Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій, професор, м. Тернопіль.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Інститут перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук, директор, м. Вінниця;

Проблемна лабораторія дистанційного навчання, завідувач, м. Харків.

Провідна установа: Інститут педагогіки і психології професійної освіти, Академія педагогічних наук, відділ педагогічних технологій неперервної професійної освіти, м. Київ.

Захист відбудеться 25 листопада 2005 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2).

Автореферат розісланий 25 жовтня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний етап переходу від індустріального до інформаційного суспільства ставить нові вимоги до системи освіти. Актуальною потребою стала економічна освіта, спрямована на формування фахівців, здатних наблизити Україну до інших європейських країн за рівнем життя громадян.

Структурні зміни у народному господарстві спричинюють зростання попиту роботодавців на фахівців економічної галузі із сформованими уміннями використовувати інформаційні технології у вирішенні професійних завдань. З'явились нові сфери економічної діяльності, такі як електронна комерція, Інтернет-банкінг. Технології мережевої передачі даних змінюють умови роботи агентів традиційних галузей економічної діяльності. Програмно-апаратні комплекси вдосконалюють діяльність економістів різних професій: бухгалтерів, менеджерів, фінансистів. Корпоративні інформаційні системи автоматизують усі бізнес-процеси підприємства. Згідно з цим змінюється зміст вищої економічної освіти, у якій комп'ютерні технології нерозривно пов'язані з усім процесом навчання і з кожною окремою дисципліною економічного циклу.

Стрімке вдосконалення та зміна економічних стратегій і технологій їх реалізації зумовили швидке старіння знань і вмінь та потребу перепідготовки економістів, які не можуть стаціонарно навчатись та регулярно відвідувати навчальний заклад. Доступність та якість здобування освіти на відстані від навчального закладу забезпечує дистанційне навчання. У програмі Світового Банку “Освіта для економічної компетентності” визначено, що глобальне дистанційне навчання є ефективним способом забезпечення розвитку людини, її соціальної і професійної мобільності протягом життя, успішної адаптації до умов сучасного суспільства.

Розвиток дистанційного навчання в Україні почав прискорюватись з прийняттям Законів України “Про Національну програму інформатизації” та “Про вищу освіту”. Однак, як зазначено у постанові Кабінету Міністрів України (КМУ) “Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки”, сучасний стан розвитку дистанційного навчання ще не відповідає вимогам суспільства.

Вивчення проблеми формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів забезпечило можливість виявити суперечності між зростанням обсягів знань, навичок та умінь, які необхідні сучасному економісту, та недостатньою модернізацією, сталими формами і терміном підготовки студентів у вищому навчальному закладі; новою структурою народного господарства, зумовленою інформатизацією суспільства, і рівнем компетентності учасників ринку праці у галузі інформаційних технологій, зокрема економістів; світовими вимогами до системи дистанційного навчання та станом його розвитку в Україні.

Необхідність і можливість вирішити ці суперечності обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

В останні роки проблема дистанційного навчання у вищих навчальних закладах досліджується за такими напрямами: принципи дистанційного навчання обґрунтовані у роботах А. Андрєєва, І. Булах, А. Хуторского; психолого-педагогічні засади дистанційного навчання вивчають Р. Гуревич, В. Кухаренко, В. Олійник, О. Полат, С. Сисоєва; теоретичні і методичні засади дистанційного навчання у вищій школі на основі системного підходу проаналізовано П. Стефаненком; активізація пізнавальної діяльності студентів в умовах дистанційного навчання досліджена О. Собаєвою; методика розробки та використання дистанційного курсу англійської мови розроблена у працях Н. Муліної; підготовку майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей як тьюторів для системи дистанційної освіти дослідила Т. Койчева; технічну побудову системи дистанційного навчання та контролю знань на базі Інтернет-технологій в післядипломному навчанні обґрунтував П. Федорук; методи та засоби створення мультимедійних дистанційних курсів розглянуто у роботах О. Веренич; проблема формування інформаційної культури майбутніх економістів у процесі професійної підготовки досліджена М. Колядою.

Незважаючи на посилену увагу науковців до цієї проблеми, формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів не стало проблемою окремого дослідження. Залишається недослідженою низка важливих для теорії і практики таких питань: не виділені уміння з інформаційних технологій, що потрібні сучасним економістам; не обґрунтована система формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів.

Отже, актуальність та недостатня розробленість проблеми визначили тему дисертаційного дослідження: “Формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (протокол №2 від 26.10.04) та зареєстрована Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 25.10.03). Дисертаційне дослідження відповідає тематичному плану наукових досліджень Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка при розробці комплексної теми кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій “Організація навчально-творчої діяльності з використанням сучасних освітніх, педагогічних та інформаційних технологій у системі неперервної освіти” (протокол №1 від 23.09.02).

Об'єктом дослідження є професійна підготовка студентів вищих економічних навчальних закладів в умовах дистанційної форми навчання.

Предметом дослідження є система формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів.

Метою дослідження є розробка і наукове обґрунтування системи формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження: ефективність формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів підвищується при використанні розробленої системи, яка реалізується за умов забезпечення проблемності змісту навчання через систему завдань, розвитку інтерактивної функції спілкування учасників навчального процесу у віртуальному навчальному середовищі, яке моделює професійну діяльність економістів та надає засоби передачі змісту і взаємодії учасників навчального процесу.

Завданнями дослідження є:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми у педагогічній теорії і практиці діяльності вищих економічних навчальних закладів для визначення структури умінь з інформаційних технологій, які використовуватимуться у професійній діяльності економістів.

2. Визначити критерії сформованості умінь з інформаційних технологій у студентів вищих економічних навчальних закладів з урахуванням специфіки їх професійної діяльності.

3. Розробити та обґрунтувати систему формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів та умови її реалізації.

4. Експериментально перевірити розроблену систему формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів.

Методологічною основою дослідження є: системний підхід; гуманістична педагогіка; концепція особистісно орієнтованого навчання; принципи дистанційного навчання; вчення про динамічний стереотип; теорія поетапного формування розумових дій; теорія умінь; теорія інформаційних систем; філософські положення про людину як суб'єкт діяльності, про активність суб'єкта у пізнавальній діяльності.

Теоретичною основою дослідження є праці: з філософії сучасної неперервної професійної освіти (С. Батишев, Б. Гершунський, І. Зязюн, Н. Ничкало); із теорії комп'ютеризації навчання та інформатизації освіти (В. Беспалько, В. Биков, А. Верлань, М. Жалдак, Ю. Машбиць, В. Монахов); із проблем застосування дистанційного навчання (А. Андрєєв, В. Гриценко, В. Кухаренко, П. Стефаненко, А. Хуторской); із теорії використання інформаційних технологій у навчальному процесі (І. Булах, Л. Романишина); із психолого-педагогічних основ дистанційного навчання (Р. Гуревич, С. Сисоєва); із психолого-педагогічних засад формування умінь (Д. Богоявленський, О. Кабанова-Меллер, Ю. Мілерян, В. Паламарчук, К. Платонов, В. Чебишева).

У процесі дослідження було проаналізовано нормативно-законодавчу базу, зокрема закони України “Про вищу освіту”, “Про Національну програму інформатизації”, Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні, Постанову КМУ “Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки”, а також Меморандум створення інформаційної освітньої мережі “Українська дистанційна освіта”.

Поставлені завдання обумовили вибір методів дослідження. Теоретичні методи: метод вивчення і аналізу педагогічної, філософської, психологічної, навчально-методичної літератури та інформаційних ресурсів Інтернет за проблемою дослідження, що дав змогу уточнити зміст базових понять проблеми дослідження відповідно до його об'єкта і предмета; метод аналізу досвіду роботи викладачів, існуючих педагогічних програмних засобів та аналізу, порівняння, синтезу, класифікації теоретичних і емпіричних даних, за допомогою яких визначено стан сформованості умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів; метод моделювання, за допомогою якого визначено сутність і структуру системи формування умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів у процесі дистанційного навчання та педагогічні умов її реалізації. Емпіричні методи: діагностичні (педагогічне спостереження, анкетування, самооцінка, бесіди зі студентами, тестування, дискусії); прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик), що використані для констатації стану предмета дослідження та діагностики процесу формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів. Педагогічний експеримент: констатуючий, пошуково-формуючий з метою апробації створеної системи формування умінь з інформаційних технологій і впровадження у практику викладання основних положень дослідження. Статистичні критерії медіани та проміжків, які дали змогу опрацювати дані педагогічного експерименту.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи впродовж 2000-2005 років.

На першому етапі (2000 р.) вивчено стан розробленості проблеми у психолого-педагогічній літературі, проаналізовано сформованість умінь з інформаційних технологій у студентів вищих економічних навчальних закладів, визначено об'єкт, предмет, конкретизовано завдання дослідження, розроблено методику експериментальної роботи.

На другому етапі (2000-2001 рр.) здійснено констатуючий експеримент, визначено та обґрунтовано основні критерії сформованості умінь з інформаційних технологій у студентів вищих економічних навчальних закладів з урахуванням специфіки їх майбутньої професійної діяльності, розроблено дистанційний курс “Інформатика і комп'ютерна техніка (для студентів економічних спеціальностей)”.

На третьому етапі (2002-2005 рр.) проведено формуючий експеримент, систематизовано та узагальнено результати дослідження, здійснено математичну та статистичну обробку даних, впроваджено теоретичні та практичні результати у навчальний процес вищих навчальних закладів, виконано літературне оформлення дисертації, визначено перспективи подальших досліджень. педагогічний навчальний студент

Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі Інституту економіки і підприємництва м. Тернополя та на базі факультету прикладної математики та комп'ютерних технологій Хмельницького національного університету. Також в експерименті брали участь слухачі курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Тернопільського обласного центру зайнятості. Дослідно-експериментальною роботою на різних етапах було охоплено 400 студентів та 87 викладачів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження.

Вперше розроблено систему формування умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів у процесі дистанційного навчання. Системотвірним фактором є мета -- підготовка студентів до здійснення аналітичної та креативної діяльності економістів, а складовими -- загальнодидактичні та специфічні принципи дистанційного навчання, його зміст, форми, методи, способи контролю та корекції формування умінь, віртуальне навчальне середовище, яке моделює професійну діяльність економістів, забезпечує засоби передачі змісту та комунікації учасників навчального процесу.

Визначено та обґрунтовано педагогічні умови реалізації розробленої системи: забезпечення проблемності змісту навчання через систему професійно-орієнтованих завдань, розвиток інтерактивної функції спілкування учасників навчального процесу у віртуальному навчальному середовищі.

Удосконалено класифікацію умінь з інформаційних технологій для майбутніх економістів і виділено 4 класи умінь: технічна грамотність, володіння програмним забезпеченням, контентні уміння, мережеві комунікативні уміння.

Набули подальшого розвитку критерії сформованості умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів з урахуванням специфіки їх професійної діяльності (сформованість змістового та операційного компонента, здатність до переносу умінь у практичну діяльність).

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено дистанційний курс “Інформатика і комп'ютерна техніка (для студентів економічних спеціальностей)”, який також може використовуватись для самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання і для самоосвіти; навчальні посібники “Інформаційні системи та технології обліку” для студентів і викладачів вищих навчальних закладів, бухгалтерів, фінансистів, менеджерів.

Матеріали дослідження можуть бути використані у навчальному процесі вищих навчальних закладів для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації незайнятого населення, для самоосвіти. Уміння з інформаційних технологій, які формуються при вивченні розробленого дистанційного курсу та посібників, надають засоби для подальшого навчання та підвищують інформаційну культуру.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Інституту економіки і підприємництва м. Тернополя (довідка №72 від 14.06.05); Хмельницького економічного університету (акт впровадження №64 від 17.02.05); Інституту підприємництва та сучасних технологій м. Житомира (акт впровадження №774 від 7.07.05); Міжнародного університету бізнесу і права м. Херсону (довідка №625 від 25.02.05); Донецького інституту підприємництва (довідка №06/93 від 11.07.05); Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (акт впровадження №411 від 23.06.05).

Особистий внесок. Усі результати дослідження дисертантом здобуті самостійно. Протягом усього періоду наукового дослідження автор особисто брала участь в організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні розробленої дидактичної системи, працюючи старшим викладачем в Інституті економіки і підприємництва м. Тернополя.

У дистанційному курсі “Інформатика і комп'ютерна техніка”, написаному у співавторстві з професором С. Сисоєвою, дисертанту належить розробка модулів “Основи Windows та Internet” і “Табличний процесор Microsoft Excel”. У статті “Технології мультимедіа в освіті”, написаній у співавторстві з Н. Балик та Н. Купиною, дисертанту належить розробка методики створення мультимедійних навчальних курсів в інструментальному середовищі Macromedia Authorware. У статті “Економічні аспекти використання комп'ютерних мереж у навчальному процесі вузу”, написаній у співавторстві з П. Федиком, дисертант розробила технологію подання методичного забезпечення навчального процесу у вигляді веб-сайтів для розміщення у комп'ютерній мережі вищого економічного навчального закладу та визначила сфери використання мультимедійних навчальних курсів в економічній освіті. У статті “Використання Intranet- та Internet-технологій для підготовки студентів-економістів”, написаній у співавторстві з П. Федиком, дисертантом визначені особливості застосування комп'ютерних технологій у підготовці студентів вищих економічних навчальних закладів. У статті “Створення віртуального навчального простору в Intranet та Internet”, написаній у співавторстві з П. Федиком, дисертантом визначено перспективи навчання у віртуальному середовищі.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням методів, які адекватні меті, об'єкту, предмету і завданням дослідження; застосуванням статистичного критерію медіани для доведення ідентичності експериментальної і контрольної груп до початку формуючого експерименту; застосуванням статистичного критерію проміжків для доведення істотного покращення сформованості умінь з інформаційних технологій в експериментальних групах у порівнянні з контрольними; результатами практичної перевірки та впровадження розроблених положень; апробацією на наукових конференціях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювались та отримали схвалення на 8 міжнародних наукових конференціях: “Розбудова менеджмент-освіти в Україні” (Київ, 2000), “Телематика і безперервна освіта” (Київ, 2001), “Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці, освіті” (Кривий Ріг, 2001), “Як нам упорядкувати нашу вищу школу” (Харків, 2002), “Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства” (Тернопіль, 2004), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” (Тернопіль, 2003), “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2005); всеукраїнській конференції молодих науковців “Інформаційні технології в науці, освіті і техніці” (Черкаси, 2002); регіональній науковій конференції “Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України” (Тернопіль, 2002); науково-методичному семінарі “Сучасні тенденції впровадження технології дистанційного навчання” (Тернопіль, 2005). Результати дослідження доповідались на звітних наукових конференціях кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Публікації. Всього за матеріалами дослідження опубліковано 19 праць, з яких 15 одноосібні. 5 праць опубліковано у фахових виданнях. Серед праць 11 статей, 5 тез доповідей, 3 навчальних посібники. Загальний обсяг авторського внеску -- 35,77 авторських аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (203 найменування на 23 сторінках) та 12 додатків (на 74 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок, із них -- 166 сторінок основного тексту. Ілюстративний матеріал подано у 16 таблицях та 9 рисунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено ступінь її розробленості, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету, гіпотезу, завдання, розкрито теоретичну та методологічну основу, методи дослідження; висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи; подані відомості про апробацію та застосування результатів дослідження.

У першому розділі -- “Дистанційне навчання як педагогічна проблема” -- визначено вплив інформаційних технологій на підвищення ефективності професійної підготовки фахівців економічного профілю, здійснено теоретичний аналіз проблеми дослідження та педагогічної практики реалізації дистанційного навчання у вищих навчальних закладах і на цій основі вивчено сутність поняття “дистанційне навчання”, цілі та його завдання; генезис, еволюцію та взаємозв'язок із денною та заочною формами навчання; проаналізовано організацію дистанційного навчання за кордоном та в українських вищих навчальних закладах; визначено проблеми, що перешкоджають розвитку дистанційного навчання в Україні, та шляхи їх розв'язання.

У розділі визначено, що інформаційні технології вносять докорінні зміни до господарської діяльності (М. Жалдак, Л. Острівна), роблять її динамічною, розширюють сферу послуг, прискорюють платежі, здешевлюють вартість грошового обороту. Встановлено, що найдоцільніше використовувати обчислювальну техніку при розв'язанні певного кола педагогічних проблем, зокрема для формуванні спеціальних умінь (Р. Гуревич), що й здійснено у дослідженні. Професійні уміння економістів не потребують безпосереднього оперування з фізичними об'єктами і тому можуть ефективно формуватись у віртуальному середовищі в умовах дистанційного навчання.

Результати теоретичного аналізу досліджуваних дефініцій (А. Андрєєв, І. Булах, В. Кухаренко, В. Олійник, С. Сисоєва, П. Стефаненко, А. Хуторской) свідчать, що дистанційне навчання -- це гуманістична особистісно орієнтована форма навчання, основою якої є цілеспрямоване, мотивоване учіння і спілкування студентів з викладачем та між собою засобами сучасних інформаційних технологій.

Теоретичний аналіз літератури та нормативно-законодавчої бази дозволив до цілей дистанційної освіти студентів вищих економічних навчальних закладів віднести: 1) підвищення доступності освіти з одночасним покращенням її якості за рахунок моделювання професійної діяльності економістів у віртуальному навчальному середовищі; 2) створення системи неперервної освіти, яка надає засоби для підвищення професійного рівня економістів і їх мобільності на ринку праці; 3) перекваліфікація економістів, які працюють, у зв'язку із структурною трансформацією економіки України; 4) інтеграцію до Європейського та світового освітнього і економічного простору.

На основі вивчення досвіду дистанційного навчання у вітчизняних вищих навчальних закладах (В. Гриценко, В. Кухаренко, В. Олійник, П. Стефаненко) та у закордонних університетах (T. Cunningham, J. Vargas Hernandez, J. Viens, J. Wibe) було визначено, що для дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів в Україні доцільно: 1) поєднувати дистанційне навчання з аудиторним, щоб синергетично підсилити переваги цих форм навчання; 2) створювати корпоративні університети для підвищення освітнього рівня працівників великих підприємств і оптимізації розподілу їх ресурсів за рахунок економії коштів на навчання працівників та зростання продуктивності праці економістів, які оволоділи новими технологіями діяльності; 3) популяризувати ідею ефективності інвестицій в дистанційне навчання і залучити кошти бізнесу до розробки якісних дистанційних курсів.

Опитування роботодавців дозволили зробити такі висновки: уміння з інформаційних технологій є необхідним компонентом професійної підготовки економістів; рівень сформованості умінь з інформаційних технологій у випускників вищих економічних навчальних закладів є недостатнім для конкурентноздатності на ринку праці та професійної діяльності.

Констатуючий експеримент із встановлення ефективності вивчення інформаційних технологій студентами вищих економічних навчальних закладів, які навчаються на відстані, був проведений у 2000-2001 н. р. На зимовій сесії із 116 студентів 60 отримали негативні оцінки з дисципліни “Інформатика і комп'ютерна техніка”, що становило 52 % від загальної кількості студентів. На літній сесії із 129 студентів негативні оцінки отримали 70 студентів або 54 %. Такий високий відсоток неуспішності можна пояснити низькою активністю студентів у міжсесійний період. Уміння, сформовані за короткий період сесії (2-3 тижні), дезактуалізуються за 4 місяці міжсесійного інтервалу. Це становище спонукало нас до розробки системи формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання для студентів вищих економічних навчальних закладів.

У другому розділі -- “Система формування умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів у процесі дистанційного навчання” -- визначено структуру умінь з інформаційних технологій, які використовуватимуться у професійній діяльності економістів; розроблено систему формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання та визначено умови її реалізації; визначено критерії сформованості умінь з інформаційних технологій у студентів вищих економічних навчальних закладів з урахуванням специфіки їх професійної діяльності; розкрито методику проведення формуючого експерименту та проаналізовано його результати.

Размещено на http://www.allbest.ru/

У ході професійної підготовки студентів вищих економічних навчальних закладів модуль „Microsoft Word” був спрямований на формування умінь роботи з текстом, які використовуються економістами для створення документації (довідок, контрактів, угод, звітів тощо), організації електронного документообігу на підприємстві, спілкування у світі цифрового бізнесу.

У модулі „Microsoft Excel” формувались уміння роботи у середовищі електронних таблиць, оскільки у професійній діяльності економістами використовуються засоби Microsoft Excel для проведення розрахунків: визначення окупності інвестицій, оптимізації плану виробництва чи плану перевезень матеріалів і продукції, статистичні функції для аналізу діяльності та прогнозування. Відображення отриманих результатів у діаграмах полегшує сприймання інформації, порівняння величин, визначення тенденцій. Також електронні таблиці використовуються економістами для створення автоматизованих робочих місць бухгалтера, маркетолога, менеджера та інших спеціалістів.

Метою вивчення модуля „Microsoft PowerPoint” експериментального дистанційного курсу є формування умінь роботи з презентаціями. Результати дослідження дають змогу зробити висновок, що використання презентацій підвищує ефективність реклами товарів і послуг, представлення свого підприємства в Інтернет, доповіді перед великою аудиторією. Використання візуалізованих презентацій дозволяє активізувати співпрацю з партнерами, споживачами і таким чином значно вдосконалити економічну діяльність підприємства.

Аналіз вимог роботодавців дозволив зробити висновок про важливість формування у майбутніх економістів умінь роботи із базами даних. За допомогою баз даних вони створюють інформаційну модель підприємства і предметної галузі його діяльності, що надає засоби для комп'ютерного моделювання діяльності фірми. Приклад такої бази даних -- програма 1С: Підприємство, що є лідером у галузі автоматизації робочого місця бухгалтера. У процесі дослідження розроблено посібники для формування умінь роботи з 1С: Підприємство 7.7. Також бази даних використовуються для організації нормативних актів і законів, що регламентують діяльність суб'єктів економіки. В електронній базі даних таких документів швидко здійснюється пошук потрібного закону з метою своєчасного корегування економічної діяльності підприємства відповідно до отриманої інформації. Встановлено, що бази даних підвищують ефективність роботи маркетологів та менеджерів, які аналізують великі обсяги інформації про клієнтів, постачальників, номенклатуру товарів тощо.

Зміст навчання у розробленій системі подано у формі системи професійно-орієнтованих економічних завдань. Контроль навчальних досягнень студентів здійснювався за модульно-рейтинговою технологією (Л. Романишина).

З метою перевірки ефективності системи формування умінь з інформаційних технологій проведено формуючий експеримент, який тривав протягом 2001-2004 р. На першому етапі перевірено доцільність подання змісту навчання у формі системи професійно-орієнтованих завдань. В експерименті брали участь 86 студентів: 42 в експериментальній групі та 44 у контрольній. Контрольна група навчалась за традиційними навчальними матеріалами: лекції в аудиторії, а через деякий час -- практичні роботи за комп'ютером; експериментальна група навчалась за матеріалами, у яких зміст подано у вигляді системи професійно-орієнтованих завдань. За статистичним критерієм проміжків доведено, що у результаті формуючого експерименту рівень сформованості умінь з інформаційних технологій в експериментальній групі вищий, ніж у контрольній. Ймовірність результатів становить 0,98, при цьому середній бал успішності у контрольній групі становить 3,52, а в експериментальній -- 4,62.

На другому етапі формуючого експерименту перевірялась ефективність взаємодії у віртуальному навчальному середовищі розробленої системи. В експерименті брали участь 100 студентів: 40 з експериментальної групи дистанційного навчання, 60 з контрольної групи заочної форми навчання. Студенти обох груп мали змогу використовувати навчальні матеріали у формі системи професійно-орієнтованих завдань. Студенти контрольної групи навчались за традиційним розкладом -- три сесії по 2 тижні. Студенти експериментальної групи працювали у розробленій дидактичній системі за умов постійного спілкуванні з викладачем та між собою.

Застосування статистичних критеріїв медіани та проміжків показало, що до початку експерименту студенти контрольної та експериментальної груп істотно не відрізнялись за рівнем сформованості умінь з інформаційних технологій, а в результаті експерименту рівень сформованості умінь в експериментальній групі значно вищий, ніж у контрольній. Результати, отримані в експерименті, показано у таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка зростання рівнів сформованості умінь з інформаційних технологій студентів експериментальних та контрольних груп

Отже, експеримент показав такі результати: 1) в експериментальній групі всіма студентами досягнуто певного рівня сформованості умінь, у той час як у контрольній групі у 20% студентів уміння не сформовані; 2) низький рівень сформованості умінь у 63% студентів контрольної групи і лише у 10% студентів експериментальної групи; 3) середнього рівня сформованості умінь досягли 60% студентів експериментальної групи і лише 10% студентів контрольної групи; 4) високий рівень сформованості умінь мають 30% студентів експериментальної групи і лише 7% студентів контрольної групи.

Результати формуючого експерименту підтвердили, що розроблена система формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів оптимізує навчальний процес, забезпечуючи вищий рівень сформованості умінь у майбутніх економістів.

ВИСНОВКИ

1. Інформаційні технології вносять докорінні зміни до господарської діяльності, роблять її динамічною, розширюють сферу послуг, прискорюють платежі, здешевлюють вартість грошового обороту. Вивчення інформаційних технологій у вищому економічному навчальному закладі обумовлюється названими тенденціями інформатизації економіки.

Результати теоретичного аналізу та педагогічного досвіду вивчення інформаційних технологій у вищому економічному навчальному закладі свідчать про недостатню розробленість питання формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів.

Дистанційне навчання -- це гуманістична особистісно орієнтована форма навчання, основою якої є цілеспрямоване, мотивоване учіння і спілкування студентів з викладачем та між собою засобами сучасних інформаційних технологій.

Визначальними факторами диференціації форм навчання є такі: систематичне спілкування між учасниками навчального процесу, віддаленість учасників. До дистанційної відносимо таку форму навчання, якій властиве систематичне спілкування між студентами та із викладачем засобами інформаційних технологій.

Навчання за дистанційною формою широко використовується у вищих економічних навчальних закладах, оскільки специфіка професійної діяльності економістів не потребує безпосереднього оперування з фізичними об'єктами і тому підготовка може успішно проводитись в умовах віртуального навчального середовища.

2. Уміння з інформаційних технологій -- це сукупність знань і навичок використання комп'ютерної та телекомунікаційної техніки для розв'язання студентами навчальних завдань у вищому економічному навчальному закладі та у майбутній професійній діяльності. Визначено та обґрунтовано систему умінь з інформаційних технологій для студентів вищих економічних навчальних закладів. Оскільки у професійній діяльності майбутні економісти працюватимуть з інформаційними системами, запропоновано класифікацію умінь економістів у галузі інформаційних технологій за ознакою їх належності до роботи із складовими інформаційної системи: апаратним забезпеченням, програмами, даними, людьми. Виділено такі класи умінь: технічна грамотність, володіння програмним забезпеченням, контентні уміння, мережеві комунікативні уміння.

3. Визначено критерії сформованості умінь з інформаційних технологій для студентів вищих економічних навчальних закладів: 1) сформованість змістового компонента -- знань принципів підвищення ефективності економічної діяльності засобами інформаційних технологій; знань фундаментальних понять з інформаційних технологій; знань засобів універсального та спеціалізованого програмного забезпечення для розв'язання економічних задач; знань застосування теоретичного матеріалу, що вивчається, у практиці роботи економістів; знань тенденцій розвитку технологій; 2) сформованість операційного компонента -- побудова алгоритму розв'язання економічної задачі засобами інформаційних технологій; достатній рівень автоматизації навичок роботи з пристроями комп'ютера та програмним забезпеченням; виконання комплексу дій, що становлять основу уміння; самоаналіз результатів; 3) здатність до здійснення переносу знань, навичок і умінь, що сформовані в процесі розв'язання навчальних завдань, у професійну діяльність майбутніх економістів. На підставі зазначених критеріїв виділено високий, середній і низький рівні сформованості умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів.

4. Розроблено та обґрунтовано систему формування умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів у процесі дистанційного навчання. Системотвірним фактором є мета -- підготовка студентів до здійснення аналітичної та креативної діяльності економістів, а складовими -- загальнодидактичні та специфічні принципи дистанційного навчання, його зміст, форми, методи, способи контролю та корекції формування умінь, віртуальне навчальне середовище, яке моделює професійну діяльність економістів, забезпечує засоби передачі змісту та комунікації учасників навчального процесу. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови реалізації розробленої дидактичної системи: забезпечення проблемності змісту навчання через систему професійно-орієнтованих завдань, розвиток інтерактивної функції спілкування учасників навчального процесу у віртуальному навчальному середовищі.

5. Аналіз результатів формуючого експерименту показав, що застосування розробленої системи забезпечує вищий рівень сформованості умінь з інформаційних технологій, ніж за традиційної технології навчання у вищому економічному навчальному закладі. В експериментальній групі 90% студентів досягли середнього і високого рівня сформованості умінь, у контрольній групі цей показник становить лише 17 %, а у 20 % студентів контрольної групи уміння не були сформовані.

6. Розроблено й апробовано дистанційний курс “Інформатика і комп'ютерна техніка (для студентів економічних спеціальностей)”, у якому реалізовано: 1) комп'ютерне навчально-розвивальне середовище, що забезпечує діяльність студентів вищих економічних навчальних закладів, необхідну для формування умінь з інформаційних технологій; 2) цілеспрямоване формування умінь з інформаційних технологій, необхідних студентам для ефективного навчання, конкурентноздатності на ринку праці та професійної діяльності; 3) рейтинговий контроль основних видів діяльності студентів.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів. Становить певний науковий і практичний інтерес формування професійних умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного вивчення профілюючих дисциплін студентами вищих економічних навчальних закладів; потребує дослідження питання про поєднання форм навчання при підготовці фахівців у вищих економічних навчальних закладах; використання дистанційної форми навчання для перепідготовки та підвищення кваліфікації економістів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Методичні посібники

1. Кареліна О. Інформаційні системи і технології обліку. Навчальний посібник для студентів спеціальностей “Облік і аудит” та “Фінанси”. - Тернопіль: Тайп, 2005. - 258 с.

2. Кареліна О. Інформаційні системи та технології обліку і аудиту. Навчальний посібник для студентів спеціальності “Облік і аудит”. Тернопіль: Наукова порада, 2003. - 243 с.

3. Кареліна О. Інформаційні системи та технології обліку і аудиту. Навчальний посібник для студентів спеціальності “Облік і аудит”. Тернопіль: Наукова порада, 2001. - 204 с.

Статті у збірниках наукових праць

4. Кареліна О. Упровадження елементів дистанційної освіти у вищих навчальних закладах України // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Випуск 9. - 2003 р. - С. 45-47.

5. Кареліна О. Класифікація практичних умінь майбутніх фахівців з інформаційних технологій // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. - 2004. - Випуск 3. - С. 226-231.

6. Кареліна О. В. Вплив особистості викладача на підвищення ефективності дистанційного навчання // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. - Випуск 6 / Редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С. 421-427.

7. Ясінська О.В. Витоки дистанційного навчання та потреба його впровадження в Україні // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка, серія Педагогіка - випуск 9. - 2002. - С. 25-28.

8. Кареліна О. Формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія. Випуск 209. - Чернівці: „Рута”, 2005 р. - С. 199-210.

9. Балик Н., Кареліна О., Купина Н. Технології мультимедіа в освіті // Освітянин. - №2. - 2000. - С. 33-34.

10. Кареліна О. Розробка мультимедійних проектів за допомогою авторських програмних інструментів // Студентський науковий вісник ТДПУ ім. В. Гнатюка. - випуск 3. - 2000. - С. 91-99.

11. Кареліна О., Федик П. Економічні аспекти використання комп'ютерних мереж у навчальному процесі вузу // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка, серія Економіка. - випуск 7. - 2001. - С. 69-73.

12. Кареліна О., Федик П. Створення віртуального навчального простору в Intranet та Internet // Збірник наукових праць Криворізького державного педагогічного університету. - Кривий Ріг, 2001. - т. 2. - С. 114-123.

Статі у збірниках матеріалів конференцій

13. Кареліна О. Впровадження мультимедійних технологій у вищих навчальних закладах України // Матеріали Другої щорічної національної конференції “Розбудова менеджмент-освіти в Україні”. - Київ, 2000. - С. 110-115.

14. Кареліна О. Дистанційна освіта: пропедевтика у вищих навчальних закладах України // Матеріали ІХ міжнародної студентської наукової конференції “Як нам упорядкувати нашу вищу школу”. - Харків, 2002. - С. 108-109.

15. Кареліна О. Дистанційне навчання як фактор трансформації суспільства // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції “Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства”. - Тернопіль, 2004. - С. 99-100.

16. Кареліна О. Оптимізація інформаційних процесів у вищих навчальних закладах засобами технологій Intranet та Multimedia // Матеріали третьої Всеукраїнської конференції молодих науковців “Інформаційні технології в науці, освіті і техніці”. - Черкаси, 2002. - С. 126-128.

17. Кареліна О., Федик П. Використання Intranet- та Internet-технологій для підготовки студентів-економістів // Telematics and Life-Long Learning. Proceeding of the International Workshop. - Київ, 2001. - С. 105-111.

18. Ясінська О.В. Трансформації освітніх технологій в контексті глобалізації суспільних процесів // Матеріали регіональної наукової конференції “Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України”. - Тернопіль, 2002. - С. 72-73.

19. Ясінська О. В. Економічні чинники впровадження дистанційної форми навчання в Україні // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення”. 24 березня 2003 р., м. Тернопіль. - Тернопіль, 2003. - С. 99.

АНОТАЦІЇ

Кареліна О. В. Формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 -- теорія та методика професійної освіти. -- Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2005.

У дисертації розроблено систему формування умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів у процесі дистанційного навчання. Системотвірним фактором є мета -- підготовка студентів до здійснення аналітичної та креативної діяльності економістів, а складовими -- загальнодидактичні та специфічні принципи дистанційного навчання, його зміст, форми, методи, способи контролю та корекції формування умінь, віртуальне навчальне середовище, яке моделює професійну діяльність економістів, забезпечує засоби передачі змісту та комунікації учасників навчального процесу. Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації розробленої системи: забезпечення проблемності змісту навчання через систему професійно-орієнтованих завдань, розвиток інтерактивної функції спілкування учасників навчального процесу у віртуальному навчальному середовищі.

На основі теоретичного аналізу проблеми та вивчення практики роботи вищих економічних навчальних закладів розроблено систему умінь з інформаційних технологій для студентів вищих економічних навчальних закладів, здійснено їх класифікацію. Виділено такі класи умінь: технічна грамотність, володіння програмним забезпеченням, контентні уміння, мережеві комунікативні уміння.

Розроблено критерії для визначення рівнів сформованості умінь з інформаційних технологій з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності студентів вищих економічних навчальних закладів.

Проведене дослідження свідчить, що розроблена система оптимізує навчальний процес у вищих економічних навчальних закладах, забезпечуючи вищий рівень сформованості умінь з інформаційних технологій, ніж за традиційної системи навчання.