Соціально-педагогічна профілактика наркотичної залежності підлітків засобами фізичної культури і спорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія фізичної культури і спорту

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Соціально-педагогічна профілактика наркотичної залежності підлітків засобами фізичної культури і спорту

Щелкунов Анатолій Олексійович

Харків 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Слов'янському державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Віцько Сергій Миколайович, Слов'янський державний педагогічний університет, декан факультету фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Сергієнко Леонід Прокопович, Національний університет кораблебудування ім. С.О.Макарова, завідувач кафедри теоретичних основ олімпійського та професійного спорту;

кандидат педагогічних наук, доцент Худолій Олег Миколайович, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Провідна установа: Дніпропетровський державний інститут фізичної культури, кафедра фізіології, спортивної медицини та фізичної реабілітації, Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться 29 березня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.862.01 Харківської державної академії фізичної культури, 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури, 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

Автореферат розісланий 28 лютого 2005 р.

Вчений секретар В.С.Ашанін спеціалізованої вченої ради

1. Загальна характеристика роботи

реабілітація підліток наркоманія спортивний

Актуальність дослідження. За останнє десятиріччя поширення наркоманії в Україні набуло катастрофічних розмірів і рис соціального лиха, що загрожує національній безпеці країни. Наркоманія приводить до найтяжчих психічних, особистісних і поведінкових розладів, адміністративних порушень і карних злочинів, небажання відвідувати освітні установи, бродяжництва, до венеричних захворювань та СНІДу (М.М. Амосов, 1987; В.Г. Григоренко, 1991; R.B. Davis, 1994; М.В. Коваленко, 2002; Т.І. Вороньова, Г.З. Карнаухов, 2003; О.А. Єрмолаєв, І.К. Спіріна, 2003).

Останнім часом в Україні поширюються й апробуються різні педагогічні, психологічні й соціальні напрямки профілактики наркотичної залежності в підлітковому середовищі, однак упровадження ефективних основ превентивних стратегій відбувається з великими труднощами. Швидка залежність, трудомісткість, девіантність, тривалість, низька ефективність лікування і реабілітації наркозалежних підказують, що головну увагу необхідно звернути на попередження, первинну профілактику наркоманії. Повинна змінитися вся ідеологія і стратегія антинаркотичної діяльності (В.Г. Григоренко, 1991; Н.В. Баришева, П.О. Виноградов, В.І. Жолдак, 1997; С.П. Євсеїв, 2002; Р.П. Катаєва, 2002; Е.В. Максимихіна, З.С. Варфоломєєва, 2002).

Наукові дослідження та досвід свідчать про те, що ефективність засобів фізичної культури і спорту в профілактичній діяльності й соціальній реабілітації людини з охорони і зміцнення її здоров'я, у боротьбі з наркоманією, алкоголізмом і правопорушеннями дуже висока, особливо в підлітковому середовищі (В.Г. Григоренко, 1991; R.B. Davis, 1994; В.К. Бальсевич, 1995; М.В. Коваленко, 2002; А.Н. Локтєв, В.А. Якобашалі, А.Н. Льоховий, 2002).

Дефіцит рухової активності, характерний для сучасного життя, викликає дискомфорт у зростаючому організмі підлітка, прагнення до пошуку „гострих” відчуттів, до виходу „за рамки дозволеного”. Навіть з цих позицій стає очевидним, що залучити дітей до систематичних фізкультурно-спортивних занять, відкрити їм світ спорту - означає, багато в чому допомогти уникнути небезпеки падіння до наркоманії (С.П. Євсеїв, 2002; О.А. Єрмолаєв, І.К. Спіріна, 2003; Р.П. Катаєва, 2002; І.В. Муравов 1989; В.А. Скрибець, 1990).

На жаль, закладений у фізичній культурі і спорті величезний педагогічний, психологічний, профілактичний антинаркотичний потенціал не може бути реалізований без спеціально розроблених педагогічних технологій, які, за аргументованими висновками О.І. Бурханова (1995), Б.Р. Голощапова (1998), В.Г. Григоренка (1991), І.В. Муравова (1989), повинні забезпечити в повному обсязі психічну, інтелектуальну, трудову, моральну, соціальну і фізичну реабілітацію підлітків з показниками асоціальної поведінки.

У зв'язку з цим вирішення специфічних завдань антинаркотичної профілактики засобами фізичної культури і спорту буде найбільш ефективним, якщо вони будуть вирішені на основі реалізації ідей особистісно орієнтованої освіти та виховання, індивідуального та диференційного підходу у фізичній і соціальній реабілітації означених підлітків. На жаль, в умовах сьогодення практично відсутні матеріали з використання засобів фізичної культури і спорту з метою профілактики наркоманії і злочинності в підлітковому середовищі, не розроблені раціональні педагогічні технології і форми роботи з таким контингентом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету 10 вересня 1997 р. (протокол № 1). Тема дослідження входить до плану науково-дослідних робіт Слов'янського державного педагогічного університету і Міністерства освіти і науки України: „Педагогічні і психологічні задачі соціальної реабілітації дітей з вадами фізичного і психічного розвитку”, номер державної реєстрації № 0198u0194822. Дослідження мають зв'язок із всеукраїнською програмою „Діти України”, „Фізичне виховання - здоров'я нації”, регіональною програмою „Обдаровані діти”, пов'язана з державною програмою соціального захисту дітей „Від серця до серця”.

Мета дослідження - розробити педагогічні, психологічні, валеологічні та організаційно-методичні основи антинаркотичної фізкультурно-профілактичної роботи серед підлітків.

Для досягнення поставленої мети в ході дослідження вирішувались такі завдання:

1. Виявити фактори, що впливають на поширення наркоманії й формування шкідливих звичок у підлітковому і молодіжному середовищі. Визначити основні організаційні форми профілактики наркоманії засобами фізичної культури і спорту в середовищі підлітків з АСТП.

2. Визначити особливості морфофункціонального розвитку і фізичної підготовленості учнів різного віку з різними типами поведінки.

3. Оптимізувати структуру педагогічного, психологічного, фізичного впливу реабілітаційно спрямованих форм фізичного виховання і спортивної підготовки підлітків з асоціальною поведінкою.

4. Розробити й експериментально обґрунтувати педагогічну профілактично спрямовану антинаркотичну підліткову програму з фізичної культури і спорту.

Об'єкт дослідження: процес профілактики наркоманії, фізичної та соціальної реабілітації підлітків з асоціальним типом поведінки (АСТП) засобами фізичної культури і спорту.

Предмет дослідження: засоби фізичної культури і спорту, організаційні форми виховної і фізкультурно-спортивної роботи з учнями шкільного віку, що забезпечують профілактику наркоманії.

Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел; узагальнення передового практичного досвіду; педагогічне спостереження; хронометрування; антропометричні вимірювання; медико-біологічні методи дослідження; діагностика психічних станів і властивостей особистості; педагогічний експеримент; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- вперше виявлено особливості формування у дітей і підлітків з АСТП уподобань та інтересу до того чи іншого виду рухової та спортивної діяльності в залежності від конституції тіла, фізичного розвитку та біологічного віку, рівня рухових здібностей у системі їх фізичної та соціальної реабілітації.

- розроблено й експериментально апробовано нові загальнопедагогічні і дидактичні форми організації фізкультурно-оздоровлювальної і спортивно-масової роботи, націленої на формування здорового способу життя, профілактику шкідливих звичок у свідомій структурі особистісних цінностей підлітків з АСТП;

- доведено перевагу педагогічних, психологічних положень і дидактичних форм особистісно-орієнтованого підходу у формуванні стійкого інтересу в учнівської молоді до здорового способу життя; уточнені компоненти, що забезпечують мотивацію і потребу в руховій активності, а також неприйняття асоціальної поведінки, шкідливих звичок і вживання наркотиків;

- вивчено вікові закономірності фізичного розвитку, кореляційного зв'язку з розвитком рухових здібностей, динаміку нервово-м'язової працездатності у дітей та підлітків з девіантною поведінкою;

- досліджено особливості асоціальної поведінки учнів в аспекті соціально-педагогічної профілактики наркотичної залежності підлітків засобами фізичної культури і спорту;

- вперше розроблено систему управління корекційним процесом на засадах реалізації навчально-інформаційної, організаційної та навчально-виховної діяльності підлітків і педагогів;

- виявлено педагогічні і психологічні закономірності профілактичного впливу індивідуально дозованих засобів фізичної культури та спорту на свідомість і рухову сферу підлітків з асоціальною поведінкою;

- конкретизовано окремі положення диференційного підходу до фізичного виховання, спортивної підготовки та соціальної адаптації школярів з асоціальною поведінкою в умовах профілактичної роботи;

- уточнені педагогічні, психологічні і соціальні закономірності профілактики шкідливих звичок, формування здорового способу життя засобами фізичної культури і спорту учнів „групи ризику”.

Практичне значення отриманих результатів полягає в підвищенні ефективності вирішення специфічних завдань антинаркотичної профілактики на основі реалізації педагогічних ідей особистісно-орієнтованої освіти.

Отримані результати можуть бути використані в практиці роботи муніципальних освітніх установ, дитячо-юнацьких спортивних школах, у процесі підготовки студентів педагогічних вузів і на курсах підвищення кваліфікації учителів фізичної культури, викладачів, тренерів, педагогів-реабілітологів, вчителів валеології і дефектології.

Особистісно-орієнтовані педагогічні, психологічні і рухові програми, що формують у підлітків мотивацію і потребу до систематичних занять фізичною культурою і спортом, націлюють на здоровий спосіб життя і фізичне удосконалювання, забезпечують готовність підлітка до соціальної самоактуалізації, протистояти факторам ризику, використовувались у професійній підготовці студентів факультету фізичного виховання та дефектологічного факультету Слов'янського державного педагогічного університету, студентів Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, Сумського державного педагогічного університету, про що свідчать відповідні акти впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці проблематики, визначенні мети, завдань дослідження, розробленні методики профілактики наркоманії та корекційних занять фізичними вправами, спортом для учнів з асоціальним типом поведінки, аналізі й узагальненні отриманих теоретичних і експериментальних результатів. У працях, виконаних у співавторстві, дисертантові належать експериментальні й аналітичні результати дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено на засіданнях кафедр теоретичних, методичних основ фізичного виховання та реабілітації, методики викладання спортивно-педагогічних дисциплін, корекційної педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету. Результати дослідження знайшли відображення в наукових доповідях на Всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: Всеросійська науково-практична конференція „Сучасні технології профілактики наркоманії і популяризації здорового способу життя засобами фізичної культури і спорту” у 2001-2003 рр. (Росія, Волгоград); міжнародна наукова конференція "Молода спортивна наука України" в 2003-2004 рр. (Україна, Львів); міжнародна конференція „Фізична культура в профілактиці наркоманії та злочинності” у 2004 р. (Росія, Смоленськ).

Публікації. Матеріали дисертації відображені у 8 публікаціях, із яких 5 наукових статей написані особисто, у тому числі 5 з них опубліковано в наукових фахових виданнях України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, до якого входять 241 праця, з яких 14 зарубіжних авторів. Обсяг дисертації 197 сторінок, що включає 18 таблиць, 8 рисунків та 1 додаток.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; викладено мету і завдання роботи; розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів дослідження; описано шляхи апробації результатів дослідження, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі „Теоретичні основи профілактики наркоманії засобами фізичної культури і спорту” проаналізовано та узагальнено психопедагогічну та медико-біологічну літературу з проблем дослідження, визначено потенційні можливості фізичної культури і спорту в соціальній реабілітації підлітків з девіантною поведінкою, встановлено науково-методичні шляхи та психолого-педагогічні умови побудови концептуальної моделі корекції поведінки означених дітей, формування мотивації до здорового способу життя (ЗСЖ).

Показано важливу роль реалізації взаємозв'язку соціально-педагогічних умов та дидактико-реабілітаційної мотивації підлітків з основними компонентами профілактики наркоманії серед молоді засобами фізичної культури і спорту. Проаналізовано психолого-педагогічні підходи до реабілітаційних програм антинаркотичної спрямованості (афективний, превентивний, діяльний підходи, формування важливих життєвих навичок, зміцнення здоров'я).

Встановлено, що оптимізацію профілактичної роботи з підлітками девіантного типу поведінки варто здійснювати за такими науковими та організаційно-методичними напрямками: нарощування позитивного інформаційного впливу на молодь; активне залучення молоді до пропаганди здорового способу життя, культивування ЗСЖ; створення системи моніторингу наркоситуації в молодіжному середовищі; забезпечення умов реальної трудової зайнятості молоді; створення системи психолого-педагогічної допомоги підліткам; впровадження в освітню практику інноваційних технологій фізичного виховання, спортивної підготовки, культурно-оздоровлювальної роботи з підлітками девіантного типу поведінки; надання всебічної допомоги і підтримки родинам означених дітей.

Аналіз стану проблеми дав можливість уточнити предметну галузь дослідження та загальну спрямованість експериментальної частини роботи.

У другому розділі дисертації „Методи та організація дослідження” дана характеристика адекватних методів дослідження, детально викладена структура формуючого експерименту в аспекті комплексної програми фізичної і соціальної реабілітації учнів АСТП.

Дослідження проводилося на базі освітніх шкіл № 1, 5, 8, 20 і дитячо-юнацької спортивної школи з легкої атлетики м. Слов'янська Донецької області. У дослідженні брали участь 1531 школярів у віці від 11 до 17 років, з них 842 - школярі з соціально адаптивною поведінкою (САП) і 689 (358 хлопчиків і 331 дівчинка) з асоціальним типом поведінки. Експериментальна група (ЕГ) складалася з 32 школярів віком 12?13 років, з них 20 хлопчиків і 12 дівчат. Контрольна група (КГ) включала 30 школярів, з них 16 хлопчиків і 14 дівчат аналогічного віку з асоціальним типом поведінки.

Дослідження були проведені в період з 1998 до 2004 р. в чотири етапи.

На першому етапі (1998?1999 рр.) вивчалися літературні джерела, підбиралися адекватні методи дослідження, визначалися мета та завдання дослідження.

На другому етапі (2000?2001 рр.) виявлялося поширення наркоманії і шкідливих звичок серед учнів загальноосвітніх шкіл, визначалися основні організаційні форми занять фізичною культурою і спортом учнів асоціальної поведінки, характеризувалися показники морфофункціонального розвитку і фізичної підготовленості, виявлялася структура їхнього взаємозв'язку та інформативність показників фізичної підготовленості в різного контингенту дітей, які брали участь в експерименті. Оптимізувались параметри фізичного навантаження при виконанні вправ різної спрямованості серед учнів асоціальної поведінки.

На третьому етапі (2002?2003 р.) розроблялась й експериментально обґрунтовувалась профілактична антинаркотична підліткова програма засобами фізичної культури і спорту.

Заключний, четвертий етап (2004 р.) був присвячений уточненню теоретичних і методичних положень, аналітичному узагальненню експериментальних даних, підготовці системи методичних рекомендацій і оформленню дисертації.

У третьому розділі „Соціально-педагогічна профілактика наркотичної залежності підлітків засобами фізичної культури і спорту” наведено результати констатуючого етапу експериментальної роботи, проведеного з метою з'ясування характеристики асоціальної поведінки школярів, наркотизації учнівської молоді Донецької області, закономірностей морфофункціональної та рухової підготовленості підлітків з АСТП, технології індивідуального дозування фізичних навантажень різної потужності, обсягу та функціонального спрямування. Результати дослідження свідчать, що при опитуванні школярі підтвердили вживання наркотиків різного типу хоча б раз у житті: 2,2 % учнів у віці 11?12 років; 16,7% ? у віці 13?14 років; 29,2% - у віці 15?17 років. З усіх опитуваних постійно курять від 3,4% до 22,5%. Вживають спиртні напої від 12,4% до 73,0% (обстеженого контингенту 11?17років). До вживання наркотиків 56,3% школярів прийшли через цікавість, 20,3% ? за пропозицією однолітків, 12,4 % ? частування, 5,2 % ? під впливом загроз, 4,8 % ? наслідуючи друзям. При цьому кількість респондентів, що не заперечують знайомство та вживання наркотиків, склала 67,4 %. Дані дослідження свідчать, що 32,6 % опитаних знають місця постійного продажу наркотиків, а 9,6 % ? упевнені, що їх можна купити скрізь, навіть у своїй школі. Установлено, що показник хворих на наркоманію молодих людей у Донецькій області постійно зростає: у 1995 р. середній обласний показник склав 122,3 особи, у 1999 р. - 172,2 особи, у 2000 р. він досягає 177,2 особи, а у 2003 р. досягає 182,7 особи на сто тисяч населення, при цьому середньореспубліканський показник 103,4 особи (2003 р).

Серед соціально-педагогічних факторів, які впливають на поширення наркоманії та формування шкідливих звичок, респонденти відзначають як детермінанти: психологічні та емоційні проблеми підліткового віку (63,1 %), проблеми сім'ї (25,4 %), негативні аспекти дозвільної діяльності (52,6%), негативну тенденцію скорочення умов для систематичних занять фізичною культурою і спортом (89,8%), низький рівень ефективності діючих профілактичних програм (74,9%). Характеристика фізичного розвитку, морфофункціональних можливостей, стану здоров'я підлітків з девіантним типом поведінки, які майже за усіма показниками гірші в порівнянні з фізіологічною нормою, показує необхідність експериментального пошуку класифікатора угрупування антропометричних та морфофункціональних даних у 11?17-літніх школярів. Такими характеристиками були визначені рівень біологічного дозрівання та типи статури (табл. 1).

Таблиця 1 Типи статури школярів різних груп з різними рівнями біологічного дозрівання

В обстежених у віці 11?17 років учнів (з САП 63,3%; з АСТП 68,4%) паспортний вік відстає від біологічного і їм характерний торакальний тип конституції тіла, 36,7 % учнів з САП та 36,8 % учнів з АСТП склали особи астеноїдного типу статури. Відповідність паспортного і біологічного віку встановлено в учнів усіх типів статури, але частіше вона зустрічається в осіб торакального типу (учні з САП ? 64,6 %, з АСТП ? 68,2%). Для учнів, біологічний вік яких випереджає паспортний, характерним є м'язовий тип (учні з САП ? 42,9%, з АСТП ? 50,0%) і дигестивний (учні з САП ? 50,0%, з АСТП ? 19,0 %). Результат дисперсійного трифакторного аналізу показує, що у підлітків в 11?12 років провідним фактором мінливості означених показників є паспортний вік. Найбільш істотна значущість вікового фактора виражена при зміні показників бігу на 30 м (46,3%). У віці 13?15 років домінуючим фактором зміни показників є рівень біологічного дозрівання, особливо він значущий у бігу на 30 м (37,7 %), у стрибку в довжину з місця (34,5%). Тип статури є домінуючим фактором в учнів 16?17 років при зміні показників піднімання й опускання тулуба з положення лежачи на спині (41,1%), підтягування на перекладині (32,7%). У 11?12-літніх учнів з АСТП торакального типу статури (акселерований тип розвитку) виявлено, що така результативність у бігу на 60 м обумовлена розвитком швидкісних (коефіцієнт кореляції r=0,676), координаційних (r=0,634) здібностей та швидкісної сили (r=0,510); в учнів м'язового типу виражене підвищення впливу на їх швидкісні здібності у стрибках у довжину з місця (r=-0,637), бігу на 30 м (r=0,634), човниковому бігу (r=0,592), метанні набивного м'яча (r=-0,572), 6-хвилинному бігу (r=-0,537).

В учнів з АСТП астеноїдного типу статури в стрибках у довжину з розбігу домінуючими є показники швидкісних здібностей (r=-0,618), швидкісної сили (r=0,610). У підлітків дигестативного типу статури збільшення результату в цьому виді можливо за рахунок швидкісної сили (r=0,606). В учнів торакального типу на результат у стрибках у висоту переважно впливають швидкісна сила (r=0,701), координація рухів (r=0,490), а м'язового типу статури - координаційні здібності (r=-0,520) та рухомість у суглобах (r=0,488). Дальність метання м'яча у підлітків торакального типу (акселерований тип розвитку) залежить від швидкісної сили (r=0,613), з астеноїдного типу статури та дигестивного - від показників силових (r=0,670) здібностей та гнучкості (r=0,467). У бігу на 1000 м у всіх типах статури тіла означених підлітків домінуючими є показники розвитку функціональних можливостей серцево-судинної та дихальної систем (r = 0,639; r = 0,884), швидкісної витривалості (r = 0,769).

На підставі даних кореляційного аналізу були виявлені провідні компоненти розвитку рухових здібностей підлітків з АСТП різних конституціональних типів та рівнів біологічного дозрівання їх організму, встановлені уподобання означених учнів до різних видів рухової та спортивної діяльності. Так, підлітки з АСТП астеноїдного та торакального типів статури віддають перевагу фізичним вправам аеробної витривалості, помірному та довготривалому бігу, різноманітним стрибкам, у спортивних іграх цей контингент з бажанням грають у нападі (73,8 ? 89,4 %). Учні м'язового типу статури надають перевагу силовим вправам, у спортивних іграх реалізують силовий стиль боротьби. Представники дигестативного типу статури без особливої зацікавленості виконують легкоатлетичні вправи (за винятком метань), з задоволенням виконують силові вправи з обтяжливістю, у спортивних іграх найчастіше грають у захисті (74,8 %).

На підставі отриманих результатів дослідження розроблено і науково обгрунтовано методику індивідуального дозування фізичних навантажень різної потужності та обсягу в бігових видах рухової діяльності. Основу цієї методики склала логорифмічна залежність „швидкість час”. За результатами цієї залежності в процесі формуючого експерименту були адекватно розподілені навчально-тренувальні засоби для підлітків з АСТП різних конституційних типів.

У четвертому розділі „Експериментальне обґрунтування інноваційної програми фізичного виховання школярів у системі соціальних антинаркотичних впливів на підлітків” проаналізовано результати формуючого педагогічного експерименту. Застосування інноваційної програми профілактики наркоманії серед підлітків дозволило виявити та конкретизувати оптимальні її параметри. Структура означеної програми включає базові інформаційний та розвиваючий розділи, взаємозв'язок яких був реалізований на основі таких спеціально розроблених методичних принципів: етапність реалізації програми (мотиваційний, формуючий, удосконалюючий етапи), навчально-тренувальний процес носить індивідуально-дозовану оздоровлювально-практичну і спортивну спрямованість; засоби та методи фізичного виховання підлітків з АСТП адекватні їх особливостям, відповідають їх інтересам, потребам, сприяють зниженню рівня тривожності, агресивності, підвищенню самооцінки особистості, мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом, до здорового способу життя. Динаміка кількісних та якісних змін психічної та рухової сфер означених підлітків систематично фіксувалася в „паспорті здоров'я”.

Антинаркотична пропаганда в умовах уроків фізичної культури, форм позакласної роботи, спортивної підготовки проводилась за такими напрямками: поступові нарощування інформаційного впливу на підлітків з АСТП з метою формування стабільного та свідомого антинаркотичного переконання; всебічне культивування здорового способу життя та активне залучення підлітків з АСТП до систематичних занять фізичною культурою і спортом; забезпечення умов для реальної трудової зайнятості означених підлітків; впровадження в соціально-реабілітаційну практику інноваційних технологій, що забезпечують розвиток усвідомлених цінностей здоров'я, здорового способу життя і формування антинаркотичної ситуації в Донецькому регіоні.

Блочна структура означеної програми дозволила ефективно керувати та стимулювати діяльність підлітків з АСТП в умовах профілактичної та реабілітаційної роботи, що позначилось на якісному стані рухової системи та їх соціальній поведінці. В експериментальній групі істотно змінилися показники силових здібностей на 22,8 % (р0,05), зміна показника життєвої ємкості легень (ЖЄЛ) в експериментальній групі більш виражена (21,7%, р 0,05), ніж у контрольній (12,1%, р0,05). Показники частоти серцевих скорочень (ЧСС) у спокої змінились в обох групах, але в експериментальній суттєво (8,5%, р0,05), а у контрольній ні (2,8%, р0,05). Оптимальний спортивно-дидактичний вплив сприяв підвищенню швидкісних здібностей в експериментальній групі (6,5%, р0,05) в порівнянні з контрольною (1,9%, р0,05). В експериментальній групі суттєво покращилися показники метання набивного м'яча (26,9%, р0,05), підтягування на поперечині (74,6%, р0,05), 6-хвилинного бігу (10,4%, р0,05).

Аналіз коефіцієнтів ексцесу і варіації показує, що рухові показники підлітків з АСТП експериментальної групи характеризуються більшою однорідністю у порівнянні з контрольною, що свідчить про наявність стабільної тенденції покращення рухової системи означених учнів (рис. 1), яка супроводжується підвищенням кількості значущих взаємозв'язків (з 28 до 39), взаємовпливів у процесі розвитку рухових здібностей, нервово-м'язової працездатності, формування адаптаційних, компенсаторних механізмів, рухових та функціональних кондицій.

Рис. 1 Динаміка показників фізичної підготовки хлопчиків за період дослідження

Корекційно спрямоване використання засобів фізичного виховання і спорту з комплексом психолого-педагогічних факторів соціальної реабілітації підлітків з АСТП позитивно вплинуло на структуру їх поведінки: 60,6% випробуваних ЕГ стали усвідомлювати небезпеку застосування наркотиків; в ЕГ відзначено істотне збільшення кількості респондентів, що займаються спортом (початкове обстеження - 18,2%, кінцеве - 75,8%); показники психоемоційного стану поліпшуються в обох групах; контрольна - 17,2%, експериментальна - 28,5% (р0,05); рівень позитивної дидактико-реабілітаційної мотивації в ЕГ досягає 75,8%, а у КГ тільки 11,3% (р0,05); значно зросло позитивне ставлення до оточення (КГ - 9,8%, ЕГ - 60,6%, р0,05), до себе (КГ - 8,4%, ЕГ - 45,5% р0,05), готовність аналізувати ситуацію (КГ - 7,3%, ЕГ - 33,3%, р0,05), висловлювати свою думку (КГ - 11,9%, ЕГ - 45,5%, р0,05), прислухатись до думки інших (КГ - 10,3%, ЕГ - 51,5%, р0,05). Реалізація інноваційної програми фізичної та соціальної реабілітації підлітків з АСТП на основі спеціально розроблених принципів значно покращила психоемоційний стан означених учнів.

Так, у початковому обстеженні у більшості випробуваних виявлені несприятливий психологічний фон (КГ - 68,8%, ЕГ - 69,7%), страх самоутвердження (КГ - 53,1%, ЕГ - 57,6%), тривожність при перевірці знань (КГ - 62,5%, ЕГ - 66,7%). Результати кінцевого обстеження показали, що в експериментальній групі істотно змінилися показники, які характеризують несприятливий психологічний фон (42,4%, р0,05), рівень сформованості психологічних стосунків із педагогами (24,2%, р0,05). У контрольній групі аналізовані показники погіршились.

Результати наших досліджень дозволяють стверджувати, що, розвиваючи теорію фізичної культури (в аспекті використання її засобів, методів і форм з метою фізичної і соціальної реабілітації підлітків з девіантною поведінкою) у контексті гуманітарної парадигми, ми зможемо одержати, доповнити, уточнити знання про закономірності оздоровлювальної і фізкультурно-спортивної діяльності, одержати можливість розуміти її сутність як явища людської культури. Ми одержимо знання про їхні внутрішні джерела самоорганізації, саморегулювання, самоврядування і саморозвитку, тобто про те, що складає корекційний і реабілітаційний ефект фізичної культури і спорту в складній роботі з дітьми і підлітками асоціального типу поведінки, в антинаркотичній, профілактичній роботі.

Висновки

1. аналіз науково-методичних літературних джерел свідчить, що проблему профілактики наркоманії серед підлітків засобами фізичної культури та спортивної підготовки майже не вивчено. Ті дані, що представлені вітчизняними та зарубіжними авторами, носять декларативний характер і мають багато побажань, а не наукової аргументації.

У вітчизняній теорії та методиці фізичної культури недостатньо досліджені проблеми змісту і співвідношення форм використання засобів фізичного виховання та спортивної підготовки в процесі соціальної реабілітації підлітків із соціальним типом поведінки. Зовсім невивченим є питання розроблення тренувальних програм з легкої атлетики з урахуванням індивідуального морфофункціонального розвитку дітей та підлітків з девіантною поведінкою, які б сприяли підвищенню ефективності профілактики означеного негативного явища.

2. Основними факторами, що впливають на поширення наркоманії серед дітей та підлітків, є:

- ситуація, коли підліток не може впоратись з біологічними проблемами свого віку, у результаті чого виникає затримка в становленні особистості, соціальній адаптації підлітка до суспільства. і таким чином виникають умови для формування асоціальної поведінки;

- дуже низький рівень ефективності вітчизняних технологій профілактики наркоманії серед учнівської молоді; не враховується те, що підлітковий вік є сенситивним у формуванні ціннісних орієнтацій, активної життєвої позиції, світосприйняття і свідомого ставлення до навколишньої реальності;

- організаційні та фінансові ускладнення в реалізації своїх бажань займатись тим чи іншим видом спорту, досуговою діяльністю;

- дуже низький рівень фізкультурної освіти, реалізації знань з питань здорового способу життя, загартування, сучасних технологій профілактики серед підлітків психічного перевантаження, невпевненості в собі, стресу тощо;

- низький рівень фінансування державою та органами самоврядування різноманітних програм профілактики наркоманії, шкідливих звичок серед учнівської молоді;

- віковий період першого знайомства з наркотиками складає 11- 13 років. Кожен четвертий школяр цього віку психологічно готовий до вживання наркотичних засобів. У 14-17 років істотно збільшується кількість учнів, що вживають наркотичні і токсичні речовини. Одним з важливих соціальних факторів, що сприяють уживанню наркотиків, є формування структури й функціональної насиченості дозвілля підлітків, що, у свою чергу, залежить від рівня навколишнього культурного середовища, готовності особистості включитися в нього, гнучкості мотиваційних орієнтацій.

3. Заняття фізичними вправами подобаються багатьом (88,9%) учням молодшого шкільного віку, причому їхня частка неухильно зменшується з віком. Тільки окремі (17,7-20,6%) учні вказали норми добової рухової активності для свого віку, небагато підлітків уявляють, як протистояти стресу (23,5-26,7%), як відновлюватися після фізичного (30,1-37,4%) і особливо розумового навантаження (20,3-30,6%). Знають засоби психорегуляції і психопрофілактики не більше 20% контингенту, а більшість (76,4-89,3%) підлітків демонструють повну неспроможність у виборі адекватної поведінки при конфлікті з дорослими й однолітками.

Тільки окремі школярі володіють методикою використання різних видів рухової активності (10,3-21,4%), самостійно займаються фізичною культурою (15,6-27,5%), беруть участь у спортивно-масових заходах (26,4-30,3%).

4. Навчально-виховний процес з корекції поведінки групи соціального ризику з використанням засобів і методів фізичної культури і спорту необхідно починати вже в молодшому шкільному віці, здійснюючи в три етапи: спонукальний вік (11-12 років), формуючий - (13-15 років), удосконалюючий - (16-17 років). Найбільш сприятливим до різних видів відхилень є вік 13-15 років, коли ще не склався світогляд і підлітки більш піддані негативним впливам навколишнього середовища, особливо однолітків.

5. Показники морфофункціонального розвитку і фізичної підготовки 11-17-річних учнів з девіантною поведінкою з віком специфічно змінюються. Ці зміни носять гетерохронний і нерівномірний характер, багато показників варіабельні. За даними показниками, в 11-13 років виявлено кількісну перевагу підлітків „групи ризику”, а в 15-17 років - учнів з „нормативною поведінкою”.

6. Показники розвитку рухових здібностей у школярів з девіантною та „нормативною”поведінкою істотно відрізняються. Сумарний внесок рухових здібностей учнів з девіантною поведінкою в результативність різних вправ з віком знижується. Школярі з „нормативною поведінкою” мають перевагу в реалізації рухового потенціалу.

7. Найбільш важливими напрямками в корекції і нормалізації девіантної поведінки підлітків засобами фізичної культури і спорту варто вважати: залучення широких мас до державних освітніх програм фізичного виховання; створення мережі загальнодоступних підліткових спортивних клубів; підвищення вагомості фізичної культури в системі цінностей підлітків; формування стійкої дидактико-реабілітаційної мотивації; комплексне використання засобів і методів корекції фізичного, морального і психоемоційного стану; пропагування нетрадиційних видів спорту; рекламу популярних і авторитетних у молодіжному середовищі особистостей в галузі фізичної культури і спорту; розширення та насичення інформаційного простору якісним, привабливим, цікавим матеріалом, який пов'язаний з фізичною культурою і спортом; створення популярного, модного іміджу сильного, здорового, красивого тіла.

8. Сформованість психофізичної культури підлітка, що забезпечує готовність протистояти наркоманії, включає такі компоненти: індивідуально-освітній, який формує позиції престижності особистого рівня фізичного вдосконалення, різнобічної фізичної і моторної підготовки, що сприяє формуванню необхідних рухових умінь і навичок; програмно-руховий, що забезпечує тренувальне спрямування підготовки, сприяє корекції рухової сфери підлітка; продуктивно-значущий, що формує особистісні показники здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості, здатності протистояти факторам ризику, вміння самостійно приймати рішення і діяти в різних ситуаціях.

9. Найбільш ефективною організаційною моделлю профілактики наркоманії засобами фізичної культури і спорту є педагогічна форма, що включає чотири блоки: навчально-інформаційний, організаційний, навчальний і мотиваційно-підтримуючий.

Основними соціально-педагогічними умовами протинаркотичної фізкультурно-профілактичної програми є: оздоровчо-профілактичне і спортивне спрямування педагогічного процесу; застосування засобів і методів фізичного виховання, адекватних особистісним особливостям учнів; формування інтересу і потреби до занять фізичною культурою, виховання морально-вольових і моральних якостей; корекція психічних відхилень; формування цінностей фізичної культури, цілеспрямоване використання фізичних вправ навантажень та інших навчально-тренувальних факторів в аспекті загальнофізичної, технічної, спеціальної, функціональної, тактичної та морально-волевої підготовки юних спортсменів; організація роботи в освітніх установах і в сфері дозвілля за місцем проживання, спільних заходів з батьками.

10. Антинаркотична фізкультурно-профілактична програма позитивно вплинула на інтереси, поведінку та рухову сферу школярів, підвищила на 13,6%, (р<0,05) рівень їхнього здоров'я і фізичної підготовленості: так, показник кистьової динамометрії в експериментальній групі (ЕГ) збільшився на 22,8% (р<0,05), у контрольній (КГ) тільки на 3,8%. ЖЄЛ в ЕГ збільшилася на 21,7% (р<0,05) а в КГ на 14,1%. Результат стрибків у довжину з місця в ЕГ покращився на 26,9% (р<0,05), а у КГ цей показник склав 11,5%. Показник підтягування на поперечині збільшився в ЕГ на 74,6% (р<0,05), а в КГ тільки на 12,4%. Показник човникового бігу 310 м в ЕГ збільшився на 34,0% (р<0,05), а в КГ тільки на 12,6%, результат 6-хвилинного бігу в ЕГ збільшився на 10,4% (р<0,05), у КГ тільки на 2,8%, показник метання набивного м'яча в ЕГ збільшився на 26,9% (р<0,05), а в КГ збільшення склало тільки 5,1%.

Експериментальна програма сприяла адаптації учнів до реального життя (75,3%); сформувала у них здоровий поведінковий стиль, підвищила стійкість до різних негативних соціальних явищ, збільшила кількість підлітків з позитивним ставленням до виховних заходів (з 23,4 до 55,3%) і навчальної діяльності (з 17,0 до 46,8%), знизила показники загальної тривожності (з 74,5 до 48,9%), збільшила (з 14,9 до 80,9%) кількість підлітків, які займаються спортом.

11. Розроблена програма фізичної та соціальної реабілітації підлітків з АСТП засобами фізичної культури і спорту забезпечує оптимальний підхід до корекції та нормалізації рухової та психічної сфер означених підлітків і може бути широко використана для оцінки їхніх рухових можливостей, обдарованості щодо занять відповідними видами спорту, що відкриває перспективу подальших наукових досліджень.

Список праць, опублікованих за темою дисертаційного дослідження

1. Щелкунов А.О., Щелкунов Д.А. Нормативні основи фізичної підготовленості допризивної молоді різних моторних технологічних груп // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип.7: У 4-х т. - Львів: НВФ „Українські технології”, 2003.- Т.2. - С. 379380.

2. Щелкунов А.О. Соціально-педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків та молоді // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (XXПІ), 2004. - № 16. - С. 48-53.

3. Щелкунов А.О. Психологічна і педагогічна структура динаміки розповсюдження наркоманії та шкідливих звичок серед школярів різних вікових груп // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (XXПІ), 2004. - № 17. - С. 38-47.

4. Щелкунов А.О. Теоретичні та методичні основи використання фізичної культури і спорту у профілактиці наркоманії серед підлітків та молоді // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С.С. Єрмакова - Харків: ХДАДМ (XXПІ), 2004. - № 19. - С. 91-99.

5. Щелкунов А.О. Експериментальні основи визначення оптимального навантаження у процесі фізичної та соціальної реабілітації школярів з асоціальним типом поведінки // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 8: У 4-х т. - Львів: НВФ „Українські технології”, 2004.-Т.2. - С. 400403.

6. Щелкунов А.О., Борщов С.М. Корекційна робота з розвитку загальної моторики молодших школярів // Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України: Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. - Кіровоград, 1997. - С. 128-129.

7. Щелкунов А.О., Вицько С.Н. Влияние росто-весовых показателей на индивидуальную оценку школьников по прыжкам в длину с разбега // Проблеми трудової і професійної підготовки: Зб. наук. праць. - Слов'янськ, 2002. - № 6. - С. 102-106.

8. Щелкунов А.О. Распространенность вредных привычек у школьников асоциального поведения // Матер. Всероссийской науч.-практ. конф. - Волгоград, 2003. - С. 149-151.

Анотація

Щелкунов А.О. Соціально-педагогічна профілактика наркотичної залежності підлітків засобами фізичного виховання і спорту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2005.

Дисертація присвячена розробленню науково-методичних основ побудови комплексної програми соціальної реабілітації підлітків з АСТП засобами фізичного виховання і спорту. У роботі розкрито методологію побудови концептуальної моделі організації ефективної системи нормалізації, корекції і компенсації поведінки підлітків з АСТП. Проведені дослідження особливостей поведінки учнів АСТП, їх рівня здоров'я, рухливих можливостей у залежності від рівня біологічного розвитку та конституційного типу статури є об'єктивною основою індивідуального дозування педагогічних факторів в процесі реабілітаційної і профілактичної роботи з дітьми з АСТП. Розроблено спеціальні принципи побудови профілактичних та реабілітаційних програм соціальної адаптації підлітків з АСТП.

Науково обґрунтовано та розроблено концептуальну модель корекційно-педагогічного впливу досягнень фізичного виховання і спорту в процесі профілактики наркоманії серед учнівської молоді.

Ключові слова: підлітки з АСТП, корекційно-реабілітаційний процес, наркоманія, психоемоційний стан, адаптація, інформаційний і психолого-педагогічний вплив, концептуальна модель, рівні біологічного розвитку, конституція тіла, рухові якості, психоемоційний стан, мотивація, форми фізичної культури.

Аннотация

Щелкунов А.А. Социально-педагогическая профилактика наркотической зависимости подростков средствами физической культуры и спорта.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02. - физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Харьковская государственная академия физической культуры, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена разработке и научному обоснованию эффективности программы физической и социальной реабилитации подростков с АСТП средствами и методами физической культуры и спорта. Она обобщает отечественный и зарубежный опыт педагогов-реабилитологов, преподавателей-тренеров, психологов, врачей в области профилактики наркомании. Установлены основные научно-методические пути построения концептуальной модели организации профилактической и реабилитационной работы с подростками ДТП.

Результаты экспериментальных исследований явились основой изучения и классификации факторов, обуславливающих наркоманию, асоциальное поведение подростков, систематизированы социально-педагогические структуры, способные решить проблему профилактики наркомании в подростковой среде. В работе структурированы закономерности формирования психофункциональных возможностей подростков с АСТП в зависимости от конституции их тела и уровня биологического развития, которые явились основой построения эффективной технологии индивидуального дозирования педагогических факторов на уроках физической культуры и в учебно-тренировочном процессе.