Навчання студентів фізико-математичних факультетів професійно спрямованого монологу-міркування на основі англомовних фахових автентичних аудіотекстів

b) Working in the World Net you came across a very interesting and useful piece of information about spacecrafts engineering. You want to get your fellow-students interested in this problem and to involve them into the further research of it. Tell them of its importance, underlining the most interesting points and items to encourage and stimulate them into the participation.

Вправа 8. Мета: формувати у студентів вміння самостійних ПСММ в ситуаціях професійної сфери.

Task: а) You have a chance to present your Special Interests Group at the scientific conference on-line where the world known mathematicians and physicists participate. Describe the scientific problems your SIG focuses on, evaluate its significance and importance in comparison with the other ones.

b) You happened to hear the bits of the physicists' discussion on the problem you are involved and interested in (Microprocessors, micro- and minicomputers and their usage). Say why this problem becomes urgent in the new century and with what points you agree and what you deny. Substantiate your comments.

Розроблена система вправ з навчання ПСММ на основі англомовних ФААТ зумовила структуру моделі навчання студентів фізико-математичних спеціальностей, яка характеризується циклічністю, системністю, спрямованістю на оволодіння навичками й уміннями професійно спрямованого монологічного мовлення, зокрема монологу-міркування, та інтенсивним використанням звукотехнічних засобів як в аудиторії, так і в лінгафонних класах, і є професійно орієнтованою. В основі запропонованої моделі лежить цикл занять, який складається з трьох підциклів, що відповідають групам вправ у системі навчання монологу-міркування як одного з видів професійно спрямованого усного мовлення, а саме: формування загальних умінь ПСММ; формування специфічних умінь з різними специфічними функціями (описовою, оцінюючою, протиставною); формування інтегрованих вмінь ПСММ. Запропонована модель формування та розвитку вмінь ПСММ на основі англомовних ФААТ розрахована на 18 годин аудиторних і 18 годин самостійних домашніх занять.

Розроблена система вправ з навчання ПСММ на основі ФААТ та модель навчального процесу були експериментально перевірені на заняттях з практики англійської мови на третьому курсі фізико-математичного факультету Житомирського державного університету ім. І.Франка.

У третьому розділі дослідження було визначено критерії оцінки рівня володіння уміннями англомовного професійно спрямованого монологічного мовлення та монологу-міркування англійською мовою, описано підготовку, організацію та хід експериментального навчання, проаналізовано його результати, сформульовано методичні рекомендації з організації навчання студентів фізико-математичних факультетів продукування монологічних висловлювань з професійної тематики.

У ході дослідження було обґрунтовано й уточнено критерії оцінювання рівня володіння ПСММ для просунутого ступеню навчання в немовних ВНЗ, а саме:

- відповідність комунікативному завданню, тобто реалізація комунікативних намірів та завдань студентів у певній мовленнєвій ситуації;

– дотримання структурної послідовності ПСММ, під якою розуміємо знання студентами логіко-структурної організації даного виду монологічного висловлювання та її адекватного використання;

– логічність висловлювання, зумовлена двома попередніми критеріями, передбачає продукування студентами чітких послідовних, прозорих та однозначних висловлювань;

– зв'язність характеризується вмілим використанням студентами адекватних мовних засобів зв'язку між елементами висловлювання для забезпечення логіко-структурної цілісності ПСММ;

– аргументованість як основна характерна особливість зазначеного виду монологічних висловлювань має на меті обґрунтоване переконання співбесідника чи аудиторії у вірності та вагомості своїх міркувань шляхом наведення різних видів аргументів: прикладів, досвіду, переваг/недоліків, різних точок зору, протиставлень, описів тощо;

– достатнє та адекватне вживання фахової лексики, яке передбачає володіння студентами вміннями добирати та застосовувати вивчені лексичні одиниці (як загальновживані, так і термінологічні) в достатній кількості та відповідно до ситуації;

– загальна відносна мовна правильність визначає підрахування таких комунікативно значущих для продукування ПСММ помилок як граматична неграмотність, фонетична неточність, недостатнє лексичне наповнення власного висловлювання; невідповідність підбору лексичних одиниць та засобів міжфразового зв'язку в ситуації чи проблемі;

– модальність визначається співвідношенням кількості фраз, що містять оціночний та емоційно-експресивний компонент, і загальної кількості фраз; вона є однією з характерних особливостей продукування ПСММ, оскільки в процесі мовлення мовець висловлює свою, досить суб'єктивну, точку зору думку/судження щодо об'єкту своїх висловлювань. Наведені критерії оцінювалися за п'ятибальною аналітичною шкалою з максимально можливою кількістю балів 32.

Експериментальне навчання проводилося в умовах природного навчального процесу на третьому курсі фізико-математичного факультету Житомирського державного університету ім. І.Франка в ході проведення двох серій експериментального навчання протягом VІ семестру 2003 р. та V семестру 2004 р. Експеримент базувався на порівнянні послідовності використання вправ для навчання ПСММ на основі англомовних ФААТ в двох запропонованих варіантах підсистем вправ в межах описаної моделі навчання. Експеримент проводився в чотирьох експериментальних групах з однаковим співвідношенням вправ всередині кожної підсистеми (0,5:2:1). В І серії експерименту (лютий-травень 2003 р.) брали участь студенти двох експериментальних груп (ЕГ) третього курсу фізико-математичного факультету (№ 34, № 36) - ЕГ-1 (12 студентів) та ЕГ-2 (12 студентів), в ІІ серії (вересень 2003-січень 2004 р.) були також відібрані 2 групи (№32, № 35) по 12 студентів у кожній. Загальна кількість студентів, які брали участь в експериментальному навчанні, склала 246 осіб. За результатами передекспериментального зрізу студенти вказаних груп мали приблизно однакові показники за рівнем розвитку як індивідуально-психологічних особливостей, так і за рівнем володіння навичками та вмінням професійно спрямованого монологічного мовлення.

За класифікацією П.Б. Гурвича (1980) експеримент носив природний вертикально-горизонтальний відкритий характер. Навчання створення англомовних ПСММ на основі ФААТ здійснювалося на практичних аудиторних заняттях з англійської мови протягом 15 тижнів в І серії та 15 тижнів в ІІ серії експерименту.

Експеримент включав декілька етапів: 1) проведення передекспериментального зрізу для визначення початкового рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь продукування ПСММ у студентів просунутого ступеня; 2) виділення чотирьох груп студентів-учасників експерименту; 3) виділення відповідно до цілей та характеру експерименту критеріїв оцінки вмінь продукування ПСММ на основі англомовних ФААТ; 4) вступну бесіду з учасниками експерименту з метою повідомлення їм мети, змісту та послідовності проведення експериментального навчання; 5) проведення експерименту з використанням запропонованої автором методики; 6) післяекспериментальний (підсумковий) зріз з метою визначення отриманих результатів та їх інтерпретація; 7) постекспериментальний спостережувальний період.

Експеримент мав на меті перевірити та встановити ефективність запропонованої методики навчання ПСММ та встановити оптимальний варіант послідовності вправ для розвитку навичок та вмінь у різних видах ПСММ у розробленій системі вправ.

Для визначення достовірності й об'єктивності одержаних емпіричних даних проведеного експерименту ми використовували методи математичної статистики кількісних характеристик (Гончаренко 1995; Артемчук, Курило 2000; Загвязинський 2001; Білуха 2002; Шейко, Кушнаренко 2002; Сидоренко 2002) (див. табл.1).

Таблиця 1 Результати перед- та післяекспериментальних зрізів

Умовні позначення: 1- відповідність комунікативному завданню;

2 - дотримання структурної послідовності ПСММ;

3 - логічність;

4 - зв'язність;

5 - аргументованість;

6 - достатнє та адекватне вживання фахової лексики;

7 - загальна відносна мовна правильність;

8 - модальність.

Показники експерименту дозволили узагальнити отримані результати та зробити такі висновки:

1. Запропонована система вправ є ефективною для навчання ПСММ на основі ФААТ студентів фізико-математичних спеціальностей немовних ВНЗ. Наведені в табл.1 данні підтверджують значне підвищення рівня сформованості у студентів експериментальних груп умінь продукувати ПСММ на основі ФААТ. У студентів всіх груп показники критеріїв оцінки вмінь продукувати ПСММ підвищилися і загалом відповідають "задовільному" рівню навченості за формулою В.П. Беспалька (1971). У студентів, які навчалися за "послідовним" варіантом методики (тобто студентами спочатку виконувалися вправи на формування загальних, потім специфічних і, нарешті, інтегрованих умінь ПСММ), приріст склав 120 балів в ЕГ-2 та 132 бали в ЕГ-3 в порівнянні з показниками передекспериментального зрізу. В той час, коли у студентів груп ЕГ-1 та ЕГ-4, які навчалися за "паралельним" варіантом методики навчання ПСММ на основі ФААТ (студентами одночасно виконувалися вправи на розвиток як загальних, специфічних, так і інтегрованих умінь ПСММ, тобто вони формувалися паралельно), ці показники склали відповідно лише 65 та 67 балів.

За критерієм Стьюдента показники за всіма критеріями оцінки вмінь продукування ПСММ на основі ФААТ в групах, які брали участь в експерименті, склали: в ЕГ-1 t= -7,724 (p<0,01); в ЕГ-2 t= -12,536 (p<0,01), в ЕГ-3 t= -17,873 (p<0,01) та в ЕГ-4 t= -10,383 (p<0,01). Це доводить доцільність використання запропонованої методики навчання ПСММ, використовуючи розроблену систему вправ і запропоновану модель навчання.

2. Оскільки студенти груп ЕГ-2 та ЕГ-3 показали вищі результати після експерименту за середніми особистими показниками і всіма виділеними критеріями рівня сформованості навичок й умінь ПСММ на основі ФААТ, то це підтверджує висунуту нами гіпотезу про ефективність "послідовного" варіанту навчання професійно спрямованого монологу-міркування. Такий висновок базується на тих фактах, що всі учасники експерименту в ЕГ-2 та ЕГ-3 значно покращили свої показники в порівнянні з власними показниками передекспериментального зрізу, а також з показниками студентів ЕГ-1 та ЕГ-4 після експерименту, що знайшло своє підтвердження за результатами постекспериментального спостережувального періоду.

3. Як показав експеримент, формування вмінь ПСММ на основі англомовних ФААТ з використанням запропонованої системи вправ сприяє не лише підвищенню рівня сформованості професійної англомовної усномовленнєвої компетенції та рівня загальної культури професійно спрямованого усного мовлення, а й рівня загальної грамотності усного мовлення студентів фізико-математичних факультетів.

В сформульованих нами методичних рекомендаціях описана організація процесу навчання студентів просунутого ступеня фізико-математичних факультетів професійно спрямованих монологів-міркувань на основі фахових автентичних аудіотекстів англійською мовою.

Висновки

У дисертації розглядаються питання, пов'язані з методикою навчання ПСММ на основі англомовних ФААТ англійською мовою студентів фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ. Реалізація накреслених цілей і завдань дослідження знайшла своє відображення у визначенні теоретичних передумов навчання ПСММ на основі ФААТ, розробці методики навчання, експериментальній перевірці її ефективності та формулюванні методичних рекомендацій з навчання створення ПСММ.

В результаті здійсненого дослідження було зроблено такі висновки:

1. Формування та розвиток умінь ПСММ на основі англомовних ФААТ є необхідною складовою процесу навчання ІМ студентів фізико-математичних факультетів немовних ВНЗ, без чого неможлива якісна підготовка кваліфікованих фахівців в різних галузях наукового та технічного співробітництва. Для якісного вирішення цього питання необхідно розробити ефективну методику навчання створення ПСММ як одного з видів професійно спрямованого усного монологічного спілкування.

2. На аналізі фахових джерел уточнено суть ПСММ; проаналізовано його логіко-композиційну структуру, мовні особливості на рівні граматики, лексики та фонетики; виділено види ПСММ з різними специфічними функціями (опису, оцінки, протиставлення); на їхній основі уточнено загальні та специфічні вміння, притаманні кожному окремому виділеному виду ПСММ.

3. Аналіз труднощів аудіювання як засобу навчання ПСММ дозволив визначити критерії та провести відбір англомовних ФААТ для формування вмінь створення цього виду професійно спрямованого монологічного мовлення у студентів немовних ВНЗ, а також класифікувати виділені ФААТ за їхніми типовими характеристиками та складністю.

4. Відібраний автентичний аудіоматеріал став основою для побудови системи вправ з виділенням її підсистем, типів і видів вправ та визначенням послідовності їх виконання в процесі навчання створення ПСММ на основі англомовних ФААТ для спілкування з професійної тематики. Запропонована система вправ для навчання ПСММ складається з трьох підсистем, спрямованих на формування та розвиток умінь, характерних ПСММ з усіма специфічними функціями (описовою, оцінюючою, протиставною), а саме: загальних, специфічних та інтегрованих умінь.

5. В ході дослідження було обґрунтовано та розроблено критерії оцінки рівня сформованості навичок та вмінь студентів у створенні ПСММ на основі англомовних ФААТ, які застосовувалися в експериментальному навчанні.

6. Перевірка ефективності розробленої методики навчання ПСММ як одного з видів монологічного мовлення була здійснена шляхом проведення вертикально-горизонтального природного відкритого експериментального навчання. Результати експерименту підтвердили ефективність розробленої методики навчання ПСММ на основі англомовних ФААТ.

7. Результати проведеного дослідження лягли в основу створення методичних рекомендацій щодо організації навчання студентів фізико-математичних факультетів просунутого ступеню навчання немовних ВНЗ продукування ПСММ на основі англомовних ФААТ.

8. Теоретичні та практичні результати цього дослідження можуть використовуватися у дослідженнях, присвячених проблемам навчання іншомовного фахового усного спілкування, а також у розробці підручників та посібників з навчання професійно спрямованого усного монологічного мовлення з предмету "Іноземна мова" в немовних ВНЗ.

9. Проведене дослідження не претендує на остаточне роз'язання проблеми навчання іншомовного професійного усного спілкування. Отримані результати доводять необхідність подальшого теоретичного та експериментального дослідження даної проблеми.

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях

1. Петранговська Н.Р. Мета та завдання навчання професійно спрямованого монологу-міркування студентів немовного вищого закладу освіти // Вісник КНЛУ. Серія "Педагогіка та психологія". - К.: КНЛУ, 2001. - Вип. 4. - С. 52-59.

2. Петранговська Н.Р. Відбір та класифікація автентичних фахових аудіотекстів для формування вмінь професійно спрямованого монологу-міркування // Вісник КНЛУ. Серія "Педагогіка та психологія". - К.: КНЛУ, 2002. - Вип. 5. - С. 82-91.

3. Петранговська Н.Р. Система вправ для навчання студентів немовних спеціальностей вищих закладів освіти професійно спрямованого монологу-міркування // Іноземні мови - 2003.- Вип. 2. - С.17-24.

4. Петранговська Н.Р. Сучасні вимоги до професійної підготовки фахівця немовного профілю в рамках Загальноєвропейських Рекомендацій з іноземної мови у немовних вищих навчальних закладах // Вісник ЖДУ ім. І.Франка. - Житомир, 2004. - Вип. 19. - C.202-207.

5. Петранговська Н.Р. Експериментальна перевірка ефективності навчання професійно спрямованого монологу-міркування студентів немовних вищих навчальних закладів // Вісник КНЛУ. Серія "Педагогіка та психологія". - К.: КНЛУ, 2004. - Вип.7 . - С.187-197.

6. Петранговська Н.Р. Використання аудіювання як засобу формування вмінь професійно спрямованого монологу-міркування // Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції "Інноваційні підходи до навчання іноземних мов та культур у новому тисячолітті". - Дніпропетровськ, 2002. - С. 85-86.

Размещено на Allbest.ru