Теоретичні і методологічні засади формування культури здоров'я школярів

- діяльнісно-практичний блок відбиває результат оволодіння людиною необхідним обсягом умінь і навичок виконання оздоровчих технологій з ведення здорового способу життя, що відбиває практичну спрямованість на активну, плідну й довгу життєдіяльність.

Авторська модель культури здоров'я особистості була покладена в основу розробки моделі культури здоров'я школяра, що складає блоки:

- програмно-змістовий блок характеризує всі види знань і уявлень школярів, що відбивають об'єктивні явища в процесі фізичного виховання й валеологічної діяльності. Вони включають підготовку учнів до розробки, аналізу й виконання індивідуальної оздоровчої системи на основі знання валеологічних закономірностей і процесів фізичного розвитку, добору індивідуальних оздоровчих технологій відповідно до вікових, статевих особливостей і т.ін.

- потребнісно-мотиваційний включає такий суб'єктивний чинник, як мотиви, що охоплюють прагнення, потреби й інтереси школяра. У ролі стимулу формування культури здоров'я школяра можуть виступати зовнішні обставини, але провідне значення тут мають мотиви, такі як: любов до людей, радість пізнання, бажання бути щасливим, участь у творчості, прагнення бути здоровим, фізично дужим і гарним тощо.

- діяльнісно-практичний блок можна вважати найбільш значущим з позиції системного підходу до формування культури здоров'я школяра. Відомо, що в процесі навчальної діяльності школярів здійснюється засвоєння знань, розвиток основних фізичних умінь і навичок, фізичних якостей, розвивається ціннісне ставлення до світу, формуються, інтегруються й виявляються різноманітні якості особистості.

6. Методологічна основа для розуміння всього комплексу питань формування, збереження й зміцнення здоров'я школярів складається з ідей про те, що здоров'я людини необхідно розглядати як систему з пірамідальним принципом побудови. Виходячи з цього, розроблено Концепцію неперервної валеологічної освіти в Україні, яка будується на гуманізації навчально-виховного процесу, комплексному, особистісно діяльнісному підходах, що передбачають насамперед захист дитини і її здоров'я в духовному, психічному й фізичному аспектах. Розробка вказаної концепції дозволила в організаційному, теоретичному й методологічному планах створити систему валеологічної освіти шляхом інтеграції фізкультурної й валеологічної освіти із загальноосвітніми предметами навчального плану сучасної школи.

7. Виявлено основні тенденції формування змісту шкільної валеологічної освіти в соціокультурному контексті, а також обґрунтовано можливості творчого використання зарубіжного й національного досвіду в сучасних умовах. Освіта повинна бути засобом розвитку природних можливостей та здібностей людини. Тому основне завдання школи - не передача великої суми різноманітних знань, а формування розумових сил особистості, задоволення її освітніх потреб, розвиток індивідуальності, духовного, психічного й фізичного потенціалу.

Величезне значення в шкільній практиці приділяється навчальній роботі, яка є основним джерелом одержання систематичних знань, вироблення вмінь і навичок з питань формування, збереження й зміцнення здоров'я засобами предметів освітньої галузі здоров'я і фізична культура, а також їх інтеграції з іншими предметами навчального плану школи.

Вагомим доповненням до процесу шкільної освіти й виховання є позакласна робота в її різноманітних формах, які сприяють формуванню культури здоров'я школярів.

Автор дійшов висновку, що система формування культури здоров'я школярів - це спеціально організований, цілеспрямований розвиток духовних, психічних і фізичних сил і здібностей особистості в їх цілісності в результаті спільної культурологічної, аксіологічної, валеологічної, фізкультурної діяльності школи, сім'ї й громадськості на основі єдності навчального й виховного процесів, повної реалізації валеологічного потенціалу всіх навчальних дисциплін і видів діяльності школярів.

8. У результаті дослідження зроблено висновок, що педагогічну ідеологію формування культури здоров'я молоді треба постійно поширювати в суспільній свідомості. Основним середовищем, де може бути впроваджена відповідна соціальна політика, орієнтована на формування культури здоров'я населення, є насамперед система освіти.

Керівники освітньої галузі, які приймають рішення з питань формування культури здоров'я молоді, для досягнення успіху повинні враховувати, що школу необхідно забезпечити ідеологічним ресурсом - озброїти її метою й перспективами задоволення вказаної соціокультурної потреби, визначити етапи реалізації завдань; здійснити повноцінну фінансову підтримку, доступ до інформації про напрями діяльності, у реалізації яких зацікавлені навчальні заклади.

9. Виконане дослідження дозволило сформулювати рекомендації для широкого кола науковців, учителів-практиків системи освіти з питань формування культури здоров'я школярів.

Результати дисертаційного дослідження, опубліковані в монографії, програмах, підручнику, посібниках та наукових статтях, можуть бути використані в дослідницькій роботі науковців, практичній діяльності викладачів, учителів та вихователів.

Основні висновки й положення дисертації будуть сприяти реалізації Національної доктрини розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Цільової комплексної програми „Фізичне виховання - здоров'я нації”, Національної програми „Діти України”. У зв'язку з цим вважаємо за доцільне рекомендувати Міністерству освіти і науки переглянути перелік спеціальностей і спеціалізацій фахової підготовки та перепідготовки педагогів і ввести до навчального плану сучасної школи предмет „Культура здоров'я”.

У подальшому вважаємо за доцільне спрямовувати зусилля вчених на подальшу розробку теоретичних і практичних засад формування культури здоров'я не лише школярів, а й студентської молоді, започаткування нових науково-теоретичних напрямків фундаментальних досліджень цієї освітньої галузі.

Перспективною є розробка теоретичних, методологічних і методичних засад формування культури здоров'я школярів з орієнтацією на сучасні тенденції освіти в демократичних країнах світу з метою формування культури здоров'я школярів на рівні світових стандартів.

Ця робота може бути продовжена в таких напрямах, як подальше вдосконалення програм різних типів шкільних закладів, підготовки підручників для школярів різного віку, посібників для студентів, учителів з питань культури здоров'я школярів.

Дисертаційне дослідження дає змогу сформулювати подальші напрями впровадження ідей формування культури здоров'я школярів: доцільний спосіб розробки й побудови змісту освітньої галузі здоров'я й фізична культура - блочно-модульний спосіб структурування навчального матеріалу, який уможливлює його систематизацію, дозволяє чітко визначити тезаурус галузі, вести рейтинговий спосіб оцінки рівня знань, забезпечує організацію самостійної діяльності учнів з питань культури здоров'я школярів, гуманізації та гуманітаризації процесів навчання й виховання, формування гуманістичних ціннісних орієнтацій школярів тощо.

Проблему формування культури здоров'я дітей та учнівської молоді недостатньо розроблено з точки зору її глобальності й багатоаспектності. Отже, удосконалення системи формування культури здоров'я школярів - комплексна наукова проблема тривалого характеру.

Необхідність подальшої розробки нового напряму в педагогіці педагогічної системи формування культури здоров'я школярів та учнівської молоді зумовлено змінами в суспільстві й у системі освіти: створення полікультурної ситуації, формування демократичних цінностей, збільшення питомої ваги міжнародної інтеграції та ін.

Література

Горащук В.П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика). - Луганск: Альма-матер, 2003. - 388с.

Горащук В.П. Валеологія: Підручник для 10-11 класів cередньої загальноосвітньої школи. - К.: Генеза, 1998. - 144с.

Горащук В.П. Організація навчально-виховного процесу з валеології в загальноосвітній середній школі: Навч. посіб. - Луганськ: Альма - матер, 2001.-- 111с.

Горащук В.П. Роль ігр-естафет в фізичному розвитку учнів // Початк. шк. - 1986. - № 1. - С . 55 - 58.

Горащук В.П. Валеологія: наука, навчальний предмет, культура здоров'я // Освіта на Луганщині. - 1997. - № 12. - C. 92 - 95.

Горащук В.П. Здоров'я учнів. Від чого воно залежить? // Рідна шк. - 1997. - № 34. - C. 55 - 56.

Горащук В.П. Соціально педагогічний статус валеологічної науки // Рідна шк. - 1998. - № 1. - С. 70 - 71.

Горащук В.П. Здоровье населения региона: проблемы, пути выхода // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. - 1999. - № 2(12). - С. 50 - 53.

Горащук В.П. Каким должен быть учитель валеологии // Вісн. Луган. держ. пед. ун -ту ім. Тараса Шевченка. - 1999. - № 4(14). - С. 82 - 87.

Размещено на Allbest.ru