Теоретико-методичні засади фахової підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей

- обмін, розподіл, споживання, попит, пропозиція, вироблення ;

- гроші, товар;

- ціна, вартість, цінність;

- економія, раціональність, час;

- моделювання процесів, економічні технології.

Систематизація економічних понять і термінів, представлених в елементарній формі, дозволяє педагогізувати цей процес. Його поглиблення посилює мислительну діяльність дітей, виокремлює економічну грамоту як фундаментальне й самостійне новоутворення, яке через започаткування його в дошкільному віці сприяє уточненню теоретичних положень у педагогіці й впровадженню їх у практику всіх режимних моментів життєдіяльності дошкільника.

Визначення змістової структури економічної грамоти на елементарному рівні відкриває слушні можливості в моделюванні різноманітних економікогенних ситуацій в реальних умовах виховання і навчання дітей різного віку й може стати предметом спеціального дослідження. Принцип структуризації у розробленні навчального матеріалу дає можливість закласти базу задля послідовного, планомірного підвищення економічної грамотності, накопичення корисних навичок у навчанні й у побуті. Отже, у формуванні елементів економічних уявлень у дітей принцип структуризації дібраного до навчання матеріалу набуває основоположного значення й передбачає оптимальність у вирішенні проблеми економічної грамотності як новоутворення викликаного змінними процесами соціальних реформ у сучасному суспільстві й освіті.

Засвідчимо, що якість здобування економічної грамоти особистістю залежить від безперервності її набування, тлумачення суті якої визначається як засіб поліпшення «якості життя», що допомагає їй адаптуватися до існуючих умов життя, пристосуватися до різних економічних катаклізмів, криз, перепадів, що періодично виникають у соціальній дійсності. Це є другою характеристикою онтодидактичного підходу до висвітлення економічної грамотності. Однак, залежно від вибору способів діяльності в організації і реалізації свого потенціалу безперервності набування економічної грамотності особистістю, вона починає трактуватися як: дидактична система знань, умінь, навичок і створення відношень за змістом; черговий щабель у розвитку цієї системи і її вдосконалення за структурою; спосіб залишатися на рівні соціальних умов і вимог суспільства за формою; стимулятор розвитку особистості за принципом. У результаті стало можливим методологічно виділити економічну грамотність як форму соціально значущої категорії у змінності культури, що схиляється до розгалуженості й поглиблення окремих її складових, та об'єктивну характеристику, що вказує напрям, в якому розвивається суспільство й освіта як її невід?ємний чинник та ступінь вибірковості галузевих її розшарувань.

У третьому розділі - «Науково-методична система підготовки педагога-вихователя педагогічного вищого навчального закладу до економічного виховання дітей» розкрито методичну систему економічної підготовки майбутнього педагога-вихователя через структуризацію змісту фахових дисциплін, елективних курсів і спецкурсів, економічні технології забезпечення навчального процесу, концептуальні положення економічної компетентності педагога. У дисертації обґрунтовано, що ефективність методичної системи залежить від економізації змісту фахових дисциплін, конкретизації форм педагогічного впливу в організації економічного виховання дітей як процесу розгортання сукупного знання про економічно доцільну діяльність та поведінку в оточенні.

Результати проведеного дослідження дали підстави визначити, що структурно підготовка майбутнього фахівця до економічного виховання дітей є системою, що передбачає фундаментально-соціальний рівень, орієнтовно-фаховий рівень і фахову готовність студента вищого педагогічного навчального закладу. Кожен рівень забезпечує спрямування, функціональність системи, змістовні й діяльнісні можливості, є динамічним і передбачає інваріантну та варіативну складові.

Започатковуючи експеримент, ми, насамперед, виокремили педагогічніумови готовності майбутнього педагога-вихователя до економічного виховання. З-поміж них:

1) організація економічної підготовки як науково-педагогічного процесу одержання студентом економічних знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій у навчанні дисциплін фундаментально-соціального циклу;

2) забезпечення економічної готовності як науково-методичних основ впровадження внутрішніх, міжпредметних, міжциклових зв?язків дисциплін педагогічного та методичного циклів;

3) актуалізація системи ціннісно-мотиваційних орієнтацій щодо спілкування майбутніх педагогів-вихователів у роботі з сім?єю дошкільника.

На основі науково-теоретичного аналізу стану фахової підготовки педагога дошкільного закладу до здійснення економічного виховання дітей встановлено, що в традиційній підготовці фахівця дошкільного профілю виявляється протиріччя. Воно викликане зміненими формами економізації суспільства, що проявляється через непорозуміння між дорослими й дітьми,які виростають вимогливими неадекватно матеріальних можливостей. Протиріччя закладено в самому підході, що засвідчує затягування «віддавання» з боку батьків, дорослих і «споживання» з боку дітей. Як засвідчує дійсність, саме на економічних відносинах закладаються основи майбутніх стосунків між батьками й дітьми; змінюється етичність поведінки, що повинен передбачити й закласти в процес професійної діяльності фахівець дошкільного профілю в роботі з дітьми та сім?єю дошкільника. Розкриваються особливості дидактичного забезпечення сукупності умов, що сприяють фаховій підготовці студентів до економічного виховання дошкільників, описуються стратегії їх практичної реалізації в навчальних курсах, аналізуються результати експериментальної роботи.

Суть формуючого експерименту професійно-орієнтованої підготовки майбутнього педагога-вихователя до здійснення економічного виховання дітей полягала в тому, щоб стимулювати у кожного студента розвиток економічної грамотності на засадах залучення їх до набування спеціальних педагогічних знань, умінь, навичок та форм роботи з сім?єю дошкільника. Задля цього піддавалися аналізу продукти розумової діяльності, проводилася підготовка студентів за розробленим нами спецкурсом, спецпрактикумом, системою завдань, методичним забезпеченням до нього, вдосконалювалися на їх основі особистісні якості. Вони забезпечувалися їх змістовими, технологічними, матеріально-технічними компонентами у навчанні й були спрямовані на:

- педагогізацію предметно-змістової складової навчальних дисциплін, що комплексно враховує поліаспектні характеристики фахівця дошкільної освіти;

- встановлення взаємозв?язків змістового й процесуального боку навчання як закону поєднання теорії й практики в педагогічному процесі, що здійснюється за одними принципами незалежно від форми навчання, предмета, який вивчається, віку;

- оволодіння студентами засобами фахової підготовки, що запроваджені у навчання з допомогою творчих моделей, методичних стратегій їх розвитку.

Перший етап формуючого експерименту стосувався засвоєння програмного матеріалу, що враховував нову концепцію, подавався за авторською програмою в експериментальних групах. Розділи програми об?єднувалися на основі включення фундаментальних теорій (планування дошкільного господарства, економіка фінансів, економіка кредитів, управління об?єктом тощо), кожна з яких включала такі компоненти знання: реальні об?єкти, ідеалізовані (що мали місце в реальному житті), факти, вихідні поняття, економічні величини, економічні закони, наслідки діяльності.

До пакета навчально-методичної роботи, розробленого нами, було введено: спецкурс, з допомогою якого вивчалася організація процесу підготовки педагога-вихователя до здійснення економічного виховання дітей у взаємодії дошкільного закладу й сім?ї; спецпрактикум, обсяг і зміст завдань якого достатній для міцного засвоєння навчального матеріалу, пропонованого студентам до вивчення; поглиблена розробка окремих розділів програмних навчальних дисциплін у міжпредметних зв?язках; розроблені нами системи ігор з економічним змістом; завдання з усіх видів педагогічної практики.

Впровадження експериментальних матеріалів для засвоєння їх студентами ні в якій мірі не збільшувало погодинного навантаження студентів, воно виконувалося за рахунок ущільнення матеріалів чинних навчальних програм, якісної їх переробки згідно з інформативно-правовими засадами освіти у ВНЗ.

Як засвідчив експеримент, рівень засвоєності педагогічної інформації з економічної грамоти в професійних діях студентів присутній у 86%; застосування фахових знань у стандартних ситуаціях за чинними програмами з економічного виховання дітей складав 4-12%, за експериментальними-44%. Такі розбіжності ми відносимо до того, що стандартні ситуації містять завдання різної складності: від простих до складних, які обов?язково повинні бути вирішені. У вільно організованій діяльності (творчі завдання) студент використовує власний багаж спеціальних знань, рівень їх значно вищий і складає 68%. В той же час студенти контрольної групи дуже рідко акцентували увагу на матеріалах з економічним змістом (в 2-5% випадків). Ми відносимо це до відсутності у студентів відповідної інформації та необхідних для цього знань, відсутності методик з навчання економічної грамоти дітей. Результати порівняння коефіцієнтів успішності засвоєння педагогічних технологій за пропонованою моделлю підтверджує її вірогідність.

Отже, формування економічної компетентності в студентів педагогічної професії є перспективним напрямом у їхній фаховій підготовці до економічного виховання дітей. Варіативність спецкурсів і спецпрактикуму має теоретико-методологічне спрямування, що дозволило розширити межі вивчення актуальних проблем, які існують в концептуальних положеннях, державних документах і в педагогічній думці сучасності. Спецкурси і спецпрактикум, започатковані дисертантом, забезпечили якісну підготовку студентів до економічного виховання дітей дошкільного віку. В ході експерименту окреслено обсяг вузлових понять, що склали економічну абетку для сім'ї й дитини, окреслено також обсяг вузлових понять для дошкільного закладу й дитини. Характерними з них є: майно, гроші, розподіл, обмін, ставлення до партнерів у процесі спілкування на основі матеріального зацікавлення, в якій би формі воно не відбувалось (у вигляді обміну іграшками, вимоги купити іграшку, або участі в розподілі сімейного бюджету). Однією з найважливіших проблем у взаєминах між батьками й дітьми, яку потрібно вирішувати спільно батькам і вихователям дошкільного закладу, є своєчасне залучення дитини до спільної думки, до спільного вирішення «дитячих проблем», що формують у дитини вміння пристосовуватися до вимог суспільства, вміння цінувати суспільну і, водночас, власну думку та уникати недоліків, коли дитина привчається покладатися лише на досвід дорослих. При цьому не викристалізовується власна економічна компетенція, економічна активність. Тут має місце протиріччя між прагненням батьків дати належне економічне виховання і нерозумінням або невмінням дати його дітям в сім?ї педагогічно виважено. Це протиріччя батьки прагнуть усунути через дошкільний заклад. У той же час, це протиріччя ускладнюється тим, що батьки нав?язують дітям свою волю, своє світосприймання, і дитина сприймає таку поведінку батьків як належне.

У розділі встановлено, що навчання дітей економічно виважених вчинків у поводженні з предметами, грошима, а також посередницьких дій забезпечується вибірковістю як принципом, що визначається такими характеристиками: обізнаністю, ціннісністю і дієвістю. Вони становлять один із напрямів, що здатен забезпечити плідне формування елементарних економічних уявлень у старших дошкільників. У традиційній взаємодії педагога-вихователя й сім?ї з економічного виховання дітей прослідковано протиріччя між першою позитивною установкою і другою теж позитивною установкою, але чітко не визначеною для дитини й тому проігнорованою. Отже, подальше дослідження було спрямоване на розроблення серії методик диференційованого підходу до економічного виховання дітей як у сім'ї, так і в дошкільному закладі, що забезпечував би при цьому єдність і цілісність у дотриманні загальної методології.

На основі порівняльних даних діагностичних зрізів за критеріями: змінність характеру запитань батьків до педагогів, що свідчить про розвиток їх педагогічних інтересів і прагнення до педагогічних знань; прояв у батьків свідомого ставлення до власної виховної діяльності; рівень їх звертання до педагогічної літератури; позитивна динаміка змін в умовах, які виступають тлом для економічного виховання дітей у сім'ях різних типів; вікові характеристики сензитивності розвитку психологічних якостей та виокремлення психологічних процесів було розроблено методичне забезпечення з підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу, що побудоване з урахуванням критеріїв, показників та ознак їхнього прояву в моделюванні педагогічної діяльності до здійснення економічного виховання дітей.

Отже, розглядаючи економічне виховання дітей як процес систематичного впливу на їхній розвиток з метою підготовки їх до соціальної, культурної, виробничої діяльності, констатуємо, що педагогічний загал торкається різних сторін впливу економічного знання на поведінку особистості в економізованому суспільстві й проявляється трьома його характеристиками: мотиваційною, змістовою, діяльнісною, які, в свою чергу, формують рівень її економічної грамотності за цими параметрами.

У четвертому розділі - «Система експериментальної роботи з дітьми та аналіз її результатів у фаховій підготовці педагога-вихователя дошкільної освіти» показано, що у фаховій готовності до методичної діяльності педагогу-вихователю необхідно застосувати інтенсивні педагогічні технології, що сприяють розкриттю характеру й прояву економічної підготовки; проаналізувати характер економічних знань у різних формах навчання дітей; подати аналіз стану економічної грамотності дітей дошкільного віку та встановити залежність її рівня від ступеня розв?язання цієї проблеми на рівні дошкільного закладу, сім?ї, розвитку суспільства та педагогічної думки; описати стратегії їх практичної реалізації у варіативних системах навчання, проаналізувати результати дослідно-експериментальної роботи.

У вирішенні ключової проблеми нашого дослідження, а саме: вивчення особливостей методичної роботи педагога-вихователя - було з?ясовано: наскільки закономірне і за яких умов це педагогічне новоутворення може бути сформоване у процесі виховання дитини в дошкільному закладі. При цьому з?ясовано рівень засвоєності економічних понять дітьми в процесі навчання, що стало першою умовою.

Встановлено, що стан економічних уявлень дитини дошкільного віку як форма набування нею досвіду залежить від середовища, в якому вона знаходиться. Середовище її складається із найближчого оточення (батьки, рідня), їхньої грамотності, вчинків у процесі сумісного ведення домашнього господарювання, залученості дитини до справ у домашньому господарстві, позиції дошкільного закладу. Тому другою умовою формування економічних уявлень є втілення ідеї перетворення накопичуваних знань, умінь, навичок у поведінку особистості, процес соціалізації якої відбувається в сім?ї. Особистий досвід набувається також в процесі спеціального навчання.

Отже, у межах досліджуваної проблеми було перевірено такі робочі дефініції поняття, як: економічна грамотність - це особистісно значуще новоутворення в соціальній структурі особистості, її властивість, яка залежить від здібностей, можливостей, інтересу, мотивів особистості та рівня її компетенції відносно ідеальної моделі у конкретний період існування суспільства. Економічна грамотність набувається і проявляється в процесі життєдіяльності та відображає певні соціальні умови у поведінці.

Економічна грамота є матеріалізований задля вивчення об?єкт, який описується параметрами, що закладені розвитком суспільства, відповідає ідеалізованій моделі суспільства.

За виявленою структурою, обсягом, змістом і специфічними особливостями сприймання поняття, що складають зміст економічної грамоти, студенти перевіряли умови:

а) впровадження змісту економічних понять у практичну діяльність дітей;

б) прямого чуттєвого споглядання шляхом перетворень або чергування постійних явищ;

в) сприйняття людиною предметів і людини людиною. Показниками елементів економічних уявлень у дітей 5-7 років були виділені: ставлення до грошей, майна, часу тощо. За критеріями: правильне, ділове, індиферентне.

У дослідженні розроблена й застосована система методик: «Вільна поведінка», «Купимо ляльці все необхідне для школи», «Обмін», «Домашні турботи», «Допоможемо збирати врожай», «Фантастичні подорожі». Їх метою було визначення сприйняття та рівень засвоєння досліджуваними економічних понять, виявлення адекватності поведінки дітей в економічно спрямованих ситуаціях, що залежать від соціального стану сім?ї й оточення. Сім?я була тим каталізатором, що сприяє успішному формуванню елементів економічних уявлень у процесі участі дітей в господарсько-побутовій діяльності. Діти, сприймаючи світ цілком в його позитивному й негативному проявах, засвоюють його, перетворюючи у свій досвід. Нами встановлено, що сім?я використовує свій життєво-навчальний ресурс як осередок засвоєння дітьми економічних знань в обсязі розподілу й обміну своїх надходжень лише на 5 %; як носій економічних відносин у споживчому осередку вона може передбачити їх на 100%, але використовує свій виховний потенціал лише на 37%; як ланка зв?язку із соціально-виробничим середовищем від необхідного - на 3%; як реалізатор виховних можливостей - на 8-9 %.

Дослідження було спрямоване на врахування особливості, що надає впевненості у ставленні дитини до себе, яка проявляється в поведінці «Я сам», що стає основою задля розширення і встановлення різних співвідношень і сприяє визначеності педагогічної дії. З?ясування відмінностей різних інститутів діяльності, що впливають на формування економічної грамотності дітей дошкільного віку в процесі діагностичного експерименту, дозволило нам скласти рівневі характеристики:

1) «фамільного почерку»;

2) «самостійники»;

3) «непомітні»;

4) «наполегливі».

Значна увага у формуванні фахової готовності педагога до економічного виховання дітей приділена усуненню протиріччя, яке виникло між прагненням батьків дати дитині належну економічну обізнаність, яку вони не можуть і не вміють з різних причин надати дітям в сім?ї належним чином, і перекладанням цієї місії на дошкільний заклад. Частково така проблема була вирішена за рахунок впровадження авторської експериментальної програми, яка передбачала організацію і проведення економічного виховання дітей системно та скоординовувала діяльність сім?ї й дошкільного закладу. Зміст її розділів структурований на засадах поліаспектності. Структуризація понятійного апарату економічної грамоти до вивчення дітьми дозволила ліквідувати одну з прогалин у формуванні особистості дошкільника, а саме: удосконалені деякі розділи чинних програм, що дозволило поліпшити рівень готовності дітей до школи щодо знань і доцільно виваженої поведінки в життєвих ситуаціях, актуалізувати зміст економічних понять у побуті й навчально-дозвіллєвій діяльності, забезпечити комплексне, ємне її розуміння.

Сутність формуючого етапу педагогічного експерименту полягала в тому, щоб встановити дієвість започаткованих нами навчальних програм і методик, які віддзеркалюють зміст економічних уявлень, що впроваджені в навчально-ігровій діяльності і побуті через систему спеціально організованої педагогічної діяльності. Задля цього досліджуваних було залучено до економічно оріентованої пізнавальної діяльності ігрового характеру, яка викликала концентрацію їхньої пізнавальної, емоціональної та вольової активності, що спонукало їх на оволодіння новими економічними уявленнями, і, опираючись на них, мислити, не діючи з предметами, подумки встановлювати зв?язки між ними; збагачення змісту уявлень, що враховують поліаспектність у діяльності дитини; актуалізацію оцінного, вибіркового ставлення до тих видів діяльності, які сприяють досягненню успіху, тобто є суб?єктивно значущі.

На цьому етапі педагогічного експерименту було з?ясовано, що готовність фахівця дошкільного закладу до економічного виховання буде ефективною якщо: виховання буде скориговано за трьома шляхами взаємопов?язаних сфер впливу на дитину, а саме: сім?ї з її можливостями організатора, носія, осередку спілкування; дошкільної установи з її науково обґрунтованою цілеспрямованою діяльністю; соціального середовища з його стабільним статусом.

На основі аналізу проблеми дослідження в аспекті теорії та методики професійної освіти зроблені такі узагальнюючі висновки:

У дисертації відповідно до мети, концептуальних положень і завдань дослідження простежено розвиток системи фахової підготовки майбутнього педагога-вихователя дошкільного закладу до здійснення економічного виховання дітей у теоретичному, організаційно-педагогічному й методичному напрямах.

В історичній ретроспективі різні педагогічні школи, течії, окремі ідеї економічної підготовки особистості є предметом постійної уваги кожного індивіда, господарства, виробництва, держави, різних міжнародних спільнот. Зміна формацій, проведення різних економічних реформ актуалізують економічно грамотну поведінку кожного індивіда. Тому проблема економічної грамотності й розроблення її теоретичних основ є надзвичайно актуальною науковою проблемою, більше того - розв?язання її необхідне задля практичної діяльності кожного, хто займається активною підготовкою молоді до самостійної діяльності майбутніх педагогів дошкільної освіти.

Незважаючи на свою теоретичну і практичну значущість, формування економічної грамотності, ступінь її розробленості надто недостатній у педагогічній практиці навчання дошкільників, школярів і студентів в межах вимог до сучасної економічної освіти в Україні. Останніми дослідженнями встановлено, що вдавання до необґрунтованих організаційних заходів у питаннях економічного навчання й виховання призводить до помилок в економічній діяльності, що припускаються люди як у дитинстві, так і в дорослому віці, від яких потерпають перш за все вони самі. Теоретичне осмислення накопиченого дослідженням емпіричного матеріалу стало нагальним у визначенні педагогічної сутності початків економічної грамотності, її природи, виявлення умов і шляхів формування.

Економічна грамотність реально постає як форма відображення особистістю особливостей організації соціального досвіду, що сприяє розв?язанню низки протиріч, яких періодично або постійно зазнає підростаюча особистість у процесі систематичного навчання, проявляє себе в трьох провідних сферах:

- психолого-економічній, що створює взаємозв?язок духовного світу індивіда з господарчою активністю уявлення особистості про економічні явища й адекватну до них поведінку, що засновані на цих уявленнях;

- соціолого-економічній, що забезпечує функцію соціально-значущої орієнтованої на виявлення закономірностей і методів управління і організації будь-якої доцільно обґрунтованої діяльності в інтересах самої особистості, найближчого оточення й суспільства та спрямована на організацію суспільно доцільної поведінки, заснованої на цьому інтересі;

- економіко-педагогічній, що виконує орієнтовно-моделюючу функцію, спрямовану на розроблення основ, технологій та алгоритмів дій у навчально-виховному процесі і спрямована на засвоєння індивідом системи економічних знань, умінь, навичок, встановлення зв?язків і відношень, набування ним економічних якостей.

У дисертації обґрунтовано соціально-орієнтовану сутність економічного виховання як процесу систематичного впливу на динаміку професійного розвитку педагога-вихователя дошкільного закладу до здійснення економічного виховання дітей, в якому провідною ідеєю є зосередженість на предметній діяльності й духовному збагаченні як чиннику ефективності методики формування економічної грамотності.

До змісту моделі фахової підготовки педагога-вихователя, здатного ефективно працювати в умовах реформування освіти до конкурентного ринку в Україні, включено діагностичні й дидактичні його вміння, що пов'язані: з економізацією змісту знань у процесі навчально-виховної діяльності особистості; з чітким плануванням виховного процесу в навчанні і побутово-господарській діяльності дітей та виконання її на належному методичному рівні; з організацією роботи з сім'єю в економічному вихованні дітей і здобуванні економічної грамоти, що засвідчується економічною доцільністю.

Економізація - процес розповсюдження і утвердження фахових знань про предметну діяльність людини, що бере участь в організованому навчанні і побутово-господарській діяльності, висвітлення їх економічного змісту, коригування змісту навчання й виховання, насичення його ціннісно орієнтованим смислом.

Економічна грамотність - це об?єктивно існуюча сукупність теорій, законів руху суспільства, умов, способів, технологій діяльності в поєднанні з міцними навичками користування ними в конкретних видах продуктивної діяльності. Оскільки економічна грамотність пронизує всі напрями діяльності особистості, то й формування її є процесом розвитку цілісної особистості як соціального суб?єкта, і його не можуть задовольнити лише окремі розрізнені напрацювання. У цьому процесі обов?язково присутній інтерес, що викликає дію на задоволення предмета інтересу й обов?язкового очікування результату, від якого залежить підвищення інтересу, і процес продовжується на більш високому рівні.

У дисертації підкреслено, що економічна підготовка забезпечується предметно-змістовою функцією в процесі систематичного навчання особистості. Вона спрямована на входження у світ соціальних відносин і проявляє себе кількома шляхами: за рахунок системного ознайомлення її з економічними законами, умовами їх дії, закономірностями їх функціонування в навчально-виховному процесі; узгодженістю національної концепції економічної освіти в Україні з громадською думкою й педагогічною наукою як системою безперервної економічної освіти, що відбувається за рахунок тісної взаємодії провідних напрямів її виконання: за допомогою програм, методик і посібників, що розроблені й досліджені нами задля удосконалення дошкільної освіти; підвищенням економічної грамоти за рахунок виокремлення її як самостійного новоутворення; за рахунок надання провідної функції таким видам діяльності, як господарсько-побутова, в сім?ї, в самообслуговуванні, в праці, в цілеспрямованому спілкуванні з оточенням; встановленням взаємовідповідності між власне знанням і його застосуванням.

Економічна грамотність дозволяє формувати ціннісну орієнтацію на економічні явища, що слугують для визначення різних характеристик, змісту і відношень між об?єктами. Економічна грамотність визначається ступенем освіченості особистості. При цьому особистість володіє змістом, обсягом економічної грамоти, вміє встановлювати логічні зв?язки в системі раціональних дій і передбачати їх результат.

Економічна грамота як об'єктивно існуюча навчальна категорія розкривається змістом економічних понять, законів, закономірностей, зв?язків. Зміст виокремлює якісну функцію понятійного апарату, що має: специфіку, яка полягає у виявленні предмета вивчення; складність засвоєння, що здійснюється через педагогічну й методичну діяльність та реалізується у функції навчання. Обсяг навчального матеріалу розгортається з урахуванням віку, досвіду, пропедевтики. Означені характеристики живлять економічну грамотність і забезпечують ступінь її досконалості на пропедевтичному рівні для вікової категорії, що підлягає систематизованому навчанню - дошкільників.

Дослідженням встановлено, що систематично й послідовно прилучати дітей до навчання початків економічної грамоти на пропедевтичному рівні потрібно починати з п?яти років. Це обумовлено тим, що саме в цей період життєдіяльності дитини активно формується мислення, яке сприяє розумінню, осмисленню елементів економічних уявлень. У мислительній діяльності виділяється наочно-образне мислення. Економічний опис і уточнення його змісту розвиває чуттєво-наочний образ на явища дійсності, який зберігається, відтворюється в свідомості і переходить в адекватну до нього поведінку відповідно до набутої особистістю економічної інформації. Кращі результати показали діти у засвоєнні довідкової (статистичної) економічної інформації, це становило 84-86%. Користування економічною інформацією, керування процесами економічно доцільних дій, що вимагає від досліджуваного більш скоординованих розумових операцій, уміння утримувати економічну інформацію алгоритмічно, щоб потім скористатися нею задля розгортання в процес, як це видно з гри « Менеджер», становило 100% в експериментальній групі семирічок, проти 23% у контрольній групі дітей 7-річного віку.

Встановлено, що під впливом експериментального навчання відбулися значні позитивні зміни в динаміці формування елементарних економічних уявлень у старших дошкільників. Більшість з них досягли достатнього рівня засвоєння змісту й обсягу всіх понять, що взяті нами до вивчення. Якісно та кількісно змінилися всі показники сформованості елементарних економічних уявлень у дітей. Такі показники, як неадекватний вибір, значно зменшилися із 34 % до 4 % в експериментальній групі дітей 7-річного віку.

Діти в донавчальний період володіли поняттями бартер і аренда на життєвому рівні. У процесі експериментального навчання засвоєння цих понять зросло до 94 % та 92% в експериментальній групі 7-річного віку. Не володіли діти низкою понять, що становлять зміст елементарних економічних уявлень на пропедевтичному рівні: ціновий показник якості обмінюваних предметів, цільовий (у значенні свідомий) обмін. У процесі експериментального навчання розуміння дітьми 6-7 років цінового показника виросло до 40 %, а вміння виконувати цільовий свідомий обмін зросло до 83% в експериментальному навчанні дітей 6-7 років проти 16% у донавчальному періоді, що підтверджує дієвість розроблених і втілених нами методик з формування елементарних економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку. Формування елементарних економічних уявлень у дітей відбувається тим успішніше, чим вагоміша участь сім?ї.

За результатами експериментальних досліджень виявлено тенденції засвоєння змісту елементарних економічних уявлень дітьми старшого дошкільного віку:

1) рівень розвитку економічних уявлень залежить від усвідомлення дитиною їх змісту: чим практичнішими й природньо доцільними були завдання, тим швидше відбувалося засвоєння елементів економічних знань;

2) цілеспрямована організація діяльності дітей залежить від доцільного поєднання різноманітних форм і методів навчання; чим доцільніше були поєднані форми й види діяльності дітей, тим повніше усвідомлювалося уявлення;

3) чим тісніший зв'язок між сім'єю й дошкільним закладом, тим вищим був рівень розвитку елементарних економічних уявлень у дитини.

Виявлено, що готовність педагога-вихователя до економічного виховання старших дошкільників в різних режимних моментах, на заняттях та в іграх залежить від низки сукупних умов: педагогізації визначеного до вивчення навчально-ігрового матеріалу економічного спрямування; регульованості й усвідомленості навчання економічної грамоти дошкільників; цілеспрямованості планування економічно доцільної діяльності дітей впродовж року відповідно до завдань руху предметів (товару); раціонального використання побутової діяльності у різних формах прояву сутності понятійного апарату економічної грамоти, враховуючи, що кожна річ має багато граней свого прояву в користуванні нею; комплексного підхіду у використанні методів і прийомів навчання старших дошкільників елементам економічної грамоти; забезпечення насиченості заняття фундаментально (принципи й мотиви) і методично (ігри, сюрпризні моменти, ситуації) задля активізації внутрішніх резервів сприймання дитиною навколишнього; спільної роботи дошкільної установи та сім?ї у розвитку початків економічної грамотності дітей.

На засадах вивчення структури феномену «економічна грамота» в педагогічному процесі дошкільної освіти для фахової підготовки майбутнього педагога-вихователя розроблено систему моделей, що розкривають:

- дидактичну сутність економічної грамотності, яка полягає у визначенні підходів до вивчення й додержання економічних законів функціонування дошкільного закладу, у вирішенні педагогічних завдань шляхом розв?язання вправ, задач економічного змісту відповідної до віку складності; виокремленні понять, що забезпечують їх актуалізацію задля створення цілісного знання про досліджуване явище;

- методологічні умови здійснення економічної грамоти на професійно-орієнтованому рівні підготовки спеціаліста дошкільної освіти, що забезпечуються включенням адаптуючих, пізнавальних, операційних, поведінкових, ціннісних якостей і властивостей світосприймання та духовного збагачення, що відбувається за законами інтересу;

- методичні особливості, що поєднують організаційні умови навчального процесу та способи їх практичного впровадження в конкретних ситуаціях навчання й виховання.

При цьому економічна грамотність існує як суспільна необхідність зацікавленості у задоволенні природних, матеріальних, духовних потреб, збудженні мотивацій. Економічна грамотність дитини дошкільного віку визначається через зміст, обсяг, структуру, у пропедевтичному курсі, засвоюється у процесі життєдіяльності, механізм здійснення якої вбирає пізнавальні функції як користувача, який входить у суспільне життя, реального учасника та організатора у встановленні зв?язків і відношень між людьми через предмети діяльності та споживання.

Готовність до економічного виховання дітей - це професійне новоутворення особистості педагога-вихователя на рівні професійного знання економічних законів, категорій, дидактичних концепцій, методичних умов, яка виявляє свою сутність через особливим чином організовану систему способів і технологій, що втілюють концептуальні ідеї, навчально-виховні методики, забезпечують перетворення їх і реалізуються в навчально-виховному процесі та визначають рівень одержання ним сукупних знань з досліджуваного феномена.

За результатами формуючого етапу педагогічного експерименту фахова готовність майбутнього педагога-вихователя відображає закономірності уведення в систему підготовки економічного чинника знань як новоутворення з педагогічним змістом; зміст економічної грамоти, пропонованої до вивчення дітям, обумовлений поєднанням системи знань, що набувається студентом з соціально-економічної та фахової підготовки; повноту засвоєння економічної грамоти, що залежить від осмислення змісту, обсягу, методичної доцільності, засвоєння форм передачі знань, умінь, навичок, ціннісних уявлень.

Ефективність роботи педагога-вихователя з формування економічних уявлень у дітей значною мірою визначається позицією сім?ї, яку вона займає по відношенню до самої дитини як об?єкта засвоєння сукупного пізнання та виступає, водночас, носієм соціальних, педагогічних, психологічних, економічних функцій, що вона містить у своїй структурі й добирає оптимальне забезпечення своїх потреб у них. Ефективність формування економічних уявлень у дітей в сім?ї залежить від педагогічних умов, в яких сім?я виступає як:

- осередок засвоєння на практиці економічних понять через передачу членами родини форм, методів, прийомів раціонального користування всім, чим займається родина;

- носій економічних відносин через споживчий осередок. Своєму існуванню сім?я завдячує підтриманню родинних стосунків від фізіологічних потреб самозбереження до соціальних і потреб самоутвердження як найвищої категорії соціального життя особистості;

- організатор обліку видатків і витрат та способів раціонального їх використання через залучення системи заходів, які спрямовані на доцільне користування ними в межах задоволення запитів сім?ї щодо здоров?я, навчання, відпочинок, предмети вжитку, предмети морального задоволення;

- ланка зв?язку із соціальним середовищем,в якій відображаються всі зміни, що відбуваються в ньому через форми праці, ролі в суспільстві, які займають члени родини;

- реалізатор виховних можливостей, що спрямовані на задоволення потреб доцільними видатками й витратами, які виводять дитину в самостійне життя.

Встановлено, що підготовка майбутнього педагога-вихователя до економічного виховання дошкільників залежить від уміння унаочнити процес навчання та розуміння ними рівня абстрагованості змісту економічних понять.

Оптимальною для процесу формування економічних уявлень у дошкільників виявилася система моделей, що допомагає зрозуміти зв?язки між окремими параметрами цілісного знання і сприяє виокремленню методичних чинників, які поєднують педагогічні умови та способи їх практичного впровадження в конкретних ситуаціях навчання і виховання.

Дослідженням підтверджено, що фахова готовність педагога-вихователя дошкільної освіти є результативною характеристикою економічної компетентності, що нормується: економічними потребами суспільства; рівнем економічного розвитку суспільства; рівнем розвитку педагогічної думки; інституціями, що оточують особистість; станом теорії і методики фахової підготовки спеціаліста; віковими можливостями психологічного розвитку особистості.

ВИСНОВКИ

Здійснене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези і дало можливість зробити висновки в теоретичному, організаційно-педагогічному й методичному планах.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх питань економічного виховання, але воно відкриває перспективи щодо вивчення проблеми економічної підготовки педагогічних працівників дошкілля у таких напрямах: розкриття змісту економічних понять і розроблення способів уведення їх у навчальний процес; дослідження впливу соціальних наук на повноту змісту економічної грамоти в різні вікові періоди становлення особистості; виявлення особливостей економічної грамотності в процесі професійної підготовки педагогічних працівників дошкільних закладів різних типів; розроблення активних форм і методів самовиховання особистості на різних етапах її становлення.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Грама Н.Г. Професійна підготовка педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей: Монографія. - Одеса: ОЦНТІ. - вид 2-е доп., 2002. - 380 с.

2. Підручники, навчальні та навчально-методичні посібники:

3. Грама Н.Г. Формування економічної грамотності у дітей дошкільного віку: Навчальний посібник. - Одеса: ОЦНТІ, 1997. - 216 с.

4. Грама Н.Г. Формирование чувства рабочей гордости: Методическое пособие. - К.: Вища школа, 1987. - 64 с.

5. Грама Н.Г.Применение дидактических средств в воспитании моральных качеств личности учащегося профтехучилища: Учебно-методическое пособие. - Одесса: Методкабинет Одесского обл. управления профтехобразования, 1979. - 76 с.

6. Грама Н.Г. Практические и лабораторные занятия по курсу «Дошкольная педагогика» (для студентов-заочников): Уч. метод. пособие. - Одесса: ОГПИ, 1985. - 38 с.

7. Раціональна діяльність дітей - джерело формування економічної культури: Навч. метод. посібник для працівників дошкільних закладів, студентів / Грама Н.Г., Колосарьова С.Л., Біляєва Л.І. / К.: РМК дошк. вих. Міністерства освіти України, 1993. - 28 с. (авторських 1,1 друк. арк.).

8. Грама Н.Г., Гуменкова Л.Г. Самостійність, самостійна діяльність, індивідуалізація навчання старших дошкільників: Навч.-метод. посібник. - Одеса: ОДПІ, 1991. - 134 с. (авторських 3,5 друк. арк.).

9. Грама Н.Г., Кускова І.В., Смазнова Т.К. Особливості виховання економічної культури в дошкільних закладах: Навч. метод посібник для студентів денної і заочної форми навчання та працівників дошк. закладів. - Одеса: ОДПІ, 1993. - 38 с. (авторських 1,5 друк. арк.).

10. Грама Н.Г. Дидактичні завдання та ігри по освоєнню кошторису в курсі «Організація та керівництво дошкільним вихованням в СРСР» як засіб виховання у студентів економічної культури: Навчальне видання. - Київ - Одеса: ОДПІ, 1990. - 29 с.

11. Грама Н.Г., Валькова Р.Б., Каськова В.А. Подготовка будущих воспитателей к деятельности по экономическому воспитанию в детском саду: Учебн. пособие для студентов педагогических факультетов. - Одесса: ПДПУ, 1995. - 25 с. (авторських 1 друк.арк).

12. Грама Н.Г. Примерный перспективно-тематический план по предмету «Электротехника с основами промышленной электроники». - Одесса: Учебно-метод. кабинет обл. управления профтехобразования, 1979. - 47 с.

13. Грама Н.Г., Грама П.В. Методические рекомендации по выполнению письменной экзаменационной работы по специальности в среднем профессионально-техническом училище: Учебно-метод. пособие. - Одесса, 1984. - 40 с. (авторських 2 друк. арк).

14. Грама Н.Г. Програма з «Організації та керівництва дошкільним вихованням в Україні». - Київ - Одеса, 1996. - 25 с.

15. Методичні рекомендації:

16. Грама Н.Г., Костюхина Л.В., Воронин О.К. Применение функциональной музыки в процессе обучения профессии: Метод. рекомендации для преподавателей. - Одесса, 1979. - 24 с. (авторских 0,5 друк. арк).

17. Грама Н.Г., Гаврюшина Е., Донцова Т.М., Наводничая Л. Формирование культуры бережливости у детей дошкольного возраста: Рекомендации работникам дошкольных учреждений, студентам-практикантам. - Одесса, 1986. - 32 с. (авторських 1 друк.арк.).

18. Грама Н.Г., Кулик Л.А., Татарченко Т.А., Лялин В.Ф. Методические рекомендации по организации преемственности в учебно-воспитательной работе профессионально-технических училищ. - Одесса, 1986. - 30 с. (авторських 1, 7 друк. арк).

19. Грама Н.Г., Шепель М.Л. Использование графических навыков в усвоении математических понятий детьми дошкольного возраста: рекомендации студентам. - Одесса: ОГПИ, 1990. - 28 с. (авторських 1,5 друк. арк.).

20. Грама Н.Г., Панасенко И.М. Расчетливость и деловитость - важнейшие составляющие экономической культуры: Рекомендации работникам дошк. учреждений,студентам-практикантам. - Одесса: ОГПИ, 1992. - 30 с. (авторських 1,2 друк. арк.).

21. Грама Н.Г., Євстягіна Л.О., Швець О.В. Способи формування культури раціональної діяльності в дошкільному закладі: Рекомендації для працівників дошк. закладів, студентів денної й заочної форм навчання. - Одеса: ОДПІ, 1993. - 13 с. (авторських 0,6 друк. арк.).

22. Грама Н.Г. Економічне виховання та організація пошуково-ігрової діяльності дітей у дошкільному закладі: Рекомендації для вихователів дошк. закладів. - К.: ІСДО, 1995. - 24 с.

Размещено на Allbest.ru