Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання АПН України

УДК 37. 036: 78 - 057. 874

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності

13.00. 07 - теорія і методика виховання

Павлова Олена Вікторівна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис педагогічний музичний діалог

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Шпак Вікторія Іванівна, НПУ ім. М.П. Драгоманова, Інститут педагогіки та психології, викладач кафедри педагогіки і методики початкового навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Щолокова Ольга Пилипівна, НПУ ім. М. П. Драгоманова, Інститут мистецтв, завідувач кафедри фортепіанного виконавства та художньої культури;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Хлєбникова Людмила Олександрівна Інститут проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник лабораторії естетичного виховання.

Провідна установа: Інститут педагогіки та психології професійної освіти АПН України, відділ мистецької освіти, м. Київ.

Захист відбудеться “21” червня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 454. 01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9; 8- й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розіслано “ 20 ” травня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

Загальна характеристика роботи

Актуальність та ступінь дослідженості теми. Соціально-економічні та політичні зміни в українському суспільстві посилюють значення процесу виховання дітей. Виховання, зокрема, естетичне, при цьому набуває спрямованого аксіологічного характеру, що сприяє засвоєнню школярами загальнолюдських цінностей.

Особливе значення у цьому контексті набуває педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій дітей. Адже сучасний соціум з його потужним неконтрольованим потоком інформації часто зводить нанівець виховні зусилля педагогів. Ця проблема значно актуалізується стосовно учнів молодшого шкільного віку, що зумовлюється сензитивністю даного вікового періоду.

Ігрова діяльність, яка продовжує набувати значне місце в житті молодшого школяра, розглядається у філософії, педагогіці та психології як виховний фактор, котрий створює умови для формування ціннісних орієнтацій. Однією з провідних ігрових сфер є мистецтво, де музика займає значне місце.

Оскільки музика - це вища форма гри (Й. Хейзінга), у її ціннісному просторі знаходить повну реалізацію відповідна діяльність учнів, імпровізаційна за своєю сутністю. Вона відображає їхній діалог з авторами та інтерпретаторами музичного мистецтва, а також з учителем. Тому, з нашого погляду, за умови використання виховного потенціалу педагогічної імпровізації, музично-ігрова діяльність надає можливість кожній дитині проникнути в світ мистецтва. У цьому зв'язку виключного значення набувають діалогічна свідомість вчителя, його імпровізаційні вміння, навички, знання у галузі імпровізаційної діяльності. Вони є підґрунтям педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності.

Проте педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій учнів початкової школи як окреслена наукова проблема до цього часу не була предметом спеціальних досліджень.

Окремі аспекти аксіологічної складової естетичного виховання засобами музики - формування ціннісного ставлення дітей до музичної культури - знайшли розкриття у працях О. Апраксіної, Н. Доломанової, Д. Кабалевського, Л. Коваль, Г. Падалки, О. Рудницької, Р. Тельчарової, В. Шацької, С. Шацького та інших.

Проблема виховного впливу вчителя на ігрову діяльність дітей на заняттях музикою ставилася у працях як вітчизняних, так і зарубіжних педагогів-музикантів різних періодів (М. Алєйніков, М. Арістова-Журну, Е. Жак-Далькроз, Д. Зарін, З. Кодай, А. Маслов, К. Орф, Т. Шевчук, Б. Яворський та інші). Діалогічний характер педагогічного керівництва музично-ігровою діяльністю дитини висвітлено в працях Н. Ветлугіної.

Експериментальними дослідженнями українських учених доведена визначальна роль особистості вчителя в результативності виховних впливів музично-ігрової діяльністі на різні підсистеми особистості молодшого школяра: на емоційно-почуттєву сферу (Т. Шевчук), творчі здібності (М. Алєйніков, Е. Борисова), моральний досвід (Т. Гризоглазова) тощо.

Для теоретичного обґрунтування діалогічного характеру педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів важливе значення мають дослідження філософів (В. Бахтіна, В. Біблера, М. Кагана, В. Шинкарука), психологів (Н. Крилової, С. Смірнова, В. Століна, Н. Наумової), педагогів (В. Загвязинського, І. Ісаєва, В. Кан-Каліка, В. Харькіна, Е. Шиянова). Зокрема, прояв таких аксіологічних складників культури, як моральні якості, які у молодших школярів виявляються у грі, розглядається як показник результативності педагогічної діяльності вчителя (Л. Виготський, О. Запорожець, Б. Тітов, Д. Ельконін, С. Шмаков та інші). Найближче до визначення виховної сутності педагогічної імпровізації у формуванні моральних якостей учнів підійшов В. Харькін.

З нашої позиції, ціннісна спрямованість естетичного виховання засобами музики залежить від такої професійної діяльності вчителя, зміст якої співзвучний з світом загальної музичної культури дитини, її ігрової культури, діалогової за суттю. Це активно сприяє формуванню аксіологічної складової ігрової культури молодших школярів.

Проте, як засвідчує вивчення практики естетичного виховання засобами музики, тут існує певна суперечність. З одного боку, суспільство зазнає потребу у формуванні ціннісних орієнтацій підростаючого покоління, від якого залежить рівень його вихованності. З іншого - у практиці виховання не приділяється достатньої уваги ціннісному світові дітей.

Слід зазначити також, що вказаними вище авторами не ставилось питання про діалогічну спрямованість педагогічного керівництва музично-ігровою діяльністю дітей як процесу, що забезпечує формування їхніх ціннісних орієнтацій.

Поряд із тим, авторами не визначались ані структура, ані зміст керівництва формуванням ціннісних орієнтацій. Одним із провідних концептуальних положень цього дослідження є твердження про те, що розв'язання цієї проблеми потребує забезпечення повноцінного функціонування імпровізаційної діяльності вчителя як однієї зі сторін його педагогічної майстерності.

Аналіз наукової літератури з теми дослідження, таким чином, свідчить, що проблема педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності є в сучасних умовах гостро актуальною та недостатньо розробленою.

Таким чином, теоретичне й практичне значення проблеми, її актуальність і недостатнє висвітлення у науково-педагогічній літературі стали основою для вибору теми дисертаційного дослідження: “Педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дослідження пов'язано з темою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова “Технологічне забезпечення підготовки вчителів початкової школи до реалізації державного стандарту початкової освіти”(№ державної реєстрації 0103U004013). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 3 від 28 жовтня 1999 року) та скоординована Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в АПН України (протокол № 1 від 26 січня 2000 року).

Об'єкт дослідження - формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у системі естетичного виховання засобами музики.

Предмет дослідження - особливості педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій дітей у музично-ігровій діяльності.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка моделі педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності.

Гіпотеза дослідження: Виховна результативність педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності підвищиться, якщо будуть дотримані наступні умови:

- розкрито виховний потенціал педагогічної імпровізації як діалогу;

- використано комплекс діалогічних методів естетичного виховання;

- діалогічно моделюється вчителем музично-ігрова діяльність учнів;

- скоординовано внутрішні (особистісні) та зовнішні (дія середовища) впливи на функціонування найбільш важливих сенсорних процесів: збагачення уяви учня як ціннісної особистості у відповідності зі світом його індивідуальних цінностей, а також прийняття та засвоєння ним цінностей музичного мистецтва як морально-естетичних.

Відповідно до мети, об'єкта, предмету, гіпотези були визначені наступні завдання дослідження:

1. Проаналізувати філософські, психологічні та педагогічні підходи до сутності виховання та розкрити зміст ціннісних орієнтацій особистості стосовно музично-ігровій діяльності.

2. Виявити особливості діалогічної стратегії педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів у контексті естетичного виховання.

3. Розкрити виховний потенціал педагогічної імпровізації у формуванні ціннісних орієнтацій молодших школярів та сформулювати педагогічні умови естетичного виховання засобами музично-ігрової діяльності.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити модель педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів в музично-ігровій діяльності.

Методологічною основою дослідження є культурологічний та аксіологічний підходи до розгляду педагогічної реальності; ідеї та концепції сучасної науки про культуру як сукупність духовних і матеріальних цінностей людства, як специфічний спосіб людської діяльності, засіб і процес творчої самореалізації особистості; про вирішальну роль культури у перетворенні суспільного життя країни та освіти; загально-філософські та психолого-педагогічні положення теорії особистості; положення вітчизняної педагогічної та психологічної науки щодо пріоритетної функції естетичного виховання учнів у реалізації завдань гуманістичної педагогіки.

Теоретичну основу дослідження становлять філософські праці, в яких розкривається зміст ціннісних орієнтацій стосовно музично-ігрової діяльності (Платон, Ціцерон) та особливості синкретизму особистості у мистецтві (Ф. Ніцше); психолого-педагогічні праці, які визначають виховні функції музично-педагогічного діалогу (О. Бочкарьова, О. Глазиріна, М. Каган та інші), виховний вплив педагогічної імпровізації у формуванні якостей особистості учня (В. Кан-Калік, В. Загвязинський, В. Харькін та інші), а також роль і зміст педагогічного керівництва музично-ігровою діяльністю у формуванні особистості дитини (Н. Ветлугіна, Т. Гризоглазова, Е. Жак-Далькроз, А. Зарін, З. Кодай, К. Орф, Т. Шевчук, Б. Яворський).

У роботі враховані основні положення законодавчих і нормативних документів про освіту, зокрема, Закон України “Про освіту”, Концепція національного виховання, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХI століття), Концепція загальної середньої освіти (12- річна школа), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Національна державна комплексна програма естетичного виховання, Державна програма “Вчитель”.

Методи дослідження. У дослідженні був застосований комплекс методів, котрі забезпечували систематичне вивчення діалогічної спрямованості педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності, а саме:

- теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з досліджуваної проблеми, а також порівняння, систематизація, узагальнення використаної інформації з метою виявлення виховних можливостей педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій школярів;

- емпіричні - методи масового збору емпіричного матеріалу (бесіда, інтерв'ю, опитування), спостереження за музично-ігровою діяльністю молодших школярів у виховному процесі з метою обґрунтування використання діалогічної стратегії досліджуваного феномену; експертна оцінка та незалежні характеристики з метою дослідження реального стану сформованості у молодших школярів орієнтації на цінності музичного мистецтва.

- педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий), статистичні методи обробки експериментальних даних для діагностики та прогнозування ефективності використання діалогічних методів естетичного виховання стосовно предмету дослідження.

Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження проводилось на базі середніх загальноосвітніх шкіл № 240, 244, 112, 56, 108, 61 м. Києва, ЗОШ № 1 м. Старобільська Луганської області, ЗОШ № 3 м. Малина Житомирської області та загальноосвітньої школи I ступеня № 5 м. Макіївки Донецької області. На різних етапах дослідження в експериментальній роботі було задіяно 70 вчителів та 900 учнів.

Дослідження проводилося впродовж 1999-2004 років у три етапи.

На першому етапі (1999-2000 рр.) здійснювалось вивчення філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, культурологічної та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження. Визначалися вихідні методологічні та теоретичні положення. З'ясовувалися об'єкт, предмет, мета дослідження, конкретизувалися його завдання, була сформульована гіпотеза.

На другому етапі (2000-2002 рр.) була теоретично обґрунтовано й експериментально перевірена модель педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності; систематизовано й проаналізовано експериментальні дані дослідження, результати яких впроваджені в навчально-педагогічну практику роботи загальноосвітніх шкіл та ВЗО.

На третьому етапі (2002-2004 рр.) було проаналізовано й узагальнено результати формуючого експерименту, розроблено педагогічні підходи до організації та проведення діалогових уроків музики та діалогово-драматичних ігор, здійснено написання й оформлення тексту дисертації.

Наукова новизна дослідження: вперше науково обґрунтована модель педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності, удосконалено дослідницький інструментарій виявлення рівня сформованості ціннісних орієнтацій молодших школярів, визначено зміст ціннісних орієнтацій стосовно музично-ігрової діяльності та виховні можливості імпровізаційної діяльності з формування ціннісних орієнтацій учнів початкових класів на уроках музики.

Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розкритті змісту ціннісних орієнтацій особистості стосовно музично-ігрової діяльності та уточненні поняття “музично-ігрова діяльність”; розкритті педагогічних умов естетичного виховання молодших школярів за діалогової педагогічної стратегії.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони розширюють наявний арсенал виховних засобів і методів естетичного виховання учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл, що ґрунтується на гуманістичній основі організації педагогічної діяльності. Обґрунтовано й упроваджено в практику роботи шкіл модель педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності та її методичне забезпечення (авторський посібник “Діалогові уроки музики”. - К., 2001), методичні рекомендації та статті з проблеми дослідження, призначені для студентів вищих закладів освіти, вчителів та слухачів системи післядипломної педагогічної освіти. Результати дослідження використовувались у фаховій перепідготовці вчителів музики в Київському Міжрегіональному інституті удосконалення вчителів імені. Б. Грінченка (довідка № 224 від 2.10. 2002р.), у виховному процесі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 02-10/1348 від 23.09. 2003 р.) та Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського на факультеті мистецтвознавства (довідка № 23 /510, від 5.12. 2002 р.).

Результати дослідження можуть бути використані у розробці конкретних методичних рекомендацій щодо викладання предметів естетичного циклу в початкових класах, а також бути покладені в основу нових програм із музики, навчальних та методичних посібників із питань естетичного виховання молодших школярів.

Особистий внесок автора полягає у виборі стратегії, мети, завдань дослідження, науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних основ досліджуваної проблеми; у розробці методики вивчення рівня сформованості ціннісних орієнтацій молодших школярів; у теоретичному обґрунтуванні та впровадженні у практику моделі педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечуються методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу взаємообумовлених методів дослідження, адекватних меті, об'єкту, предмету й завданням дослідження; багаторічною особистою дослідно-експериментальною роботою; поетапним якісним та кількісним (статистичним) аналізом отриманих даних; позитивними результатами апробації основних положень дослідження, впроваджуваних у навчально-виховну практику роботи шкіл та вищих закладів освіти; проведенням педагогічних досліджень у поєднанні з практичною діяльністю, що підтвердило позитивні результати у формуванні ціннісних орієнтацій молодших школярів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Мова, освіта, культура: наукові поради і сучасний світ” (м. Київ, 2001р.), на Міжнародній науково-методичній конференції “Підготовка вчителів початкової школи в умовах нової парадигми освіти” (м. Київ, 2004 р.), звітних наукових конференціях НПУ імені М.П. Драгоманова (2000-2002 р.), семінарах і методичних об'єднаннях вчителів музики загальноосвітніх шкіл м. Києва та м. Макіївки Донецької області (1999-2003).

Результати дисертаційного дослідження впроваджені у роботу загальноосвітньої школи I ступеня м. Макіївки Донецької області (довідка № 29, від 26. 02. 2003 р. ) та ЗОШ № 61 м. Києва (довідка № 313 , від 26. 01. 2005 р.).

Публікації. Результати дослідження розкрито в 6 публікаціях, з яких 4 надруковано у наукових фахових виданнях ВАК України, з них 3 одноосібних.

Обсяг та структура дисертації зумовлена логікою дослідження, поставленими в ньому завданнями і складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (289 найменувань), додатків. Загальний обсяг роботи складає 249 сторінок друкованого тексту, з них 170 сторінок основного тексту. Додатки подано на 44 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито теоретико-методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, визначено особистий внесок автора, вірогідність результатів та подано їх апробацію.

У першому розділі - “Педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів як наукова проблема” розглядається стан досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній, культурологічній, мистецтвознавчій літературі, подаються основні підходи до змісту педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій учнів початкових класів та виявляються його особливості у контексті естетичного виховання. Аналізується педагогічний потенціал ігрової діалогової взаємодії вчителя з учнями молодшого шкільного віку, обґрунтовується модель діалогічної стратегії педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності, виховної за суттю.

На основі узагальнення результатів аналізу психолого-педагогічних праць Ш. Амонашвілі, І. Зязюна, Ю. Кулюткіна, Г. Сухобської, К. Роджерса нами визначено, що педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій є творчим, діалогічним актом, у якому задіяні обидва суб'єкти виховного процесу (вчитель і діти). Однією зі змістових особливостей цього акту, за К. Роджерсом, є біфункціональність гри в ньому: вона є і методом виховання й навчання, і пізнавальним простором. Це передбачає формування позицій партнерства та рівності в обох суб'єктів виховного процесу. Зазначена діалогова спрямованість педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій дітей дала змогу віднести цей процес до змістового аспекту виховання, що розглядається у дослідженні як позитивне (доброчинне) явище. Воно пов'язано з процесами формування особистості та передбачає таку професійну діяльність вчителя з її формування, яка потребує включення її в культурний діалог.

З'ясовано, що формування ціннісних орієнтацій молодших школярів значною мірою залежить від педагогічних дій вчителя, зорієнтованих на цілісне ігрове сприйняття учнями музичного мистецтва та проектування діалогових ігроуроків музики як виховного простору. Витоки музичного мистецтва в історико-культурологічному аспекті розглядаються (Й. Хейзінга та його послідовниками) як феномен, що пов'язаний із “музами” (астрономією, комедією, історією, трагедією, ліричною та епічною поезією, танцем, піснею-гімном). Воно має комунікативний початок - діалог та гру-драму (А. Тахо-Годі). У роботі зазначається, що розкриття цієї цілісної єдності гри (як діяльності) та діалогу дає змогу оцінити зміст естетичних концепцій різних часів, осмислити наступність між ними та виявити те, що може бути використано в сучасній практиці естетичного виховання.

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури переконує в тому, що діалог є суттєвим актом творчого спілкування (В. Бахтін, В. Біблер), а гра - змістовим феноменом у моделюванні так званого ігроуроку (Е. Сальвюрк, Г. Рошаль, Л. Розанов, Н. Шер). Це дало нам підставу визначити типи діалогових ігроуроків музики: уроки-музичні подорожі, уроки - дискусії, уроки-драматизації. Такі уроки націлені на реалізацію музично-ігрової діяльності учнів у діалогових драматичних іграх як засоби виховання, оскільки вони найповніше розкривають світ дитячої ігрової культури. З'ясовано, що він має розглядатися вчителем і як його власний світ на діалоговому уроці. Такий підхід дозволив висунути наступне концептуальне положення дослідження. У виховному процесі суб'єкт-суб'єктні стосунки мають складатися за прийняття вчителем метапозиції учнів, пов'язаної з їхнім світом ігрової культури.

У дослідженні поняття “ігрова культура молодших школярів” визначено як феномен, що охоплює сукупність пов'язаних із діалоговою драматичною грою установок, почуттів, знань та вмінь, які виступають основою виховання. Зазначено, що шлях до “діалогічного” засвоєння учнями музичного мистецтва має прокласти їх метапозиція - “Я - інший”. Вона, підтверджуючи характерний для них синкретизм, виходить зі світу їхньої ігрової культури.

Дитину, яка грається у просторі мистецтва, охарактеризував Ф. Ніцше. На його думку, вона виступає як “музикант”, “поет”, “танцюрист”, “духовидець”.

Ефективність виховання молодших школярів засобами музики значною мірою залежить від здібності вчителя проекувати ігровий світ дитини як “поета”. Ця позиція потребує використання поетичних засобів (слів, виразів, висловлювань про музичне мистецтво). Зразком для вчителя може слугувати імпровізаційна діяльність педагогів-риторів Ф. Прокоповича, М. Довгалевського та педагогів-музикантів, композиторів ХVІІ - першої половини ХVІІІ ст. Д. Букстехуде, Й. Форкеля, Д. Фрескобальді, Й.С. Баха. Вони розглядали слово як важливий виховний засіб у встановленні діалогічної взаємодії зі своїми учнями.

Аналіз праць В. Кан-Каліка, В. Харькіна, що стосується розгляду проблеми про сутність педагогічної імпровізації дав змогу розглядати її як компонент ціннісно-орієнтаційної діяльності, що здійснюється без попередньої підготовки, на основі особистісного досвіду свідомості та підсвідомості, діалогових за своєю природою. З'ясовано, що імпровізаційна діяльність учителя формує дитячу імпровізацію. Остання сприяє діалогічній “взаємодії” дитини з творцями музичного мистецтва в ігровій діяльності. Імпровізація дитини виходить із природної здібності наслідування (З. Жофчак, Г. Ригіна). Доведено, що метапозиція імпровізатора потребує від вчителя не тільки ініціативних дій, але й прояву імпровізаційних вмінь наслідувати дітей в умовах гри. У дослідженні визначено, що на діалоговім ігроуроці музики вчителя й дитину, які імпровізують, характеризує метасинкретичний музично-педагогічний діалог. Він є простором для творчої актуалізації особистості. Структура діалогіки у ньому виходить із одного з елементів педагогічної та дитячої імпровізації - здібності наслідувати. Учні наслідують образи, героїв музичних творів, дії вчителя, який імпровізує у діалоговій музично-ігровій діяльності, а вчитель є ініціатором у моделюванні музично-ігрової діяльності молодших школярів, наслідує їх, коректує їхні дії, використовуючи твори мистецтва. Це сприяє включенню учнів і вчителя в зовнішній діалог один з одним, а також у внутрішній діалог з творами мистецтв.

У роботі встановлено, що музично-ігрова діяльність є синкретичною діалоговою формою культури та імпровізаційним видом діяльності. Вона формує у дитині ідеальні етичні якості - “доброчинності”: “мудрість”, “мужність”, “справедливість”, “розважливість” (за Платоном).

У дисертації виділено вісім цінностей (доброчинностей) музичного мистецтва - великодушність, терпимість, наполегливість, стриманість, ніжність, скромність, мудрість, справедливість (на основі опису їх змісту Ціцероном). З'ясовано, що доброчинності визначають ціннісні орієнтації особистості, активність її поведінки (О. Больнов). В аспекті теми нашого дослідження ціннісні орієнтації розглядаються у просторі музичної культури як інтегративне утворення, що характеризує внутрішній духовний світ особистості, спрямованість її на цінності (доброчинності) музичного мистецтва у грі. Вони відображають критеріальне ставлення особистості до творців, інтерпретаторів, образів, героїв музики, до самої себе. Це означає, що особистість розуміє і сприймає власну самоцінність в ігровому світі культури; цінності музичного мистецтва переживаються нею як потреба, що мотивує сучасну поведінку та програмує майбутнє.

У дослідженні створено типологію музично-ігрової діяльності, яка виявилася в діалогових драматичних іграх. Зміст останніх пов'язаний з ігровим змістом музичного (“мусичного”) мистецтва, яке є сферою цілісного прояву діяльної особистості. Дану типологію складають п'ять інваріантів у структурі діяльної особистості (за В. Моргуном): просторово-часова орієнтація - астрономія-гра, історія-гра; потребово-вольові переживання - мімічні, пантомімічні (“танцювальні”) ігри; змістова спрямованість діяльності - співочі та поетичні ігри; реалізація діяльності - ігри-драматизації, ігри трагедійного та комедійного плану, ігри-обговорення жанру музики; засвоєння діяльності - ігри в питаннях та відповідях, у невимушеному запам'ятовуванні, ігри на створення виразів-фігур, на написання казок, віршів про цінності музичного мистецтва. Визначені діалогово-драматичні ігри розглядаються як засоби, що сприяють включенню дітей у внутрішній та зовнішній діалог з цінностями музичного мистецтва завдяки функціонуванню у виховному процесі імпровізаційної діяльності вчителя, різноманітної за формою втілення.

Встановлено, що суттєвими формами педагогічної імпровізації є імпровізація у формі погляду, руху, дотепної репліки, фрази музичного монологу вчителя, діалогу з окремими учнями, евристичної бесіди з групою учнів чи всім класом, діалогової драматичної гри, звукової гри-музики тощо. Вони створюють умови для присвоєння дітьми цінностей музичного мистецтва у музично-ігровій діяльності, яке пов'язане зі сприйманням ціннісної мови жанрів, образів, героїв музичних творів та його творців (композиторів, поетів). Ця діяльність супроводжується сенсорними процесами (Н. Бєлобородова, Н. Ветлугіна, В. Медушевський, Л. Переверзєв). У дослідженні сенсорні процеси - уявлення учнів про себе як особистості у співвідношенні зі світом власних індивідуальних цінностей, прийняття та присвоєння ними цінностей музичного мистецтва - розглядаються як механізм рефлексивно-ігрового спілкування у процесі музично-ігрової діяльності. Вони спрямовані на виховання морально-естетичних якостей молодших школярів.

Доведено, що процесуальним механізмом (алгоритмом ) включення молодших школярів у діалог з цінностями музичного мистецтва на фазі присвоєння, яка найбільш притаманна молодшому шкільному віку (А. Кир'якова), є механізм орієнтації. Він складається з таких елементів: пошук, оцінка, вибір, проекція (А. Кир'якова, Г. Нургалієва), які формуються під впливом пошукової імпровізаційної діяльності вчителя: спілкування, установки на забезпечення учням свободи вибору, проектування. Зазначено, що ця діяльність складається з певних етапів (осмислення, аналіз, натхнення, реалізація), а її зміст формується під впливом інтуїції особистості та пов'язаний з визначеними вище елементами (ланками) процесуального механізму орієнтації. За вказаною єдністю обґрунтовано наступні форми імпровізаційної діяльності особистості: внутрішні (вибірково-розумова, оціночно-аналітична) та зовнішні (проекційно-функціональна, пошуково-інсайтна). Висвітлено, що протягом одного діалогового уроку музики відбувається реалізація всіх зазначених форм імпровізаційній діяльності вчителя й учнів. У виявленому взаємозв'язку форм імпровізаційної діяльності інтегративною є пошуково-інсайтна. Вона розглядається нами як ціннісно-орієнтаційна діяльність, основу якої складає ігрове спілкування.

З'ясовано, що досліджуваний процес є ігровою взаємодією учителя з дітьми у діалозі про цінності музичного мистецтва, який побудований на специфічних особливостях зовнішньої та внутрішньої мови. Остання, що характеризує педагога та дітей як суб'єктів діяльності, проявляється у виникненні стану “запитування”. Вона впливає на розвиток ідентифікації вчителя й учнів із творцями музичного мистецтва, з образами, героями музичних творів і творів про музику. Зовнішня мова втілюється в педагогічній імпровізації під час діалогової драматичної гри. У дослідженні обґрунтовано, що професійні якості вчителя музики як імпровізатора розкриваються при використанні ним діалогічних методів естетичного виховання, від яких залежить повнота використання виховного потенціалу діалогічної стратегії досліджуваного феномену.

Діалогічні методи естетичного виховання розглядаються нами як ціннісно-орієнтована діалогічна взаємодія суб'єктів виховного процесу. До них ми віднесли одинадцять методів, серед яких безпосередньо аксіологічно спрямованими є стимулюючий, вибірковий, евристичний, інсайтний, оціночний та гіпотетичний.

Обґрунтована діалогічна стратегія досліджуваного феномену пропонується у вигляді схематичної моделі (рис. 1).

Рис.1. Модель діалогічної стратегії педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності

У другому розділі “Виховний зміст моделі педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності” подано результати констатації ціннісної спрямованості суб'єктів виховного процесу та експериментальне доведення, що виховний зміст діалогічної моделі педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів залежить від алгоритму імпровізаційних дій вчителя у процесі використання діалогічних методів естетичного виховання на діалоговому “ігроуроці” музики.

Ефективний виховний процес передбачає створення педагогічних умов для організації естетичного виховання, яке основане на функціонуванні у ньому єдності діяльності (гри) та діалогу. Констатуючий етап дослідження засвідчив, що емоційні компоненти ціннісної переваги (прийняття й підтвердження) 95, 8% майбутніх та 98, 7% діючих учителів музики загальноосвітніх шкіл по використанню гри й діалогу створюють умови для такого виховання. З цих ціннісних переваг вчителів випливає їхня імпровізаційна ціннісно-орієнтаційна діяльність. Вона разом із навколишнім середовищем певним чином формує сприйняття молодшими школярами цінностей суспільства та, зокрема, цінностей музичного мистецтва.

Для фіксації рейтингу орієнтації учнів на термінальні та інструментальні цінності нами було використовано малюночно адаптована до молодшого шкільного віку методика М. Рокича. Результати тестування засвідчили, що у блоці даних цінностей лідирує установка учнів на цінності “справедливість” (1-е рангове місце), “акуратність”, “освіченість”, “здоров'я”, “творчість” (3-е рангове місце). Зафіксовано також переважні орієнтації молодших школярів на цінності “матеріально забезпечене життя” (5-е рангове місце), “цікава праця” (5-е місце у дівчаток, 4-е у хлопчиків), серйозне ставлення до моральних норм, а також слабкий інтерес до проблем інших людей (11-місце у хлопчиків, 12-е місце у дівчаток), до значущості відпочинку, розваг (10-е місце у дівчаток, 9-е місце у хлопчаків). За цих умов рейтинг орієнтації на цінності музичного мистецтва - “мудрість”, “доброта”, наполегливість”, “ніжність”, “скромність” у хлопчиків помітно відрізняється від рейтингу орієнтації на такі ж цінності у дівчаток. Якщо серед хлопчиків практично спостерігається відсутність орієнтації на цінність “скромність” (16-е рангове місце), то у дівчаток - на цінність “наполегливість” (16-е рангове місце).

Ці дані, на нашу думку, свідчать про переважно узагальнююче сприйняття цінностей хлопчиками та емоційне, ситуативне - дівчатками. Втім, дане питання потребує більш детальних досліджень.

Для виявлення самооцінки молодших школярів по відношенню до цінностей музичного мистецтва використовувалася методика “Визначення понять”. Вона дозволила констатувати, що асоціації учнів початкових класів, які пов'язано з поняттями-цінностями музичного мистецтва, свідчать про іхнє диференційовано почуттєве сприйняття цих цінностей. Об'єкт такого сприйняття перебуває в зовнішньому світі - це інші люди з їхніми діями, діяльністю, позитивними та негативними якостями.

Виходячи з того, що формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у музично-ігровій діяльності потребує від учителя врахування їхніх переваг у грі нами було розроблено методику “Молодший школяр та гра”. Застосування цієї методики, яка була спрямована на вивчення регулятивних функцій самооцінки поведінки дітей у грі, дозволила зробити наступні висновки: якщо у 1-му класі молодші школярі у грі прагнуть“бути наодинці з собою” або “лідерами”, то у 4-му класі вони вже бажають бути “разом з усіма”, а також виступати “організаторами” й “ініціаторами” гри. Це мотивує наявність динаміки ігрового спілкування як основи репрезентації особистісно-ціннісного ігрового потенціалу молодших школярів на діалоговому “ігроуроці” музики. У цьому просторі імпровізаційна діяльність вчителя створює умови для естетичного виховання дітей засобами музики через те, що її зміст збігається з поняттям “діалогічні методи естетичного виховання”.

У процесі формуючого етапу експерименту діалогічні методи естетичного виховання було інтегровано в такий спосіб:

- фіксуючо-стимулюючий;

- пізнавально-творчий;

- оціночно-гіпотетичний;

- пошуково-інсайтний методи.

Експериментально доведено, що саме така інтеграція забезпечує динаміку ігрового діалогу у виховному процесі та відображає характер моделі діалогічної стратегії досліджуваного феномену, який виходить із рівня ціннісної діалогічної самосвідомості вчителя (від низького до найвищого). На основі цього науково обґрунтовано та експериментально перевірено, що показники рівня ціннісної діалогічної самосвідомості вчителя співвідносяться з поетапними ланками використання діалогічних методів естетичного виховання протягом одного діалогового “ігроуроку” музики.

Так, середній рівень ціннісної діалогічної самосвідомості вчителя під час експерименту відобразив фіксуючо-стимулюючий характер педагогічного керівництва формуванням ціннісних орєнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності. Підгрунтям цього є діалогічна довіра суб'єктів виховного процесу один до одного, яка стимулювалася їхньою адекватною оцінкою імпровізаційних дій іншого “Я”. Вищий рівень ціннісної діалогічної самосвідомості вчителя засвідчив пізнавально-творчий характер педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій учнів. А саме він є характеристикою імпровізаційного вміння педагога моделювати комунікативну музично-ігрову діяльність молодших школярів як слухачів (пантомімічні та мімічні ігри), використовуючи доступні їх музичним почуттям народні пісні, образну, танцювальну музику, словесні твори народної творчості. Розкриттю найвищого рівня ціннісної діалогічної самосвідомості вчителя слугувало в експерименті його оціночне-гіпотетичне та творче за характером педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів, яке у своій основі було альтернативним. Воно передбачало вільний вибір вчителем ціннісних альтернатив у піснях, оповіданнях, казках про музику, у музичних творах та творах інших мистецтв для активізації вибірково-мислительної та проекційно-функціональної музично-ігрової діяльності учнів. Цей вибір був спрямований на моделювання діалогових драматичних ігор, які, на нашу думку, підтверджували внутрішні діалогічні гіпотези молодших школярів-виконавців про вміння засвоювати твори мистецтв на уроці музики.

Творчо-моделюючий етап формуючого експерименту забезпечував пошуково-інсайтний характер педагогічного керівництва процесом присвоєння учнями моделей-образів, моделей-понять у діалоговій грі, які у своєму змісті відображали цінності музичного мистецтва.

Ключовою основою такого керівництва виступили імпровізаційні дії вчителя - внутрішній діалог з образами професійних творів мистецтв, творів фольклору, використання речових, предметних та інших матеріалів, а також виділених нами форм імпровізації. Вони сприяли розкриттю естетико-виховної ролі наступних ланок сенсорних процесів учнів у діалогових драматичних іграх: збагачення уяви про себе як “творчу” особистість у співвідношенні зі власним світом індивідуальних цінностей, а також прийняття та засвоєння цінностей музичного мистецтва. Ці ланки відображають рівень сенсорного розвитку молодших школярів, який дозволяє їм емоційно і водночас свідомо ставитися до цінностей музичного мистецтва у діалоговій грі.

Тому метою експериментальної методики стала розробка тематичних блоків, які перевіряли вихідне положення гіпотези про залежність виховної результативності діалогічного характеру досліджуваного феномену від координації внутрішніх та зовнішніх впливів на функціонування найбільш важливих сенсорних процесів.

Перший тематичний блок “Збагачення уяви молодших школярів про себе як творчу особистість” засобами діалогово-драматичних ігор у невимушене створення образів мистецтва “із самих себе” передбачав аналіз створеного образу в грі “Актор” за умови функціонування пошуково-інсайтної імпровізаційної діяльності вчителя.

У другому тематичному блоці “Прийняття молодшими школярами духовних цінностей від особистостей, які створюють та інтерпретують музичні твори та твори про музику”, знайшли практичну реалізацію зазначені імпровізаційні дії вчителя, орієнтовані на музично-вербальний контакт із дітьми. Учні приймали цінності у процесі створення моделі-образу композитора у грі “Світ особистості Й.С. Баха”, а також у іграх на складання казки, віршів, виразів про нього.

У третьому тематичному блоці “Присвоєння дітьми цінностей музичного мистецтва” досліджувалася залежність функціонування цього процесу на “ігроуроці” музики від імпровізаційних вмінь вчителя моделювати мову в наступних діалогових драматичних іграх: “Склади вирази про мудрість”, “Складемо відповіді на питання про казку і пісню”, “Поезія про музику у твоєму розумінні”.

У дисертації виявлено, що саме у пошуково-інсайтному за характером діалогічному процесі досліджуваного феномену найбільш повно отримують реалізацію педагогічні умови естетичного виховання молодших школярів як творців цінностей.

У зв'язку з цим нами виділено й обґрунтовано наступні педагогічні умови естетичного виховання учнів у рамках проведення “ігроуроків” музики:

1. Моделювання вчителем діалогових драматичних ігор, у яких молодший школяр зміг би виступити як творець цінностей музичного мистецтва.

2. Евристична спрямованість імпровізаційної діяльності вчителя на створення умов для виховання морально-естетичних якостей молодшого школяра як творця.

3. Забезпечення творчо-моделюючого рівня організації та проведення діалогових “ігроуроків” музики різних типів.

Для виявлення ефективності виховного змісту моделі діалогічної стратегії досліджуваного феномену нами було виділено й обґрунтовано наступні критерії: оціночний, вербально-діяльнісний, творчо-когнітивний. З урахуванням їхнього змісту визначені показники, які свідчать про факт сформованості орієнтації учнів на цінності музичного мистецтва. Наявність орієнтації молодших школярів на такі цінності розглядалася як імпровізаційне вміння вести діалог з учителем й однолітками в грі.

Для фіксації показників ефективності діалогічної стратегії досліджуваного феномену нами були визначені рівні прояву діалогових імпровізаційних вмінь учнів (від нульового до третього). Результати дослідження засвідчили, що певна частина молодших школярів перейшла на вищий рівень сформованості зазначених вмінь. Так школярі, яких відненсено до третього рівня, можуть самостійно моделювати хід діалогової гри: виконувати дитячі пісні (80, 2% від загальної кількості учнів), приймати та програвати ігрову роль (63, 6%), створювати ігрові композиції (57, 1%), моделювати слова-вирази про образний світ творів мистецтв (20, 9%), ставити гіпотетичні питання (17, 1%), уявляти себе на місці “творця” музичного мистецтва (43, 6%), продовжувати “задуми” інших (34, 6%).

До другого рівня віднесено учнів, у яких наявна залежність прояву зазначених вмінь від зовнішніх впливів та внутрішніх стимулів (потреба у визнанні, похвалі, заохочення вчителя й однолітків).

Перший рівень склали учні, у яких імпровізаційні вміння проявлялись ситуативно та залежили від ігрових обставин у грі. Нульовий був представлений молодшими школярами, які проявляли пасивність в імпровізаційній діяльності. Вона носила в основі репродуктивний характер і визначалась зовнішньою стимуляцією.

Слід зазначити, що прояв рівнів діалогових імпровізаційних вмінь молодших школярів на “ігроуроці” музики свідчив про динаміку їхньої орієнтації на цінності музичного мистецтва (термінальні та інструментальні). Динаміка орієнтації учнів на термінальні та інструментальні цінності у музично-ігровій діяльності визначила внутрішню їхню спрямованість ціннісного світу. Залежність динаміки ціннісних орієнтацій від діалогічного характеру педагогічного керівництва їхнім формуванням засобами музично-ігрової діяльності див. в табл. 1.

Таблиця 1. Залежність динаміки ціннісних орієнтацій від діалогічного характеру педагогічного керівництва їхнім формуванням засобами музично-ігрової діяльності

№	Цінності музичного мистецтва	Рейтинг за к. е.	Рейтинг за ф. е.	Динаміка
		Х.	Д.	Х.	Д.
1.	Мудрість	14	16	10	12	4
2.	Любов (ніжність)	13	12	10	9	3
3.	Справедливість	1	1	1	1	0
4.	Скромність	16	16	9	9	7
5.	Спокій	15	11	10	6	5
6.	Наполегливість	15	13	10	8	5
7.	Жалісливість	13	14	9	10	4
8.	Доброта	14	14	9	9	5

Як видно з таблиці, після проведення формуючого експерименту спостерігається підвищення рейтингу орієнтації молодших школярів на цінності музичного мистецтва, що відображує динаміка. Ці показники підтвердили дані констатуючого етапу про сприйняття цінностей учнями початкових класів. В експериментальних класах показники зростання динаміки рейтингу цінностей є вагомими (“мудрість” у хлопчиків й дівчаток - 4, “любов” (“ніжність”) - 3, “скромність” - 7, “доброта” - 5, “спокій” - 5, “наполегливість” - 5, “жалісливість” - 4).

Отже, дослідно-експериментальна робота засвідчила, що з метою виховання морально-естетичних якостей молодших школярів, вчителю важливо щоповніше використовувати виховний потенціал діалогічної стратегії педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності.

За результатами дисертаційного дослідження сформульовано такі висновки:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з'ясовано, що педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій особистості є творчим, діалогічним актом, у якому задіяні обидва суб'єкти виховного процесу (вчитель і учні); підґрунтям діалогічного акту є біфункціональність гри в ньому: вона виступає і як метод виховання й навчання, і як пізнавальний простір, що передбачає формування позицій партнерства й рівності в обох суб'єктів виховного процесу.

2. Виховний потенціал діалогічної стратегії педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій дітей найбільш ефективно розкривається за умов врахування вчителем вікових особливостей учнів молодшого віку (синкретичність, цілісність сприйняття мистецтва, розумова активність, імпровізаційність та евристична спрямованість діяльності).

3. Ціннісні орієнтації стосовно музично-ігрової діяльності дітей ми інтерпретуємо як інтегративне утворення у просторі музичної культури, яке характеризує внутрішній духовний світ особистості, спрямованість її на цінності (доброчинності) музичного мистецтва в грі. Вони відображають критеріальне ставлення особистості не тільки до самої музики, але й до творців, інтерпретаторів та самої себе. Це означає, що особистість розуміє власну самоцінність в ігровому світі культури, цінності музичного мистецтва переживаються нею як потреба, що мотивує сучасну поведінку і програмує майбутнє.

4. Визначено, що музично-ігрова діяльність є синкретичною діалоговою формою культури та імпровізаційним видом діяльності, що протікає під впливом зовнішнього плану - вражень та внутрішнього - мислення. У розробленій нами типології музично-ігрової діяльності як синкретичної діалогової форми культури знайшов відображення діалогово-драматичний підхід, що веде свою традицію від античного мистецтва (у дослідженні -“мусичного”).

5. Виявлено, що діалогічний процес педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій дітей засобами музично-ігрової діяльності доцільно будувати як обмін учителя з дітьми ігровими композиціями в діалозі про цінності музичного мистецтва, опосередкований внутрішньою і зовнішньою мовою.

6. У дослідженні з'ясовано, що динаміка ціннісних орієнтацій молодших школярів залежить від ефективного використання вчителем інтегративного діалогічного методу естетичного виховання (пошуково-інсайтного), розвиткові якого сприяє поетапне використання також фіксуючо-стимулюючого, пізнавально-творчого, оціночно-гіпотетичного методів. Пошуково-інсайтне за характером педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій учнів початкових класів сприяє вихованню їх як особистостей, що спроможні створювати цінності.

7. У дисертації розроблено критерії ефективності діалогічної стратегії педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів: оціночний, вербально-діяльнісний та творчо-когнітивний.

На основі виділених критеріїв визначені показники, які свідчать про факт сформованості орієнтації учнів на цінності музичного мистецтва. Наявність орієнтації на такі цінності розглядалося як імпровізаційне вміння молодших школярів вести діалог з учителем й однолітками про них у грі.

Успішність запропонованої стратегії значною мірою залежить від рівня ціннісної діалогічної самосвідомості вчителя.

8. Експериментально доведено, що виховна результативність педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів забезпечується дотриманням таких педагогічних умов: моделювання вчителем діалогових драматичних ігор, евристична спрямованість імпровізаційної діяльності вчителя, творчий моделюючий рівень організації та проведення діалогових “ігроуроків” музики різних типів.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективними є розробка змістових діалогових уроків з усіх предметів, передбачених програмою для загальноосвітньої школи (1-і - 4-і класи), де значне місце надавалося б установленню міжпредметних зв'язків з музикою; підготовка фахівців-“імпровізаторів” до здійснення діалогової стратегії виховання молодших школярів, зокрема, до їхнього естетичного виховання; створення моделі педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій учнів підліткового віку, що особливо важливо в умовах соціуму, що трансформується.

Основні положення та результати дослідження відображені в публікаціях

1. Павлова О.В. Діалог на уроці музики // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць. ХІІІ. - К.: Логос, 2001. - С.215 - 221.

2. Павлова О.В. Історико-теоретичні аспекти проблеми синкретизму особистості в музично-педагогічному процесі // Творча особистість учителя: Проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. - К.: НПУ, 2001. - Вип. 5. - С.114 - 118.

3. Павлова О.В. Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі музично-ігрової діяльності // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2000 - Вип. 2.Ч1. - С.128 - 133.

4. Киселёв С.П., Павлова Е.В. Игра как средство формирования мотивов поведения школьника // Питання культури півдня України: Наукові записки М.Ф.К.Н.У.К і М з проблем культурології. - Миколаїв: МФ. КНУі М, 1998. - С.69-72.

5. Синельников В.М., Павлова Е.В. К вопросу о содержательных особенностях мотивационной сферы младших школьников // Вісник МЕГІ “Слово”. - № 1(6), 1998. - С.129 - 134.

6. Павлова Е.В. Диалоговые уроки музыки (методические разработки для школ с русским языком преподавания)”.- К.: НПУ им. М.П. Драгоманова, 2001. - 121с.

Анотація

Павлова О.В. Педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07.- теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена науковій проблемі педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності. Доведено, що одним із можливих шляхів рішення даної проблеми є впровадження у практику виховання діалогічної стратегії досліджуваного феномену, психолого-педагогічним механізмом якої виступає імпровізаційна діяльність.

...