Cистема контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін студентів медичного коледжу

Размещено на http://www.allbest.ru/

0

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

УДК 377. 352:61:371.11

Система контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін студентів МЕДИчного коледжу

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат дисертацiї

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогiчних наук

ДЖУЛАЙ ЛАРИСА ІВАНІВНА

Вінниця 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник КОЗЛОВСЬКА Ірина Михайлівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Львівський науково-практичний центр, завідувач відділу загальнотехнічних та спеціальних дисциплін, м. Львів.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор РОМАНИШИНА Людмила Михайлівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій, професор, м. Тернопіль;

кандидат педагогічних наук, АРТЕМЧУК Людмила Миколаївна, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, кафедра медичної інформатики та комп'ютерних технологій, доцент, м. Київ.

Провідна установа: Ужгородський національний університет, кафедра педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород

Захист відбудеться “25” січня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розіслано 24 грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Коломієць А. М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Процес реформування сучасної професійної освіти України актуалізує проблему підвищення якості підготовки медичних фахівців середньої ланки (медичних сестер, лаборантів). Оновлення вищої школи вимагає суттєвих змін усіх складових процесу навчання, зокрема контролю знань і вмінь студентів, який усе частіше розглядається як чинник, що суттєво впливає на якість підготовки медичних фахівців. Ефективність контролю залежить від рівня теоретичної підготовки викладача, а питання удосконалення його організації стають особливо актуальними з моменту впровадження в навчальний процес нових технологій навчання.

Проблема контролю знань і вмінь студентів завжди була у центрі уваги педагогів (І. Я. Лернер, В. М. Полонський, Л. М. Романишина, Л. В. Рисс). Питання формування професійних педагогічних умінь, які забезпечують реалізацію педагогічної діяльності, досліджувалися В. П. Вонсович, Н. В. Кузьміною, Н. Ф. Тализіною, В. А. Якуніним. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблема вдосконалення контролю знань і вмінь студентів базується на дослідженнях теоретичних основ професійної підготовки викладача (Р. С. Гуревич, Н. Г. Ничкало, М. І. Сметанський, О. В. Шестопалюк), формування його професійних якостей (І. А. Зязюн, М. М. Барна), формування вмінь із розроблення дидактичних матеріалів для проведення контролю з клінічних дисциплін (С. М. Кейс, Л. Коровіна, Д. Б. Свенсон). Багатоаспектність проблеми контролю зумовлює науковий пошук шляхів його вдосконалення, а саме: врахування особливостей контролю у навчальних закладах різних типів; узгодження умов діяльності викладачів і студентів у процесі контролю, вибір змісту, методів, форм, засобів контролю. Однак питання організації контролю у діяльності викладача та студента в наявних дослідженнях розглядаються як дещо ізольовані процеси. На практиці для більшості викладачів клінічних дисциплін складність проведення контролю зумовлена відсутністю базової педагогічної освіти та спеціальної підготовки з питань організації контролю, а для студентів - недостатнім рівнем інформованості про необхідний результат навчання, що підлягає контролю. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблема вдосконалення контролю знань і вмінь студентів базується на дослідженнях із теоретичних основ професійної підготовки викладача.

Актуальність і доцільність проблеми контролю зумовлені необхідністю подолання суперечностей між: необхідністю підвищення ефективності навчального процесу та недостатнім рівнем організації контролю, який не дозволяє одержати об'єктивну інформацію про хід навчально-пізнавальної діяльності; ізольованими умовами діяльності студента і викладача на етапах контролю та необхідністю узгодження цих умов; зростанням вимог до умінь викладача організовувати контроль на всіх його етапах та відсутністю відповідних науково обґрунтованих рекомендацій.

Аналіз цих суперечностей окреслює потребу в теоретичному та практичному обґрунтуванні системи контролю знань і вмінь студентів медичного коледжу та побудові моделі системи контролю. Актуальність проблеми контролю результатів навчання в медичних коледжах, її недостатня теоретична розробленість і потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Система контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін студентів медичного коледжу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Львівського науково-практичного центру Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України і є складовою комплексних наукових тем “Теоретичні та методичні засади викладання загальнотехнічних і спеціальних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах” (РК № 0101U000100) та “Інноваційні методики навчання спеціальних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах” (РК № 0104U000612). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 11 від 26 грудня 2002 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 28 січня 2003 р.).

Об'єкт дослідження - навчання клінічних дисциплін у медичному коледжі.

Предмет дослідження - зміст і шляхи формування системи контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу.

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність системи контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що знання і вміння з клінічних дисциплін студентів медичного коледжу можна поліпшити за таких умов:

формування системи контролю знань і вмінь студентів медичного коледжу;

наявності у системі контролю елементів, спільних для діяльності суб'єктів процесу контролю;

встановлення відносин між викладачем і студентом на суб'єкт-суб'єктній основі й узгодження їхньої діяльності на всіх етапах контролю;

забезпечення достатнього рівня обізнаності викладачів із загальними та спеціальними питаннями організації контролю.

Відповідно до об'єкта і предмета дослідження для досягнення мети і перевірки гіпотези були сформульовані такі завдання:

Проаналізувати сучасний стан досліджуваної проблеми та здійснення контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу.

Визначити особливості контролю в умовах медичного коледжу.

Виділити і проаналізувати елементи системи контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу.

Розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель системи контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін.

Розробити рекомендації щодо організації контролю знань і вмінь студентів медичного коледжу.

Загальну методологію дослідження становлять: основні закони та категорії діалектики; теорія систем; теорія діяльності; теорія поетапного формування розумових дій; системний підхід до опису явищ об'єктивної дійсності; основні принципи загальної та професійної дидактики; теорія вимірювання; теорія тестів; принципи модульного навчання; теоретичні положення щодо педагогічного контролю й оцінювання. У процесі дослідження були використані основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені в законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, в Національній доктрині розвитку освіти, а також нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України. контроль знання вміння коледж

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, які ґрунтуються на ідеях удосконалення організації контролю знань і вмінь студентів у вищих навчальних закладах (І. Є. Булах, С. У. Гончаренко, Н. Н. Нохріна), зокрема ме-дичних (Л. М. Артемчук, Г. І. Лернер, Є. В. Мілерян, М. М. Шупутенько), з використанням тестів досягнень (В. С. Аванесов В. В. Краснов, А. І. Майоров, Є. А. Міхайлічьов, О. С. Масалітіна, І. П. Підласий, Л. Ф.Фірсенков, М. Б. Че-лишкова), формування систем, зокрема освітніх (І. В. Блауберг, І. К. Богачек, В. І. Садовський, О. Г. Юдін), структури та професіоналізму діяльності викладача (В. І. Завіна; О. М. Леонтьєв; О. О. Зайцева, Н. В. Кузьміна, Н. Ф. Тализіна); готовності викладача до здійснення контрольно-оцінювальної діяльності (М. Ф. Корольов, Н. В. Романькова, А. Б. Полле); сучасних підходів до розроблення дидактичних матеріалів для контролю; педагогічних особливостей навчання клінічним дисциплінам студентів медичного коледжу (Ю. В. Вороненко, Т. І. Чернишенко, М. Б. Шегедин), зокрема за модульною технологією (А. М. Алексюк, В. Гольдшміт, Г. Овенс, А. В. Фурман, П. А. Юцявічене).

Для розв'язання поставлених завдань були використані теоретичні й емпіричні методи дослідження: теоретичні - аналіз психолого-педагогічної літератури дав можливість виявити стан проблеми контролю знань і вмінь у педагогічній науці; порівняльний аналіз використовувався для порівняння та зіставлення різних поглядів на поставлену проблему; методи систематизації, узагальнення та моделювання дозволили визначити структуру системи контролю; емпіричні - використання педагогічного спостереження, анкетування, інтерв'ювання, бесід, опитування, тестування показали стан контролю знань і вмінь студентів із клінічних дисциплін на етапах дослідження. Педагогічний експеримент був спрямований на перевірку впливу моделі системи контролю на якість засвоєння знань і вмінь із клінічних дисциплін в умовах медичного коледжу. Для якісного та кількісного оброблення одержаних результатів, визначення достовірності були застосовані статистичні методи.

Експериментальна база та етапи дослідження. Експеримент проводився на базі Львівського державного медичного коледжу імені Андрея Крупинського, медичного училища Львівської державної залізниці, Бориславського та Самбірського медичних училищ, Вашковецького училища Буковинської державної медичної академії (Чернівецька область). Дослідно-експериментальною роботою на різних етапах дослідження було охоплено 1275 студентів, 20 викладачів клінічних дисциплін та 7 експертів.

Дослідження здійснювалося у 1995-2004 рр. у три етапи.

На першому етапі (1995-1997 рр.) обґрунтовувалася проблема дослідження, здійснювався аналіз психолого-педагогічної, спеціальної літератури та навчально-програмної документації, проводилося спостереження й аналіз проведення контролю з клінічних дисциплін у медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Досліджувався стан проблеми у теорії і практиці, вивчався вітчизняний і зарубіжний досвід, виявлялися особливості контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу.

На другому етапі (1998-1999 рр.) уточнялися об'єкт, предмет, мета дослідження, була сформульована гіпотеза дослідження, встановлювалися етапи проведення експерименту, визначалися передумови формування системи контролю, виділялися її елементи, розроблялася і теоретично обґрунтовувалася модель системи. На цьому етапі розроблялася програма та методика експерименту, визначалася експериментальна база, обиралися якісний і кількісний склад учасників.

На третьому етапі (2000-2004 рр.) проводилась експериментальна перевірка гіпотези дослідження, визначався вплив запропонованої системи контролю на якість знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу, проводився якісний і кількісний аналіз експериментальної роботи, узагальнювалися результати дослідження, формулювались основні висновки та рекомендації, визначалися перспективи подальшого дослідження проблеми. На цьому етапі оформлено кандидатську дисертацію.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: вперше розроблено модель системи контролю знань і вмінь студентів, у якій основними елементами є умови й етапи діяльності викладача і студента у процесі контролю, змістово-цільово-рівнева матриця, комплекс контрольних завдань, результат навчання студента; обґрунтовано особливості навчання та контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу, які полягають у тому, що: існує більша кількість цілей навчання, ніж у підготовці фахівців інших галузей; зростає обсяг навчальної інформації, що підлягає обов'язковому засвоєнню; виникає потреба формування клінічного мислення, яке неможливе без навчання на клінічних базах; посилюються вимоги щодо обрання методів і форм навчання, що сприяють формуванню в студентів клінічного мислення тощо; набули подальшого розвитку підходи щодо використання дидактичних структур із метою структурування навчальної інформації та визначення обов'язкового мінімуму знань і вмінь студентів; уточнено сутність поняття “об'єкт контролю” як складно структурованого та цілісного дидактичного утворення, яке узгоджує змістову одиницю навчальної інформації з рівнями та цілями її засвоєння.

Практичне значення дослідження полягає в розробці типових навчальних програм з клінічних дисциплін, затверджених МОЗ України (“Основи терапії з патологічною анатомією та патологічною фізіологією”, “Клінічна патологія” для студентів медичних училищ зі спеціальності “Лабораторна діагностика”; “Перша медична допомога” для студентів медичних училищ зі спеціальностей “Лабораторна діагностика”, “Стоматологія”, “Стоматологія ортопедична”); підготовці дидактичних матеріалів контролю (“Короткого тлумачного словника медичних термінів”, методичного посібника “Контроль знань і вмінь студентів”, комплексу тестових завдань, ситуаційних задач, алгоритмів практичних навичок студентів для проведення модульних контролів); практичній реалізації теоретичних положень під час навчання клінічних дисциплін і використанні результатів досліджень для підготовки нових нормативних і методичних розробок.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Львівського державного медичного коледжу імені Андрея Крупинського (довідка № 01-12/257 від 10.07.02 р.), Вашковецького медичного училища Буковинської державної медичної академії (довідка № 4 від 21.01.03 р.), медичного училища Львівської державної залізниці (довідка № 16 від 27.02.03 р.). Результати дослідження заслуховувалися на засіданні Ради директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Львівської області та були рекомендовані для впровадження у медичні навчальні заклади Львівської області (довідка № 288 від 25.05.03 р.).

Особистий внесок здобувача в публікаціях, написаних у співавторстві (типових навчальних програмах), полягає у розробці розділів відповідних програм: “Перша медична допомога” для спеціальності “Стоматологія ортопедична” (написаної у співавторстві з В. Р. Жовніруком) - розділи 1-7; “Клінічна патологія” для спеціальності “Лабораторна діагностика” (написаної у співавторстві з М. Б. Шегедин та І. С. Смачило) - розділи 2-11.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується використанням комплексу методів, адекватних меті, об'єкту, предмету й завданням дослідження; обґрунтованим методологічним підходом до формування системи контролю знань і вмінь студентів; відповідністю наукового апарату предмета дослідження і впровадженням методики дослідження, адекватної до поставлених завдань, репрезентативністю вибірки, об'єктивними результатами експериментальної перевірки розроблених положень, застосуванням методів математичної статистики для кількісного та якісного оброблення емпіричних даних. Висновки дослідження перевірено і підтверджено в процесі дослідної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на 14 наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних: “Педагогічна практика і філософія освіти” (Полтава, 1997), “Нові технології навчання: проблеми, пошуки, знахідки” (Львів, 1997), “Концепція гуманізму в становленні і розвитку системи національної педагогічної освіти” (Одеса, 1997), “Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти” (Вінниця, 1998), “Международное сотрудничество в сфере образования: итоги и перспективы на пороге ХХІ века” (Ялта, 1998), “Проблеми інтеграції та диференціації у професійній освіті: теорія і практика” (Львів, 1999), “Теоретичні проблеми психології професій” (Київ, 1999), “Вивчення довкілля в загальноосвітній школі та ідеї В. І. Вернадського в освіті” (Полтава, 1999), “Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії” (Львів, 2003), “Cучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), “Проблеми професійної підготовки фахівців в умовах ринку: методологія, теорія, практика” (Львів, 2004); всеукраїнських: “Нові педагогічні технології з проблем гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу в освітніх закладах” (Черкаси, 1997), “Мовленнєва культура у професійних навчальних закладах” (Львів, 1998), “Викладач і студент у системі вищої професійної освіти” (Львів, 2003); а також у регіональних конференціях, проблемних і науково-методичних семінарах, педагогічних читаннях, обласних семінарах “Проблеми інтеграції у професійній освіті”, нарадах методистів і педагогічних працівників, авторському семінарі “Контроль знань і вмінь студентів: тенденції сучасної дидактики”. Узагальнені результати дослідження доповідалися на засіданнях відділу загальнотехнічних і спеціальних дисциплін Львівського науково-практичного центру ІПППО АПН України.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 18 наукових та науково-методичних працях, у тому числі: 4 брошури з науково-методичними матеріалами; 6 одноосібних статей у фахових виданнях; 4 типові навчальні програми з професійно орієнтованих дисциплін (з них 2 одноосібні); 4 статті у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску 12,6 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (211 найменувань, із них 23 - іноземними мовами), 15 додатків на 39 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 261 сторінок (202 сторінки - основна частина). Дисертаційне дослідження містить 31 рисунок на 13 сторінках і 12 таблиць на 6 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подано відомості про експериментальну базу, апробацію й упровадження одержаних результатів дослідження.

У першому розділі - “Теорія і практика контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін” - здійснено історико-педагогічне дослідження проблеми організації контролю знань і вмінь студентів, розглянуто особливості навчання клінічних дисциплін студентів медичного коледжу та педагогічний і управлінський аспекти як чинники контролюючої діяльності викладача, проаналізовано зміст діяльності студента і викладача в процесі контролю, а також виявлено відносну ізольованість умов діяльності студента і викладача у процесі контролю.

Дослідження генези контролю підтверджує його важливість як чинника, що суттєво впливає на якість засвоєння студентами знань. Узагальнення історичних даних дало можливість систематизувати відомості про контроль і виявити тенденції щодо урізноманітнення діяльності педагога з його організації. У сучасних умовах викладач повинен самостійно розв'язувати такі завдання, які раніше не входили у його компетенцію (І. П. Підласий), зокрема організувати контроль так, щоб забезпечити відповідність цілей навчання й одержаного результату навчання, особливо у випадках його формування на стиках різних дисциплін (О. В. Сілкова).

Сучасні технології навчання (наприклад, модульна) зорієнтовані на якісне засвоєння студентом знань, формування яких відбувається під впливом систематичних обов'язкових перевірок якості їхнього засвоєння. У такій ситуації контроль виконує значно більшу кількість функцій, ніж за традиційного підходу до навчання, а саме: навчальну, контролюючу, виховну, коригуючу, мотиваційну тощо. Реалізація цих функцій у навчальному процесі пов'язана з умінням викладача обирати види, типи, методи контролю, розробляти (відповідно до етапу навчання) засоби контролю, здійснювати розподіл навчального матеріалу на модулі та визначати частоту контролю тощо. Модульна технологія навчання клінічних дисциплін передбачає активну участь студента у процесі контролю на всіх його етапах. У зв'язку з цим викладачу необхідно розширити аспекти співпраці зі студентом і врахувати особливості навчання дисциплін із різних циклів.

До циклу професійно орієнтованої підготовки у медичному коледжі відносяться клінічні дисципліни. Їх зміст підпорядковується суті терміна “клінічний” Арнаудов Г. Д. Медицинская терминология / Пер. с болг. В. В. Завъялов. - София: Медицина и физкультура, 1978. - С. 73., а основним завданням є формування у медичних фахівців різних рівнів підготовки умінь, які б дозволяли їм вирішувати професійні завдання щодо спостереження, догляду, прийняття рішення про необхідність втручання лікаря, постановки попереднього діагнозу, складання плану обстеження пацієнта тощо.

Стан проблеми організації контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін вивчався у медичних училищах і коледжах (м. Львова, Львівської та Чернівецької областей). Методика експерименту передбачала: експертизу якості дидактичних матеріалів, які пропонуються для підготовки студентів до контролю; встановлення мотивів, на основі яких викладач обирає типи, види, методи контролю та надає переваги певним видам контрольних завдань; виявлення рівнів умінь викладачів із розроблення комплексу контрольних завдань шляхом експертної оцінки. Експертиза відповідності змісту і форми окремих завдань і поєднання в комплекс контрольних завдань відповідно до вимог їхнього розроблення здійснювалися на основі “Пам'ятки експерта”. Використання узагальненої функції бажаності Харрінгтона дозволило визначити відсоток викладачів, рівень умінь яких розробляти контрольні завдання дозволив віднести їх до однієї з груп (із низьким, середнім, високим рівнями вмінь). Показники рівнів умінь викладачів визначалися за відсотком балів, які виставлялися їм експертами за розроблені завдання. Згідно з цим виявлено низький рівень умінь у 45% викладачів, середній і високий - у 35% та 20% відповідно.

Опитування студентів дозволило з'ясувати, що більшість із них вважає, що одержані дидактичні матеріали для підготовки до контролю дозволять одержати вищу оцінку. Водночас, вони визначили структуру дидактичних матеріалів, до якої ввійшли: перелік питань, винесених на контроль; терміни його проведення; види, періодичність і тривалість контролю; критерії та шкала оцінювання знань; взірці контрольних завдань та еталони їх вирішення; література для підготовки; дати проведення консультацій, тренувальних занять, чергувань тощо.

У другому розділі - “Формування системи контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін студентів медичного коледжу” визначено передумови формування системи контролю, обґрунтовано відбір її елементів, проведено їхній аналіз, розроблено концептуальні засади формування системи контролю та її модель, показано на практиці можливості використання цієї моделі під час навчання студентів клінічних дисциплін.

Недостатній рівень об'єктивності інформації про перебіг навчально-пізнаваль-ної діяльності студентів (пов'язаний із недостатньою теоретичною та практичною підготовкою викладача з питань організації контролю), фрагментарність перевірки цілей навчання з клінічних дисциплін і необхідність їх повної реалізації, потреба узгодження діяльності викладача і студента в процесі контролю є передумовами формування системи контролю знань і вмінь студентів із клінічних дисциплін.

Передумови стали основою для відбору елементів системи контролю, а їх зміст дозволив об'єднати їх у логічно завершені блоки: блок умов діяльності викладача, блок умов діяльності студента і блок їх спільної діяльності на етапах контролю (рис. 1).

Всі елементи системи контролю мають чітку прив'язку до етапу контролю - умовного логічного кроку діяльності студента і викладача. Ефективність функціонування системи контролю передусім залежить від теоретичної і практичної підготовки викладача до розробки дидактичних матеріалів, проведення контролю, обґрунтування критеріїв оцінювання, обрання шкал вимірювання результату навчання тощо. Блок умов діяльності студента передбачає ознайомлення студента зі змістом і структурою організації контролю, послідовністю виконання певних завдань і дотримання вимог діяльності на відповідному етапі контролю. Останній блок системи контролю включає обов'язковий мінімум знань і вмінь студентів, комплекс контрольних завдань, результат навчання та його статистичні показники.

Одним із важливих елементів спільної діяльності викладача і студента є визначення обов'язкового мінімуму знань і вмінь студентів у кількісних показниках, спільних для суб'єктів контролю. Для цього використовуються змістові одиниці навчальної інформації (ЗОНІ), що за своєю суттю є завершеним судженням, подальший поділ якого приводить до втрати смислового сенсу; дидактичні структури, що використовуються для просторового представлення навчальної інформації у змістових одиницях; форма запису змістової одиниці медичних знань, у якій відображається динаміка прояву ознаки захворювання. Просторове розташування змістових одиниць навчальної інформації у змістово-цільово-рівневій матриці (рис. 2) не лише полегшує їхнє запам'ятовування, а й дозволяє побачити основні відмінності між ними.

Рис. 2 Матричне подання обов'язкового мінімуму знань і вмінь модуля дисципліни