Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 629.7.07:81.2

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПІЛОТІВ ВЕДЕННЮ РАДІООБМІНУ НА МІЖНАРОДНИХ ПОВІТРЯНИХ ТРАСАХ В УМОВАХ ДЕФІЦИТУ ЧАСУ

13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні науки)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КМІТА Євген Вікторович

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній льотній академії України, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, доцент Ягупов Василь Васильович, Науково-методичний центр військової освіти, начальник

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Нещадим Микола Іванович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу теорії та практики педагогічної майстерності

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Ткаченко Олександр Анатолійович, Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки, доцент кафедри психології

Провідна установа - Українська інженерно-педагогічна академія, кафедра педагогіки та методики професійного навчання, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться “3” березня 2005р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.11 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімната 41

Автореферат розісланий “27 ” січня 2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиСвистун В.І.

курсант пілот повітряний радіообмін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Зважаючи на те, що навчання веденню радіообміну на МПТ майбутніх пілотів є невід'ємною частиною процесу формування в них професійної культури і надійності, стає можливим формування у них достатньо стійких навичок і вмінь володіння англійською мовою радіообміну як у звичайних, так і в ускладнених умовах польоту шляхом творчого застосування особистісно орієнтованої методики навчання в процесі квазіпрофесійної діяльності в умовах дефіциту часу. При цьому дидактичне й психологічне навантаження визначені цілями і задачами тренажерної підготовки, виконанням робочих функцій навчального польоту й спрямовані на зміну стану організму курсантів-пілотів, на придбання ним оптимального рівня адаптованості до професійного навантаження. У результаті цього в їх психіці відбувається накопичення нових функціональних станів, мобілізація і розгортання внутрішніх ресурсів, що дозволяють формувати не тільки оптимальні характеристики льотного складу в звичайних і екстремальних умовах польоту, але й стійкі навички та вміння ведення радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що:

1. Формування професійного ведення радіообміну на міжнародних повітряних трасах в екстремальних ситуаціях майбутніми пілотами буде досягнуто, якщо буде науково обґрунтована особистісно орієнтована методика їх навчання веденню радіообміну в умовах дефіциту часу.

2. Творче навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на міжнародних повітряних трасах в умовах дефіциту часу на основі використання теорії поетапного формування розумових дій (ТПФРД) у процесі виконання квазіпрофесійної діяльності безпосередньо на комплексному тренажері літака (КТЛ) Ан-12 дозволить сформувати оптимальні рівні навичок і вмінь володіння англійською мовою в умовах дефіциту часу як у стандартних, так і в екстремальних умовах польоту.

Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези ставилися такі завдання:

2. Провести аналіз теорії і практики підготовки у вищих навчальних закладах цивільної авіації майбутніх пілотів до ведення радіообміну на міжнародних повітряних трасах в умовах дефіциту часу.

3. Теоретично обґрунтувати особистісно орієнтовану методику навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на міжнародних повітряних трасах в процесі квазіпрофесійної діяльності в умовах дефіциту часу із застосуванням елементів концепції теорії поетапного формування розумових дій та проблемного навчання.

4. Експериментально перевірити ефективність особистісно орієнтованої методики навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу в процесі виконання ними квазіпрофесійної діяльності безпосередньо на комплексному тренажері літака Ан-12 у період предтренажерної й тренажерної підготовок.

5. Розробити методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників по удосконалюванню навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на міжнародних повітряних трасах в умовах дефіциту часу.

Об'єкт дослідження - процес навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на міжнародних повітряних трасах у вищих льотних навчальних закладах.

Предмет дослідження - концепція, принципи, методи, форми і послідовність навчання курсантів-пілотів вищих льотних навчальних закладів веденню радіообміну в умовах дефіциту часу на міжнародних повітряних трасах.

Методи дослідження. Комплексний характер проблеми дослідження потребував усебічного її вивчення і застосування комплексу методів дослідження, які можна умовно розділити на такі групи:

теоретичні: вивчення й аналіз літературних джерел і документів ІКАО; абстрагування, класифікація і систематизація теоретичних і експериментальних даних; конкретизація теоретичного знання, індукція і дедукція; порівняльний аналіз; теоретичне моделювання польотів на МПТ на сучасних електронних тренажерних пристроях;

емпіричні й експериментальні: вивчення і прогнозування сучасного стану підготовки майбутніх пілотів до льотної діяльності; спостереження; анкетування; бесіди; аналіз рівня успішності курсантів; аналіз передумов до льотних подій згідно з особистими льотними книжками курсантів; проведення констатуючого і формуючого експериментів; практичне моделювання польотів на МПТ на сучасних електронних тренажерних пристроях з максимальним відтворенням реальних умов польоту в ситуації дефіциту часу; методи оцінювання психофізіологічної “вартості” професійної діяльності;

методи математичної статистики (статистичний аналіз показників за допомогою математичної статистики).

Методологічну основу дослідження складають:

положення про особистість як суб'єкт життєдіяльності й розвитку (В.П. Андрущенко, І.Д. Бех, В.І. Бондар, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.В. Рибалка, О.Я. Савченко, В.О. Татенко та ін.); специфіку професійної діяльності та її обумовленість об'єктивними і суб'єктивними факторами (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, М.І. Нещадим); особистісно орієнтований підхід до навчання і виховання (І.Д. Бех, О.В. Бондаревська, Є.Ф. Зеєр, Г.М. Романцев, О.М. Пєхота, С.І. Подмазін, Є.С. Полат, О.В. Киричук, В.В. Ягупов); системний підхід до аналізу та обґрунтування досліджуваних педагогічних явищ (П.К. Анохін, В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, Т.А. Ільїна, М.С. Каган, Н.В. Кузьміна, Є.С. Маркарян та ін.); творче використання ТПФРД (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна) і проблемного навчання (М.І. Махмутов);

ідеї й установки в державних нормативних документах з проблем освіти (Закони України “Про освіту” і “Про вищу освіту”, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національна доктрина розвитку освіти та ін.);

роботи, присвячені безпеці польотів (Ю.Г. Алексєєв, Л.Л. Анцелілович, Б.П. Бугаєв, В.Г. Денисов, Н.І. Владіміров, А.М. Гузій; В.І. Жулєв, І.С. Іванов, В.Г. Воробьйов, Б.В. Зубков, Б.Д. Уріновський; В.М. Ганьшин, В.А. Русол та ін.); авіаційному радіозв'язку і навчанню веденню радіообміну (В.А. Анисимов, В.Є. Зазнов, А.М. Левін; О.В. Антонов; Т.А. Архарова; О.П. Бамбуркін, І.Е. Кудрясов, Г.І. Оліфіренко; А.М. Вітряк, Л.Ф. Левесон, В.К. Лепіхов та ін.); особливостям професійної льотної діяльності (В.Г. Денисов, М.М. Громов, Р.М. Макаров, Н.Н. Дроботун, В.О. Колосов, В.Л. Маріщук, О.К. Платонов, Є.К. Плетніцький та ін.); людському факторові в авіації (М.Ф. Антонов, Ю.П. Даримов, В.Г. Денисов, А.Ф. Жидовинов, Г.О. Крижановський, М.С. Каган, В.О. Курашвілі, І.М. Алпатов, П.Т. Грабчак, Б.Ф. Ломов, Н.О. Носов та ін.); особливостям авіаційних подій, позаштатних ситуацій і катастроф (Л.І. Анциферова, В.І. Арнольд, Л.Л. Анцелілович, В.І. Лебедєв та ін.);

документи ІКАО і роботи, що регламентують радіообмін англійською мовою.

Теоретичну основу дослідження складають досягнення педагогіки, психології, психофізіології та висновки сучасних міждисциплінарних наукових досліджень (філософські, лінгвістичні, психологічні і педагогічні), основні положення сучасної психолого-педагогічної науки про розвиток як основний спосіб існування людини в процесі різних форм взаємодії, у тому числі і навчальної (Б.П. Бітінас, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, В.В. Тесленко та ін.); активність учня як суб'єкта навчальної діяльності (Л.П. Арістова, О.В. Киричук, В.І. Лозова, П.Г. Лузан, В.В. Ягупов та ін.); професійну освіту (С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, О.Е. Коваленко, Е.В. Лузик, О.Є. Смирнова, Є.О. Мілерян, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва та ін.); теорію і практику організації навчання в навчальних закладах (В.О. Сухомлинський, А.С. Макаренко, К.Д. Ушинський, Ю.К. Бабанський, С.Я. Батишев, Г.О. Балл, І.М. Богданова, О.В. Глузман, С.У. Гончаренко, А.І. Дьомін, А.Й. Капська, П.Ф. Каптєрев, О.П. Кондратюк, В.В. Краєвський, Г.С. Костюк, В.Г. Кремень, Е.В. Лузик, В.С. Маслов, М.І. Нещадим, А.В. Петровський, В.В. Рибалка та ін.); проблеми професійної підготовки льотного складу, психофізіологічної надійності операторів, БП, психофізіологічної готовності авіаційних фахівців (Б.С. Алякрінський, А.В. Антонов, V.E. Hick, В.І. Лебедєв, Р.М. Макаров, В.Л. Маріщук, П.Т. Грабчак та ін.); педагогічні технології навчання іноземним мовам (Т.А. Архарова, І.Л. Бім, В.А. Бухбіндер, Г.В. Барабакова, Б.С. Гершунський, І.В. Дерев'яненко, Г.Н. Єрмоленко, А.Н. Іонова, Г.В. Каміанський, І.Ф. Грудок, В.П. Круглова, О.О. Леонтьєв, І.Я. Лернер, Н.К. Скляренко, А.А. Миролюбов, О.К. Кудінова, А. Лапідус, Г.В. Рогова, М.М. Скаткін та ін.); сучасні концепції навчання (особистісно орієнтована концепція навчання, ТПФРД, педагогіка співробітництва, проблемне навчання та ін.).

Експериментальна база досліджень. Експериментально-дослідницька робота, а також організація і проведення формуючого експерименту здійснювалися на базі Державної льотної академії України (ДЛАУ).

У дослідженнях брали участь понад 600 курсантів і пілотів, 10 науково-педагогічних працівників, 7 інструкторів і операторів тренажерного центру. З їхнього числа були укомплектовані дві навчальні групи в кількості 18 чоловік кожна, що пройшли фонове обґрунтування, яке включало рівень володіння загальною англійською мовою, стандартами фразеології радіообміну (регламентуючі документи ІКАО №4444 і №9432), нестандартною фразеологією ведення радіообміну англійською мовою; аналіз показників тренажерної і психофізіологічної підготовленості, вивчення результатів професійно-психологічного відбору.

Дослідження проводилось у три етапи.

теоретичному обґрунтуванні особистісно орієнтованої методики навчання майбутніх пілотів веденню радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу на МПТ та визначенні педагогічних умов її ефективного застосування;

експериментальної апробації даної методики на КТЛ Ан-12 у процесі формуючого педагогічного експерименту.

Вірогідність отриманих результатів і основних висновків дослідження забезпечена теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, послідовною реалізацією особистісного, системного і діяльнісного підходів, застосуванням комплексу сучасних методів дослідження в області професійної педагогіки, адекватних об'єктові, предметові, меті та завданням дисертаційної роботи; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів; використанням методів математичного аналізу експериментальних даних; практичною реалізацією основних положень дисертації у навчальному процесі ДЛАУ та позитивними результатами їх впровадження.

Апробація результатів дослідження. Основні результати, отримані в ході дисертаційного дослідження, знайшли своє відображення в доповідях і виступах на міжнародній науково-практичній конференції “Наукові технології формування фахівця XXI ст.” (Кіровоград, 2000); ІІ науково-практичній конференції “Професійний портрет викладача XXI ст.: проблеми і перспективи” (Кіровоград, 2003), на засіданнях кафедри авіаційної педагогіки і психології ДЛАУ, науково-методичному супроводженні мовного тестування у Науково-методичному центрі військової освіти Міністерства оборони України.

Публікації. Основні результати дослідження відображені в 6 публікаціях, із них 4 статті надруковані у провідних наукових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 2 тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 290 сторінок. У роботі наведено 15 таблиць, 4 рисунки. Список використаних джерел містить 473 найменування (з них 14 іноземною мовою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі подано загальну характеристику дослідження, обґрунтовано актуальність проблеми, ступінь її вивченості в науковій літературі, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи, описаний комплекс методів, що використовувалися в роботі, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, основні її етапи.

У першому розділі дисертації - “Навчання пілотів веденню стійкого радіообміну в екстремальних ситуаціях як педагогічна проблема” - вивчено проблему професійної надійності льотного складу на МПТ, здійснено аналіз існуючої системи підготовки авіаційних фахівців до ведення радіообміну англійською мовою, формування у них професійних навичок і вмінь.

Аналіз наукової літератури з проблеми методики навчання майбутніх пілотів іноземних мов у ВНЗ, формування в них культури професійного спілкування і стану розробленості цієї проблеми в педагогічній науці дали можливість зробити висновок про актуальність і доцільність наукового обґрунтування їх навчання веденню радіообміну англійською мовою в процесі квазіпрофесійної діяльності в умовах дефіциту часу.

При цьому вивчення льотної практики показало, що жодна професія не є настільки тісно пов'язаною з часовим фактором, як професія пілота; йому доводиться виконувати льотну діяльність, постійно знаходячись під дією цього фактора. Але сучасний стан професійної підготовленості пілотів до ведення радіообміну англійською мовою на МПТ в умовах дефіциту часу свідчить про те, що він не повною мірою відповідає змістові й особливостям льотної діяльності в екстремальних умовах.

Особливо актуальною ця проблема стала для екіпажів неангломовних країн, у тому числі країн СНД. За статистичними даними за останні 10 років близько 65% авіаційних подій пов'язані з помилками при веденні радіообміну англійською мовою. При цьому особливо важливим є ведення радіообміну англійською мовою в аварійних ситуаціях. Однієї із основних причин такого стану, на нашу думку, є відсутність наукового обґрунтування теоретичних і методичних основ підготовки курсантів-пілотів до ведення радіообміну у ВНЗ ЦА в умовах дефіциту часу.

У ході аналізу психолого-педагогічної літератури, льотної практики, помилкових дій ЛС і катастроф можна зробити висновок, що, незважаючи на досягнуті успіхи у формуванні професійних ЗНУ в практиці підготовки майбутніх пілотів до польотів на МПТ, відсутня оптимально обґрунтована методика, так чи інакше пов'язана з їх навчанням до ведення радіообміну в умовах дефіциту часу.

Другий розділ - “Теоретичні і методичні основи навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на міжнародних повітряних трасах в умовах дефіциту часу” - присвячений обґрунтуванню структурних компонентів особистісно орієнтованої методики навчання курсантів веденню радіообміну на МПТ та розробці відповідного методичного її забезпечення.

У результаті теоретичного аналізу доведено, що найбільш часто застосовуваними концептуальними підходами до навчання англійської мови у ВНЗ ЦА є концепції діяльнісного, комунікативного, комунікативно-діяльнісного та психолінгвістичного навчання, теорія рішення задач, використання комп'ютера при навчанні іноземних мов та ін.

При цьому аналіз практики викладання курсантам англійської мови у ВНЗ ЦА свідчить, що найбільш оптимальною концепцією навчання іноземних мов є концепція особистісно орієнтованого навчання, основними достоїнствами якої є використання особистісно орієнтованих комунікативних ситуацій; забезпечення творчого, індивідуального і диференційованого підходів; переорієнтація навчального процесу на особистість курсанта, на його особистісний і професійний розвиток. Творчу реалізацію її виховних, освітніх і розвиваючих функцій забезпечує використання методик проблемного навчання та ТПФРД.

Особистісно орієнтована методика навчання англійській мові майбутніх пілотів - це сукупність систематизованих і цілеспрямовано скомпонованих методів, форм, прийомів і способів навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу у ВНЗ ЦА, принципів і правил їхнього творчого застосування, що спрямовані на особистісний і професійний розвиток особистості майбутнього пілота, на формування і розвиток у нього особистісної, професійної і психологічної готовності до ведення ефективного радіообміну в екстремальних ситуаціях польоту на МПТ.

У результаті підготовки майбутнього пілота, який виконує польоти на МПТ, він повинен знати: особливості забезпечення БП при виконанні польотів на МПТ; особливості ведення радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу у рамках нормативних документів ІКАО; конструкцію літака Ан-12 і документи, що регламентують льотну експлуатацію; алгоритми діяльності екіпажа в різних аварійних умовах польоту; мати навички: ведення радіообміну англійською мовою в аварійних ситуаціях з урахуванням дефіциту часу; артикуляційно-фонетичного проказування елементів авіаційного повідомлення; сприйняття повідомлення, переданого з великою швидкістю; уміти: швидко аналізувати аварійні ситуації і приймати обґрунтовані рішення; вести радіообмін англійською мовою в умовах дефіциту часу; змінювати швидкість передачі повідомлення з урахуванням його сприйняття адресатом і приймати повідомлення від диспетчера або літака; володіти: високою емоційно-вольовою стійкістю до діяльності в аварійних ситуаціях; високими комунікативними і швидкісними здібностями при веденні радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу.

Оптимальне моделювання екстремальних ситуацій польоту забезпечує творче застосування КТЛ Ан-12, суворе дотримання Правил ведення радіотелефонного зв'язку англійською мовою в повітряному просторі України для персоналу організації повітряного руху. Для цього також мають бути розроблені методичні матеріали по веденню радіообміну, схеми складання повідомлень в аварійних ситуаціях, аудіоматеріали та оптимально використані КТЛ Ан-12, електронно-обчислювальні машини.

Як критерії контролю та оцінювання рівня професійної підготовленості майбутніх пілотів до ведення радіообміну в умовах дефіциту часу доцільно використовувати показники К_з. і V_t. рівня сформованості ЗНУ і швидкості роботи досліджуваних з іншомовним матеріалом в умовах дефіциту часу, а також параметри, що визначають правильність складання повідомлень, повноту передачі інформації, артикуляційно-фонетичну якість передачі повідомлень, час їхнього складання і передачі. Експертні оцінки викладачів англійської мови щодо рівня володіння майбутніми пілотами англомовною авіаційною фразеологією, спеціальною англійською мовою, а також оцінювання інструкторів тренажерного центра дають можливість оптимально визначити ефективність запропонованої нами методики.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності методики навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну в умовах дефіциту часу в період предтренажерної та тренажерної підготовок” - викладено науково-методичні основи експериментального дослідження, представлено ефективність розробленої дисертантом методики навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу та її доведено в результаті статистичного аналізу.

З метою експериментальної перевірки розробленої нами методики було проведено формуючий експеримент, у результаті якого доведено ефективність експериментальних дій, загальної програми та методики дослідження, а також виявлено зміну рівнів володіння англійською мовою майбутніх пілотів.

Методика експериментальної роботи на формуючому етапі дослідження передбачала такі дії та операції: вибір експериментальної (ЕГ) і контрольної груп (КГ); здійснення діагностичного та підсумкового зрізів володіння майбутніми пілотами англійською мовою в умовах дефіциту часу до початку та після закінчення формуючого експерименту; впровадження розробленої нами методики у навчально-виховний процес академії; консультування курсантів ЕГ; контрольне діагностування курсантів у процесі виконання польотів в умовах дефіциту часу; зіставлення початкових і кінцевих рівнів опанування англійською мовою курсантів як ЕГ, так і КГ. Також курсанти як КГ, так і ЕГ до початку досліджень були вирівняні по основних психологічних, професійних і лінгвістичних показниках, які мають вплив на успішність засвоєння англійської мови. Курсантам, що приймали участь в формуючому експерименті, були запропоновані тестові завдання, пов'язані з контролюванням розуміння ними змісту професійної спрямованості володіння англійською мовою в умовах дефіциту часу.

Отже, результати формуючого експерименту засвідчили ефективність використання нашої методики. Так, при виконанні тестів з розмовної англійської мови курсанти ЕГ виконали правильно тестові завдання у середньому на 10% більше, ніж КГ, при цьому обробивши на 20% більше завдань за той самий час, який відведений для їх виконання. Відповідно, при виконанні тестів зі спеціальної англійської мови курсанти ЕГ виконали правильно тестових завдань у середньому на 5% більше, ніж КГ, при цьому обробивши на 16% більше завдань. А при виконанні тестів з англомовної авіаційної фразеології курсанти ЕГ і КГ виконали правильно однакову кількість тестових завдань. Проте курсанти ЕГ обробили в середньому на 40% більше завдань за той самий час, який відведений для їх виконання. Усе це суттєво вплинуло на показники К_з.і V_t. ЕГ і КГ (рис. 1).

У процесі контролювання та оцінювання ЗНУ курсантів ведення радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу, які моделювалися на КТЛ Ан-12, побудова повідомлення курсантами ЕГ була значно кращою у порівнянні з КГ на всіх етапах польоту. Це знайшло вираження в правильному порядку слів у переданих повідомленнях, меншій кількості пропусків слів у повідомленнях, що складалися. Відповідно і ступінь повноти передачі інформації в повідомленні у курсантів ЕГ був вищим, ніж у КГ. Цьому явно сприяла і більш висока артикуляційно-фонетична якість передачі повідомлення, а також не тільки хороше знання іноземної мови, але і менша кількість психофізіологічних витрат, пов'язаних зі складанням повідомлення іноземною мовою.

Слід підкреслити, що на всіх етапах змодельованих польотів у пілотів ЕГ значно скоротилася кількість помилок, що впливають на якість ведення радіообміну, а отже і на БП. Спостерігалася відповідність виконуваних дій командам, що читаються по контрольній карті (табл. 1).

Показники ведення радіообміну (F, S, f) у курсантів ЕГ були вище під час формуючого експерименту, ніж в КГ. Розходження в показниках досягають достовірних величин: P<0,01.

Рис. 1. Співвідношення показників К_з.і V_t. ЕГ і КГ при виконанні тестових завдань в умовах дефіциту часу

Якість ЗНУ, пов'язаних з пілотуванням, ми визначали за величиною відхилень курсантів від висоти польоту, вертикальної швидкості, курсу і швидкості польоту. При цьому помітимо, що на тлі пілотування пілоти піддавалися 2-м видам додаткового навантаження: здійснювали ведення радіообміну іноземною мовою (англійською) і випробували недолік часу.

Проаналізувавши загальні результати можна зробити такі висновки: на етапі зльоту у курсантів ЕГ спостерігається суттєве поліпшення ведення радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу, ніж у курсантів КГ; при цьому в ЕГ відхилення від вертикальної та горизонтальної швидкостей польоту було значно меншим у порівнянні з КГ; під час набору висоти в КГ збільшуються відхилення від заданої вертикальної швидкості, висоти та швидкості польоту за рахунок погіршення правильності побудови повідомлення; відхилення від усіх параметрів польоту курсантів ЕГ зменшилися в порівнянні з первісними показниками; при цьому якість ведення радіообміну відповідно до мовних параметрів була вищою у порівнянні із КГ; на етапі горизонтального польоту у курсантів КГ збільшуються відхилення від заданої висоти польоту, швидкості польоту та курсу за рахунок погіршення правильності побудови повідомлення у порівнянні з етапом набору висоти, а в ЕГ - відхилення від усіх параметрів польоту набагато менше у порівнянні з первісними показниками, що відбувається за рахунок зменшення часу, затрачуваного на складання й передачу повідомлення у порівнянні з КГ щодо інших етапів польоту; на етапі заходу на посадку в КГ значно збільшуються відхилення від заданої вертикальної швидкості, швидкості польоту та курсу за рахунок погіршення правильності побудови повідомлення у порівнянні з попередніми етапами польоту, в ЕГ - відхилення від всіх параметрів польоту зменшилися, також покращилася артикуляційно-фонетична вимова переданих повідомлень; під час посадки у курсантів ЕГ і КГ за рахунок поліпшення артикуляційно-фонетичної вимови переданих повідомлень збільшуються відхилення від заданої швидкості польоту, яке є більш значним у КГ.

Таблиця 1. Особливості сформованості у пілотів ЗНУ ведення радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу на КТЛ*

*Розбіжності в групах досягають достовірного рівня значимості при Р>0,95.

Отже, показники точності витримування пілотажних параметрів у курсантів ЕГ були вище у порівнянні з КГ під час формуючого експерименту. Розходження в показниках досягають достовірних величин: P<0,01; t=4,66.

Також психофізіологічна напруженість професійної діяльності курсантів ЕГ була меншою, ніж у КГ. Це знайшло своє вираження в такому показнику, як ЧСС на заключному етапі педагогічного експерименту, яка у курсантів ЕГ була нижчою на всіх етапах польоту (на 30-35%), ніж у КГ. Це є одним із показників надійності нашої методики, яка досягнута за рахунок психофізіологічних резервів організму.

Таким чином, це доводить ефективність особистісно орієнтованої методики навчання майбутніх пілотів веденню радіообміну англійською мовою під час польотів на МПТ в умовах дефіциту часу.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукової літератури з проблеми методики навчання пілотів іноземних мов у ВНЗ ЦА, формування в них культури професійного спілкування і стан розробленості цих проблем в педагогічній науці дали можливість зробити висновок про актуальність і доцільність наукового обґрунтування навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на МПТ в процесі їх квазіпрофесійної діяльності в умовах дефіциту часу.

Сучасний стан професійної підготовленості пілотів до ведення радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу свідчить про те, що вона не повною мірою відповідає змістові й особливостям льотної діяльності ЛС в екстремальних умовах. Однією з основних причин такого стану є відсутність наукового обґрунтування теоретичних і методичних основ їх підготовки до ведення радіообміну англійською мовою в льотних ВНЗ в умовах дефіциту часу.

2. Концептуальною основою ефективної організації і проведення занять з англійської мови для майбутніх пілотів є особистісно орієнтована методика їх навчання веденню радіообміну на МПТ у процесі квазіпрофесійної діяльності на КТЛ Ан-12 в умовах дефіциту часу. Оптимізації цього процесу сприяє творче використання основних елементів проблемного навчання і ТПФРД.

Особистісно орієнтована методика навчання майбутніх пілотів є сукупністю систематизованих і цілеспрямовано скомпонованих методів, форм, прийомів і способів їх навчання веденню радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу у ВНЗ ЦА, принципів і правил їхнього творчого застосування, що спрямовані на особистісний і професійний розвиток їх особистості, на формування і розвиток у них особистісної, професійної і психологічної готовності до ведення ефективного радіообміну в екстремальних ситуаціях польоту на МПТ. Ця методика містить такі елементи: концептуальну основу, цілі, задачі, принципи, зміст, методи, прийоми і форми навчання веденню радіообміну на МПТ в екстремальних ситуаціях.

3. У результаті теоретичного обґрунтування й експериментального підтвердження доведено, що майбутній пілот, який виконує польоти на МПТ, повинен: знати особливості забезпечення БП при виконанні польотів на МПТ; особливості ведення радіообміну в умовах дефіциту часу у рамках нормативних документів ІКАО; конструкцію літака Ан-12 і документи, що регламентують льотну експлуатацію; алгоритми діяльності екіпажа в різних аварійних умовах польоту; мати навички ведення радіообміну на МПТ в аварійних ситуаціях з урахуванням дефіциту часу; артикуляційно-фонетичного проказування елементів авіаційного повідомлення; сприйняття повідомлення, переданого з великою швидкістю; уміти швидко аналізувати аварійні ситуації і приймати обґрунтовані рішення; вести радіообмін англійською мовою в умовах дефіциту часу; змінювати швидкість передачі повідомлення з урахуванням його сприйняття адресатом і приймати повідомлення від диспетчера або іншого літака; володіти високою емоційно-вольовою стійкістю до діяльності в аварійних ситуаціях; високими комунікативними і швидкісними здібностями при веденні радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу.

4. Ефективність методики забезпечується комплексним застосуванням традиційних і спеціальних методів, прийомів і форм навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу. При цьому вирішальне значення має метод проблемного викладу, що базуються на постановці проблеми та її розв'язанні, акцентуючи при цьому увагу на тих чи інших протиріччях, а також рішенні проблемних питань, ситуаційних завдань і моделюванні різних ситуацій проблемного характеру. Експериментальна перевірка особистісно-орієнтованої методики навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу на основі використання ТПФРД показала її ефективність. Формуючий експеримент проводився шляхом наукового обґрунтування і розроблення проблемно-пошукових завдань з конкретизацією основних компонентів експериментальної методики - цілей, задач, принципів, змісту, методів, форм, засобів, критеріїв і методів оцінювання ЗНУ ведення радіообміну при польотах на МПТ в умовах дефіциту часу. Для цього було змодельовано польоти на МПТ на сучасних тренажерних пристроях, які з високою мірою точності відтворюють реальні польоти.

Були зафіксовані такі основні психологічні і психофізіологічні показники: при вирівнюванні груп досліджувалися розподіл і стійкість уваги, її переключення й обсяг, довгострокова та оперативна пам'ять, темп розумової діяльності, а для оцінювання ступеня напруженості психофізіологічних функцій на всьому протязі експерименту реєструвався такий параметр, як ЧСС за допомогою сучасної електронної апаратури (“Фізіолог-М”).

5. Експериментальні дослідження показали, що під час першого етапу експерименту випробувані КГ при виконанні тестових завдань з розмовної англійської мови, англомовної авіаційної фразеології, спеціальної англійської мови показали більш низькі результати, ніж ЕГ.

При виконанні тестів з розмовної англійської мови курсанти ЕГ правильно виконали тестові завдання у середньому на 10% більше, ніж КГ, при цьому обробивши на 20% більше завдань за час, що відведений для виконання тестів. При виконанні тестів із спеціальної англійської мови курсанти ЕГ виконали правильно тестові завдання у середньому на 5% більше, ніж КГ, при цьому обробивши на 16% більше завдань за той самий час, що відведений для виконання тестів. При виконанні тестів з англомовної авіаційної фразеології курсанти ЕГ і КГ правильно виконали однакову кількість тестових завдань, проте ЕГ обробила в середньому на 40% більше завдань за час, що відведений для виконання тестів.

Одним із головних елементів нашого дослідження були контролювання й оцінювання ЗНУ ведення радіообміну англійською мовою в змодельованих умовах професійної діяльності на КТЛ Ан-12, тому що тут відбувалося подальше вдосконалювання ЗНУ ведення радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу й механізмів адаптації, що роблять професійну діяльність пілота більш стабільною у звичайних й екстремальних умовах польоту.

Слід зазначити, що побудова повідомлення курсантами-пілотами ЕГ в умовах професійної діяльності, була значно кращою у порівнянні з КГ на всіх етапах польоту. Це знайшло відображення в правильному порядку слів у переданих повідомленнях, меншій кількості пропусків слів у повідомленнях, що складалися. Відповідно і ступінь повноти передачі інформації в повідомленнях курсантів-пілотів ЕГ був вищим, ніж у КГ, чому явно сприяла і більш висока артикуляційно-фонетична якість передачі повідомлення, однієї з причин якої було не тільки краще знання іноземної мови, але і менша кількість психофізіологічних витрат, пов'язаних зі складанням повідомлення іноземною мовою.

6. Підтвердженням більш високого рівня володіння англійською мовою радіообміну курсантами-пілотами ЕГ служать також результати аналізу помилок, допущених у процесі виконання експериментального польоту. На всіх етапах змодельованих польотів у курсантів-пілотів ЕГ значно скоротилася кількість помилок, що впливають на якість ведення радіообміну, а, отже, і на БП.

Про якість ЗНУ, пов'язаних з пілотуванням, ми визначали на основі величини відхилень від висоти польоту, вертикальної швидкості, курсу і швидкості польоту. Чим менше їхня величина, тим краще. При цьому, як і до цього, нами розглядалися такі етапи польоту: зліт, набір висоти, горизонтальний політ, захід на посадку і посадка. При цьому, на тлі пілотування курсанти піддавалися 2-м видам додаткового навантаження: здійснювали ведення радіообміну іноземною мовою (англійському) і відчували дефіцит часу.

На етапі зльоту у випробуваних ЕГ спостерігається поліпшення ведення радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу, яке більш значне, ніж у КГ; при цьому в ЕГ відхилення від вертикальної та горизонтальної швидкостей польоту було значно меншим у порівнянні зі КГ; під час набору висоти в КГ збільшуються відхилення від заданої вертикальної швидкості, висоти та швидкості польоту за рахунок поліпшення правильності побудови повідомлення; відхилення від усіх параметрів польоту курсантів ЕГ зменшилися в порівнянні з первісними показниками, при цьому якість ведення радіообміну відповідно до мовних параметрів була вищою у порівнянні із КГ; на етапі горизонтального польоту у курсантів КГ збільшуються відхилення від заданої висоти польоту, швидкості польоту та курсу за рахунок поліпшення правильності побудови повідомлення в порівнянні з етапом набору висоти, в ЕГ - відхилення від усіх параметрів польоту набагато зменшилися у порівнянні з первісними показниками за рахунок більш зменшення часу, затрачуваного на складання й передачу повідомлення у порівнянні з КГ щодо інших етапів польоту; на етапі заходу на посадку в КГ значно збільшуються відхилення від заданої вертикальної швидкості, швидкості польоту та курсу за рахунок поліпшення правильності побудови повідомлення в порівнянні з попередніми етапами польоту, в ЕГ - відхилення від всіх параметрів польоту набагато зменшилися, однак покращилася артикуляційно-фонетична вимова переданих повідомлень; під час посадки у випробуваних КГ і ЕГ за рахунок поліпшення артикуляційно-фонетичної вимови переданих повідомлень збільшуються відхилення від заданої швидкості польоту, однак дане відхилення є більш значним у КГ.

Показники точності дотримування пілотажних параметрів у курсантів ЕГ були вищими під час формуючого педагогічного експерименту, ніж в КГ. Розходження в показниках досягають достовірних величин (P<0,01; t=4,66). При цьому на всіх етапах польоту у курсантів КГ спостерігалася непевність, що було викликано нестандартністю проблемної ситуації (вести радіообмін при наявності дефіциту часу з урахуванням повітряної ситуації, що моделюється).

Психофізіологічна напруженість професійної діяльності випробуваних ЕГ була менше, ніж у курсантів КГ. Це знайшло своє вираження в такому показнику, як ЧСС на заключному етапі педагогічного експерименту, що у членів ЕГ був нижчою на всіх етапах польоту (на 30-35%), ніж у курсантів-пілотів КГ, що може служити показником високої надійності майбутніх пілотів за рахунок психофізіологічних резервів організму.

7. Перспективними напрямами досліджень щодо удосконалювання навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну в умовах дефіциту часу є складання методики навчання скороченню фраз радіообміну в рамках документів ІКАО; використання елементів ейдетики при навчанні курсантів-пілотів складанню складних повідомлень радіообміну та ін.