивіда соціально схвалюваних реакцій; прагматичного (Дж. Дьюї) спрямування дитячої допитливості на пізнання життя через освоєнння реальності, праці, набування досвіду; соціальної інженерії, націленої на стандарти соціальної поведінки дітей і засвоєння ними функціональної ролі в сучасному суспільстві, в яких також чітко відбивається державна і національна спрямованість на поєднання феноменального і раціонального (Японія); діловитості, відстоювання власної думки (США); точності і домовитості (Англія, Німеччина). Вивчення ідей і концепцій, означених науковими школами, надало нам можливість зробити висновок про актуальність факторів: підкріплюючого впливу на людину, що опирається на принцип практицизму з контролюючою і побуджуючою функцією в поведінці; засвоєння уявлень про економічну грамоту на засадах надання переваги у володінні гуманістичними цінностями, що забезпечують умови задля набування власного досвіду. Були враховані також чинники впливу на підготовку фахівця дошкільної освіти до роботи з дітьми та їхньою сім?єю, виявлено низку протиріч реформаційного періоду в країні. Експериментальні дані підтверджують, що недоліки фахової підготовки педагога-вихователя до економічного виховання дітей беруть початок у вищій школі, де обмежуються вивченням предмету економічної теорії та параграфом у курсі дошкільної педагогіки.

У розділі обґрунтовано, що метою досягнення безперервності економічного виховання особистості є забезпечення умов функціональності, які визначаються відповідними зв?язками сім?ї й дошкільного закладу. Це функції: визначальна, зміст якої полягає у виділенні економічних понять вироблення, розподілу, обміну, споживання та інших економічних категорій, що складають абетку економічної грамоти; організаційна спрямована на розкриття видатків, витрат і раціонального їх використання; пізнавальна, що спрямована на послідовне освоєння змісту економічної грамоти; операційно-процесуальна, яка забезпечує утворення початкових економічних понять і уявлень, виконання практичних дій; оцінна полягає у ціннісно-орієнтаційному встановленні засвоєння якостей, властивостей, світосприймання; реалізаційна - втілення навчально-виховних можливостей, що становлять чуттєво-образний і поведінковий здобуток особистості; мотиваційна передбачає створення умов задля встановлення відношень, поведінки у задоволенні природних, матеріальних, духовних потреб.

Виділені групи ознак наявності у дітей дошкільного віку здатності до сприймання економічних понять, створення педагогом економічних уявлень у процесі їхнього навчання й побутово-господарської діяльності за проявом інтересу до елементів економічної діяльності; наявністю здібностей до сприймання й реалізації економічних уявлень; ступенем співучасті в економічних іграх.

Вирішення проблеми економічної підготовленості педагога-вихователя дошкільної освіти залежить від організації ступеня занурення дитини в економізований навчальний простір з його змістом навчального матеріалу, змістом побутово-господарської діяльності, сумісною діяльністю суб?єктів, спілкуванням суб?єктів предметної діяльності, а також ефективної системи педагогічної роботи з сім?єю й родиною.

У процесі дослідження також підкреслено, що в дидактиці (як зарубіжній , так і вітчизняній), вчені не дійшли згоди стосовно визначення вікових меж, з яких потрібно і варто залучати дитину до економічної грамоти як усвідомленого набувача її в соціальному оточенні. У вирішенні цього аспекту проблеми виділяються дві позиції, як позитивні, так і негативні, що повинні бути присутніми у процесі навчання дітей економічній грамоті. До деякої міри це пояснюється відсутністю теоретико-експериментальних досліджень, спеціально присвячених пізнанню сутності, змісту та структури формування початків економічної грамотності дошкільника, внаслідок чого в цьому розумінні ще не склалася усталена теоретична концепція, яка б задовольняла у поточному періоді життєдіяльності особистості педагогічну теорію й практику.

Другий розділ - «Теоретичне обґрунтування фахової підготовки майбутнього педагога-вихователя дошкільного закладу освіти» - присвячено характеристиці концептуальних основ економічного знання; розкриттю економічної термінології, що складає теоретичну основу економічної грамотності особистості на пропедевтичному рівні пізнання; описуються економічні поняття, що складають пропедевтичний рівень пізнання; подається уточнення суті понятійного апарата економічної грамоти, що пропонується студентам для його вивчення та організації практичної діяльності в дитячій навчальній установі і в роботі з сім?єю; розкривається специфіка їх змісту, що утворюють обсяг навчальної одиниці (року, курсу, навчальної дисципліни).

Уведення і функціонування елементів економічного пізнання в дошкільній освіті передбачає його стандартизацію, завдяки чому педагогічна діяльність набуває нормативного характеру і чітко закріплених та окреслених функцій. Концептуально окреслені межі національної ідеї навчання й виховання дітей і учнівської молоді та визначеність пріоритетних завдань, які спрямовані на формування економічних уявлень особистості, виступають передумовою до розробки базисного компонента дошкільної освіти з економічної обізнаності дошкільників, що відповідає параметрам Державного стандарту освіти в Україні. У процесі розроблення базисного компонента дошкільної освіти з економічного виховання враховано функцію удосконалення у створенні базисних навчальних програм з дошкільної освіти. Оскільки базисні програми засвідчують «елементи нової ідеології освіти», то базисний компонент дошкільної освіти включає у зміст основні поняття, ідеї, факти, теорії та плановий рівень навчання; рівень впровадження його змісту в функціональні програми, які є виконавчими документами в процесі навчання, і рівень їх реалізації на тлі нової ідеології освіти в ринкових умовах розвитку суспільства; ступінь визначеності обсягу економічних понять, які актуалізувалися в результаті реформування освіти в Україні.

Добір обсягу економічних понять забезпечують такі принципи:

- вибірковості, що керується критеріями онтодидактики і праксеології;

- встановлення взаємозворотності відношень, що обумовлене групою понять, які складають категоріальний апарат економічного пізнання. Воно виражається через зв?язки, які проявляються у двох субстанціях: замовника і виробника. Ці зв?язки спричинюють попит і пропозицію, розподіл і обмін, вироблення і споживання, підвищений попит і змінену пропозицію, що в свою чергу вимагають іншого підходу до розподілу, обміну й вироблення;

- еталонності понять, в яких проявляються ознаки загальності й конкретності, виокремлені групи підходів: ціннісно-орієнтаційні, що проявляються через стадії руху суспільного продукту праці і ціннісно-реалізаційні, що проявляються через вираження функції навчальної діяльності у самоствердженні і самовираженні особистості, які необхідні задля формування заповзятливості, підприємливості, доброчестивості.

Визначення суті економічної грамотності як феномена соціальної дійсності передбачало з?ясування її дидактичних засад. З цією метою ми звернулися до аналізу найбільш виважених і повних за своїм змістом та висвітленням економічних теорій і джерел, що дозволило нам визначитися стосовно об?єктивних передумов.

У структурі життєдіяльності людини виділяється фізіологічна й соціальна складові її існування як біологічного і соціального індивіда. В реальній дійсності людина забезпечує свої фізіологічні потреби з допомогою соціальних форм діяльності, тому вона вступає в різні взаємозв?язки, які визначаються і конкретизуються самими потребами, а також розвиває специфічні форми задоволення вищих бажань. У фізіологічній частині дидактична сутність виділена як необхідність задоволення потреб, що залежать від соціальних домагань і рівня об?єктивності їх, що формуються і задовольняються в процесі навчання, результатом якого виступає знання. Процесуальна частина дидактичної сутності економічної грамотності представлена побіжно в контексті з трудовим вихованням, яку найповніше розкривають програми й навчальні посібники, які йдуть за тематикою основної навчальної дисципліни. При цьому в програмах і посібниках не акцентована увага на виділенні свого власного «ядра» економічної грамоти, що, в свою чергу, виступає майже запрограмованим протиріччям у створенні системи цілісного економічного пізнання. Основним принципом його є онтодидактичне забезпечення у відповідні вікові періоди життєдіяльності особистості. Своєю соціальною складовою дидактична сутність проявляється в самоактуалізації, самовираженні і соціальному визнанні тих чинників, що спонукають до економічної грамотності.

У розділі було розглянуто концепції про зміст економічних уявлень дітей та їхню поведінку в практиці навчального процесу. Ми виходили із загальновстановленого у вітчизняній педагогіці положення, згідно з яким будь-яке знання, в тому числі й економічне, незважаючи на свої специфічні особливості, підпорядковується її загальним закономірностям, висвітлюючи певні її аспекти (Ж. Борщ, В. Безпалько, В. Кутьєв, М. Левицький, А. Ліненко). Було встановлено, що економічні уявлення не стали винятком у процесі вирішення питання про межі їх існування як самостійного чинника. Це зумовлено потребою розвитку соціальної особистості, що наслідує культуру, яка породжує економіку, форми її прояву у свідомості і поведінці особистості. Економіка описана з допомогою онтодидактичного, гносеологічного, онтологічного, аксіологічного, праксеологічного аспектів, які висвітлюють певні особливості феномена, що розглядався під кутом зору діяльності і праці, що вказує на елементи раціональної поведінки у встановленні трудових навичок, використанні прийомів у процесі навчання особистості (праксеологічний) та впливають на рівень компетентності. Виявляються умови формування і засвоєності знань, набування якостей особистістю, що відбиваються у навчальному матеріалі, визначеному до певного віку і професійної категорії. Вони характеризуються рівнем пристосування наукових економічних досягнень, накопичених суспільством, до навчання за віком (онтодидактичний). При цьому критерієм добору змісту навчального матеріалу виступає педагогізація, яка проявляється через засоби розгортання змісту, розроблення програм, посібників, що втілюються в життя у вигляді застосування всіляких активних і пасивних форм, методів, прийомів. На гносеологічний аспект покладені завдання розвивати здатність до спостереження, аналізу, зіставлення, узагальнення, прийняття рішення, упровадження їх у практику, що закладені в різних вправах, логічних завданнях, розроблених на засадах вибірковості. Онтологічний аспект у формуванні елементів економічної грамоти виступає джерелом заснування економічної свідомості як чинника поведінки суб?єктів у засвоєнні і продукуванні суспільних інтересів, що збігаються з особистими і проявляються через відношення до свого товару як самого виробника та регулятора активізації інтересів і потреб, що спонукають до дії. При цьому мотив, несучи функцію спонукання, виступає водночас своєрідним параметром моральної сторони, що спрямовує на вироблення у дітей вміння створювати в їхній уяві, а потім виконувати задум, переходити від задуму до моделі втілення того задуму в практику, а потім від практики втілення задуму до нових задумів і переходу до нових моделей, підтримуючи постійний інтерес до процесу і результату. Аксіологічний аспект, забезпечуючи розвиток ціннісних орієнтацій, тісно пов?язаний зі спонукальною дією, що полягає у встановленні зв?язків між матеріальними і духовними параметрами вираження економічної грамотності. Отже, вихователь, використовуючи структуру соціокультури сучасності, має запроваджувати економічну грамоту як самостійний чинник поліаспектності її прояву у вивченні цього педагогічного явища. Через поліаспектність забезпечується організація повноти навчання дошкільників економічної грамоти; зменшується мозаїчність культурного надбання; що спрямовується до цілісності, залишаючись при цьому дискретною формою усвідомлення соціального буття, але достатньо стабільною в її засвоєнні й користуванні нею. Поліаспектність виступає умовою нормативності створення навчальних програм і посібників. На думку автора, саме така система забезпечує й детермінує ступінь готовності педагога до економічного виховання дітей.

Визначившись у розумінні суті економічного виховання, ми змогли докладніше розглянути питання про економічну грамотність як видове поняття, що становить частину більш загального поняття грамотності взагалі, яке є надбанням суспільства і особистості та показує її рівень на конкретному етапі свого розвитку. Як родове - визначається з допомогою живлячих її понять: економізації, економічної грамоти, функціональної економічної грамотності, елементарних економічних уявлень, цілісного економічного знання, економічної інформації. Зауважимо, що економічна грамота й економічна грамотність мають також особливий смисл за умови приналежності до об?єкта чи суб?єкта. Ми виходили з розуміння того, що економічна грамотність виступає власністю суб?єкта, а економічна грамота - особливість стану цього новоутворення, що існує відокремлено в суспільстві як його надбання.

Значне місце серед проблем, що визначають економічну грамотність як виключно складний, недостатньо досліджений феномен і становлять надзвичайну актуальність для сучасної педагогічної теорії і практики та задля негайного вирішення якої, постає добір, класифікація і висвітлення економічних понять і термінів, що описують цей феномен на пропедевтичному рівні.

У дослідженні показано, що ступінь визначеності економічних понять розкривається їх змістом, виявляється структурою, розгортає навчальний смисл та висвітлює соціальну значущість. Визнано за доцільне такими поняттями вважати: попит, пропозиції, розподіл, обмін, споживання, що склали абетку економіки для дошкільників.

Проблема визначення педагогічно доцільного порядку уведення цих понять на аксіоматичному рівні потребує вирішення їх першочерговості, що розв?язувалася нами на засадах добору за такими показниками: елементарність поняття, простота введення його в навчальний обіг (процес), доступність розуміння і засвоєності, повторюваність, ступінь уживаності, фундаментальність. Теорію пропедевтичного курсу формування елементарних економічних уявлень для дошкільників побудовано за допомогою дефініцій і висвітлення характерних параметрів властивих кожному з її елементів, які полягають у визначенні одного поняття через інше. Цей процес зведення понять доходить до встановлення одного з них за початкове. Взята за основу класифікація визначень ідеалізована нами свідомо. Зазначимо, що в економічній теорії початкові поняття визначаються побіжно згідно з економічним законом руху продукту обміну, що передається у вигляді зв?язків і відношень між ними, в яких вид зв?язку в русі продукту слугує еталоном процесу обміну, а сам зв?язок проявляє себе в різних формах відношень між об?єктами і суб?єктами. Такий підхід передбачає класифікацію виділених нами задля дослідження понять, що утворюють економічну обізнаність педагога і готовність його до уведення цих понять у виховний процес за такою вмотивованою логікою: