Організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії

Размещено на http://allbest.ru

Інститут педагогіки АПН України

УДК 371.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії

13.00.01 - Загальна педагогіка та історія педагогіки

Ананьєва Надія Василівна

Київ - 2007



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівниккандидат педагогічних наук, доцентРедько Валерій Григорович,Інститут педагогіки АПН України,завідувач лабораторії навчання іноземних мов

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор Даниленко Лідія Іванівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, проректор;

кандидат педагогічних наук, доцент Лощенова Ірина Феліксівна, Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського, завідувач кафедри теорії та практики перекладу

Захист відбудеться 11 жовтня 2007 року о 16:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий 10 вересня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні, як і в багатьох державах світу, освіта вважається найважливішою складовою суспільного, економічного, культурного життя країни і необхідною умовою стабільного інноваційного розвитку. Без якісної освіти неможливе становлення демократичного суспільства, що здійснюється доволі активними темпами і висуває нові вимоги до рівня освіченості молодого покоління.

Метою державної освітньої політики України є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, здатної до свідомого вибору, яка сповідує і примножує цінності національної і світової культур, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей. Саме такі громадяни зможуть сприяти розбудові України як демократичної держави на сучасному етапі її інтеграції до європейської і світової спільноти. Модернізація системи освіти України у ХХІ ст. відповідно до завдань Національної доктрини розвитку освіти та переходу української школи на 12-річний термін навчання передбачає становлення й розвиток загальноосвітніх навчальних закладів (надалі - ЗНЗ) і впровадження в них освітніх інновацій.

Пошук нових організаційних форм навчання, виховання й розвитку талановитих і обдарованих учнів, оновлення змісту навчально-виховного процесу зумовили появу сучасних ЗНЗ (гімназій, ліцеїв, колегіумів, коледжів, навчально-виховних комплексів тощо) наприкінці 90-х років ХХ ст., що пов'язано з розв'язанням суперечності між вимогами суспільства щодо забезпечення якісного рівня освіти всім учням з урахуванням їхньої обдарованості, здібностей і нахилів та чинною традиційною системою освіти. Теоретичне обґрунтування особливостей управління ЗНЗ здійснено вітчизняними та зарубіжними вченими - В.І.Бондарем, Л.І.Даниленко, І.А.Зязюном, Г.В.Єльниковою, Ю.А.Конаржевським, Л.М.Калініною, В.І.Масловим, В.С.Пікельною, О.І.Пометун, М.М.Поташником, П.І.Третьяковим, Т.І.Шамовою. Вітчизняні дослідники - В.М.Алфімов, Л.Л.Власюк, М.П.Гузик, І.Г.Єрмаков, В.Ф.Паламарчук, В.М.Хайруліна, Б.Г.Чижевський присвятили свої наукові праці концептуальним засадам створення, діяльності, організації навчально-виховного процесу, формам і методам навчання, виховання й розвитку учнів у сучасних ЗНЗ.

Останнім часом зросла увага до навчання іноземних мов як важливого інструмента спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. У контексті трансформацій, що відбуваються в освітньому процесі України, вперше в історії вітчизняної педагогічної практики навчання іноземних мов як загальноосвітнього предмета почало здійснюватися з 2-го класу; постійно зростає кількість шкіл, у яких вивчається дві й більше іноземних мов. Це свідчить про творчі пошуки педагогів ефективних новітніх шляхів удосконалення особистості випускника ЗНЗ і його адаптації до сучасних європейських та світових стандартів.

Проблеми інтеграції компонентів культури (у т. ч. полілінгвістичної) у процес навчання суспільно-гуманітарних предметів знайшли своє відображення у науковому доробку вітчизняних і зарубіжних учених: Н.М.Бібік, Є.І.Пасова, О.П.Рудницької, О.В.Сухомлинської, Г.Д.Томахіна; міжкультурної комунікації та діалогу культур - М.М.Бахтіна, В.С.Біблера, В.С.Болгаріної, В.О.Калініна, Т.М.Колодько, В.В.Сафонової, В.Т.Топалової; питання про роль іноземної мови у полікультурному середовищі - І.Ф.Лощенової, О.О.Першукової, В.М.Плахотника, В.Г.Редька, І.І.Халєєвої, Р.Ладо, А.Райта, Х.Брауна, М.Бирама.

Суттєві зрушення у системному освітньому світогляді з його уявленнями про гуманістичний тип особистості, демократизація суспільного життя в Україні та реформування освіти у дусі принципів ринкової економіки і вимог суспільства до формування самодостатньої особистості, спроможної реалізувати себе в життєвих ситуаціях багатомовної спільноти, поступове інтегрування країни до Європейського Союзу стали підґрунтям для створення полілінгвістичної (багатомовної) гімназії.

Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними тенденціями розвитку системи освіти України, серед яких першочерговими є забезпечення рівного доступу до якісної освіти, задоволення освітніх потреб та інтересів замовників освіти з урахуванням полікультурного середовища закладів освіти, забезпечення умов щодо засвоєння гімназистами загальнолюдських цінностей і субкультур. Проте вивчення стану теоретичної розробленості обраної теми свідчить, що особливості організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії ще не стали предметом цілісного наукового дослідження. Кількість науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо організації діяльності подібних ЗНЗ, рівень теоретичної та методичної підготовленості їхніх керівників з теорії управління мають бути підвищені.

Недостатня розробленість науково-методичного забезпечення організації полікультурного навчання, виховання й розвитку гімназистів та реальна можливість щодо його розв'язання дали підставу для обрання теми дисертаційного дослідження „Організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії“.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідницької теми лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України „Науково-методичне забезпечення системи навчання іноземних мов у загальноосвітній школі” (державний реєстраційний номер 0198U008011). Тему дослідження затверджено вченою радою Інституту педагогіки АПН України й узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 25 квітня 2006 року).

Об'єкт дослідження: діяльність полілінгвістичної гімназії у полікультурному середовищі.

Предмет дослідження: організаційні засади та педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії.

Мета дослідження полягає у підвищенні якості гімназійної освіти шляхом обґрунтування, розробки та експериментальної перевірки організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії в полікультурному середовищі.

Ознайомлення з науковою літературою та практикою діяльності гімназій дозволили сформулювати гіпотезу: в результаті обґрунтування, розробки та експериментальної перевірки організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії відбудеться розвиток її полілінгвістичного та полікультурного середовища, яке забезпечить підвищення рівнів: комунікативності, полілінгвістичної культури, проектної діяльності, навчальних досягнень з іноземних мов та предметів суспільно-гуманітарного профілю учнів, полілінгвістичного та полікультурного компонентів їхньої діяльності; професійно-фахової компетентності та творчого потенціалу вчителів і реалізацію педагогічних умов як основних показників розвитку якості гімназійної освіти.

Завдання дослідження:

1.Вивчення стану дослідженості та наукових надбань національної і світової педагогічної теорії й практики з проблеми становлення й розвитку гімназій.

2.Виокремлення характерних особливостей діяльності полілінгвістичної гімназії та критеріїв полілінгвістичного і полікультурного середовища.

3.Розроблення й обґрунтування організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії.

4.Дослідно-експериментальна перевірка організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають: наукові положення системного підходу до управління соціально-педагогічними системами (В.Г.Афанасьєв, А.А.Богданов, В.С.Лазарєв, В.С.Пікельна, М.М.Поташник, Н.Г.Ничкало); філософські підходи до управління розвитком освіти (І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, В.С.Лутай, В.М.Мадзігон, О.Я.Савченко); концептуальні засади змісту освіти та педагогічної інноватики (М.І.Бурда, Л.М.Ващенко, С.У.Гончаренко, Л.І.Даниленко, Ю.О.Дорошенко, Ю.І.Мальований, В.Ф.Паламарчук); інноваційні підходи до управління ЗНЗ (В.І.Бондар, Л.І.Даниленко, Г.В.Єльникова, Л.М.Калініна, Ю.А.Конаржевський, В.І.Маслов, В.О.Сухомлинський, Г.Г.Філіпчук); ідеї інтеграції компонентів культури у процес навчання суспільно-гуманітарних навчальних дисциплін (Н.М. Бібік, Є.І. Пасов, О.І.Пометун, О.П.Рудницька, О.В. Сухомлинська,); міжкультурна комунікація та діалог культур (М.М.Бахтін, В.С.Біблер, Н.Ф.Бориско, В.С.Болгаріна, В.О.Калінін, В.В.Сафонова, В.Т.Топалова); роль іноземної мови у полікультурному середовищі (Р.І.Антонюк, Ю.В.Кузьменко, І.Ф.Лощенова, О.О.Першукова, В.М. Плахотник, В.Г.Редько, І.І.Халєєва, Р.Ладо, А.Райт, Х.Браун, М.Бирам).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотези були використані такі методи: теоретичні - вивчення й аналіз науково-педагогічної літератури з окресленої проблеми; вивчення нормативної документації про діяльність гімназій у сучасних умовах; історико-генетичний метод, порівняння, систематизація та узагальнення даних, теоретичне моделювання науково-методичного забезпечення організації діяльності полілінгвістичної гімназії, рівнево-функціональної структури управління, впровадження програми науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур” з метою виокремлення характерних особливостей діяльності полілінгвістичної гімназії та критеріїв полілінгвістичного і полікультурного середовища; емпіричні - методи анкетування, тестування, педагогічного спостереження, опитування, статистичної обробки отриманих даних для аналізу стану вищезазначеної проблеми; добору методик оцінювання педагогічних умов діяльності навчального закладу; педагогічний експеримент з перевірки ефективності реалізації організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 1999-2007 рр. у три етапи.

На першому етапі (1999-2002 рр.) теоретично осмислено проблему; визначено об'єкт, предмет дослідження, сформульовано його мету, гіпотезу, завдання; вивчено нормативно-правові джерела у галузі освіти, психолого-педагогічну літературу з проблеми; виокремлено особливості діяльності полілінгвістичної гімназії.

На другому етапі (2002-2005 рр.) проаналізовано зміст і результати досліджень з проблеми управління полілінгвістичною гімназією; проведено констатувальний та формувальний експерименти.

На третьому етапі (2005-2007 рр.) систематизовано й узагальнено результати експерименту; уточнено окремі вихідні положення; проведено апробацію результатів дослідження та їх упровадження в навчально-виховний процес полілінгвістичної гімназії; оформлено текст дисертаційної роботи.

Експериментальна база. Основною експериментальною базою, де здійснювалися первинна апробація, коригування, удосконалення і впровадження організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії, була Перша міська гімназія Черкаської міської ради Черкаської області. Дослідження доцільності організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії проводилося в експериментальних школах Черкаської, Київської, Волинської областей та м. Севастополя. Всього дослідженням було охоплено: шість ЗНЗ (серед яких - 3 гімназії, 1 ліцей, 1 НВК, 1 спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови); слухачі курсів підвищення кваліфікації Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, керівники ЗНЗ, педагоги, учні.

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано організаційні засади та визначено педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії; розроблено модель науково-методичного забезпечення організації діяльності полілінгвістичної гімназії; виокремлено особливості діяльності полілінгвістичної гімназії та критерії її результативності; набули подальшого розвитку положення щодо цілей та змісту полікультурної освіти гімназистів, основ управління гімназією у полілінгвістичному і полікультурному середовищі, форм і методів організації полікультурної діяльності; проведено порівняння характерних особливостей діяльності вітчизняних та зарубіжних полілінгвістичних гімназій; уточнено поняття „полікультурна освіта”, „полікультурний навчально-виховний процес”, „полілінгвістична гімназія”, „полілінгвістичне і полікультурне середовище”, „діалог культур”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці: програми науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”, її нормативної бази та рівнево-функціональної структури управління; якостей полілінгвістичної і полікультурної особистості випускника гімназії; технологій: формування й оцінювання рівнів комунікативності, полілінгвістичної культури та проектної діяльності учнів, рейтингового оцінювання їхньої діяльності; професійно-фахової компетентності та творчого потенціалу вчителів; створення педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії та перевірки ефективності їх реалізації; методичних рекомендацій щодо розвитку полілінгвістичної гімназії.

Матеріали дослідження можуть бути використані керівниками ЗНЗ різних типів (гімназій, ліцеїв, колегіумів, коледжів, навчально-виховних комплексів тощо), спеціалістами науково-методичних центрів і органів управління освітою різних рівнів, викладачами кафедр педагогіки вищих навчальних закладів, педагогами.

Впровадження основних концептуальних положень і рекомендацій, викладених у дисертації, підтверджується відповідними довідками: № 201 від 11.09.2006 р. Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області; №01-06/78 від 14.02.2007 р. Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників; №418 від 23.10.2006 р. Луцької гімназії № 18 Луцької міської ради Волинської області; № 184 від 27.10.2006 р. Нововолинського навчально-виховного комплексу “Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 - Колегіум” виконкому Нововолинської міської ради Волинської області; № 354 від 7.11.2006 р. спеціалізованої І-ІІІ ступенів школи №3 з поглибленим вивченням англійської мови управління освіти Севастопольської міської державної адміністрації.

Вірогідність результатів дослідження зумовлена методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень наукового пошуку; аналізом значного масиву наукових, публіцистичних, методичних джерел і досвіду роботи; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів наукового дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу даних експериментальної роботи, а також підсумками практичної перевірки робочої гіпотези.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені автором на міжнародній науковій конференції Лінгвапакс-VIII „На межі тисячоліть: через вивчення мов і культур до культури миру, злагоди, співпраці” (Київ, 2000); всеукраїнському семінарі „Впровадження нових технологій та наукових розробок у викладанні іноземних мов у ЗНЗ України” (Київ, 2001); VI національній конференції TESOL - Україна (Київ, 2001); VII національній конференції TESOL - Україна (Чернігів, 2002); всеукраїнській науково-практичній конференції „Використання сучасних технологій у навчанні іноземних мов” (Київ, 2002); ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції „Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформативного суспільства” (Херсон, 2003); Х національній конференції IATEFL - Україна (Київ, 2005); на засіданнях лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України (2003-2006); виїзному засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (Черкаси, 2005); засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (2005); всеукраїнській науково-практичній конференції „Моделі розвитку сучасної української школи” (Черкаси, 2006).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 11 одноосібних публікаціях автора, з них 4 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел (297 найменувань на 24 сторінках), 7 додатків на 50 сторінках. Обсяг основного тексту 166 сторінок. Робота містить 23 таблиці, 26 рисунків. Загальний обсяг роботи - 240 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено основні методи проведення експериментальної частини дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне й практичне значення. Вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, його методологічну основу, подано відомості про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ „Теоретико-прикладний аспект діяльності гімназії у полікультурному середовищі” присвячено аналізу наукових праць і сучасних досліджень щодо виникнення та функціонування гімназій в Україні й зарубіжжі.

Висвітлено нормативно-правову базу їх діяльності, виокремлено характерні особливості діяльності полілінгвістичної гімназії, основні проблеми управління нею та критерії полілінгвістичного і полікультурного середовища; набули подальшого розвитку положення про полікультурну освіту гімназистів.

У ході теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури нами розглядаються поняття: „полікультурна освіта” - як процес і результат полікультурного розвитку та поведінки особистості, яка зможе повноцінно жити у багатомовній спільності; „полілінгвістична гімназія” - як ЗНЗ, у якому учні вивчають дві й більше іноземних мов за вибором, культури інших народів і готуються жити у глобалізованому (інтегрованому) світі; „полікультурний навчально-виховний процес” - як усвідомлений збалансований насичений культуротворчою діяльністю зміст, форми та методи навчання, виховання й управління; „полілінгвістичне і полікультурне середовище” - як інтегрований простір, у якому формується в учнів багатомовність, толерантне ставлення до інших культур, приналежність до рідного народу; „діалог культур” - як взаємодія і взаємозбагачення різних культур, розвиток та саморозвиток особистості у багатомовній і багатокультурній світовій спільності.

У сучасній і зарубіжній психолого-педагогічній літературі значна увага приділяється науковим підходам, принципам і стратегіям управління сучасними ЗНЗ, у тому числі - гімназіями, їх розвитку та діяльності, новим управлінським функціям і технологіям, етапам упровадження нововведень (інновацій). З'ясовано, що на сучасному етапі розвитку у гімназії - загальноосвітньому навчальному закладі ІІ-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю - значне місце відведено проблемі вивчення учнями іноземних мов і культур інших народів. ЗНЗ, в якому учні вивчають дві і більше іноземних мов за вибором, культури інших народів і готуються жити у глобалізованому світі, віднесені нами до полілінгвістичних.

З'ясовано особливості діяльності полілінгвістичних гімназій, які виконують соціальне та індивідуальне замовлення на високоосвічену культурну особистість, здатну примножувати національне багатство країни та забезпечувати її розвиток в умовах інтеграції до Європейського Союзу і світової спільноти з урахуванням інноваційних освітніх перетворень, а саме: генерування та реалізація концептуальних і суспільно-прогресивних ідей; індивідуальна суспільно-гуманітарна профілізація старшокласників; виховання патріотів і громадян країни на засадах педагогіки толерантності, миру, діалогу культур; раннє виявлення та всебічна підтримка й розвиток індивідуального пізнавального таланту та культурологічних знань учнів. Вони формують у суспільстві полілінгвістичне і полікультурне середовище, яке забезпечує полікультурну освіту учнів.

Здійснено порівняльний аналіз характерних особливостей діяльності гімназій високорозвинутих країн (Німеччини, Великобританії, Франції, Швеції, Фінляндії та ін.) та з'ясовано, що у гімназіях розробляються і впроваджуються новаторські педагогічні ідеї та системи, визначаються стратегічні цілі та пріоритетні аспекти діяльності, розробляються і впроваджуються ефективні системи навчання й виховання учнів, застосовуються нові форми фінансово-господарської діяльності, створюються комфортні умови праці вчителів й учнів на рівні науково-технічного прогресу та досягнень ергономіки.

Дослідження історичних і соціально-педагогічних передумов створення полілінгвістичних гімназій як соціально-педагогічних систем засвідчує, що їх становлення має свою історію: від шкіл епохи Відродження та „братських шкіл” до сучасних профільних і полілінгвістичних гімназій.

У процесі дослідження виявлено, що створення, діяльність і розвиток полілінгвістичних гімназій детерміновано замовленням суспільства на високоосвічену, культурну особистість у полілінгвістичному і полікультурному середовищі, інтеграцією України до європейського та міжнародного співтовариства.

Управління полілінгвістичною гімназією відбувається з урахуванням теорій змін у соціально-педагогічних системах (М.Фуллан), системного управління (А.А.Богданов), адаптивного управління (Г.В.Єльникова, Т.І.Шамова, Є.О.Ямбург), ситуаційного управління (Ю.К.Бабанський, М.М.Поташник), інноваційного управління (Л.І.Даниленко, Л.М.Калініна, В.Ф.Паламарчук).

В Україні, порівняно з іншими країнами, має місце тенденція значного зростання кількості полілінгвістичних гімназій. Зокрема, порівняно з 2000 р., їх кількість збільшилась у шість разів.

Констатувальний експеримент підтвердив, що у полілінгвістичних гімназіях нерозв'язаними залишаються проблеми комунікативної і культурологічної спрямованості виховних і позакласних заходів, комунікацій учнів з однолітками із зарубіжних країн, зв'язків з іншими закладами освіти та запровадження основ демократичного управління. Це призвело до необхідності визначення організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії.

У другому розділі „Організаційні засади та педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії” визначено й обґрунтовано модель науково-методичного забезпечення організації діяльності полілінгвістичної гімназії, яка включає в себе концепцію її діяльності, програму науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”, рівнево-функціональну структуру управління, технології формування й оцінювання: рівнів комунікативності, полілінгвістичної культури та проектної діяльності учнів; рейтингового оцінювання їхньої діяльності; рівнів професійно-фахової компетентності та творчого потенціалу вчителів; педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії та перевірку ефективності їх реалізації.

До організаційних засад діяльності полілінгвістичної гімназії нами віднесено концепцію діяльності, у якій розкрито наукові підходи та принципи до управління нею, мету і завдання; програму науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”, рівнево-функціональну структуру управління, технології формування й оцінювання створеного полілінгвістичного і полікультурного середовища, якостей особистості випускника полілінгвістичної гімназії; до педагогічних умов ? культорологічні, науково-методичні, матеріально-технічні та санітарно-гігієнічні.

Сукупність організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії представлена нами за допомогою моделі науково-методичного забезпечення організації її діяльності, яка включає концептуальну, змістову, технологічну і результативну складові (див. рис. 1).

Рис. 1. Модель науково-методичного забезпечення організації діяльності полілінгвістичної гімназії



Як видно з рисунку 1, концептуальна складова розробленої моделі включає в себе наукові підходи, принципи, мету й завдання діяльності полілінгвістичної гімназії. Зокрема, мета діяльності полілінгвістичної гімназії полягає у формуванні полілінгвістичної і полікультурної особистості, здатної жити у глобалізованій багатомовній спільноті; створенні полілінгвістичного і полікультурного середовища. Основні завдання полілінгвістичної гімназії полягають у забезпеченні вищого рівня підготовки учнів; відродженні в них національної самосвідомості, поваги до своєї країни, її мови та культури, віри у її майбутнє; формуванні культури сприйняття глобалізованої, багатомовної спільноти; забезпеченні високого рівня громадянської освіти й виховання, полілінгвістичного та полікультурного розвитку особистості; застосуванні нових освітніх технологій у полікультурному навчально-виховному процесі.

До пріоритетних наукових підходів управління діяльністю полілінгвістичними гімназіями нами віднесено: гуманістичний, системний, діяльнісний, ситуативний, технологічний, особистісно орієнтований, адаптивний, культурологічний, компетентісний, інноваційний; до наукових принципів - соціальну детермінацію (розуміння стратегічних завдань освіти на конкретному етапі історичного розвитку держави); гуманізацію (повага до кожної особистості); інформаційну достатність (реалізація програми інформатизації освітньої діяльності гімназії); демократизацію (впровадження рівнево-функціональної структури управління державно-громадського типу); стимулювання й згуртування кадрів (підвищення професійно-фахової компетентності та творчого потенціалу вчителів).

Формування полілінгвістичного та полікультурного середовища в гімназії забезпечується програмою науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур” (змістова складова моделі), яка включає такі модулі:

*організаційний (центр полілінгвістичного і полікультурного розвитку особистості та міжнародного співробітництва; центр дитячої дипломатії; клуб ЮНЕСКО; клуб культури миру; Інтернет-клуб; мультимедійний центр з навчання іноземних мов; центр інформаційних ресурсів; читальна зала з іноземних мов тощо);

*дидактичний (викладання іноземних мов з раннього віку (обов'язкове і елективне); навчання предметів з культурології і країнознавства; факультативне навчання предметів іноземною мовою; соціогуманітарне навчання предметів, факультативів; дебати та дискусії);

*особистісний (участь у виставах різними мовами шкільного міжнародного театру, музично-театральній студії тощо);

*міжнародний (членство педагогів у міжнародних та всеукраїнських освітянських організаціях; відвідування гімназії відомими особистостями різних країн світу; викладання іноземних мов учителями та носіями мов з різних країн; співпраця з різними міжнародними організаціями; міжнародні навчальні обміни, подорожі та екскурсії; міжнародні проекти, конференції, семінари; відзначення національних свят, знаменних і пам'ятних дат різних країн світу);

*видавничий (шкільна і комп'ютерна газети з публікаціями різними мовами тощо).

Програма науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур” складається з двох частин: перша - забезпечується планом постійно діючого науково-практичного семінару для вчителів і класних керівників ЗНЗ з розвитку полілінгвістичного і полікультурного середовища; друга - календарно-тематичними планами виховних годин і позакласної роботи; системою основних полікультурних знань, умінь і навичок учнів і вчителів; змістом навчальної та позакласної діяльності учнів різних вікових категорій. Впровадження даної програми сприяє формуванню якостей випускника полілінгвістичної гімназії.

Змістова складова розробленої моделі також включає в себе рівнево-функціональну структуру управління, яка сприяє розвитку суб'єкт-суб'єктних відносин між учасниками навчально-виховного й управлінського процесів і формує демократичні засади управління гімназією. На першому рівні управління гімназією розміщено загальногімназійну конференцію як вищий орган громадського самоврядування; на другому - раду гімназії, її керівництво, керівника центру полілінгвістичного і полікультурного розвитку особистості та міжнародного співробітництва, президента учнівського парламенту, голову благодійного фонду; на третьому - педагогічну раду, науково-методичну раду, координаційну раду Малої академії наук; на четвертому - учнівський парламент, центр дитячої дипломатії, батьківську раду.

Технологічна складова розробленої моделі представлена технологіями:

а) для учнів: технологією формування й оцінювання рівнів комунікативності, полілінгвістичної культури та проектної діяльності, яка включає параметри: спілкування із своїми однолітками з країн, мова яких вивчається, під час навчальних обмінів; іншомовне спілкування з учителями та носіями мови під час проведення ними уроків та бесід у гімназії; участь учнів у роботі гімназійних центрів; у проектній роботі класу, школи, міста, регіону; технологією рейтингового оцінювання, яка включає академічний, олімпіадний, науково-дослідницький, полілінгвістичний і полікультурний, екологічний, громадський, громадянський, естетичний і фізичний компоненти;

б) для вчителів: технологією формування й оцінювання рівнів професійно-фахової компетентності за параметрами: соціокультурні і країнознавчі знання, володіння комунікативним методом навчання мови; технологією формування й оцінювання творчого потенціалу за параметрами: формування полілінгвістично і полікультурно розвиненої особистості та вмінь навчати учнів з урахуванням цінностей своєї та іншомовної культур;

в) для керівників ЗНЗ: технологією створення педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії та перевірки ефективності їх реалізації, яка забезпечується сукупністю культурологічних, науково-методичних, матеріально-технічних та санітарно-гігієнічних умов, розкритих у дисертації.

Результативна складова розробленої нами моделі включає розгляд таких якостей полілінгвістичної і полікультурної особистості випускника гімназії, як: комунікативність; повага до історії, культури, мови своєї держави; полілінгвістична культура; розвинений інтерес до певної сфери діяльності; лінгвістична активність; розуміння важливості проектної діяльності; вміння розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом; володіння ключовими компетентностями; сприймання людського життя як головної цінності; лідерство та конкурентоспроможність; здатність до самореалізації; прагнення до здорового способу життя; дотримання моральних і гуманістичних принципів.

Всі складові даної моделі характеризують організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії, під якими ми розуміємо сукупність наукових підходів і принципів, форм і методів науково-методичного забезпечення організації та умов її діяльності; вони є взаємопов'язаними і взаємозалежними; основною з них є концептуальна складова, похідними - змістова, технологічна й результативна.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії” висвітлено зміст і організацію проведення експерименту; апробовано полікультурний зміст навчання, виховання й розвитку учнів шляхом впровадження моделі науково-методичного забезпечення організації діяльності полілінгвістичної гімназії; перевірено ефективність реалізації педагогічних умов її діяльності та створення полілінгвістичного і полікультурного середовища; розроблено методичні рекомендації щодо розвитку полілінгвістичної гімназії.

Результативність розроблених нами організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії перевірялась за критеріями: комунікативність, полілінгвістична культура та проектна діяльність учнів; навчальні досягнення з іноземних мов і предметів суспільно-гуманітарного профілю; полілінгвістичний і полікультурний компонент діяльності учнів; професійно-фахова компетентність і творчий потенціал учителів; ефективність реалізації педагогічних умов діяльності керівниками полілінгвістичних гімназій.

У ході дослідження в експериментальній гімназії виявлено динаміку зростання основних показників рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку випускників: комунікативності, полілінгвістичної культури, проектної діяльності, навчальних досягнень з іноземних мов і предметів суспільно-гуманітарного циклу, полілінгвістичного і полікультурного компонента їхньої діяльності (див. рис. 2).

Рис. 2. Динаміка зростання основних показників рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку випускника експериментальної гімназії

Узагальнений показник рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку випускників експериментальної гімназії, як середня арифметична величина всіх показників, зріс на 30,1% (з 38,0% до 68,1%) на відміну від аналогічного узагальненого показника в контрольних гімназіях, у яких його зростання становить 13,2% (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка зростання узагальненого показника рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку випускників експериментальної та контрольних гімназій

До експерименту (%)	Після експерименту (%)	Приріст (%)
Контр. гімназії	Експерим. гімназія	Контр. гімназії	Експерим. гімназія	Контр. гімназії	Експерим. гімназія
30,1	38,0	43,3	68,1	13,2	30,1

освіта гімназія полілінгвістичний

У ході формувального експерименту зросли показники полілінгвістичної і полікультурної діяльності випускників експериментальної гімназії у зв'язку з тим, що збільшилась кількість учнів, які вивчають 3-4 іноземні мови (з 10,0% до 15,0%); беруть участь у навчальних обмінах і туристичних поїздках до країн, мови яких вивчаються (з 10,0% до 27,0%); складають іспити на отримання сертифікатів на знання іноземних мов міжнародного зразка (з 3,0% до 8,0%).

Порівняльний аналіз даних кількісних значень показників професійно-фахової компетентності вчителів експериментальної гімназії свідчить, що на формувальному етапі експерименту високий рівень зріс на 10,0%, середній - на 20,0%, низький - зменшився на 30,0%.; високий рівень творчого потенціалу вчителів зріс на 25,0%, середній - на 12,5%, низький - зменшився на 37,5%.

Доведено також, що на 22,0% підвищився рівень реалізації культурологічних, науково-методичних, матеріально-технічних та санітарно-гігієнічним умов, які забезпечують ефективність діяльності полілінгвістичної гімназії.

У дисертації подано методичні рекомендації керівникам ЗНЗ щодо розвитку полілінгвістичної гімназії в умовах інноваційних змін, що відбуваються в системі загальної середньої освіти України у період інтегрування до європейського і світового співтовариства.

Результати аналізу теоретичного матеріалу, історичних і соціально-педагогічних умов створення гімназій та експериментальної перевірки запровадження організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії у полікультурному середовищі дозволили підтвердити положення гіпотези та засвідчили, що визначені мета й завдання виконані. Це дало підстави зробити такі висновки:

1.Аналіз психолого-педагогічної й науково-публіцистичної літератури та педагогічного досвіду діяльності гімназій засвідчив, що в рамках інтеграції України до європейської та світової спільнот, орієнтуючись на загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, реформування системи освіти в державі, дедалі більшого значення набуває проблема полікультурної освіти обдарованих і талановитих учнів, під якою розуміється процес і результат полікультурного розвитку та поведінки особистості, яка зможе повноцінно жити у багатомовній спільності.

У цьому контексті надзвичайно перспективним і педагогічно доцільним є створення полілінгвістичних гімназій як таких ЗНЗ, в яких учні вивчають дві і більше іноземних мов за вибором, культури інших народів і готуються жити у глобалізованому світі.

Ці гімназії покликані забезпечити учнів знаннями і вміннями полікультурної комунікації засобами діалогу культур, толерантного ставлення до різних культур, їх взаємозбагачення й взаємопізнання. В них створюється полілінгвістичне і полікультурне середовище, під яким розуміється інтегрований простір, в якому формується багатомовність, толерантне ставлення до інших культур, приналежність до рідного народу.

2.Дослідження історичних і соціально-педагогічних передумов створення полілінгвістичних гімназій як соціально-педагогічних систем засвідчує, що їх становленню передувала майже столітня історія: від гімназій епохи Відродження до полілінгвістичних.

На основі аналізу діяльності полілінгвістичних гімназій встановлено, що зміст освіти і система навчання, виховання й розвитку учнів мають певні особливості у генеруванні та реалізації концептуальних і суспільно-прогресивних ідей, індивідуальній суспільно-гуманітарній профілізації старшокласників, вихованні патріотів і громадян країни на засадах педагогіки толерантності, миру, діалогу культур, ранньому виявленні та всебічній підтримці й розвитку індивідуального пізнавального таланту і культурологічних знань учнів.

На сучасному етапі розвитку гімназійної освіти має місце тенденція зростання кількості полілінгвістичних гімназій. Аналіз практики їхньої діяльності дає підстави стверджувати, що в них розробляються і впроваджуються новаторські педагогічні ідеї та системи, визначаються пріоритетні методи навчання, виховання, управління; створюються кращі умови для науково-методичної та фінансово-господарської діяльності.

Проте залишаються нерозв'язаними проблеми: демократизації системи управління; комунікативної і культурологічної спрямованості виховних і позакласних заходів; комунікації учнів з однолітками із зарубіжних країн; зв'язків з іншими закладами освіти.

3.Розроблені, обґрунтовані та реалізовані організаційні засади та педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії, подані у вигляді моделі науково-методичного забезпечення організації її діяльності, яка включає: концептуальну, змістову, технологічну та результативну складові.

У концептуальній складовій моделі розкриваються сучасні наукові підходи (гуманістичний, системний, діяльнісний, особистісно орієнтований, ситуативний, технологічний, адаптивний, культорологічний, компетентісний, інноваційний), принципи (соціальна детермінація, гуманізація, демократизація), мета (формування полілінгвістичної і полікультурної особистості, створення полілінгвістичного і полікультурного середовища), завдання діяльності полілінгвістичної гімназії (забезпечення вищого рівня підготовки учнів, відродження в них національної самосвідомості, поваги до своєї країни, її мови, культури та інших мов і культур); змістова складова моделі включає програму науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”, рівнево-функціональну структуру управління гімназією; технологічна складова - розкриває сукупність технологій формування й оцінювання полілінгвістичного і полікультурного середовища, якостей особистості випускника та створення педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії; результативна складова - включає перевірку якостей випускників полілінгвістичних гімназій.

4. Результативність розроблених нами організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії перевірялась за критеріями: професійно-фахова компетентність і творчий потенціал вчителів; комунікативність, полілінгвістична культура та проектна діяльність учнів; навчальні досягнення учнів з іноземних мов і предметів суспільно-гуманітарного профілю; полілінгвістичний і полікультурний компонент їхньої діяльності; ефективність реалізації педагогічних умов діяльності керівника полілінгвістичної гімназії.

Виявлено, що в експериментальній гімназії на 30,1% зріс узагальнений показник рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку випускника гімназії, зросли рівні професійно-фахової компетентності (високий - на 10,0%, середній - на 20%) і творчого потенціалу вчителів (високий - на 25,0%, середній - на 12,5%).

У процесі дослідження визначено та експериментально перевірено ефективність реалізації педагогічних умов (культурологічних, науково-методичних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних) діяльності полілінгвістичної гімназії; їх показник зріс на 22,0%.

З метою розвитку полілінгвістичної гімназії для керівників і вчителів розроблена система методичних рекомендацій щодо: демократизації управління гімназією; розвитку органів учнівського самоврядування; впровадження моделі науково-методичного забезпечення організації діяльності гімназії; системи управління науково-методичною роботою вчителів; створення полілінгвістичного і полікультурного середовища; розвитку якостей полілінгвістичної і полікультурної особистості випускника; реалізації педагогічних умов діяльності гімназії.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії. Перспективу її подальшого дослідження вбачаємо в необхідності удосконалення технологій управління, науково-методичного забезпечення полікультурного навчально-виховного процесу в сучасних ЗНЗ.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ У ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1.Ананьєва Н.В. Знайомтесь: полілінгвістична гімназія // Шлях освіти.-- 1999.-- №1.-- С. 34-36.

2.Ananieva N. A New Step in Friendly Links // Іноземні мови.-- 2000.--

№ 1.-- C. 24-25.

3.Ананьєва Н.В. Організаційно-педагогічні умови функціонування полілінгвістичної гімназії // Директор школи, ліцею, гімназії.-- 2003.-- № 1.-- С. 40-48.

4.Ананьєва Н.В. Формування полілінгвістичної особистості гімназиста // Директор школи, ліцею, гімназії.-- 2006.-- № 1.-- С. 14-21.

5.Ананьєва Н.В. На шляху реформ та інновацій // Використання західного досвіду у шкільній освіті України (1997-2001).-- К.: Вид-во “Абрис”. 2002.-- С. 55-58.

6.Ананьєва Н.В. Школа, де панує культ мов // Іноземні мови в навчальних закладах.-- 2003.-- № 1.-- С. 42-46.

7.Ананьєва Н.В. Управління процесом упровадження нових освітніх технологій у полілінгвістичній гімназії // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції “Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства”.-- Херсон: ХДУ, 2003.-- С. 6-8.

8.Ananieva N. Foreign Languages and Cultures Learning at the Polylingual Gymnasium // The Materials of International Scientific Conference "LINGUAPAX-VIII", Vol. 3.-- Kyiv, KSLU, 2000.-- P. 840-842.

9.Ananieva N. Teaching English as a Foreign Language at a Polylingual Gymnasium // The Materials of the 6th National TESOL - Ukraine Conference.-- Kyiv, NTUU "КРI, 2001.-- Р. 232.

10.Ananieva N. Practical Ways of Pluralingual Personality Formation // Наук. вид. „Мова і культура", Вип.8. Т. VII. „Культурологічний підхід до викладання мови і літератури”.-- К., Видавничий Дім Д. Бураго, 2005.-- С. 174-180.

11.Ананьєва Н.В. Шляхи формування полілінгвістичної особистості // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” / За заг. ред. А.Г. Гудманяна, О.В.Петренка.-- К.: НАУ, 2006.-- Т. 3.-- С. 9.



АНОТАЦІЯ

Ананьєва Н.В. Організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. - Загальна педагогіка та історія педагогіки. - Інститут педагогіки АПН України. - Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі загальної педагогіки та історії педагогіки - теоретичному обґрунтуванню організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії та їх практичному запровадженню.

На основі аналізу наукових джерел визначені організаційні засади та педагогічні умови діяльності полілінгвістичної (багатомовної) гімназії у полікультурному середовищі.

До організаційних засад діяльності полілінгвістичної гімназії віднесено концепцію, у якій розкрито наукові підходи і принципи до управління нею, мету і завдання; програму науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”; рівнево-функціональну структуру управління; технології створення й оцінювання полілінгвістичного і полікультурного середовища та формування якостей полілінгвістичної і полікультурної особистості випускника гімназії; до педагогічних умов - культурологічні, науково-методичні, матеріально- технічні, санітарно-гігієнічні.

Сукупність організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії охарактеризовано за допомогою моделі її науково-методичного забезпечення, яка включає концептуальну, змістову, технологічну та результативну складові.

У дисертації виділено положення, які є важливими для оцінювання стану полілінгвістичного і полікультурного розвитку учнів; обґрунтовано критерії і показники формування полілінгвістичного і полікультурного середовища в гімназії та виокремлено основні якості випускника полілінгвістичної гімназії.

Ключові слова: організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії; полікультурне і полілінгвістичне середовище; полікультурна освіта; полілінгвістична гімназія; полікультурний навчально-виховний процес.



АННОТАЦИЯ

Ананьева Н.В. Организационно-педагогические основы деятельности полилингвистической гимназии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01. - Общая педагогика и история педагогики. - Институт педагогики АПН Украины. - Киев, 2007.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме общей педагогики и истории педагогики - теоретическому обоснованию организационно- педагогических основ деятельности полилингвистической гимназии, а также их практическому внедрению. Исходя из анализа научных источников определены организационные основы и педагогические условия деятельности полилингвистической (многоязычной) гимназии в поликультурной среде.

К организационным основам деятельности полилингвистической гимназии отнесено концепцию, в которой раскрыты научные подходы и принципы к ее управлению, цели и задания деятельности; программу научно-методической и воспитательной работы “Диалог культур”; уровнево-функциональную структуру управления; технологии создания и оценивания полилингвистической и поликультурной среды и формирования качеств полилингвистической и поликультурной личности выпускника гимназии; к педагогическим условиям - культурологические, научно-методические, материально-технические, санитарно-гигиенические.

Совокупность организационных основ и педагогических условий деятельности полилингвистической гимназии охарактеризовано с помощью модели научно-методического обеспечения организации ее деятельности, в которую входят такие составные, как концептуальная, содержательная, технологическая и результативная.

В диссертации выделены положения, которые являются важными для оценки состояния полилингвистического и поликультурного развития учеников; обосновано критерии и показатели формирования полилингвистической и поликультурной среды в гимназии, а также выделены основные качества выпускника полилингвистической гимназии.

Ключевые слова: организационно-педагогические основы деятельности полилингвистической гимназии; поликультурная и полилингвистическая среда; поликультурное образование; полилингвистическая гимназия; поликультурный учебно-воспитательный процесс.



ANNOTATION

Ananieva N.V. Organizational and pedagogical fundamentals of a polylingual gymnasia functioning. - Manuscript.

The dissertation for scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences/ speciality 13.00.01. - General Pedagogy and History of Pedagogy. - Institute of Pedagogy, the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2007.

The thesis focuses on the acute problem of general pedagogy and history of pedagogy - theoretical substantiation of organizational and pedagogical fundamentals of polylingual gymnasia functioning and their practical realization. As a result of determination of organizational fundamentals and pedagogical conditions, the conception of a polylingual gymnasia functioning was worked out. Also, the corresponding scientific principles, managerial approaches, objectives and main tasks were outlined. The conception in question is mandatory for the understanding of strategic objective for gymnasia functioning, which meets the demands of the society for formation of a polylingual gymnasia as a modern educational establishment.

Within the gymnasia created socio-cultural surrounding, considerable attention is paid to experience acquired by gymnasia students in learning not only different foreign languages and cultures but also other general-education disciplines. That is why, interdiscipline links constitute one of the major conceptive factors of polycultural gymnasia functioning. The level-functioning managerial structure, Dialogue of Cultures scientific-methodological and upbringing program; assessment technologies of teachers' professional competence and creative potential, students' communication, polylingual culture and project activities; students' activities by rating; validation of polylingual gymnasia pedagogical conditions realization; the qualities of a polylingual gymnasia graduate. The following pedagogical conditions were defined, substantiated and experimentally proved: cultural, scientific-methodological, material and sanitary-hygienic.

The combination of organizational fundamentals and pedagogical conditions was characterized by a model of scientific-methodological provision of polylingual gymnasia functioning. The latter consists of conceptual, content-based, technological and effective constituents. The model's content-based constituent was highlighted: didactical module (teaching foreign languages beginning from early age - mandatory and elective; by teaching subjects on culture and country studies, optional subjects in foreign languages, social subjects and humanities; debates and discussions); international module (membership in international and all-ukrainian educational organizations, visits to gymnasia by outstanding people from different foreign countries; teaching foreign languages by teachers and native speakers from foreign countries, cooperation with international organizations, international students' and teachers' exchanges, study tours and field trips, participation in international projects, conferences, workshops; celebration of national holidays, red letter dates of foreign countries); personal module (participation in performances conducted in different languages by gymnasia international theatre, music-theatrical studio, etc); organizational module (polylingual and polycultural orientation and international cooperation centre; children's diplomacy centre; UNESCO club; culture of peace club; Internet club; multi-media centre for teaching foreign languages, etc) and publishing module (school and computer newsletters with publications in different languages, etc).

...