Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний педагогічний

Університет імені Тараса Шевченка

УДК 37.013.42

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування у молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в північній Ірландії

13.00.05 - соціальна педагогіка

Буніна Лариса Миколаївна

Луганськ - 2005

Дисертацією є рукопис. педагогічний сім'я соціальний

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Звєрєва Ірина Дмитрівна, Міжнародна благодійна організація „Кожній дитині”, головний консультант, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук Лактіонова Галина Михайлівна, Християнський дитячий фонд, виконавчий директор, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Веретенко Тетяна Григорівна, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри педагогіки.

Провідна установа: Інститут проблем виховання АПН України, лабораторія соціальної педагогіки, м. Київ.

Захист відбудеться „ 3 ” листопада 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий ” 30 ” вересня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. За сучасної економічної й політичної ситуації в Україні інститут сім'ї зазнає серйозних матеріальних та морально-психологічних труднощів і випробувань. Прогресивні зміни, що відбуваються сьогодні в суспільстві, з одного боку, сприяють саморозкриттю, самовизначенню й самоствердженню людини, з іншого - виявляють дефіцит добра й милосердя в стосунках між людьми, у тому числі між членами родини, труднощі сімейного виховання, в основі яких - недостатньо сформований рівень культури батьків щодо виконання ними батьківських функцій та обов'язків.

Проблеми трансформаційного періоду в українському суспільстві відбилися на соціально-економічному становищі та умовах життя всіх категорій сімей. Особливо вони позначилися на молодих сім'ях, від становлення й соціального самопочуття яких залежить і сьогодення, і майбутнє України. Молода сім'я як соціальний інститут, на який в основному покладається вирішення демографічної проблеми й створення найкращих умов для повноцінного розвитку дитини та з яким пов'язуються подальші суспільні перетворення в країні, потребує уважного вивчення та розробки на цій основі відповідних програм її становлення, розвитку й підтримки.

Розв'язання цього завдання певною мірою неможливе без ретельного вивчення передового зарубіжного досвіду. Не випадково Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття) одним з пріоритетних напрямів виховання визначає розроблення теоретико-методологічних аспектів національної системи виховання з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду, організацію родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті зазначається, що освіта підпорядкована формуванню системи національних інтересів як головних пріоритетів світоглядної культури особистості, і разом з тим вона сприяє оволодінню багатствами світової культури, вихованню поваги до народів світу. Звернення до досвіду інших країн, які мають сформовані традиції в галузі інтеграції всіх виховних сил суспільства, зокрема сімейного виховання, дають можливість виявити позитивні й негативні моменти в організації вітчизняного виховного процесу, обґрунтувати шляхи його вдосконалення.

В усьому світі визначена необхідність соціально-педагогічної допомоги батькам, опікунам та іншим людям, котрі беруть на себе турботу про дітей і відіграють головну роль у їх вихованні. Складовою допомоги стає поширення та впровадження засад усвідомленого батьківства, яке є умовою зростання й розвитку дітей в атмосфері щастя й любові, безпечному та стабільному середовищі.

На особливу увагу щодо концепції усвідомленого батьківства, практики підтримки молодих сімей та раннього дитинства заслуговує вивчення досвіду Північної Ірландії. У цій країні за досить короткий строк склалася, існує й розвивається сформована система підтримки сім'ї та функціонують спеціально розроблені проекти й програми, спрямовані на підвищення педагогічної освіти батьків, формування навичок усвідомленого батьківства, надання допомоги щодо проблем розвитку дитини на різних вікових етапах її життєдіяльності. Громадські організації, серед яких, перш за все, слід відзначити північноірландську Асоціацію з питань забезпечення дітей дошкільного віку NIPPA (Northern Ireland Pre-School Provision Association), Центр розвитку й навчання дітей раннього віку CECDE (The Centre for Early Childhood Development and Education), Центр сім'ї CFF (Centre for Fun and Families), відіграють провідну роль у розробці й упровадженні різнопланових програм соціально-педагогічної підтримки сім'ї, охоплюючи більш ніж 50% населення країни.

Отже, вивчення досвіду Північної Ірландії з питань соціально-педагогічної підтримки молодої сім'ї, діяльності громадських організацій і визначення шляхів практичної реалізації цього досвіду може значно збагатити сучасну українську педагогічну науку й практику за умови врахування національних особливостей нашої країни. Також відкривається можливість для поліпшення якості виховної діяльності батьків, усвідомлення важливості періоду раннього дитинства як фундаменту для подальшого життя дитини, упровадження ефективних форм та методів соціально-педагогічної підтримки, що сприяють не тільки повноцінному розвитку дитини, але й гармонізації взаємин між батьками та дітьми.

Аналіз філософської, психологічної, соціально-педагогічної літератури свідчить про наполегливі пошуки вченими умов і механізмів сімейного виховання та формування навичок батьківства. Значний внесок у розробку питань батьківства та сімейного виховання зробили вітчизняні вчені О.Духнович, А.Макаренко, М.Стельмахович, В.Сухомлинський, К.Ушинський та ін.

Дослідженню проблем становлення та розвитку сім'ї, батьківства, педагогічної культури батьків, а також просвітницької роботи з батьками, зокрема з молодими сім'ями, присвятили свої роботи Т.Алексєєнко, І.Бестужев-Лада, І.Гребенніков, З.Зайцева, І.Кон, Р.Овчарова, О.Песоцька, В.Постовий, І.Трубавіна та ін.

Важливі аспекти проблеми розвитку соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю, вітчизняних та зарубіжних концепцій соціалізації особистості, соціально-педагогічних умов усвідомленого батьківства розглянуті в працях О.Безпалько, І.Беха, В.Бочарової, Т.Веретенко, О.Докукіної, І.Звєрєвої, А.Зінченка, А.Капської, О.Кононко, В.Кравця, Г.Лактіонової, Л.Міщик, С.Харченка, Т.Шеляг, Ю.Якубової та багатьох ін.

Проблема теорії та практики сімейного виховання в зарубіжних країнах знайшла відображення в ряді дисертаційних і монографічних робіт вітчизняних науковців (О.Демченко, М.Євтух, М.Тадєєва, Г.Фінчук, Т.Швець). Однак, спеціальних досліджень, присвячених проблемі формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Україні, не проводилося.

Теоретико-методологічні аспекти дослідження сім'ї, батьківства та проблеми виховання висвітлили у своїх публікаціях зарубіжні педагоги та соціологи: С.Гудман (S.Goodman), Л.Давідофф (L.Davidoff), Д.Добсон (D.Dobson), Майк та Террі Квін, (M.&T.Queen) Дж.Келлі (J.Kelly), Р.Кемпбелл (R.Campbell), К.Кволс (C.Qualls), П.Ласлетт (P.Laslett), Д.Морган (D.Morgan), Л.Поллок (L.Pollok), М.Янг (M.Young) та ін.

У Північній Ірландії проблемам сім'ї, виховання, взаємин батьків та дітей, становлення батьківства, формування усвідомленого батьківства присвятили свої роботи С.Барден (S.Barden), А.Бейнхам (A.Bainham), Б.Вільямсон (B.Williamson), М.Девід (M.David), А.Джемісон (A.Jamieson), Л.Кінг (L.King), А.Кларк (A.Clark), В.Кроуфорд (W.Crawford), С.МакАтір (S.McAteer), Я.Максвелл (I.Maxwell), С.Ніколс (S.Nicols), Дж.О'Пріскелл (J.O'Priscoll), Д.Уайтбред (D.Whitebread), С.Хампріс (T.Humphries), Б.Хеневальт (B.Hanawalt), М.Хілл (M.Hill) та ін.

Актуальність проблеми, посилений інтерес учених до зарубіжного досвіду організації соціально-педагогічної підтримки сім'ї та дитинства, популяризація ідеї усвідомленого батьківства й недостатня розробленість цієї проблеми у вітчизняній педагогічній теорії зумовили вибір теми дослідження: „Формування у молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з планом наукової роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка в рамках комплексного дослідження кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи „Теоретико-методологічні основи змісту й технології навчання студентів соціальної роботи” (Державний реєстраційний номер 0101 V 001373), тема узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2003 р.).

Об'єкт дослідження - соціально-педагогічна допомога молодим сім'ям у Північній Ірландії.

Предмет дослідження - процес формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії.

Мета дослідження - вивчити теоретичні засади й практичний досвід соціально-педагогічної підтримки молодих сімей у процесі підготовки до усвідомленого батьківства в Північній Ірландії та визначити можливі шляхи використання цього досвіду в Україні.

Відповідно до мети було сформульовано такі завдання:

1. Охарактеризувати на основі теоретичного аналізу наукових джерел сутність усвідомленого батьківства як соціально-педагогічного явища.

2. Здійснити аналіз соціально-педагогічних програм формування навичок усвідомленого батьківства в національному та міжнародному аспектах.

3. Розкрити роль потреб дитини як основного фактора в процесі формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства в діяльності соціальних служб підтримки сім'ї в Північній Ірландії.

4. Виявити основні напрями, форми й методи формування навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії.

5. Визначити шляхи використання позитивного північно- ірландського досвіду щодо формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства в Україні.

Методологічну основу проведеного дослідження складають основні положення філософії освіти, соціології, культурології, психології, загальної та соціальної педагогіки щодо значення сімейного виховання в процесі становлення та розвитку особистості, її цінності; відповідності змісту й прийомів виховання віковим та індивідуальним природним особливостям дітей; зв'язку національного та загальнолюдського підходів до вирішення проблем сімейного виховання; методологія компаративних досліджень.

Теоретичну основу дослідження становлять положення про соціалізацію особистості та соціально-педагогічну роботу з молоддю (О.Безпалько, В.Бочарова, З.Зайцева, І.Звєрєва, А.Капська, Г.Лактіонова, С.Харченко та ін.); основні положення міждисциплінарних досліджень педагогіки, психології, філософії та соціології з проблем молодої сім'ї (Ю.Азаров, І.Бестужев-Лада, М.Вовчик-Блакитна, В.Кравець, М.Стельмахович, А.Харчев та ін.); концепція педагогічної просвіти та соціально-педагогічної підтримки молодих батьків (Т.Алексєєнко, І.Гребенніков, З.Зайцева, В.Постовий, І.Трубавіна та ін.); сучасні тенденції становлення й розвитку батьківства (А.Варга, Т.Гурко, І.Кон, В.Кравець, В.Крен, Р.Овчарова); концептуальні висновки загальної, вікової й педагогічної психології про закономірності розвитку особистості (Б.Ананьєв, Н.Аксаріна, М.Боришевський, І.Бех, Л.Виготський, Д.Ельконін, О.Запорожець, О.Кононко, М.Лісіна та ін.).

У процесі роботи було використано комплекс методів: аналіз і синтез зарубіжної та вітчизняної науково-педагогічної літератури, законодавчих актів, соціальних програм, матеріалів конференцій, емпіричних і статистичних даних для визначення основних положень, які складають науково-теоретичну базу дослідження; вивчення й узагальнення соціально-педагогічного досвіду в поєднанні з теоретичним аналізом з метою виявлення динаміки становлення й розвитку служб соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії; порівняльний аналіз змісту, форм і методів соціально-педагогічної підтримки молодої сім'ї в Україні та Північній Ірландії для визначення шляхів оптимізації відносин у системі „сім'я - діти - громада”.

Джерельну базу дослідження складають фонди Центральної наукової бібліотеки НАН України ім. В.Вернадського, бібліотеки Інституту педагогіки та психології АПН України, бібліотеки Академії педагогічних наук України, північноірландського Центру розвитку, освіти й виховання дітей раннього віку ЕССС (Early Childhood Care Centre), Київського ресурсного центру Християнського дитячого фонду (ХДФ) ім. А.Муравйова-Апостола, державні документи уряду Північної Ірландії з проблем сімейного виховання, автентичні матеріали північноірландської громадської організації NIPPA (Northern Ireland Pre-School Provision Association). З періодики використані матеріали видань „Народное образование”, „Советская педагогика”, „Социологические исследования”, „Дошкільне виховання”, „Освіта України”, „Офіційний вісник України”, „Педагогіка та психологія”, „Початкова школа”, „Практична психологія та соціальна робота”, „Рідна школа”, „Соціальна педагогіка: теорія та практика” „Annual NIPPA Report”, „Child development”, „Effective Pre-school Provision in Northern Ireland”, “Child and family social work”, “Sex Roles”, “The Family Coordinator”, “The Future of Children”, “The Rising Child”, матеріали комп'ютерної мережі Інтернет і т. ін.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі численних джерел було вперше здійснено комплексний аналіз соціально-педагогічної сутності поняття „усвідомлене батьківство”; узагальнено досвід соціально-педагогічної підтримки молодих сімей та підготовки їх до усвідомленого батьківства в Північній Ірландії; уперше введено до наукового обігу невідомі раніше теоретичні ідеї й матеріали з практики формування навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії; дістала подальшого розвитку концепція взаємодії сім'ї й соціального середовища у вихованні.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що теоретичний матеріал і практичні результати з проблеми підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства в Північній Ірландії можуть знайти втілення безпосередньо в практиці сімейного виховання дітей раннього віку в Україні, формуванні педагогічної культури сучасної української родини. Північноірландський досвід роботи соціальних служб підтримки сім'ї та дитинства може бути практично використаним у процесі викладання спецкурсів і проведення спецсемінарів з питань сімейного виховання. Матеріали дисертації можуть стати джерелом інформації для науковців, викладачів ВНЗ, вихователів, психологів, соціальних працівників, соціальних педагогів, а також використовуватися при підготовці навчально-методичних посібників, підручників з історії зарубіжної соціально-педагогічної роботи, розробці програм соціально-педагогічної спрямованості для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, громадських організацій.

Результати дослідження, фактологічні матеріали, рекомендації щодо формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства впроваджено в роботу Християнського дитячого фонду, м. Київ (довідка про впровадження № 67/К-1 від 14.04.05 р.), дошкільного навчального закладу № 41, м. Львів (довідка про впровадження № 14 від 24.06.04 р.), 4-ої Міської комунальної поліклініки, м. Львів (довідка про впровадження № 20 від 07.04.05 р.), Львівського державного обласного перинатального центру (довідка про впровадження № 187 від 01.04.05 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися на: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Психолого-педагогічні проблеми дитинства” (Переяслав-Хмельницький, 2003); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проект „Соціальна освіта в Україні: інновації, надбання, досвід” (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (Київ, 2004). Завдання, зміст, методика й результати дисертації обговорювалися на засіданні кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображені в 9 публікаціях, у тому числі 6 - у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (287 найменувань, з них 117 - іноземною мовою), 7 додатків на 10 сторінках. Загальний текст дисертації становить 212 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, головні завдання, джерела дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Усвідомлене батьківство як предмет соціально-педагогічного дослідження” визначено сутність понять „батьківство” та „усвідомлене батьківство”, простежено генезис філософсько-педагогічних та психолого-педагогічних уявлень про чинники формування навичок батьківства, здійснено аналіз поняття „молода сім'я”, соціальних програм формування навичок усвідомленого батьківства в міжнародному та національному контексті, розкрито сутність потреб дитини в процесі формування навичок усвідомленого батьківства в Північній Ірландії.

Сучасні тенденції в суспільстві пов'язані з підвищенням престижу сім'ї й ролі сімейного виховання, яке вирішальним чином впливає на формування особистості. За такої ситуації головним стає активне залучення батьків до освітньо-виховного процесу. Саме батьки відповідають за успішний фізичний, психічний, емоційний і соціальний розвиток дитини. У науковій літературі не існує розбіжностей у визначенні репродуктивної функції як провідної й специфічної для сім'ї.

Проведений аналіз літератури та наукових досліджень з даної проблеми показав її складність і багатогранність, оскільки вона поєднує в собі великий обсяг наукових знань з різних галузей: філософії, психології, фізіології, соціальної педагогіки, права.

Ретроспективний аналіз становлення та розвитку інституту батьківства, підготовки до сімейного життя підтвердив, що ці питання цікавили вчених минулого. Так, Я.А.Коменський, Д.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Я.Корчак та ін. розглядали ідею про підготовку батьків як перших вихователів дитини до належного виконання батьківських функцій, про необхідність початкового виховання з моменту народження дитини й особливе місце батьків у цьому процесі.

Видатні педагоги А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський у своїх роботах наголошували на гостроті проблеми підготовки молодих батьків до виконання подружніх і батьківських обов'язків, формування основ батьківства, які, на їх думку, закладаються ще в дитячому віці. Використовуючи досвід демократичної педагогічної думки, вони розглядали батьків як основних вихователів, які впливають на наступне життя дитини, а сім'ю - як первісний осередок, де з покоління в покоління передаються моральні цінності людини.

Аналіз численних робіт з даної проблеми підтвердив, що при значному науковому інтересі до розвитку дітей у сім'ї, питанням підтримки батьків, формуванню навичок батьківства приділяється набагато менше уваги. У наукових дослідженнях термін „батьківство” використовувався рідко, лише кілька робіт було спеціально присвячено батьківству й батьківським ролям. Однак, на думку багатьох дослідників цієї проблеми, батьківство слід розглядати як процес забезпечення батьками необхідних умов для повноцінного розвитку, виховання й навчання дітей, як важливий стан і значну соціально-психологічну функцію кожної людини (Т.Гурко, М.Єрміхіна, І.Кон, В.Кравець, В.Крен, Р.Овчарова).

Проведений теоретичний аналіз проблеми підготовки до батьківства дозволяє зробити висновки про те, що батьківство являє собою системну функцію стосовно сім'ї. Чинники, що впливають на формування батьківства, можуть бути представлені на кількох рівнях: макрорівень - рівень суспільства; мезорівень - рівень батьківської сім'ї; мікрорівень - рівень власної сім'ї; рівень конкретної особистості. Це поняття враховує тісний зв'язок розвитку дитини з благополуччям, а не тільки з певними методами виховання дітей і формування їхньої поведінки. Отже, ідеться про право дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй різнобічний розвиток і добробут. У такому випадку, говорячи про формування навичок батьківства, мова йде про формування в них усвідомленого підходу до виконання батьківських функцій чи усвідомленого батьківства. Таким чином, підготовка до батьківства становить частину соціальної політики сучасного суспільства. Необхідність роботи з формування навичок усвідомленого батьківства ґрунтується, по-перше, на потребі батьків у підтримці, по-друге, на потребі самої дитини в повноцінному розвитку, по-третє, на існуванні незаперечного зв'язку між якістю домашнього виховання, дошкільною та шкільною системою виховання й соціальними проблемами суспільства.

Термін „усвідомлене батьківство” тільки-но починає входити до наукового обігу, його зміст ще остаточно не визначено. Але до цього явища останнім часом звертається ряд учених (Т.Алексєєнко, О.Безпалько, І.Звєрєва, І.Кон, О.Кононко, В.Кравець, Г.Лактіонова, Р.Овчарова, Г.Філіпова).

Проведений теоретичний аналіз дозволяє нам розглядати підготовку батьків до усвідомленого батьківства як процес, який містить у собі: засвоєння знань і навичок з догляду за дітьми та їх виховання; набуття знань про нормальний розвиток дитини; створення таких умов, за яких фізіологічні, емоційні й інтелектуальні потреби дитини будуть задовольнятися достатньою мірою й на необхідному якісному рівні.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень з підготовки молодих сімей до виконання ними батьківських функцій у сучасних умовах свідчить, що саме в молодих сім'ях відзначаються труднощі у вихованні й догляді за дитиною. Значна кількість молодих батьків не має певного обсягу психолого-педагогічних знань, необхідних батьківських навичок і вмінь, вони утруднюються у виборі методів виховання й догляду за дітьми. В основі цих проблем лежить несформованість навичок батьківства та педагогічної культури молодих батьків, брак кваліфікованої допомоги їм з боку фахівців.

На підставі аналізу різних визначень ми дійшли висновку, що для характеристики більшості молодих сімей суттєвими показниками є: молодість подружжя, недостатність життєвого досвіду, нетривалість сімейного життя, що зумовлює обмеженість батьківського досвіду, наявність дітей дошкільного віку. У ході дослідження виявлено, що необхідною умовою повноцінного розвитку дитини в сім'ї є відповідна підготовка батьків, засвоєння ними певних наукових знань з педагогіки, психології, фізіології й інших суміжних наук, а також формування в них навичок і вмінь використовувати набуті знання в повсякденному житті.

Вивчення зарубіжних та вітчизняних програм соціально-педагогічної підтримки молодих сімей дає підстави стверджувати, що в них ставляться й вирішуються різні завдання. Спільним є прагнення розширити самостійність батьків при розв'язанні спектра завдань у взаєминах з дітьми, при виборі поведінки й методів впливу в різних ситуаціях. Потреби батьків у знаннях та навичках щодо догляду та розвитку дитини стимулюють уряди різних країн, у тому числі й України, до розробки та впровадження спеціальних соціально-педагогічних програм. Ці програми передбачають допомогу сім'ям, батькам, людям, які здійснюють догляд за дитиною; надання певних послуг дітям; залучення до активної участі територіальних громад щодо питань підтримки сім'ї; співробітництво людей, які працюють у різних напрямах для створення або зміцнення законодавчих та регуляторних структур, розробки стратегії фінансування та залучення коштів для розв'язання проблем у цій галузі. На відміну від міжнародних програм, у яких акцент робиться на підтримку батьків, задоволення їх потреб у знаннях, навичках щодо виховання дитини, державні національні програми направлені на спеціалістів у галузі виховання дошкільників, підвищення їх професійної підготовки. Тому було б доцільним розробити такі програми та методичні рекомендації, які б звернули увагу, перш за все, на батьків, провести відповідні дослідження, спираючись на міжнародний досвід.

Серед північноірландських науковців, які досліджують проблеми сім'ї, існують різні точки зору на проблему виховання й формування особистості дитини. Так, група вчених, яка є прихильниками соціоцентричної теорії (С.Барден (S.Barden), А.Джемісон (A.Jamieson), А.Кларк (A.Clark), М.Хілл (M.Hill) та ін.), стверджує, що формування особистості здійснюється як у результаті цілеспрямованого виховання в сім'ї, так і під впливом соціального середовища й стихійних чинників. Домінує ідея про рівноправний вплив усіх виховних сил суспільства, який розглядається як спільна діяльність різноманітних соціальних інститутів у галузі виховання. Але багато вчених (М.Девід (M.David), В.Кроуфорд (W.Crawford), С.МакАтір (S.McAteer), Я.Максвелл (I.Maxwell), Дж.О'Пріскелл (J.O'Priscoll) та ін.) відстоюють позицію суто сімейного виховання (family upbringing). На їх думку, корені розвитку особистості дитини лежать тільки в сімейному вихованні, оскільки в Північній Ірландії протягом багатовікової історії саме сім'я була й залишається основним компонентом системи соціального формування особистості. У зв'язку з цим сім'я розглядається не тільки як осередок суспільства, але і як головний чинник реалізації природних задатків і здібностей особистості, прилучення її до культурних традицій, релігійних цінностей країни. Північноірландські представники соціальних досліджень у сфері дитинства й формування навичок батьківства та сімейних стосунків (Б.Вільямсон (B.Williamson), Л.Кінг (L.King), С.Ніколс (S.Nicols), Д.Уайтбред (D.Whitebread), С.Хампріс (T.Humphries) та ін.) одностайні в тому, що усвідомлене батьківство (positive parenting) як якісна характеристика діяльності кожного з батьків щодо виховання й навчання дітей відображає ступінь готовності батьків як вихователів. Батьки сприяють комплексному задоволенню потреб, повноцінному розвитку особистості, її здібностей і подальшій успішній соціалізації. Саме потреби дитини в Північній Ірландії складають сутність усвідомленого батьківства, яке характеризується сумою набутих психолого-педагогічних, фізіологічних і правових знань, методів навчання й виховання, оволодінням певними навичками, які необхідні для підтримки здорового й цілісного розвитку дитини. Необхідною умовою повноцінного виховання та розвитку дитини в Північній Ірландії є відповідна повага до потреб та прав дитини, які є основою для розробки соціально-педагогічних програм з формування навичок усвідомленого батьківства та діяльності соціальних служб.

У другому розділі „Зміст та організація соціально-педагогічної роботи щодо підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства в Північній Ірландії” розглянуто досвід служб підтримки батьків та раннього дитинства в Північній Ірландії, дано характеристику основних напрямів підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства, виявлено форми й методи роботи з батьками в цьому процесі, визначено можливі шляхи використання позитивного північноірландського досвіду в Україні, наведено конкретні приклади впровадження такого досвіду в нашій країні.

У розділі здійснено аналіз становлення, розвитку й діяльності соціально-педагогічних служб підтримки сім'ї та дитинства в Північній Ірландії, який дозволяє стверджувати, що північноірландська родина є багатофункціональною соціальною одиницею. Це зумовлено, перш за все, історичними умовами, культурними та релігійними традиціями. Основна мета сімейного виховання полягає в гармонійному розвитку дитини, підготовці її до життя й праці. Зміст сімейного виховання охоплює також фізичний та інтелектуальний розвиток дитини, передачу їй практичних умінь і навичок, формування активної життєвої позиції, підготовку до сімейного життя й батьківства, засвоєння моральних цінностей, культурних особливостей та релігійних традицій країни (заборона абортів, розлучень, батьківський дозвіл на шлюб і т. ін.).

У ході дослідження було встановлено, що в Північній Ірландії цілеспрямовано формують педагогічну культуру батьків шляхом розробки й упровадження соціально-педагогічних програм. Ці програми націлені на те, щоб забезпечити потреби сучасної молодої сім'ї, використовуючи науковий підхід у вихованні й навчанні. Відмінною особливістю системи підтримки дітей раннього віку й молодих сімей у Північній Ірландії є те, що практично всі програми, які діють на території країни, не є державними. Вони, як правило, розробляються громадськими організаціями, і держава делегує всі повноваження цим організаціям щодо впровадження програм. Провідними засобами соціально-педагогічної підтримки сім'ї в Північній Ірландії є діяльність соціальних служб підтримки сім'ї та дітей раннього віку, громадських організацій та ініціатива громад.

Велику роль у поширенні та практичному впровадженні засад усвідомленого батьківства в Північній Ірландії, на відміну від інших європейських країн, відіграють територіальні громади. Виховний потенціал громади складається з сукупності можливостей дошкільних закладів, шкіл, дитячих поліклінік, спеціалізованих служб для сім'ї, батьківських асоціацій, неурядових організацій та громадських об'єднань. Громадські ініціативи поєднуються із зусиллями освітян, науковців, представників благодійних фондів і релігійних конфесій, громад. Особлива увага приділяється проблемам навчання, охорони здоров'я, організації харчування, догляду за дітьми віком від народження до трьох років і психосоціального розвитку дитини на основі формування в батьків навичок усвідомленого батьківства.

Вивчення досвіду соціально-педагогічної роботи з батьками в територіальних громадах Північної Ірландії засвідчує, що існують різноманітні форми й методи соціально-педагогічної підтримки батьків (консультації, бесіди, тренінги, курси, семінари, робочі групи), які відповідають потребам батьків і дітей. Вони розрізняються за місцем проведення (у сім'ї, у дошкільному закладі, в ігрових групах); участю членів сім'ї (уся сім'я, обидва батьки, матері, батьки, мати чи батько з дитиною); кількістю сімей (індивідуальні, групові); тривалістю (разові, короткочасні, постійно діючі); метою (обслуговуючі, реабілітаційні, профілактичні, навчальні); змістом (формування знань та вмінь, батьківських навичок, правильного ставлення до дитини). Методи, за допомогою яких навчають батьків у просвітницьких програмах, ураховують особливості підготовки й освіченості батьків, матеріальну базу, вік дитини. Просвіта й підтримка молодої сім'ї визнана необхідністю й здійснюється на всіх рівнях суспільства, що пояснюється значимістю проблеми розвитку дитини раннього віку.

Аналіз автентичних матеріалів засвідчив, що підготовка молодих сімей до усвідомленого батьківства здійснюється в основному за програмами, у яких відображаються такі напрями соціально-педагогічної роботи: підготовка молодих сімей до виконання батьківських функцій; допомога батькам у вихованні та навчанні дітей.

Основними завданнями процесу підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства є: формування морально-психологічної готовності до виконання батьківських функцій; інформування про особливості материнського й батьківського впливу на формування особистості дитини; орієнтація на грудне вигодовування; ознайомлення зі змістом та основними принципами виховання дітей у ранньому віці; забезпечення молодих батьків необхідними психолого-педагогічними знаннями, уміннями, навичками; сприяння практичній апробації отриманих знань і вмінь у власній сім'ї.

Просвіта батьків містить широке коло знань, необхідних для гармонійного розвитку дитини (педагогічні, психологічні, медичні, правові та ін.) і здійснюється з урахуванням культурних традицій, потреб дітей, що визначає зміст просвітницьких послуг батькам нарівні з вимогами Конвенції ООН про права дитини.

Проведений аналіз законодавчої, нормативно-правової бази щодо питань підтримки молодої сім'ї в Україні дав змогу дійти висновку, що в нових умовах життєдіяльності України помітно змінюються мета, завдання й пріоритети, зміст, форми й методи сімейного виховання, соціально-педагогічної роботи з молодою сім'єю. Проте регулювання цієї галузі не завжди відповідає реаліям сучасного життя. Робота на державному рівні не охоплює всі аспекти та проблеми, які існують у суспільстві й не можуть бути розв'язані державними програмами, зокрема, підготовка до усвідомленого батьківства, проблема взаємодії шкільного й сімейного виховання. Усе це зумовлює необхідність вивчення й аналізу найкращого зарубіжного досвіду, розробки й обґрунтування нових підходів до вивчення української сім'ї, підвищення рівня освіченості й педагогічної культури батьків.

З метою урізноманітнення й інтенсифікації культурного й творчого життя дітей, їх гармонійного розвитку, починаючи з найбільш раннього періоду життя, підвищення ролі сім'ї державні структури налагоджують співробітництво з міжнародними й громадськими організаціями, які функціонують на території України: Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), який спрямовує зусилля на благополуччя дітей, задоволення їхніх потреб та інтересів; Християнським дитячим фондом, який, ураховуючи національні особливості, сприяє поліпшенню становища дітей та молоді в Україні шляхом надання соціальних послуг, розробки й реалізації ефективних, фінансово доцільних програм, зміцненню виховного потенціалу сім'ї, забезпеченню найкращих умов життя та розвитку дитини; іншими недержавними організаціями й фондами, діяльність яких спрямована на вирішення завдань виховання дітей та підтримки сім'ї.

Досвід Північної Ірландії може надати значну допомогу в напрямку підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства в Україні. Початок такої практики було покладено в галузі співробітництва північноірландської громадської організації NIPPA й громадської організації Християнський дитячий фонд (Україна) з розробки та впровадження програми розвитку дитини раннього віку та підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства. Програма реалізовувалася в рамках партнерського проекту Християнського дитячого фонду та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні „Залучення членів місцевих громад до впровадження адаптованої програми „Розвиток дитини раннього віку: Сприяння першим крокам” партнерської організації NIPPA (Північна Ірландія), який здійснювався в м. Львові й був спрямований на залучення батьків, сімейних пар, які виховують дітей раннього віку, а також організацію просвітницької роботи в територіальних громадах. Основним завданням цього проекту було ознайомлення учасників з актуальністю та важливістю періоду раннього дитинства, надання рекомендацій та допомоги батькам щодо розвитку дитини раннього віку, а також сприяння формуванню в батьків навичок усвідомленого батьківства.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати основні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення досвіду Північної Ірландії та практичне розв'язання наукової проблеми формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки, що виявляється у визначенні сутності, змісту, напрямів, форм, методів і особливостей процесу підготовки до усвідомленого батьківства.

2. Результати аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури, досвід соціально-педагогічної практики з теми дослідження дозволяють визначити її складність, багатогранність, недостатню розробленість, відсутність системного підходу у використанні різноманітних засобів, форм та методів щодо вирішення проблеми підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства.

3. На основі аналізу наукових підходів до визначення сутності поняття „усвідомлене батьківство” в нашому дослідженні усвідомлене батьківство розглядається як соціально-педагогічне явище, що відображає форму батьківства, яке включає в себе сукупність батьківських якостей, почуттів, знань та навичок і стосується виховання, навчання, розвитку дитини з метою забезпечення процесу формування здорової та зрілої особистості.

4. Виявлено, що в сучасних умовах багато молодих батьків зазнають труднощів у виконанні батьківських функцій. У зв'язку з цим у сучасній вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці особливої актуальності набула проблема просвіти батьків, підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства, яке розглядається як нова якісна характеристика діяльності кожного з батьків щодо виховання й навчання дітей, відображає рівень їх підготовленості як вихователів, які сприяють комплексному задоволенню потреб дитини, усебічному розвитку особистості та її здібностей.

5. Програми просвіти батьків та їх підготовки до усвідомленого батьківства, що існують у світі, здійснюються фахівцями із захисту прав дитини, самими батьками, які мають досвід розв'язання певних проблем. Спільним для всіх програм є прагнення розширити самостійність батьків при розв'язанні багатоаспектних проблем, які виникають у взаєминах з дітьми, при виборі поведінки й методів виховного впливу в різних ситуаціях. Але державних стандартизованих вимог до розробки та реалізації таких програм не існує. Відсутній цілісний підхід і систематизація змісту програм. У міжнародній практиці ініціаторами впровадження таких програм є громадські організації.

6. Провідним напрямом державної політики України в галузі виховання проголошено особистісно орієнтований підхід до дитини. Чинні державні програми спрямовані на підготовку свідомості батьків і педагогів до створення сприятливих умов для повноцінного розвитку дітей й окреслюють перспективні напрями освітньої діяльності різних соціальних інститутів. Не існує жодної державної програми, що спрямована саме на підготовку молодих сімей до усвідомленого батьківства, формування відповідних навичок. Розв'язання цієї проблеми неможливе без звернення до передового міжнародного педагогічного досвіду країн, що мають сформовані традиції в галузі просвіти батьків, роботи служб соціальної підтримки сім'ї та дітей раннього віку.

7. Особливий інтерес викликає досвід Північної Ірландії, де провідна роль у процесі підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства належить громадським організаціям. Виключно важливе місце в системі підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства займають громади, які вступають в офіційні відносини з державою, громадськими організаціями, навчальними закладами. Подібний досвід роботи практично відсутній у нашій країні. Як наслідок, в Україні громадський рух не справляє суттєвого впливу на виховання підростаючого покоління. У зв'язку з цим величезний інтерес для сучасного українського суспільства становить організована діяльність громадських асоціацій у Північній Ірландії, які сприяють посиленню ролі громади в питаннях державної підтримки сім'ї.

8. На основі аналізу автентичних матеріалів було визначено, що значна увага в Північній Ірландії приділяється культурним, релігійним традиціям, етичним нормам сімейного виховання. Значний акцент робиться на потребах дитини як основі формування навичок усвідомленого батьківства. Вирішальне значення має комплексне задоволення потреб дитини на різних вікових етапах, особливо в ранньому віці.

9. Аналіз робочих матеріалів північноірландських програм свідчить, що для реалізації основних напрямів підготовки молодих батьків до усвідомленого батьківства, формування відповідних навичок передбачаються різноманітні засоби соціально-педагогічної допомоги: діяльність спеціалізованих служб підтримки молодих сімей та дітей раннього віку, робота громадських організацій, упровадження ініціатив громад. Засоби соціально-педагогічної підтримки молодих сімей спрямовані на підвищення рівня свідомості батьків щодо питань розвитку дитини в різних сферах (фізичній, емоційній, когнітивній, соціальній), усвідомлення їх важливої ролі в житті дитини.

10. Творчі підходи й форми організації підвищення педагогічної культури, освіченості батьків у питаннях виховання й навчання дітей, які практикуються в соціально-педагогічній підтримці молодих сімей у Північній Ірландії, можуть бути застосовані й у нашій країні, а саме: створення в громадах спеціалізованих соціальних служб різної форми власності для батьків і фахівців з надання якісних послуг у питаннях розвитку й виховання дітей дошкільного віку; розроблення спеціальних програм, спрямованих на підвищення педагогічної культури батьків, формування навичок усвідомленого батьківства; сприяння ініціативам громадських організацій у проведенні тренінгів, курсів, семінарів, консультацій з формування навичок усвідомленого батьківства тощо.

11. Перші кроки в розробці й упровадженні програм для батьків в Україні з урахуванням досвіду Північної Ірландії були зроблені за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, громадською організацією Християнський дитячий фонд. Результати впровадження північноірландської програми „Розвиток дитини раннього віку” на базі державних установ м. Львова засвідчили посилення інтересу до проблеми усвідомленого батьківства в суспільстві та розкрили можливості громадських організацій в оперативному реагуванні на актуальні потреби, зокрема на формування навичок усвідомленого батьківства в молодих батьків.

12. Сучасна вітчизняна система сімейного виховання змінює характер ставлення до ролі батьків у процесі виховання й навчання дітей. На цьому етапі їй притаманна ідея усвідомленого підходу батьків до виконання ними батьківських функцій. Використання північно-ірландської моделі організації роботи громад, громадських організацій, служб соціальної підтримки молодих сімей та їх підготовки до усвідомленого батьківства, на нашу думку, сприяло б якісному оновленню всієї системи сімейного виховання в нашій країні.

Проведене дослідження не вичерпує всю багатогранність проблеми. Потребують педагогічного дослідження проблеми правової, економічної підготовки молоді в Північній Ірландії до сімейного життя; особливості сімейного виховання в Північній Ірландії; порівняння досвіду підготовки до усвідомленого батьківства в різних країнах, а також розробка методичних рекомендацій та навчальних посібників з даної проблематики.

Основні положення дисертації відображено в публікаціях

1. Буніна Л.М. Соціально-педагогічна робота з батьками в громадах Північної Ірландії // Проблеми педагогічних технологій. - Вип. 3 - 4. - Луцьк, 2004. - С. 32 - 37.

2. Буніна Л.М. Соціально-педагогічний підхід до розуміння сутності батьківства // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук.-метод. журнал. - Л., 2004. - № 1. - С. 145 - 150.

3. Буніна Л.М. Сучасні напрямки підтримки раннього дитинства в міжнародному та національному аспекті // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. пр. - К. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. - Кн. 1. - С. 110 - 116.

4. Бунина Л.М. Работа служб поддержки семьи и раннего детства в Северной Ирландии // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2004. - №1(69). - С.46 - 53.

5. Буніна Л.М. Усвідомлене батьківство як умова повноцінного розвитку дитини // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту імені Григорія Сковороди: Наук.-теор. часопис. -2003. - № 3. - С. 274 - 279.

6. Буніна Л.М. Усвідомлене батьківство як соціально-педагогічне явище // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. -2003. - № 7. - С. 18 - 20.

7. Буніна Л.М. Врахування потреб дитини як основа усвідомленого батьківства // Діти - батьки - сім'я: Вип. 3. - К.: Наук. світ, 2005. - С. 9 - 16.

8. Буніна Л.М. Програми підтримки батьків і дітей раннього віку в Північній Ірландії // Діти - батьки - сім'я: Вип. 1. - К.: Наук. світ, 2004. - С. 32 - 36.

9. Бунина Л.М. Родительство как предмет социально-педагогического исследования // Динаміка наукових досліджень: Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (21 - 30 червня 2004 р.): Педагогіка. - Т. 24. - Д.: Наука і освіта, 2004. - С. 66 - 67.

Буніна Л.М. Формування у молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 - соціальна педагогіка. - Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2005.

У дисертації на основі аналізу наукових досліджень визначено сутність понять „батьківство” та „усвідомлене батьківство”, „молода сім'я”, виявлені основні компоненти усвідомленого батьківства. Простежено генезис філософсько-педагогічних та психолого-педагогічних уявлень про сутність батьківства, роль батьків у формуванні особистості дитини. Здійснено порівняльний аналіз сучасних напрямків соціально-педагогічної підтримки батьків та дітей раннього віку в міжнародному та національному аспекті. Виявлені основні напрями, форми й методи роботи з батьками в процесі підготовки до усвідомленого батьківства в Північній Ірландії. Дано характеристику діяльності служб соціально-педагогічної підтримки щодо питань підтримки молодих батьків і дітей раннього віку в Північній Ірландії. Досліджено особливості діяльності громадських організацій щодо питань соціально-педагогічної допомоги молодим батькам і дітям раннього віку. У дисертації визначено шляхи використання позитивного північноірландського досвіду з підготовки молодих сімей до усвідомленого батьківства в Україні.

Ключові слова: усвідомлене батьківство, молода сім'я, навички усвідомленого батьківства, соціально-педагогічні програми, соціально-педагогічна підтримка сім'ї в Північній Ірландії.

Бунина Л.Н. Формирование у молодых семей навыков осознанного родительства средствами социально-педагогической поддержки в Северной Ирландии. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. - Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2005.

В диссертации на основе анализа научных исследований, посвящённых проблеме подготовки молодёжи к семейной жизни, выполнению родительских функций, определена сущность понятия „родительство”. Оно рассматривается как процесс обеспечения родителями необходимых условий для полноценного развития, воспитания и обучения детей. Описаны и проанализованы основные компоненты родительства.

В результате анализа особенностей формирования родительства было дано определение „осознанное родительство”. В работе оно рассматривается как социально-педагогическое явление, которое отображает форму родительства и включает в себя совокупность родительских качеств, знаний, навыков и касается воспитания, обучения и развития ребёнка с целью обеспечения процесса формирования здоровой и зрелой личности.

Проведён анализ понятия „молодая семья”, выявлены причины трудностей молодых семей в процессе ухода, воспитания и обучения детей. На основе многочисленных источников проведен комплексный и сравнительный анализ программ социально-педагогической поддержки семьи и детей раннего возраста в международном и национальном аспектах.

В работе исследованы социально-культурные условия, особенности североирландского общества по вопросам подготовки к семейной жизни, воспитания детей, традиции во взаимоотоношениях между членами семьи, а также взгляды североирландских исследователей на проблему осознанного родительства и влияния семьи на формирование личности ребёнка. Раскрыта сущность потребностей ребёнка как основы для формирования навыков осознанного родительства в Северной Ирландии.

В исследовании обобщён теоретический и практический опыт Северной Ирландии, который касается проблемы формирования у молодых семей навыков осознанного родительства, рассмотрен опыт работы социальных служб поддержки семьи и детства, общественных организаций и территориальных общин, которые играют важную роль в социально-педагогической деятельности. Исследуются основные средства социально-педагогической помощи молодым семьям и особенности их реализации. Дана характеристика основных направлений подготовки молодых семей к осознанному родительству, выявлены формы и методы роботы с родителями в этом процессе. С этой целью проанализированы рабочие материалы программ североирландской общественной организации NIPPA по подготовке молодых семей к осознанному родительству, прослежен алгоритм работы тренинговых групп.

В диссертации определяются возможные пути использования позитивного североирландского опыта в Украине, описана и проанализирована работа общественных организаций, приведены конкретные примеры внедрения такого опыта в нашей стране. Делается вывод о том, что североирландский опыт с учётом национальных особенностей может быть применён в нашей стране по таким направлениям: создание в территориальных общинах специализированных социальних служб для родителей и специалистов с целью предоставления качественных услуг по вопросам развития и воспитания детей дошкольного возраста; разработка специальних программ, направленных на повышение педагогической культуры родителей, формирование навыков осознанного родительства; содействие инициативам общественных организаций в проведении тренингов, курсов, семинаров, консультаций по формированию навыков осознанного родительства.

Ключевые слова: осознанное родительство, молодая семья, навыки осознанного родительства, социально-педагогические программы, социально-педагогическая поддержка семьи в Северной Ирландии.

Bunina L.N. Forming skills of conscious parenthood by means of social-pedagogical support in Northern Ireland. - Manuscript.

The thesis for the Candidate of Pedagogical Sciences Degree in speciality 13.00.05 - Social Pedagogic - Lugansk National Pedagogical University named after T. Shevchenko, Lugansk, 2005.