проектно-інвестиційної технології управління, в якій керівник максимально залучає членів педагогічного й учнівського колективів до органів громадського управління, підтримує інноваційну ініціативу та творчість, стимулює педагогів-новаторів економічними методами управління, підтримує конкуренцію та підприємництво, максимально використовує надбання світової науки та техніки в галузі освіти.

До фінансово-економічних змін - економічні засади взаємодії об'єктів інноваційної діяльності, умови функціонування і розвитку ЗНЗ у межах наявних ресурсів, пошук додаткових джерел фінансування (“фандрайзинг”).

До психолого-педагогічних змін - повна реалізація можливостей учасників навчально-виховного процесу та їх рівність; пріоритет загальнолюдських цінностей; вільний доступ до результатів діяльності ЗНЗ; своєчасний і гнучкий контроль за результатами діяльності ЗНЗ згідно з визначеними критеріями якості; реальність вимог і стандартів.

Управління ЗНЗ на засадах менеджменту освітніх інновацій суттєво відрізняється від управління ЗНЗ на засадах традиційного менеджменту за кількістю ієрархічних рівнів управління; суб'єктів і об'єктів управління (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна структура управління ЗНЗ у традиційному менеджменті та менеджменті освітніх інновацій

Рівні управ-ління	Управління ЗНЗ на засадах
	традиційного менеджменту	менеджменту освітніх інновацій
	Суб'єкти управління	Об'єкти управління	Суб'єкти управління	Об'єкти управління
		державні	Громадсько- державне		Державні	Громадсько- державне
1	2	3	4	5	6	7
1/1	Керівник ЗНЗ	Заступники керівника	Рада ЗНЗ, педагогічна рада, загальні збори	Голова ради засновників (Президент)	Керівник ЗНЗ	Рада ЗНЗ
0/2	-	-	-	Керівник ЗНЗ	Заступники, науковий консультант, психолог	Педагогічна рада, загальні збори
0/3	-	-	-	Науковий консультант	Вчителі, психолог	Науково-методична рада
1	2	3	4	5	6	7
0/4	-	-	-	Психолог	Вчителі, учні, батьки	Психолого-педагогічна комісія
2/5	Заступники керівника	Вчителі, учні, батьки, працівники	Педагогіч-ні наради	Заступники керівника	Вчителі, учні, батьки, працівники	Педагогічні наради
0/6	-	-	-	Голови методичних об'єднань (МО)	Вчителі	Об'єднання вчителів - предметників
0/7	-	-	-	Керівники творчих груп учителів (КТГУ)	Керівники інноваційних проектів (КІП)	Творча педагогічна майстерня (ТПМ)
0/8	-	-	-	КІП	Творчі вчителі	Об'єднання КІП
3/9	Керівник органу учнівського само - врядування	Учні школи	Учнівська рада	Керівник органу учнівського самовря-дування	Учні школи	Учнівська рада (Шкільний парламент)
0/10	-	-	-	Керівники учнівських проектів	Творчі учні	Творча майстерня учнів

У менеджменті освітніх інновацій характерною є дія нових закономірностей, які суттєво змінюють мету, завдання і технологію управління ЗНЗ, а саме:

будь-яка освітня інновація, що впроваджується в закладі освіти, привносить суттєву зміну у кінцевий результат його діяльності;

будь-яка освітня інновація під час упровадження в заклад освіти вимагає додаткових інтелектуальних, матеріальних і часових витрат учасників навчально-виховного й управлінського процесів.

Дані закономірності в управлінні ЗНЗ доповнили існуючі, розроблені В.І. Бондарем, Г.В. Єльниковою, Ф.Ф. Корольовим, Ю.А. Конаржевським, В.І. Масловим, В.С. Пекельною і виникли в ході аналізу законів перебігу освітніх інновацій Н.Р. Юсуфбекової та коректив, внесених до них В.Ф. Паламарчук.

Мета управління ЗНЗ на засадах менеджменту освітніх інновацій характеризується створенням конкурентноздатного освітнього середовища, в якому здійснюється підготовка конкурентоспроможних випускників, адаптованих до життя у швидко змінюваному суспільстві.

Основними завданнями управління ЗНЗ на засадах менеджменту освітніх інновацій є спрямування на постійне переведення ЗНЗ як відкритої соціально-педагогічної системи в якісно новий стан, в якому: забезпечується постійна соціальна, матеріальна і психологічна підтримка педагогів-новаторів; створюються правові, організаційні і психологічні умови забезпечення експериментальної діяльності; залучаються різні інвестори; ведеться активна робота з розробки і впровадження освітніх інновацій; розширюються і поглиблюються функціональні обов'язки учасників навчально-виховного й управлінського процесів.

Технологія управління ЗНЗ на засадах менеджменту освітніх інновацій характеризується нами як сукупність функцій, форм, методів і засобів управлінської діяльності її керівників, які забезпечують не лише стабільне функціонування закладу освіти, а й його постійний розвиток. До такої сукупності управлінських функцій керівників ЗНЗ нами віднесені: цільові або спеціальні, визначені В.І. Масловим як основні його посадові обов'язки (педагогічне керівництво суспільним вихованням учнів, управління навчально-виховним процесом, адміністративна і фінансово-господарська діяльність, фахове викладання, громадська й пропагандистська діяльність); технологічні, визначені В.С. Пікельною як такі, що забезпечують власне управлінську діяльність керівника і тим самим відрізняють керівництво від управління.

Керівництво є складовою управління і характеризується посадовими функціями відповідно до визначених рівнів у структурі організації, а управління - технологічними функціями, які нами доповнені й класифіковані на традиційні й інноваційні. До традиційних функцій управління віднесено: прийняття управлінського рішення, планування, організація, координування, коригування, регулювання, облік і контроль; до інноваційних - прогностична, політико-дипломатична, менеджерська, представницька, консультативна, інформаційна, маркетингова, діагностична.

Інтеграція технологічних і цільових функцій управління характеризує базовий стандарт діяльності керівника і розглядаються через функції бачення стратегії та розвитку, керівництва та моніторингу освітнього процесу, мотивації та управління персоналом, управління розвитком та фінансами, внутрішньої та зовнішньої комунікації. Така сукупність управлінських функцій спрямовує заклад освіти на постійний розвиток і називається розвиваючими. Для них характерними є колегіальні, індивідуальні, проектно-цільові, системно-модульні, системно-регіональні форми управління; економічні, психологічні, діагностичні, діалогічні методами й інформаційно-комунікаційні засоби управління.

Зміна теоретико-методологічних засад в управлінні ЗНЗ за рахунок здійснення ним інноваційної діяльності забезпечує трансформацію адміністративно-функціональної технології управління (рис. 2).

Рис. 2 Моделі управління ЗНЗ

де: К - суб'єкт управління (керівник ЗНЗ), який знаходиться: “над” площиною об'єкту управління; “на” площині об'єкту управління; “на” площині суб'єктів управління

Адміністративно-функціональна модель управління характерна для управління ЗНЗ на засадах теорії управління соціальними системами; конкурентно-представницька - теорії менеджменту в освіті; проектно-інвестиційна - менеджменту освітніх інновацій.

Проектно-інвестиційна модель управління ЗНЗ характеризується на відміну від інших:

- горизонтальними зв'язками між суб'єктами управління, які виникли у зв'язку із введенням проектно-модульної структури організації і появою державних і громадсько-державних посад керівників на різних рівнях управління;

- двокомпонентною структурою методичної роботи, в якій одночасно діють методичні об'єднання вчителів і „творчі педагогічні майстерні”, в яких учителі об'єднуються за науково-пошуковими інтересами;

- застосуванням керівниками розвиваючих функцій, колективних форм, економічних методів і комп'ютерних засобів управління.

Застосовуючи теоретичні й емпіричні методи дослідження в рамках констатувального експерименту, нами проаналізовано і з'ясовано якісний стан управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ. Визначено, що він не відповідає сучасним вимогам реформування системи освіти, а саме: у 80% респондентів - керівників ЗНЗ не створені науково-методичні ради як колегіальний орган управління, який забезпечує підтримку педагогів - новаторів; у 85% - відсутні проектні групи вчителів („творчі педагогічні майстерні”); у 87% - не залучаються до роботи наукові консультанти - представники наукових установ та ВНЗ, які забезпечують науково-методичну підтримку при розробці чи впровадженні педагогічних інновацій; у 79% - не залучаються до проектної діяльності учні.

Якісний стан управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ виявився невідповідним сучасним вимогам держави і зумовив необхідність розробки педагогічної системи формування готовності керівників ЗНЗ до такого управління.

У третьому розділі “Система формування готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до управління інноваційною діяльністю” подано розроблену й обґрунтовану нами педагогічну систему формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю, в якій: виокремлено пріоритетні підходи і розкрито принципи розроблення структури і змісту навчальних планів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО; модернізовано структуру навчального плану і доповнено його авторськими навчальними дисциплінами, курсами, спецкурсами, короткотерміновими семінарами з менеджменту освітніх інновацій та педагогічної інноватики; розкрито сутність готовності керівника ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю та технологію діагностування рівнів її сформованості.

У розділі розкрита система формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю в процесі підвищення кваліфікації та перепідготовки в ІППО, яка включає концептуальну, змістову, технологічну та діагностичну складові (див. рис. 3).

У концептуальній складовій системи розглядаються сучасні наукові підходи і принципи формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю в різних організаційних формах навчання (підвищення кваліфікації, перепідготовка, стажування) з метою підвищення рівня їхньої управлінської компетентності, обгрунтовується структура і зміст готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю та її рівні; у змістовій - оновлено структуру і зміст навчальних планів різних організаційних форм підготовки керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю; охарактеризовано діяльність нових центрів ІППО, таких як: центри інновацій, консалтинговий („консультативний”) центр, моніторинговий центр; у технологічній - активні та інтерактивні технології навчання дорослих, які враховують досвід роботи зарубіжних і вітчизняних інноваційних освітніх проектів і програм (ділові ігри з освоєння технологічних функцій управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ, тренінги з розробки інноваційних освітніх проектів, заняття з комп'ютерним банком освітніх інновацій, обробка матеріалів інтернет-конференцій з педагогічних інновацій); у діагностичній - рівні готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю за мотиваційно-діяльнісною, когнітивною та особистісною компонентами.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Модель системи формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю в післядипломній освіті України

У ході дослідження з'ясовано, що підготовка керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю відбувається в системі післядипломної педагогічної освіти, яка ґрунтується на принципах неперервної освіти, андрагогіки, інноватики, акмеології, синергетики, креативної педагогіки; системному, особистісно-орієнтованому, диференційованому, модульному, компетентнісному наукових підходах; на найновіших здобутках теорії і практики розвитку відкритих систем, головних положеннях розвитку національної системи освіти, зазначених у Конституції України та інших законодавчих документах. Вона забезпечує інтереси фахівців у постійному підвищенні кваліфікації (поглиблені, розширенні та оновлені професійних знань, умінь і навичок щодо виконання додаткових завдань і обов'язків у сфері своєї професії і посади) та перепідготовці (одержанні додаткової спеціальності в рамках існуючого освітньо-кваліфікаційного рівня).

Для підвищення рівня управлінської кваліфікації нами розроблена й обґрунтована модернізована структура навчального плану для керівників ЗНЗ в ІППО, зміст якого розкривається через три навчальних модуля: соціально-гуманітарний, професійний, діагностико-аналітичний, кожний з яких диференційований за рівнями підготовки керівників ЗНЗ.

Особлива увага у структурі і змісті навчального плану з підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ приділена професійній складовій, що становить 80% від загального навантаження і поділяється на інваріантну та варіативну частини, в яких основними вимогами є відповідність змісту навчання керівників ЗНЗ сучасним розробкам теорії і практики управління і педагогічної інноватики, задоволення професійних потреб особистості.

Зміст професійної складової навчального плану підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ та плану перепідготовки керівників ЗНЗ за спеціальностями “Керівник навчального закладу” й “Менеджмент організацій” поповнився, розробленими нами навчальними дисциплінами і спецкурсами з педагогічної інноватики та менеджменту освітніх інновацій.

Діагностична складова моделі містить розроблену нами технологію визначення рівнів готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю, який характеризується інтеграційним (кількісно-якісним) показником (S), що дорівнює середньому арифметичному значенню рівнів сформованості їхньої мотивації до інноваційної діяльності та управління нею (мотиваційно-діяльнісний компонент - М_s); управлінських знань і вмінь з менеджменту освітніх інновацій та педагогічної інноватики (когнітивний компонент - К_s); творчих здібностей, необхідних йому для здійснення управління інноваційною діяльністю (особистісний компонент - T_s) і розраховується за формулою:

Компоненти показника готовності керівника ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю оцінювалися нами таким чином: мотиваційно-діяльнісний - через визначення їхньої участі в інноваційній діяльності регіонального, державного й міжнародного рівнів; когнітивний - через визначення знань основних положень менеджменту освітніх інновацій та педагогічної інноватики, а також умінь забезпечити реалізацію проектно-інвестиційної моделі внутрішньошкільного управління; особистісний - через визначення коефіцієнта творчих здібностей особистості керівника, що враховує його інтелектуальні, вольові, світоглядні, комунікативні, естетичні якості й особистісні характеристики.

Критерієм (“відміною ознакою, мірилом”) високого рівня кожного компонента показника готовності керівника ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю визначено такий, що має значення від 0,66 до 1,0; достатній - від 0,33 до 0,65; недостатній - від 0 до 0,32.

Змістове наповнення розробленої методики діагностування рівнів готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю відображено в дисертації і може бути використано під час проведення їхньої професійної атестації.

У ході констатувального експерименту встановлено наступне: у слухачів курсів підвищення кваліфікації ЦІППО показник готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю дорівнював 0,23; у студентів факультету менеджменту і психології ЦІППО - 0,3; у керівників ЗНЗ - учасників короткотермінових семінарів з менеджменту освітніх інновацій в ОІППО - 0,18; у керівників експериментальних ЗНЗ - 0,36 (рис. 4).

Рис. 4 Рівні готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю: учасники короткотермінових семінарів, проведених в ОІППО; слухачі курсів підвищення кваліфікації в ЦІППО; студенти факультету менеджменту і психології ЦІППО; експериментальних ЗНЗ

За допомогою застосування методу математичної статистики обробки даних, середнє арифметичне значення даного показника дорівнювало 0,27 (у констатувальному експерименті), що відповідає недостатньому рівню готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційної діяльності і потребує підвищення за допомогою реалізації розробленої системи.

У четвертому розділі “Експериментальна апробація системи формування готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів до управління інноваційною діяльністю” розкрито організацію і методику дослідження; обґрунтовано результати впливу розробленої системи на рівень управлінської компетентності керівників ЗНЗ та результативність їхньої діяльності з управління інноваційними процесами; розроблено технологію визначення критеріїв якості управлінської діяльності керівника інноваційного ЗНЗ.

Формувальний експеримент було проведено як комплексне дослідження, в якому брали участь керівники ЗНЗ: слухачі курсів підвищення кваліфікації, що проходили в цей час навчання в ЦІППО - 300 осіб; студенти факультету перепідготовки ЦІППО, які навчалися у магістратурі за спеціальностями “Менеджмент організацій” та “Управління навчальним закладом” - 111 осіб; учасники короткотермінових семінарів, проведених на базі ОІППО - 510 осіб; учасники експериментів Довгинцівського природничо-математичного ліцею м. Кривого Рогу, Фінансового ліцею м. Києва, навчально-виховного об'єднання „Освіта” м. Ірпінь Київської області (експериментальні школи) - 18 осіб та м. Біла Церква Київської області (контрольні школи) - 34 особи.

У ході запровадження розробленої педагогічної системи формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю в чотирьох експериментальних групах показник готовності підвищився з 0,27 до 0,67, на відміну від тих груп, де розроблена система не застосовувалась (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка зміни показника рівня готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю в залежності від форми організації навчання в ІППО

Компоненти готовності	Форми і місце організації навчання
	ЦІППО	ОІППО	ЗНЗ
	Підвищення кваліфікації (300 осіб)	Підготовка (111осіб)	Короткотермінові семінари (510осіб)	Експериментальні ЗНЗ (18 осіб)	Контрольні ЗНЗ (34 особи)
Мотиваційно-діяльнісний	0,37 - 0,52	0,55 - 0,87	0,29 - 0,51	0,58 - 0,77	0,27 - 0,33
Когнітивний	0,19 - 0,75	0,21 - 0,97	0,14 - 0,53	0,35 - 0,73	0,17 - 0,40
Особистісний	0,12 - 0,63	0,13 - 0,76	0,12 - 0,30	0,15 - 0,67	0,12- 0,27
Середнє арифметичне значення	0,23- 0,63	0,3 - 0,87	0,18 - 0,45	0,36 - 0,72	0,19 - 0,33
Узагальнене значення	0,27 - 0,67	0,19 - 0,33

За результатами проведеного дослідження під час підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ЦІППО одержано такі дані:

виявлено: бажання реалізовувати існуючі інноваційні освітні проекти - 85%; потребу у застосуванні комп'ютера та телекомунікаційних засобів в управлінській діяльності - 62%; інтерес до навчальних занять з менеджменту освітніх інновацій - 96%;

засвоєно: сутність проектно-інвестиційної технології управління ЗНЗ - 67%, проектно-модульної структури управління ЗНЗ - 48%, розробки інноваційних проектів - 29%, комплексної цільової програми розвитку ЗНЗ - 42%; форми фандрайзенгу - 92%; основні дефініції педагогічної інноватики й менеджменту освітніх інновацій - 73%;

розпочато: здійснення інноваційної діяльності додатково у 34% ЗНЗ, занесених до Всеукраїнської бази даних про педагогічні інновації; розробку авторських інноваційних проектів в експериментальних ЗНЗ.

Керівники експериментальних ЗНЗ та студенти факультету менеджменту і психології ЦІППО мали вищі показники рівнів готовності до управління інноваційною діяльністю (S=0,72; S=0,87) порівняно з іншими керівниками - слухачами курсів підвищення кваліфікації в ЦІППО (S=0,63) та короткотермінових семінарів в ОІППО (S=0,45).

Крім того керівники експериментальних ЗНЗ мають якісні результати в управлінні навчально-виховним процесом і педагогічним колективом. А саме, вони мають: переможців професійних педагогічних конкурсів та учнівських олімпіад різних рівнів; авторів навчальних планів і програм, посібників, підручників для учнів (у т.ч. електронних); учасників місцевих, всеукраїнських та міжнародних громадських педагогічних асоціацій; наукових кореспондентів різних наукових установ; позаштатних кореспондентів професійних та масових видань; представників органів місцевих рад депутатів тощо; фінансову самостійність з елементами госпрозрахунку; якісну матеріально-технічну базу (бібліотечний і комп'ютерний фонд, спортивне й митецьке приладдя тощо).

У керівників експериментальних ЗНЗ визначився високим і коефіцієнт якості управлінської діяльності, який розраховувався за розробленою нами технологією: чим більше параметрів розвиваючих функцій управління реалізується керівником на практиці, тим вищий коефіцієнт якості його управлінської діяльності. Зокрема, керівники експериментальних ЗНЗ мають високий коефіцієнт якості управлінської діяльності (0,70) на відміну від контрольних (0,21) за рахунок того, що вони оволоділи під час різних форм навчання знаннями і вміннями застосовувати розвиваючі функції управління.

Результативність діяльності керівників експериментальних ЗНЗ вища за результативність діяльності керівників контрольних ЗНЗ за такими параметрами: рівень успішності учнів підвищився на 30,3%; рівень зайнятості учнів у гуртковій роботі - на 43,6%; рівень участі учнів у Малій академії наук району/міста - на 10%; рівень участі членів педагогічного колективу в інноваційних проектах, програмах - на 48,3%.

Формувальний експеримент підтвердив результативність розробленої нами системи формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю в післядипломній освіті.

У п'ятому розділі “Пріоритетні напрями та перспективи розвитку менеджменту освітніх інновацій в Україні” висвітлено: основні напрями розвитку теорії і практики менеджменту освітніх інновацій як наукової галузі педагогічної інноватики й педагогічного менеджменту; провідні ідеї, покладені в основу педагогічних інновацій; прогностичну структуру навчального плану підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО, що відповідає вимогам Європейських і прогресивних світових стандартів післядипломної освіти; технології управління процесом упровадження педагогічних інновацій у навчально-виховний процес ЗНЗ.

Основними напрямами розвитку теорії і практики менеджменту освітніх інновацій є: оновлення філософії освіти сучасними науковими підходами і принципами пізнання, такими як: системно-синергетичний, цілісний (глобалістичний), гуманістичний, інформаційний, інноваційний; розвиток методології сучасної освіти всіх рівнів (дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої, післядипломної) та теорій управління соціальними системами, педагогічної творчості, акмеології, андрагогіки, організаційної психології, педагогічної інноватики.

Особливого значення набуває розкриття проблем формування багатоваріантної інвестиційної політики в галузі загальної середньої освіти на засадах гуманістичної парадигми та розвиток інноваційної культури учасників навчально-виховного процесу як складової загальнолюдських цінностей особистості й соціальних та організаційно-педагогічних засад підтримки інтелектуальної власності педагогічних працівників як основи їх конкурентоспроможності в ринкових умовах.

Важливе місце в розвитку менеджменту освітніх інновацій посідає теорія педагогічної прогностики, в якій розкриваються теоретико-методологічні засади експертизи педагогічних інновацій, визначаються основні напрями їх спрямованості шляхом визначення провідних ідей, покладених в основу інновацій. Експертизу педагогічних інновацій ми розглядаємо як процес оцінювання інноваційної ідеї, діагностування результатів її впровадження та прогнозування розвитку.

Методом прогнозного графа нами визначено провідні ідеї, покладені в основу навчальних, виховних й управлінських інновацій. Ними виявились ті, що спрямовані на формування: гуманістичних (толерантність, співпереживання, доброзичливість, доброта, турбота, взаєморозуміння, взаємоповага, взаємодія) та організаторських (рішучість, сміливість, самостійність, винахідливість) якостей учнів; гуманістичних і демократичних стосунків між учасниками навчально-виховного процесу (ініціативність, виборність, активність), внаслідок яких формуються сучасні технології управління соціальними системами, такі як: громадсько-державна, проектно-інвестиційна, адаптивна, модульна тощо.

До перспектив розвитку менеджменту освітніх інновацій нами віднесено розробку й обґрунтування технології проектування педагогічної діяльності, яка зорієнтована на самоорганізацію суб'єкта проектування, розвиток його творчих здібностей, спроможність висувати, відстоювати і втілювати у життя власні думки та ідеї.

Для успішного розвитку інноваційної діяльності в ЗНЗ нами запропонована технологія управління процесом упровадження педагогічних інновацій у навчально-виховний процес, яка зорієнтована на „школу завтрашнього дня” та прогностична структура навчального плану підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО, що відповідає вимогам Європейських і прогресивних світових стандартів післядипломної освіти. Дана структура є: модульною (складається з інваріантної й варіативної складових); діяльнісною (значне місце в ній відведено практиці управління інноваційними проектами); інтегративною (значне місце відведено спецкурсам з нових навчальних дисциплін, що застосовуються в передовій вітчизняній і зарубіжній практиці); інтерактивною (значне місце відведено навчальним заняттям із застосуванням телекомунікаційних, комп'ютерних, телевізійних та ін. навчальних технологій і може здійснюватись у дистанційному режимі).

Особливість даної структури навчального плану підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО полягає в тому, що до навчального процесу залучаються тренери, підготовлені з числа викладачів і методистів у різних інноваційних освітніх проектах (програмах). Як правило, вони є представниками центрів розвитку освітніх інновацій, створених в ІППО спільно з зарубіжними і вітчизняними недержавними громадськими організаціями (NGO). Зокрема, з нашої ініціативи в ЦІППО і обласних ІППО створено центри: освітнього менеджменту (спільно з асоціаціями керівників шкіл України і Нідерландів); гендерної просвіти (спільно з Українсько-Канадським культурним фондом); економічної освіти (спільно з Національною Радою з економічної освіти США, Українською радою з економічної освіти, асоціацією вчителів економіки України); телекомунікаційних навчальних технологій (спільно з Програмою Intel “Освіта для майбутнього”); педагогічної тестології (спільно з Програмою Темпус - „Справедливе оцінювання”) тощо. Для всіх обласних ІППО України підготовлено тренерів з числа викладачів та методичних працівників для викладання даних спецкурсів; розроблено науково-методичне забезпечення.

Висновки

1. На основі проблемного аналізу психолого-педагогічної літератури з розвитку педагогічної інноватики визначено її основні дефініції і здійснено класифікацію освітніх інновацій за структурними компонентами педагогічного процесу і масштабністю застосування. Проаналізовані тенденції зростання ролі інноваційної діяльності в ЗНЗ як процесу внесення нових елементів у традиційну систему, створення і використання інтелектуального продукту, реалізації нових оригінальних ідей у формі наукової розробки дали можливість виокремити її складові й умови здійснення.

Головними тенденціями формування теорії управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ є внесення суттєвих політичних, економічних, соціальних змін в Україну як соціальну систему і як результат сприяння розвитку теорії управління соціально-педагогічними системами в ринкових умовах; відмова керівників ЗНЗ від адміністративно-функціональної технології управління, яка характерна авторитарному стилю і перехід до проектно-інвестиційної, характерної демократичному стилю управління на засадах рівних партнерських відносин з інвесторами та застосування освітніх інновацій, під якими розуміється новизна у навчально-виховному й управлінському процесах, яка суттєво змінює освітній процес та його результати.

2. Застосовуючи полікультурний підхід до управління ЗНЗ в умовах розвитку інноваційної політики держави, ми розробили теоретико-методологічні засади менеджменту освітніх інновацій - науки про управління інноваційною діяльністю в закладах освіти, а саме: сучасні наукові підходи до управління ЗНЗ, такі як системно-синергетичний, цілісний, гуманістичний, концептуальний, діалектичний; принципи відкритості, інноваційності, що характеризуються наявністю у керівників спрямованості на необхідність постійного застосування педагогічних інновацій в управлінні; закономірності об'єктивного впливу освітньої інновації на результат діяльності закладу освіти, часові, матеріальні й інтелектуальні витрати його учасників; модульну організаційну структуру і проектно-інвестиційну технологію управління.

Визначено, що управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ - це „суб'єкт-суб'єктний” процес управління, в результаті якого соціально-педагогічна система (ЗНЗ) переходить з одного стану в якісно новий інший, який є більш відкритим до освітніх інновацій та інвестицій і, на відміну від попереднього, конкурентоспроможним.

З'ясовано, що менеджмент освітніх інновацій розвинувся з теорій управління соціальними системами в різних умовах, а саме, в умовах: класичної економіки як теорія школознавства (ХІХ ст.); ринкової економіки - теорія менеджменту (ХХ ст.); інвестиційної ринкової економіки - теорія менеджменту інновацій (ХХІ ст.).

Важливе місце в менеджменті освітніх інновацій відведено характеристиці організаційно-управлінських, фінансово-економічних та психолого-педагогічних умов, що забезпечують підтримку інноваційної діяльності в ЗНЗ.

3. Управлінню ЗНЗ на засадах менеджменту освітніх інновацій характерні суттєві відмінності від управління ЗНЗ на засадах школознавства чи педагогічного менеджменту. Зокрема, в організаційній структурі управління ЗНЗ збільшується кількість суб'єктів управління на різних ієрархічних рівнях, що сприяє розвитку демократичних процесів у колективі. Однак стан їхньої підготовленості до управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ є незадовільним - 80% керівників ЗНЗ не володіють основами менеджменту, що в умовах розвитку інвестиційної ринкової економіки й політики в державі є недопустимим явищем.

Тому керівники ЗНЗ потребували у спеціальній підготовці в закладах післядипломної педагогічної освіти з основ менеджменту, в тому числі, розробленого нами менеджменту освітніх інновацій, а також з основ педагогічної інноватики.

Знання і вміння керівників ЗНЗ з основ менеджменту освітніх інновацій, набуті ними у різних формах навчання (підвищення кваліфікації, перепідготовка, стажування), сприяли розвитку тенденцій до збільшення кількості учасників інноваційного процесу в системі загальної середньої освіти України та викликало відмову керівників ЗНЗ від адміністративно-функціональної моделі управління в інноваційних ЗНЗ і перехід до проектно-інвестиційної.

4. За допомогою методу моделювання розроблено й обґрунтовано систему формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю під час їхньої перепідготовки, підвищення кваліфікації й стажування в ІППО, яка включає в себе концептуальну, змістову, технологічну й діагностичну складові. Кожна з них є взаємообумовленою і взаємозалежною. Зокрема, зміна наукових підходів і принципів в організації навчального процесу в ІППО (концептуальна складова) впливає на зміст навчальних планів і програм (змістова складова), форми організації навчального процесу і методи навчання (технологічна складова), систему оцінювання рівня готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю за мотиваційно-діяльнісною, когнітивною й особистісною компонентами (діагностична складова) і навпаки.

У ході формувального експерименту методом незалежних характеристик та ранжирування доведено, що пріоритетними при розробці структури і змісту навчальних планів підвищення кваліфікації і перепідготовки керівників ЗНЗ в ІППО є принципи андрагогіки, педагогічної інноватики, креативної педагогіки, акмеології, “навчання упродовж усього життя”.

Оновлена структура навчальних планів є системною, модульною, диференційованою за рівнем управлінської підготовки слухачів; варіативною за змістом та інтерактивною за технологією навчання.

Зміст навчання керівників ЗНЗ під час підвищення кваліфікації і перепідготовки доповнено, розробленим нами, науково-методичним комплексом до управління інноваційною діяльністю, який включив: авторські курси лекцій; розділи навчальних посібників, рекомендованих МОН України; плани і програми навчальних модулів і спецкурсів, навчальних дисциплін з основ педагогічної інноватики й менеджменту освітніх інновацій.

5. За законами математичної статистики розроблено й апробовано технологію визначення рівня готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю (високий, достатній, недостатній), введено інтеграційний показник готовності як кількісно-якісну характеристику, що дорівнює середньому арифметичному значенню коефіцієнтів сформованості мотиваційно-діяльнісної компоненти, когнітивної й особистісної.

Даний показник готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю має кумулятивний характер і полягає у накопиченні відповідних знань і вмінь керівника з управління, які забезпечують йому якісні зміни в управлінській діяльності, а саме: покращують показник активності членів педагогічного колективу в інноваційній діяльності, підвищують рівень їхніх творчих здібностей через розвиток таких професійних якостей, як організованість, комунікативність, моральність, естетичність, світоглядність.

6. Застосовуючи методи експертного оцінювання, констатувального й формувального експериментів нами обґрунтовано результати впливу розробленої системи формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю на якість їхньої перепідготовки і підвищення кваліфікації та результативність діяльності експериментальних ЗНЗ й управлінської діяльності їхніх керівників. Встановлено, що до впровадження цієї системи показник готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю становив 0,27, що за визначеними нами критеріями є недостатнім. У результаті застосування розробленої системи формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю в ІППО показник готовності суттєво підвищився і став дорівнювати 0,67 (високий рівень) за рахунок засвоєння ними: нормативно-правової бази інноваційної освітньої діяльності; теоретико-методологічних засад педагогічної інноватики та менеджменту освітніх інновацій; технології розробки інноваційних освітніх проектів; критеріїв оцінювання і відбору педагогічно доцільних освітніх інновацій; технології управління процесом упровадження педагогічних інновацій у навально-виховний процес; умов, необхідних для забезпечення реалізації освітніх інновацій.

Керівники ЗНЗ, що досягли високого рівня готовності до управління інноваційною діяльністю за розробленою нами методикою забезпечили реалізацію проектно-модульної організаційної структури й проектно-інвестиційної технології внутрішньошкільного управління, які є більш конкурентноздатними в умовах розвитку ринкових відносин у державі; забезпечили підвищення рівня активності учнів і вчителів в інноваційній діяльності; сприяли розвитку матеріально-технічної бази ЗНЗ й рівню успішності і розвитку учнів; підвищили рівень управлінської компетентності.

7. Визначено, що розвиток менеджменту освітніх інновацій в Україні є перспективним і залежить від оновлення структури і змісту навчальних планів з перепідготовки й підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО, а також подальшого розвитку філософії освіти, теорій управління соціальними системами, педагогічної творчості, акмеології, педагогічної інноватики.

Методом прогнозного графу визначено пріоритетні інноваційні ідеї, що спрямовані на розвиток: гуманістичних (толерантність, співпереживання, доброзичливість, доброта, турбота, взаєморозуміння, взаємоповага, взаємодія) та організаторських (рішучість, сміливість, самостійність, винахідливість) якостей особистості; гуманістичних і демократичних стосунків у колективі ЗНЗ (ініціативність, виборність, активність).

У результаті аналізу досвіду роботи керівників ЗНЗ з управління інноваційними процесами та власного досвіду в роботі з різними трансферними фондами розроблено прогностичну структуру навчального плану підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО, яка інтегрується з перспективним зарубіжним і вітчизняним досвідом.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, пов'язаних з управлінням інноваційною діяльністю в ЗНЗ. Серед перспективної тематики подальшого науково-педагогічного дослідження проблеми визначено: теорію і методику здійснення педагогічної експертизи освітніх інновацій в системі загальної середньої освіти; теорію і практику проектування інноваційної діяльності в ЗНЗ; організаційно-методичні засади управління інноваційною діяльністю ЗНЗ міськими органами управління освітою; організаційно-педагогічні засади діяльності центрів педагогічних інновацій в закладах післядипломної освіти.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Монографії

1. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи. К.: Логос, 1998. 140 с.

2. Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: Монографія. К.: Міленіум, 2004. 358 с.

Статті у провідних наукових фахових виданнях

3. Даниленко Л.І. Інноваційний освітній процес і педагогічна творчість // Наукові записки: Зб. наук. ст. Національного педагогічного ін-ту ім. М.П.Драгоманова / Уклад. П.В.Дмитренко, І.М.Ковчина, Н.М.Скоробагатько, О.П.Симоненко. К.: НПУ, 1998. Вип.4. С. 39-44.

4. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності керівника школи // Освіта і управління. 1998. №1. С. 49-54.

5. Даниленко Л.І. Основні проблеми освітньої інноватики в сучасній теорії і практиці // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Зб. наук. праць. К.: Логос, 2000. Вип. 3. С. 6-12.

6. Даниленко Л.І. Розвивальне навчання в системі педагогічних інновацій // Вісник Харківського національного університету. № 493. Серія “Психологія: Розвивальне навчання в Україні: Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. Харків, 2000. С. 29-32.

8. Даниленко Л.І. Теоретичні аспекти освітньої інноватики // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Зб. наук. праць. К.: Логос, 2001.Вип. 5.С. 3-11.

9. Олійник В.В., Даниленко Л.І. Концептуальні засади підготовки педагогічних та керівних кадрів освіти України в сучасних умовах // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Зб. наук. праць. К.: Логос, 2001. Вип. 4. С. 69-79.(Розроблено організаційну структуру підготовки керівників ЗНЗ до професійного управління та зміст підвищення їхньої кваліфікації в ІППО).

10. Даниленко Л.І. Науково-теоретичні основи управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах // Наша школа. 2003. №5. С. 9-14.

1. 10.Даниленко Л.И. Современные подходы к стандартам повышения квалификации педагогических кадров // Наша школа. 2003. №6. С. 13-17.

11. Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю в закладах освіти // Імідж сучасного педагога. 2004. №10. С. 31-33.

12. Даниленко Л.І. Педагогічні інновації та інноваційні технології // Пост методика. 2004. № 6 (58). С. 23-29.

13. Даниленко Л.І. Інноваційний менеджер та управління інноваційною діяльністю у загальноосвітніх навчальних закладах // Наша школа. 2005. №2. С. 90-93.

14. Даниленко Л.І., Паламарчук В.Ф. Наукові засади інноваційної діяльності в Україні // Пост методика. 2004. № 2-3. С. 11-19.(Розроблено наукові засади педагогічної інноватики, визначено закономірності управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ, розкрито сутність принципу інноваційності в управлінні ЗНЗ).

15. Даниленко Л.І. Теоретична модель готовності керівника загальноосвітнього навчального закладу до управління інноваційною діяльністю // Пост методика. 2005. № 1 (59). С. 19-23.

16. Даниленко Л.І. Наукові засади управління інноваційною діяльністю у загальноосвітніх навчальних закладах // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Серія “Педагогіка і психологія”. Вип. 255. Чернівці: ”Рута”, 2005. С. 195-202.

17. Даниленко Л.І. Система формування готовності керівників шкіл до управління інноваційною діяльністю та її результативність // Педагогічні основи навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти України: Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб. наук. праць. Т.2. Харків: СТИЛЬ-ИЗДАТ, 2004. С. 38-49.

18. Даниленко Л.І. Педагогічні інноваційні технології // Імідж сучасного педагога. 2005. № 1. С. 20-23.

19. Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю у закладах освіти //Директор школи, ліцею, гімназії. 2005. № 2. С. 16-21.

20. Даниленко Л.І. Наукові засади управління інноваційною діяльністю в системі освіти // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту ім. Г.Сковороди. Переяслав-Хмельницький, 2005. С. 85-91.

21. Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю у загальноосвітніх навчальних закладах: теоретико-прикладний аспект: Зб. наук. праць Уманського державного пед. ун-ту ім. П. Тичини, 2005. С. 46-52.

22. Даниленко Л.І. Структура педагогічних інновацій // Вересень. 2005 № 1. С. 110-115.

23. Даниленко Л.І. Наукові засади і стан управління інноваційною діяльністю у загальноосвітніх навчальних закладах // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб. наук. праць. Харків: СТИЛЬ-ИЗДАТ, 2005. С. 68-74.

24. Даниленко Л.І. Визначення основних напрямів розвитку освітніх інновацій на основі методу прогнозного графа // Підвищення ефективності та якості підготовки фахівців педагогічної спрямованості: Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб. наук. праць. Харків: СТИЛЬ-ИЗДАТ, 2005. С. 39-47.

Статті у наукових виданнях

Даниленко Л.І. Формування та розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу // Рідна школа. 1996. № 10.С. 28-33.

Даниленко Л.І. Підготовка вчителя до творчої діяльності в школах нового типу // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики. К.: УДПУ, 1997. С. 193-196.

Даниленко Л.І. Принципи управління школою в сучасних умовах // Директор школи. 1999. № 4-5. С. 38-45.

Даниленко Л.І. Інноваційна діяльність фактор розвитку творчого потенціалу педагога // Наукове та методичне забезпечення впровадження педагогічних інновацій: Зб. наук. праць. Херсон : ХДНТЕІ, 1999. С. 5-12.

Даниленко Л.І. Структурні нововведення у школі-лабораторії наукової установи // Організація діяльності школи-лабораторії наукової установи: Монографія. К.: Логос, 1999. С. 73-90.

Даниленко Л.І. Оновлення змісту та організаційної структури навчання керівних кадрів освіти в інституті підвищення кваліфікації // Сучасний стан вищої освіти в Україні: проблеми, перспективи. К.: ВЦ “Київський ун-т”, 2000. С. 468-471.

Даниленко Л.І. Інноваційні аспекти методичної роботи з педагогічними кадрами району // Теорія і практика управлінської діяльності районного відділу освіти: Монографія. К.: ВПЦ “Технопринт”, 2000. С. 169-186.

Даниленко Л.І. Інноваційна педагогіка: від практики до теорії // Директор школи, ліцею, гімназії. 2000. № 1. С. 36-38.

Даниленко Л.І. Інноваційна діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах // Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць / Уклад.: Н.І. Клокар‚ М.С.Солодуха. К.: КП ВД “Педагогіка”‚ 2000. С. 92-96.

Даниленко Л.І. Управління загальноосвітнім навчальним закладом як відкритою соціально-педагогічною системою // Зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України: в 4 ч. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: УАДУ, 2000. Вип.2. Ч. IV. С. 312-315.

Даниленко Л.І. Освітні та педагогічні інновації //Оцінювання та відбір педагогічних інновацій: теоретико-прикладний аспект : Наук.-метод. посібник К.: Логос, 2001.С. 5-12.

Даниленко Л.И. Методы воспитания как единство слова и дела // Теория и методика воспитания в педагогическом наследии А.С. Макаренко. К.: Логос, 2002. С. 137-153.

Даниленко Л.І.Теоретичні основи управління 12-річною школою як інноваційним закладом освіти // Проблеми і перспективи 12-річної школи: Наук.-метод. посібник. К.: Логос, 2003. С. 20-30.

Даниленко Л.І. Педагогічна освіта та інноваційний освітній процес в Україні //Система педагогічної освіти та педагогічні інновації: Проект ПР ООН, МФ ”Відродження”/ За ред. П.Згаги. Полтава-Київ: ПОІППО, 2003. С. 64-77.

Даниленко Л.І. Порівняльний аналіз життєвих позицій випускників вітчизняних і зарубіжних шкіл // Життєві плани випускників середніх шкіл та їх реалізація : Наук.-метод. посібник. К.: Міленіум, 2003. С. 107 - 121.

Даниленко Л.І. Модернізація навчального плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників // Директор школи, ліцею, гімназії. 2003. №1. С. 10 - 11.

Даниленко Л.И. Управление процессом инновационной деятельности в системе общего среднего образования // Менеджмент в образовании. 2003. №1. Алматы. С. 23 - 37.

Даниленко Л.И. Современные подходы к стандартам повышения квалификации педагогических кадров // Тэорыя і практыка дзейнасці інстытутау паслядыпломнай педагогічнай адукацыі у перыяд глабальных змен: Зб.наук. праць. Минск, 2003. С. 21-29.

Даниленко Л.І. Управління процесом здійснення інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти // Післядипломна освіта в Україні. 2003. №3. С. 70-74.

Даниленко Л.І. Професійне управління та підготовка професіоналів //Директор школи, ліцею, гімназії. 2003. №2. С. 24-25.

Даниленко Л.І. Моделювання в теорії та практиці управління освітніми організаціями //Освітній менеджмент: Навч. пос. К.: Шкільний світ, 2003. С. 38-46. (Має гриф “Рекомендовано МОН України”, лист МОН України № 1/12.3613 від 10.10.2003 р.).

Даниленко Л.І. Управління процесом здійснення інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти: теорія і практика // Інноваційні пошуки в сучасній освіті. К.: Логос, 2004. С. 43-55.

Даниленко Л.І. Сучасні наукові підходи до управління загальноосвітніми навчальними закладами // Гендерний підхід в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами: Навч. посібник К.: Логос, 2004. С. 11-33. (має гриф “Рекомендовано МОН України”, лист № 14/18.2 1075 від 24.05.2004 р.).

Даниленко Л.І. Творча педагогічна майстерня // Модернізація освітнього процесу в ліцеї економічного профілю: Наук.-метод. посібник. К.: Логос, 2004. С. 48-61.

Даниленко Л.І. Підготовка керівника школи до управління загальноосвітнім навчальним закладом як відкритою соціально-педагогічною системою // Підготовка керівника середнього закладу освіти: Наук.-метод. пос. К.: Міленіум, 2004. С. 103-113. (Має гриф “Рекомендовано МОН України, лист МОН України № 14/18.2 121 від 30.01.2004 р.).

Матеріали наукових конференцій

Даниленко Л.І. Управління процесом упровадження педагогічних інновацій у практику роботи сучасної школи: теоретико-прикладний аспект //Педагогічні інновації : ідеї, реалії, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. 23-25 вересня 1997 р. К.: ІЗМН, 1998. С. 287 294.

Даниленко Л.І. Умови забезпечення інноваційної діяльності в навчально-виховних закладах освіти // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. 20-21 жовтня 1998 р. Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1998. С. 96-99.

Даниленко Л.І Специфіка управління інноваційною діяльністю середнього закладу освіти // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. К.: МО України, АПН України, ДАККО, ІЗМН, 1998. С. 267-270.

Даниленко Л.І. Особливості управління інноваційною діяльністю в системі освіти // Післядипломна освіта та управління навчальними закладами в умовах трансформації суспільства: Матеріали звітної наук. конф. 1-2 квітня 1999 р. / Ред. кол.: М.Дробноход, С.Крисюк, Л.Даниленко та ін. К.: ДАККО, 1999. С. 24-30.

Даниленко Л.І. Стан інноваційної освітньої діяльності в Україні // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наук. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 23-24 березня 1999 р. К.: Пед. думка, 1999. С. 91-94.

Даниленко Л.І. Аналіз інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів на сучасному етапі їх розвитку // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наук. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 28-30 березня 2000р. К.: Пед. думка, 2000. С. 35-37.

Даниленко Л.І. Відбір та оцінювання педагогічних інновацій // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наук. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 6 березня 2001р. К.: Пед. думка, 2001. С. 12-13.

Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю в закладах освіти //Инновационные технологии в образовании: Материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф. Симферополь, 2005. С. 83-87.

Навчальні програми

Основи інноваційної діяльності вчителя: План і програма спецкурсу / Уклад. Л.І.Даниленко К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2000.12 с.

Даниленко Л.І. Системи освітніх технологій: Навч.-метод. комплекс з дисципліни. К.: Міленіум, 2003. 24 с.

Даниленко Л.І. Інноваційний менеджмент: Навч.-метод. комплекс з дисципліни. К.: Міленіум, 2003. 24 с.

Даниленко Л.І. Інноваційний менеджмент в освіті: Навч.-метод. комплекс з дисципліни. К.: Міленіум, 2003. 24 с.

Даниленко Л.І. Вступ до спеціальності “Управління навчальним закладом”: Навч.-метод. комплекс з дисципліни. К.: Міленіум, 2003. 20 с.

Анотація

Даниленко Л.І. Теоретико-методичні засади управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. - „Загальна педагогіка та історія педагогіки”. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено теоретико-методичним засадам управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ). На засадах системного аналізу: розглянуто педагогічну інноватику як нову галузь педагогіки, розкрито сутність основних дефініцій, виокремлено сутність і специфіку інноваційної діяльності, проблеми її організації та здійснення; розкрито сутність та значущість інноваційної діяльності у ЗНЗ в ринкових умовах; визначено і науково обґрунтовано тенденції розвитку теорії управління ЗНЗ в умовах здійснення інноваційної діяльності; сформульовано закономірності управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ; розроблено й обґрунтовано принцип інноваційності в управлінні ЗНЗ, сукупність управлінських функцій, форм, методів і засобів у менеджменті освітніх інновацій; обґрунтовано необхідність розвитку галузі менеджменту освітніх інновацій як складової теорії управління інноваційними процесами, визначено її основні напрями і завдання; розроблено систему формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО); розроблено базовий комплект науково-методичного забезпечення вивчення керівниками ЗНЗ основ теорії менеджменту освітніх інновацій на курсах підвищення кваліфікації та на факультетах перепідготовки керівників ЗНЗ в ІППО; модернізовано структуру, зміст, форми і методи навчання керівників ЗНЗ під час перепідготовки та підвищення кваліфікації; перевірено вплив педагогічної системи формування готовності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю на рівень їхньої управлінської компетентності та результативність діяльності з управління інноваційними освітніми процесами.

...