Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К.Д. Ушинського (м. Одеса)

УДК: 378.9 + 378.14 + 378.126 + 356.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Ройлян Володимир Опанасович

Одеса 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського (м. Одеса), Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: - доктор педагогічних наук, професор Курлянд Зінаїда Наумівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Одеса), завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Синьов Віктор Миколайович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова (м.Київ), Інститут корекційної педагогіки і психології, директор;

- кандидат військових наук, доцент Паламарчук Володимир Іванович, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, перший заступник директора

Провідна установа: - Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, кафедра загальної педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться “10” червня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий “5” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Трифонова

Загальна характеристика роботи

1. Конкретизувати і теоретично обґрунтувати сутність, методи визначення та систему оцінювання професійних якостей військових фахівців і структуру процесу їх формування в умовах реформування вищої військової освіти.

2. Визначити критерії і показники рівнів сформованості професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах військового реформування.

3. Виявити, теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ в умовах реформування вищої військової освіти.

4. Розробити й експериментально апробувати технологію формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ та методику підготовки військових викладачів до реалізації технології формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ в умовах реформування вищої військової освіти.

Об'єкт дослідження - професійні якості майбутніх військових фахівців.

Предмет дослідження - процес формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах реформування вищої військової освіти.

Гіпотеза дослідження: процес формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах реформування вищої військової освіти буде результативнішим, якщо реалізувати нову технологію, яка передбачає такі педагогічні умови: організація військово-дидактичного процесу за послідовно-паралельною логічно-структурною схемою навчання; впровадження особистісно (суб'єкт - суб'єктно) орієнтованої модульно-рейтингової системи на підставі двобічного (викладач - курсант) самовдосконалення і саморозвитку суб'єктів навчально-виховного процесу ВВЗО при систематичному застосуванні вдосконалених тестових засобів діагностики як складових системи стандартів вищої освіти. Технологічний процес формування професійних якостей майбутніх фахівців організовується на базі комплексного використання всіх складових освітніх стандартів, удосконалених за принципом динамічності на засадах їх взаємоузгодження, коригування відповідно до атестаційних критеріїв діяльності та проявів якостей військовослужбовців; а засобом діагностування результативності означеної технології виступає вдосконалена факторно-критеріальна система оцінювання сформованості професійних якостей майбутніх фахівців, що запроваджується в навчально-виховний процес ВВЗО на основі кваліметричного підходу з орієнтацією на вимоги системи стандартів вищої освіти фахівців Сухопутних військ.

Методологічні засади дослідження становлять положення теорії наукового пізнання щодо єдності діяльності, свідомості і особистості, зв'язку ідеального і реального, суб'єктивного і об'єктивного в пізнанні; основні закони і принципи діалектики (переходу кількісних змін в якісні, єдності цілого і частини, причини і наслідку, можливості і дійсності); наукове положення про те, що методологічна свідомість фахівця, усвідомлення технології мислення підсилює ефективність його діяльності; конкретна методологія дослідження вибудовувалася на психолого-педагогічних концепціях навчання у вищій школі щодо багатоетапності навчального процесу і багатоваріантності моделі навчання, зокрема модульно-рейтингового, детермінованості діяльності тих, хто навчається, об'єктивними і суб'єктивними факторами, концептуальних положеннях про взаємозв'язок і взаємообумовленість педагогічних явищ і процесів, навчання і розвитку особистості; системно-діяльнісному підході до освітньо-професійної підготовки і формування професійно важливих якостей тих, хто навчається, у навчально-виховному процесі ВВЗО.

Теоретичними засадами дослідження стали концептуальні положення державних документів щодо розвитку вищої професійної освіти в Україні; праці вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо: вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців (С.У.Гончаренко, З.Н.Курлянд, М.І.Нещадим, П.І.Підкасистий, О.Я.Савченко та ін.); авторських організаційно-методичних систем (В.П.Безпалько, Б.Блум, Ф.Смиз, Ч.Спірмен, Е.Стоунс, В.Ф.Шаталов, В.О.Якунін та ін.); модульного навчання (А.М.Алексюк, І.І.Бабін, І.М.Богданова, П.Я.Юцявічене та ін.); професійно-педагогічної діяльності (А.М.Богуш, І.А.Зязюн, Е.Е.Карпова, Н.В.Кічук, Н.В.Кузьміна, В.М.Синьов, В.О.Сластьонін, Р.І.Хмелюк, О.С.Цокур та ін.); управління освітою та оцінювання якості освіти (Ю.К.Бабанський, І.Д.Бех, В.І.Бондар, І.Є.Булах, Г.Ліман, Д.Орі, В.І.Паламарчук, В.С.Пекельна, Дж.Равен та ін.); професійної готовності особистості (М.І.Дьяченко, Л.О.Кандибович, А.Ф.Линенко та ін.); інноваційних освітніх технологій (А.М.Нісімчук, О.С.Падалка, Н.І.Шиян та ін.); рейтингового контролю знань, умінь і навичок студентів вищих навчальних закладів (В.М.Бочарнікова, В.І.Лозова, І.П.Підласий, С.Т.Золотухіна та ін.); кваліметрії як наукового методу кількісного оцінювання якості (О.Л.Ануфрієва, Л.П.Одерій, В.В.Олійник, В.Т.Циба та ін.).

Методи дослідження: теоретичні: вивчення філософських, педагогічних, психологічних і військово-педагогічних праць вітчизняних і зарубіжних авторів з теми дослідження, інструктивних документів щодо атестації військовослужбовців, навчально-методичної і нормативної документації щодо розробки складових системи освітніх стандартів, їх теоретичне осмислення, логіко-системний, проблемно-цільовий порівняльний аналіз з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми формування професійних якостей майбутніх фахівців у сучасних умовах реформування вищої військової освіти, а також узагальнення передового педагогічного і власного досвіду щодо забезпечення відповідних педагогічних умов; емпіричні: спостереження, групові та індивідуальні бесіди, анкетування викладачів і курсантів, вибіркові інтерв'ю, експертне опитування, психолого-педагогічне тестування, констатуючий і формуючий етапи педагогічного експерименту; статистична обробка і кореляційний аналіз експериментальних даних з метою перевірки дієвості технології формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ в умовах реформування вищої військової освіти.

База дослідження. Дослідження здійснювалося в Одеському ордена Леніна інституті Сухопутних військ поетапно впродовж 1998 - 2003 років. У дослідженні брали участь офіцери і працівники навчального відділу інституту (24 особи), викладачі (118 осіб) і курсанти (231 особа) ООЛІСВ; у чотирирічному поетапному формуючому експерименті взяли участь 4 взводи (122 курсанта) загальновійськового факультету ООЛІСВ.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше визначено та науково обґрунтовано комплекс педагогічних умов, що сприяють підвищенню ефективності формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ у навчально-виховному процесі ВВЗО в умовах реформування вищої військової освіти; виокремлено етапи формування професійних якостей фахівців СВ; конкретизовано сутність і методи визначення професійних якостей військових фахівців; розроблено й науково обґрунтовано технологію формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ; визначено критерії і показники рівнів сформованості професійних якостей фахівця СВ - коефіцієнти адаптаційної і професійної усталеності, військово-професійної придатності і професійної компетенції; дістала подальшого розвитку методика факторно-критеріального кваліметричного оцінювання кінцевих результатів навчально-виховного процесу ВВЗО - сформованості професійних якостей фахівців СВ - з орієнтацією на систему освітніх стандартів.

Практична значущість дослідження полягає в розробці програми спецкурсу “Методика підготовки викладачів до реалізації технології формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ”, методики діагностування рівнів сформованості професійних якостей фахівців СВ в умовах реформування вищої військової освіти, науково-методичних матеріалів і навчально-методичних рекомендацій для викладачів і курсантів щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, спрямованого на формування професійних якостей майбутніх фахівців; використанні апробованих методичних матеріалів для розробки, взаємоузгодження і коригування складових системи освітніх стандартів щодо освітньо-професійної підготовки фахівців тактичної ланки за спеціальностями напряму 1401 ”Військові науки”.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка № 53 від 30.09.2003 р.), Львівського військового ордена Червоної Зірки інституту імені Гетьмана Петра Сагайдачного при Національному університеті “Львівська політехніка” (довідка № 8 від 2.10.2003р.), Інституту танкових військ імені Верховної ради України при Національному технічному університеті (Харківський політехнічний інститут) (довідка №15 від 23.10.2003р.).

Достовірність наукових положень і результатів дослідження забезпечується обґрунтованістю вихідних методологічних і теоретичних положень; використанням системи взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження; репрезентативністю вибірки тих, хто досліджувався; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; застосуванням перехресного формуючого експерименту; статистичною обробкою даних експерименту.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на IV і V міжнародних (Одеса, 1999, 2000), шостій українській (Одеса, 1998) науково-методичних конференціях; міжвузівських науково-практичних (Одеса, 1999,2002; Херсон-Нова Каховка, 2002), науково-методичних (Одеса, 1998, 2000, 2001,2002) конференціях; а також обговорювалися на командирських і щорічних навчально-методичних зборах НПП ООЛІСВ і семінарах із проблем формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ.

З теми дисертації опубліковано 24 праці, з них 4 статті у фахових наукових виданнях і 8 навчально-методичних і методичних посібників (з них 2 - одноосібних, 6 - у співавторстві).

Особистий внесок дисертанта в роботах у співавторстві полягає в розробці технології формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ, з визначенням відповідних педагогічних умов щодо її ефективності та її реалізації, показників рівнів сформованості професійних якостей фахівця та методики їх кваліметричного оцінювання в умовах військового реформування і стандартизації вищої військової освіти; впорядкуванні навчально-методичних матеріалів щодо забезпечення підготовки викладачів до реалізації означеної технології.

Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг 184 сторінки. В тексті вміщено 13 таблиць, 3 схеми, 1 діаграма, які обіймають 12 самостійних сторінок. У списку використаних джерел 323 найменування; обсяг додатків складає 112 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і доцільність, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано мету, завдання, гіпотезу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи, подано дані щодо апробації основних положень дослідження і впровадження його результатів та структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичні засади проблеми формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах реформування вищої військової освіти” проаналізовано вітчизняну і зарубіжну наукову і нормативну літературу з означеної проблеми, що дозволило узагальнити особливості процесу формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ у вищих закладах освіти вітчизняної та зарубіжних армій, встановити базові принципи військово-професійної підготовки.

За аналізом психолого-педагогічних досліджень щодо застосування філософської категорії “якість” до освіти (В.П.Беспалько, С.У.Гончаренко, К.В.Корсак, А.О.Лігоцький, П.П.Одерій, П.І.Підкасистий, А.І.Субетто, В.Т.Циба та ін.) було конкретизовано сутність поняття якість фахівця - це сукупність властивостей і характеристик фахівця (або навіть окрема властивість чи характеристика), результати проявів яких фіксуються через рівні професіоналізму та рівні універсалізму, що базуються на вимогах суспільства і споживачів фахівців, і визначаються окремими взаємодоповнюючими методами.

Аналіз літератури і нормативних документів засвідчив, що службово важливі якості майбутніх військових фахівців - це комплекс логічно і діалектично пов'язаних між собою, взаємовпливових і обумовлюючих одна одну морально-етичних, дисциплінарних, професійних, ділових та індивідуально-психологічних якостей майбутніх фахівців, що відповідають атестаційним критеріям діяльності та проявам якостей військовослужбовців, поданим в атестаційній картці, згідно зі запровадженою у військах новою системою атестування офіцерів на всіх етапах служби.

Професійними якостями майбутніх фахівців СВ, що формуються під час навчання у ВВЗО, виступили такі: Ф _1-4 - професійні знання, вміння і навички (за курсами навчання) - відповідають двом атестаційним критеріям діяльності військовослужбовця: професійним знанням та професійним умінням і навичкам, однак, оскільки знання можна ідентифікувати тільки тоді, коли вони проявляються у вигляді вмінь виконувати відповідні розумові або фізичні дії, то в умовах ВВЗО ці прояви власне професійних якостей було визначено в сукупності; Ф ₅ - знання та виконання посадових обов'язків командирів взводу, роти, Ф ₆ - знання керівних документів, що регламентують службову діяльність - відповідають аналогічним атестаційним критеріям діяльності військовослужбовця; Ф ₇ - здатність до навчання і самонавчання, самовдосконалення і саморозвитку та Ф ₈ - здатність до дій у непередбачуваних ситуаціях - було досліджено як базові професійні якості для розвитку зазначених в атестаційній картці військовослужбовця здатності до накопичення професійного досвіду і реалізації його у службовій діяльності та вміння забезпечувати виконання завдань у бойових умовах, миротворчих операціях; Ф ₉ - мотивація до професійного самовдосконалення, Ф ₁₀ - здатність підвищувати бойову готовність, зміцнювати військову дисципліну у взводі, Ф ₁₁ - стан фізичної підготовленості, Ф₁₂ - працездатність, Ф ₁₃ - зовнішній вигляд та стройова виправка, Ф ₁₄ - обізнаність щодо роботи з документами, культура роботи з навчальними матеріалами - відповідають аналогічним атестаційним критеріям діяльності та проявам професійних якостей військовослужбовця.

Головними складовими комплексу професійних якостей за вимогами системи стандартів вищої освіти і програми реформування ЗСУ щодо атестації військовослужбовців виступили прояви професійних знань, умінь і навичок (ЗУН) майбутніх фахівців. На підставі аналізу змісту службово-бойових функцій та типових завдань майбутньої професійної діяльності випускників ВВЗО було визначено професійні ЗУНи та встановлено взаємовідповідність диференційованих за вміннями професійних якостей майбутніх фахівців і змістових модулів навчальних дисциплін.

Інтегративний комплекс означених синтезованих професійних якостей, що дозволять майбутнім фахівцям СВ упевнено і самостійно виконувати свою професійну діяльність у різних, подекуди непередбачуваних умовах і з мінімальними помилками впродовж тривалого часу, було визначено як професійну усталеність (З.Н.Курлянд) майбутнього військового фахівця, чисельне значення якої визначалося на підставі кваліметричного факторно-критеріального підходу за формулою:

N

К _пу = В _i Ф _i ,

i =1

де К _пу - коефіцієнт професійної усталеності майбутнього фахівця СВ;

N - кількість професійних якостей, що становлять синтезований комплекс і враховуються при визначенні професійної усталеності майбутнього фахівця СВ;

Ф _i - чисельні значення середньої арифметичної величини оцінок рівнів сформованості і-тої професійної якості майбутнього фахівця;

В _i - ваговий (пропорційний) коефіцієнт і-тої професійної якості, який враховує вплив цієї якості на професійну усталеність майбутнього фахівця.

Військово-професійна придатність випускника ВВЗО - це інтегративна характеристика його професійних якостей, яка відбиває практичний прояв його професійної усталеності на службі у військах, не можливість, а дійсність щодо впевненого і самостійного виконання ним професійної діяльності в різних умовах, та здатність оцінювати ці умови й адекватно на них впливати, що перетворюється у зростаючий з часом військово-професійний досвід офіцера. Військово-професійна придатність чисельно визначалася за аналізом службових відзивів із військ щодо успішності діяльності випускника на призначеній посаді впродовж року після закінчення ВВЗО як експертний бал, що встановлювався за шкалою ознак у визначених межах за висновками експертів, які аналізували означені відзиви.

Професійна компетенція випускника ВВЗО - підсумковий показник сформованості професійних якостей майбутнього фахівця Сухопутних військ - це загальна здатність офіцера впевнено ставити перед собою професійні цілі та обирати шляхи їх досягнення, самостійно, з мінімальними помилками впродовж тривалого часу виконувати свою професійну діяльність у різних умовах, визначати і оцінювати ці конкретні умови, явища і процеси, що мають місце в його професійній діяльності, та адекватно на них впливати. Професійна компетенція базується на професійній усталеності - внутрішньому показнику і військово-професійній придатності випускника ВВЗО - зовнішньому показнику сформованості професійних якостей, і при прийнятті їх однакової вагомості чисельно визначалася як їх середнє значення.

Системний підхід з позицій теорії управління “за процесом” (Ю.К.Бабанський, А.О.Лігоцький, М.І.Нещадим, В.П.Сімонов, Н.Ф.Тализіна, В.О.Якунін та ін.) до аналізу технологічного процесу формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ в умовах реформування і стандартизації вищої військової освіти дозволив визначити його етапи, взаємопов'язані і взаємовідповідні етапам управління й упорядкування складових ССВО і логіці навчання у ВВЗО. Перший етап - встановлення цілі процесу управління - формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ - відповідає першій складовій ССВО - освітньо-кваліфікаційній характеристиці, що встановлює професійне призначення майбутніх фахівців у вигляді переліку певних службово-бойових функцій і типових завдань їх діяльності з визначенням сутності, виду і рівнів сформованості вмінь, необхідних майбутньому фахівцю для вирішення цих типових завдань. Другий - встановлення початкового стану процесу - пропедевтичний етап формування - відповідає організації та проведенню професійного відбору і вступних іспитів до ВВЗО. Третій - визначення програми дій, що передбачає основні перехідні етапи процесу - адаптаційний і основний етапи формування - відповідають другій складовій ССВО - освітньо-професійній програмі підготовки військових фахівців, яка складається із блоків змістових модулів навчальних дисциплін, що відповідають диференційованим за вміннями професійним якостям майбутніх фахівців, з визначенням мінімальної кількості навчальних годин/кредитів на їх вивчення. Четвертий - забезпечення одержання інформації за визначеною системою параметрів про стан процесу, тобто забезпечення систематичного зворотного зв`язку - оцінний етап формування - відповідає третій складовій ССВО - засобам діагностики рівнів освітньо-професійної підготовки військових фахівців, зокрема тестовим. П'ятий - забезпечення переробки інформації, одержаної за каналом зворотного зв`язку, вироблення регулюючих впливових дій та їх реалізація - коригувальний етап формування - корекція заходів усіх попередніх етапів формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ на підставі аналізу параметрів, одержаних за каналом зворотного зв`язку, зокрема за службовими відзивами із військ.

Аналіз змісту заходів і методів, що застосовувалися на виокремлених етапах формування професійних якостей, дозволив визначити педагогічні умови його ефективності і обґрунтувати гіпотезу щодо підвищення результативності процесу формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах реформування вищої військової освіти.

У другому розділі “Реалізація експериментальної технології формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах реформування вищої військової освіти” описано нову технологію і результати дослідно-експериментальної роботи щодо її реалізації у навчально-виховному процесі ВВЗО, визначено критерії і показники сформованості професійних якостей і методи їх дослідження; подано методику підготовки військових викладачів до формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ; проаналізовано одержані результати.

Для оцінювання та визначення критеріїв і показників сформованості професійних якостей було запропоновано коефіцієнти адаптаційної та професійної усталеності майбутніх фахівців Сухопутних військ і коефіцієнт їхньої військово-професійної придатності, що виступали складовими професійної компетенції військових фахівців. При цьому адаптаційна усталеність майбутнього фахівця визначалась аналогічно професійній усталеності, але враховувалися тільки ті якості, які були вже достатньо сформованими наприкінці адаптаційного етапу технології (І курсу навчання), а саме: систему ЗУНів за І курс, мотивацію самовдосконалення, працездатність, фізичну підготовленість та стройову виправку курсантів, і які повинні були надати курсанту можливість упевнено, самостійно і під керівництвом викладачів та командирів під час подальшого навчання у ВВЗО формувати в себе повний комплекс професійних якостей фахівця Сухопутних військ.

На підставі системного аналізу змісту встановлених етапів технологічного процесу, сутності і методів визначення професійних якостей і педагогічних умов ефективності їх формування в майбутніх фахівців було розроблено і реалізовано в дослідницько-експериментальному режимі нову технологію формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ, що включала такі складові: 1) структурно-логічну, яка встановлювала структурну послідовність дослідно-експериментальної роботи, що здійснювалася в логічному взаємозв'язку з усіма етапами і складовими технології; 2) факторно-структурну, яка окреслювала предмет дослідження - сутність і кількість досліджуваних професійних якостей майбутніх фахівців СВ та методи їх визначення в майбутніх фахівців СВ на кожній стадії експерименту і відповідному етапі технологічного процесу їх формування, а також включала структуровану за чинниками рейтинг-модель підготовки військових викладачів до формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ; 3) функціонально-процесуальну, яка визначала зміст організаційних заходів щодо реалізації педагогічних умов ефективності означеної технології і порядок управління та особливості їх здійснення в навчально-виховному процесі ВВЗО на кожній стадії експерименту і відповідному етапі технології, а також включала спецкурс з психолого-педагогічної підготовки військових викладачів до реалізації цих педагогічних умов; 4) оцінну факторно-критеріальну складову, яка базувалася на кваліметричному підході і встановлювала на кожній стадії експерименту і відповідному етапі технологічного процесу рівень і кваліметричні оцінки сформованості професійних якостей майбутніх фахівців СВ.

Засобом діагностування результативності технології формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ і окремих її етапів у сучасних умовах реформування вищої військової освіти виступила вдосконалена шляхом урахування макро- і субфакторів факторно-критеріальна модель оцінювання сформованості професійних якостей, що була впроваджена у військово-ди-дактичний процес на основі кваліметричного підходу з орієнтацією на вимоги системи стандартів вищої освіти військових фахівців. У межах цієї моделі факторами виступали професійні якості майбутніх фахівців, макрофакторами - інтегративні показники факторів: професійна усталеність майбутнього фахівця та його військово-професійна придатність, субфакторами - складові факторів - професійні властивості і характеристики. Критеріями факторів і субфакторів у межах означеної моделі оцінювання була наявність певних рівнів сформованості професійних якостей: низького, середнього, високого і дуже високого, а їх чисельну значущість було встановлено з урахуванням як вимог освітніх стандартів, так і можливості їх перевищення на базі самовдосконалення і саморозвитку суб'єктів навчання.

При підсумковому сумарному оцінюванні рівнів сформованості професійних якостей майбутніх фахівців СВ за кваліметричним підходом у загальному діапазоні чисельної значущості 0,6 1,2, кратному до нової 12-бальної системи оцінювання, низькому рівню відповідав діапазон 0,6 0,74; середньому - 0,75 0,89; високому - 0,9 1,04; дуже високому - 1,05 1,2.

Дослідно-експериментальна робота, спрямована на перевірку ефективності технології формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ в умовах реформування вищої військової освіти, проводилася поетапно впродовж п'яти років на базі загальновійськового факультету і навчального відділу ООЛІСВ. Експеримент передбачав констатуючий, що здійснювався на пропедевтичному (вихідному) етапі технологічного процесу з метою встановлення реального початкового стану справ щодо загальної підготовки курсантів контрольних і експериментальних взводів, і формуючий, який об'єднував дві стадії, при чому І стадія - це перевірочний паралельний експеримент, а ІІ стадія - перетворювальний перехресний (щодо застосування контрольних і експериментальних взводів) експеримент.

Результати констатуючого експерименту засвідчили, що на початку навчання загальний стан початкової підготовки курсантів - суб'єктів експерименту, визначений за сформованістю трьох вихідних факторів: системи ЗУНів, стану фізичної підготовленості та придатності до військового навчання і служби у військах, у цілому був приблизно однаковим при найбільшій різниці рівнів підготовки контрольних і експериментальних взводів у 4,3% на користь контрольному взводу. Встановлення ступеня однорідності складу порівняльних взводів стало підґрунтям можливості їх застосування в експериментальній роботі.

На початку експериментального дослідження на підставі анкетування і бесід з викладачами - суб'єктами експерименту було визначено стан їхньої підготовки і характерні труднощі щодо формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ. Діагностика початкової підготовки викладачів за рейтинговою методикою до реалізації означеної технології засвідчила низький рівень підготовки в 49,1% викладачів, середній - у 36,1% і високий - у 14,8% викладачів інституту. Педагогічна підготовка військових викладачів до формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ проводилася на базі навчального відділу інституту за програмою спецкурсу для науково-педагогічних працівників “Методика підготовки викладачів до реалізації технології формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ”. Методика складалась із трьох дидактичних модулів, перший з яких щодо вивчення досвіду формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ у зарубіжних ВВЗО був ознайомлювальним, а два інших дидактичних модуля щодо формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ ЗСУ на базі впровадження складових системи освітніх стандартів і модульно-рейтингової системи навчання включали по два модулі: змістовий (теоретичний) та технологічний (практичний). Одночасно було розроблено і впроваджено в навчальний процес методичні рекомендації для викладачів з питань формування професійних якостей майбутніх фахівців СВ в умовах реформування вищої військової освіти, розробки і запровадження складових освітніх стандартів, зокрема тестових засобів діагностики, положення про впровадження модульно-рейтингового навчання. Після завершення теоретичних і практичних модулів навчання низький рівень підготовки викладачів був відсутній, середній рівень засвідчили 32,4% викладачів, високий рівень підготовки спостерігався у 67,6 % викладачів, що свідчило про ефективність проведеної роботи з підготовки викладачів до реалізації запропонованої технології.

На першій стадії формуючого етапу експерименту було з'ясовано ефективність організації процесу формування професійних якостей за послідовно-паралельною схемою викладання навчальних дисциплін, за якою курсанти експериментальних взводів одночасно вивчали не більше 5-6 навчальних дисциплін із 20, що повинні були вивчити за досліджуваний адаптаційний період. При цьому навчальні дисципліни з кількістю годин більше 108 (двох кредитів) викладалися впродовж більшої частини семестру, тобто паралельно один одному, а із змістових модулів навчальних дисциплін з меншою кількістю годин (кредитів) було утворено послідовні ланцюжки. Результати порівняння усереднених значень коефіцієнтів адаптаційної усталеності взводів засвідчили очевидну перевагу в 11,2% курсантів експериментальних взводів порівняно з контрольними. Отже, організація військово-дидактичного процесу формування професійних якостей майбутніх фахівців за послідовно-паралельною схемою, дійсно, є педагогічною умовою його ефективності, оскільки підвищує рівні сформованості в курсантів таких професійних якостей, як система ЗУНів та мотивація до професійного самовдосконалення, і, таким чином, підвищує їхню адаптаційну усталеність. Натомість, як засвідчили результати, ця педагогічна умова не впливає суттєво на такі якості курсантів, як стан їхньої фізичної підготовленості і працездатність, а також на їхній зовнішній вигляд і стройову виправку. Після аналізу результатів першої стадії формуючого етапу експерименту навчальний процес на всіх факультетах інституту було організовано за послідовно-паралельною схемою викладання дисциплін.

Друга стадія формуючого етапу експерименту (перетворювальний перехресний експеримент) передбачала перевірку ефективності організації технологічного процесу формування професійних якостей майбутніх фахівців на базі комплексного використання всіх складових ССВО фахівців Сухопутних військ і вдосконалення тестових засобів діагностики та впровадження особистісно орієнтованої модульно-рейтингової системи на підставі двобічного (викладач-курсант) самовдосконалення і саморозвитку суб'єктів навчально-виховного процесу ВВЗО. Цей експеримент проводився впродовж основного етапу технології формування професійних якостей (ІІ-ІV курси навчання) за перехресною схемою, за якою експериментальний (на першій стадії) взвод В4, що показав найвищі результати наприкінці адаптаційного етапу технології, під час другої стадії експерименту був використаний як контрольний, таким чином взводи розглядались у зворотній послідовності дзеркального відбиття. Показники сформованості професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ за кожним взводом подано в таблиці.

Таблиця

Показники сформованості професійних якостей майбутніх фахівців СВ

Як свідчить таблиця, організація військово-дидактичного процесу на базі комплексного використання всіх складових системи освітніх стандартів, вдосконалених на засадах їх аналізу і коригування (умови навчання експериментального взводу В3), підвищує на 2-5% рівні сформованості в курсантів певних професійних якостей (систему ЗУНів, знання керівних документів, культуру роботи з навчальними матеріалами тощо). Однак аналіз процесу проходження другої стадії формуючого етапу експерименту та його результатів довів, що ця умова є не педагогічною умовою ефективності технології формування професійних якостей, а обов'язковою умовою відповідності організації навчально-виховного процесу ВВЗО вимогам освітніх стандартів. Упровадження ж особистісно орієнтованої модульно-рейтингової системи на підставі двобічного (викладач-курсант) самовдосконалення і саморозвитку суб'єктів навчально-виховного процесу (умови навчання експериментального взводу В2), дійсно, є педагогічною умовою ефективності технології формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ, і підвищує, в середньому, на 6-9% рівні сформованості в курсантів переважної більшості цих якостей, а при одночасному систематичному застосуванні вдосконалених тестових засобів діагностики (умови навчання експериментального взводу В1) - на 10-12%. За результатами таблиці, приріст коефіцієнта професійної усталеності майбутніх фахівців, які навчалися за означеною технологією, відтепер становив, у середньому, 10,6%, їхньої військово-професійної придатності - 26,6%, що на прикінцевому етапі дослідження засвідчило підвищення на 18,6% їхньої професійної компетенції.

Отже, результати обох стадій формуючого етапу експерименту, наявність у дослідженні перехресного експерименту, який підвищує достовірність одержаних результатів, та аналіз результатів розрахунку статистичного зв'язку між внутрішніми - коефіцієнтами професійної усталеності - і зовнішніми - коефіцієнтами військово-професійної придатності - показниками сформованості професійних якостей підтвердили підвищення результативності процесу формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ при реалізації нової технології.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації вперше досліджено формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ у навчально-виховному процесі вищого військового закладу освіти, визначено педагогічні умови його ефективності; розроблено й науково обґрунтовано експериментальну технологію формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах реформування вищої військової освіти.

1. Професійні якості майбутніх фахівців Сухопутних військ - це сукупність логічно і діалектично пов'язаних і взаємовпливових властивостей і характеристик означених фахівців, що формуються під час навчання у ВВЗО, визначаються окремими взаємодоповнюючими методами і в сучасних умовах реформування вищої військової освіти відповідають атестаційним критеріям діяльності та проявам професійних якостей військовослужбовців, поданим в атестаційній картці, згідно зі запровадженою у військах новою системою атестування офіцерів на всіх етапах служби.

2. Розроблено і реалізовано в дослідницько-експериментальному режимі нову технологію формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах реформування вищої військової освіти, яку було організовано на базі комплексного використання всіх складових освітніх стандартів, удосконалених за принципом динамічності на засадах їх взаємоузгодження, коригування відповідно до атестаційних критеріїв діяльності та проявів якостей військовослужбовців. Засобом діагностування результативності означеної технології в умовах реформування вищої військової освіти виступила вдосконалена факторно-критеріальна система оцінювання сформованості професійних якостей майбутніх фахівців, яку було запроваджено в навчально-виховний процес ВВЗО на основі кваліметричного підходу з орієнтацією на вимоги системи стандартів вищої освіти фахівців Сухопутних військ.

3. Результати констатуючого експерименту засвідчили, що на початку навчання загальний стан підготовки майбутніх курсантів був приблизно однаковим при найбільшій різниці рівнів підготовки контрольних і експериментальних взводів у 4,3%, що не було суттєвим, оскільки ця різниця була на користь саме контрольному взводу. Початкова підготовка викладачів до формування професійних якостей майбутніх фахівців відповідала низькому рівню в 49,1% викладачів, середньому - у 36,1% і високому - в 14,8% викладачів інституту.

4. На формуючому етапі експерименту було розроблено змістовий аспект підготовки військових викладачів - спецкурс “Методика підготовки викладачів до реалізації технології формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ”, який складався із трьох блоків - дидактичних (навчальних) модулів: ознайомлювального, змістових (теоретичних) і технологічних (практичних). Під час ознайомлювального і теоретичних модулів було організовано й проведено лекційні заняття на командирських зборах, навчально-методичних зборах НПП інституту, на кафедрах факультетів, семінари для керівного складу і для викладачів-розробників складових системи освітніх стандартів. Під час технологічних модулів було організовано й проведено конференції і семінари для НПП інституту, тьюторські та індивідуальні консультації з військовими викладачами щодо питань застосування, аналізу і коригування складових системи освітніх стандартів (ІІ навчальний модуль), модульної побудови курсів навчання і рейтингового контролю системи ЗУН майбутніх фахівців (ІІІ навчальний модуль) щодо підведення підсумків перших етапів експерименту, визначення шляхів удосконалення модульно-рейтингової системи, обміну досвідом.

5. Результати експерименту підтвердили підвищення результативності процесу формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ при реалізації нової технології і засвідчили, що педагогічними умовами ефективності формування є організація військово-дидактичного процесу за послідовно-паралельною логічно-структурною схемою викладання навчальних дисциплін, завдяки чого підвищилися рівні сформованості в курсантів системи ЗУНів та мотивації до професійного самовдосконалення, що засвідчило зростання, в середньому, на 11,2% їхньої адаптаційної усталеності, та впровадження особистісно орієнтованої модульно-рейтингової системи на підставі двобічного (викладач - курсант) самовдосконалення і саморозвитку суб'єктів навчально-виховного процесу ВВЗО, завдяки чого підвищилися рівні сформованості в курсантів більшості професійних якостей, що засвідчило зростання, в середньому, на 5,8% їхньої професійної усталеності, а при одночасному систематичному застосуванні тестових засобів діагностики як складових ССВВО - на 10,6%, при цьому їхня військово-професійна придатність підвищилася відповідно на 17,9 і 26,6%, що засвідчило зростання на 11,8 і 18,6% їхньої професійної компетенції.

Теоретична і практична підготовка викладачів до формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ наприкінці означеної діяльності відповідала високому - у 67,6 % осіб, і середньому рівням - у 32,4% осіб. Низького рівня підготовки викладачів не було зафіксовано.

Подальшого дослідження потребують як технології навчання, так і відповідні методики підготовки науково-педагогічних працівників до формування в навчально-виховному процесі ВВЗО ділових, морально-етичних, індивідуально-психологічних якостей майбутніх військових фахівців, відповідних атестаційним критеріям діяльності офіцерів усіх видів і родів військ Збройних Сил України.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Ройлян В.О. Методи визначення професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах реформування вищої військової освіти // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. Одеса: ОЮІ НУВС, 2003. № 2. С. 161-165.

2. Ройлян В.О. Педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ // Наука і освіта: Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. Одеса, 2003. № 2-3. С. 25-29.

3. Ройлян В.О. Системний підхід до формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах стандартизації вищої військової освіти // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). Одеса: ПДПУ імені К.Д.Ушинського, 2003. Вип. 3-4. С. 229 - 235.

4. Ройлян В.О. Систематика підготовки військових викладачів до здійснення технології формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ в умовах реформування вищої військової освіти: результати педагогічного експерименту // Наука і освіта: Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. Одеса,2003. № 5-6. С. 124-129.

5. Воловник В.Є., Головань В.Г., Ройлян В.О. Створювання, аналізування і застосування засобів діагностики - тестів об'єктивного контролю рівня підготовки військових фахівців: Навчально-методичний посібник. Одеса: МОУ ОІСВ, 2001. 77 с.

6. Чепкий В.В., Ройлян В.О., Набок В.К. Основи організації та проведення самостійної роботи: Навчально - методичний посібник. Одеса: ОІСВ МОУ, 2003. 332 с.

7. Ройлян В.О. Методичний посібник з питань формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ у навчально-виховному процесі вищого військового закладу освіти. Одеса: МОУ ООЛІСВ, 2004. 120 с.

8. Ройлян В.О. Підготовка викладачів вищого військового закладу освіти до формування професійних якостей майбутніх фахівців Сухопутних військ ЗСУ: Навчально - методичний посібник. Одеса: МОУ ООЛІСВ, 2004. 128 с.

9. Методичний посібник командира курсантського підрозділу / Шурінов В.В., Саноян Т.Р., Шмаров Є.Л., Ясиненко В.М., Кучер А.В./ Під ред. В.О.Ройляна. Одеса: МОУ ОІСВ, 2000. 43 с.

10. Методичний посібник курсанту Одеського інституту Сухопутних військ / Під ред. В.О. Ройляна. Одеса: МОУ ОІСВ, 2000. 96 с.

11. Методичний посібник курсанту Одеського інституту Сухопутних військ / Козлов М.Ф., Майоров С.А., Котов О.М., Лєпілін В.В., Величко О.М., Заїка Т.Г./Під ред. В.О.Ройляна. В 2 ч. Одеса: МОУ ОІСВ, 2003. Ч.ІІ. 84 с.