Формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності у процесі вивчення іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут вищої освіти

Академії педагогічних наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності у процесі вивчення іноземних мов

Замкова Наталія Леонідівна

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Штифурак Віра Євгенівна, Інститут вищої освіти АПН України, докторант відділ педагогіки і психології, вищої школи

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, академік АПН України Бех Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, директор

кандидат педагогічних наук, доцент Редько Валерій Григорович, Інститут педагогіки АПН України завідувач лабораторією іноземних мов Провідна установа: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ.

Захист відбудеться 8 червня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України, за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розісланий „ 3 ” травня 2005р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Уваркіна

1. Загальна характеристика роботи

професійний менеджер зовнішньоекономічний педагогічний

Актуальність теми дослідження. Для якісного оновлення системи професійної підготовки фахівців економічної галузі особливого значення набуває проблема ефективної взаємодії у професійній сфері на основі оволодіння мовами міжнародного спілкування.

У роки незалежності України з'явився новий суспільний запит, що пов'язаний із сучасними умовами господарювання, зокрема, децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права виходу на зовнішній ринок і, тим самим, стимулювання їхнього розвитку, тому підготовка фахівців за новими спеціальностями в галузі менеджменту та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) є назрілою та актуальною.

Рівень володіння іноземними мовами спеціалістами економічного профілю значною мірою впливатиме на підвищення конкурентоздатності вітчизняних підприємств. У зв'язку з цим пріоритетним завданням вищої школи (Національна доктрина розвитку освіти, державна Концепція професійної освіти, Закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту” та „Про зовнішньоекономічну діяльність”) є поширення іншомовної професійної підготовки спеціалістів. Специфіка іноземної мови як навчального предмета та особливості її викладання на економічних факультетах (різнорівнева підготовка студентів, відсутність природного мовного середовища, скорочений термін навчання, значний обсяг навчального матеріалу, недосконале методичне забезпечення) зумовлюють пріоритетне завдання формування професійних якостей на особистісно зорієнтованій основі, розширення можливостей цього процесу за рахунок підсилення його цілісності, педагогічного аналізу функцій та особливостей професійного спілкування майбутніх менеджерів ЗЕД іноземними мовами.

Зростанню якісного рівня підготовки керівників усіх ланок і підвищенню загальної управлінської культури присвячено чимало наукових досліджень, аналіз яких дозволяє констатувати наявність цілого ряду суперечностей. Зокрема, між соціальними пріоритетами даної галузі та відсутністю у науці положень про інтегральну готовність до професійної діяльності, між усвідомленням потреби у створенні системи професійного становлення та невизначеністю педагогічних умов, критеріїв та показників сформованості професійних якостей.

Загальні питання професійної підготовки та змісту професійної освіти, що розкриті в працях А.М. Алексюка, В.П. Андрущенка, С.Я. Батишева, І.Д. Беха, В.П. Беспалька, В.М. Галузинського, М.Б. Євтуха, Н.Г. Ничкало, І.А. Зязюна та ін., стали теоретичною основою дослідження педагогічних умов професійного становлення майбутніх менеджерів. Водночас, аналіз процесу формування професійних умінь і навичок було здійснено з використанням праць А.П. Бєляєвої, А.М. Бойко, С.У. Гончаренка, І.В. Іванової, К.К. Платонова, Л.Г. Пруссової, Г.К. Селевка, Р. Бояциса, Р. Стогділл, Ф. Тейлора та ін.

Основи теорії менеджменту як загальноосвітнього явища становлять дослідження Г. Емерсона, Р. Блейка, П. Дракера, А. Файоля, Ф. Герцберга, Р. Лайкерта, А. Маслоу, Е. Мейо, Д. Мак-Грегора, Ф. Тейлора, та ін.

Сутність поняття “зовнішньоекономічна діяльність” розкрито у працях Й.С. Завадського, Дж. М. Кейнс, Дж. Ст. Мілль, Д. Рікардо, П. Семуельсона, А. Сміт, Мілтона Фрідмана. Вивченню особливостей цієї діяльності, умов та факторів досягнення успіху присвячено публікації Л.В. Балабанової, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, В.Р. Веснина, М. Вудкока, Дж. К. мл. Грейсона, О.В. Землянської, Р.Л. Кричевського, М.М. Мартиненко, Г.В. Осовської, Р.М. Пушкар, О.В. Сардак, Н.П. Тарнавської, Д. Френсиса, А.Я. Хараш, В.Н. Чурмантєєвої.

При розробці проблеми методичного забезпечення вивчення іноземної мови (далі - ІМ) у вищому навчальному закладі економічного профілю ми посилалися на праці Б.В. Бєляєва, В.А. Бухбіндера, Л.П. Голованчукa, Ю.М. Друзь, О.О. Леонтьєва, С.Ю. Ніколаєвої, Є.М. Носонович, Г.В. Онкович, Ю.І. Пассова, В.М. Плахотника, В.Г. Редька, В.Л. Скалкіна, Н.К. Скляренко, С. К. Фоломкіної, Ю.В. Якушечкіної.

Аналіз дисертаційних досліджень, присвячених проблемам формування професійних якостей (М.М. Ісаєнко (військові), Л.Г. Кайдалова (фармацевти), О.М. Клочко (юристи), О.Г. Набока (економісти)), професійної спрямованості викладання ІМ (Л.В. Ананьєва, Ю.М. Друзь, Л.І. Морська, О.В. Пінська, Г.С. Скуратівська, І.І. Тимченко, О.М. Устименко, О.В. Шмирова) та професійної підготовки менеджерів (І.Г. Герасимова, О.М. Капітанець, Л.І. Паращенко, Т.В. Становська, О.В. Шмирова) і практика навчання ІМ у немовних вищих навчальних закладах вказує на недооцінку формування професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД у процесі вивчення ІМ.

Актуальність та недостатня розробленість проблеми професійної підготовки менеджерів ЗЕД у процесі вивчення ІМ, визначили тему дослідження: “Формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності у процесі вивчення іноземних мов”. Тема затверджена Вченою радою Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського (протокол № 7 від 23.02.2000) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 14.05.2002).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідницьких робіт Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (далі - ВТЕІ КНТЕУ) в контексті теми: “Вдосконалення

мовленнєвих навичок в процесі вивчення іноземних та української мов шляхом врахування професійної спрямованості студентів економічних спеціальностей” (№ держреєстрації 0104 U 002843).

Об'єкт дослідження - процес професійного становлення майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД в процесі вивчення іноземних мов.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підвищення якості професійної підготовки менеджерів ЗЕД в процесі опанування іноземними мовами.

В основу дослідження покладено гіпотезу, згідно з якою ефективність формування професійних якостей менеджерів ЗЕД підвищується, якщо при вивченні іноземних мов орієнтуватися на інтегральну готовність майбутніх спеціалістів до професійної діяльності на основі врахування особливостей функцій професійного спілкування; критеріїв та показників сформованості професійних якостей; упорядкування методичного забезпечення вивчення ІМ з використанням принципів професійного спрямування; єдності особистісного та професійного розвитку, рольової організації навчального процесу.

Для досягнення мети дослідження й перевірки висунутої гіпотези сформульовано такі завдання:

1. Розкрити зміст педагогічних умов формування професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД.

2. Здійснити аналіз функцій та індивідуального стилю професійної діяльності, що дозволить узагальнити критерії та показники сформованості професійних якостей спеціалістів даної галузі.

3. Систематизувати методичні параметри вивчення ІМ майбутніми менеджерами ЗЕД з метою підвищення якості професійної підготовки.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що в ньому вперше:

- на основі аналізу функцій, особливостей професійної діяльності, посадових обов'язків менеджерів ЗЕД було виділено такі групи професійних якостей: комунікативні, управлінські, фахові та особистісні;

- визначено критерії оцінювання рівня сформованості професійних якостей: в сфері процесуально-результативних чинників (характер взаємодії у змодельованих комунікативно-ділових ситуаціях різного типу, динаміка активності, творче використання теоретичних знань, частота звертань до викладача іноземною мовою), емоційних реакцій (задоволення, натхнення, захоплення або ж байдужість, відстороненість, тривожність, безпорадність, непевність тощо); часових параметрів (кількість часу, яку студент виділяє для вивчення ІМ, тривалість вольового зусилля в процесі виконання навчальних завдань та виправленні помилок, швидкість реагування на репліку партнера);

- визначено показники сформованості професійних якостей: точність, аргументованість, логічність, повнота, оригінальність використання навчальних завдань в усіх видах мовленнєвої діяльності; комунікативна доцільність, якість і доступність викладу, переконливість, зацікавленість емоційним станом партнерів по спілкуванню, відсутність прагнення до домінування, упередженого ставлення, конформізму; прогностичність, емоційна стабільність, самокритичність;

- науково обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД.

Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики поетапного формування професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД та впровадженні методичних рекомендацій щодо їх втілення в процесі вивчення ІМ.

Результати дослідження створюють необхідну передумову для розробки цілісної системи професійного становлення спеціалістів економічного профілю на основі структурування змісту занять із визначенням таких видів вправ: 1) вправи, що передбачають корекцію діалогічних барєрів на основі моделювання типових комунікативних ситуацій; 2) вправи, спрямовані на розвиток навичок дискусійного обговорення з використанням прийомів активного слухання в процесі ведення діалогу ІМ; 3) вправи на розкриття соціокультурного компонента при вивченні ІМ; 4) вправи психокорекційного змісту.

Розроблену й втілену у практику роботи ВТЕІ КНТЕУ, Вінницького інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом, Полтавського університету споживчої кооперації України, Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка систему вправ, спрямованих на підвищення якості професійної підготовки менеджерів ЗЕД, а також методичні рекомендації щодо формування у студентів економічних спеціальностей професійних якостей можна використовувати в системі професійної підготовки фахівців різних галузей міжнародної діяльності.

Методи дослідження. Для розв'язання сформованих у дослідженні завдань використаний комплекс взаємопов'язаних теоретичних та емпіричних методів: аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з досліджуваної проблеми; синтез емпіричного матеріалу, його класифікація, узагальнення; логічні методи: індукція, дедукція, побудова аналогій; спостереження, бесіди, анкетування, ранжування, стандартизовані методики, опитувальники, тести, проективні методи; рольові ігри; педагогічний експеримент; статистичне опрацювання експериментальних даних, їх системний і якісний аналіз.

Надійність та вірогідність отриманих даних забезпечувалась вибором адекватних меті та завданням досліджування методів, поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних показників, репрезентативністю вибірки, адекватністю методичних процедур.

Організація дослідження здійснювалась у три етапи впродовж 1999-2004 років.

На першому етапі (1999-2000 рр.) опрацьовувались теоретичні аспекти проблеми, що дозволило визначити мету й завдання дослідження; була сформульована робоча гіпотеза, визначено методи дослідження.

На другому етапі (2000 - 2001 рр.) було розроблено програму констатуючого експерименту, яка була втілена на базі ВТЕІ КНТЕУ, Вінницького інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом, Полтавського університету споживчої кооперації України, Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, що дозволило виділити критерії та показники сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД і розробити програму формуючого експерименту.

На третьому етапі (2001-2004 рр.) проведено формуючий експеримент, що дозволило обґрунтувати педагогічні умови ефективності навчання ІМ майбутніх менеджерів ЗЕД та формування в них професійно значущих якостей. Наприкінці цього етапу здійснено аналіз результатів експерименту та їх статистичну обробку.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилася на базі ВТЕІ КНТЕУ (І-ІV курси, 183 студенти), Вінницького інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом (І-ІІ курси, 45 студентів), Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (І-ІІ курси, 58 студентів), Полтавського університету споживчої кооперації України (І-ІІІ курси, 122 студенти). Всього в дослідженні брало участь 408 (контрольні групи (далі - КГ) - 246 студентів, експериментальні групи (далі - ЕГ) - 162 студенти).

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес ВТЕІ КНТЕУ (довідка № 23/01-472 від 21.06.2004 р.), Вінницького інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом (довідка № 162 від 8.12.2004 р.), Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/676 від 23.04.2004 р.), Полтавського університету споживчої кооперації (довідка № 01-150/08 від 24.11.2004 р.) під час занять та науково-дослідної роботи.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом їхнього обговорення на засіданнях кафедри гуманітарних наук ВТЕІ КНТЕУ та оприлюднення і виступів з доповідями на Міжнародних науково-практичних конференціях “Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність” (Вінниця, 2000); “Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення підготовки конкурентноздатних фахівців” (Київ, 2001); “Ідеї В.І. Вернадського та взаємообумовленість стратегічного партнерства вищого навчального закладу і школи в освітньому просторі регіону” (Кременчук, 2002, 2003); “Управління організацією: регіональні аспекти” (Чернігів, 2002); “Техно Проф Інформ 2002” (Вінниця, 2002); “Досвід та перспективи соціальної роботи: Україна - Німеччина” (Київ, 2002); “Мова у слов'янському культурному просторі” (Умань, 2002); “Мова. Культура. Бізнес” (Київ, 2002); “Мова і культура” (Київ, 2002); “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (Тернопіль, 2003); “Стан та проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (Хмельницький, 2003); „Динаміка наукових досліджень '2004” (Дніпропетровськ, 2004); Всеукраїнських конференціях: ТESOL Україна (Київ, 2001); “Розвиток соціальної роботи в Україні та за кордоном” (Київ, 2001); “Методика вивчення ділового мовлення в середній та вищій школі” (Умань, 2001); “Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2001); “Менеджмент та маркетинг: досягнення та перспективи” (Київ, 2002); “Управління виховним процесом у ВНЗ як фактор соціалізації студентської молоді” (Луганськ, 2002); “Стан і перспективи філологічної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах” (Суми, 2002); “Актуальні проблеми виховання особистості в сучасному соціокультурному середовищі” (Київ, 2003); „Перспективні педагогічні технології в системі неперервної освіти” (Київ, 2004); „Гуманітарна освіта в Україні: моніторинг якості” (Вінниця, 2004); Міжвузівській науково-практичній конференції “Сучасні концепції викладання іноземних мов у середній та вищій школі” (Вінниця, 2000); Науковій конференції професорсько-викладацького складу КНТЕУ за підсумками науково-дослідної роботи за 1999-2000 р. (Київ, 2001); VI Південноукраїнській конференції TESOL. New Call Perspectives. (Севастополь, 2002); І регіональній науково-практичній конференції TESOL - Україна “Bright Ideas - Real Practice” (Хмельницький, 2002); Науково-методичній конференції “Проблеми гуманізму і освіти” (Вінниця, 2002).

Особистий внесок полягає у систематизації професійних якостей менеджерів ЗЕД та в розробці методики їх поетапного формування.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 31 роботу, серед яких 2 навчальних посібника у співавторстві (3,8 автор. арк.), 1 методичні рекомендації у співавторстві (1,9 автор. арк.), 8 статей у фахових виданнях ВАК України, 20 - у збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 253 сторінки. Основний зміст дисертації викладено на 176 сторінках. Робота містить 18 таблиць та 4 рисунки загальним обсягом 12 сторінок. У дисертації використано 245 літературних джерел, із яких 37 - іноземними мовами.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, концептуальні ідеї, теоретичні засади, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подані відомості про впровадження результатів роботи.

У першому розділі - „Проблема формування професійних якостей майбутніх менеджерів у педагогічній теорії та практиці” - здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми з позиції психології та педагогіки; проаналізовано основні підходи до визначення поняття „професійні якості”; розглянуто сутність, критерії та показники сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД.

Огляд літератури дозволив виділити сучасні підходи до визначення сутності та функцій професійної діяльності менеджерів, яка здійснюється у сфері управління.

Під функціями професійної діяльності менеджера розуміють „відносно відокремлені напрями управління, які забезпечують управлінську дію” (Б.М. Андрушків, О.Е. Кузьмін). Усі органічні функції А. Файоль об'єднав у поняття „адміністрування”, куди включив: вивчення очікувань, організацію, координацію, контроль діяльності. В.Г. Афанасьєв об'єднує поняття функції і фази управління, виділяючи наступне: прийняття рішень, організація виконання рішень, регулювання та коригування роботи, контроль. А.А. Глухов та В.Н. Ейтигон до функцій відносять планування, організацію та контроль, координацію та активізацію діяльності. Кожна функція відзначається єдністю змісту та способів розв'язання завдань суб'єктом управління.

Таким чином, проаналізувавши різні підходи до визначення функцій менеджменту, можна зробити висновок про те, що професійну діяльність менеджера розглядають як систему, що передбачає: 1) планування; 2) організацію; 3) мотивацію; 4) контроль. Реалізація функціональних обов'язків менеджера передбачає застосування типових прийомів, способів, манери виконання, які є найбільш зручними і звичними для людини. Так в науці появляється ідея „стилю діяльності”, як інтегрального цілого, що пов'язує різні детермінанти діяльності, опосередковуючи їхній ізольований вплив (Д.А. Леонтьєв).

Дослідження проблеми формування стилю діяльності переконує в тому, що на противагу психологічному обґрунтуванню (К.О. Альбуханова-Славська, Є.П. Ільїн, Є.А. Климов, В.С. Мерлін та ін.) значно менша увага приділена соціально-педагогічному зумовленню та ролі інших осіб у формуванні й функціонуванні індивідуального стилю. З огляду на специфіку студентського середовища, особливості роботи в процесі вивчення ІМ, ми вважаємо, що цей соціальний параметр є доволі значущим.

На основі аналізу літератури (О.О. Кронік, Е.О. Кронік, Т. Високинська-Гонсер, В.А. Ташликова) можна стверджувати, що існують універсальні параметри, які в різних варіантах поєднуються й відображають внутрішню сутність індивідуального стилю діяльності. Це: домінантність - залежність; симпатія - антипатія; формальність - особистісність (В.М. Галузяк).

Професійне становлення передбачає співвіднесення заданих параметрів та індивідуальних проявів на основі розвинутої рефлексії, емпатійної схильності та адекватного самооцінювання. Педагогічний контекст розв'язання даної проблеми полягає в актуалізації особистісно-професійної цілеспрямованості майбутніх менеджерів ЗЕД в процесі опанування ІМ. Майже всі сфери діяльності менеджера ЗЕД регламентовані правилами; стиль його керівництва складається в процесі взаємопогоджених дій, в основу яких покладено професійне спілкування.

Ефективність професійної діяльності менеджера даної галузі тісно пов'язана із комунікативною компетентністю, яка включає мовну та риторичну, і є основою культури спілкування. Перепоною успішному виконанню функціональних обов'язків можуть бути бар'єри спілкування, серед яких виділяють: семантичні, організаційні, фізичні, невербальні, перцептивні, мотиваційні, емоційні, культурологічні, лінгвістичні (Н.П. Статінова).

Формування особистісно-професійної комунікативної компетентності відбувається в ситуаціях міжособистісного спілкування, а тому адекватне сприйняття ситуації, об'єктивний вибір способів реагування, здатність прогнозувати очікуваний результат і спрямовано досягати його, засвідчує професіоналізм менеджера.

На формування професійних якостей суттєво впливатимуть мотиви вибору професії, здатність успішно адаптуватись у постійно змінюваних умовах ринкової економіки, сформованість комунікативних умінь, вільне володіння рідною та ІМ. Сукупність професійних якостей менеджера розкривається через обґрунтування специфіки діяльності, її змісту, умов реалізації цілей і завдань, методів, засобів і функцій управління.

На основі аналізу функцій, особливостей професійної діяльності менеджерів ЗЕД було виділено такі групи професійних якостей:

комунікативні (комунікативна обізнаність, впливовість, толерантність, винахідливість, злагідливість, лаконічність, переконливість),

управлінські (діловитість, ініціативність, організованість, гнучкість, здатність виправдано ризикувати та класифікувати фахову інформацію),

фахові (аналітичність, прогностичність, конкурентоспроможність, координаційна здатність, комп`ютерна грамотність, вільне володіння рідною та ІМ),

особистісні (професійна відповідальність, гуманність та самостійність, рефлексивна, емпатійна схильність, адекватність самооцінювання та способів реагування в конфліктних ситуаціях, емоційна стабільність та адаптивність, впевненість у власних діях).

Визначаючи критерії та показники сформованості професійних якостей менеджерів ЗЕД, ми виходили із сформульованих в науці загальних вимог до управлінської діяльності та варіативних параметрів індивідуально-особистісної здатності виконувати функціональні обов'язки у змінних соціальних ситуаціях.

Результати дослідження виявили такі рівні сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД.

Рис. 1 Рівні сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД

За даними рис. 1 рівень сформованості професійних якостей студентів контрольних (далі - КГ) та експериментальних груп (далі - ЕГ) майже однаковий. В цілому, кількісні показники вказують на те, що низький та достатній рівень у загальному вимірі від 73,9% до 81,6% не відповідають державним стандартам у підготовці менеджерів ЗЕД і потребують суттєвої корекції. Чільне місце в цьому процесі належить ІМ, успішне опанування якими посилюватиме здатність виконувати функціональні обов'язки та бути конкурентноздатними в сучасних економічних реаліях.

Виділені критерії оцінювання рівня сформованості професійних якостей в сфері процесуально-результативних чинників, емоційних реакцій та часових параметрів дозволяють дослідити ефективність процесу формування професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД у процесі вивчення ІМ.

У другому розділі - „Педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності в процесі вивчення іноземних мов” - окреслено параметри методичного забезпечення вивчення ІМ майбутніми менеджерами ЗЕД, теоретично обґрунтовано педагогічні умови процесу формування вмінь професійного іншомовного спілкування, викладено методику поетапного формування професійних якостей та проаналізовано результати проведеного експерименту.

Показниками сформованості культури мовлення є правильність, точність висловлювань, якість і доступність викладу, чистота і виразність мовлення, багатство мовних засобів, доречність висловлювань, відсутність „слів-паразитів”, різноманіття лексики, логічність, стилістична довершеність. Висока комунікативна обізнаність менеджера формується в умовах навчальної діяльності й розрізняється як інтегральна якість, що об'єднує особистісні та професійні параметри. Успішна професійна комунікація менеджера можлива на основі розвинутої емпатії як психологічної готовності сприймати почуття іншої людини як власні, та рефлексивної здатності, що дозволяє аналізувати думки та вчинки і є передумовою саморозкриття та самовдосконалення. Тому емпатія та рефлексія є важливою професійною якістю спеціалістів у галузі управлінської діяльності. Цілеспрямована робота в процесі вивчення іноземних мов з метою розвитку вказаних параметрів стимулює суб'єктивну активність студентів та попереджує виникнення комунікативних бар'єрів. Значною мірою виконанню цих завдань сприяє формування умінь та навичок активного слухання, які синтезують психологічну готовність до комунікативної взаємодії. Показниками професійної майстерності буде рівень адекватного сприйняття ситуації та вибір на цій основі раціональних прийомів реагування, що відповідатимуть когнітивному, емоційно-оцінному та поведінковому компоненту діяльності. Суттєвим чинником в процесі навчання іноземних мов є можливість отримувати зворотній зв'язок як додаткове наукове пояснення, яке можна співвіднести з іншими перцептивними і комунікативними характеристиками суб'єкта спілкування.

Враховуючи основні вимоги щодо організації роботи з метою розвитку професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД у процесі вивчення ІМ, нами було розроблено систему занять, що передбачала:

1. Вправи на корекцію діалогічних барєрів на основі моделювання типових комунікативних ситуацій, які повністю зорієнтовані на вироблення навичок усного і писемного мовлення на матеріалі управлінської діяльності. Діалогічні відносини як міжособистісні, так і функціонально-рольові - завжди рефлексивні (Р.О. Балл). Тому створення природних мовних ситуацій при вивченні ІМ передбачає відпрацювання вербальних структур, що стимулюють взаєморозуміння. З цією метою студентам були запропоновані завдання, які сприяли виробленню вміння висловлювати власні думки; з'ясовувати думки співрозмовника; виражати згоду, незгоду; виявляти головне; доповнювати; узагальнювати розмову.

2. Вправи, спрямовані на розвиток навичок дискусійного обговорення з використанням прийомів активного слухання в процесі ведення діалогу ІМ. Здатність вести переговори й дискусію включає велику кількість лінгвістичних, інтелектуальних і соціальних умінь і навичок. Дискусії з їхніми давніми традиціями в англомовних країнах є механізмом ведення організованого обговорення різних тем. Тому включення у зміст занять з ІМ матеріалів дискусійного обговорення з використанням прийомів активного слухання дозволяє цілеспрямовано працювати над розвитком таких професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД, як: аналітична схильність, прогностичність, самокритичність, емоційна стабільність. Особливо активно студенти відгукувались на такі теми: „Успішний менеджер - це геній чи працелюб?”, „Чи повинен менеджер бути психологом?”, „Жінки і бізнес”. Дискусія на тему „Яким повинен бути ідеальний керівник?”, наприклад, проводилась таким чином: кожному студенту пропонується список із 18 прикметників, що характеризують професійні якості менеджера ЗЕД. Завдання полягає в тому, щоб кожен з учасників визначив 5 найбільш важливих якостей та аргументовано довів, чому саме ці якості є найбільш вагомими у роботі менеджера. Потім студенти дискутують, відстоюючи свою точку зору, і визначають 5 основних якостей, притаманних „ідеальному менеджеру”.

3. Вправи на розкриття соціокультурного компонента при вивченні ІМ. Вивчення ІМ майбутніми менеджерами ЗЕД невідривне від оволодіння культурою країни, мова якої вивчається, особливостями побуту, традицій, ділового етикету й менталітету носіїв мови. Студентам пропонуються вправи, насичені країнознавчою інформацією. У текстах вводяться реалії англомовних та німецькомовних країн, головним чином, Великобританії, США та Німеччини, традиційні форми звертання, особливості поведінки, ведення ділової кореспонденції. При доборі навчального матеріалу культурно - країнознавчого характеру ми дотримувались відповідних вимог: автентичність, інформативність навчального матеріалу; врахування особливостей побуту, традицій, ділового етикету й менталітету носіїв мови.

4. Вправи психокорекційного змісту, які використовуються в професійній підготовці менеджерів ЗЕД, є своєрідною організаційно-дидактичною формою навчання ІМ, що спрямована на самоаналіз та самодіагностування особистісних якостей в контексті майбутньої професійної діяльності на основі вербалізованої рефлексії, емпатійного сприйняття учасників групи та повноцінного зворотного звязку. Поєднання навчального та психокорекційного аспектів подібних занять передбачає певний рівень іншомовної підготовки, що дозволяє комплексно використовувати активні методи групової роботи. Ефективність такого процесу забезпечується груповим феноменом, в основі якого лежить можливість отримати зворотний зв'язок і підтримку від людей, в яких спільні проблеми і переживання в процесі змодельованих квазіпрофесійних завдань.

Апробація розробленої системи занять дозволяє обґрунтувати педагогічні умови їх ефективності: формування професійних якостей буде успішним, якщо 1) практикувати в процесі вивчення ІМ комунікативно-ділові ситуації, в яких реалізується особистісна комунікативна потреба майбутніх менеджерів ЗЕД, здійснюється відбір змісту, засобів професійної взаємодії спільно з діловими партнерами; 2) посилюється професійна спрямованість вивчення ІМ через моделювання фахових і соціальних контактів професійної діяльності, поєднання аналітичного та мовленнєвого етапу навчальної діяльності, прогнозування та попередження можливих комунікативних бар'єрів професійного спілкування ІМ; 3) забезпечувати організаційну довершеність професійної діяльності на основі поєднання індивідуальних, групових, колективних завдань в процесі вивчення ІМ; 4) посилювати соціокультурний компонент через автентичність, інформативність навчального матеріалу та врахування національних особливостей ділового етикету та менталітету носіїв мови; 5) формувати здатність варіативного аналізу управлінських ситуацій з метою попередження комунікативних утруднень та непродуктивних способів їх подолання; 6) стимулювати прояви групової взаємодії з використанням набутого досвіду активного слухання та одержаного зворотного зв'язку.

Програма експериментального дослідження включала вивчення спрямованості особистості, мотивів вибору професії, вияв “домінування - підкорення” в ситуації прийняття управлінського рішення; міру конфліктності особистості та індивідуальну тактику реагування в конфлікті; рівень самооцінки та емпатії, вияв особистісної та ситуативної тривожності, схильність до комунікативної та організаторської діяльності, ставлення студентів до вивчення ІМ.

Переважаючі тенденції у формуванні індивідуального стилю діяльності майбутніх менеджерів ЗЕД визначались на основі дослідження схильності до „домінування - підкорення”, що відіграє важливу роль у прийнятті управлінських рішень. Була виявлена загальна тенденція до зниження показників за шкалою: авторитарність, егоїстичність, агресивність, підозрілість (за методикою Т. Лірі). В КГ такі зміни стались від 4% до 6,4%, а в ЕГ від 10,4% до 14,8%.

Ознакою високої культури професійного спілкування менеджерів є гармонія та цілісність структури стилю, важливим компонентом якого є емоційне самопочуття. Тому до програми дослідження, було включено вивчення рівня особистісної та ситуативної тривожності за методикою Ч. Спілбергера та Г. Айзенка. За нашими даними низький рівень тривожності зафіксовано у 5-7% опитаних студентів; середній - 26-28%; високий - 65-68%. Зіставлення даних КГ та ЕГ після експерименту доводить помітне зниження вказаних показників в ЕГ (28,3%) та незначну стабілізацію в КГ (17,3%).

Найхарактернішою рисою людей з високим рівнем тривожності є занижена самооцінка. Зміни, які сталися в КГ та ЕГ, за даними параметрами, вказують на загальну тенденцію збалансування самооцінки за рахунок зменшення високого рівня. Це означає, що 3,2% студентів КГ та 4,1% ЕГ стали більш критично оцінювати власні можливості. Водночас, у 10,5% студентів КГ та 30,7% ЕГ відбулось наближення до адекватної самооцінки за рахунок зменшення низького рівня. Такі прояви позитивно відобразились на діловій спрямованості, що передбачає здатність чітко організовувати виробничий процес, раціонально управляти діями підлеглих, критично оцінювати результативність їхньої і власної діяльності.

Особливої уваги потребували 3,5% студентів, у яких було виявлено низький і нижчесередній рівень розвитку комунікативних і організаторських здібностей (за методикою КОЗ - 2 Б.О. Федоришина). Ці студенти відчували значні утруднення комунікативного характеру. Особливо ефективними виявились для них прийоми групової роботи психокорекційного змісту. На заключному етапі експерименту позитивні зміни стались у 2,1% студентів цієї групи.

Вивчення індивідуального ставлення до вибраного стилю реагування у конфліктних ситуаціях дозволило виявити тенденцію до розширення їхнього практикування в ЕГ майже вдвічі більше (10,9%), аніж у КГ (5,3%). Вважається, що цілеспрямована робота, а не стихійний вплив, дозволили поглибити професійну компетентність майбутніх менеджерів ЗЕД.

В результаті анкетного опитування студентів різних спеціальностей було виявлено, що майбутні менеджери ЗЕД віддають перевагу комунікативним вправам, дискусійному обговоренню ІМ, що пов'язують із виробленням професійних навичок іншомовного спілкування. Високо оцінено ними значення соціокультурного компонента як необхідність глибокого ознайомлення з культурою, традиціями, діловим етикетом потенційних зарубіжних партнерів.

На основі одержаних даних експериментального дослідження нами було систематизовано показники сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД. Ми виходимо із того, що успіх професійної діяльності є: результатом власної активності або ж виявом дії зовнішніх чинників; прогнозованістю результатів професійної діяльності або ж ситуативністю, стихійністю, спонтанністю і непередбачуваністю результатів; самоаналізом усіх проявів особистісних і професійних якостей або ж критичним ставленням щодо намірів і дій інших; усвідомленням об'єктивних причин успіхів і прорахунків у професійній діяльності або ж не усвідомленням справжніх причин; активізації механізмів психологічного захисту; те, що знання ІМ оцінюються як базові в системі фахової підготовки, або ж досконале оволодіння ІМ неможливе через відсутність необхідних умов.

Одержані дані за всіма параметрами дослідження дозволили отримати достатній емпіричний матеріал, на основі якого були описані рівні сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД. Динаміка змін рівня сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД подана у табл. 1.

Таблиця 1 Динаміка змін рівня сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів ЗЕД (%)

Тип групи рівень	Високий	Достатній	Низький
	До експерим.	Після експерим.	До експерим.	Після експерим.	До експерим.	Після експерим.
КГ.	18,4	20,4	45,1	44,2	36,5	35,4
ЕГ	18,1	28,2	43,8	42,7	30,1	29,1

Одержані дані вказують на ефективність проведеної роботи і позитивний результат застосованої методики.

Висновки

1. Аналіз педагогічної літератури з проблеми формування професійних якостей, практика навчання у вищій школі дозволяє констатувати, що сучасний керівник набуває більшої самостійності на всіх етапах управлінської діяльності. З огляду на сказане посилюється увага до професійних якостей майбутніх спеціалістів, формування яких перебуває в прямій залежності від чіткості уявлень студентів про структурні компоненти, зміст, критерії й показники професійної діяльності, що дозволяють судити про рівні їхньої сформованості.

2. Важливою функцією професійної діяльності менеджера ЗЕД є комунікативна, яка передбачає обмін інформацією, координацію дій партнерів підприємницької діяльності та отримання повноцінного зворотного звязку. Різнорівневі комунікативні ситуації вимагають високої психолого-педагогічної компетентності, що буде запобігати виникненню різних видів утруднень. Тому всебічна комунікативна обізнаність розглядається як інтегральна якість, що об'єднує особистісні та професійні параметри. Найповніше дана якість буде проявлятись у сформованості мовленнєвої компетентності, яка дозволятиме успішно реалізувати інформативну функцію професійного спілкування, регулятивну - як здатність погоджувати дії партнерів з відповідною метою, афективну, що пов'язана з обміном емоціями та переживаннями.

3. Успішна професійна комунікація менеджера можлива на основі розвиненої емпатії як внутрішньої готовності до діалогу, що вказує на здатність сприймати почуття іншої людини як власні і як необхідний елемент спілкування та особливий засіб афективного розуміння іншої людини. На такій внутрішній основі виробляються професійно значущі якості менеджера ЗЕД, зокрема: здатність чітко, лаконічно, аргументовано формулювати основні управлінські ідеї, інформувати про них підлеглих, приймати адекватні щодо ситуації рішення, забезпечувати ефективний зворотний зв'язок. Важливою при цьому є форма мовленнєвої виразності, яка б забезпечувала розуміння та засвоєння інформації на позитивному емоційному фоні.

4. На основі загальної професійної компетентності в процесі управлінської діяльності формується професійна, яка тісно пов'язана з особистісними характеристиками. Тому важливо в процесі підготовки менеджерів ЗЕД стимулювати розвиток особистісних якостей, що є основою і складовою частиною професійно значущих, та впорядковувати і гармонізувати названі сфери.

...