Методика технологічної підготовки учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут професійно-технічної освіти АПН україни

УДК 373.51.035.5 (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МЕТОДИКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ СІЛЬСЬКИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

АНДРОЩУК ІГОР ПЕТРОВИЧ

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Київ - 2007

спеціалізованої вченої ради І.С. Голіяд

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність теми. Організація освіти в старшій школі відповідно до Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, яка розроблена на виконання Закону України “Про загальну середню освіту”, Постанови Кабінету Міністрів “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти має функціонувати як профільна. Це створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Одним із основних напрямів профілізації є технологічний, головними завданнями якого згідно з Державним стандартом освітньої галузі “Технологія”, є ознайомлення учнів старших класів із закономірностями проектної, техніко-технологічної та побутової діяльності з опорою на знання з основ наук на рівні загальновиробничих закономірностей; всебічне ознайомлення з професією, що відповідає індивідуальним можливостям учнів; формування в учнів здатності мобілізувати свої потенційні творчі можливості в різних видах трудової діяльності.

Сільський загальноосвітній навчальний заклад - це особливий педагогічний феномен, відкритий соціальний інститут, ключова ланка цілісної системи освіти на селі, що має поліфункціональний характер, оскільки виступає організатором соціально-педагогічної роботи у відкритому виховуючому середовищі, є базовою ланкою профільної та професійної технологічної підготовки учнів, повноцінним суб'єктом господарювання.

Актуальність даного дослідження зумовлена й тим, що на професійне самовизначення учнів старших класів сільських шкіл, організацію їх технологічної підготовки та ефективність управління значною мірою впливають особливості функціонування сільських загальноосвітніх навчальних закладів, а саме: особливі умови, які пов'язані зі специфікою сільського способу життя та побуту, особливості багатоукладного сільськогосподарського виробництва; соціальним, природним та предметним середовищем; малою наповнюваністю більшості шкіл; низьким рівнем матеріальної бази трудового навчання; регіональними, національними та іншими характерними ознаками навчального закладу сільської місцевості.

Окрім цього, значні структурні зміни в аграрному виробництві, роздержавлення сільськогосподарських об'єктів, розпаювання земель колективних та державних сільськогосподарських підприємств, створення нових агроформувань на приватній основі, переміщення виробництва різних видів продукції рослинництва і тваринництва з державного сектора в приватний суттєво оновлюють роль і місце працівника агропромислового комплексу, який має не тільки виробляти, а й уміло заготовляти, переробляти та збувати продукцію рослинництва і тваринництва. А це, в свою чергу, має відобразитися на змісті та методиці технологічної підготовки учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів, тому що технологічна підготовка учнів у сучасній сільській загальноосвітній школі не може здійснюватись відірвано від реального місцевого соціального та виробничого середовища, без глибокого аналізу і врахування соціально-економічних процесів, які там відбуваються.

Особливості і нестандартні умови функціонування сільських шкіл, організації технологічної підготовки учнів у них потребують системного впливу на пошук засобів, які дають можливість гнучко управляти процесом технологічної підготовки сільських школярів для позитивного використання цих умов; пошук шляхів підготовки старшокласників сільських шкіл до оволодіння професіями сільськогосподарського напряму; корегування змісту технологічної підготовки учнів сільських шкіл відповідно до регіональних особливостей, потреб сільського господарства, суспільства і вихованця школи; пошук систем профільного навчання, які компенсують недоліки організації технологічної підготовки учнів у такому типі загальноосвітнього навчального закладу.

Соціально-економічним та психолого-педагогічним аспектам трудової підготовки учнів сільської школи присвячені дослідження А. Антонова, П. Атутова, М. Благініна, О. Голомштока, А. Ігнатова, Н. Єрхова, В. Кравецького, Е. Климова, В. Ніколаєва, В. Мадзігона, В. Мельніченка, Т. Міщенка, А. Мирчана, К. Платонова, Є. Потапкіна, М. Семикіна, П. Степанова, М. Тименка, Л. Чорного та багатьох інших дослідників.

Питання удосконалення змісту й методики трудового навчання в загальноосвітніх навчальних закладах відображені у дослідженнях О. Білоблоцького, І. Волощука, В. Дідуха, Г. Левченка, Ю. Кирильчука, В. Сидоренка, Г. Терещука, Д. Тхоржевського та ін.

Обґрунтуванню змісту та методики технологічної підготовки старшокласників сільської школи присвячена незначна кількість наукових праць та й виконанні вони ще у 80-их роках минулого століття. Зокрема загальні проблеми змісту трудової підготовки учнів старших класів сільської школи відображено в дослідженнях В. Кравецького, О. Коберника, В. Хільковця та інших, але методичний аспект даної проблеми з сучасних позицій всебічно не досліджувався. Аналіз педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми, стан її розв'язання в шкільній практиці приводить до висновку про необхідність розробки інноваційного змісту й методики технологічної підготовки учнів старших класів сільських шкіл в умовах профільного навчання, які враховуватимуть специфічні особливості функціонування школи, виробниче середовище та інтереси учнів і суспільства, потреби та можливості учнів, їх нахили, а також сучасні тенденції реформування сільського господарства.

Проведений аналіз виявив низку суперечностей між:

- потребами суспільства у висококваліфікованих працівниках у сфері сільськогосподарської праці та наявним низьким рівнем технологічної підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів;

- вимогами Державного стандарту базової і повної середньої освіти (освітня галузь “Технологія”) до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та сучасним станом технологічної підготовки;

- необхідністю підвищення рівня готовності старшокласників до сільськогосподарської діяльності та недостатньою розробленістю теоретичних та практичних аспектів методики технологічної підготовки учнів старших класів до праці в агропромисловому виробництві.

Таким чином, актуальність і необхідність подальшого дослідження даної проблеми, а також недостатність її розробки в теорії та методиці трудового навчання, протиріччя сучасної системи технологічної підготовки й обумовили вибір теми дослідження: “Методика технологічної підготовки учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини як складова проблеми “Модернізація змісту, форм і методів трудового навчання в загальноосвітній школі” та виконане в рамках держбюджетної теми “Наукові основи модернізації змісту і технології трудової підготовки учнів сільської загальноосвітньої школи” (державний реєстраційний номер 0102U007196) на замовлення Міністерства освіти і науки України. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 5 від 27 січня 2004 року) та погоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 30 березня 2004 року).

У відповідності до обраної теми визначені об'єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження.

Об'єкт дослідження - профільне навчання учнів старших класів технологічного напряму.

Предмет дослідження - зміст, форми та методи профільної технологічної підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити методику технологічної підготовки учнів старших класів в загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості в умовах профільного навчання.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що процес технологічної підготовки учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів буде більш ефективним, якщо: організація технологічної підготовки буде здійснюватися на основі вибору найбільш доцільної моделі профільного технологічного навчання; зміст профільного навчання учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів забезпечуватиме їх сучасну технологічну підготовку, враховуватиме тенденції реформування агропромислового виробництва; в основу змісту буде покладено вивчення базового мінімуму теоретичних знань, визначених на основі всебічного аналізу сучасного стану розвитку агропромислового виробництва; у навчальному процесі будуть використовуватись форми, методи, які формуватимуть в учнів старших класів мотиваційну, когнітивну і практичну складові моделі робітника сільського господарства.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження передбачено розв'язання таких завдань:

1. Проаналізувати тенденції розвитку агропромислового виробництва, встановити їх вплив на процес технологічної підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Вивчити стан трудової підготовки учнів старших класів шкіл сільської місцевості.

3. Теоретично обґрунтувати та розробити модель сучасного працівника сільського господарства та на її основі розробити моделі технологічної підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів в умовах профільного навчання та експериментально їх перевірити.

4. Визначити та апробувати зміст, форми організації та методи технологічної підготовки учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

Методологічну основу дослідження складають базисні положення філософської науки про особистість як активного суб'єкта діяльності, психолого-педагогічної та методичної науки про формування загальнотрудових, політехнічних і спеціальних знань та вмінь учнів; основні положення філософії освіти, соціології, психології, педагогіки; використання методологічних підходів - структурно-функціонального, системного, прогностичного, діяльнісного; принципи цілісного дослідження дидактичних процесів та комплексного використання методів дослідження.

Нормативною базою дослідження є: положення Законів України “Про освіту”, Державної національної програми “Освіта”, Державного стандарту освітньої галузі “Технологія”, “Про загальну середню освіту”, “Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті”; Концепція загальної середньої освіти, Концепція профільного навчання в старшій школі та законодавчі документи і положення Законів України в галузі агропромислового виробництва “Про фермерське господарство”, “Про державну підтримку сільського господарства України”, “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”.

Теоретичну основу дослідження становлять концепції та ідеї особистісно-діяльнісного і системного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (Б. Ананьєв, В. Андрущенко, В. Афанасьєв, В. Беспалько, Б. Ломов); фундаментальні положення психологічної (Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн) і педагогічної науки (В. Давидов, Л. Занков, В. Сидоренко, В. Сухомлинський, Д. Тхоржевський) щодо розвитку особистості; політехнічних основ трудового навчання (П. Атутов, А. Дьомін, В. Поляков, В.Сидоренко, М. Скаткін, А. Шаповаленко); загально технічної підготовки (Й. Гушулей); систем трудового навчання (С. Батишев, О. Коберник, Д. Тхоржевський); поєднання трудового навчання з продуктивною працею (А. Дубов, А. Гордін, В. Кальней); особливостей профорієнтаційної роботи на уроках трудового навчання (В. Тименко, Є. Павлютенков, В. Симоненко); дидактичних основ використання проблемності на уроках трудового навчання (Д. Тхоржевський, В. Гетта), індивідуалізації та диференціації трудової підготовки (І. Волощук, Г. Терещук); теорії та практики підготовки майбутніх вчителів трудового навчання (В. Сидоренко, А. Верхола, О. Гедвілло, В. Гетта, Р. Гуревич, О. Коберник, Т. Кравченко, Є. Мегем, Л. Оршанський, Г. Терещук, В. Титаренко, Д. Тхоржевський).

У процесі дослідження використовувалися такі методи дослідження:

? теоретичні - теоретико-критичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, а також порівняння, систематизація, узагальнення здобутої інформації з метою встановлення взаємозв'язку тенденцій розвитку сільськогосподарського виробництва і трудової підготовки учнів, вивчення сучасного змісту та форм організації технологічної підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів; методи моделювання для розробки моделей організації профільного технологічного навчання старшокласників сільських закладів освіти; метод експертних оцінок;

? емпіричні - методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, інтерв'ювання), за допомогою яких вивчалося ставлення учнів до технологічної освіти та отримання робітничої професії в сфері сільського господарства; проводилося спостереження за ефективністю здійснення профільної підготовки старшокласників в сільських загальноосвітніх навчальних закладах для встановлення рівня сформованості готовності школярів до праці в сфері агропромислового виробництва; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) використовувався для перевірки ефективності розроблених моделей, змісту та методики технологічної підготовки старшокласників та виявлення динаміки формування готовності до сільськогосподарської діяльності;

? статистичні - математичні методи обробки експериментальних даних (перевірялись, обґрунтовувались теоретичні прогнози, вивчалась ефективність застосування моделей, змісту та методики профільної технологічної підготовки сільських старшокласників).

Організація дослідження. Дослідження проводилось у три етапи з 2003 по 2007 роки.

Перший етап дослідження (2003-2004 рр.) включав вивчення й аналіз соціологічної, історичної, психолого-педагогічної, економічної, філософської, спеціальної літератури з теми дослідження; обґрунтування модульного підходу до розробки змісту технологічної підготовки учнів 10-12 класів сільської загальноосвітньої школи. Це все дозволило уточнити тему та конкретизувати завдання дослідження, а також підготувати необхідні матеріали для дослідно-експериментальної роботи.

На цій основі сформульовано робочу гіпотезу, мету і завдання дисертаційної роботи, відпрацьовано методику теоретичного та експериментального дослідження.

Другий етап дослідження (2004-2006 рр.) передбачав дослідно-експериментальну роботу в сільських загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ ступеня з метою перевірки доступності та уточнення змісту навчальної програми, форм і методів профільного навчання. На основі здобутих результатів і зроблених висновків була доопрацьована програма з основ сільськогосподарського виробництва для старших класів та розроблено методику її викладання. Розроблено та обґрунтовано моделі організації профільної технологічної підготовки старшокласників у сільській місцевості.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) проводилось дослідження ефективності реалізації розроблених моделей, змісту, форм і методів викладання основ сільськогосподарського виробництва. На цьому етапі було здійснено порівняння результатів дослідження на різних етапах експериментальної роботи, узагальнено основні результати дослідження, сформульовано висновки, здійснено наукове та літературне оформлення тексту дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась в Лисецькій загальноосвітньій школі І-ІІІ ступенів ім. В.П. Затонського, Цвітоському НВО, Улашанівському НВК, Берездівському НВК, Пархомовецькому НВК “Дошкільний навчальний заклад, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів”, Поляхівському НВК “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-колегіум”, Шумлянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, Моринському НВК. Всього дослідженням було охоплено 527 учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше виявлено вплив агропромислового виробництва на процес технологічної підготовки учнів у сільській місцевості; обґрунтовано моделі технологічної підготовки в умовах профільного навчання старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів; уточнено суть та структуру технологічної підготовки в умовах профільного навчання, рівні технологічної готовності старшокласників до сільськогосподарської діяльності; дістали подальшого розвитку функціональні характеристики моделі працівника сучасного агропромислового господарства, модульний підхід до визначення змісту технологічної підготовки учнів старших класів, методика діагностування готовності до праці у сфері агропромислового виробництва.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні науково обґрунтованої та експериментально перевіреної програми курсу “Основи сільськогосподарського виробництва”, моделей та організаційно-методичних умов у процес профільної технологічної підготовки учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості з метою формування готовності старшокласника до праці у сфері сільськогосподарського виробництва.

технологічний підготовка старшокласник сільський навчальний

Базові положення змісту дослідження стали основою для написання організаційно-методичних рекомендацій по впровадженню технологічного напрямку підготовки старшокласників в умовах профільного навчання для вчителів трудового навчання сільських загальноосвітніх навчальних закладів, а також викладачів і студентів педагогічних навчальних закладів, слухачів системи післядипломної освіти. Окремі результати дослідження було використано при розробці нового змісту трудового навчання в 10-12 класах.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи вчителів трудового навчання Лисецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені В.П. Затонського Дунаєвецького району (довідка № 53 від 16.05.2007 р.), Цвітоського НВО, Улашанівського НВК та Берездівського НВК Славутського району (довідка № 247 від 23.04.2007 р.), Пархомовецького НВК “Дошкільний навчальний заклад, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів” Хмельницького району (довідка № 49 від 22.06.2007 р.), Поляхівського НВК “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-колегіум” Теофіпольського району Хмельницької області (довідка № 47 від 7.04.2007 р.), Шумлянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Підгаєцького району Тернопільської області (довідка № 65 від 14.05.2007 р.), Моринського НВК Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (довідка №196 від 24.05.2007 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалась методологічною і теоретичною обґрунтованістю чітко розроблених і експериментально перевірених теорій і концепцій, застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; тривалим характером дослідно-експериментальної роботи (2003-2007 рр.); багатогранним аналізом соціально-економічних і психолого-педагогічних явищ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2001, 2003, 2005), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ-Вінниця, 2004), “Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики (присвячена пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського)” (Полтава, 2007), на Всеукраїнських науково-методичних семінарах: “Трудова підготовка в школі XXI століття: проблеми, пошуки, перспективи” (Умань, 2002), “Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології” (Дрогобич, 2006); на засіданнях кафедри теорії і методики трудової підготовки та науково-дослідної лабораторії “Проблеми трудової підготовки учнів сільської загальноосвітньої школи” технолого-педагогічного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, на засіданнях кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету, на Всеукраїнських та обласних семінарах методистів з трудового навчання, методичних об'єднаннях учителів трудового навчання м. Умані, Уманського району Черкаської області, м. Полтави та Полтавського району Полтавської області, м. Хмельницького та Хмельницького, Теофіпольського, Дунаєвецького, Славутського районів Хмельницької області.

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 6 одноосібних публікаціях автора: 5 наукових статей у збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 1 наукова стаття у фаховому журналі.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел із 260 найменувань та 14 додатків на 65 сторінках. Загальний обсяг складає 273 сторінки друкованого тексту, з яких 180 сторінок основного тексту. Робота містить 19 рисунків та 24 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано робочу гіпотезу і завдання дослідження, викладено його теоретико-методологічні засади, розкрито сутність методів дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі - “Технологічна підготовка учнів сільської школи: теорія і практика” - висвітлено стан досліджуваної проблеми, проаналізовано особливості трудової підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів; розкрито вплив агропромислового виробництва на трудову підготовку сільських школярів, визначено та обґрунтовано основні складові готовності старшокласника до праці у сфері сільськогосподарського виробництва і модель робітника сільського господарства (системні характеристики його професійної діяльності); розкрито сутність поняття технологічна підготовка старшокласників.

На основі аналізу тенденцій розвитку агропромислового виробництва упродовж останнього століття встановлено, що на зміст та організацію трудової підготовки сільських старшокласників та ефективність її функціонування впливають ті зміни й реформи в агропромисловому виробництві, що відбуваються на певних етапах його становлення. Виявлено, що технологічна підготовка учнів у сучасному сільському загальноосвітньому навчальному закладі не може здійснюватися відірвано від реального місцевого соціального та виробничого середовища, без глибокого аналізу і врахування соціально-економічних процесів в агропромисловому комплексі.

У той же час відзначається, що рівень розвитку агропромислового виробництва залежить і від якісної допрофесійної технологічної підготовки з основ сільського господарства, яка є базою підготовки висококваліфікованих працівників у сфері агропромислового виробництва.

Аналіз проблем технологічної підготовки старшокласників сільської місцевості констатує, що існуюча система освіти належним чином не враховує потреб сільськогосподарського виробництва, не забезпечує якісної технологічної підготовки, а тому потребує реформування.

Узагальнено зміст готовності старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів до сільськогосподарської діяльності на основі аналізу основних наукових підходів (В. Асєєв, Л. Аза, П. Атутов, С. Батишев, Л. Буєва, Р. Іващенко, Є. Климов, Г. Костюк, Б. Ломов, Н. Матяш, В. Моляко, В. Мясищев, В. Осовський, Є. Павлютенков, В. Поляков, В. Симоненко, Н. Семенова, М. Тименко, О. Тополь, В. Чебишева, С. Чистякова, Н. Шевченко, В. Ядов та інші) визначено складові поняття готовність до сільськогосподарської діяльності та їх зміст.

Обґрунтовано та описано модель робітника сільського господарства (рис. 1), в основу якої покладено функціональні показники готовності до сільськогосподарської діяльності: мотиваційний, когнітивний та практичний.

Процес технологічної підготовки учнів сільської школи у сфері сільськогосподарської діяльності ми розглядаємо взаємопов'язано з моделлю працівника сільського господарства, оскільки формування готовності учнів до сільськогосподарської трудової діяльності повинен бути всебічно спрямований на усі компоненти моделі робітника сільського господарства. Під готовністю до сільськогосподарської діяльності ми розуміємо інтегральне особистісне утворення, яке включає в себе інтереси, потреби, прагнення до певного виду агропромислового виробництва, а також наявність системи відповідних знань, умінь і навичок у цій галузі.

На основі результатів констатувального експерименту доведено, що в процесі здійснення технологічної підготовки не враховується вплив агропромислового виробництва; що відсутня співпраця освіти і виробництва; зміст, форми та методи технологічної підготовки не враховують сучасний стан агропромислового виробництва, розвиток економіки.

Рис. 1. Модель робітника сільського господарства

Встановлено, що основна маса старшокласників навчальних закладів сільської місцевості має середній (47,3 %) та високий (33,87 %) рівні готовності до сільськогосподарської діяльності, але лише 6 % випускників школи пов'язують свою майбутню практичну діяльність із сільським господарством. Основними причинами небажання залишитися в рідному селі є мала заробітна плата в сільському господарстві (54,4 %), безперспективність майбутнього села (28,2 %), низький рівень культурно-побутових умов (16,4 %), незадовільна організації праці (12,7 %).

На підставі аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури обґрунтовано сутність профільної технологічної підготовки старшокласників, яку ми трактуємо як процес, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів відповідно до їх професійного самовизначення та спрямований на активне оволодіння учнями технологічних знань, умінь і навичок, формування особистісних якостей з метою забезпечення готовності їх до творчої й активної перетворювальної діяльності.

При цьому профільна технологічна підготовка розглядається як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дає змогу шляхом змін у структурі, змісті та організації процесу технологічної освіти забезпечити повніше врахування інтересів, нахилів і здібностей учнів, створити умови для навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних інтересів і намірів щодо продовження освіти.

У результаті дослідження доведено, що ефективність впровадження технологічної освіти як складової профільного навчання буде успішною та ефективною за таких організаційно-методичних умов: залучення кожного учня в активний пізнавальний процес; співпраці вчителів, фахівців сучасного агропромислового виробництва з учнями при розв'язанні різноманітних проблем, технічних і технологічних завдань; широкого спілкування з однолітками з інших шкіл свого регіону, а інколи інших регіонів країни; вільного доступу до необхідної технічної та технологічної інформації; максимального наближення навчально-трудової діяльності старшокласників до умов праці на сучасному виробництві; залучення, при необхідності, до технологічної підготовки фахівців сільського господарства та проведення лабораторно-практичних занять на основі матеріально-технічної бази виробництва; створення банку кваліфікаційних характеристик професій сільського господарства. Зміст кожної умови передбачає чітку, послідовну й методично грамотну побудову навчально-виховного процесу під час організації технологічної підготовки.

У другому розділі роботи - “Організація процесу профільного технологічного навчання старшокласників у сільських загальноосвітніх навчальних закладах” - розроблено та обґрунтовано моделі профільної технологічної підготовки учнів старших класів сільської місцевості, використано модульний підхід до обґрунтування змісту та розкривається процедура застосування інноваційних методик у процесі здійснення профільного навчання учнів старших класів; відображені результати формувального експерименту.

Вивчення та аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості дало підстави на розробку моделей організації профільної технологічної підготовки (“Співпраця освіти та виробництва”, “Освітньо-виробничий комплекс”, “Універсальна”), використання яких сільськими загальноосвітніми навчальними закладами зможе забезпечити індивідуальні можливості старшокласників на отримання варіативної технологічної підготовки, придатної з перших днів включити випускників до активної трудової діяльності в сільському господарстві, врахування їх інтересів.

Модель “Співпраця освіти і виробництва” передбачає теоретичне навчання за обраними профілями сільськогосподарських напрямів на базі ресурсного навчального закладу із залученням власних старших класів, а також старшокласників шкіл-сателітів. Практичне навчання, частково або повністю, здійснюється на матеріально-технічній базі сільськогосподарського підприємства.

Позитивним аспектом профільної технологічної підготовки з використанням моделі “Освітньо-виробничий комплекс” є збільшення можливості варіативності набору профілів технологічної підготовки. Важливим також є отримання повного завершеного циклу підготовки працівників у межах одного освітньо-виробничого комплексу.

Модель “Універсальна” має можливість повноцінно працювати з включенням або виключенням зі своєї структури окремих структурних підрозділів чи цілих груп. Широка варіативність та гнучкість дозволить задовольнити зростаючі потреби і запити старшокласників в більшій кількості технологічних напрямів, а підприємствам регіону заповнити робітничі вакансії власних структурних підрозділів.

Встановлено, що при використанні даних моделей у процесі профільної технологічної підготовки збільшується варіативність набору профілів, реалізується повний завершений цикл підготовки робітника, розширюється коло спілкування старшокласників з однолітками та вчителями, між вчителями різних навчальних закладів, налагоджується співпраця загальноосвітніх навчальних закладів з сільськогосподарськими підприємствами, учні наближуються до реальних умов праці у сфері агропромислового виробництва. Це сприяє отриманню старшокласниками ґрунтовних та якісних знань з обраного технологічного профілю.

На основі аналізу існуючих шкільних програм сільськогосподарського напряму встановлено, що всі вони мають вузько спрямовану орієнтацію на формування у школярів сільської місцевості умінь, необхідних для окремої галузі сільськогосподарської діяльності; їх змістове наповнення не передбачає створення умов для розвитку особистості кожного учня, задоволення їх потреб, перетворення знань школяра в особистісні цінності, закріплення практичних умінь та навичок безпосередньо на виробництві, в реальних умовах господарювання на селі. У зв'язку з цим обґрунтовано доцільність використання модульного підходу, який забезпечує варіативність, мобільність, диференційованість, дозволяє перевести навчання на суб'єкт-суб'єктну основу, індивідуалізувати роботу з окремими учнями, змінити форми та методи навчання. Модульний підхід до навчання було використано для розробки програми “Основи сільськогосподарського виробництва”, де вибір певного модуля визначається інтересами та бажаннями старшокласників, можливостями матеріально-технічної бази навчального закладу та сільськогосподарського підприємства, педагогічними кадрами школи.

Проведена експериментальна робота доводить, що запропонована програма відповідає сучасним вимогам школи, враховує специфічні умови функціонування загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості, враховує тенденції реформування агропромислового виробництва, включає потреби організації професійної орієнтації школярів та потреби самих учнів у самореалізації себе як майбутніх господарів землі, яким потрібні глибокі знання в галузі тваринництва, агротехніки, сільськогосподарської техніки тощо, а також розвиваючим потенціалом самого курсу.

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, вивчення передового педагогічного досвіду узагальнено інноваційні методики та визначено найбільш доцільні для вивчення програми з основ сільськогосподарського виробництва методики: лекційно-практичну, інтерактивну, проектну. Доведено, що використання інноваційних методик у процесі технологічної підготовки, дозволяє організувати справжню дослідницьку, творчу, самостійну діяльність школярів; використовувати різноманітні методи (проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі) і форми організації (індивідуальної, парної, групової, фронтальної) пізнавальної та практичної роботи; сприяти інтелектуальному і соціальному розвитку учнів; установити ділові контакти між учителями й учнями школи; зробити учня активним учасником навчально-виховного процесу.

На другому етапі дослідно-експериментальної роботи проводився формувальний експеримент, завдання якого полягали в перевірці розроблених моделей, змісту та методики профільної технологічної підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів, було запропоновано методику діагностування рівнів готовності учнів до сільськогосподарської діяльності.

Надійність результатів експерименту забезпечувалась вибором експериментальних (ЕГ) і контрольних груп (КГ) методом випадкового вибору. У формувальному експерименті брало участь 270 учнів ЕГ та 257 учнів КГ. Діагностичні зрізи, в основі яких було використано анкетування, тестування, бліц-опитування, контрольні та практичні роботи, спостереження, мали на меті встановити рівень готовності старшокласників сільських шкіл до праці в сфері сільськогосподарського виробництва.

Результати порівняльного дослідження (див. табл.1) дали змогу зробити висновок щодо суттєвих переваг показників учнів експериментальних груп перед контрольними: на завершення експерименту 43,4 % учнів експериментальних груп демонстрували високий рівень мотиваційної готовності, 43,7 % - когнітивної та 50,55 % - практичної готовності до сільськогосподарської діяльності. Тоді як у контрольних групах таких учнів нараховувалося відповідно 35,7 %; 27,2 %; 37,3 %.

Таблиця 1

Розподіл учнів за рівнями сформованості компонентів готовності до сільськогосподарської діяльності (%)

Для порівняння статистичних характеристик контрольних та експериментальних груп на початку та після експерименту було застосовано критерій згоди К. Пірсона, х2 (таблиця 2).

Таблиця 2

Статистичні характеристики рівнів сформованості у старшокласників компонентів готовності до праці в сфері агропромислового виробництва

Виходячи з прийнятих обмежень, числова величина теоретичного значення критерію х2 становить 5,99. З таблиці 2 видно, що у всіх випадках експериментальні значення критерію х2 значно менші від теоретичного значення критерію х2. Це означає, що розходження між дослідними (тобто одержаними в експерименті) і теоретичними рядами показників засвоєння навчального матеріалу несуттєві.

Таким чином, проведений всебічний і комплексний аналіз результатів дослідження дає підстави стверджувати, що запропоновані нами моделі, зміст та методика профільної технологічної підготовки старшокласників є інноваційними, доцільними і такими, що їх можна впроваджувати в навчально-виховний процес сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлені теоретичні узагальнення і результати дослідження змісту та методики профільного технологічного навчання в старших класах сільської загальноосвітньої школи. Проведене дослідження підтвердило правильність висунутої гіпотези і дало підстави зробити такі висновки:

1. Історичний аналіз тенденцій розвитку трудового навчання як навчального предмета показав, що він тісно пов'язаний із змінами й реформами в агропромисловому виробництві, що відбуваються на певних етапах його становлення. Тому технологічна підготовка учнів у сучасній сільській загальноосвітній школі не може здійснюватися відірвано від реального місцевого соціального та виробничого середовища, без глибокого аналізу і врахування соціально-економічних процесів в агропромисловому комплексі (розпаювання земель, зміни форм власності, формуванню різнотипних сільськогосподарських підприємств тощо). Це дало змогу визначити і обґрунтувати функціональні характеристики моделі сучасного робітника сільського господарства та розкрити сутність готовності старшокласників до сільськогосподарської діяльності, яку ми розуміємо, як інтегральне особистісне утворення, яке включає в себе інтереси, потреби, прагнення спрямовані на вид агропромислового виробництва, а також наявність системи відповідних знань, умінь і навичок.

2. У результаті дослідження встановлено, що організація трудової підготовки школярів не відповідає вимогам сьогодення і не забезпечує, зокрема, необхідних умов для підготовки старшокласників до сільськогосподарської діяльності. Сучасній технологічній підготовці на зміну ремісничому, тренувальному навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку та самоосвіти.

3. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено та обґрунтовано зміст поняття профільна технологічна підготовка, яку ми трактуємо як процес, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів відповідно до їх професійного самовизначення та спрямований на активне оволодіння учнями технологічних знань, умінь і навичок, формування особистісних якостей з метою забезпечення готовності їх до творчої і активної перетворювальної діяльності.

При цьому профільна технологічна підготовка розглядається як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дає змогу шляхом змін у структурі, змісті та організації процесу технологічної освіти забезпечити повніше врахування інтересів, нахилів і здібностей учнів, створити умови для навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних інтересів і намірів щодо продовження освіти.

4. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури та проведеного експериментального дослідження розроблено й обґрунтовано моделі профільної технологічної підготовки учнів старших класів сільської місцевості, які передбачають тісну співпрацю загальноосвітнього навчального закладу з різними видами сільськогосподарських об'єднань, вищими навчальними закладами та професійно-технічними навчальними закладами для надання старшокласникам більш якісної і ґрунтовнішої технологічної підготовки. До найбільш результативних відносяться “Співпраця освіти і виробництва”, “Освітньо-виробничий комплекс”, “Універсальна”.

5. Виявлено, що використання модульного підходу до обґрунтування змісту курсу “Основи сільськогосподарського виробництва” для старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів дозволяє забезпечити варіативність, мобільність, диференційованість, а також сприяє інтелектуальному розвитку особистості, формує її морально-духовні цінності, готує до майбутньої трудової діяльності.

6. Як засвідчило наше дослідження, впровадження інноваційних методик (лекційно-практичної, проектної, інтерактивної) у викладанні профільного навчання в старших класах сільської загальноосвітньої школи дозволяє не лише розширити політехнічний та технологічний світогляд, розвивати технічну творчість, а й ефективно формувати такі базові компоненти готовності старшокласника до праці в сфері агропромислового виробництва, як мотиваційний (морально-етичні, громадсько-значущі, особистісно-значущі цінності та мотиваційну спрямованість працівника), когнітивний (знання в галузі сільськогосподарського виробництва, агротехніки, агрономії, ветеринарії, технології тваринництва і рослинництва, автотракторної справи тощо) та практичний (виробнично-діагностичні, виробничо-прогностичні, виробничо-виконавські, організаційно-діяльнісні, професійно-творчі та комунікативно-управлінські уміння).

Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої в дисертації проблеми. Перспективними є обґрунтування та розробка нових форм профільного технологічного навчання старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів, вивчення впливу інших технологій навчання на рівень готовності учнів старших класів до сільськогосподарської діяльності, а також проблеми підготовки вчителів трудового навчання до впровадження цих моделей та інноваційних технологій у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коберник О.М., Ткачук С.І., Андрощук І.П. та інші. Концепція трудової підготовки учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів: Проект. - Умань: УДПУ, - 2003. - 12 с.

2. Андрощук І.П. Лекційно-семінарська (практична) система навчання у трудовій підготовці старшокласників // Трудова підготовка в закладах освіти. - № 4. - 2004. - С. 16-20.

3. Андрощук І.П. Стан трудової підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів: цифри та факти. // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші. - К.: Міленіум, 2004. - С. 12-20.

4. Андрощук І.П. Сучасні проблеми трудової підготовки учнів у сільських загальноосвітніх школах / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. - Випуск 5 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С. 15-19.

5. Андрощук І.П. Сучасні проблеми трудової підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів. //Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші. - К.: Міленіум, 2005. - Випуск 12. - С. 12-19.

6. Андрощук І.П. Соціально-педагогічні передумови профільного навчання учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів. // Дидактика професійної школи: Зб. наук. пр.: Випуск 3 / Ред. кол.: С.У. Гончаренко (голова), В.О. Радкевич, І.Є. Каньковський (заст. голови) та ін. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - 238 с. - С. 179-182.

7. Андрощук І.П. Трудове навчання старшокласників в сільських загальноосвітніх навчальних закладах. // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 86-88.

8. Андрощук І.П. Основні підходи до розробки моделей організації технологічного навчання учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів // Молодь і ринок. - 2007. - № 3-4. - С. 130-135.

АНОТАЦІЯ

Андрощук І.П. Методика технологічної підготовки учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. - Інститут професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України. - Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню проблем методики технологічної підготовки учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів в умовах профільного навчання. Теоретично обґрунтовано вплив агропромислового виробництва технологічну підготовку старшокласників навчальних закладів сільської місцевості. Розкрито зміст поняття “технологічна підготовка”, її стан на сучасному етапі. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості готовності старшокласників до сільськогосподарської діяльності.

Обґрунтовано ефективність модульного підходу та покладено його в основу розробки програми з основ сільськогосподарського виробництва для учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Розроблено та експериментально перевірено моделі організації профільної технологічної підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Розкрито методику технологічної підготовки з використанням лекційно-практичної, інтерактивної та проектної систем навчання.

Ключові слова: агропромислове виробництво, сільський загальноосвітній навчальний заклад, технологічна освіта, профільне навчання, профільна технологічна підготовка старшокласників, модульний підхід, лекційно-практична система навчання, інтерактивна система навчання, проектна система навчання, готовність до сільськогосподарської діяльності.

АННОТАЦИЯ

Андрощук И.П. Методика технологической подготовки учеников старших классов сельских общеобразовательных учебных заведений - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Институт профессионально-технического образования Академии педагогических наук Украины. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию проблемы технологической подготовки учащихся старших классов сельских общеобразовательных учебных заведений.

В работе определено влияние агропромышленного производства на технологическую подготовку сельских школьников; научно обоснованы и экспериментально проверены модели организации технологической подготовки в условиях профильного обучения старшеклассников сельских общеобразовательных учебных заведений; уточнены сущность и структура технологической подготовки старшеклассников сельских школ; обозначены уровни готовности учащихся старших классов к сельскохозяйственной деятельности; получило дальнейшее развитие обоснование функциональных характеристик модели работника сельского хозяйства; дано определение содержания технологической подготовки; усовершенствована методика диагностирования готовности учащихся старших классов к сельскохозяйственному труду.

На основе анализа процесса становления и развития трудового обучения как учебного предмета и агропромышленного производства сделаны выводы, что на организацию трудовой подготовки сельских старшеклассников и эффективность ее функционирования влияют соответственные изменения и реформы в агропромышленном производстве, которые происходят на определенных этапах его развития, а также демографическая ситуация. Установлено, что технологическая подготовка учеников в современном сельском общеобразовательном учебном заведении не может осуществляться оторвано от реальной местной социальной и производственной среды, без глубокого анализа и учета социально-экономических процессов на селе.

Разработана модель работника сельского хозяйства, в основу которой положены функциональные показатели готовности к сельскохозяйственной деятельности: мотивационный (морально-этические, социально-значимые, личностно-значимые ценности и мотивационная направленность работника), когнитивный (знания в сфере сельскохозяйственного производства, агрономии, ветеринарии, технологии скотоводства и растениеводства, автотракторного дела) и практический (производственно-диагностические, производственно-прогностические, производственно-исполнительские, организационно-деятельностные, профессионально-творческие, комуникативно-управленческие умения).