Система навчальних завдань як засіб формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів

Оскільки коефіцієнт повноти виконання дій різних видів перцептивної, репродуктивної, творчої пізнавальної діяльності для вирішення навчальних завдань вищий у студентів експериментальних груп при вивченні гістології з основами ембріології, вікової фізіології та шкільної гігієни, то і коефіцієнт ефективності виконання дій видів пізнавальної діяльності цих же студентів експериментальних груп вищий за одиницю. Упродовж формувального етапу експерименту зросла кількість студентів експериментальних груп із високим, середнім рівнем виконання дій усіх видів діяльності, а у студентів контрольних груп - тільки у відношенні до репродуктивної, перцептивної діяльності та їх комплексів. Хоча студенти контрольних груп періодично виконували навчальні завдання з використанням творчої діяльності, але якість їх роботи була нижчою, ніж у студентів експериментальних груп (див. таблиці 2, 3). Детермінуючий вплив на учіння студентів експериментальних груп виявило саме усвідомлення діяльнісного і результативного компонентів завдань. Про це свідчило анкетування студентів після закінчення експерименту.

Тривалість підготовки студентів контрольних і експериментальних груп до лабораторних занять, заліку та тривалість підготовки викладачів до лекцій, а також до лабораторних занять під час проведення констатувального і формувального етапів експерименту практично не відрізнялися.

Таблиця 2. Рівні засвоєння видів діяльності при вирішенні навчальних завдань в курсі гістології з основами ембріології

Таблиця 3. Рівні засвоєння видів діяльності при вирішенні навчальних завдань в курсі вікової фізіології та шкільної гігієни

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел та педагогічного досвіду засвідчив, що формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів зумовлене об'єктивними потребами розвитку системи вищої освіти. Розв'язання цієї проблеми ґрунтується на положеннях і висновках педагогіки і психології щодо навчальних завдань, навчання і учіння, концепції формування розумових дій та прийомів розумової діяльності, структури особистості, фундаментальних філософських та психологічних дослідженнях процесу сприймання, теорії діяльності, досягненнях професіографії та професіології.

2. Навчальне завдання є складною динамічною мікросистемою, яка проходить декілька фаз, етапів, стадій розвитку, що детерміновані цілями багатьох метасистем (суспільне життя, система освіти, процес вивчення окремих дисциплін). Функціями навчального завдання в вузькому смислі є когнітивна, комунікативна, регулятивна, в широкому розумінні є історична, соціокультурна, світоглядна, філософська, інформаційна, прогностична, гносеологічна, кумулятивна, освітня, практична, аксіологічна, гносеологічна. Формулювання навчального завдання детермінує усвідомлювану і неусвідомлювану частку результату роботи з його розв'язання.

3. Вивчення теоретичних основ навчання як специфічної діяльності, процесу сприймання, особливостей об'єктів пізнання студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів, етапів засвоєння знань і дій дозволило виділити і схарактеризувати в учінні студентів-біологів перцептивні (перцептивно-ознайомлювальну, перцептивно-описову, перцептивно-впізнавальну, перцептивно-знакову, перцептивно-аналітичну, перцептивно-селективну), репродуктивні (репродуктивно-описову, репродуктивно-виконавчу), творчі (варіативну, проблемно-орієнтовану, пошукову, перцептивно-конструктивну) види пізнавальної діяльності. Реалізуються вони через навчальні дії (мікроскопіювання, робота з підручниками, актуалізація знань, вербальний опис, впізнання чи знакове зображення об'єктів вивчення на схемах, малюнках, розкриття сутності наукових фактів, гіпотез, теорій тощо). Їх компонентами є пізнавальні дії, які розділено на розумові (аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування), інтелектуальні (селекція, порівняння, перенесення або комбінування знань і дій, виявлення відомого і невідомого та зв'язків між явищами оточуючого світу, пошук шляхів, розробка та застосування алгоритму розв'язання проблеми, проблемної ситуації, контроль, самоконтроль, рефлексія, прогнозування, проектування, генерація ідей, фантазування, імпровізація, оцінювання). Виконання різних видів пізнавальної діяльності і зазначених дій при вирішенні навчальних завдань забезпечує формування перцептивних, репродуктивних, творчих пізнавальних вмінь, які трансформуються в аналітичні, прогностичні, проектувальні, перцептивні, дослідницькі, творчі, репродуктивні, організаторські, педагогічні професійні вміння, необхідні для майбутньої роботи.

4. Для формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів обґрунтовано систему навчальних завдань, в якій завдання варіюються і класифікуються за видами діяльності, ступенем складності, рівнем самостійності роботи студентів при виконанні завдань, за наявністю елементів гри. Більшість завдань мають бінарні цілі: перша частина завдання спонукає студентів до засвоєння навчального програмного матеріалу, друга - до усвідомлення діяльнісної і результативної частки завдань. Зміст завдань, який повинні засвоїти студенти, - це не лише наукова інформація, зазначена у навчальних програмах, але й знання про цілі навчання, зміст освіти, діяльнісний потенціал, кваліфікаційні якості, яких він набуває, психічні та емоційно-ціннісні здобутки. Системотвірним чинником, який надає завданням якості емерджентності, - є усвідомлення діяльнісного і результативного компонентів завдань. Властивостями системи навчальних завдань є: цілісність, різноманітність елементів, універсальність, адаптивність, динамічність, стійкість, еволюційність, самовдосконалення, моделювання.

5. На основі зазначених властивостей розроблені та апробовані системи навчальних завдань для гістології та основ ембріології, вікової фізіології та шкільної гігієни. Про ефективність цих систем навчальних завдань у процесі формування вмінь пізнавальної діяльності студентів природничих факультетів свідчать такі результати формувального етапу експерименту. У курсі гістології з основами ембріології, вікової фізіології та шкільної гігієни зросла кількість студентів експериментальних груп з високим і середнім рівнем виконання дій усіх видів пізнавальної діяльності, у студентів контрольних груп - лише репродуктивно-описової, репродуктивно-виконавчої, окремих видів перцептивної діяльності. Ріст рівня оволодіння творчими пізнавальними діями був у них нижчий. Коефіцієнт ефективності у студентів експериментальних груп вищий за одиницю у відношенні до дій усіх видів діяльності. Тобто рівень оволодіння вміннями видів пізнавальної діяльності у студентів експериментальних груп вищий, ніж у студентів контрольних груп. Це пояснюємо тим, що студенти експериментальних груп усвідомлювали, а контрольних груп не усвідомлювали діяльнісний і результативний компоненти завдань.

Тривалість підготовки до занять студентів контрольних і експериментальних груп та викладачів під час проведення формувального і констатувального етапів експерименту практично не змінилися.

Розгляд дисертаційного дослідження на теоретичному, методологічному, практичному рівнях, одержані результати дають змогу констатувати: мета дослідження досягнута, завдання виконані, підтверджені вихідні положення гіпотези - ефективність формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів значно підвищиться за умови використання у навчальному процесі системи навчальних завдань, системотвірним фактором якої є усвідомлення діяльнісного і результативного компонентів завдань.

Наведені факти засвідчують дієвість і ефективність розробленої нами системи навчальних завдань. Водночас здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів. У роботі є низка відкритих для подальшого дослідження питань: розробка і апробація аналогічних систем навчальних завдань у процесі опанування інших дисциплін, розробка системи оцінювання результатів розв'язання завдань відповідно до вимог Болонського процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Євсєєва О.В. Структурні компоненти кваліфікаційної характеристики випускника-біолога педагогічного вузу // Педагогіка і психологія. - 1998. - №2. - С. 152-160.

2. Євсєєва О.В. До проблеми наукової організації підготовки спеціалістів вищої школи // Наукові записки Ніжинського педуніверситету ім. Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - Ч.І. - Ніжин, 1999. - С. 99-103.

3. Євсєєва О.В. Формування навичок сприймання у майбутніх вчителів біології // Біологія і хімія в школі. - 2001. - №2. - С. 25-27.

4. Євсєєва О.В. Діяльнісно-орієнтований підхід до навчання - один із шляхів реформування вищої педагогічної освіти // Наукові записки. - Вип.32. - Ч.II. - Серія “Педагогічні науки”. - Кіровоград: РВЦ КДП, 2001. - С. 44-47.

5. Євсєєва О.В. Діяльнісно-орієнтовані завдання при підготовці вчителя // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. - Ніжин: Ніжинський держ. пед. ун-тет, 2001. - №2. - С. 100-103.

6. Євсєєва О.В. Інтелектуальний потенціал студента як одна із першооснов громадянина України // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. - Ніжин: Ніжинський держ. пед. ун-тет, 2002. - №2. - С. 34-36.

7. Євсєєва О.В. Ідеї В.О. Сухомлинського та навчальні завдання для педагогічних вузів // Наукові записки. Серія педагогічні науки. - Вип. 52. - Ч.2. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Вінниченка, 2003. - С. 14-17.

8. Євсєєва О.В. До питання конкретизації змісту вищої освіти студентів педагогічного ВНЗ // Освіта і управління. - 2003. - Т.6. - №4. - С. 128-132.

9. Євсєєва О.В. Система діяльнісно-орієнтованих навчальних завдань та її результативність // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. - Ніжинський держ. ун-тет. - 2004. - №3. - С. 151-154.

10. Євсєєва О.В. Взаємодія викладача і студента в процесі вирішення творчих завдань // Біологія і хімія в школі. - 2005. - № 3. - С. 39-41.

11. Євсєєва О.В Навчальна програма з гістології та основ ембріології для студентів природничо-географічного факультету зі спеціальності “біологія-хімія” / Укл. О.В.Євсєєва. - Ніжин: НДПУ, 2004. - 13 с.

12. Євсєєва О.В. Тканини тваринного організму. Опорні сигнали: Учбовий посібник по гістології з основами ембріології для педагогічних інститутів. - Ніжин: НДПУ, 2000. - 7 с.

13. Євсєєва О.В. Теоретичні засади використання системи навчальних завдань з усвідомленням діяльнісного і результативного компонентів: Навчальний посібник. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. - 41 с.

14. Євсєєва О.В. Практикум з вікової фізіології і шкільної гігієни: Методичні рекомендації для студентів педуніверситету. - Ніжин НДПУ імені Миколи Гоголя, 1999. - 63 с.

15. Євсєєва О.В. Робочий зошит з гістології та основ ембріології для студентів природничо-географічного факультету: Практикум. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. - 54 с.

16. Євсєєва О.В. Спрямованість та професійні види діяльності при вивченні гістології з основами ембріології // Проблеми формування сучасного вчителя у вищій педагогічній школі шляхом підвищення пізнавальної активності студентів педагогічного навчального закладу. Науково-методичний збірник. - Ніжин: НДПУ, 1999. - С. 141-149.

17. Євсєєва О.В. Про поняття фахово-базисні потреби студента-біолога педагогічного університету // Освіта і виховання в Польщі та Україні. (ХІХ-ХХ ст.). Матер. науково-практ. конф. - Ч.ІІ. - Ніжин, 1998. - С. 100-107.

18. Євсєєва О.В. Усвідомлення студентами видів діяльності вчителя та видів діяльності учіння // Матер. Всеукр. наук.-метод. конф. ”Сучасні педагогічні технології у вищих педагогічних закладах освіти”. - Ч.II. - Ніжин, 2001. - С. 34-37.

Размещено на Allbest.ru