Навчання студентів фізико-математичних факультетів професійно спрямованого монологу-міркування на основі англомовних фахових автентичних аудіотекстів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

УДК 378.147 = 111

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання:

германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Навчання студентів фізико-математичних факультетів професійно спрямованого монологу-міркування на основі англомовних фахових автентичних аудіо текстів

Петранговська Наталія Романівна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Ніколаєва Софія Юріївна, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Черноватий Леонід Миколайович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, завідувач кафедри перекладу та англійської мови

кандидат педагогічних наук, доцент Гапон Юрій Антонович, Київський Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, завідувач кафедри іноземних мов

Провідна установа Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться 16 березня 2005 р. о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий 10 лютого 2005 р.

Анотації

Петранговська Н.Р. Навчання студентів фізико-математичних факультетів професійно спрямованого монологу-міркування на основі англомовних фахових автентичних аудіотекстів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми навчання студентів третього курсу фізико-математичних факультетів немовних вищих навчальних закладів створення англійською мовою професійно спрямованих монологічних висловлювань. В роботі теоретично обґрунтовано і практично розроблено методику навчання професійно спрямованих монологів-міркувань (ПСММ) на основі фахових автентичних аудіотекстів (ФААТ). Обґрунтовано та сформульовано вимоги до іншомовної підготовки майбутніх фахівців у сучасному суспільстві; визначено поняття ПСММ, розкрито його суть та виділено види ПСММ з аналізом мовних особливостей кожного з них на рівні граматики, лексики, фонетики. В результаті проведеного дослідження відібрано, класифіковано та методично організовано навчальний аудіоматеріал; теоретично обґрунтовано та практично розроблено систему вправ для навчання продукування ПСММ на основі ФААТ.

Ефективність запропонованої методики перевірено і підтверджено в ході експериментального навчання. Сформульовані методичні рекомендації щодо організації навчання створення англійською мовою професійно спрямованих монологічних висловлювань, зокрема монологів-міркувань, знайшли своє практичне застосування у навчальному процесі трьох вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Ключові слова: фізико-математичні факультети, професійно спрямоване монологічне мовлення, монолог-міркування, специфічні комунікативні функції професійно спрямованого монологу-міркування, -опису, - оцінки, - протиставлення; фахові автентичні аудіотексти, автентичність, аргументованість, інформативність, навчальний матеріал.

Петранговская Н.Р. Обучение студентов физико-математических факультетов профессионально направленному монологу-размышлению на основе англоязычных аутентичных аудиотекстов по специальности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения: германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2005.

Диссертация посвящена решению проблемы обучения профессионально ориентированной монологической речи на английском языке студентов физико-математических факультетов неязыковых вузов. В работе теоретически обоснована и практически разработана методика обучения продуцирования профессионально направленных монологов-размышлений (ПНМР) на основе англоязычных аутентичных аудиотекстов по специальности (ААТС).

Анализ требований, предъявляемых работодателями к профессиональной подготовке современного специалиста, а также Программные требования к языковой и речевой подготовке выпускника вуза позволили конкретизировать общие умения, которыми он должен обладать в пределах избранной специальности, подразумевающие также практическое владение иностранным языком как средством формирования и формулирования мыслей в сфере каждодневного и профессионального общения.

Обосновав целесообразность и необходимость обучения ПНМР на продвинутом этапе неязыковых вузов, дав ему определение, была рассмотрена логико-композиционная структура и коммуникативные функции монолога-размышления, на основе которых выделены виды ПНМР с разными специфичными функциями (описательной, оценочной, противопоставительной), а также охарактеризованы общие языковые особенности ПНМР и специфические, присущие каждой из выделенных нами коммуникативной функции.

Важным этапом исследования было обоснование и анализ состава умений успешного продуцирования ПНМР - общих и специфических - в неязыковых вузах, определение трудностей аудирования англоязычных ААТС и критериев отбора учебного материала, а также классификация ААТС, согласно которой выделены такие типы англоязычных ААТС как описание (description), сообщение (announcement), рассуждение (reasoning).

Теоретически обоснована и практически разработана система упражнений для обучения формирования умений англоязычной профессионально ориентированной монологической речи, в частности ПНМР, которая включает три подсистемы для формирования соответствующих выделенных умений с соответствующими группами упражнений внутри каждой подсистемы. Подсистема I направлена на формирование общих умений ПНМР. Подсистема II, направленная на формирование специфических умений ПНМР, в свою очередь, делится на три микросистемы, целью которых есть обучение ПНМР с разными выделенными специфическими коммуникативными функциями: описания (description), оценки (evaluation), противопоставления (contrast). Подсистема III предложенной системы упражнений, являясь самым сложным, на наш взгляд, этапом - этапом формирования интегрированных умений ПНМР, имеет целью развитие умений интегрировать общие и специфические умения на новом, более высоком творческом уровне - уровне самостоятельного решения коммуникативных задач, которые появляются в зависимости от сферы общения.

Эффективность разработанной методики была проверена и подтверждена в ходе экспериментального обучения. В результате были сформулированы методические рекомендации по организации обучения англоязычных профессионально ориентированных монологических высказываний в общем и монологов-размышлений в частности, которые нашли свое практическое применение в учебном процессе трех высших учебных заведений Украины III-IV уровней аккредитации.

Ключевые слова: физико-математические факультеты, профессионально направленная монологическая речь, монолог-размышление, специфические коммуникативные функции профессионально направленного монолога-размышления, -описания, -оценки, -противопоставления; аутентичные аудиотексты по специальности, аутентичность, аргументированность, информативность, учебный материал.

Petrangovska N. R. Teaching professionally oriented monologue-reflection on the basis of specialized English authentic audiotexts to Physics and Mathematics students.

Thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Studies. Speciality 13.00.02 - Theory and Methodology: Germanic Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2005.

The thesis deals with the methodology of teaching professionally oriented monological utterances to Physics and Mathematics students. The research provides theoretical substantiation and practical elaboration of the methodology of teaching professionally oriented monologues-reflection on the basis of specialized English authentic audiotexts. The requirements to the future specialists' foreign languages training in modern society have been reasoned and formulated; the notion of professionally oriented monologue-reflection has been identified and its essential features as well as investigated types have been singled out and analyzed considering its linguistic peculiarities (phonetic, grammar and lexical ones). The conducted research resulted in selection, classification, methodically structured training audiomaterial as well as theoretically substantiated and practically elaborated system of exercises with the aim of teaching professionally oriented monological utterances based on specialized English authentic audiotexts.

The effectiveness of the suggested methodology was verified and confirmed during the experimental teaching. Methodological recommendations on how to organize producing English professionally oriented monologues-reflection have been developed and applied in practice in three higher educational establishments, accreditation level III-IV.

Key words: professionally oriented monological speech, monologue-reflection, specific communicative functions of professionally oriented monologue-reflection: description, evaluation, contrast; specialized authentic audiotext, authenticity, information density, reasoning, learning materials selection.

Загальна характеристика роботи

Сучасні умови розширення економічних, технічних, політичних, соціальних та культурних зв'язків України з зарубіжними країнами, вихід українських комерційних компаній на міжнародний ринок, а також виникнення та поширення нових сучасних засобів усної та писемної комунікації зумовлюють соціальне замовлення суспільства на підготовку кваліфікованих фахівців, які б практично володіли навичками та вміннями іншомовного професійного спілкування як в усній, так і письмовій формах іноземною мовою (ІМ) і були здатними залучатися до комунікації та співпраці зі своїми партнерами та колегами за кордоном.

У зв'язку з цим все більшого значення набувають проблеми подальшого вдосконалення методики навчання іншомовного спілкування за обраним фахом випускниками немовних вищих навчальних закладів (ВНЗ), а також необхідність усвідомлення різниці між навчанням ІМ для загальних цілей і ІМ спеціального вжитку. Зважаючи на аналіз потреб сучасного ринку працевлаштування, метою курсу англійської мови спеціального вжитку є навчання студентів успішного функціонування у професійному середовищі; зміст навчання базується на ймовірних майбутніх професіях студентів, а знання мови (включаючи фаховий вокабуляр) виходить із потреб цих спеціальностей (Англійська мова спеціального вжитку в Україні, 2004), тобто навчання студентів ІМ має носити виключно професійну спрямованість для подальшого її використання в своїй професійно-трудовій діяльності. В результаті побудови навчання на основі професійної спрямованості у студентів виникає так званий спеціалізований білінгвінізм (P. Christophersen, 1973), тобто своєрідна комунікативна компетенція, яка дозволяє спілкуватися головним чином з питань, що представляють професійний інтерес. Наприклад, професійно спрямоване навчання ІМ студентів фізико-математичних факультетів має будуватися як курс фізики чи математики ІМ (О.Б. Тарнопольский, С.П. Кожушко, 2004). Це знаходить своє підтвердження і в освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра різних напрямків (2002), згідно якої провідною настановою в оволодінні ІМ студентів немовних ВНЗ є формування необхідної комунікативної спроможності у сферах професійного та ситуативного спілкування в усній та письмових формах.

Зважаючи на розширення міжнародних стосунків України з країнами світового співтовариства, активну участь вітчизняних фахівців у різноманітних міжнародних конференціях, зустрічах, переговорах, спільних проектах в галузі науки та культури, для яких необхідними є вміння розуміти подану інформацію та брати участь в її обговореннях, основним видом мовлення при навчанні студентів немовних ВНЗ усного професійного спілкування нами обране монологічне мовлення, яке, за результатами досліджень, є більш поширеною формою спілкування в сфері навчально-професійної діяльності і при цьому більш складною у порівняні з діалогічним мовленням (А.А. Леонтьєв,1969). Наш вибір також пов'язаний з тим, що спілкування з професійної тематики диктує необхідність представляти свою продукцію, робити презентації, невеликі доповіді, переконувати своїх співрозмовників, тобто постійно звертатися до різних видів монологічного мовлення. Крім того, за результатами відбору моделей дискурсів для ділового та професійного спілкування, найхарактернішою формою комунікації є діалог з елементами монологу, коли один, а частіше всього два співрозмовника по черзі обмінюються достатньо просторовими монологічними висловлюваннями (О.Б. Тарнопольский, С.П. Кожушко, 2004). студент англійський монологічний

Проте, наші спостереження за процесом навчання та підготовки майбутніх фахівців в системі вищої освіти виявили, що формуванню навичок й умінь іншомовного професійного усного монологічного мовлення приділяється, на наш погляд, недостатня увага. Несформованість професійно важливих умінь, пов'язаних з іншомовним спілкуванням, невідповідність рівня розвитку випускників немовних ВНЗ, що пред'являються сучасними роботодавцями, до діяльності в обраній майбутній професійній сфері, є однією з причин їхньої тривалої адаптації до виробничого процесу, а також невідповідності вимогам, які ставляться до сучасного фахівця. Тому вирішення проблеми формування та розвитку спеціальних умінь, пов'язаних з професійним іншомовним усномовленнєвим спілкуванням, можна вважати необхідною умовою навчання на просунутому ступені в немовних ВНЗ. У нашому дослідженні до просунутого ступеня ми відносимо студентів третього року навчання, оскільки в відповідності до рекомендацій Комітету Ради Європи з питань освіти (2002) тематика курсу з ІМ цього ступеня носить професійно-спрямований характер, і його завдання визначаються, передусім, комунікативними і пізнавальними потребами спеціаліста відповідного фаху. Студенти просунутого ступеня, що відповідає міжнародному рівню навчання "В 2" (A Common European Framework of Reference, 2002), мають володіти навичками та вміннями активного використання ІМ як засобом формування і формулювання думок в галузі повсякденного спілкування та в галузі відповідної спеціальності, в ситуаціях, які є спільними для студентів суміжних спеціальностей, а також вміннями формулювання та вирішення професійних завдань, аналізу результатів, діагностики причин отриманих результатів (English for Specific Purposes. National Curriculum for Ukrainian Universities (Draft), 2004). Для студентів просунутого ступеня Програма визначає такі вимоги до усномовленнєвої підготовки: робити власні чіткі підготовлені презентації з широкого спектру тем повсякденного та професійного вжитку; продукувати чіткі детальні монологічні висловлювання на загальні теми та теми за обраним фахом; погоджуватися або не погоджуватися з отриманою інформацією; підтримувати аргументи або піддавати їх сумніву; виражати задоволення/незадоволення; викладати отриману інформацію, логічно і чітко формулюючи думки; розуміти основну ідею та виділяти відповідну інформацію під час тривалих дискусій, диспутів, розмов, лекцій з тем повсякденного та професійного вжитку; детально розуміти телефонні переговори; розуміти суть та деталі інформації при сприйнятті автентичних теле- та радіопрограм з повсякденної та професійної тематики; визначати точку зору мовця та його ставлення до проблеми висловлювання; чітко і логічно висловлювати свою точку зору з прослуханої інформації тощо.

Виходячи зі сказаного вище, ми розглядаємо професійно спрямоване усне монологічне мовлення, а саме монолог-міркування як його вид, необхідною умовою навчання студентів немовних ВНЗ.

Вміння створювати монологи-міркування з професійної тематики студентів фізико-математичних факультетів - це вміння не лише передавати отриману інформацію, а й систематизувати отримані знання, прийняти рішення щодо розв'язання проблеми, обмірковуючи всі можливі наслідки, обґрунтовуючи свій вибір або дії, логічно і зв`язно пояснити хід свого мислення, охарактеризувати проблему/предмет/явище, зупинившись на його слабких або сильних сторонах, аргументуючи свою точку зору, переконуючи співрозмовника чи аудиторію в правильності своїх умовиводів.

Таким чином, створення професійно спрямованих монологічних висловлювань, а саме монологів-міркувань, в сучасних умовах професійної діяльності випускників немовних ВНЗ є одними з основних умінь майбутніх фахівців, а відбір змісту навчання професійного спілкування ІМ, в тому числі і професійно спрямованих монологів-міркувань, повинен базуватися на тематиці та ситуаціях спілкування, професійних потребах випускників фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ, а саме ситуаціях, що зумовлюють необхідність продукування розгорнутих монологічних висловлювань, які мають на меті висловлення власної думки, доведення чи спростування будь-якої тези/проблеми з обов'язковим адекватним використанням фахової лексики, засобів модальності для досягнення бажаного результату.

Слід зауважити, що за останні роки в методиці викладання ІМ проблема навчання усного мовлення, зокрема монологічного спілкування, в системі середньої та вищої освіти досліджувалася багатьма вченими (Е.Г. Бжоско, 1988; Н.Ф. Бориско,1987; І.В. Самойлюкевич, 1991; М.С. Балабайко, 1973; В.Л. Скалкін, 1978,1981; М.Л. Вайсбурд, 2001; Л.І. Дєвіна, 1989; І.О. Зимня, 1985; Г.В. Ільїна, 1985; Є.В. Кузьміна, 1996; Л.Ф. Манякіна, 1998; Г.П. Савченко, 1990; В.В. Єрьоміна, 1988; Г.В. Ієвлєва, 1987; Т.В. Каріх, 1983; В.І. Кунін, 1976; І.В. Рахманов, 1980; Л.Н. Смирнова, 1984; Г.Є. Чечель,1975; Л.І. Шевченко, 1984 та інші), в тому числі і в немовному ВНЗ (І.А. Алешко, 1984; А.А. Ємельянова, 1978; В.Л. Гаращенко, 1974; Л.В. Дементьєва, 2001; Л.Б. Котлярова, 1990; Т.В. Кучма, 1991; Н.Д. Соловйова, 1990; В.М. Селезньова, 1982; Brown G., G. Yule,1984; D. Byrne, 1976; R. Clifford, 1985; W. Littlewood, 1998; J.C. Richards, T.C. Rodgerts, 1991 та інші).

Проте питання навчання іншомовної професійно спрямованої усної комунікації, зумовлене необхідністю підготовки висококваліфікованого фахівця, є недостатньо висвітленим. Це стосується навчання не тільки професійно спрямованого монологічного мовлення, яке передбачає розвиток умінь сприймати інформацію, обмірковувати її та трансформувати хід свого мислення у висловлювання на рівні тексту, обґрунтовуючи, аргументуючи, оцінюючи, описуючи його, тобто елементів, притаманних монологам-міркуванням, а й матеріалу, на якому найуспішніше проходитиме навчання цього виду іншомовного усного мовлення. Звертаючись до проблеми навчання говоріння (як діалогу, так і монологу), методисти часто використовували друковані автентичні або навчальні тексти. В нашому дослідженні засобом навчання професійно спрямованих монологів-міркувань (ПСММ) було обрано фахові автентичні аудіотексти (ФААТ), оскільки вони сприяють швидкому й адекватному сприйняттю матеріалу, що є однією з умов досягнення поставленої мети, а також одним з найпоширеніших засобів отримання інформації. На нашу думку, саме слухова, а не зорова опора являє собою найкоротший і найраціональніший шлях до засвоєння нового мовного матеріалу, оскільки сприйняття на слух та репродукування здійснюють зворотний зв'язок, що дозволяє перевірити уявлення, які складаються у свідомості студента.

Отже, сучасні вимоги до професійної підготовки висококваліфікованого фахівця фізико-математичної спеціалізації, розвиток сучасних технологій, співпраця українських фахівців із зарубіжними колегами у зазначеній сфері науки, значущість володіння випускниками немовних ВНЗ навичками й уміннями професійно спрямованого монологічного мовлення загалом і монологів-міркування, зокрема, з одного боку, при фактичній відсутності спеціальних розробок і досліджень теоретичних та практичних питань методики навчання професійно спрямованих монологічних висловлювань студентів немовних ВНЗ, з іншого боку, зумовили актуальність спеціальної розробки методики навчання студентів просунутого ступеня фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ створення ПСММ на основі англомовних ФААТ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов'язаний з науково-дослідною темою кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету (КНЛУ) "Навчання міжкультурного спілкування в середній та вищій школі в аспекті європейських вимог" (протокол № 4 від 27 листопада 2000 р.)

Об'єктом дослідження є навчання професійно спрямованого монологічного мовлення студентів фізико-математичних факультетів у немовному ВНЗ.

Предметом дослідження виступає формування і розвиток навичок та вмінь створення ПСММ на основі фахових автентичних аудіотекстів у студентів просунутого ступеня фізико-математичних факультетів немовного ВНЗ.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та ефективної методики навчання студентів фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ створення ПСММ на основі англомовних ФААТ. Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань:

1) визначити вимоги до іншомовної підготовки майбутніх фахівців у сучасному суспільстві;

2) дати визначення поняттю ПСММ, розкрити його суть, виділити види ПСММ та охарактеризувати кожен з них, проаналізувавши мовні особливості різноманітних ПСММ (граматичні, лексичні, фонетичні); визначити структуру ПСММ та вміння його створення;

3) розглянути методичні передумови навчання створення ПСММ англійською мовою;

4) охарактеризувати аудіювання як засіб навчання з виділенням його труднощів та специфічних умінь аудіювання повідомлень наукового стилю і на його основі здійснити відбір позамовного, мовного та мовленнєвого матеріалу для навчання ПСММ;

5) класифікувати відібраний аудіоматеріал за характерними ознаками;

6) розробити систему вправ для формування та розвитку навичок й умінь створення ПСММ та модель навчання ПСММ на основі відібраного аудіоматеріалу;

7) експериментально перевірити ефективність запропонованої методики;

8) сформулювати методичні рекомендації для навчання ПСММ студентів просунутого ступеню навчання фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ.

Для вирішення поставлених завдань було застосовано такі методи дослідження:

1) аналіз програм, підручників і навчальних посібників з навчання ІМ на фізико-математичних факультетах немовних ВНЗ;

2) опитування фахівців науково-технічної галузі, випускників фізико-математичних факультетів, викладачів спеціальних предметів з метою визначення необхідності навчання ПСММ в немовних ВНЗ та визначення комунікативних намірів у типових ситуаціях під час створення ПСММ;

3) наукове спостереження за процесом навчання ПСММ студентів фізико-математичного факультету немовних ВНЗ з метою визначення рівня володіння навичками й уміннями, необхідними для створення ПСММ як виду монологічного мовлення за фахом та прогнозування труднощів оволодіння студентами професійно спрямованого монологічного мовлення;

4) лінгвометодичний аналіз фахових автентичних аудіотекстів для визначення їхніх мовних і позамовних особливостей як основи для їх подальшого відбору і створення системи вправ;

5) теоретичний аналіз наукової літератури з методики навчання ІМ, педагогіки, психології, лінгвістики в межах теми дослідження;

6) організація та проведення експериментального навчання з використанням розробленої системи вправ для навчання створення ПСММ англійською мовою з метою перевірки її ефективності, а також якісний і кількісний аналізи експериментальних даних.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому

- теоретично обґрунтовано методику навчання створення ПСММ на основі аудіоматеріалу за фахом студентів фізико-математичних факультетів немовного ВНЗ;

- визначено поняття ПСММ, уточнено його суть, структуру, вміння його створення;

- обґрунтовано систему вправ та модель навчання для формування і розвитку навичок й умінь студентів у створенні ПСММ англійською мовою.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у

- відборі типових англомовних ФААТ для навчання ПСММ;

- розробці системи вправ для формування та розвитку навичок й умінь ПСММ на основі англомовних ФААТ;

- розробці циклу занять для студентів просунутого ступеня фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ на основі запропонованої моделі навчання;

- укладанні методичних рекомендацій щодо організації та здійснення навчання англомовного професійно спрямованого монологічного мовлення і ПСММ як одного з його видів студентів просунутого ступеню навчання фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ.

Розроблена методика навчання студентів фізико-математичних факультетів немовного ВНЗ продукування англійською мовою ПСММ на основі англомовних ФААТ упроваджена в навчальний процес у Сумському державному педагогічному університеті, Чернігівському державному педагогічному університеті та Рівненському державному гуманітарному університеті.

Апробація основних положень і результатів дослідження проводилася на науково-практичних конференціях КНЛУ (24-27 квітня 2001 р., 9-12 квітня 2002 р., 8-10 квітня 2003 р., 5-8 квітня 2004 р.) та на міжнародній науково-методичній конференції "Інноваційні підходи до навчання іноземних мов та культур у новому тисячолітті" в Дніпропетровському університеті економіки та права (20-22 вересня 2002 р.).

Публікації. Результати та основні положення дисертації відображено у п'яти наукових статтях та одних тезах доповіді на конференції.

Структура та обсяг дисертації зумовлені її цілями і завданнями. Робота обсягом 287 сторінок складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 372 найменування (з них 58 англійською та німецькою мовами), та восьми додатків обсягом 62 сторінки. Робота містить 14 таблиць, 4 схеми та 1 графік.

Основний зміст

В першому розділі досліджено теоретичні передумови навчання студентів фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ створення англійською мовою ПСММ, проводяться аналіз та узагальнення публікацій з філософії, соціології, психології, психолінгвістики, лінгвістики, присвячених вивченню соціально-психологічних особливостей формування іншомовних комунікативних умінь, якими повинен володіти сучасний фахівець будь-якого немовного профілю. З метою визначення вимог ринку праці було проаналізовано ряд документів, які узагальнюють вимоги до змісту освіти та навчання (згідно яких зміст навчання вимагає попереднього відбору тематики та ситуацій спілкування, в рамках яких відбуватиметься формування навичок й умінь мовленнєвої комунікації і на цій основі відбір усно- та письмовомовленнєвих текстів (О.Б. Тарнопольский, 1991)) з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників; визначено вимоги до професійної та іншомовної компетенцій випускника немовного ВНЗ. Отримані результати засвідчили, що від фахівця немовного профілю вимагають уміння не тільки бути висококваліфікованим працівником за обраним фахом, який забезпечує ділове та наукове співробітництво з вітчизняними та закордонними партнерами, вмінь використовувати отримані знання в суміжних з обраною спеціальностях, а й умінь спілкуватися ІМ на рівні, який дозволяє успішно вирішити комунікативні завдання, що з'являються в ситуаціях щоденного та професійного спілкування, а це і є однією з головних вимог на сучасному промисловому, технічному та науковому ринках праці. Зазначене свідчить про те, що від сьогоднішнього випускника фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ вимагають практичного володіння ІМ, яке дозволяє реалізувати такі аспекти професійної діяльності, як своєчасне ознайомлення з новими технологіями, відкриттями і тенденціями у розвитку науки і техніки в обраній галузі, встановлення контактів із зарубіжними організаціями та підприємствами, тобто забезпечує удосконалення рівня професійної компетенції спеціаліста.

Проаналізовані програми з ІМ для немовних спеціальностей ВНЗ та розглянуті вимоги ринку праці дали змогу уточнити вміння іншомовної усномовленнєвої комунікації, якими має володіти фахівець немовного профілю. Для сучасних випускників немовних ВНЗ важливими є не тільки навички й уміння сприймати і розуміти інформацію, передавати її, а й систематизувати отримані знання, приймати рішення щодо вирішення проблеми, обмірковуючи всі можливі наслідки, обґрунтовуючи свій вибір або дії, логічно і зв'язано пояснити хід свого мислення, охарактеризувати предмет, проблему чи явище, виділити головне та відхилити другорядне, неважливе, що і робить монолог-міркування важливим і необхідним компонентом навчання повноцінного професійно спрямованого монологічного мовлення в немовних ВНЗ.

Підґрунтям такого твердження є чисельні дослідження психологами та методистами суті та особливостей формування у майбутніх фахівців "професійного" міркування як однієї зі складових професійної освіти, включно і на заняттях з ІМ. Поняття "професійне міркування" використовується у двох значеннях. В першому випадку, коли хочуть підкреслити високий професійно-кваліфікаційний рівень спеціаліста, йдеться про особливості міркування, що виражають його якісний аспект. В другому значенні цей термін використовують, коли мають на меті підкреслити особливості міркування, зумовлені характером професійної діяльності. В цьому значенні мається на увазі предметний аспект, наприклад "технічне" міркування інженера, технічного працівника; "клінічне" міркування лікаря; "художнє" міркування працівників мистецтва; "математичне" міркування, "фізичне" міркування наукових працівників, які працюють у відповідних галузях тощо. В цих випадках йдеться про певні особливості мислення фахівця, які дозволяють йому успішно виконувати професійні завдання на високому рівні майстерності, тобто швидко, оригінально та творчо підходити до вирішення як звичайних, так і неординарних завдань у певній професійній галузі, використовуючи всі отримані знання, навички та вміння; чітко й логічно обґрунтовувати свої роздуми та дії, надаючи аргументи адекватно ситуації як рідною, так і ІМ. Міркування розкриває перед слухачами процес логічного висновку нового знання про будь-які професійно значущі об'єкти і повідомляє саме це знання як результат процесу певних розумових операцій. Воно є самостійним способом викладення причинно-наслідкових зв'язків як з точки зору об'єкта зображення і завдань опису, так і зі сторони структури.

З метою вирішення основної проблеми нашого дослідження на основі проаналізованих першоджерел нами було визначене поняття "професійно спрямований монолог-міркування", під яким розуміємо узагальнене вираження засобами мови власного мислення про будь-які професійно значущі предмети чи явища, яке характеризується чіткими логічними зв'язками між елементами свого висловлювання і має на меті залучення співрозмовника або аудиторії до процесу міркування щодо істинності чи хибності предмета висловлювання. Виходячи з цього, ми припустили, що ефективним засобом формування навичок й умінь ПСММ можуть бути аудитивні тексти, оскільки більшу половину інформації ми отримуємо саме через слуховий канал. Аналіз отриманих даних проведеного опитування 186 фахівців фізико-математичних спеціальностей, яке мало на меті з'ясувати рівень сформованості навичок та вмінь фахівців фізико-математичної галузі у використанні ІМ, а також визначити, на основі чого ефективно проходитиме процес формування навичок та вмінь ПСММ, дозволив зробити висновок, що фахівці цього профілю усвідомлюють необхідність володіння вміннями створення англомовних монологічних висловлювань за фахом, та підтвердив доцільність використання аудіювання як засобу навчання професійно спрямованого іншомовного усномовленнєвого спілкування загалом і монологу-міркування зокрема.

Базуючись на традиційно виділених складових структури монологу, а саме: вступу (Introduction), основної частини (Main Body) та висновків (Conclusion), було визначено спільні риси монологу-міркування з професійної тематики з такими складниками, як постановка питання (Posing a Problem); логічне обґрунтування своїх міркувань (Logical Substantiation of Reflections); висновки (Conclusion). В процесі аналізу такої логіко-композиційної структури монологу-міркування на основі його комунікативних функцій (констатація, твердження, порівняння, обґрунтування, узагальнення, доказовість/спростування, аргументація, спонукання та залучення співрозмовника чи аудиторії до роздумів чи дискусії) було запропоновано такі види ПСММ для навчання студентів фізико-математичних факультетів: монолог-міркування з описовою функцією, монолог-міркування з оцінюючою функцією, монолог-міркування з протиставною функцією. Крім того проаналізовано наповнення кожної із виділених специфічних функцій, що є властивими ПСММ; було охарактеризовано загальні мовні особливості ПСММ (на рівні граматики, лексики та фонетики) та мовні особливості, притаманні ПСММ з кожною виділеною специфічною функцією.

Використовуючи в межах нашого дослідження аудіювання як основний засіб навчання ПСММ, ми розглядаємо цей вид мовленнєвої діяльності як засіб розуміння та осмислення почутого мовленнєвого повідомлення, як демонстрацію мовленнєвих професійних типових ситуацій і як джерело інформації, на основі якої студенти зможуть чітко і прозоро сформулювати проблему, деталізуючи її, додаючи різноманітні факти й аргументи на користь своєї точки зору.

Важливим етапом нашого дослідження було виділення груп труднощів аудіювання англомовних ФААТ, таких як труднощі, зумовлені лексичним, граматичним та фонетичним наповненням мовного матеріалу; труднощі, зумовлені сприйняттям змісту професійно спрямованого мовлення; труднощі, зумовлені умовами пред'явлення текстового матеріалу і джерелом інформації та наступне обґрунтування на цій основі відповідних трьох груп загальних умінь успішного аудіювання англомовних ФААТ для навчання ПСММ. З огляду на попередні дослідження (Н.В. Балкевич, 1980) було уточнено специфічні вміння, необхідні для аудіювання мовлення наукового стилю фізико-математичного підстилю, а саме: вміння асоціювати вербальну аудіоінформацію з зоровою опорою у вигляді схем, графіків, таблиць, креслень, формул, абревіатур, буквених та цифрових позначок; вміння компенсувати втрату (нестачу) вербальної інформації за допомогою невербальної зорової опори (схем, графіків, креслень тощо); вміння антиципації смислу повідомлення, спираючись на минулий досвід, професійну ерудицію; вміння створювати спрямованість основної думки за заголовком, початком повідомлення, спираючись на професійний досвід; вміння виділяти нову інформацію, базуючись на свому професійному досвіді і знаннях; вміння перекодовувати прийняті сигнали в крупніші одиниці, в тому числі у вигляді умовних математичних позначок.

Таким чином, розглянуті в першому розділі теоретичні передумови навчання ПСММ, уточнення його суті, структури, видів та характерних особливостей кожного з них; виділення груп труднощів аудіювання ФААТ та уточнення на цій основі загальних та специфічних умінь, необхідних для аудіювання вказаного виду мовлення, були покладені в основу розробленої системи вправ для навчання ПСММ на основі ФААТ.

У другому розділі описується методика навчання продукування професійно спрямованих монологів-міркувань англійською мовою: визначаються критерії відбору та класифікація англомовних ФААТ; обґрунтовується та аналізується склад умінь для навчання ПСММ в немовних ВНЗ; пропонується система вправ та описується модель навчального процесу з використанням ПСММ на основі ФААТ.

Критерії відбору та класифікації англомовних ФААТ базуються на ситуаціях можливої безпосередньої комунікації спеціалістів вказаного фаху з їхніми зарубіжними колегами та партнерами, участі вітчизняних фахівців у конгресах, конференціях, зустрічах за спеціальностями "Фізика", "Математика", "Інформатика", "Астрономія", "Новітні технології", для яких необхідним є вміння сприймати і розуміти на слух тексти доповідей і повідомлень за спеціальністю ІМ, участь в їхніх обговореннях та дискусіях. Об'єктом аудіювання в цих ситуаціях виступає аудіотекст за обраним фахом.

Базуючись на таких загальних вимогах до фахових аудіотекстів для немовних ВНЗ як належність до усної форми професійного спілкування фахівців, науковість, відповідність спеціальності студентів, тематиці профілюючих дисциплін немовного ВНЗ, доступність в мовному і змістовному відношеннях, а також за тривалістю звучання, ми визначили дві основні групи критеріїв відбору ФААТ, необхідних для формування вмінь ПСММ: за змістом; за походженням і мовним оформленням. До першої групи відносяться ФААТ, що характеризуються інформативністю; новизною інформації і пізнавальною цінністю, що міститься у тексті; супроводженням ФААТ природними візуально-вербальними опорами (схемами, графіками, формулами, кресленнями); доступністю змісту; обмеженістю смислового насичення ФААТ (при якому оптимальне число інформацій, що сприймаються на слух при аудіюванні іншомовного повідомлення професійного характеру, дорівнює 13-15 одиницям); відповідністю тематиці та дисциплінам, що вивчаються в певному немовному ВНЗ, а також темі заняття. До другої групи ми відносимо ті ФААТ, диференційними ознаками яких є автентичність ФААТ; належність лінгвістичного наповнення аудіоматеріалу за спеціальністю до усної форми професійного спілкування фахівців; доступність аудіотекстів за характером їхнього мовного матеріалу та обсягом висловлювань; наявність у відібраних ФААТ найчастотніших композиційно-мовленнєвих форм з притаманними їм лінгвістичними характеристиками. Слід зазначити, що автентичність розглядається нами як основний критерій відбору ФААТ для навчання студентів фізико-математичних спеціальностей, що зумовлює ефективність досягнення поставленої в нашому дослідженні мети, оскільки, як зазначає Є.В. Носонович (2000), використання штучних, спрощених текстів може призвести в подальшому до труднощів сприйняття текстів, які беруться з "реального життя"; автентичні тексти є різноманітними за стилями та тематикою, що викликає зацікавленість у студентів; вони є засобом навчання культури країни, мова якої вивчається, й ілюструють функціонування мови у формі, яка прийнята її носіями в природному соціальному контексті.

На підставі аналізу критеріїв відбору англомовних ФААТ з фізико-математичних спеціальностей та виділення типів ПСММ зі специфічними функціями опису, оцінки і протиставлення, було виділено такі типи ФААТ за цими спеціальностями: ФААТ-опис (статичний); ФААТ-повідомлення (динамічний); ФААТ-роздум (абстрактний), оскільки ці композиційно-мовленнєві форми, за результатами досліджень, є найуживанішими. Проаналізовані ФААТ з фізико-математичних спеціальностей (понад 70 аудіотекстів з різних іноземних джерел), дали змогу виділити певні підтипи за способом викладу в межах кожного типу (див. рис.1).

При розгляді вмінь, необхідних і достатніх для навчання ПСММ, було уточнено структуру самого монологу-міркування та шляхи його створення, що уможливило формування загальних та специфічних вмінь ПСММ з різноманітними комунікативними функціями.

На підставі теоретично обґрунтованого застосування мовного та мовленнєвого матеріалу, сформульованих критеріїв його відбору та класифікації, а також поетапності формування та розвитку мовленнєвих навичок й умінь, була розроблена система вправ для навчання професійно спрямованих монологічних висловлювань, зокрема монологів-міркувань. При розробці цієї системи ми використовували основні положення загальної системи вправ для навчання спілкування ІМ, розробленої Н.К. Скляренко (1996).

Система вправ для навчання ПСММ на основі англомовних ФААТ, що пропонується, включає три підсистеми вправ, спрямованих на засвоєння мовного і мовленнєвого матеріалу, які, у свою чергу, складаються з відповідних груп вправ у межах кожної підсистеми, спрямованих на формування загальних і специфічних навичок та вмінь ПСММ.

Підсистема І має на меті формування загальних умінь студентів продукувати ПСММ з будь-якою комунікативною функцією, таких як уміння сформулювати вихідну тезу (питання, проблему) відносно нового знання; вміння логічно, зв`язно і послідовно висловити свою точку зору, позицію, що містить судження про цінність/ правдивість/точність об'єкту міркування, використовуючи при цьому лексико-граматичні засоби вираження модальності; вміння розмірковувати стосовно вихідної тези, аргументуючи і доводячи правильність висловлювань; вміння ілюструвати своє висловлювання прикладами з власного чи суспільного досвіду; вміння формулювати висновки в формі умовиводів, що є логічним узагальненням всього сказаного; вміння узагальнити/резюмувати інформацію про нові знання та процес свого міркування.

Підсистема ІІ передбачає формування специфічних умінь ПСММ і складається з трьох мікросистем відповідно до різних виділених специфічних комунікативних функцій: опису (Description), оцінки (Evaluation) та протиставлення (Contrast). Підсистема ІІІ для формування інтегрованих вмінь ПСММ як найскладніша, на нашу думку, за своїм виконанням має на меті розвиток умінь інтегрувати загальні та специфічні вміння на новому, більш високому творчому рівні - рівні самостійного вирішення комунікативних завдань, які з'являються, в залежності від сфери спілкування. Тобто, в ситуаціях/завданнях, основною комунікативною функцією яких є, наприклад, функція протиставлення, студент повинен не тільки дати порівняльну характеристику чи знайти альтернативу предмету своїх міркувань, але й описати його, оцінити з точки зору доцільності його використання/існування, важливості, спираючись на різні бачення проблеми й особисте ставлення до неї. Основними вміннями при виконанні вправ цієї підсистеми (як і в попередніх) залишаються вміння логічно будувати хід свого мислення, обґрунтовуючи та аргументуючи його незалежно від типу комунікативних ситуацій.

Для підсистем І та ІІ доцільно використовувати вправи трьох груп. Вправи I групи забезпечують навчання рецепції аудіоінформації, оскільки розпізнавання та відтворення передують продуктивному говорінню як більш легкі види діяльності і сприяють формуванню слухових образів явищ/проблем з їх подальшим відтворенням за завданням викладача, тобто вправи, що пропонуються, носять рецептивний, умовно-комунікативний, керований характер. Вправи II групи забезпечують формування та розвиток більш складних вмінь, а саме рецептивно-продуктивних, спрямованих на сприйняття та відтворення отриманої інформації з використанням елементів особистісного коментара, аргументації та прикладів з різними видами опор. Вправи III групи є завершальними для розвитку вмінь ПСММ, оскільки самостійне продуктивне говоріння за запропонованою проблемною ситуацією є найскладнішим у процесі розвитку вмінь ПСММ з різними специфічними функціями. Вправи цієї групи носять виключно продуктивний, комунікативний характер.

В підсистемі ІІІ, спрямовану на формування інтегрованих вмінь ПСММ на основі ФААТ, пропонується лише один тип вправ, а саме: продуктивні, комунікативні, некеровані вправи. Студенти вільні будувати свої висловлювання та використовувати мовний і мовленнєвий матеріал за власним бажанням в опорі на ситуацію або за завданням викладача на рівні понадфразової єдності та тексту (див. рис.2).

Оскільки в межах нашого дослідження ми маємо на меті описати процес навчання ПСММ на основі англомовних ФААТ у студентів просунутого ступеня вивчення ІМ в немовному ВНЗ, тому мова йде про формування у студентів описаних умінь в двох основних сферах (domains) - освітній та професійній. Згідно з Рекомендаціями Ради Європи (A Common European Framework of Reference, 2002) на просунутому ступені навчання більша увага приділяється обраній студентами спеціальності (професії) і вирішенню комунікативних завдань, пов'язаних з нею. Освітня сфера тут тісно пов'язана з професійною, і тому вміння самостійно продукувати монологи-міркування, на нашу думку, повинні проходити паралельно в обох сферах.

Підсистема І. Вправи для формування загальних вмінь ПСММ.

Вправа І. Мета: формувати у студентів уміння визначати структуру ПСММ: виділяти проблему тексту, її логічне обґрунтування та висновки, які робить мовець.

Task: a) Listen to the utterance and define its main idea, arguments and conclusions.

b) Listen to a piece of information and name the missing parts of its structure.

c) Listen to the speaker. You will be proposed cards with the phrases from the information you have heard. Put them into the logical order according to the exposition of the information heard.

Sp: It has been repeatedly said that a society which turns his back on nature is doomed. Many people today believe that the dominant forces of global society are, in fact, ignoring Nature's need. Everywhere the natural environment is being overexploited, weakened and soiled. Man uses atmosphere as both a resource and a place for depositing wastes. He takes from the atmosphere oxygen as a necessary ingredient for his industrial activities and his own biological processes. He returns to it a mixture of gasses and solids, the by-products of combustion, respiration and other energy-transmitting activities. Some effects are direct and evoke physiological response as eye irradiation, respiratory diseases and so on. Their effects are indirect but nonetheless disturbing. Women, for instance, have learned that their breast milk is contaminated with dioxin, that pesticides and herbicides are present in ground water. They are told that the life-giving sun is becoming dangerous due to a weakened ozone layer, and the children everywhere are vulnerable to genetic disorders caused by polluted environment.

Вправа 2. Мета: формувати у студентів уміння робити умовиводи, висновки по проблемі, спираючись на різні точки зору/вихідні тези.

Task: Some people state that the technological revolution brought more harm to the Universe than use. The others insist that without the scientific progress there wouldn't be such high development in different spheres of life (e.g. Science, Medicine, Teaching, Communication, Entertainment etc). Make your own choice supporting one of the points. Give your arguments and examples using the information received from the audio information heard and your own knowledge and make conclusions summing up everything said.

Підсистема ІІ. Вправи для формування специфічних вмінь ПСММ.

а) ПСММ-опис:

Вправа 3. Мета: формувати у студентів уміння деталізувати описи, надаючи їм експресивного характеру, та описувати предмет/явище з точки зору його переваг/недоліків в порівнянні з іншими.

Task 1: Work in pairs. Suppose your partner and you are going to find some information you are both interested in Internet. "Yahoo" is your favourite searching system, "Yandex" is your partner's. Listen to the arguments given by him and try to convince him why "Yahoo" is better and why you should go there. Describe its sections and portals, advantages in comparison with the others you have visited before. The following prop can be used.

Опора: the English language; popularity; cool tips; up-to-date; effectiveness; high speed; brightness of design; helpful graphics; ease of use.

б) ПСММ-оцінка:

Вправа 4. Мета: формувати у студентів уміння критики або підтвердження у власних висловлюваннях вихідної тези, виявляючи її вади чи переваги.

Task: Listen to the text and give your pessimistic or optimistic forecast about the future. Use the scheme suggested and your own seeing of the problem and give the solid reasons for your friends to accept your point of view. Work in pairs or micro groups.

Вправа 5. Мета: формувати у студентів вміння самостійно продукувати ПСММ з особистісною оцінкою з опорою на ситуацію або візуальну наочність.

Task 1: In the near future the robots will substitute the teaching staff at schools and universities. Speak about the advantages and disadvantages of such a substitution giving your reasons and examples. Evaluate this substitution from the point of view of its future existence and necessity (whether such substitutions will die out or will be further developed).

Task 2: Speak about the importance of the objects below evaluating the role of these discoveries for the development of the social progress and your life. Give their technical characteristics.

в) ПСММ-протиставлення:

Вправа 6. Мета: формувати у студентів уміння самостійно продукувати ПСММ -протиставлення за ситуацією або завданням викладача.

Task: Suppose you are a surgeon at the hospital preparing to operate a man. Convince him to be operated with the help of the laser beam. Contrast laser and manual ways comparing them. Give your reasons and examples.

Підсистема ІІІ. Вправи для формування інтегрованих вмінь ПСММ.

Вправа 7. Мета: формувати у студентів уміння самостійних ПСММ в ситуаціях освітньої сфери.

Task: а) You are asked to conduct a seminar on the problems of science and technology (the consequences of some discoveries and projects for the future) in the modern world. Describe the way you are going to present new information and facts to your fellow-students. Accentuate their attention to the importance of the problem under consideration in the world science and significant for their personal needs.