Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Якубовська Світлана Святославівна

УДК 371.315:377.6:63

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В ТЕХНІКУМІ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ

13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти”

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Алексюк Анатолій Миколайович, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Лозовецька Валентина Терентіївна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, провідний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Іщенко Тетяна Дем'янівна, Науково-методичний центр аграрної освіти Міністерства аграрної політики України, директор, м. Київ.

Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет державний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться „19” квітня 2006 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий „17” березня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Вимоги ринку праці до професійної підготовки фахівців визначаються темпами оновлення видів продукції, обладнання, розвитком технологічних процесів. Так, рівень ефективності сільського господарства сьогодні залежить від підготовленості кадрів усіх рівнів до роботи у швидкоплинних умовах, їх відповідності кон'юнктурі ринку, здатності до виробництва конкурентноспроможної продукції, можливості впровадження новітніх енерго- і ресурсозберігаючих технологій і сучасної техніки. У таких умовах одним з напрямів діяльності вищих аграрних навчальних закладів є оптимальне врахування у процесі професійної підготовки фахівців зміни структури виробництва, типу власності підприємств, потреб ринку праці. У зв'язку з реалізацією програми Президента України “Відродження села - справа молодих” пріоритетна роль відводиться випускникам вищих аграрних навчальних закладів, серед яких, зокрема, 86% випускників технікумів, що вирішили працювати на селі, створювати і розвивати селянський бізнес. Саме тому значної уваги потребують проблеми професійної підготовки фахівців у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які відповідно до потреб сучасного ринку готують спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст”.

Вихідні концептуальні положення щодо професійної підготовки фахівців-аграріїв закладено у Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту” (2001), Національній доктрині розвитку освіти (2002), Першочергових заходах щодо подолання кризових явищ в агропромисловому комплексі України (2005), програмі “Відродження села - справа молодих” (2005), Указі Президента України “Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості” (2005).

Система підготовки молодших спеціалістів аграрної галузі через технікуми є гнучкою щодо врахування сучасних умов праці. Разом з тим їм притаманні певні недоліки, які породжують необхідність розв'язання проблем щодо реформування змісту і структури професійної підготовки, використання модульно-рейтингової технології; вдосконалення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців для сільськогосподарського виробництва; створення передумов для входження України до європейського та світового освітніх просторів; посилення практичної спрямованості і наукових досліджень в аграрних вищих навчальних закладах.

Саме тому перехід на модульно-рейтингову технологію навчання в умовах аграрного технікуму, яка передбачає якісну зміну змісту, методів і форм організації професійної підготовки фахівців, значною мірою сприяє індивідуалізації навчально-виховного процесу, підвищенню мотивації студентів щодо навчання, забезпеченню високого рівня практичної підготовленості фахівців, тим самим подоланню суперечностей між високою професійною інформованістю випускників і недостатньою практичною підготовкою, рівнем підготовки спеціалістів і потребами ринку.

Дослідженню проблем професійної підготовки фахівців завжди приділялася належна увага, зокрема, теоретико-методологічним засадам неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало), впровадженню освітніх технологій у процесі професійної підготовки фахівців (В.П. Безпалько, О.В. Євдокімов, С.О. Сисоєва); зокрема, модульно-рейтинговій технології професійної підготовки фахівців (А.М. Алексюк, Б.В. Свирида, Н.І. Шиян, П. Юцявічене); порівняльному аналізу змісту і форм організації модульного навчання в Україні і за рубежем (Є.В. Сковін, С. Постултуайт, А.В. Фурман).

У наукових дослідженнях також приділяється увага проблемам рейтингового контролю знань (О.Ю. Сидорко, П.І. Сікорський), організації самостійної роботи студентів (В.А. Козаков, В.Ю. Середа, Б.І. Степанишин). Професійна підготовка у вищих аграрних закладах вивчалася А.І. Дьоміним, П.Г. Лузаном, зокрема, в технікумах і коледжах, Т.Д. Іщенко, Л.О. Котоловець, В.Т. Лозовецькою, М.П. Хоменком.

Разом з тим, теоретичний аналіз та вивчення практичного стану впровадження модульно-рейтингової технології свідчить, що проблему її застосування у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, зокрема, при підготовці фахівців на освітньо-кваліфікаційному рівні “молодший спеціаліст”, ще недостатньо досліджено як в теоретичному, так і в практичному аспектах.

Враховуючи важливість якісної професійної підготовки майбутніх спеціалістів-аграріїв для економічного розвитку нашої держави, об'єктивність процесу переходу вищих навчальних закладів на модульно-кредитну систему навчання в контексті європейської інтеграції, недостатню теоретичну розробленість означеної проблеми та практичне впровадження у діяльність вищих аграрних навчальних закладів, темою дисертаційного дослідження було обрано “Педагогічні умови застосування модульно-рейтингової технології навчання в технікумі аграрного профілю.”

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темами: “Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти” (РК №0102U000401), “Психолого-педагогічне забезпечення впровадження сучасних інформаційних технологій у професійних навчальних закладах” (РК № 0104U010419).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 28 березня 2002 р., протокол № 3, та узгоджена у бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 26 жовтня 2004 року, протокол № 8.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка фахівців аграрного профілю у вищих навчальних закладах України І-ІІ рівнів акредитації.

Предмет дослідження: зміст педагогічних умов застосування модульно-рейтингової технології у професійній підготовці фахівців в умовах аграрного технікуму.

Мета дослідження: полягає у виявленні ефективних організаційно-педагогічних засобів застосування модульно-рейтингової технології навчання для підготовки фахівців в технікумі аграрного профілю.

Концептуальна ідея дослідження

В умовах розвитку суспільства на ринкових засадах змінюються вимоги до випускника вищого аграрного навчального закладу, що потребує якісних змін у професійній підготовці, зокрема, молодших спеціалістів, які складають 86% кадрового потенціалу сільськогосподарського виробництва.

У зв'язку з процесами інтеграції національної освіти в європейський простір, запровадження структурно-логічної системи ступеневого навчання між технікумами та вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації, що дозволить уникнути дублювання в підготовці спеціалістів, істотно зменшити вартість і терміни здобуття вищого рівня освіти і кваліфікації (“бакалавр”, “магістр”), забезпечити доступність освіти за рахунок вдосконалення заочної і впровадження дистанційної форм навчання, а також у зв'язку з гострою проблемою закріплення молодих спеціалістів на селі, які повинні мати належну практичну підготовку, бути мобільними у здобутті подальшої вищої освіти та просуванні по службі, вміти виконувати конкретні виробничі завдання, організація навчального процесу за модульно-рейтинговою технологією у технікумах набуває особливої актуальності: модульно-рейтингове навчання згідно з сучасними вимогами до професійної підготовки фахівців дозволяє скласти реальну модульну програму засвоєння визначених і адаптованих до інтелектуальних можливостей студентів знань і вмінь із доцільним перерозподілом часу щодо засвоєння практичних та виробничих навичок, спрямувати навчання на оптимальний інтелектуальний розвиток кожного студента, враховуючи особливості професійної діяльності та індивідуальні особливості майбутніх спеціалістів; модульна програма складається з логічно завершених блоків навчального матеріалу (модулів), які спрямовані на оволодіння завершеною практичною дією, мають власну певну структуру та систему опорних оцінок; рейтингова система оцінювання стимулює самоорганізацію систематичної навчальної діяльності, забезпечує об'єктивність в оцінюванні знань, посилює мотиваційний компонент, формує самостійні дії та перетворює контроль у дійову складову управлінського процесу.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що професійна підготовка майбутніх спеціалістів аграрної галузі за модульно-рейтинговою технологією набуває ефективності, якщо вона:

- спирається на систему специфічних принципів (модульності, структуризації змісту навчання, динамічності, діяльнісного підходу, індивідуалізації, перспективності, варіативності, паритетності) та на модульну програму вивчення навчальних дисциплін;

- забезпечує системний підхід до відбору змісту навчання на основі аналізу його логічної структури та принципу інтеграції знань;

- реалізує можливості управління навчальним процесом на основі моніторингу якості знань студентів, створенні відповідного методичного забезпечення, раціональної організації самостійної роботи.

Відповідно до предмета, мети і гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми застосування модульно-рейтингової технології в педагогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів, зокрема, аграрних, України та за рубежем.

2. Виявити особливості професійної підготовки молодших спеціалістів в умовах аграрного технікуму.

3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модульно-рейтингову технологію навчання для підготовки фахівців аграрної галузі в технікумах.

4. Визначити критерії оцінювання ефективності застосування модульно-рейтингової технології в технікумах аграрного профілю.

5. Розробити методичні рекомендації щодо застосування модульно-рейтингової технології в технікумах аграрного профілю.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про єдність теорії і практики, про людину як суб'єкт діяльності, про активність суб'єкта у пізнавальній діяльності, загальнотеоретичні і методологічні положення філософії, психології, педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості; сучасні концепції: демократизації та гуманізації освіти і виховання, особистісно орієнтованого навчання і виховання.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення щодо: неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало), зокрема, професійної підготовки у вищих аграрних закладах (А.І. Дьомін, В.Т. Лозовецька, П.Г. Лузан), проблем впровадження інноваційних технологій в навчальний процес вищих навчальних закладів (В.П. Безпалько, О.В. Євдокімов, С.О. Сисоєва); модульно-рейтингової технології підготовки фахівців у вищих навчальних закладах (А.М. Алексюк, Б.В. Свирида, Н.І. Шиян), зокрема, впровадження модульно-рейтингового навчання в аграрних технікумах і коледжах (Т.Д. Іщенко, М.П. Хоменко), історії та теорії модульного навчання (С. Постултуайт, Є.В. Сковін, А.В. Фурман, П. Юцявічене); рейтингового контролю знань (П.І. Сікорський, О.Ю. Сидорко), організації самостійної роботи студентів (В.А.Козаков, В.Ю. Середа, Б.І. Степанишин).

У процесі дослідження було проаналізовано нормативно-законодавчу базу, зокрема: Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національну доктрину розвитку освіти, Вимоги до державних стандартів вищої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 07.08.1998 № 1274), Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.1998 № 65), Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості (Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1159), Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.06.1993 р. № 161), Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 р. № 522), Програма Президента України “Відродження села - справа молодих”, інші законодавчі акти України, затверджені Міністерством освіти і науки України та Міністерством аграрної політики України.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані такі методи: а) теоретичні - вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури, нормативно-методичної документації з модульно-рейтингової технології підготовки спеціалістів аграрної галузі для порівняння та узагальнення теоретичних положень і висновків дисертації, для здійснення теоретичного аналізу стану дослідження проблеми у педагогічній теорії та за рубежем, для визначення педагогічних умов застосування модульно-рейтингової технології підготовки спеціалістів в технікумі аграрного профілю; б) емпіричні - анкетування, тестування, узагальнення педагогічного досвіду, педагогічного спостереження, самоспостереження, опитування, статистичної обробки отриманих даних для аналізу стану проблеми в практичній діяльності ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, а також методики оцінювання ефективності, експериментальної перевірки результатів впровадження розроблених педагогічних умов застосування модульно-рейтингової технології в технікумі аграрного профілю.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці та обґрунтуванні положення про застосування модульно-рейтингової технології навчання у підготовці фахівців у технікумах аграрного профілю, виявленні педагогічних умов і критеріїв ефективності її застосування; в розробці модульних програм, комплексів методичного забезпечення дисциплін “Сільськогосподарське картографування”, “Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції”, методичних рекомендацій для викладачів щодо застосування модульно-рейтингової технології навчання в технікумах аграрного профілю.

Впродовж усього періоду наукового дослідження автор особисто брав участь в організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні розроблених рекомендацій, працюючи безпосередньо завідувачем методичного кабінету Рівненського державного аграрного технікуму.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження, системним аналізом теоретичного і емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; застосуванням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних; позитивними результатами впровадження в практику роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

На захист виносяться положення, які розкривають:

1. Педагогічні умови застосування модульно-рейтингової технології навчання для професійної підготовки фахівців: принципи відбору і структурування, відбір і структурування змісту навчання за модульно-рейтинговою технологією в технікумі, розробка модульних програм, комплексів методичного забезпечення дисциплін, організація самостійної роботи студентів.

2. Критерії оцінювання ефективності застосування модульно-рейтингової технології навчання в аграрному технікумі (ефективність засвоєння знань, ефективність використання навчального часу, здатність до самостійної роботи студентів).

Апробація результатів дисертації здійснювалася у виступах з доповідями на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інноваційні технології навчання” (Рівне-2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Педагогіка і менеджмент” (Луцьк-2001); ІХ міжнародній науково-практичній конференції “Формування громадянського суспільства в контексті європейської інтеграції” (Рівне-2005), VІІ міжнародній науково-методичній конференції “Навчально-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу в галузевих університетах” (Рівне-2005), Республіканському семінарі методистів аграрних технікумів “Інноваційні технології навчання та виховання в роботі педагогів навчальних закладів системи аграрної освіти” (смт. Тараща-2002); обласних методичних об'єднаннях методистів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (Рівне-2003), завідувачів заочних відділень вищих навчальних заклдів І-ІІ рівнів акредитації (Рівне-2004), заступників директорів з навчальної роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (Рівне-2004), викладачів математики вищих навчальних заладів І-ІІ рівнів акредитації (Рівне-2005); раді директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Рівненської області (Рівне-2005); педагогічних читаннях “Професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи”, Рівненський державний аграрний технікум, (Рівне-2004).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 10 друкованих працях, з них 9 праць написано без співавторів, зокрема: 8 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 - у збірниках матеріалів конференцій, 1 - у збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту складає 221 сторінку. Список використаних джерел містить 252 найменування, з них 2 іноземною мовою. Робота містить 26 таблиці, 13 рисунків, 6 додатків на 107 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні засади застосування модульно-рейтингової технології навчання студентів у технікумі” - викладено історико-педагогічний аналіз впровадження модульно-рейтингової системи навчання в Україні та за рубежем; здійснено її системний аналіз; уточнено поняття “модульно-рейтингова технологія навчання”, “модульна програма”; охарактеризовано принципи організації модульного навчання, побудови модульної програми та рейтинговий контроль знань в технікумах, визначено особливості застосування модульно-рейтингової технології в професійному навчанні спеціалістів аграрного профілю.

На основі теоретичного аналізу наукових джерел у дисертації виявлено, що становлення і розвиток модульного навчання у вищій школі в Україні і за рубежем відбувалися поетапно. Модульне навчання зародилося наприкінці 60-х років ХХ ст. в англомовних країнах як удосконалений варіант програмованого навчання. Принцип модульності в початковий період розвитку модульного навчання трактувався як “пакет” науково адаптованих програм для індивідуального навчання, що оптимізує на практиці академічні та особистісні досягнення учня з певним рівнем попередньої підготовленості і здійснюється за окремими функціонально-автономними вузлами, відображеними у змісті, організаційних формах і методах, тобто за модулями, призначення яких - розв'язати конкретно коло психолого-педагогічних завдань (М.В.Кларин). З подальшим розвитком ідей нового виду навчання поняття принципу модульності розширилось.

У розділі з'ясовано, що дослідники проблем модульного навчання по-різному розуміли його цілі та результати: як зручний темп навчання (С. Постултуайт); як гнучку побудову змісту навчання (А.М. Алексюк); як інтеграцію різних видів і форм навчання (В.М. Гарєєв, М. Оуенс); як високий рівень професійної діяльності (П. Юцявічене). Проаналізовано підходи до створення модульної системи залежно від географії та змістово-структурних особливостей інноваційно-освітнього досвіду: американський (Дж. Расселл, С. Постултуайт), де модуль - 10-20 хвилинне заняття з гнучкою побудовою змісту занять, яке потребує продуманої підготовки й диференційованого відбору навчального матеріалу; литовський (П. Юцявічене), де модульне навчання - комбінована система, яка обов'язково містить підсистему адаптивного програмованого управління; німецький (Х. Франк), де модуль - це програмно-змістовна одиниця відносно завершеного циклу навчання, що характеризується дидактичною виваженістю цілей, форм, методів і засобів роботи вчителя з учнями; російський І (Є.В. Сковін), де принцип модульності реалізується шляхом експериментального запровадження нової структурно-управлінської моделі загальноосвітньої школи - об'єднання шкільних модулів (ОШМ - комплекс навчально-виховних закладів (щонайперше початкова, середня і старша школи)); російський ІІ (К.Я. Вазіна), що стосується переважно системи післядипломної освіти вчителів, теоретико-методологічне ядро якої становить універсальна структура модуля, що фіксує системне відображення світу в діяльності, дослідження структури, функцій, норм, способів і результатів функціонування останньої; український I - модульно-тьюторська система (А.М. Алексюк) як перша спроба широкомасштабного практичного застосування модульного навчання студентів в педагогічному процесі вищих навчальних закладів України, в основу якої покладено принципи самостійної роботи студентів та індивідуальний темп засвоєння навчального матеріалу, свободу вибору, змагальність та варіативність рівня засвоєння тьюторських занять; український II (А.В. Фурман) - модульно-розвивальна експериментальна система навчання, основу технології якого становлять ідеї модульно-розвивального процесу і цілісного функціонального циклу навчального модуля; модульно-рейтингове навчання (П.І. Сікорський, Н.І. Шиян), об'єктом якого є змістовий модуль як структурована сукупність навчального матеріалу з рейтинговим контролем знань.

У розділі модульно-рейтингову систему розглянуто як технологію навчання для професійної підготовки фахівців, яка охоплює зміст, форми контролю якості знань і навчальної діяльності студентів, за якою модуль є функціонально завершеною частиною курсу, сукупністю теоретичних та практичних завдань професійно спрямованого змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

Зроблено висновок, що методологічною основою модульно-рейтингової технології є ідеї С.Л. Рубінштейна та Л.С. Виготського про розвиток людини в процесі праці, навчання, виховання; філософська антропологія; технократична педагогіка; біхевіоризм, ідеї програмованого навчання.

У розділі доведено, що важливими методологічними засадами модульного навчання є теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін) та положення про побудову і реалізацію педагогічних цілей (Н.Ф.Тализіна, В.П. Безпалько), головною вимогою до розробки яких є діагностичність.

На основі системного аналізу модульно-рейтингової технології навчання в технікумі показано, що у процесі застосування нової методики навчання знання з дисципліни приймаються за систему - “ціле”, яка розчленовується на частини (модулі) і у синтезі розглядається як частина великої, охоплюючої системи - освіти. Частини (модулі) отримують пояснення шляхом визначення їх ролі або функції в системі вивчення курсу дисциплін як цілого. В аналізі розкривається структура системи, її функціонування. Виходячи з того, що продукт аналізу - знання, продукт синтезу - розуміння, використання майбутнім спеціалістом у професійній діяльності знань, вмінь і навичок з дисциплін - це шлях до розуміння суті вивчення дисциплін. На основі аналізу як форми системного підходу професійну освіту визначено як підсистему педагогічної системи, технікум - як структурно-функціональний компонент професійної освіти, який підкорений цілям виховання, освіти і навчання майбутніх фахівців. В свою чергу організацію навчального процесу визначено однією із складних ієрархічних будов підсистеми, одним з елементів якої є модульно-рейтингова технологія професійної підготовки спеціалістів для аграрної галузі. Зроблено висновки, що система завжди є цілісністю, тому синтез результатів системного аналізу професійної освіти, технікуму і модульно-рейтингової технології навчання дозволяє стверджувати, що якщо комплекс вибірково залучених компонентів (професійна освіта, технікум, модульно-рейтингова технологія) сприятиме взаємодії і взаємовідношенню цих компонентів, то є можливість отримати корисний результат.

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено принципи модульного навчання: модульності, структуризації змісту навчання на відособлені елементи, динамічності, діяльнісного характеру методів навчання, гнучкості, усвідомлення перспективи, різнобічності методичного консультування, паритетності (А.М. Алексюк, П. Юцявичене); побудови модульної програми, формування змісту навчального предмета, оптимізації викладацької діяльності, оптимізації самостійної роботи студентів, комунікативної взаємодії викладача і студента (П.П. Автомонов). Визначено модульну програму як основний засіб модульного навчання та принципи її побудови: цільового призначення інформаційного матеріалу, повноти та оптимальної передачі навчального матеріалу, відносної самостійності, зворотнього зв'язку (П. Юцявічене).

Зроблено висновок, що керування в модульних програмах може відображатися за принципом “білої” (здійснення зворотнього зв'язку і регуляції на різних етапах протікання процесу) або “чорної” (здійснення зворотнього зв'язку і разом з ним регуляції в кінці процесу) скриньки за зворотнім зв'язком, для здійснення якого при розробці нової технології необхідно виробити діагностику якості засвоєння знань, визначити частоту зворотнього зв'язку, відвертість діагностики якого полягає у представленні студентам характеристик, що контролюються, на початку кожного модуля з вказівкою їх кількісної оцінки і методів контролю.

Визначено такий алгоритм створення модульної програми: визначення типу, комплексної дидактичної мети модульної програми; формулювання інтегруючих цілей, змісту і назви відповідних модулів; побудова структури модульної програми; визначення в кожній інтегруючій дидактичній меті структури конкретних цілей; побудова цілісної структури модуля на основі структури конкретних цілей.

У дисертації розкрито переваги поєднання з модульним принципом навчання рейтингової оцінки знань, яка має помітний вплив на інтенсивність, ритмічність і якість професійної підготовки фахівців, дозволяє викладачу зробити навчальний процес відкритим і демократичним, керувати пізнавальною діяльністю студентів, а студентам постійно контролювати свій рівень підготовки, вносити корективи в свою навчальну роботу.

У розділі визначено особливості професійної підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації аграрного профілю. Вони полягають в тому, що професійна діяльність в сільській місцевості в зв'язку з дефіцитом фахівців-аграріїв вимагає оволодіння прийомами і методами впровадження передових технологій, постійного поглиблення своїх знань з економіки, маркетингу, права, уміння налагоджувати юридичні відносини з керівниками підприємств, банків, з податковими органами, бути готовими очолити господарство або його підрозділи, займатися підприємницькою діяльністю, володіти кількома робітничими професіями і при потребі підтвердити свої вміння в професійній діяльності.

Зроблено висновок, що для наскрізної професіоналізації навчальної інформації з урахуванням майбутньої професійної діяльності принципи відбору та структурування змісту навчання за модульно-рейтинговою технологією мають корелюватися із загальнодидактичними, а також з принципом інтеграції знань, що забезпечить практичний характер навчання, реалізацію сучасних вимог до професійної підготовки молодшого спеціаліста: конструювання змісту підготовки молодшого спеціаліста-аграрія за допомогою змістових модулів відповідно до системи професійних вмінь; чітке визначення професійних цілей та мотивів в модулях при відборі змісту навчальної інформації; реалізація змісту навчання як в процесі навчання, так і шляхом самостійної роботи студентів; чітке визначення змісту та обсягу навчальної інформації, яку потрібно засвоїти студенту, комплексу завдань, які необхідно виконати для того, щоб оволодіти відповідними вміннями та навичками; прогностичний характер змісту навчання, який вимагає постійного пошуку та змін в процесі формування змісту навчання.

У другому розділі - “Зміст педагогічних умов застосування модульно-рейтингової технології навчання у технікумі аграрного профілю (експериментальне дослідження)” - теоретично обґрунтовано принципи відбору та структурування змісту навчання, виявлено організаційно-педагогічні засоби застосування модульно-рейтингової технології навчання для підготовки фахівців в технікумі аграрного профілю.

У розділі обґрунтовано принципи відбору і структурування змісту навчання за модульно-рейтинговою технологією в аграрному технікумі (модульності, структуризації змісту навчання, динамічності, діяльнісного підходу, індивідуалізації, перспективності, варіативності, паритетності) та побудовано модульні програми вивчення дисциплін.

Теоретично обґрунтовано структуру модульно-рейтингового навчання в технікумі на рівнях: дидактичного модуля (окремої дисципліни, курсу, яка є сукупністю навчальних модулів і реалізує комплексну дидактичну мету); змістового (навчального) модуля, який має чітко визначені мету, завдання, складається з навчальних елементів і реалізує інтегруючі цілі; міні-модуля (навчального елемента), який складається з груп методів вивчення дисципліни, колективної і самостійної діяльності студентів, реалізує конкретні цілі, вимагає відбору змісту навчального матеріалу на основі принципу інтеграції знань для формування професійних умінь та навичок.

Проаналізовано зміст організації самостійної роботи студентів: визначено етапи проведення, види та форми організації, складові комплексу методичного забезпечення самостійної роботи студентів.

В процесі дослідження обґрунтовано і розроблено положення про модульний принцип навчання та рейтингову оцінку знань, самостійну роботу студентів, керівництво до модуля для студентів, комплекс методичного забезпечення дисципліни, навчально-методичний комплекс студента.

У третьому розділі - “Організація та результати дослідження” -- викладено методику дослідження навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах традиційної та модульно-рейтингової технологій навчання; визначено та обґрунтовано критерії ефективності застосування модульно-рейтингової технології; проаналізовано результати педагогічного експерименту.

У процесі дослідження проведено педагогічний експеримент для порівняння навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах традиційної та модульно-рейтингової технологій навчання.

Здійснено відбір і модифікацію методик: А.М. Алексюка, П. Юцявічене (методика створення модульної програми), А.В. Макарова, З.П. Трохимова (методика створення керівництва до модуля для студентів), С.У. Гончаренка, Л.В. Занкова (методика проведення аудиторного, перехресного експериментів), В.П. Безпалька (методика визначення коефіцієнту ефективності засвоєння знань); В.К. Буряка (методика визначення ефективності використання навчального часу); Б.І. Степанишина, О.А.Попович (методика виявлення здатності до самостійної роботи студентів).

Розроблено й обґрунтовано критерії ефективності застосування модульно-рейтингової технології навчання в технікумах аграрного профілю, які відображають ефективність засвоєння знань, ефективність використання навчального часу, здатність до самостійної роботи студентів.

Педагогічний експеримент проведено за такими етапами: перший - організаційно-підготовчий (вивчення досвіду інших вузів, психологічна, наукова і методична підготовка викладачів до застосування модульно-рейтингової технології навчання); другий - організаційно-методичний (розроблення Положення про модульний принцип навчання і рейтингову оцінку знань, вмінь (прийнято на засіданні педагогічної ради 27 лютого 1995 року, протокол № 4), модульних програм, комплексів методичного забезпечення дисциплін); третій - змістовно-координуючий (аналіз навчальної документації та досвіду впровадження модульно-рейтингової технології кращими викладачами технікуму, планування навчального процесу та побудова змісту навчання дисциплін згідно з принципами модульного навчання в технікумі та Положення про модульний принцип навчання та рейтингову оцінку знань, Положення про організацію самостійної роботи в Рівненському державному аграрному технікумі (прийнято на засіданні педагогічної ради 21 листопада 1998 року, протокол № 2)); четвертий - реалізаційно-узагальнюючий (педагогічний аудиторний експеримент в поєднанні з такими методами дослідження як спостереження занять, бесіди з викладачами, керівниками структурних підрозділів та студентами; аналіз навчальних планів бухгалтерського, комерційного, юридичного, будівельного, землевпорядного відділень, модульних робочих програм, комплексів методичного забезпечення викладачів та студентських робіт; проведення дослідних занять в звичайному режимі без виокремлення з системи навчально-виховної роботи технікуму; застосування різних видів педагогчного експерименту: констатувального (визначення готовності студентів до модульно-рейтингової технології навчання, проведення діагностики знань, умінь і навичок з метою корекції безпосередньо перед навчальним експериментом для створення однакових умов проведення аудиторного експерименту в експериментальних та контрольних групах); формувального (для доведення ефективності застосування виявлених педагогічних умов застосування модульно-рейтингової технології в технікумі), який був проведений в два етапи: І - створення змістових та процесуальних моделей вивчення дисциплін за умови застосування модульно-рейтингової технології, ІІ - проведення в групах третього курсу аудиторного експерименту, де в експериментальних групах традиційна система навчання була замінена на модульно-рейтингову; перехресного (для достовірності результатів дослідження).

В результаті визначення і порівняння критеріїв ефективності застосування модульно-рейтингової технології в технікумі, здійснення кількісного і якісного аналізу результатів експериментальної перевірки отримано такі результати дослідження: коефіцієнт ефективності знань в експериментальних групах становив 20%, 24%, 14%, у контрольних відповідно - 10%, 10%, 4%.

Результати наскрізного порівняльного аналізу динаміки зміни головних показників успішності впродовж періоду 2001-2005 років показали, що параметри якості навчального процесу (середні значення формуючих показників (%) за творчим, конструктивним та репродуктивним рівнями), вибрані за традиційними методиками, мали таку динаміку: для творчого (ІІІ) рівня в експериментальних групах при знижені на 6,67% коефіцієнта ефективності знань впродовж 2002-2003 н. р. в порівнянні з 2001-2002 н. р. відзначено подальше зростання на 1,78 % даного показника в наступному 2003-2004 н. р., проте для показника даного рівня у контрольних групах спостерігається монотонне спадання на 1,33%, 4% відповідно до кожного навчального року. Конструктивний (ІІ) рівень в експериментальних групах характеризується початковим зростанням середнього показника на 2,37% у 2002-2003 н. р. в порівнянні з 2001-2002 н. р. із подальшою стабілізацією на рівні 60% впродовж останніх двох навчальних років досліджуваного періоду. У контрольних групах значення показника на конструктивному (ІІ) рівні впродовж апробаційного періоду зростає на 6,67%, 1,78% відповідно, але не перевищує відмітки 51,11%. Для репродуктивного (І) рівня в експериментальних групах зафіксовано початкове зростання показника на 4% у 2002-2003 н. р. в порівнянні з 2001-2002 н. р. із наступним зменшенням на 2,22% до рівня 28,89% у 2003-2004 н.р., тоді як для контрольних груп впродовж зазначених інтервалів значення вказаного показника спочатку зменшується на 5,33%, а потім зростає на 2,22% до відмітки 42,22%.

Середні значення показників для експериментальних груп впродовж періоду 2001-2004 навчальних років мають позитивну динаміку зростання в умовах їх приросту в групах творчого і конструктивного рівнів за рахунок зменшення значення показників репродуктивного рівня, в той час як в контрольних групах на фоні зростання середнього значення показників для репродуктивного рівня спостерігається поступове зменшення середнього значення показників для творчого і конструктивного рівнів в умовах, коли їх відповідні значення в експериментальних групах по творчому та конструктивному рівнях більші на 4,44% і 8,89%, а по репродуктивному рівню менше на 13,13% на останньому році проведення навчального експерименту.

Коефіцієнт варіації, для визначення якого як основного відносного показника було обчислено дисперсію та середньоквадратичне відхилення, в експериментальних групах був нижчим, ніж у контрольних, що свідчить про ефективність запропонованої методики.

Для достовірності педагогічного експерименту було визначено і проаналізовано ефективність використання навчального часу та рівень змістової самостійності студентів експериментальних і контрольних груп. Результати визначення ефективності використання навчального часу показали, що у студентів, які навчаються за традиційною системою, затрати часу на самостійну роботу на початку семестру становлять 1-2 год., вкінці - 3-4 год.; у студентів, що навчаються за модульно-рейтинговою технологією, розподіл часу впродовж семестру має рівномірний характер - 3-4 год.

Якщо в констатувальному експерименті майже половині студентів був характерним І рівень змістової самостійності, що є недостатнім для навчання за модульно-рейтинговою технологією, то під час проведення формувального експерименту рівень змістової самостійності до кінця семестру в експериментальних групах піднявся до ІІ-ІІІ рівня, в той час як в контрольних групах зріст був незначним.

Результати експериментально-дослідної роботи узагальнено в 26 таблицях, 13 рисунках.

У загальних висновках викладено результати теоретичної і методичної розробки педагогічних умов застосування модульно-рейтингової технології в технікумі аграрного профілю.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Науковий аналіз проблеми застосування модульно-рейтингової технології навчання у вищих навчальних закладах в Україні та за рубежем показав, що підготовка спеціалістів за модульно-рейтинговою технологією є важливою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі, яка спрямована на реалізацію в спеціально створених умовах набутих студентами знань, практичних умінь і навичок, а також засобом творчого розвитку та саморозвитку майбутнього спеціаліста, формування у нього професійно значущих якостей, мобільності, готовності навчатися впродовж життя. Теоретичний аналіз модульно-рейтингової технології навчання дозволив виявити, що вона спирається на системний аналіз, специфічні принципи та модульну програму, сприяє якісній організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, зокрема, І-ІІ рівнів акредитації.

2. Особливостями професійної підготовки в умовах аграрного технікуму є практичний характер навчання, який згідно з сучасними вимогами до професійної підготовки фахівців вимагає поєднання з принципами відбору і структурування змісту навчання за модульно-рейтинговою технологією (модульності, структуризації змісту навчання, динамічності, діяльнісного підходу, індивідуалізації, перспективності, варіативності, паритетності) принципу інтеграції знань для забезпечення наскрізної професіоналізації навчальної інформації з урахуванням майбутньої професійної діяльності, що сприяє досягненню головної мети професійної підготовки молодших спеціалістів-аграріїв - підготовки фахівців до виконання конкретних виробничих обов'язків, а також дозволяє вирішити суперечності між високою професійною інформованістю та недостатньою практичною підготовкою спеціалістів.

3. Зміст педагогічних умов застосування модульно-рейтингової технології в технікумах аграрного профілю згідно з сучасними вимогами до професійної підготовки молодших спеціалістів аграрної галузі доцільно спрямувати на реалізацію системного підходу за допомогою формування навчального матеріалу на базі аналізу його логічної структури, керування за зворотнім зв'язком, для здійснення якого необхідно виробити діагностику якості засвоєння, визначити частоту зворотнього зв'язку; на індивідуалізацію процесу навчання в таких аспектах, як зміст навчання, темп засвоєння, методи учіння, контроль і самоконтроль, суб'єкт-суб'єктна взаємодія між викладачем і студентом; на гнучке управління навчальним процесом, яке вимагає створення відповідного методичного забезпечення; на процес цілеспрямованого учіння, а не викладання, що сприяє активізації тих, кого навчають, розвитку керування та перетворенню його в самокерування, а спроби досягнення цих цілей будуть ефективні лише за умови використання активізуючих та традиційних методів навчання; на раціональну організацію самостійної роботи студентів, яка є не стільки засобом контролю знань, скільки процесом навчання, реальною допомогою викладача студентам; на поєднання з модульним принципом навчання рейтингової оцінки знань, яка вирішує не тільки дидактичні проблеми навчання (неперервний контроль і самоконтроль знань однаково як діяльнісний підхід до самого процесу і результатів навчання), а й соціально-психологічні - орієнтує студентів на формування таких рис як самостійність, активність, творчість тощо.

4. Проведене дослідження дало змогу виявити педагогічні умови застосування модульно-рейтингової технології навчання в технікумі аграрного профілю: принципи відбору і структурування, відбір і структурування змісту навчання за модульно-рейтинговою технологією в технікумі, розробка модульних програм, комплексів методичного забезпечення дисциплін, організація самостійної роботи студентів.

5. Визначені критерії ефективності застосування модульно-рейтингової технології навчання в технікумі аграрного профілю відобразили ефективність засвоєння знань, ефективність використання навчального часу, здатність до самостійної роботи студентів. Ефективність застосування модульно-рейтингової технології навчання визначалася рівнем сформованості визначених критеріїв, які мали позитивну динаміку, а саме: в експериментальних групах в порівнянні з контрольними коефіціент ефективності засвоєння знань був значно вищим, навчальний час впродовж семестру використовувався рівномірно, зріс рівень змістової самостійності студентів.

В результаті дослідження підтверджено висунуту гіпотезу, досягнуто мету й виконано всі завдання.

Виконане дослідження дозволило сформулювати такі рекомендації вищим навчальним закладам І-ІІ рівнів акредитації: передбачати застосування модульно-рейтингової технології навчання у професійній підготовці фахівців, викладачам використовувати результати дослідження у розробці комплексів методичного забезпечення дисциплін та організації самостійної роботи студентів.

У зв'язку з приєднанням України в 2005 році до Болонського процесу, який вимагає входження до європейського науково-освітнього простору, організації навчального процесу за модульно-кредитною системою, а також із запровадженням між технікумами та вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації структурно-логічної системи ступеневого навчання, застосування модульно-рейтингової технології у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації дозволить успішно підготувати майбутніх фахівців-аграріїв до здобуття вищого рівня освіти і кваліфікації (“бакалавр”, “магістр”).